Шлюб неповнолітніх

РЕФЕРАТ

на тему:

“ШЛЮБ НЕПОВНОЛІТНІХ”

Для укладення шлюбу законодавством встановлені певні умови. До таких умов відносяться взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення певного віку. Розглянемо особливості укладання шлюбу неповнолітніх.

Взаємна згода на вступ до шлюбу передбачає вільне волевиявлення жінки і чоловіка на реєстрацію шлюбу, тобто відсутність при цьому будь-якого насильства фізичного або психологічного, погрози з боку батьків, родичів та інших осіб.

Другою умовою вступу до шлюбу є досягнення певного шлюбного віку. У статті 16 КпШС України шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок.

В окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність, народилася дитина) державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік на прохання самих неповнолітніх чи одного з них.

Оскільки наше законодавство не встановлює мінімальний шлюбний вік, звідси випливає, що шлюб можна укласти і в 13, 14, 15, 16 років, якщо є певні причини (вагітність, наявність дітей). Чим же пояснити, що законодавство встановлює вік 17-18 років вступаючих до шлюбу? Шлюбні відносини осіб молодших 18 років у деяких випадках призводить до погіршення здоров’я подружжя та їх дітей, заважають жінці-матері одержати професію, закінчити навчання.

Крім того, законодавець вважає, що особи, які вступають до шлюбу, повинні набути інтелектуальної зрілості.

Реєстрація шлюбу осіб, яким знижено шлюбний вік, проходить на загальних підставах, але при подачі заяви про укладення шлюбу необхідно пред’явити рішення державної адміністрації чи виконкому про зниження шлюбного віку.

На практиці може виникнути питання: до якого ж часу повинен бути досягнутий шлюбний вік – до часу подачі заяви про реєстрацію шлюбу чи на момент реєстрації шлюбу? Відповімо на питання конкретним прикладом. Так, при подачі заяви про реєстрацію шлюбу А. і М. останній до досягнення 17-річчя не вистачало чотирьох тижнів. Працівник РАГСу відмовив в прийнятті заяви з посиланням на те, що М. не досягла шлюбного віку. В юридичній консультації, куди звернуласі М. їй пояснили, що працівник РАГСу поступив неправильно. Заяву потрібно прийняти, так як питання про досягнення шлюбного віку вирішується на момент реєстрації шлюбу, а на той момент М. вже б було 17 років.

У відповідності з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України особи, які вступили до шлюбу до досягнення повноліття, набувають права і обов’язки в повному обсязі з часу вступу до шлюбу.

Наше законодавство не встановлює максимального віку для втсупу до шлюбу. Не має значення і велика різниця в віці осіб, що вступають до шлюбу.

Крім умов укладення шлюбу законодавство (ст. 17 КпШС України) передбачає перешкоди до укладення шлюбу.

У відповідності зі статтею 173 КпШС України особи, які бажають вступити до шлюбу, подають заяву в орган реєст­рації актів громадянського стану за місцем проживання од­ного з них або за місцем проживання їх батьків.

Коли вступаючі до шлюбу подають заяву в орган ЗАГСу за місцем проживання батьків або одного з них, повинен бути пред'явлений паспорт з відміткою про прописку в даній місцевості. За згодою з особами, що бажають вступити до шлюбу, орган ЗАГСу призначає час реєстрації шлюбу, про що робиться відмітка у заяві, а також в журналі обліку заяв.

Час реєстрації шлюбу призначається з таким розрахунком, щоб він не співпадав з реєстрацією інших актів громадян­ського стану (особливо смерті).

При призначенні часу реєстрації шлюбу орган ЗАГСу по­винен з'ясувати у громадян, що вступають до шлюбу, чи бажають вони зареєструвати його в святковій обстановці. Реєстрація шлюбу в святковій обстановці відбувається лише при згоді на це осіб, що вступають до шлюбу.

Реєстрація шлюбу за бажанням осіб, що вступають до шлю­бу, проводиться в присутності родичів, знайомих. Число свідків, які розписуються в книзі запису акту про укладання шлюбу, як правило, не повинно перевищувати двох. При­сутність свідків при реєстрації шлюбу не обов'язкова.

При подачі заяви повинні бути пред'явлені документи, що посвідчують осіб, вступаючих до шлюбу: паспорт, посвідчен­ня особи офіцерів, прапорщиків, мічманів, військовослуж­бовців понадстрокової служби, військовий квиток військо­вослужбовців строкової служби і військових будівельників.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 p., особи, які фактично перебували в шлюбних відносинах до видання цього Указу, можуть оформити свої відносини шляхом реєстрації шлюбу з зазначенням строку фактичного спільного життя.

Час виникнення фактичних шлюбних відносин вноситься зі слів кожного з подружжя до запису про одруження і в свідоцтво про одруження.

Крім того. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 листопада 1944 р. «Про порядок визнання фактичних шлюб­них відносин в разі смерті чи пропажі без вісті на фронті одного з подружжя» визначено, що встановлення фактичних шлюбних відносин, які існували на 8 липня 1944 p., можливе і в разі смерті одного з подружжя чи його безвісної відсут­ності. Однак встановлення фактичних шлюбних відносин в цих випадках може бути здійснено лише в судовому порядку.

Згідно ст.14 КпШС укладення шлюбу проходить по закін­ченні місячного строку з дня подачі бажаючими одружитися заяви в державний орган ЗАГСу.

Орган ЗАГСу, отримавши заяву про вступ до шлюбу, пе­ревіряє документи, що посвідчують особу заявника, повно­ту і правильність документів, що додаються до заяви.

Особи, які перебували раніше в зареєстрованому шлюбі, повинні пред'явити органу ЗАГСу документ, який підтверд­жує припинення попереднього шлюбу.Це може бути свідоцт­во про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя або рішення суду про визнання шлюбу недійсним.

При прийомі заяви орган ЗАГСу повинен ознайомити осіб, що бажають вступити до шлюбу, з порядком і умовами ре­єстрації шлюбу, роз'яснити їм права і обов'язки як майбутнім батькам і подружжю. У документах, що посвідчують особу тих, які одружилися, проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначен­ням прізвища, ім'я, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.

Тяжка хвороба, яка перешкоджає явці в орган ЗАГСу всту­паючого до шлюбу, повинна бути підтверджена лікарняною довідкою, яка додається до заяви.

Якщо орган ЗАГСу отримає заяву про наявність перешкод до укладення шлюбу, реєстрація його відкладається. У цьо­му випадку заявнику пропонується в певний строк предста­вити відповідні докази. Орган ЗАГСу може за проханням зацікавлених осіб чи за своєю ініціативою провести необхід­ну перевірку.

Про відстрочку реєстрації шлюбу повідомляються особи, які подали заяву про укладення шлюбу. За наявності закон­них перешкод до укладення шлюбу, орган ЗАГСу відмовляє в його реєстрації. Перевірка названих обставин повинна бути закінчена в місячний строк.

Згідно статті 1272 “Особливості здійснення сімейних прав та обов'язків неповнолі­тніми”:

1. Особи, які досягай 14 років (неповнолітні), можуть набу­вати для себе сімейних прав і створювати обов'язки, пов'язані з народженням у них дітей.

2. Неповнолітні мають право особисто виступати в суді як позивачі і відповідачі у справах щодо встановлення батьків­ства, оспорювання батьківства (материнства) та інших сімей­них справах.

3. Обов'язки щодо утримання та виховання дітей неповноліт­німи можуть здійснюватися з допомогою їхніх батьків або інших осіб.