Динаміка поствакцинального імунітету у курей щодо метапневмовірусної інфекції

Визначення динаміки поствакцинального імунітету у курей щодо метапневмовірусної інфекції

Метапневмовірусна інфекція (МПВІ) – захворювання, що супроводжується запальними процесами верхніх дихальних шляхів, інфраорбітальних синусів.

У індичок це захворювання має назву інфекційний ринотрахеїт (turky rhinotraheitis (TRT) ), а у курей – синдром опуклої голови (Smeollen head syndrome – SHS) [1-3].

Збудник захворювання відноситься до сімейства Paramyxoviridae, підсімейства Paramyxovirinae, родини Metapneumovirus.

Упродовж багатьох років виявляли тільки один серотип пташиного метапневмовірусу (МПВ), який містить підгрупу А і В. Ці групи були зареєстровані у Великій Британії, Європі та ідентифіковані за секвенуванням глікопротеіну G і за тестом нейтралізації моноклональними антитілами. Ізольований в останні роки від індиків штам вірусу відрізняється від виділених раніше МПВ.

У Франції виявлено ізолят відмінний від підгруп А і В, а також від штаму із США.Значна кількість повідомлень про появу нових антигенних і генотипних варіантів вірусу. На сьогодні відомі 4 підгрупи пташиного метапневмовірусу: A, B, C і D [8].

При ускладненні хвороби секундарною мікрофлорою захворюваність сягає 10 %, а смертність не перевищує 1-2%.

Профілактика МПВІ базується на щепленні птиці живими та інактивованими вакцинами.

За даними Alvazer R. et al. (2004) розроблені та впроваджені як живі, так і інактивовані вакцини щодо підтипів А і В, але немає вакцини проти підтипу С [4].

В умовах експерименту на індиках підтверджено необхідність використання комбінованої вакцинації живою та інактивованою вакцинами для збереження рівня яйцекладки та запобігання розвитку клінічних ознак [5].

Лабораторна діагностика захворювання ускладнюється із-за відсутності чітко виражених клінічних ознак. При цьому дослідження парних сироваток у ІФА та індикація вірусу в патологічному матеріалі за ПЛР дозволяє встановити діагноз [6].

Розроблений набір для ІФА, що одночасно виявляє підтипи А, В і С метапневмовірусу, тоді як донедавна було можливо виявлення антитіл тільки одного підтипу вірусу [7].

У птахогосподарствах України за допомогою ІФА виявлено до 20 % серопозитивних птахів, що не були щеплені проти МПВІ. Це вказує на циркуляцію епізоотичних штамів метапневмовірусу , а разом із цим і на необхідність контролю за поширенням інфекції.

Мета дослідження. Визначити епізоотичну ситуацію та динаміку рівня антитіл у курей АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" після щеплення інактивованою вакциною проти МПВІ на фоні циркуляції епізоотичного штаму вірусу.

Матеріали і методи. За для визначення епізоотичної ситуації щодо МПВІ у АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" проведено аналіз схем профілактичних щеплень птиці у період 2007-2008 рр., визначено рівень антитіл проти МПВІ у ІФА та оцінено клінічний стан птиці ( 120 -500 діб) у період захворювання.

Серологічно досліджували курей кросів Хайсекс білий, Хайлайн білий, Ломан браун класик, у віці 164 та 194 доби . У ІФА всього досліджено 89 зразків сироватки крові.

Результати та обговорення.

Клінічний прояв МПВІ первинно реєстрували у 2007 році серед молодняку та дорослих курей усіх кросів, що утримувалися у АТЗТ "Лисичанська птахофабрика. Профілактику захворювання в цей період не проводили, оскільки попередньо не виявляли клінічних ознак хвороби, обумовленої МПВІ.

Метапневмовірусна інфекція у 27% курей 310-500 добового віку, супроводжувалася загальним пригніченням, ураженням трахеї, утрудненим диханням, опуханням інфраорбітальних синусів та голови, зниженням яйцекладки, смертністю від 5 до 7%, при захворюваності 27%, а кількість вибракованої птиці-20%. Одночасно із цим знижувалася маса тіла та конверсія корму.

а) пригнічення та утруднене дихання;

б) опухання інфраорбітальних синусів та голови.

Зниження яйценосності на 20 % почали реєструвати у курей – молодок із кліничними ознаками, віком 120 діб. Відновлення яйценосності відбулося не повністю ще до 300 добового віку.

На рисунку 1 відображено динаміку яйценосності птиці у період клінічного прояву захворювання на МПВІ.

Рис.1. Динаміка яйценосності птиці в період захворювання.

Для профілактики в АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" у 2008 році було введено живу вакцину NobilisTRT, зі штаму BUT 1 # 8544: > =2,5log¹⁰TCID₅₀, та 4-х валентну інактивовану вакцину Nobilis RT+ IBmulti+ ND+ EDS антиген штаму BUT 1# 8544. Використання вакцин та строки щеплення наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 Схема вакцинації молодняку курей

Щеплення інактивованою вакциною поводилося у віці 91-100 діб. Серологічний контроль у ІФА виявив високий рівень антитіл до МПВ .

На рисунку 3 представлені результати ІФА відносно рівня антитіл щодо МПВ.

Рис. 3. Динаміка антитіл у курей після щеплення проти МПВІ.

Середній титр антитіл у птиці 140 добового віку становив 2259, при цьому між показниками реєстрували коливання від 116 до 6563.

Друге дослідження через 24 доби показало підвищення середнього титру антитіл на 908, при цьому найвищий титр складав 7083, що на 520 вище за попередній.

Послідуючий сероконтроль через 20 діб виявив максимальний титр антитіл, що становив 20980, при мінімальному 2699. Середній титр антитл у цей період був на рівні

Найвищий титр антитіл було виявлено через 50 діб після щеплення птиці інактивованою вкциною. Максимальний титр антитіл становив 36464, тоді як мінімальний 7735, а середній рівень 24659.

Приріст антитіл щодо МПВІ на максимальному рівні 36464 у птиці 194 добового віку та розвиток поствакцинальних ускладнень, характерних для перебігу МПВІ, вказує на неефективне щеплення курей, що викликає необхідність удосконалення профілактики захворювання.

Висновки

1. Встановлено первинне виникнення метапневмовірусної інфекції серед невакцинованої птиці кросів Хайсекс білий, Хайлайн білий, Ломан браун класик 310-500 добового віку.

2. Щеплення птиці за обраною схемою на фоні циркуляції епізоотичного штаму МПВІ призвело до поствакцинальних ускладнень із проявом клінічних ознак та демонстрацією рівня антитіл, характерного для гострої інфекції.

3. Необхідно використання вакцин щодо Smeollen head syndrome – SHS, замість введеної до схеми щеплень вакцини проти TRT та ідентифікувати епізоотичний штам вірусу.

Перспективи подальших досліджень.

У подальшому буде проведено індикацію МПВ у хворої птиці за ПЛР та оптимізація профілактичних заходів з урахуванням підтипу епізоотичного штаму вірусу.

Література

1.Al-Ankari Abdul-Rahman Avian Pneumovirus Infection in Broiler Chicks Inoculated With Escherichia Coli at Different Time Intervals[Text] /Al-Ankari Abdul-Rahman, J. M. Bradbury, С J. Naylor, K. J. Worthington, C. Payne-Johnson, R.С.Jones.// Avian Pathology 30 (2001): 257-67.

2.Alkahalaf A. N. Comparison of Enzyme-Linked Immunosorbent Assays and Virus Neutralization Test for Detection of Antibodies to Avian Pneumovirus [Text] / Alkahalaf A. N., Halvorson D., Saifa Y.M. // Avian Dis. 46(3) (2001): 700-03.

3.Alkhalaf A.N. Pathogenicity, Transmissibility, and Tissue Distribution of Avian Pneumovirus in Turkey Poults [Text] / Alkhalaf A.N., WardLA., Dearth R.N., Saifa Y.M. //Avian Dis. 46(3) (2001): 650-59.

4.Метапневмовирусная инфекция птиц: обзор литературы[Текст] / О.А. Борисова, И.А. Борисова // Владимир, 2007.-80 с.

5Alvarez R. Nucleotide and Predicted Amino Acid Sequence-Based Analysis of the Avian Metapneumovirus Type С Cell Attachment Glycoprotein Gene: Phylogenetic Analysis and Molecular Epidemiology of U.S. Pneumoviruses[Text] / Alvarez R., Lwamba H.M., Kapczynski D.R., Njenga M.K., Seal B.S. //J. Clin Microbiol. 41, no. 4(2003): 1730-35.

6. Alvarez R.. Serological Cross-Reactivity of Members of the Metapneumovirus Genus [Text] /Alvarez R., Jones L. P., Seal B. S., Kapczynski D. R., Tripp R. A. // Virus Res. 105(1) (2004): 67-73.

7. Alvarez R.. Development of a Nucleoprotein-Based Enzyme-Linked Immunosorbent assay Using a Synthetic Peptide Antigen for Detection of Avian metapneumovirus Antibodies in Turkey Sera.[Text] /Alvarez R., Njenga K., Scott M., Seal B.S. Clinical and diagnostic laboratory immunology, 11, no. 2 (2004): 245-49.

8. Easton A.J Animal Pnevmoviruses: Molecular Genetics and Pathogenesis[Text] /Easton A.J, Domachowske J.B., Rosenberg H.F. // Clinical Microbiology Reviews 17, no.2 (2004): 390-412.