Стосунки лікаря та пацієнта

Метою роботи кожного медичного працівника є лікування хворої людини. І здорових людей захворювання протікають без будь-яких наслідків. Якщо мова іде про тяжке захворювання, яке приковує хворого до ліжка, то тут уже не уникнути відриву людини від повсякденної діяльності, звичного способу життя, можливо на довгий час; якщо хворий попадає в лікарню, то йому приходиться розлучатися із знайомою атмосферою. Індивідуум реагує на незвичайну нагрузку, яку представляє для нього захворювання. Шляхом активізації тієї можливості до адаптації, якою він володіє. Якщо захисні сили організму вичерпуються, порушується рівновага спостерігаються патологічні прояви, патологічні реакції особистості.

Великою нагрузкою – особливо, якщо хворий попадає в лікарню – є відрив від звичайного середовища. Мати відірвана від дитини, діти – від матері. Людей, які цілком віддаються роботі часто хвилює те, як буде без них іти робота на підприємстві, в цеху. Їм дуже не вистачає діяльності, яка складає мету їхнього життя.

Все це порушує не тільки соціальні зв’язки хворого, але і його душевну рівновагу. Звичайна атмосфера любов і турбота цю сім’ю визначають внутрішню безпеку, утворюють спокій і гармонію. При хворобі все це піддається небезпеці і викликає страх, тривогу, неспокій. Велику роль відіграє минуле хворого. Можливо схожі захворювання, операції, смертельні випадки у сім’ї. Хвороба, як нова, незнайома небезпека породжує страх перед невідомістю. Його страх і тривоги виникають на основі того, що він бачить, чує, коли-небудь вивчає, читає про хворобу і сам орган, який поражений. Багато вчених, особливо підкреслюють психічну дію захворювань серця, очей, статевих органів. Найменші зміни серця або небезпека таких змін викликає страх і тривогу у більшості людей. Страх втратити зір, операції проведені на очах, виявляють тяжку психічну дію при операціях з приводу катаракти дуже часто спостерігаються випадки психозів. Хворі на глаукому бояться сліпоти: ті, у кого болить голова – пухлини мозку, а при захворюваннях шлунка – рака. Ці побоювання можуть генералізуватися, хворий стає безпомічним, невпевненим, боїться навіть найменших речей, які часто навіть не можна і уявити, може впасти в ірохондрію. Часто в таких випадках виникають ідеї самозвинувачення. Хворі заявляють, що були необережні, що вони “самі винні”. Хворі постійно задають питання: “Чому це зі мною відбувається, чи я це заслужив?” Страх посилюється в зв’язку з відривом від рідних. Настрій хворих буває різний. Саме фізичне недомагання часто сприяє виникненню депресії. В інших випадках – ейоробія. Часто нас дивує те, що хворі без кінця усміхаються, сміються.

Люди, які часто хворіють, з більшим смиренням і спокоєм переносять їх, ніж ті, які захворіли вперше в житті.

Дуже важливо знати ті реакції особистості, які формуються під час захворювання. Здорова людина реагує на все, що відбувається з нею, оцінює різні факти і приймає те, що може бути прийнято певна група людей приховує від самих себе, те, що для них не переносимо. Це називається відкидання факту хвороби. Причиною виникнення реакції відкидання є невиносимість реального положення речей, особливо, якщо у хворого яскраво виражені прояви немотивованого страху і тривоги.

У хронічних хворих спостерігаються більш глибокі психічні зміни. Сама тривалість здійснює неблагоприємний вплив на людину. Багаторазово приходиться зустрічатися із тяжкими депресіями. Він постійно коливається між надією і безнадією, настрій може бути подавленим. Хворий може стати песимістом, образливим холодним.

Деякі хворі настільки занепокоєні своїм станом, що навіть відлік часу починають вести з моменту початку хвороби

Психотерапія хворих на виразку шлунку, дванадцятипалої кишки має свої особливості. Невротичний стан хворих є не тільки причиною патологічного процесу, але й супутникові наслідком. Терапевтично можна спробувати усунути захворювання шляхом дієтичного харчування. Але дуже важливу роль відіграють депресивні настрої пацієнта Агресивність прискорює проходження їжі через шлунок страх або сильні емоції уповільнюють його. Під впливом страху депресивних думок знижується секреція соляної кислоти, перестальтика і кровопостачання могупка, конфлікті ситуації підвищують шлункову секрецію і якщо затримуються, спричиняють зміни слизової. Змінена таким чином слизова особливо вразлива.

Хворі замикаються в собі і цікавляться лише собою. Можливо, в хворому живе надія на медичну науку, яка володіє такими ефективними методами допомоги, більше того хворий може розраховувати і на неочікуване спонтанне видужання один хворий в результаті поперечного поранення спинного мозку і тяжкої тетраслегії втратив здатність рухатися. І хоч в інституті для тяжких хронічних хвороб догляд був дуже старанним, він писав багато скарг в різні інстанції і просив перевести його звідси. Ззовні він залишався привітним і спокійним.

Від особистісних стосунків лікаря та пацієнта залежить віра останнього в одужання. Яка надає сили у боротьбі з хворобою.