Франція. Географічне становище.

План

1. Географічне становище.

2. Природні ресурси.

3. Населення.

4. Промисловість.

5. Сільське господарство.

6. Великі міста.

Франція.

Франція – одна з провідних і економічно розвинутих країн Західної Європи і світу. Офіційна назва країни – Французька Республіка, за державним устроєм – республіка. Законодавчим органом Франції є двопалатний парламент у складі Національних зборів і Сенату. Глава держави – президент – обирається сроком на 7 років. Уряд формально відповідальний перед парламентом, але фактично залежить від президента.

Географічне положення.

Країна знаходиться у західній частині регіону. На північному сході і сході межує з Німеччиною, Бельгією, Люксембургом, Швейцарією, Італією та Монако. На південному заході – з Іспанією та Андорою. На заході і півночі Франція омивається водами Атлантичного Океану, на півдні – Середземним морем. Франції належить острів Корсика в Середземному морі. Країна має також заморські департаменти і території.

Корисні копалини

Франція багата на корисні копалини. За запасами залізних руд країна займає провідне місце в Європі. Значні запаси бокситів – на півдні. Калійні солі є на сході в Ельзасі, поклади урану – в Центральному масиві та в Бретані. Але Франція залежить від імпорту багатьох руд кольорових металів, енергоносіїв, насамперед нафти та газу.

У країні переважають два типи клімату – морський та перехідний від морського до помірно контенентального. Південне узбережжя країни та острів Корсика мають середземноморський клімат. Практично вся теріторія Франції комфортна для проживання людей, а кліматичні умові більшої частини теріторії мають рекреаційний характер.

Прісними водами країна забезпечена краще за інші західноєвропейські країни, гірські річки використовують як джерела гідроенергії. Крім того, в енергетиці використовується енергія морських припливів.

Грунти представлені здебільшогокарбонатними та бурими лісовими типами і в цілому сприятливі для сільскогосподарського використання. Ліси займають четверту частину площі крайни, більшість з них має штучне походження.

Франція – класична країна туризму, розвитку якого сприяє наявна інфраструктура гостиності і державна політика.

Населення

За національною ознакою Франція – однонаціональна країна ( 85% населення – французи), національні меншини живуть на окраїнах держави. Це бретонці, баски, фламандці, корсиканці, ельзасці. Певну частину становлять особи іноземного походження, що іммігрують до країни на роботу (італійці, іспанці, португальці та виходці з Північної Африки – близько 4 млн чоловік). Природний приріст населення дуже низький. Державна політика заохочування народжуваності дещо поліпшила показники приросту. ¾ населення країни живе вмістах. Для сільської місцевості типовими є хутори і невеликі села. У Парижі з околицями зосереджено близько 1/5 населення країни. Кількість його жителів постійно зростає; уряд проводить політику стримання росту Великого Парижа.

Більшість населення (80%) становлять роботники і службовці, 15% -дрібні буржуа, 5% - підпріємці. В обробній промисловості працює близько 20% ЕАН. В сільскому господарстві – близько 9%, у невиробничій сфері – понад 60%.

У 90-х роках крайна посідала 5 – 6 місце в світі за розмірами ВВП та промислового виробництва. Франція має широку мережу зовнішньоекономічних зв’язків, інвестує значні капітали в економіку інших країн, і водночас в її економіку надходять капіталовкладення розвинутих країн, насамперед США та країн ЄС. Головну роль у госпадарстві відіграють кілька десятків промислових монополій, що володіють автомобільною, нафтовою, хімічною промисловостю і точним машинобудуванням. Разом с тим у легкій, харчовій промисловості, торгівлі в сільському господарстві переважають дрібні підприємства.

Промисловість.

Промисловість – провідна галузь господарства країни. В її структурі переважають галузі, пов’язані з науково-технічним прогресом. Найвищими темпами зростання характерезуеться машиннобудування, хімічна, нафтогазова промисловисть та атомна енергетика. В машинобудувані провідне місце посідают електроніка, автомобілебудування, які добре забезпечені кадрами. Традиційна галузь – металургія – переживае застій. Енергетика забезпечує потреби господарства за рахунок власних ресурсів тільки 1/10. Особливо гостро відчувається дефіцит нафти (видобуток – 1 – 2 млн тонн, переробка – 110 млн тонн), яка імпортується з країн Перської затоки, Північної Африки та інших регіонів світу. Значну роль в енергетиці країни відіграють атомні електростанції, які забезпечують ¼ потреб в структурі енергобалансу. Це – один з найвищих показників у світі. Уран імпортується з Африки, частково видобувається в Центральному масиві.

Хімічна промисловість зазнала істотних структурних змін – зросло виробництво синтетичних продуктів. Потужні нафтопереробні та нафтохімічні комбінати знаходяться в портах. У Великому Парижі зосереджені підприємства парфумерії, фармацевтики, тонкої хімії. Авіаційне машинобудування розміщується в Парижі, Тулузі, Бордо, Бурже, Мариньяні. Головні судноверфі знаходяться в Нанті, Дюнкерку. Військові кораблі будують у Бресті, Тулоні, Шербурі. Розвинуто також виробництво побутової техніки. Провідна донедавна галузь легкої промислвості – текстильна – втратила своє значення, але в Європі за виробництвом тканин Франція поступається тільки Італії та Німеччині. Шерстяні тканини виробляють на півночі – Лілль, Армантьєр, Кабре, тут же випускають бавовняні та льняні тканини. Трикотажна промисловість зосереджена в Парижі, Труа, Рубе. Промисловість розміщенна нерівномірно: на 17% території країни зосереджена майже половина промислових об’єктів. Північ та схід країни більш індустріалізовані, порівняно з заходом, центром та півднем.

Сільське господарство

Сільське господарство Франції посідає провідне місце в Західній Європі. Структура цієї галузі харктерезується приблизно рівним співвідношенням рослиництва (головна продукція – зерно, овочі, цукрові буряки, картопля, в окремих районах – хміль, льон, тютюн, рапс, біля Ніцци – плантації квітів) та твариництва. Велику роль вдіграє рибальство(рибу ловлять у північних районах Атлантики). Головні рибні порти – Булонь, Лор’ян, Ла-Рошель. Харчова промисловість представлена молочною, м’ясною, виноробною та консервною галузями. Невеликі підприємства цієї галузі роззосереджені по всій країні, і в кожному районі предметом гордості є місцеві сорти вин, ковбас, сирів, кондитерських виробів тощо.

Великі міста

До великих міст відносяться також Париж, Ліон, Марсель, Лілль де проживають більше 1 млн чоловік у кожному.

Використана література:

Підручник для 10 класу “Економічна і соціальна географія світу” Київ “АртЕк” 1997р.