Політравма

У практиці хірурга зустрічаються хворі з численними, поєднаними і комбінованими пошкодженнями.

Травми окремих систем і органів діляться на ізольовані (монотравма) і політравми. Ізольованою називається травма одного органа (травма черепа, розрив печінки, сечового міхура та ін.). Термін "політравма" є збірним, він включає такі види пошкоджень: чис­ленні, поєднані і комбіновані.

До численних механічних травм нале­жить пошкодження двох та більше внут­рішніх органів у одній порожнині (на­приклад, пошкодження печінки й кишки).

Поєднаними називають пошкоджен­ня внутрішніх органів у двох або більше порожнинах чи пошкодження внут­рішніх органів і опорно-рухового апа­рату (стиснення грудної клітки і пере­

лом стегнової кістки; пошкодження селезінки й забиття грудної клітки; че-репномозкова травма і пошкодження кісток таза).

Комбінованими називають такі по­шкодження, які зумовлені різними травмівними агентами: механічними, термічними, радіаційними (перелом плечової кістки і опік плеча, закрита черепномозкова травма і радіаційне опромінення тощо).

З точки зору клініки, діагностики та лікування політравма має свої особли­вості.

По-перше, при політравмі спосте­рігається так званий синдром обтяжен­ня (кровотеча, яка супроводжує трав­матичний шок, погіршує перебіг ура­ження і прогноз при ньому).

По-друге, через поєднання іноді стає несумісною терапія (наприклад, перелом плечової кістки у поєднанні з підозрою на закриту травму живота з розривом внутрішніх органів не дає можливості застосувати наркотичні і аналгезуючі засоби).

По-третє, збільшується імовірність виникнення таких тяжких ускладнень, як кровотеча, шок, токсемія, ниркова недостатність, тромбоемболія та ін.

По-четверте, у разі деяких видів політравми стирається клінічна карти­на однієї з видів травм (наприклад, за поєднання черепномозкової травми із закритою травмою органів живота сти­рається клінічна картина останньої). Це призводить до діагностичних помилок.

Причиною політравми є звичайно великі катастрофи (автомобільні, залі­зничні), падіння з висоти.

Лікування хворих з політравмою складне. У ньому повинні брати участь різні фахівці, зокрема реаніматолог, хірург, травматолог, терапевт і ін. Ліку­вання має бути комплексним і патоге­нетичним. Виділяють такі пріоритет­ні лікувальні заходи у разі політравми.

Перший. Ліквідувати будь-яку без­посередню загрозу для життя:

а) забезпечити вільний прохід по­вітря;

б) підтримувати на належному рівні вентиляцію (ліквідувати напружений пневмоторакс , закриті і відкриті рани грудної клітки; допоміжна вентиляція);

в) підтримувати кровообіг (зупини­ти кровотечу; усунути тампонаду серця;

контролювати стан хворого й лікувати шок);

г) припинити зростання внутріш­ньочерепного тиску.

Другий. Ліквідувати умови, які зго­дом загрожуватимуть життю або безпо­середньо порушують функції:

а) очистити мозкові рани;

б) ліквідувати кишково-шлункові перфорації;

в) дослідити рани живота й грудної клітки;

г) усунути тиск на спинний мозок;

д) усунути ушкодження судин;

е) зіставити, очистити й іммобілі­зувати складні переломи.

Третій. Ліквідувати стани, які не

загрожують життю або безпосередньо

функції:

а) зменшити ступінь зміщення кісткових уламків;

б) зіставити закриті переломи;

в) очистити рани м'яких тканин;

г) нормалізувати порушення пери­феричних нервів.