Види і форми туризму

Туризм – одна з найпопулярніших форм активного відпочинку планети. Щорічно десятки мільйонів людей подорожуючи знайомиться з багатствами і красотами, історичними культурними пам’ятками досягненнями в економіці будівництві різних країн і народів. Для багатьох країн (Швейцарія, Греція, Єгипет, Канада, США, Індонезія тощо) туризм дає величезні прибутки. В Україні туризму почали приділяти увагу лише в останні роки. Для наших людей, особливо молоді, характерне прагнення поєднання відпочинок з активним пізнанням навколишнього світу. Правильно організована і уміло проведена подорож зміцнює здоров’я людини, виховує в неї такі ціні якості як ініціатива, мужність, наполегливість значно підвищує працездатність. Під час походів, подорожей, міцніє почуття колективізму, розширюється кругозір туристів, розкриваються індивідуальні здібності кожного учасника, виховується любов до природи, до Батьківщини.

Туринським рухом в Україні керує ….

Організаційну і навчально-методичну роботу по туризму у містах і районах проводять клуби туристів.

Туристські секції – справжні масові ініціатори і організатори самодіяльних подорожей і походів організуються на підприємствах, навчальних закладах, школах.

Організація самодіяльної туристської подорожі.

Види і форми туризму.

Туристичні подорожі проводяться у формі вихідного дня, багатоденних подорожей (в час відпусток і канікул) навчально-тренувальних зборів і туринських екскурсій.

Походи вихідного дня ставлять мету: активного відпочинку, знайомство з природою і життям свого району. Вони покликані залучати до туризму широкі верстви населення. Походи вихідного дня організовують також для тренування багатоденних подорожей і туристських змагань.

У багатоденних подорожах, туристських екскурсіях і навчально-тренувальних зборах виконуються крім названого пошукові, дослідницькі і інші суспільно корисні завдання господарських, наукових і інших організацій, готується туристські кадри (керівники походів, інструктори туристичних баз, таборів, клубів), підвищується кваліфікація туристичного активу.

Подорожі любої тривалості і складності можуть проводитись з метою активного і пізнавального відпочинку.

По територіальній ознаці подорожі діляться на місцеві і далекі, по характеру організації – на планові (по турпутівках) і самодіяльні.

Подорожі по путівках проводяться по визначених наперед вивчених і описаних, а часто і промаркірованих маршрутах, туристи в дорозі забезпечуються нічлігом, харчуванням, місцевим транспортом, послугами екскурсоводів провідників. Як правило, туристи початківці здійснюють свої перші подорожі по планових маршрутах, де організовані у групи під керівництвом інструкторів, набувають перший туристичний досвід.

Найбільш повно завданням туризму відповідають самодіяльні подорожі. Вони організовуються радами колективу, клубами туристів, при чому туристи самі вибирають і розробляють маршрути, самі обслуговують себе в дорозі.

В залежності від способу пересування, подорожі ділять на пішохідні, гірські, водні (на гребних або моторних човнах), лижні, велосипедні, комбіновані, а також автомобільні і мотоциклетні.

Туристичні групи, що проходять по дорогам загального користування, територія заповідників і ін. з обмеженим доступом, зобов’язані діяти у відповідності з вимогами, що визначають порядок користування цими шляхами і знаходження на даних територіях, а також примати міри, направленні на охорону природи, пасток історії культури.

У порядку зростаючої складності самодіяльні турпоходи і подорожі діляться на походи вихідного дня, багатоденні некатегорійні і на маршрутах І, ІІ, ІІІ, ІV і V категорій складностей.

Категорія складності визначається кількістю і характером природних перешкод, які туристам приходиться самостійно долати в походах, протяжністю і трудністю походів, а також іншими факторами, специфічними для даного виду туризму.

Вибір району подорожей.

Починати заняття туризму у своєму районі або краї. Ці початкові місцеві походи не потребують великих грошових затрат на транспорт і спорядження тривалості часу на під’їзди. Після походів по своєму краю цікавіше знайомитись із іншими районами.

Район подорожі вибирають у залежності від інтересів і смаку учасників. При виборі району враховується також наявність зручних шляхів під’їзду, час необхідного на дорогу, транспортні і ін. розходи.

Для спрощення організації походів є розроблені маршрути, які базуються на населенні пункти. Туристичні і альпінійські бази, метеорологічні і науково-дослідні станції і мисливсько-санаторні станції.

Комплектування групи.

Правильне комплектування групи – одна з головних умов успішного і безаварійного походу. Учасників майбутнього походу треба підбирати ретельно краще із одного колективу. Бажано щоб одного віку і фізичної підготовки, спільні інтереси, біль менш однакові знання і туристські навики.

Туристські групи пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного і спелео видів туризму, які подорожують по маршрутах І і ІІ категорій складності повинні складатися не менше ніж з 4-ох чоловік. По маршрутах ІІІ, IV i V категорій складності – не менше ніж з 6-ти чоловік і не більше 12 чоловік.

Керівник і учасники подорожі зобов’язані: уміти користуватись туристичним спорядженням; бути ознайомленні з природними перешкодами і знати способи їх подолання, володіти технікою орієнтування і пересування у різних умовах місцевості і погоди, організації польових нічлігів; уміти розробити план подорожі, основний маршрут і його запасні варіанти, а також графік руху; уміти забезпечити техніку безпеки і зв’язок з населеними пунктами і організацією, яка відправила групу у подорож.

Як тільки група укомплектована, необхідно розподілити обов’язки між учасниками. При цьому треба врахувати досвід туристський і професіональний, фізичні дані, практичні навики.

Керівник групи організовує підготовку до походу проводить тренування з учасниками, відповідає за розробку маршруту, підготовку документації і ін. заступник керівника, казначея, завгоспа, санінструктора відповідає за щоденник (літопис походу) фотограф, художник; відповідає за ремонт спорядження.

Оформлення документації

на проведення походу або подорожі.

Документом, що дає право на проведення походу чи подорожі вихідного дня, або некатегорійного походу є маршрутний лист встановленої форми, а на категорійні походи (І-V категорій складності) - маршрутна книжка встановленої форми. Документи заповнюються керівником туристичної групи і завіряються керівником відповідної організації, що проводить похід. Ці документи подаються на розгляд у МКК (маршрутно-кваліфікаційна комісія). МКК завіряє своїм штампом і записує визначення місця для реєстрації у КРС (контрольно-рятувальній службі).

Вимоги до організації,

яка проводить похід або подорож.

Організація, що проводить похід чи подорож:

затверджує керівника групи і її склад, здійснює контроль за підготовкою групи до походу, забезпечує її необхідним спорядженням;

створює умови для фізичної, технічної і теоретичної підготовки учасників групи;

організовує консультації спеціалістів по питаннях попередженнях травматизму і надання першої долі карської допомоги і проходження мед огляду учасниками групи.

забороняє вихід групи, якщо по даних гідрометеослужби на трасі маршруту очікуються небезпечні явища, загрожуючи життю учасників;

у разі необхідності узгоджує з МКК зміни у маршруті, склад групи до від’їзду групи на маршрут;

контролює дотримання групою часу проходження маршруту;

у випадках порушення строків проходження маршруту зв’язується із КРС для вияснення місця знаходження групи;

несе витрати пов’язані із пошуково-рятувальними роботами.