Краснуха 3

КРАСНУХА

Краснуха(червоничка, багряниця) – готрий вірусний антропоноз, що характеризується явищами помірної загальної інтоксикації, збвльшенням потиличних і шийних лімфатичних вузлів, появою висипки на шкірі й ураженням плода у вагітних, які захворіли.

Прояви епідемічного процесу.сприйнятність до краснухи висока, найчастіше хворіють діти і підлітки. Особи до 20 років становлять біля 90% хворих. Діти у віці до 6 міс. Уникають цієї недуги, оскільки успаковують від матері імунітет.

Захворюванясть має переважно спорадичний характер. У дитячих і військових колективах, інтернатах трапляются спалахи, що тривають декілька місяців. У дітей, які контактували з хворим, вірус виявляють у слизовій верхніх дихальних шляхів з 11-ої до 21-ої доби.

У разі зараення жінок, особливо у перші місяці вагітності, можливі викидні, народження мертвого плоду або дітей з вродженими вадами розвитку.

Максимальна захворюваність відзначається переважно в зимово-весняний період. При краснусі можливі епідеміологічні хвилі, що виникають з інтервалом біля 7 років. Відзначено, що після таких хвиль збільшується число природжених вад серця.

Клініка. Інкубаційний період становить 15-21 день, може тривати до 24 днів. Продромального періоду не буває, або він дуже слабко виражений. Спостерігаються субфебрильне підвищення температури тіла, нездужання, нежить, покашлювання, катаральний кон¢юктивіт. Тповим раннім симптомом краснухи є збільшення задньошийних, потиличних, білявушних та інших лімфатичних вузлів. Цей симптом з¢являється за 1-3 дні до висипу і зберігається 10-14 днів. Висип з¢являється на обличчі, шиї, поширюючись протягом кількох годин по всьому тілу. Переважна локалізація висипу – розринальнв поверхні кінцівок, спина, сідниці. На обличчі, на грудях та животі кількість висипань менша. Елементи висипу при краснусі – рожеві, округлої і овальної форм плями або папули, які дещо піднімаються над шкірою. За величиною вони бувають від мікового зернятка до сочевиці. У деких хворих переважають дрібніші елементи, в інших – більші. Елементи висипу не схильні до злиття. Висип утримується протягом 2-3 днів, безслідно зникає і не залишає пігментації на лущення.

У деяких хворих одночасно з висипом на слизових оболонках зіва та м¢якого піднебіння з¢являється дрібноплямиста енантема. Катаральні явища, які виникли у продромальному періоді, не посилюються. Самопочуття, як правило не погіршується. Висип супроводжується субфебрильним, рідше – значнішим (38 –39⁰С) підвищенням температури тіла. У деяких хворих протягом усього часу хвороби температура тіла може і не підвищуватися.

Тяжко переносять краснуху дорослі. У них часто спостерігаються явища загальної інтоксикації (головний біль, слабкість, втрата впетиту); біль у м¢язах, особливо шийних, у суглобах, помірно або інтенсивно виражені катаральні явища з боку верхніх дихвльних шляхів та кон¢юктив і має схильнисть до злиття. Такий перебіг краснухи буває деколи у дітей.

Внутрішньоутробне зараження в початкові троки вангітності (перші 2-3 міс) нерідко веде до порушень ембіогенезу та розвитку виродливості(мікроцефалія, гідроцефалія, катаракта, глухота, ретнопатія, глаукома, пороки серця, зміни в будові скелета). Різноманітні форми ембріопатій можуть комбінуватися (природжений синдром краснухи). При зарахенні краснухою після завершення ембріогенезу розвивається фетопатії: гепетит, ураження легень, тромбоцитопенічна пурпура, анемія та ін. У разі зараження плода наприкінці вагітності моженародитися хвора на крануху дитина. Хвороба в таких випадках має затяжний характер, тривалим є вірусоносійство.

Основні напрямки епідеміологічного обстеження. При обстеженні осередку краснухи стараються виявити джерело збудника. Особливу увагу приділяють з¢ясуванню контактів вагітних з хворими на краснуху. Не допускається відвідування осередків краснухи у перші 3 міс. вагітності. Через вкрай важливе значення раннього виявлення вагітних в осередку краснухи його епідеміологічне обстеження робить лікар – епідеміолог.

Виявляючи джерело збудника, слід зважити на те, що значна частина хворих переносить краснуху безсимптомно і при огляді вона залишається непоміченою. Крім того, трвалими джерелами є діти з природженою краснухою, у яких вірус виділяється з носоглотковим слизом. Тому при найменшій підозрі інфікування вагітної потрібно проводити лабораторне дослідження, щоб своєчасно діагностувати цю хворобу.

При обстеженні осередку в дитячому закладі слід з¢ясувати час захворювання і появи висипки у дитини. Це має значення не лише для всановлення терміну ізоляції хворого, а й для визначення строків крантину та допуску у колектив контактних осіб.

Для підтведження етіології застосовують два методи:

1) виділення вірусу із змиву з носоглотки або крові на культурі тканин;

2) серологічні реакції (РН, РГГА, РЗК), які ставлять з парними сироватками крові, що були забрані з інтервалом 10-14 днів (діагностичне значення мають наростання титру антитіл до вірусу краснухи в 4 рази і більше).

Ускладнення. Спостерігаються антропатія, яка характерзується сильним больовим синдромом і появою внутрішньо-суглобових випотівань, енцефаліт, енцефаломієліт, полвневрит. Неврологічні ускладення розвиваються при краснусі в період згасання висипу. Надзвичайно рідко бувають при краснусі отит, пневмонія, гломерулонефрит та інші ускладнення.

Діагноз краснухи встановлюють на основі типової клінічної кортини та данх епідеміологічного анамнезу. Специфічні лабораторні методи діагностики не дужепоширені через їхню трудомісткість. Певне діагностичне значення має загальний аналіз крові. При краснусі на самому початку хвороби спостерігається незначний нейтрофільний лейкоцитоз, а в період висипу – нормальна кількість лейкоцитів або лейкопенія, лімфоцитоз, поява плазматичних клітн.

Необхідно виключити інші захворювання, які супроводяться висипом (кір, скарлатина, ентеровірусна екзантема, медикаментозна хвороба) та збільшенням лімфатичних вузлів (інфекційний мононуклеоз).

Лікування. Хворий на краснуху повинен дотримуватися постільного режиму до повної ліквідації клінічних симптомів хвороби. При легкій формі краснухи медикаментозну терапію не застосовують. Клінічні прояви хвороби є основною для призначення симптоматичних засобів (жарознижувальні, анальгетики, протизапальні, десенсибілізуючі та ін). При ускладненнях проводять відповідне лікування.

Профілактика :

· хворих ізолюють удома до 5-ої доби з моменту висипання;

· діти –з природженою краснухою також підлягають ізоляції в пологовому будинку чи дома;

· у дитячому колективі вводять карантин на 21 добу після ізоляції останнього хворого

· контактні хворі можуть відвідувати дитячі колективи до 10-ої доби, а з 11-ої до 21-ої їх ізолюють в домашніх умовах.

Досягти переривання механізму передачі збудника можна шляхом провітрювання і волого прибирання кімнат, де перебувають хворі.

З метою активного виявлення хворих у дитячих закладах здійснюють щоранкові огляди дітей.

Вагітні повинні уникати контакту з хворими не краснуху протягом 10 діб від початку їх захворювання. Якщо інфікування жінки все ж відбулося у перші 3 місяці вагітності, рекомендують штучне її переривання.

Специфічна профілактика краснухи здійснення за допомогою тривакцини, яка включає в себе ослаблені віруси кору, краснухи та епідемічного паротиту. При відсутності комбінованої вакцини щеплення роблять разом з вакцинацією проти кору. Однак в Україні планова вакцинація краснухи поки що впроваджена недостатньо.

Дітям і вагітним, які спілкувалися із хворими, вводять гамаглабулін.