Створення вихідного матеріалу для селекції сорго різного напряму використання

Кабінет Міністрів України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

(НУБіПУ)

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ СОРГО

РІЗНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ

(проміжний)

2009

Список авторів

Керівник НДР, ст. наук. співроб., канд. с.-г. наук, завідуюча проблемною НД лабораторією сорго Л. Болдирєва (реферат, вступ, висновки, розд.1, 2,3, 5.1, 5.2, 6,7).

Науковий співробітник В. Філатова (розд.4, 5.3).

Мол. науковий співробітник В. Бритвін (розд.5.4, 5,2 5.5).

Реферат

Звіт про НДР: ____с., 25 табл., 3 рисунка, 44 джерел.

Об'єкт дослідження - новий вихідний матеріал, самозапилені лінії, стерильні аналоги, сорти й гібриди сорго різного напряму використання.

Мета роботи - на основі нових методів генетичної селекції, створення й вивчення вихідного матеріалу, виведення нових сортів і гібридів сорго різного напряму використання (зернове, сориз, силосне, віничне, сорго-суданкові гібриди і суданська трава) з комплексом цінних морфологічних і господарських ознак, а також їхнє первинне насінництво, прискорене розмноження й впровадження у виробництво.

Метод досліджень - польовий, лабораторний, статистичний.

Наведено результати досліджень за 2009 р. В поточному році у селекційних розплідниках вивчалося 1277 зразків зернового, цукрового, віничного сорго, суданської трави і сорго-суданкових гібридів. Частина з них оцінена по реакції на ЦЧС, комбінаційну здатність, і по комплексу господарсько-цінних ознак. У попередніх і конкурсному випробуваннях виділені нові високоврожайні сорти й гібриди зернового, цукрового, віничного сорго, суданської трави й сорго-суданкових гібридів. На 2009 рік включений до Реєстру сортів України гібрид сориту НАШ. Готується до передачі в Інститут експертизи сорт суданської трави під назвою Чародійка і сорт віничного сорго Скіфське з робочою назвою Українське 30. У розсадниках первинного насінництва (відбору й насіннєвих) розмножені оригінальні насіння й насіння супереліти, а також гібриди першого покоління різних напрямків використання.

СТЕРИЛЬНІ АНАЛОГИ, САМОЗАПИЛЕНІ ЛІНІЇ, ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, СЕЛЕКЦІЙНИЙ ЗРАЗОК, НОМЕР, СОРТИ, ГІБРИДИ, ГЕТЕРОЗИС, УРОЖАЙНІСТЬ, ПОПЕРЕДНЄ, КОНКУРСНЕ ВИПРОБУВАННЯ, ЕКСПЕРТИЗА СОРТІВ, ПЕРВИННЕ НАСІННИЦТВО, РОЗСАДНИК ВІДБОРУ, НАСІННЄВИЙ РОЗСАДНИК, ОРІГІНАЛЬНЕ НАСІННЯ, СУПЕРЕЛІТА, ЕЛІТА, СОРГО РІЗНОГО НАПРЯМУ ВИКОРИСТАННЯ, КОМБІНАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ, ЦИТОПЛАЗМАТИЧНА ЧОЛОВІЧА СТЕРИЛЬНІСТЬ, РЕЄСТРАЦІЯ.

Зміст

1. Обґрунтування напрямку досліджень

2. Умови та методика проведення дослідів

3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов

3.1 Ґрунти дослідної ділянки

3.2 Агрометеорологічні особливості

3.3 Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 році

4. Створення, вивчення, розмноження, збереження зразків вихідного матеріалу сорго різного напряму використання

4.1 Гібридний розсадник

4.2 Селекційний розсадник

4.3 Розплідник самозапилених ліній

4.4 Розсадник стерильних ліній

4.5 Використання селекційних зразків сорго

5. Проведення попереднього та конкурсного випробування сортів і гібридів сорго

5.1 Попереднє випробування сорго-суданкових гібридів і суданської трави

5.2 Попереднє випробування цукрового сорго

5.3. Попереднє випробування сортів віничного сорго

5.4 Попереднє випробування сортів харчового сорго "Крупинка"

5.5 Конкурсне випробування сортів і гібридів зернового сорго

5.6 Створення ліній, сортів і гібридів сорго з високим змістом цукру

6. Державна реєстрація сортів

7. Розмножити насіння нових самозапилених ліній, стерильних аналогів, сортів і гібридів сорго

Висновки

Перелік посилань

Додатки

Прилади виміру, використані в дослідженнях

Вступ

Аграрна галузь Криму і в цілому України переживає дуже важкий етап свого розвитку, тому що зміни які пройшли в формі власності супроводжувались соціально-економічною кризою, котра постійно ставить проблеми, для рішення яких необхідно вибирати вірну спрямованість змін параметрів виробництва, адекватні економічним чи кон`юнктурним вимогам.

При створенні міцної кормової бази в південних посушливих районах велике значення мають культури, які можуть забезпечити високі стабільні врожаї зеленої та сухої маси в екстремальних умовах. Вагому роль в цьому зв’язку може зіграти сорго різного напряму використання - зернове, силосне, суданська трава, сорго-суданські гібриди. Віничне сорго, як технічну культуру використовують для виготовлення віників.

Соргові культури мають високу теплостійкість і посухостійкість, і стабільні по продуктивності, у той же час добре реагують на зрошення, що забезпечує при невеликих зрошувальних нормах високе збільшення врожаю. Цю властивість необхідно використати в умовах дефіциту поливної води, а також при плануванні культури на умовно зрошуваних землях - супутниках.

У зеленому конвеєрі, з однолітніх кормових культур, сорго є одним з економічно вигідних: по-перше, сорго добре відростає після скошування, що дає можливість одержувати на неполивних землях 2-3, а на зрошенні - до 4-х укосів зеленої маси й урожайність відповідно 40-50, 100 і більше тон з 1 га. По-друге, норма висіву насіння сорго в 3-5 разів менше кукурудзи, майже в 10 разів менше бобово-злакових сумішей, а врожайність - істотно перевищує останні. У третіх, при використанні сортів і гібридів соргових культур різних груп стиглості й сіву їх у різний термін, досягається гарантоване забезпечення кормами в конкретно намічені періоди у необхідній кількості. При цьому, строк надходження зеленої маси можна змінювати залежно від складних умов без істотного впливу на загальну продуктивність посівів, що не спостерігається в інших однолітніх одноукісних культур.

Останнім часом створена нова культура зернового сорго - сориз або круп'яне сорго, призначене для переробки його зерна на крупу. Вихід крупи із зерна сорго становить 75-85%, а по харчовим якостям вона не поступає крупі з рису й кукурудзи. Виведені сорти соризу з яких також можна одержувати, після термічної обробки, повітряні вироби.

Сорго зернове і цукрове доцільно використовувати як сировину для одержання біоетанолу.

Однак, незважаючи на великі переваги соргових культур, площі посівів у Криму залишаються незначними. Одна з головних причин цього - погано налагоджене насінництво, недостатня кількість високоврожайних низькорослих сортів і гібридів зернового сорго, пристосованих до механізованого збирання й до місцевих посушливих умов, недостатня розробка зональної й сортової агротехніки вирощування їх на неполивних землях, слабка пропаганда й реклама.

По нашим розрахункам у Криму, у найближчій перспективі, посіви сорго на зерно повинні бути розширені до 50 тис. га за рахунок кукурудзи, ярового ячменя й вівса, що висівають на богарі, а також в поукісних і післяжнивних посівах, після збирання рапсу і озимого ячменя в умовах зрошення. Площі посіву соргових культур на силос, сіно, сінаж, зелений корм повинні бути доведені до 100-105 тис. га за рахунок кукурудзи й маловрожайних однорічних трав на богарі й зрошенні. При цьому необхідно планувати ущільнені та змішані посіви з високобілковими культурами (соєю, амарантом).

Таким чином, широке поширення соргових культур дає можливість поліпшити кормовиробництво в господарствах Криму, підвищити врожайність і стабільність кормових культур, істотно знизити собівартість кормів.

Метою досліджень є розробка й удосконалювання методів генетичної селекції, створення на основі ЦЧС нового вихідного матеріалу, а на його основі сортів і гібридів соргових культур з комплексом цінних морфологічних та господарських ознак, стійких до посухи, вилягання, ушкодження шкідниками й хворобами, які перевищуватимуть по продуктивності районовані сорти на 20-30%, а також їхнє прискорене розмноження й впровадження у виробництво.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Створити і вивчити новий вихідний матеріал для селекції сорго.

2. Провести випробування нових сортів і гібридів, кращі передати на експертизу до Державної служби з охорони сортів рослин України.

3. Розмножити в ланках первинного насінництва оригінальне і елітне насіння сорго різного напрямку використання.

1. Обґрунтування напрямку досліджень

В умовах реорганізації сільськогосподарського виробництва досягнення науково-технічного прогресу й нові економічні механізми є одним з головних факторів його підйому й стабільності.

У цьому зв'язку головним завданням науково-дослідних установ є правильний вибір високопріоритетних напрямків у роботі з метою досягнення максимального ефекту в короткі строки. Один з таких напрямків, на даний час, є прискорення процесу створення й використання в широкому масштабі високоврожайних, з високою якістю продукції, харчових, зернофуражних і кормових культур.

Для південних регіонів нашої країни, у посушливих умовах Криму, однією з таких культур є сорго. Універсальність у використанні, висока посухостійкість, і одночасно чутливість на зрошення, солестійкість, невибагливість до ґрунтів, мала норма висіву й високий коефіцієнт розмноження дозволяє у короткий строк здійснити необхідне розширення посівних площ сорго кращими сортами й гібридами.

Всебічне вивчення й використання ефекту гетерозису, стабільності основних ознак до біотичних і абіотичних факторів у різних видів сорго (зернове, цукрове й віничне, сорго-суданкові гібриди й суданська трава), надійне промислове насінництво - головне завдання селекції й насінництва на сучасному етапі.

У результаті багаторічних досліджень (1988-2008 рр) співробітниками проблемної НІ лабораторії сорго проведена значна робота зі створення вихідного матеріалу сорго і виведенню нових сортів і гібридів: створено понад 1200 самозапилених ліній, 50 стерильних аналогів, включено до Реєстру сортів рослин України 17 сортів і гібридів сорго різного напряму використання.

Подальше розширення й поглиблення досліджень по сорго, розробка нових напрямків у використанні продукції (одержання крупи, крохмалю, цукру, спирту, біоетанолу та ін) дає можливість більш повно оцінити сорго з народно-господарської точки зору, виявити потенційні можливості в якості харчової, кормової й технічної культури.

2. Умови та методика проведення дослідів

Наукові дослідження по створенню нового вихідного матеріалу сорго, селекційній роботі, випробуванню нових сортів і гібридів різного напряму використання проводилися в спеціально виділеній селекційній сівозміні, що розміщувалась на дослідному полі ПФ НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет", розмноження насіння - на полях учгоспа.

При постановці та проведенні досліджень керувалися спеціальними методами польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1979, 1985), Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2000), Методикою по селекції і насінництву гібридного сорго (Н.А. Шепель, 1985).

Селекційні досліди розміщалися в дослідному полі, а розсадники первинних ланок насінництва на полях університету.

Попередник - зернові колосові. Слідом за збиранням попередника проводилося дворазове лущіння стерні дисковою бороною, а потім оранка на глибину 23-25 см. Під оранку вносилися фосфорні добрива у вигляді простого суперфосфату причіпним розбрасувачем НРУ-0,5. У такому стані поле залишали під зиму.

Весняна допосівна підготовка ґрунту складалася з ранньовесняної культивації поля на глибину 5-6 см. За місяць до посіву сорго для боротьби з багаторічними бур'янами вносили гербіцид Луварам - 2 л/га.

Посів селекційних і насінницьких ділянок в поточному році проводили пізно - в кінці другої декади травня (17-19), коли середньодобова температура повітря становила 13-15°С. Слідом за посівом поле каткували кільчасто-шпоровими катками. Через 4-5 днів після посіву проводили досходове боронування середніми зубовими боронами поперек напрямку посівів. Ділянки гібридизації й ділянки розмноження сіяли зі співвідношенням рядів материнської стерильної лінії й запильника 10: 2 і 6: 6.

Догляд за посівами складався з обробки гербіцидами 2,4Д (Діален-супер) дозою 1 л/га у фазі 4-5 листів у рослин сорго і двох міжрядних обробок (КРН-4,2), ручної прополки (видалення курячого проса й мишію), обробки рослин проти попелиці.

Для посіву селекційних розсадників, конкурсного, попереднього випробування й ділянок гібридизації застосовували переустатковану селекційну сівалку СПЧ-6 нашої конструкції.

Розміщення ділянок селекційних дослідів проводилося систематичним методом, триярусно, шаховим способом. Елементарні ділянки у випробуваннях зернового сорго були площею 21 м², повторність трьох - і чотириразова, у попередньому випробуванні цукрового сорго й сорго-суданкових гібридів - дворядкові, площею 14 м², у всіх селекційних розсадниках - без повторень, однорядкові, площею 7 м².

Збирання зернового сорго у випробуваннях проводили прямим комбайнуванням фінським комбайном “Сампо-500” у фазі повної стиглості зерна, з визначенням його вологості польовим вологоміром "Фермер". Урожай зерна проводили до стандартної (14%) вологості.

Скошування й збір зеленої маси силосного сорго, сорго-суданкових гібридів і суданської трави проводили вручну (серпами) з одночасним зважуванням всієї маси на платформних поштових вагах. Перший укіс суданської трави і сорго-суданкових гібридів збирали на 45-50 день після сходів, або за 7-10 днів до викидання волоті, другий - на 30 день після першого і третій - на 40 після другого укосу.

Силосне сорго збирали у фазі воскової стиглості зерна. З кожної ділянки як трав'янистого, так і силосного сорго відбирали по два пробних снопи вагою 3-5 кг для визначення виходу сіна, абсолютно сухої речовини, а також для визначення структури врожаю.

За стандарт прийняті районовані в Криму сорти і гібриди сорго різного напряму використання: для сортів і ліній зернового сорго - сорт Кримбел; для гібридів - гібрид зернового сорго Кримдар 10; по цукровому (силосному) - сорт Кримське 15; по сорго-суданкових гібридах - Ювілей 50, по суданській траві - сорт Фіолета.

Для створення нового вихідного матеріалу використовували метод схрещування на стерильній основі; всебічної оцінки сортозразків, факторів що вивчалися. У дослідах проводили: фенологічні спостереження, біометричні виміри, польову оцінку на стійкість до ушкодження попелицею і кукурудзяним метеликом та ураження бактеріозами і летючою сажкою; визначали: зміст цукру у соці стебел, оцінку зразків по реакції на цитоплазматичну чоловічу стерильність (ЦЧС) і інші спостереження й дослідження.

Крім цього, в селекційних розсадниках проводили оцінку зразків з комплексу господарсько-цінних ознак. У результаті жорсткого бракування виділені найбільш продуктивні номери для різних напрямків використання.

У насіннєвих розсадниках первинного насінництва проводили видові й сортові прополки, апробацію та масовий відбір типових рослин.

Статистична обробка експериментальних даних проводилася по Вольфу (1966), Доспєхову (1985) і Методиці державного сортовипробування (2000) на персональних комп’ютерах.

3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов

3.1 Ґрунти дослідної ділянки

Дослідне поле університету, де проводились досліди, розташоване у зоні передгірних степів. Ґрунти цієї зони були вивчені Н.Н. Клепініним (1935), П.Г. Гусєвим (1966), В.Н. Івановим (1966), И. Я Половицьким (1979) і виділені в тип - чорнозем південний, карбонатний, малогумусний. Ґрунтовий розріз даного типу ґрунтів характеризується наступними показниками:

горизонт А₁ (0-24 см). Темно-сірий з буруватим відтінком, угорі - пухкий, до низу - більш щільний. Структура грудкувато-пориста з домішкою пилу;

горизонт А₂ (24-34 см). Забарвлення трохи темніше, щільність значно вище. Структура добре вирівняна, грудкувато-зерниста;

горизонт В (34-94 см). Характерне сірувато-буре забарвлення з поступовим переходом у жовто-буре. Відзначається наявністю псевдомицелія, ущільнений, часто зі значними включеннями щебенів. Структура грудкувато-горіхова;

горизонт З (94-150 см). Характерне жовто-буре або палево-буре забарвлення, глиняний із включенням білоглазки. Структура грудковато-призмовидна.

По механічному складу ґрунти варто віднести до пилувато-муловатих легких глин, у яких зміст мулу із глибиною зменшується, а кількість пилуватих часток збільшується. Однак, не дивлячись на більш високий вміст мулистої фракції у шарі ґрунту на глибині 0-20 см, кількість структурних агрегатів трохи менше, ніж у шарі 20-40 см, де їхній вміст найбільший і досягає 72%, що пояснюється постійним руйнуванням структури верхнього шару ґрунту сільськогосподарськими знаряддями в момент обробки.

Аналізуючи водно-фізичні властивості, необхідно відзначити, що об'ємна маса ґрунту до глибини 60 см змінюється в оптимальних межах. Поступове збільшення об'ємної маси по профілю ґрунту пояснюється зниженням вмісту органічної речовини із глибиною та поступовою заміною його мінеральною частиною ґрунту, що має більш високі показники щільності й питомої маси. Висока шпаруватість таких ґрунтів є найважливішим чинником високої їхньої вологоємності. Тому зимові опади накопичуються в шарі ґрунту, в якому максимально зосереджені корені рослин. Однак, кількості доступної вологи в ґрунті не достатньо, внаслідок високого порога в`янення.

Вміст гумусу у верхніх шарах коливається від 2,7 до 2,9%. У метровому обсязі запаси його становлять 200-230 т/га, з них у шарі 0-20 - 25,7%, півметровому - близько 68%, на глибині 50-100 см - до 32%.

Вміст валового азоту у верхньому гумусовому шарі становить 0, 20-0,26%, у нижньому 0,085-0,097%. Запаси загального азоту у шарі 0-100 см - понад 22 т/га. Гідролізуємого азоту в орному шарі - 11 мг/100 г сухого ґрунту. Фосфору в орному шарі втримується 0,098%, у підорному - знижується до 0,075%. Рухливого фосфору (Р₂О₅ по Мачігіну) - 1,15 мг/100 г сухого ґрунту. Забезпеченість карбонатних ґрунтів доступними фосфатами при такому вмісті для зернових культур вважається низкою. Тому відзначається висока ефективність фосфорних добрив. У той же час, відсутня ефективність калійних добрив, тому що забезпеченість даних ґрунтів калієм вважається високою. Вміст валового К - 1,18-1,22% і рухливого 27,8-33,5%. Скіпання ґрунту відбувається з поверхні: з глибиною кількість карбонатів різко зростає, pН водної суспензії становить 7,2-7,4.

Дані ґрунти по водно-фізичних і агрохімічних властивостях цілком придатні для вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й такої культурі як сорго, і є типовими для передгірних степів Криму. Сорго на таких ґрунтах при оптимальних метеорологічних умовах завжди дає порівняно високі і стабільні врожаї.

3.2 Агрометеорологічні особливості

В зоні проведення дослідів середньорічна температура повітря складає +10,1°С. Сума ефективних температур вище +10°С становить 3162°. Тривалість безморозного періоду - 182 дня. Середньобагаторічна норма опадів - 509 мм. Цієї кількості вологи недостатньо для нормального вирощування більшості сільськогосподарських культур. Дефіцит вологи, значною мірою підсилюється за рахунок несприятливого розподілу опадів по періодах року й характеру їхнього випадання. Так, літні опади, що випадають у вигляді злив на висушений тривалою відсутністю дощів ґрунт, дає великий стік або випаровується з верхніх її шарів, не встигаючи просочуватися в глибину. Середньомісячна відносна вологість повітря з квітня по жовтень становить 55%, а в липні - вересні - 45-47%. За ці три місяці набирається 23 дні, коли вона опускається нижче 30%, а в окремі посушливі дні - до 8-10%, що негативно впливає на вегітуючі рослини (Агрокліматичний довідник по Кримській області, 1960).

Весна відрізняється невеликою кількістю опадів, які випадають переважно в другій її половині. У середньому випадає близько 107 мм опадів. Однак, в окремі роки сума опадів за весну буває нижче. Значна частина їх може виявитися непродуктивною, внаслідок зливового характеру їхнього випадіння та високих температур повітря. У березні, і особливо у квітні, ймовірні сильні північно-східні вітри, які викликають вітряні бурі. Температурний режим навесні дуже нестійкий. Можливі часті повернення холодів; навіть на початку травня можливі заморозки. Середньодобова температура вище +10°С установлюється з 19 квітня.

Літо дуже жарке. Середньодобова температура в липні й серпні перевищує 20-21°С, а денні досягають 34-40°С. У середньому за літо випадає 166 мм опадів, переважно у вигляді злив. При такому характері опадів ґрунтові запаси вологи поповнюються слабко. Щорічно відзначаються суховії.

У таких умовах волога є основним лімітуючим фактором, що стимулює ріст урожаю сільськогосподарських культур, особливо пізніх ярових.

3.3 Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в 2009 році

Агрометеорологічні умови за період вегетації сорго в звітному році були різноманітними. Перша декада квітня була порівняно теплою, середньодобова температура складала 6-12^оС, а в окремі часи вона піднімалась до 18-20 ^оС. Опадів за цей період не спостерігалося. У другій декаді температура повітря знизилась в порівнянні з першою на 2-3^о, і склала 8,2 ^оС, опадів не було. Початок третьої декади був холодним, 25 квітня мінімальна температура була 0 ^оС. З 27 квітня почалосяпідвищення температури до 10-11 ^оС в середньому за добу. Середньодекадна температура склала 6,8 ^оС, опадів не було У цілому за місяць температура повітря була нижчою на 0,9 ^оС середньобагаторічної і склала 8,3 ^оС, опади були відсутніми на протязі всього квітня, (табл.3.1). Посів сорго в таких умовах проводити було недоречно. В цей період в верхньому шарі грунту не було вологи, і він на глибині 10 см ще не прогрівався до 14-16^о.

Перша декада травня була вологою й порівняно теплою. Середньодобові температури склали 13,6 ^оС. Опадів випало 70,4 мм. Вдень грунт прогрівався до 40-50 ^оС. Амплітуда коливання денних і нічних температур на поверхні грунту була 44-58 одиниць. Температура його на глибині 10 см піднялась до норми 15 ^оС. Проводити посів сорго з-за великих опадів було неможливо. У другій декаді травня проходило наростання температур, на кінець декади вона складала 17 ^оС, а денні температури підіймалися до 25-25 ^оС. Опади склали 17 мм і температура ґрунту на глибині 10 см піднялася до 17 ^оС. В таких умовах було проведено посів сорго і одержані дружні сходи. Початок сходів фіксували з 22 травня. У третій декаді температура трохи знизилась і склала в середньому 14,6 ^оС, що на 1 градус нижче другої декади. Денна температура в окремі дні підіймалась до 26-28 ^оС, а нічна складала 8-14 ^оС. Опадів практично не було (5,6 мм). У цілому, травень звітного року, по температурному фактору був на рівні багаторічних значень, перевищення склало (0,3 ^оС), а по опадам, навпаки, вологим - на 52 мм перевищив середню багаторічну норму. За травень випало більше двох місячних норм опадів.

Червень відмічений сухою і жаркою погодою. Температура повітря варіювала від 16-23 ^оС на початку першої декади до 25-29^о в кінці її. Денна температура на кінець першої декади складала 30-31 ^оС. В другій декаді в окремі дні вона піднімалася до 30-34 ^оС, а в третій до 34-36 ^оС. В день ґрунт на глибині 10 см в першу і другу декаду прогрівався до 25 ^оС (на 4 градуси вище норми), в третю до 27-29 ^оС, що вище багаторічного значення на 5-6^о і було несприятливо для рослин. Середньодобова температура повітря по декадам була 18,8, 18,9 і 23,6 ^о. У цілому за місяць випало 2,0 мм опадів, що склало 2,9% від середньої багаторічної норми. Високі денні температури до 30-34^оС сприяли інтенсивному проходженню фаз розвитку рослин сорго.

Таблиця 3.1 - Характеристика основних елементів погоди за вегетаційний період сорго, 2009 р.

Аналізуючи погодні умови місяця, слід зазначити, що в червні спостерігалася погода з незвичайним тепловим режимом. Середньомісячна температура повітря була на 1,6 ^оС вище багаторічної.

Липень характеризується також жаркою погодою. В першій і другій декаді пройшли дощі: в першій декаді випало 42,5 мм, в другій - 10,0 мм. Всього за місяць випало 52,5 мм, що на 10,5 мм або 16,7% менше багаторічного значення. Температурний режим у липні був на 1,3 ^оС вищим багаторічної норми, в окремі дні максимальна температура вдень піднімалася до 30-35^оС, а нічні температури були 18-23^оС. Опади липня в сполученні з високими температурами на деякий час сприяли росту і розвитку сорго. На момент збирання другого укосу суданської трави й сорго-суданкових гібридів (кінець липня), ґрунт був повністю висушений, що вплинуло на врожайність зеленої маси. Цвітіння ж культури сорго проходило в таких умовах дуже швидко й інтенсивно і на 2-3 неділі раніше звичайного року, а у деяких зразків, навпаки - затримувалось на 8-10 днів.

Температура першої декади серпня була вище третьої декади липня на 1,5^оС, опадів не спостерігалося. Друга й третя декади характеризувалися сухою й жаркою погодою, опадів не було. У цілому, серпень характеризується високим тепловим режимом, на 1,9^оС перевищив середнє багаторічне значення. Опадів не було зовсім порівняно з середнім багаторічним показником - 35 мм. Високі температури повітря і нестача вологи сприяла швидкому дозріванню насіння у зернового сорго і суданської трави. На кінець серпня-початок вересня більшість зразків мало повну стиглість зерна.

Вересень був теплим, сезонне зниження температури проходило повільніше: середньодобова температура в першу-другу декаду трималася 18-19^оС. Тільки на кінець другої і в третю, температура стала трохи нижчою - 12-16^оС. Основні дощі пройшли у першу декаду - 19,0 мм, за місяць випало 21 мм опадів, що було нижче середньобагаторічного значення на 14,0 мм. Погодні умови вересня місяця сприяли гарному накопиченню силосної маси у цукрового сорго та дозріванню у нього зерна.

Таким чином, агрометеорологічні умови 2009 року за період вегетації сорго різного напряму використання можна характеризувати як сприятливі в травні по волозі та незадовільні по температурному фактору й екстремальними - в основний період вегетації сорго: опадів за вегетаційний період сорго випало всього 169 - на 107 мм або 61,2% від багаторічної норми. Сорго в таких умовах сформувало середній урожай, як зеленої маси, так і зерна.

4. Створення, вивчення, розмноження, збереження зразків вихідного матеріалу сорго різного напряму використання

Основними задачами науково-дослідницької роботи НД лабораторії сорго є: створення нового вихідного матеріалу сорго різного напряму використання на стерильній основі, всебічне вивчення колекційного й селекційного матеріалу, використання його в селекції на гетерозис, вивчення й використання ЦЧС, підбор батьківських пар для гібридизації, включення селекційних зразків у гібридизацію й оцінка їх на комбінаційну здатність, а також можливість обміну селекційним матеріалом між науковими установами.

Для рішення комплексу проблем найбільші витрати праці приходяться на селекційно-генетичну робота зі створення нового селекційного матеріалу, особливо стерильних аналогів і самозапилених ліній. Тут застосовуються нові методи практичної селекції: інцухтування, поворотні схрещування, різні добори, гібридизація, мутагенез та ін. Це дає можливість проводити широку комплексну оцінку кількісних ознак і біологічних властивостей зразків на високому методичному рівні.

Таким чином, створення і глибоке вивчення селекційного матеріалу й включення його в гібридизацію для створення нового вихідного матеріалу, а на його основі - нових сортів і гібридів, а потім широке впровадження сорго різного напряму використання у сільськогосподарське виробництво дасть можливість підвищити врожайність, істотно поліпшити кормову базу, створити не тільки кормове, але й харчове сорго, яке тільки вводиться в ранг харчових. З 2000 року в Реєстр сортів рослин України включено зернове сорго харчового напрямку під офіційною назвою "сориз". На 2008 рік Реєстрі сортів рослин України знаходилось 13 сортів и гібридів соризу: з них 4 - селекції нашого університету.

В останній час назріла проблема виробництва цукру, біоетанолу з культур альтернативних цукровому буряку. Сік стебел цукрового сорго містить 12-22% сухої речовини (цукрів). Селекційна робота з гібридизації, добору дасть можливість створити високоцукрові форми для промислової переробки.

У всіх цих напрямках й проводиться селекційно-генетична робота співробітниками проблемної НД лабораторії сорго Південного філіалу НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет".

Щорічно на селекційній ділянці дослідного поля університету проводиться створення нового вихідного матеріалу сорго різного напряму використання. Ця робота проводиться слідуючими методами: гібридизації на основі ЦЧС, індивідуального, індивідуально-сімейного, індивідуально групового й масового добору й інцухтування. У селекційний процес в 2009 році було залучено 1277 зразків самозапилених ліній, зернового, круп'яного, цукрового, віничного сорго й суданської трави наступних розплідників: гібридного, селекційного зернового та віничного сорго, самозапилених ліній селекції проблемної НД лабораторії сорго університету.

Крім цього, у схему селекційного процесу включений розплідник стерильних аналогів, де створюються й зберігаються 24 родини стерильних аналогів і їхні самозапилені лінії - закріплювачі стерильності.

У всіх розплідниках селекційного процесу за кожним зразком, крім спостереження й фіксування фенологічних фаз рослин, проводилося вивчення кількісних ознак, визначалася стійкості до полягання, хвороб, до посухи та ін.

4.1 Гібридний розсадник

Цьому розсаднику надається велике значення, тому що від якісного добору в ньому залежать результати всієї майбутньої селекційної роботи.

В 2009 році до вивчення були залучені: гібриди першого покоління (гетерозіготні форми) з метою їх оцінки по морфологічним ознакам; другого покоління, де відбувається їхнє розщеплення на біотипи; третього й наступного поколінь, що отримані в результаті внутрішньовидової й міжвидової гібридизації соргових культур різних напрямків використання. Це перший, але дуже відповідальний етап селекційної роботи.

В цьому розсаднику за мету ставилося виявлення найбільш продуктивних генетично різноманітних комбінацій. Із цього матеріалу за допомогою інцухтування та індивідуального відбору створюється новий селекційний матеріал для майбутніх самозапилених ліній сорго. Інцухт є аналізатором складної популяції, що перехресно запилюється, і дає можливість виділити з неї в гомозиготному стані ряд генотипів, що несуть цінні, в практичному відношенні, ознаки.

Розсаднику надається особливе значення, тому що від якісного відбору в ньому залежать результати всієї майбутньої селекційної роботи. У період збирання, при комплексній оцінці й жорстокому бракуванні, за кожним зразком відбирають 2-3 продуктивні волоті. Аналіз біометричних показників кількісних ознак дозволяє виділити господарсько-цінні зразки: по висоті рослин і довжині волоті у зернового сорго; по висоті, довжині волоті, діаметру стебла й вмісту цукру у цукрового сорго; по висоті й коефіцієнту кущистості у сорго-суданкових гібридів і суданської трави, по довжині волоті й довжині ніжки волоті у віничного сорго.

Цього року в гібридному розпліднику вивчалося 247 зразків F₁ - F₆ різного напряму використання.

В посушливих умовах вегетаційного періоду, що склалися в поточному році, з комплексу господарсько-цінних ознак одержали відмінну оцінку 21 зразок, добру - 104, задовільну 71, інші були вибракувані. Кращі зразки надані в таблиці 4.1

З наведеної таблиці видно, що найбільш цінні зразки - це гібриди 3-4 покоління. Вегетаційний період у них складав 93 - 104 днів (Вальбура 64С х Восковидна 76/2 (Д 1567), Вальбура 64С х Рисорго 537/7 (Д 1569), Вальбура 64С х Рисорго 537/7 (Д 1571), Іскра 2С х ВІС 733 (Д 1577), Коричнева 11С х Рисорго 90 (Д 1618), Орана 10С х Скіфка (Д 1609), Бурана 24С х Анна (1643) та ін).

Таблиця 4.1 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків сорго в гібридному розсаднику, 2009 р.

Продуктивна кущистість 2,0 і більше, в звітному році, була у більшості зразків - Вальбура 64С х Восковидна 76/2 (Д 1566), Вальбура 64С х Восковидна 76/2 (Д 1567), Іскра 2С х Рисорго 534/1 (Д 1573), Антоціана 23С х Амкримбура (Д 1585), Орана 10С х Скіфка (Д 1609), Бурана 8С х Силосне 153 (Д 1729), ГОС 11С х Багатоукісна 313 (Д 1788). Більш висока продуктивна кущистість, в порівнянні з минулими поками, пояснюється:

по перше, великим запасом вологи на початку вегетації рослин, що дало можливість закласти максимальну кількість вегетативних органів рослини;

по друге, опадами, які пройшли на початку липня, що сприяло розвитку генеративних органів (волоті). І, звісно, треба брати до уваги і генотип рослини, його реакцію на природні умови.

За висотою рослин зернові форми варіювали від 86 (Коричнева 11С х Скіфка - Д 1645) до 151 см (Орана 10С х Рисорго 54/1, Д 1725), а силосні від 159 (ГОС 11С х Ксикра 34, Д 1678) до 233 (Гос 11С х Багатоукісна 313, Д 1788). Волоть за довжиною у зернових форм була в межах 20-35 см, а зразків гібридів силосного сорго і суданської трави досягала 48-51 см, особливо у гібридів другого покоління.

З гібридного розсадника відібрано по 2-3 волоті кращих рослин з кожного номера, попередньо заізольованих пергаментними ізоляторами.

Особливу увагу слід уділити гібридам другого покоління. Це найцінніший селекційний матеріал для створення нового вихідного матеріалу. З другого покоління починається розщеплення гібридів і робота по відбору тут є головною. На цьому етапі селекційної роботи можна виділити біотипи, цінні по господарським ознакам і залучити їх до досліджень. Кращі зразки гібридів другого покоління наведені в таблиці 4.2

Таблиця 4.2 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків гібридів F₂, 2009 р.

З досліджуваних зразків найбільш видатні номери переведені в селекційний розплідник для подальшої роботи з інцухтування, а з іншими, що одержали позитивну оцінку, буде проводитися селекційна робота безпосередньо в гібридному розсаднику. Даний розсадник щорічно буде поповнюватися новими гібридами з випробувань і розсадника продуктивності нових гібридів

4.2 Селекційний розсадник

В цей розсадник поступають кращі зразки насіннєвого матеріалу з гібридного розсадника для вивчення і оцінки поколінь. Сюди ж попадають всі лілії і сім’ї елітних рослин сорго з селекційного розсадника попередніх років. У звітному році у вивченні перебувало 228 зразків, з них 84 - зернового і 144 - віничного сорго. У результаті всебічної оцінки з комплексу господарсько-цінних ознак і властивостей відмінну оцінку серед зернового сорго отримали 27 зразка, віничного - 52; добру - відповідно 29 і 30. Зразки, що одержали незадовільну оцінку були відбраковані.

Слід зазначити, що період сходи - викидання волоті у більшості зразків був до 60 днів (табл.4.2). Тільки де-кілька номерів мали цей період 60 і більше днів - Кримбел (Д 1478), Крупинка 10 (Д 1479), Скіфка (Д 1482), Рання 11 (Д 1507), Тор (Д 1616), Сократ (Д 1531) та Марічка (Д 1546). Це пов’язано опадами на початку липня і високими температурами. Такі погодні умови сприяли швидкому проходженню фази викидання волоті і цвітіння селекційних зразків сорго всіх напрямів використання. В цілому і весь вегетаційний період від сходів до повного дозрівання варіював від 89 днів (Дон 1, Д 1526) до 107 (Крупинка 10, Д 1479), табл.4.3

Таблиця 4.3 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків зернового сорго в селекційному розсаднику, 2009 р.

Висоту рослин, при повному достиганні зерна, зразки мали 90-138 см, тобто їх можна віднести до низько - та середньорослих, що сприяє збиранню урожаю механізованим способом.

Серед зразків віничного сорго були виділені номери, що мали також невелику висоту рослин, більш-менш короткий вегетаційний період, та стандартну волоть і ніжку волоті, (табл.4.4).

Таблиця 4.4 - Морфо-біологічна характеристика кращих зразків віничного сорго в селекційному розсаднику, 2009 р.

Період сходи-повна стиглість зерна змінювався, залежно від зразка з 90 днів (Дліножка 94, Д 1391) до 107 (Мітельчате 8, Д 1460). Висота рослин варіювала від 112 см (Дліножка 91/2, Д 1380) до 190 (Таврічеське 14, Д 1433) і залежала головним чином від біології рослини, її генотипу.

По довжині волоті розбіг в параметрах кращих зразків був 33-74 см. Найдовша волоть була у Дліміта 97/1, Д 1464 (74 см), Мітельчате 8, Д 1460 (68 см), Таврічеське 14, Д 1433 (65 см), Мітельчате 1, Д 1431, Дліножка 94, Д 1391 (59 см) і др. Такий показник, як довжина ніжки волоті, характеризує технологічність сировини зіничного сорго і він змінювався у селекційних зразків від 27 до 56 см.

Зразки цього розсадника будуть в подальшому вивчатися, а кращі переводяться в розсадник самозапилених ліній.

4.3 Розплідник самозапилених ліній

У розсаднику самозапилених ліній створюються, допрацьовуються, вивчаються і зберігаються самозапилені лінії сорго всіх напрямків використання, різних років інцухтування (від 7 до 30). Проводиться їх оцінка по комплексу ознак і якісних показників, біометричні досліди.

У звітному році в даний розплідник було включено 624 лінії зернового, цукрового сорго й суданської трави: зернового сорго - 382 ліній, цукрового - 92 і суданської трави - 150. Всі ці лінії є цінним селекційно-генетичним матеріалом для селекції на гетерозис, тобто їх можна використати в гібридизації, попередньо вивчивши по реакції на ЦЧС і комбінаційну здатність, окремі лінії розмножуються для створення нових сортів.

По морфо-біологічним ознакам, стійкості до хвороб і шкідників, серед досліджуваних ліній, в 2009 році відмінну оцінку одержали:

по зерновому сорго - 141 ліній;

по цукровому - 64 ліній;

по суданській траві - 28 ліній.

Добру оцінку одержали відповідно 110, 47 і 24 інцухт-ліній.

Якщо аналізувати фенологічні показники - періоди сходи - викидання волоті і сходи - повна стиглість, можна відзначити, що зразки самозапилених ліній по стиглості розділені на наступні групи:

скоростиглі, до 95 днів - по зерновому сорго - 78 зразка

по цукровому - 6

по суданській траві - 33;

ранньостиглі, 96-100 днів - по зерновому сорго - 108

по цукровому - не було

по суданській траві - 14;

середньоранні, 101-105 днів - по зерновому - 75

по цукровому - 40

по суданській траві - 9;

середньостиглі, 105-110 днів - по зерновому сорго - 37

по цукровому - 19

по суданській траві - 3;

середньопізні, 111-120 днів - по зерновому - 9

по цукровому - 53

по суданській траві - не було;

пізньостиглих, більше 120 днів - по зерновому - не було

по цукровому - 4

по суданській траві - не було.

Незважаючи на високу температуру повітря, опади в травні і на початку липня, посуху в більшості періоду вегетації, зразки сорго в звітному році мають великий розбіг по вегетаційному періоду (сходи-повна стиглість). Розтягнутість вегетаційного періоду у сорго пов’язана з сильною посухою, яка настала з другої декади липня. Скоростиглі форми змогли швидко відцвісти і зав’язати зерно. А що до більш пізньостиглих зразків - цвітіння у них наступало на два три тижні пізніше ранньостиглих зразків, і сам період цвітіння був довшим, особливо у цукрового сорго. Окремі його зразки зовсім не сформували зерна; цвітіння у них продовжувалось з початку серпня до жовтня.

Таким чином, період сходи - повна стиглість у сорго різного напряму використання пов'язаний з агрометеорологічними умовами вегетаційного періоду.

По всіх самозапилених лініях проведені біометричні виміри, оцінка на стійкість до хвороб, шкідників і полягання

Морфо-біологічна характеристика й вегетаційний період кращих ліній за 2009 рік представлені в таблицях 4.5, 4.6 та 4.7

За висотою рослин всі лінії зернового сорго поділяються на:

дуже низькі - висотою до 60 см;

низькі - 61 - 90 см;

середні - 91 - 120 см;

високі - 121 - 150 см;

дуже високі - понад 150 см.

Основна кількість зразків в розсаднику самозапилених ліній зернового сорго за висотою рослин відносяться до середньо - і високорослих. Також зустрічаються невелика кількість низкорослих зразків - Рисорго 30 (Д 722), Кучліза (Д 831), Безнома 21 (Д 844), ВІС 150/1 (Д 935).

Таблиця 4.5 - Морфо-біологічна характеристика кращих самозапилених ліній зернового сорго, 2009 р.

Довжина волоті варіювала у зразків самозапилених ліній від 19,7 см (Андгера 7, Д 939) до 34,5 см (ВІС 908/2, Д 870). Найкоротші волоті спостерігали у ВІС 28/1, Д 896 - 20 см, Ксікра 34, Д 859 - 20,6 см, ВІС 579, Д 758 - 20,6 см, Генічеське 209, Д 712 - 22,3 см. Всі інші зразки мали середню і довгу волоть.

Така ознака, як вихід ніжки волоті з піхви верхнього листа (видима довжина ніжки волоті над пазухою верхнього ластка) у нових ліній була різною і залежала як від генотипу рослин, так і від агрометеорологічних умов року вегетації. Кращими зразками по цьому показнику були: Кримбел (Д 710) - 27,3 см, Людгера (Д761) - 28,3 см, Склочка (Д804) - 22,8 см, Рисорго 46 (Д 828) - 23,6 см, ВІС 546 (Д 843) - 19,6 см, Мариця 2 (Д 853) - 20,8 см, Крупинка 10/9 Д 855) - 21,2 см, Рисорго 534/5 (Д 875) - 22,8 см, Кримбел 38/1 (Д 877) - 24,8 см, Кримка 7 (Д 926) - 28,7 см, та ін. Більшість зразків в звітному році мали вихід ніжки 10 - 20 см, тобто були середніми і довгими. Номерів з виходом ніжки менше 10 см була невелика кількість, чому сприяли в першу чергу погодні умови, тобто дощі, що пройшли на початку липня (перша декада). В цей час йшло формування даного показника.

В звітному році зернове сорго сформувало лист достатньої довжини. Практично у всіх зразків лист був довжиною 40 і більше см, при цьому і ширина листа була 5 - 8, а то і 9 см. Таким чином у зразків зернового сорго нашої селекції достатньо висока фотосинтетична активність (зразки мають великий й дуже великий лист за довжиною і по ширині листової пластинки - широкий та дуже широкий).

У цукрового сорго викидання волоті у більшості зразків проходило на 59-64 день після сходів, тобто їх можна віднести до середньостиглих форм.

За висотою рослини були у більшості випадків високоми (201-250 см). Найбільш високими відмічені зразки: Просвіт (Д 1323), Цукрове 412/2 (Д 1320), Новинка 3/1 (Д 1238), Цукрове 13 (Д1249), Силосне 153 (Д1260) та ін. Їх висота складала 220-250 см.

Довжина волоті силосного сорго змінювалась залежно від зразка з 20,6 (Янтарь 2 -Д 1253) до 32,3 см (Цукрове 415 - Д 1229). Таким чином, практично всі зразки цукрового сорго за довжиною волоті слід віднести до середніх.

Довгу волоть - більше 31 см мали зразки Новинка 3/1 (Д 1238), Цукрове 415 (Д 1229), Крисакор 8 (Д 1247).

Таблиця 4.6 - Морфо-біологічна характеристика кращих самозапилених ліній кормового (цукрового сорго), 2009 р.

Листок за довжиною, у більшості зразків, був до 60-70 см - тобто середнім для цукрового сорго. Те ж саме слід сказати і за ширину листка: він варіював у зразків від 7 до 10 см. Це значення для середнього листа. Найбільші розміри листа відмічені у: Крисакор 12/1 (1186) - 75 х 9,0 см; Силосне 983 (1207) - 71 х 9,5 см; Силосне 982 (1243) - 72х 8,3 см; Крисакор 8 (1247) - 75 х 8,6 см; Силосне 153 (1260) - 72 х 9 см.

Зразки суданської трави в поточному році різко відрізнялись по вегетаційному періоду. Викидання волоті, в зв’язку з високими температурами та нестачою вологи в перший період вегетації у більшості зразків проходило дуже рано, на 45-50 день після сходів. Так, лінія Багатоукісна (Д 1099) викинула волоть на 49 день, Фіолета (Д 1115) - на 46 день, Чародійка (Д 1095) на 48, а Бурліта (Д 1112) на 45 день після сходів. Їх віднесено до ранніх зразків по викиданню волоті. Зразки, у яких період сходи - викидання волоті були 45-59 днів віднесено до ранньостиглої групи, 60-71 день - до середньостиглої. Відповідно і період сходи - повна стиглість зерна у цих зразків був більш довшим, в порівнянні з дуже ранніми зразками по викиданню волоті.

Таблиця 4.7 - Морфо-біологічна характеристика кращих самозапилених ліній суданської трави, 2009 р.

Висота рослин на момент достигання зерна у ліній суданської трави варіювала від 191 см (Соковита 215, Д 1106) до 268 (Госліта, Д 1104); довжина волоті - від 34,3 см (Фіолета 57, Д 1166) до 50 (Чародійка, Д 1095).

Третій з гори листок на головному стеблі, в залежності від зразка, змінювався по довжині від 43 до 77 см, а ширина його - від 3,8 до 6,6 см.

Зразки, що виділилися за господарсько-цінним ознакам, вивчені по реакції на ЦЧС і комбінаційну здатність широко використовуються як сорти й батьківські компоненти (батьківські форми) в селекції на гетерозис.

Лінії, що одержали позитивну оцінку будуть зберігатися й вивчатися в наступні роки.

4.4 Розсадник стерильних ліній

Створення на основі ЦЧС, вивчення, збереження й розмноження стерильних аналогів і їхніх самозапилених ліній - закріплювачів стерильності є головне й основне завдання розплідника стерильних ліній.

В цей розсадник переводяться стерильні гібриди найбільш перспективних самозапилених ліній, які по реакції на ЦЧС є закріплювачами стерильності. Шляхом насичуючих схрещувань і доборів на стерильність і бажаним ознакам створюються стерильні аналоги і до них закріплювачі стерильності.

Зразки висіваються парами (сім’ями). Проводиться жорстоке бракування рослин на фертильність.

У звітному році в розпліднику вивчалося 24 стерильних аналогів сорго й стільки ж до них закріплювачів стерильності: у тому числі - зернового сорго - 20 ліній, цукрового - 2, віничного - 1 і суданської трави - 1. Усього на 180 ділянках розміщалося 90 родин.

На початку цвітіння на ділянках стерильних аналогів відбирали 3-5 кращих типових стерильних рослин і ізолювали їх волоті відкритими пергаментними ізоляторами. Поряд, на ділянці закріплювача стерильності ізолювали таку ж кількість волотей закритими ізоляторами. Через 3-4 дні, коли волоті зацвітають на 75-100% проводили запилення стерильного аналогу пилком закріплювача стерильності.

Аналізуючи зразки за комплексом господарсько-цінних ознак і властивостей, встановлено, що відмінну оцінку одержали 35 родин, добру 44, задовільну 44. Всі позитивно оцінені родини будуть вивчатися, зберігатися і при необхідності розмножуватися в наступні роки для використання в гібридизації.

По довжині вегетаційного періоду лінії поділені на наступні групи:

скоростиглих, до 95 днів8 родин

ранньостиглих, 96-100 днів 26 родин

середньоранніх, 101-105 днів18

середньостиглих, 106-110 днів8

середньопіздніх, 111-120 днів2

пізньостиглих - не було, (табл.4.8).

Таблиця 4.8 - Морфо-біологічна оцінка стерильних аналогів і їх самозапилених ліній - закріплювачів стерильності, 2009 р.

За висотою рослин стерильні аналоги зернового сорго і їх закріплювачі стерильності були середньорослими, довжина рослини складала у більшості зразків 100-132 см; у цукрового сорго 151-215 см; віничного - 129-142 см.

Всі зразки мали достатньо велику волоть. Такий показник як вихід ніжки волоті з піхви верхнього листка у стерильних аналогів змінювався від одного сантиметра до 25 залежно від біотипу лінії.

По кожній родині проводилися наступні роботи, обліки й спостереження: спостереження за фазами розвитку рослин; беккросування стерильного аналога й інцухтування самозапилених ліній - закріплювачів стерильності під час цвітіння; у період дозрівання - біометричні виміри по основним кількісним ознакам; визначали ступінь стерильності. Збирали зразки стерильних аналогів і їхні закріплювачі стерильності вручну, посімейно.

Спостерігаючи за стерильністю стерильних аналогів можна відзначити, що не завжди в зразків зберігається 100% стерильність. Фертильність цитоплазматично стерильних зразків сорго може збільшуватися з підвищенням температури повітря під час цвітіння і зменшуватися з її зниженням, що спостерігалося по деяких стерильних аналогах, (табл.4.9).

Так, наприклад, в 2004, вологому році практично всі стерильні аналоги мали 100-процентну стерильність. У посушливі 2005 та 2006 роках у деяких ліній стерильність знизилась, що пов'язане з високими температурами в період викидання волоті й цвітіння.

Таблиця 4.9 - Зміна відсотка стерильності у стерильних аналогів залежно від погодних умов, 2004-2009 рр.

Слід зазначити, що ряд стерильних аналогів по роках свою стерильність не змінювали, вони при будь-яких погодних умовах мали 100% стерильність волотей. Серед таких ліній можна відзначити - Скоростигла 90С, Орана 50С, Іскра 2С, А-278 і ін. Це результат ретельного багаторазового беккросування і створення якісного закріплювача стерильності. Погодні умови в період викидання волоті і цвітіння на ці лінії особливого впливу не робили. Цим можна пояснити високу стерильність в 2007, 2008 і 2009 роках, коли практично всі стерильні аналоги мали 100% стерильність. Це результат ретельного добору на стерильність в попередні посушливі роки.

Всі стерильні аналоги й закріплювачі стерильності є селекційно цінним матеріалом, зберігаються, по необхідності розмножуються й включаються в селекційний процес на гетерозис.

4.5 Використання селекційних зразків сорго

Селекційні зразки сорго різного напряму використання, які планується використовувати в подальшій селекційній роботі на гетерозис, необхідно вивчити по реакції на цитоплазматичну чоловічу стерильність і комбінаційну здатність. З цією метою в Проблемній НД лабораторії сорго щорічно проводяться схрещування нових перспективних самозапилених ліній зі стерильними аналогами. Як джерело ЦЧС ми використовуємо створені раніше стерильні аналоги: Іскра 2С, Перспектива 80С, КСІ 15С, Бурана 8С та ін. Отримані на їхній основі гібриди на наступний рік висіваються в розпліднику продуктивності нових гібридів, де поряд з морфологічними ознаками, вивчається комбінаційна здатність і визначається відношення самозапилених ліній до реакції на ЦЧС. Щорічно до вивчення залучається нові самозапилені лінії сорго. Результати оцінки ліній по реакції на ЦЧС за останні роки наведені в таблиці 4.10

Таблиця 4.10 - Оцінка зразків сорго по реакції на ЦЧС (2005 - 2009 рр.)

Лінії, що виявили себе, як відновлювачі фертильності, особливо з високою комбінаційною здатністю, можуть використатися як батьківські компоненти для селекції на гетерозис і як сорти; закріплювачі стерильності - включаються нами в розплідник стерильних ліній для створення за допомогою їх нових стерильних аналогів, які є материнськими компонентами у гібридів. Так, на сьогоднішній день створений новий стерильний аналог Апіча, який у розсаднику стерильних аналогів пройшов семиразове беккросування. На наступний рік планується його розмноження з подальшим включенням у гібридизацію з подальшим вивченням нових гібридів на його основі.

Напіввідновлювачі - можна використовувати як для створення стерильних аналогів, так і для одержання відновлювачів фертильності.

Гібриди, створені на основі нашого селекційного матеріалу є високопродуктивними як по врожаю зерна, так і по зеленій масі й представляють велику перспективу для випробування й впровадження у виробництво. Після попереднього й конкурсного випробувань кращі гібриди й сорти сорго різного напряму використання передаються до Інституту експертизи сортів рослин України для випробування й районування. За останні шість років включено до Державного реєстру сортів рослин України 7 сортів і гібридів нашої селекції (Крупинка 10, Коричневе 11, Прогрес, НАШ, Любиме 80, Аграрний 5, Пам’яті Шепеля) і один сорт - спільної селекції з Луганським інститутом агропромислового виробництва (Анна).

На 2010 рік готується до передачі на експертизу ще 2 сорти: суданської трави Чародійка і віничного сорго Скіфське (Українське 30); і один гібрид цукрового сорго Бурана 24Сх Кримське.

У цілому, за час роботи проблемної НІ лабораторії сорго (з 1987 року) районовано й занесено до Реєстру сортів України 18 сортів і гібридів сорго різного напряму використання.

Таким чином, створення, розмноження й збереження колекційних зразків сорго різного напряму використання є важливим державним завданням. На їхній основі створюються нові самозапилені лінії і стерильні аналоги, а надалі продуктивні сорти й гетерозисні гібриди, які впроваджуються у виробництво з метою поліпшення кормової й продовольчої бази.

5. Проведення попереднього та конкурсного випробування сортів і гібридів сорго

Вся селекційна робота з гібридного сорго в нашій державі побудована на використанні ЦЧС для одержання високо гетерозисних гібридів.

Метою цієї роботи є виведення нових високопродуктивних сортів та створення високогетерозисних гібридів, які можна використовувати в сільськогосподарському виробництві. Для всебічної оцінки, визначення їхньої потенційної продуктивності й конкурентноздібності, морфо-біологічних, господарських ознак і властивостей, щорічно проводиться попереднє випробування сорго-суданкових гібридів, сортів суданської трави, сортів і гібридів цукрового, круп'яного віничного сорго й конкурсного випробування гібридів зернового сорго.

5.1 Попереднє випробування сорго-суданкових гібридів і суданської трави

В цей розсадник переводяться найбільш продуктивні і цінні по ряду господарських ознак гібриди, які виділились в попередніх розсадниках.

У звітному році в розпліднику вивчалося 15 сорго-суданковых гібридів. Окремо було включено у випробування 6 сортів і ліній суданської трави - батьківських компонентів гібридів і 4 стерильні аналоги - материнських форм для створення сорго-суданковых гібридів. Для порівняльної оцінки в вивчення було залучено 1 гібрид і 2 сорти цукрового сорго.

Як стандарт для гібридів був районований гібрид нашої селекції Ювілей 50 (Бурана 8С х Фіолета), а для сортів - суданська трава Фіолета.

Не дивлячись на складні погодні умови, що склалися в поточному році, за період вегетації у випробуванні було зібрано 3 укоси і по врожаю зеленої маси вони різко відрізнялися. Продуктивні опади за весняний період спостерігалися тільки в кінці травня. Сполучення їх з високими температурами дали можливість отримати дружні сходи сорго-суданковых гібридів і суданської трави. Таким чином, на момент першого укосу гібриди і сорти змогли сформувати досить великий урожай зеленої маси. Відростання отави другого укосу проходило в жорстоких погодних умовах; в грунті були залишки вологи, яка накопичилась за рахунок опадів початку липня (випало 63 мм), що дало можливість сформувати середній урожай зеленої маси, а третій укіс наростав при високих температурах, а вологи практично не було. Такі умови вплинули на урожай третього укосу, рослини не змогли сформувати високий урожай зеленої маси.

Перший укіс проводили 9 липня, тобто на 45-50 день після сходів.

Висота рослин в цей період була достатньо великою: у сорго-суданковых гібридів вона варіювала від 84 (Коричнева 11С х Сорокалета) до 134 см (Коричнева 11С х Фіолета). Серед сортів суданської трави найбільш високими були сорти Соковита (148 см) і Таврійська 94 (142 см). Стерильні аналоги мали висоту рослин тільки до 90 см. Цукрове сорго теж не досягло відмітки 100 см у висоту.

Через високі температури, які сприяли швидкому проходженню фенофаз розвитку сорго-суданковых гібридів, другий укіс провели через 28 днів від початку відростання отави - 6 серпня. Висота рослин на момент другого укосу в більшості сортів і гібридів зафіксована на 10-30 см вище першого і змінювалася від 67 до 165 см. Слід зазначити, що практично всі зразки, які вивчалися, подолали стосантиметровый бар'єр, окрім стерильних аналогів (81-96 см), одного сорго-суданкового гібрида Коричнева 11С х Кримчанка 100 (97 см), а також самозапиленої лінії суданської трави Фіолета - 97 см.

Третій укіс збирали на 50 день, після другого - 25 вересня, на що також вплинули умови зростання. За період між другим до третім укосом не спостерігались опади і температура повітря була дуже високою, що вплинуло на ріст сортів і гібоїдів. На момент третього укосу висота рослин складала у гібридів тільки 97-150 см: Орана 10С х Фіолета (150 см), Іскра 2С х Сорокалета (149 см). У сортів суданської трави вона змінювалася від 97,0 см (Фіолета) до 150 см (Соковита 2).

У випробуванні вивчалася кущуватість рослин. Від цього показника в сполученні з висотою рослин безпосередньо залежить врожайність зеленої маси зразків трав'янистого сорго.

Таблиця 5.1 - Висота рослин і кущистість сорго-суданкових гібридів і суданської трави, 2009 р.

Кущистість сортів і гібридів, що досліджувались, на момент першого укосу склала 1,5 - 3,8 стебла на одну рослину. На момент другого укосу цей показник був значно вищий в порівнянні з першим у всіх зразків. Найвищу кущистість забеспечили гібриди: Бурана 8С х Фіолета (6,3 стебел на одну рослину), Бурана 8С х Соковита 2 - (5,8 шт), Коричнева 11С х Фіолета (5,8 шт). Слід зазначити, що цей показник на момент третього укосу був вищий другого, а по деяких зразках вон піднявся в 1,5-2 рази. Наприклад, гібрид Корічнева 11С х Фіолета в другому укосі забезпечив кущистість 5,8 стебел на одну рослину, то в третьому укосі вона виросла до 10,6 стебел.

Стерильні лінії показали низьку кущистість порівняно з гібридами, лініями і сортами як в першому, так і в наступних укосах. У першому укосі кущистість їх була 1,5-1,9, в другому 3,9-4,7 і на момент третього - 4,1-7,9 стебел на одну рослину.

Слід зазначити, що не дивлячись на високу кущистість сорго-суданкових гібридів і сортів суданської трави, висота рослин була незначною, що надалі вплинуло на врожайність зеленої маси по укосах і в цілому за три укоси.

Якість зеленої маси більшою мірою визначається вмістом листя в загальній масі. Цей показник серед сорго-суданковых гібридів склав при першому укосі 30,5-46% при другому - 29-55% і при третьому - 21-43%; а серед сортів суданської трави відповідно - 28-53, 27-40 і 18-34%. В поточному році, вміст стебел в загальній зеленій масі змінювався залежно від укосів - найнижчим він був при першому укосі і найвищим - при третьому. Це пояснюється збільшенням кущистості залежно від укосу. Кращими за змістом листя в першому укосі серед сортів суданської трави були: Таврійська 94 (53%) і Соковита 2 (42%). Серед сорго-суданковых гібридів найбільший вміст листя в зеленій масі був в Коричнева 11С х Сорокалета (46%), Орана 10С х Фіолета (43%), (табл.5.2).

У другому укосі вміст листя в структурі урожаю найвищим було у гібридів Орана 10С х Соковита 2, Коричнева 11С х Соковита 2, Перспектива 80С х Фіолета. Серед сортів суданської трави найбільший показник змісту листя в структурі зеленої маси був у Таврійська 94 - 40% і Фіолета - теж 40%.

Таблиця 5.2 - Структура урожаю сорго-суданковых гібридів і суданської трави %, 2009 р.

Аналіз структури урожаю третього укосу показав, що серед сорго-суданковых гібридів найбільш високий вміст листя відмічений у гібридів Орана 10С х Соковита 2 - 43%, Коричневе 11С х Соковита 2 - 42%; у сортів - Чародійка - 34%, Сорокалета - 32% і Фіолета - 30%.

Погодні умови 2009 року істотно вплинули на врожайність зеленої маси як сорго-суданковых гібридів, так і сортів суданської трави - вдалося зібрати порівняно великий урожай зеленої маси за 3 укоси.

Врожайність сорго-суданковых гібридів на момент першого укосу доходила до 21,9 т/га, найбільшу врожайність зеленої маси показали Іскра 2С х Фіолета (21,9 т/га), Коричнева 11С х Фіолета (21,5 т/га). Стандарт - гібрид Ювілей 50 показав врожайність 21,1 т/га. Всі сортозразки серед сорго-суданковых гібридів по цьому показнику були на рівні стандарту або мали ймовірно меншу врожайність зеленої маси. Серед сортів суданської трави цей важливий показник змінювався від 9,7 до 19,5 т/га. Найбільшу врожайність показали сорти Таврійська 94 (19,3 т/га) і Чародійка (19,5 т/га), (табл.5.3).

Врожайність другого укосу була нижчою або на рівні першого по всіх зразках, тільки в де яких це перевищення було не значним. Так в другому укосі врожайність зеленої маси у сорго-суданковых гібридів варіювала від 12,2 (Коричнева 11с х Кримчанка 100) до 19,3 т/га (Бурана 24С х Фіолета), а у сортів суданської трави - від 15,5 (Соковита 2) до 17,1 т/га (Фіолета). Вірогідного перевищення зразків над стандартами не спостерігалося. Всі вони були в межах помилки досліду.

Якщо аналізувати врожайність зеленої маси в третьому укосі, то слід зазначити, що як у гібридів, так і у сортів вона була нижча за другий укіс. Кращі показники були тільки у стандарту Фіолета (12,8 т/га) і сорта Чародійка (12,0 т/га). Серед сорго-суданковых гібридів слід виділити комбінації Коричнева 11С х Фіолета (14,1 т/га), Іскра 2С х Фіолета (13,5 т/га) і Бурана 24С х Сорокалета (13,7 т/га).

В сумі за три укоси вірогідного перевищення над стандартом, районованим сорго-суданковым гібридом Ювілей 50 (Бурана 8С х Фіолета) серед гібридів, що вивчалися в звітному році, не спостерігалося.

Таблиця 5.4 - Продуктивність сорго-суданкових гібридів і сортів суданської трави в попередньому випробуванні, 2009 р.

В цілому урожайність зеленої маси за три укоси була на рівні стандарту, чи нижче за нього і значно варіювала: у сорго-суданковых гібридів від 38,0 (Коричнева 11С х Кримчанка 100) до 51,4 т/га (Коричнева 11С х Фіолета); у сортів - від 28,4 (Соковита 2) до 47,7 т/га (Чародійка). Серед сорго-судаковых гібридів слід відмітити новий гібрид Коричнева 11С х Фіолета, який показав врожайність зеленої маси в сумі за три укоси 51,4 т/га і перевищив стандарт на 4,5 т/га, або на 9,7%.

Материнські форми - стерильні аналоги зернового сорго, що використовувались для створення сорго-суданкових гібридів, забезпечили врожайність зеленої маси як по укосам, так і в цілому за три укоси на порядок меньше за гібридів з їх участю.

Зразки цукрового сорго (Аграрний 5, Кримське 15 і Пам'яті Шепеля), які вивчалися з метою використання зеленої маси з підкосами забезпечили врожайність 31,2 - 43,6 т/га. Кращий результат був у нового сорту Пам'яті Шепеля - 43,6 т/га, ща дає можливість сміло використовувати даний сорт для вирощування не тільки для використання на силос, але й на зелений корм.

При визначенні врожайності сіна за три укоси серед сорго-суданкових гібридів перевищили стандарт тільки дві комбінації - Коричнева 11С х Фіолета і Бурана 24С х Фіолета. Урожайність повітряно-сухої маси у цих гібридів склала 16,3 і 15,0 т/га відповідно в порівнянні зі стандартом - 14,4 т/га. На рівні стандарту були сортозразки Іскра 2С х Фіолета і Коричнева 11С х Соковита 2. Серед сортів суданської трави по врожайності сіна перевищили районований сорт Фіолета (13,8 т/га) тільки Чародійка (14,6 т/та).

В результаті вивчення нових сортів суданської трави і сорго-суданкових гібридів виділені сорт Чародійка з урожайністю за три укоси 47,7 т /а зеленої маси і сухої речовини 14,6 т/га і гібрид Коричнева 11С х Фіолета - 51,4 і 16,3 т/га відповідно.

За результатами випробувань 2009 року слід зазначити, що сорго-суданкові гібриди в таких різноманітних погодних умовах змогли показати свою потенційну врожайність. За три укоси вона була в межах 38,0 - 51,4 тон з гектара.

Сорт Чародійка після трирічного випробування буде переданий в Державну службу з охорони прав на сорти росли для експертизи з подальшим районуванням і використанням в виробництві.

5.2 Попереднє випробування цукрового сорго

Цукровому сорго в останній час приділяється багато уваги: зелена маса, силос, біоетанол. Це альтернативна культура цукровому буряку.

У випробуванні вивчалося 5 гібридів і 3 лінії цукрового сорго пізньостиглої групи; 8 гібридів і 10 ліній - середньостиглої групи. Для порівняння були висіяні 5 стерильних ліній - материнські форми гібридів і 2 гібриди кукурудзи. За стандарт прийнятий сорт цукрового сорго наший селекції Кримське 15.

Всі зразки середньостиглої групи, що вивчаються, в звітному році досягли повної стиглості, а на гібридах пізньостиглого сроку дозрівння рослини навіть не змогли сформувати зерно воскової стиглості. Це пов'язане з метеорологічними умовами даного року. Нестача вологи в другій половині вегетеції не дала змоги сформувати повноцінне зерно. Окремі рослини цвіли до жовтня, тобто до моменту збору силосної маси.

У пізньостиглій групі періоду сходи-викидання волоті найменшим був у сорту Пам'яті Шепеля (57 днів) і найбільш довгий у гібриду Коричнева 11С х Кримське 15 (91 день). Період сходи-повна стиглість у сортів і гібридів цукрового сорго пізньостиглої групи варіював від 100 днів - гібрид Пам'яті Шепеля до 126 днів - Іскра 2С х Кримське 15 (табл.5.5).

У гібридів і сортів цукрового сорго середньостиглої групи періоди сходи-викидання волоті і сходи-повна стиглість були на 5-15 днів коротше, ніж в пізньостиглій групі. У них період сходи-викидання волоті варіював від 52 до 69 днів і щонайдовшим був у зразків Пам'яті Шепеля (61 днів), Кормовий 220 (69 днів), Цукрове 100 (61 днів) і ін. Найкороткий період сходи-повна стиглість був у сортів і гібридів: Янтар ранній (97 днів), Янтар 2 (93 дні).

Таблиця 5.5 - Морфо-біологічна характеристика сортів і гібридів цукрового сорго, 2009 р.

Погодні умови вегетаційного періоду істотно вплинули на висоту рослин, а значить і на продуктивність зеленої маси сортів і гібридів цукрового сорго. Висота рослин в пізньостиглої групи перевищила двометрову відмітку і варіювала від 207 см (Бурана 8С х Кримське 15) до 222 см (Іскра 2С х Кримське 15). У середньостиглій групі не всі зразки досягли двох метрів. Найбільш високорослими в цій групі були - Цукрове 9/5 (243 см), Цукрове 372 (246 см), Кормовий 220 (244 см).

Кормові достоїнства цукрового сорго вважаються кращими, якщо в структурі урожаю буде підвищений вміст зерна. Не дивлячись на те, що формування і розвиток волотей цукрового сорго відбувалися при високих температурах, всі сорти і гібриди сформували волоті, і на них зав'язалося зерно, але не у всіх воно достигло повної стиглості.

По довжині волоті сорти і гібриди цукрового сорго пізньостиглої групи віднесли до групи з малою (15-20 см) і середньою волоттю (20-30 см). Сама довга волоть була у Пам'яті Шепеля (29 см) і Кримське 15 (22 см). У середньостиглої групи волоть була довша на 3-8 см, ніж у пізньостиглої. Зразки цукрового сорго середньостиглої групи, що вивчалися, по довжині волоті віднеслидо групи з середньою волоттю (20-30 см) і довгою довгою (30-40 см) і варіювала вона від 19,7 см (Силосне 153) до 34,3 см (Коричнева 11С х Пам'яті Шепеля. Найбільш довга волоть відмічена у Бурана 8С х Пам'яті Шепеля (30,7 см), Орана 10С х Силосне 153 (30,3 см).

Для продуктивної фотосинтетичної діяльності рослин важливий такий показник, як розмір листа. По довжині листа всі зразки, що вивчалися, віднесли як рослини з коротким (45-60 см), середнім (61-75 см) і довгим листком (76-90 см). В цілому довжина листа у сортів і гібридів цукрового сорго змінювалась від 51,3 см (Силосне 153) до 81,3 см (Коричнева 11С х Пам'яті Шепеля).

По ширині листа сортиі гібриди цукрового сорго відносились до рослини як з вузьким листом (5,0-7,5 см), так і з середнім (7,6-10 см). Найбільш широкий лист був у зразків Кримське 15 (9,8 см), Орана 10С х Силосне 153 (9,8 см), Янтар 2 (9,3 см), і ін.

Аналізуючи врожайність зеленої маси цукрового сорго, слід зазначити, що, не дивлячись на відсутність запасів вологи в грунті і опадів в період вегетації, особливо в другий період вегетації, деякі гібриди і сорти сформували достатньо високий урожай силосної маси. Так, у пізньостиглої групи збір зеленої маси варіював від 30 т/га (Мутант 42) до 110,7 т/га (Іскра 2С х Кримське 15), у середньостиглої групи - від 30 т/га (Орана 10С х Пам'яті Шепеля) до 43,3 т/га (Коричневе 11С х Пам'яті Шепеля), (табл.5.6)

Серед гібридів пізньостиглої групи всі зразки цукрового сорго перевищили стандарт сорт Кримське 15 на 26-61%.

Таблиця 5.6 - Продуктивність сортів і гібридів цукрового сорго у попередньому випробуванні, 2009 р.

У середньостиглій групі жоден зразок ймовірно не перевищив стандарт по врожайності силосної маси. На рівні стандарту сорту Кримський 15 показали врожайність - Коричнева 11С х Пам'яті Шепеля (43,3 т/га), Силосне 153 (43,3 т/га), Янтар ранній (42,7 т/га); решта ліній і гібридів були достовірно нижче по цьому показнику в порівнянні до стандарту.

Порівняна оцінка зразків кукурудзи показала, що по урожаю силосної маси в звітному році кращим гібридом була Подільська 274СВ, урожай її склав 24,7 т/га, але це набагато нижче, ніж забезпечили кращі сорти і гібриди цукрового сорго.

Якість силосної маси залежить від кількості зерна в загальній масі. У звітному році погодні умови дали можливість сформувати і визріти зерну у всіх зразків цукрового сорго середньостиглої групи. Врожайність зерна в волотях в середньостиглій групі склала 5-9,6 т/га або 12-26% від силосної маси. Найбільший урожай зерна в волотях був у зразків Солодкий 44 (8,9 т/га), Янтар 2 (9,6 т/га). Врожайність зерна в волотях у пізньостиглій групі варіювала від 8,2 т/га (Мутант 42) до 12,2 т/га (Іскра 2С х Кримське 15) або в процентному відношенні від 13 до 18%.

Таким чином, по комплексу господарсько-цінних ознаках і особливостей в звітному році виділилися: у пізньостиглій групі гібрид Бурана 24С х Кримське 15; у середньостиглій - Янтар ранній, Цукрове 350/3, Цукрове 44.

Гібрид Бурана 24С х Кримське 15 за результатами багаторічних даних планується до передачі в Державгу службу з охорони сортів росли України для експертизи.

5.3 Попереднє випробування сортів віничного сорго

Вирощування віничного сорго з метою використання продуктів його переробки в народному господарстві ставить цю культуру в число важливих і перспективних. Жодна родина, жодна установа не обходиться без віників. При цьому потреба у віниках буде завжди, тому що вони звичайно використовуються не більше одного року. Тому віничне сорго необхідно вирощувати в сільськогосподарських підприємствах.

Займатися віничним сорго економічно вигідно. При своєчасному посіві й догляді за рослинами сорго можна одержати з 1 га від 3,5 до 4,5 тисяч віників при нинішній ціні за віник 8-10 грн. Крім того, віничне виробництво дозволяє забезпечити людей роботою в зимовий період.

У Південному філіалу "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету ведуться дослідження із селекції віничного сорго з метою виведення нових сортів та впровадження їх у виробництво.

Додатковим джерелом прибутку може стати зерно яке вимолочують з волотей. При дотриманні певних умов можна реалізувати його як насіння для віничного виробництва, або на корм птиці та тваринам. Тому селекція й випробування нових сортів, призначених для виробництва віників є однієї з важливих завдань.

У звітному році у випробуванні вивчалося 7 сортів віничного сорго, де проводилися морфологічні спостереження за ними й оцінка по господарсько-цінним ознакам і технологічності.

За стандарт прийнятий включений до Реєстру сортів рослин України сорт віничного сорго Українське 20.

Згідно фенологічним спостереженням сорти віничного сорго цього року можна віднести до середньопізньої і пізньостиглої груп, період сходи-повна стиглість у них склав 114-122 днів. Знову, це можна пояснити тільки холодним періодом під час сходів рослин і першого періоду росту (30 днів).

По висоті рослин у метеорологічних умовах даного року сорти віничного сорго можна віднести до середньорослих. Висота головного стебла в цих сортів варіювала від 140,7 см (Любиме 80) до 161,3 см (Українське 20). У стандарта - районованого сорту Українське 20 висота рослин була найбільшою - 161,3 см. До найбільш високорослих зразків слід віднести сорти Вавіген 120 - 159,3 см. Любиме 80 - 152,3 см, Українське 30 - 149,3 см, (табл.5.7).

Для віничного сорго важливими ознаками, що визначають технологічність сорту є довжина волоті, довжина стрижня волоті й довжина ніжки волоті. Слід зазначити, що по довжині волоті всі сорти перевищували необхідні параметри (40 см) за винятком сорту Вавіген 120, у якого цей параметр дорівнював стандарту.

Довжина стрижня волоті - важливий показник, який впливає на якість віника, чим довший стрижень, тим гірше якість віника, у віника не буде потрібної еластичності, гілочки волоті будуть швидко ламатися в місцях прикріплення. В звітному році цей показник у сортів зафіксований на рівні 2,7 - 4,7 см.

Таблиця 5.7 - Морфологічна характеристика сортів в попередньому випробуванні віничного сорго, 2008 р.

Сама більша довжина стрижня волоті спостерігалася в сортів Українське 125 - 4,7 см. Кращим цей показник був у стандарта Українське 20 (2,7 см), сортів Любиме 80 і Українське 115 (3 см).

Ніжка волоті у випробовуваних сортів змінювалася від 20,7 см до 30,3 см залежно від зразка. В цьому році вона була короткою в порівнянні з другими роками. На її формування, як і на довжину волоті вплинули метеорологічні умови вегетаційного періоду. Найбільшим цей показник був у сортів: Вавіген 115 і Вавіген 120 - 30,3 см.

Така кількісна ознака, як вихід ніжки волоті з піхви верхнього листка, у звітному році у віничного сорго була не значною. Найбільшою 11, 7 см зафіксована у сорта Вавіген 100. У решти сортозразків цей показник не перевищував 5 см.

Аналіз головних параметрів якості сировини показує, що як урожайність надземної маси, так і врожайність волотей (технічної сировини), а отже й урожайність насіння віничного сорго у звітному, посушливому році була на порядок нижчим вологого року. У цілому врожайність надземної маси у випробуванні сортів віничного сорго змінювалась від 136,7 до 185,0 ц/га. Ймовірне перевищення над стандартом сортом Українське 20 по цьому показнику забезпечив тільки один сорт Вавіген 125. Решта сортів були на рівні стандарту або ймовірно нижчі за стандарт, (табл.5.8).

Таблиця 5 8 - Урожайність віничного сорго в попередньому випробуванні, ц/га, 2006 р.

Урожай технічної сировини (волоть й ніжка волоті до першого вузла) найвищим був у районованого сорту Вавіген 100 - 81,6 ц/га, що на 13,5 ц/га або 19,8% вище стандарту сорту Українське 20. Інші сорти були на рівні стандарту або вірогідно нижче його.

Урожайність насіння в досліді була невисокою, що пов’язано з посушливим літом, і варіювала від 11,0 ц/га (Вавіген 115) до 26,5 ц/га (Українське 20) і ні один сорт не перевищив на ймовірне значення стандарт.

Таким чином, в поточному році з досліджуваних сортів віничного сорго, в попередньому випробуванні виділити кращі сорти не можливо. Практично по більшості параметрів кращим був стандарт - районований сорт віничного сорго Українське 20. Це означає, що роботу по селекції і випробуванню віничного сорго треба вести й в подальшому.

5.4 Попереднє випробування сортів харчового сорго "Крупинка"

У цьому розсаднику вивчалися сорти і лінії зернового сорго, які в майбутньому будуть використовуватися на харчові цілі. У Реєстрі сортів рослин України таке сорго відносять до соризу.

У звітному році у випробування було включено 42 сорти і лінії, де проводилися морфо-біологічні спостереження і оцінка за господарсько-цінними ознаками. Облік урожаю провели по 28 сортам. Інші були вибракувані через те, що посіви не відповідали необхідній густоті стояння рослин, полягали й були ушкодженні горобцями.

За стандарт прийняті: включений до Реєстру сортів рослин України сорти зернового сорго - Кримбел, що прийнятий за національний стандарт і круп'яного сорго - сориз Крупинка 10.

Дані вегетаційного періоду сходи - викидання волоті й сходи - повна стиглість у сортів і ліній зернового сорго, згідно фенологічним спостереженням показують, що в поточному посушливому році, зерно у зразків зернового сорго досягло повної стиглості на кінець серпня, початок вересня. Період сходи - повна стиглість склав у зразків 88-108 днів залежно від генотипу сорту чи лінії, (табл.5.10). У вологі роки (1997, 2004) цей період був на 2, а то й 3 тижні довшим й становив 113-130 днів, що було пов'язане з великими опадами за вегетаційний період і недобором позитивних температур.

По довжині вегетаційного періоду сорти розподілилися в такі групи:

скоростиглих, до 95 днів1

ранньостиглих, 96-100 днів 20

середньоранніх,101-105 днів10

середньостиглих,106-110 днів11

середньопізніх,111-120 днівне було

З даних довжини вегетаційного періоду витікає, що до ранньостиглої групи слід віднести 47,7% зразків, що вивчалися, в 2008 році до цієї групи було віднесено всього 3%. Це говорить про те, що високу температури и повна відсутність опадів в другу половину вегетації сорго прискорили визрівання сортозразків.

Висота рослин харчового сорго у цих метеорологічних умовах була різноманітною: дуже низьких (до 60 см) и низьких (61-90 см) сортів і ліній не було. Цьому сприяли опади на початку липня. Вони позитивно вплинули на формування висоти рослин у сорго. Середня висота (91-120 см) була зафіксована в журналах біометричних замірів у 20 зразків, останні 28 були віднесені до високорослих (121-150 см), (табл.5.9). Для порівняння, в 2004 році всі зразки були високорослими, тому що висота більшості сортів і ліній була в межах 150 см, а де-які зразки мали висоту 161-169 см.

Таблиця 5.9 - Морфо-біологічна характеристика сортів у попередньому випробуванні круп'яного сорго, 2009 р.

Таким чином сорти круп'яного напрямку, що досліджувались пристосовані до комбайнового збирання.

За даними біометричних вимірів, згідно методики проведення експертизи на ВОС сортів зернових видів (Методика проведення експертизи сортів соризу (sorghum orizodum) на відмінність, однорідність і стабільність) виділено 20 сортів з дуже великою волоттю (більше 25 см): Рисорго 46,2 (32 см), Крупинка 110 (28,3 см), Салгірка (28 см), Крупинка 10, Печана 170 (27,7 см,) і інших.17 зразків були з довгою волоттю (21-25см), з середньою (16-20), короткою (11-15 см) і дуде короткою до 10см сортів не було.

Важливим показником, що позитивно впливає на якість збирання зерна, є вихід ніжки волоті з піхви верхнього листка. Чим більше вихід ніжки в рослини, тим менше листостеблової маси попадає із зерном у бункер комбайна. За підсумками звітного року цей показник зафіксований у всіх сортів, за виключенням одного зразка але різної величини й варіював він від 0 (Крупинка 100) до 26,6 см (Кримакса). Дуже коротким (до 5 см) він був у 5 зразків; коротким (5,1-10 см) - у 12, середнім (10,1-15 см) - у 15 сортів і ліній, довгим (15,1-20 см) - у 6, і дуже довгим (більше 20 - см) у двох зразків.

Урожайність сортів і ліній у випробуванні була низькою і варіювала від 1,97 (ВИС 508/1) до 3,67 т/га (Салгірка), але в порівнянні з минулим роком це на 0,6-1,0 т/га вище. Стандарт сорт Кримбел забеспечив врожайність зерна 2,94 т/га. Таким чином, в поточному році всього один сорт Салгірка при урожайности 3,62 т/га в випробуванні ймовірно перевищив стандарт. Більшість зразків була на рівні стандарту, або перевищення було не значним і знаходилось в межах помилки досліду. Це пов’язано з посушливими умовами липня - серпня (другої половини вегетаційного періоду) соризу. З цими ж умовами пов’язане і пошкодження більшості зразків горобцями. На момент молочної стиглості зерна зразків круп’яного сорго навкруги для птиці не було других рослин з солодким соком. Крім цього зразки соризу в ендоспермі не мають танину, що придає гіркоту соку. Тому пошкоджуються ці зразки в першу чергу.

Таблиця 5.10 - Урожайність і вегетаційний період сортів зернового сорго "Крупинка", 2009 р.

На процес механізованого збирання, пов'язаної зі збільшенням енергетичних витрат при сушінні зерна, впливає вологість. Чим вологість зерна нижче, тим кращі умови для збирання, і слід, менше енергоресурсів потрібно для сушки зерна до стандартної вологості. Малу вологість зерна, в порівнянні зі всіма зразками, мали сорти Крімбел (вологість зерна при збиранні була 15,1%), Рисорго 54/2 - 16,3%, ВИС 546 - 15,9%. В інших сортів круп'яного сорго вологість зерна варіювала від 16,4 до 19,6% залежно від сорту.

З вищевикладеного видно, що серед харчового сорго є сорти, які по багатьом господарсько-цінним ознакам, морфологічним і біологічним показникам перевищують стандарт. На жаль ймовірного перевищення по врожаю зерна в поточному році не відмічено. По всіх сортах відібране насіння для випробування в наступному році.

Не зважаючи на умови, що склалися для круп’яного сорго в звітному році, роботу по випробуванню нових сортів слід продовжити.

5.5 Конкурсне випробування сортів і гібридів зернового сорго

У конкурсному випробуванні в звітному році у вивченні знаходилося 24 гібриди зернового сорго. Для оцінки і вивчення різних типів гетерозису в розплідник було включено 9 сортів і самозапилених ліній - батьківських компонентів гібридів, і 5 - стерильних аналогів - материнських форм, які брали участь в створенні гібридів F₁. За стандарт прийнятий включений в Реєстр сортів рослин України гібрид нашої селекції Кримдар 10 (Перспектива 80С х Людмила 107).

По довжині вегетаційного періоду гібриди, сорти і лінії розділилися в звітному році на наступні групи:

Скоростиглі (до 95 днів) - 4

Ранньостиглих (96-100 днів) - 31

Середньоранніх (101 - 105 днів) - 2

Середньостиглих (106 - 110 днів) - не було

Середнепіздніх (111 - 120 днів) - 1

Пізньостиглих гібридів - не було.

Таке явище пояснюється високими температурами і недоліком вологи в період вегетації сорго, що викликало швидке проходження фаз розвитку рослин. Більшість гібридів були скоростиглими і ранньостиглими. Цим ще раз підтверджується, що властивість "сходи - дозрівання" у рослин, зокрема, у культур сорго, контролюється великою кількістю генів і має безперервний характер, і, більшою мірою залежить від умов зовнішнього середовища.

Висота рослин у гібридів зернового сорго варіювала від 115 см (Бурана 24С х Крупинка 10) до 143 см (Іскра 2С х Кримбел) і головним чином залежала від генотипу (комбінації батьківських пар) і умов зовнішнього середовища. Таким чином всі гібриди, що вивчались можна віднести до групи низько - і середньорослих рослин сорго зернових видів, і всі вони придатні до комбайнового збирання (табл.5.11).

Порівняно зі своїми батьківськими компонентами одні гібриди проявляли гетерозис по висоті, а інші, навпаки, на низькорослість.

Така ознака, як довжина волоті у гібридів зернового сорго першого покоління змінювалася від 21 см (Іскра 2С х Анна) до 32,7 см (Перспектива 80С х Людмила 107, або Кримдар 10).

Таблиця 5.11 - Морфологічна оцінка гібридів зернового сорго і їх батьківських форм, в 2009 р.

Таким чином, згідно Методики проведення експертизи на ВОС сортів зернових видів, довжина волоті у гібридів і їх батьківських форм розподілилася таким чином: коротких (11 - 15 см) - не було; середніх (16-20 см) - не було; довгі (21-25 см) - відмічено в 13; всі останні гібриди і іх батьківські форми мали дуже довгу волоть - більше 25 см.

Вихід волоті з розтруба верхнього листка в звітному році варіював залежно від комбінацій батьківських форм в межах 11,7 см (Бурана 8С х Крупинка 10) - 25,3 см (Коричнева 11С х Скіфка), що говорить про придатність всіх гібридів і їх батьківських компонентів до прибирання комбайном.

Довжина ніжки у гібридів зернового сорго змінювалася в межах 28-55 см, що разом з таким показником, як вихід ніжки з розтруба верхнього листка і кількістю вузлів у рослин говорить про стійкість рослин до вилягання.

У поточному році гібриди і їх батьківські компоненти показали достатньо високий урожай зерна не дивлячись на несприятливі умови (висока температура і недолік опадів) в окремі фази вегетації сорго. Після бракування ділянок, що пошкодили горобці, провели оцінку і визначили урожайність по 24 гібридах, 9 сортах і самозапилених ліній і 4 стерильних аналогів. З гібридів першого покоління зернового сорго, що вивчалися в розсаднику конкурсного випробування, 13 ймовірно перевищили стандарт Кримдар 10. Сам стандарт показав урожай зерна 2,8 т/га. Найвищий ефект трансгетерозису (конкурсного гетерозису) відмічено у гібридів: Бурана 24С х Крупинка 10 (НАШ) - 1,28 т/га, або 45,7%, при врожайності зерна 4,08 т/га; Золотава 65С х Кримбел - 1,48 т/га, 52,8%, з урожаєм 4,28 т/га; Орана 10С х Крупинка 10 - 1,77 т/га, або 63,2%, з урожаєм 4,57 т/га (табл.5.12).

Порівняльна оцінка гібридів і їх батьківських компонентів показує, що ряд з них по врожайності зерна перевищили свого кращого батька, в даному випадку самозапилених ліній і сортів, тобто, проявили істиний гетерозис. Істиний гетерозис різною мірою проявили гібриди, де відновлювачами фертильності використовувалися самозапилені лінії Крупинка 10, Кримбел, Скіфка, Рисорго 54/1.

Таблиця 5.12 - Вегетаційний період і врожайність в конкурсному випробуванні зернового сорго, 2009 г

Найбільший ефект істиного гетерозису відмічений у гібридів, де за батьківський компонент узята лінія: Скіфка - від 67 до 11,9%;. У групі гібридів з запилювачем Крупинка 10 ефект цього типу гетерозису був в межах 23,8 - 67,2%, з лінією Рисорго 54/1 - 17,7-68,4%, що ще раз підтверджує високу загальну і специфічну комбінаційну здатність даних ліній.

Вивчаючи істиний гетерозис гібридів зернового сорго виділені батьківські форми (самоопилені лінії - відновлювачі фертильності), які в різних при схрещуваннях комбінаціях постійно проявляють ефект гетерозису. Це такі лінії як Крупинка 10, Анна, Скіфка, Рисорго 54/1, гібриди з їх участю необхідно вивчати в наступні роки.

Гіпотетичний гетерозис у гібридів зернового сорго, що вивчались, змінювався від 3,5% (Орана 10С х Кримбел) до 85,3% (Коричнева 11С х Скіфка). Високий ефект цього типу гетерозису відмічено у наступних гібридів: Бурана 24С х Крупинка 10 (47,3%), Коричнева 11С х Крупинка 10 (60,5%), Іскра 2С х Рисорго 54/1 (62,4%), Коричнева 11С х Скіфка (85,3%).

Таким чином, із гібридів першого покоління зернового сорго, що вивчались, виділені кращі по господарсько-цінних ознаках: Бурана 24С х Крупинка 10 (НАШ), Коричнева 11С х Крупинка 10, Коричнева 11С х Скіфка, Іскра 2С х Кримбел і Іскра 2С х Рисорго 54/1.

Новий гібрид Бурана 24С х Крупинка 10 з назвою "НАШ" за результатами трирічних випробувань в Інституті єкспертизи сортів рослин районований на 2009 рік і допущений для використання на теріторії України. На основі вивчення дійсного гетерозису гібридів зернового сорго, виділені батьківські форми (стерильні аналоги і самозапилені лінії - відновлювачі фертильності), які в різних при схрещуванні комбінаціях проявляють високий ефект гетерозису.

Таблиця 5.13 - Прояв гіпотетичного гетерозису у гібридів зернового сорго, 2009 р.

Вивчаючи дійсний і гіпотетичний гетерозис гібридів зернового сорго, виділені батьківські форми (стерильні аналоги і самозапилені лінії-відновлювачі фертильності), які в різних при схрещуванні комбінаціях проявляють високий ефект гетерозису.

Серед стерильних ліній - це Бурана 24С, Перспектива 80С, Коричневе 11С, Іскра 2С; по самозапилених лініях - Скіфка, Крупинка 10, Рисорго 54/1, Анна. Гібриди з їх участю необхідно вивчати в наступні роки.

5.6 Створення ліній, сортів і гібридів сорго з високим змістом цукру

Цукрове сорго - найважливіший вуглеводний корм. Крім кормових цілей, цукрове сорго відіграє важливу роль як сировина для харчової й технічної промисловості, у зв'язку з наявністю в соці стебел високого змісту цукрів.

Сік цукрового сорго, крім сахарози, містить в значній мірі глюкозу й розчинний крохмаль, що перешкоджає кристалізації цукру. Тому із соку сорго виробляють не кристалічний сухий цукор, а сорговий мед, патоку, які володіють живильною цінністю у зв'язку з підвищеним змістом глюкози. Найбільше інтенсивно цукор накопичується після цвітіння сорго. Максимальна кількість цукрів у соці стебел збігається з фазою воскової й повної стиглості зерна.

Цукрове сорго має в соці стебел достатню кількість цукрів, завдяки яким воно є гарною кормовою культурою. Але зміст цукрів при цьому не повинен перевищувати 15-16% (при згодовуванні худобі в чистому виді). При більш високому змісті цукрів погіршується їстівність зеленої маси й може виникнути ацидоз у тварин.

У зв'язку із цим нами поставлене завдання, поряд з формами кормового напряму, по створенню нових високоцукрових ліній, сортів і гібридів цукрового сорго для одержання із соку стебел соргового меду, сиропу, патоки, біоетанолу, для використання їх у харчовій промисловості, а відходи виробництва - для годівлі тварин.

Зміст цукрів (сухих речовин) у соці стебел сорго визначали за допомогою рефрактометра угорського виробництва ОУ-101 у період воскової спілості зерна. У цей період у рослинах накопичується найбільша кількість цукрів. Сік вилучали зі стебла між другим і третім вузлами. Дані, наведені в таблиці 5.13 свідчать про те, що є самозапилені лінії й гібриди кормового сорго з високим змістом цукрів у соці стебел протягом ряду років. Це Цукрове 383, Цукрове 9/2, Новинка 3, Крисакор 6, Цукрове 9/5.

Таблиця 5.13 - Лінії й гібриди цукрового сорго з високим змістом цукрів у соці стебел, 2005-2008 рр.

Серед самозапилених ліній цукрового сорго, що досліджувались в 2008 році, також виділені лінії з високим змістом цукрів у соці стебел.

Для того, щоб легко виділити сік із стебел сорго, треба мати зразки з достатньою кількістю соку. Тому поряд з високим вмістом цукру в звітному році займалися виявленням таких ліній, які легко і в великій кількості могли віддавати сік. Кращі з них наведені в таблиці 5.14.

Таблиця 5.14 - Самозапилені лінії з високим змістом цукру в соці стебел, 2008 р.

По цих зразках визначена попередня врожайність силосної маси в період молочно-воскової стиглості, та приведена морфологічна характеристика.

Таким чином, серед самозапильних ліній цукрового сорго є зразки, у яких вміст цукру складає 16-19%, при цьому врожайність, залежно від зразка варіювала від 260 до 590 ц/га.

6. Державна реєстрація сортів

Кінцевою метою селекційної роботи після створення вихідного матеріалу, виявлення найбільш перспективних батьківських форм із комплексом цінних ознак і властивостей, оцінки їх на загальну й специфічну комбінаційну здатність і стосовно ЦМС є виведення високоврожайних сортів і високогетерозисних гібридів.

Після багаторічних досліджень, оцінок і бракувань нами виведено високопродуктивний гібрид соризу "НАШ", який за результатами попереднього й конкурсного випробувань на 2007 рік переданий в Державну службу по охороні сортів рослин України для реєстрації і з 2009 року занесений до Державного реєстру.

Сориз НАШ F₁ - гібрид зернового сорго харчового напрямку створений колективом авторів Проблемної НІ лабораторії сорго ПФ "Кримський агротехнологічний університет" НАУ методом міжлінійної гібридизації на основі ЦЧС при участі материнської стерильної лінії Бурана 24С та батьківського компонента - сорта Крупинка 10. Гібрид середньостиглий, вегетаційний період 107-110 днів, високоврожайний, у середньому за роки випробування врожайність зерна склала 4,8 - 5,2 т. Зерно призначене для переробки на крупу й використання в харчовій промисловості. Кущ прямостоячий з темно-зеленими листами ланцетоподібної форми, не опушені з світло-зеленою центральною жилкою листка, компактний, висотою 139-142 см. Волоть прямостояча, циліндричної форми, легко продувається, жовтогарячого забарвлення, слабко опушена в мутовках, довжиною 27-29 см, маса 1000 зерен 26-27 г, (табл.6.1., Рис.6.1). Зерно округле, приплющене, жовтогарячого кольору, без плівок, добре вимолочується. Колоскові луски темно-коричневого кольору, слабко опушені, колоски сидячі гронковидні. Зміст крохмалю - 68-72%, білка - 14,5%.

Таблиця 6.1 - Урожайність і морфологічна характеристика сориза НАШ F₁

Гібрид придатний до механізованого збирання у фазу повної спілості зерна.

Рисунок 6.1 - Гібрид зернового сорго НАШ

Рекомендується висівати широкорядним способом з міжряддями 70 см і густотою стояння 120-140 тис шт/га. Пропонується для вирощування в степовій і лісостеповій зоні на богарі й зрошенні.

7. Розмножити насіння нових самозапилених ліній, стерильних аналогів, сортів і гібридів сорго

Насінництво серед багатьох заходів, що підвищують урожайність сільськогосподарських культур, в тому числі і сорго (зернового, віничного, силосного чи кормового, ССГ і Суданської трави), є одним з основних, що дає можливість використання на посів насіння з високими сортовими якостями. Насінницька робота починається в первинних ланок насінництва з оригінальним насінням: в розсадниках відбору, насіннєвих розсадниках, а потім і на ділянках розмноження елітного насіння. У розсаднику добору особлива увага приділяється типовості родин, сорту або лінії, стерильності стерильних аналогів і фертильності їхніх закріплювачів стерильності. Ця робота проводиться за допомогою індивідуального, індивідуально-сімейного, індивідуально-групового й масового доборів; сортових і видових прополок, контролем за ступенем стерильності материнських форм. Від якості роботи на даному етапі залежить чистосортність нового або районованого сорту. Тому в насінництві всі заходи спрямовані на одержання насіннєвого матеріалу не тільки високої чистоти, але й вирівняності по важливим морфологічним властивостям і господарсько-цінним ознакам. Цим і займаються співробітники проблемної НІ лабораторії сорго в первинному насінництві.

Розсадник відбору закладається 1 раз в 4 роки. Тому ми щорічно в насіннєвому розсаднику проводимо масовий добір типових рослин для закладки на наступний рік того ж насіннєвого розсадника.

У звітному році в розсадниках відбору розмножувалися: стерильний аналог зернового сорго і закріплювач стерильності до нього: Орана 10С і Орана 10Ф, Перспектива 80с і Перспектива 80Ф; стерильний аналог цукрового сорго і закріплювач стерильності до нього ГОС 11С і ГОС 11Ф; сорт зернового сорго сориз Анна; сорти віничного сорго Вавіген 100 та Українське 20 і лінія цукрового сорго Південне. Цим матеріалом у майбутньому будуть закладатися насіннєві розсадники для одержання суперелітного насіння.

У насіннєвих розсадниках проводилося розмноження оригінального насіння супереліти районованих сортів і нових самозапилених ліній, а на ділянках гібридизації - гібридів першого покоління на стерильній основі різних напрямків використання. Всі посіви апробовані, оформлені акти апробації, затверджені Міністерством і Республіканською насінною інспекцією Криму.

На даний момент заготовлено, і поки зберігається в снопах масовий відбір по сортах і лініям сорго різного напрямку використання. Серед цукрового сорго це Кримське солодке (Пам'яті Шепеля), Кримське 15, Цукрове 372; суданської трави - Фіолета, Чародійка; віничного сорго сорту Українське 30 (Скіфське).

В 2009 році було зібрано і доведено до насіннєвих кондицій наступна кількість насіння еліти:

Крупинка 10388 кг

Бурана 24С х Крупинка 1080 кг

Іскра 2С х Крупинка 1065 кг

Крымбел1667 кг

Коричнева 11С 186 кг

Коричнева 11Ф40 кг

Іскра 2С745 кг

Іскра 2Ф150 кг

По сортах цукрового сорго на даний момент точних цифр немає. Сорти Кримське 15 і Пам’яті Шепеля проходять доробку насіннєвого матеріалу (обмолот волотей комбайном безпосередньо на сушарках, очистка сортування насіння на насіннєочищувальних машинах і закладка на зберігання).

Насіння, яке було отримано в насіннєвих розсадниках, на ділянках гібридизації направляються згідно рознарядок, Інституту експертизи сортів рослин України, на сортодільниці для випробування, вищим навчальним закладам і науково-дослідним установам для зонального випробування, дослідним станціям для промислового насінництва й реалізуються господарствам півдня України для насінницьких і виробничих посівів.

Висновки

За результатами виконаної в 2009 р. науково-дослідної роботи, проведених польових дослідів, фенологічних спостережень, біометричних вимірів, обліків і польових оцінок, на підставі узагальнення, аналізу, статистичної обробки отриманих даних можна зробити наступні висновки:

1. Агрометеорологічні умови 2009 року у період вегетації сорго різного напряму використання можна віднести до екстремальних по температурному режиму й ступеню зволоження. Рік був вкрай посушливим з високими температурами. Все це в певній мері позначилося на рості, розвитку й продуктивності сорго. Сорго сформувало у звітному році порівняно низькі врожаї як зерна так і зеленої маси.

2. Тривало вивчення, розмноження, збереження зразків сорго для формування нового вихідного матеріалу і використання його надалі для селекційного процесу. Всього у вивченні перебувало 1360 зразків і ліній соргових культур різного напрямку використання: 279 - в гібридному розсаднику, 231 - у селекційному, 678 - у розсаднику самозапилених ліній і 172 - у розсаднику стерильних аналогів. Кращі з них з комплексу господарсько-цінних ознак, комбінаційній здатності й реакції на ЦЧС, будуть включаться в гібридизацію для створення нових сортів і гібридів.

3. У попередньому і конкурсному випробуваннях вивчалися нові сорти й гібриди зернового, цукрового, харчового, віничного сорго, суданської трави й сорго-суданкові гібриди, у тому числі: 31 сорт і гібрид цукрового сорго; 7 сортів суданської трави й 15 сорго-суданкових гібридів; 7 сортів віничного сорго; 36 сортів харчового сорго й 34 гібрида зернового сорго й до них 8 самозапилених ліній - відновлювачів фертильності.

Проведено їхню комплексну оцінку на посухостійкість, стійкість до поразки хворобами, ушкодженню шкідниками, на продуктивність і інші показники.

4. Серед сорго-суданкових гібридів і суданської трави в розсаднику попереднього випробування врожайність зеленої маси за 3 укоси склала 208 - 306,3 ц/га. Ймовірного перевищення над стандартом (51,06 ц/га) у нових гібридів не було. Однак слід виділити комбінації Коричнева 11С х Фіолета, у якої врожайність зеленої маси склала 301,3 ц/га і Іскра 2С х Сорокалета - 306,3 ц/га; перевищення над стандартом відповідно 39,3 ц/га і 44,3 ц/га, чи і 16.9%. У сортів суданської трави ймовірного перевищення над стандартом - сортом Фіолета за три укоси не спостерігалося, всі значення були в межах помилки досліду.

При визначенні врожайності сіна за три укоси серед сорго-суданкових гібридів кращими були: Коричнева 11С х Фіолета (86,5 ц/га), Коричнева 11С х Сорокалета (72,4 ц/га) та Іскра 2С х Сорокалета (73,5 ц/га). В цілому урожайність повітряно-сухої маси у гібридів склала 57,7-86,5 ц/га.

Серед сортів суданської трави по врожайності сіна за три укоси перевищення над стандартом Фіолета (56,2 ц/га) не спостерігалося.

5. У середньостиглій групі цукрового сорго 5 зразків перевищили стандарт по врожайності силосної маси: Золотава 65С х Кримський солодкий (326 ц/га), Цукрове 14 (333 ц/га), Кормовий 220 (343 ц/га), Янтар ранній (350 ц/га) і Цукрове 350/3 (343 ц/га). Перевищення над стандартом склало 48-72 ц/га або 17,3-25,9%, при врожайності районованого сорту Кримське 15 - 278 ц/га. Решта сортів і гібридів цукрового сорго була на рівні стандарту або ймовірно нижче за нього.

Серед гібридів пізньостиглої групи тільки один гібрид цукрового сорго перевищив стандарт сорт Кримське 15, це Бурана 24С х Кримське 15, при врожайності 439 ц/га перевищення склало 112 ц/га або 79%.

6. Аналіз головних параметрів якості сировини віничного сорго показує, що як урожайність надземної маси, так і врожайність волотей (технічної сировини), а, отже, і врожайність насіння у звітному, посушливому році була на порядок нижчою, чим у вологий рік і склала: технічної сировини 50,2 ц/га (Вавіген 115) - 81,6 ц/га (Вавіген 100); насіння - 11,0 - 26,5 ц/га. Ймовірне перевищення над стандартом сортом Українське 20 забезпечив по технічній сировині тільки один сорт Вавіген 100, а по насінню перевищення не спостерігалося.

7. У попередньому випробуванні харчового сорго "Крупинка" урожайність сортів варіювала від 13,5 ц/га (Кримакса) до 26,0 ц/га (Рисорго 534/3). Ймовірного перевищення над стандартом не було (НІР₀₅ = 2,3 ц/га). У стандарту, сорту Кримбел урожайність зерна у звітному році склала 24,9 ц/га.

8. У конкурсному випробуванні зернового сорго гібридів першого покоління, що перевищили врожайність зерна за стандарт Кримдар 10 (26,5 ц/га) на ймовірну величину було 10 гібридів, тобто, у них виявився трансгетерозис. Найвищий ефект трансгетерозису (конкурсного гетерозису) відмічено у гібридів: Коричнева 11С х Кримбел - 6,8 ц/га, або 25,3%, при врожайності зерна 33,2 ц/га; Бурана 24С х Крупинка 10 (НАШ) - 5,7 ц/га, чи 21,5%, з урожаєм 32,2 ц/га; Коричнева 11С х Анна - 5,6 ц/га, або 21,1%, з урожаєм 32,2 ц/га,

9. Виділені зразки цукрового сорго з високим змістом цукру, проведена їх попередня оцінка на врожайність з метою подальшого глибокого вивчення і розмноження кращих.

10. Після багаторічних досліджень, оцінок і бракувань виведений продуктивний сорт цукрового сорго Пам'яті Шепеля й гібрид сориз - НАШ, які за результатами попереднього й конкурсного випробувань передані до Державної служби по охороні сортів рослин України для реєстрації. З 2008 року сорт Памяті Шепеля занесений до Реєстру сортів України.

11. У розсадниках відбору, насіннєвих розсадниках розмножені оригінальні насіння й насіння супереліти нових і районованих сортів і гібридів, а також відновлювачів фертильності, стерильних аналогів і їхніх закріплювачів стерильності для закладки ділянок гібридизації в майбутньому; на ділянках гібридизації - розмножено насіння гібридів першого покоління на стерильній основі різних груп використання: зернового, харчового, цукрового, віничного й трав'янистого сорго (суданської трави й сорго-суданкових гібридів). У цілому зібрано 8210 кг бункерної ваги й зерна в волотях. На даному етапі ведеться доробка насіннєвого матеріалу (обмолот волотей комбайном безпосередньо на сушарках, очистка сортування насіння на насіннєочищувальних машинах і закладка на зберігання).

Перелік посилань

1. Агроклиматический справочник по Крымской области. - Л., 1960. - 135 с.

2. Болдырева Л.Л. Изучение веничного сорго как основной культуры для производства веников. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.100. - Симферополь, 2007. - С.137-143.

3. Болдырева Л.Л. Изучение морфологических признаков и урожайности сорго-суданковых гибридов в предварительном испытании. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.96. - Симферополь, 2006, - С.47-54.

4. Болдырева Л.Л. Новые сорта сорго для возделывания в Крыму. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.94. - Симферополь, 2006, С.67-71.

5. Болдырева Л.Л. Создание и морфо-биологическая оценка исходного материала зернового сорго для селекции на гетерозис в условиях юга Украины: Автореф. дисс… - Днепропетровск. - 2004. - 20с.

6. Болдырева Л.Л. Сорта памяти Шепеля и НАШ. Збірник наукових праць VІІІ з`ізду Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова: Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології. -Т 2. - Київ. - Логос. 2007. - С.32-34.

7. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Изучение различных типов гетерозиса зернового сорго пищевого направления. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.91. - Симферополь, 2005. - С.217-223.

8. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Итоги и перспективы развития селекции сахарного сорго в Крыму. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.108., Симферополь, 2008, - С.102-108.

9. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Сахарное сорго - универсальная культура. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.104. - Симферополь, 2007. - С.167-174.

10. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В. Селекционное изучение сортов и гибридов сахарного сорго. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.96. - Симферополь, 2006, - С.151-157.

11. Болдырева Л.Л., Бритвин В.В., Филатова В.Д. Морфологические, биологические и технологические особенности сорго пищевого - сориз. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.100. - Симферополь, 2007, - С.159-165.

12. Болдырева Л.Л., Новые сорта сорго для возделывания в Крыму // Сельскохозяйственные науки. Научные труды ЮФ "Крымского АТУ" НАУ., вып.94., Симферополь, 2006, с.67-71.

13. Вопросы селекции, технологии возделывания и использования сахарного сорго // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго. - Саратов, 2003.

14. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Колос, 1979. - 416 с.

15. Еримизин Н.Н. Гетерозис у гибридов сахарного сорго // Сельскохозяйственные науки: Научные труды Крымского ГАУ. - Симферополь, 1999. - Вып.58, ч.1. - С.40-47.

16. Еримизин Н.Н. Использование стерильных гибридов в семеноводстве сорго // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. - Зерноград, 1999. - С.38.

17. Еримизин Н.Н. Потенциальные возможности сахарного сорго // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых: Научные труды Крымского ГАУ. - Симферополь, 1997.

18. Изотов А.М., Болдырева Л.Л., Тарасенко Б.А., Бритвин В.В. // Итоги селекции сорго-суданковых гибридов и суданской травы в условиях Крыма. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.107., Симферополь, 2008, - С.71-74.

19. Изотов А.М., Болдырева Л.Л., Тарасенко Б.А., Бритвин В.В. Изучение гетерозиса у позднеспелых гибридов сорго сахарного. // Сельскохозяйственные науки. - Вып.107., Симферополь, 2008, - С.89-93.

20. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / Під ред. проф.А. О Бабича. - Вінниця, 1994.

21. Пошивальник С.А. Изучение гибридов зернового сорго пищевого направлення // Сельскохозяйственные науки: Научные труды Крымского ГАУ. - Симферополь, 2002. - Вып.73. - С.126-130.

22. Шепель М.А. Удосконалення насінництва гібридного сорго: Наукові розробки і реалізація потенціалу сільскогосподарських культур: Збірник наукових праць. - К.: Аграрна наука, 1999.

23. Шепель М.А., Болдирева Л.Л., Філатова В.Д. Агротехніка харчового сорго сортів селекції Кримського державного агротехнологічного університету // Агроном. - 2004. - № 3. - С.54-57.

24. Шепель М.А., Болдирєва Л. Л, Корж Г.М. Сорго повинно вирішити проблему кормів // Пропозиція. - 2005. - № 5. - С.52-54.

25. Шепель Н.А. Засухоустойчивой культуре сорго - надежное семеноводство // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: К 60-летию агрономического факультета. - Симферополь, 1996. - С.54-59.

26. Шепель Н.А. Итоги селекции сорго // Проблемы биологии, селекции, технологии возделывания и переработки сорго. - Волгоград, 1992. - С.7-9.

27. Шепель Н.А. Результаты и перспективы селекции пищевого сорго // Научные труды, посвященное 75-летию со дня основания университета. - Симферополь: Таврия, 1997. - С.31-39.

28. Шепель Н.А. Селекция и семеноводство гибридного сорго. - Ростов, 1985. - 156 с.

29. Шепель Н.А. Сорго - интенсивная культура. - Симферополь: Таврия, 1989. - 193 с.

30. Шепель Н.А. Сорго. - Волгоград: Комитет по печати, 1994. - 428 с.

31. Шепель Н.А. Сорговые культуры в системе зеленого конвейера // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. - Зерноград, 1999. - С.88.

32. Шепель Н.А. Сорговые культуры просятся на поля Украины // Нива. - 2003. - № 7. - С.9-11, 14-15.

33. Шепель Н.А., Болдирєва Л.Л., Филатова В.Д., Шепель С.Н. Віникове сорго - технологічні особливості вирощування та ринкові перспективи // Агроном. - 2004. - № 4. - С.11-16.

34. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Результаты селекции сорговых культур // Перша Всеукраїнська конференція по проблемі "Корми і кормовий білок". - Вінниця, 1994. - С.131-132.

35. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Создание новых родительских форм сорго для селекции на гетерозис // Сучасні проблеми виробництва і використання кормового зерна і сої: Сімпозіум. - Вінниця, 1993. - С.6-7.

36. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л. Сорта и гибриды сорговых культур селекции Крымского государственного агротехнологического университета, адаптивные к условиям юга Украины // Сельскохозяйственные науки: Научные труды КГАТУ. - Симферополь, 2004. - Вып.86. - С.111-123.

37. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л., Пошивальник С.А. Создание и оценка сортов и гибридов зернового сорго пищевого направления // Сельскохозяйственные науки: Научные труды. - Симферополь. - 2003. - Вып.80. - С.33-38.

38. Шепель Н.А., Болдырева Л.Л., Филатова В.Д., Шепель С.Н. Технологические особенности выращивания веничного сорго // Агромир. - 2004. - 21 декабря. - С.3.

39. Шепель Н.А., Еримизин Н.Н. Селекция сахарного сорго // Корми і кормовиробництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К.: "Аграрна наука", 1998. - № 45. - С.104-107.

40. Шепель Н.А., Кандрашов В.Н. Изучение гибридов разных поколений // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. - Зерноград, 1999. - С.86.

41. Шепель Н.А., Шепель Г.Н. Селекция пищевого сорго // Селекция, семеноводство, технология возделывания и переработка сорго: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции. - Зерноград, 1999. - С.87-88.

42. Шепель Н.А., Шепель С.Н. Гетерозисний ефект у сорго-суданковых гибридов // Корми і кормовиробництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К.: "Аграрна наука", 1998. - № 45. - С.107-110.

43. Шепель С.Н., Еримизин Н.Н. Итоги селекции, технологии возделывания и использования сорго // Проблемы ресурсосбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: К 60-летию агрономического факультета. - Симферополь, 1996. - С.16-25.

Додатки

Додаток А

ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ

Опыт Урожайность зерна в конкурсном испытании зернового сорго, 2008 год

Единица измерения данных ц/га

Вариантов 48, Повторностей 4

Исходные данные

===============================================================================

Вариант Среднее Повторности

-------------------------------------------------------------------------------

1 29.58 31.60 26.70 30.50 29.50

2 33.03 29.00 34.40 35.20 33.50

3 30.13 32.60 27.70 30.10 30.10

4 29.20 30.00 29.40 28.60 28.80

5 24.78 22.30 27.20 24.00 25.60

6 30.95 31.30 31.80 34.90 25.80

7 30.13 28.20 35.30 27.60 29.40

8 19.18 18.60 18.80 17.90 21.40

9 26.13 27.00 28.30 23.10 26.10

10 33.15 30.80 35.50 34.90 31.40

11 30.85 29.30 32.00 28.50 33.60

12 27.20 25.80 28.60 26.80 27.60

13 28.75 28.70 29.60 29.60 27.10

14 28.30 26.50 26.50 34.70 25.50

15 31.88 30.20 33.30 34.40 29.60

16 18.88 17.20 21.30 17.80 19.20

17 32.08 32.60 31.00 34.00 30.70

18 18.58 16.50 18.50 20.70 18.60

19 27.38 27.50 26.90 29.20 25.90

20 22.83 25.90 22.40 20.20 22.80

21 29.20 29.00 30.80 30.90 26.10

22 22.48 21.40 20.30 25.60 22.60

23 21.68 22.20 21.10 21.70 21.70

24 18.58 21.10 17.90 17.00 18.30

25 23.45 19.80 21.40 25.80 26.80

26 30.90 33.90 27.80 31.00 30.90

27 29.55 25.60 28.90 30.10 33.60

28 22.80 24.60 24.80 19.00 22.80

29 26.63 25.90 26.10 27.90 26.60

30 27.33 32.10 26.20 24.40 26.60

31 30.50 31.50 34.40 29.80 26.30

32 26.00 23.60 27.10 27.30 26.00

33 26.75 30.00 25.50 26.80 24.70

34 26.50 24.00 27.40 27.70 26.90

35 25.00 26.10 23.90 24.00 26.00

36 25.68 23.50 27.80 25.10 26.30

37 25.98 23.00 26.10 26.40 28.40

38 13.48 13.20 13.70 13.00 14.00

39 23.25 21.30 26.20 22.30 23.20

40 20.60 19.30 19.20 23.30 20.60

41 29.80 29.90 29.10 30.40 29.80

42 28.35 29.90 26.80 30.30 26.40

43 20.10 19.10 20.50 20.70 20.10

44 25.43 25.30 26.40 24.40 25.60

45 23.15 24.40 25.30 22.70 20.20

46 21.53 20.00 20.30 23.30 22.50

47 29.80 29.80 30.60 29.00 29.80

48 12.75 11.30 13.10 12.70 13.90

===============================================================================

Средняя по опыту - 25.84 ц/га

Таблица дисперсий

===========================================================================

Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F

---------------------------------------------------------------------------

Общая 5065.40 191

Повторений 17.92 3

Вариантов 4387.84 47 93.36 19.96

Остатка 659.64 141 4.68

===========================================================================

Ошибка средней = 1.08 Ошибка разности средних = 1.53

НСР = 3.07 ц/га или 11.90%

Сила влияния фактора = 0.87

Точность опыта = 4.19% Вариация данных = 19.93%

11-02-2008

Додаток Б

ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ

Опыт Продуктивность сорго-суданковых гибридов в предварительном испытании за три укоса, 2008 год

Единица измерения данных ц/га

Вариантов 23, Повторностей 3

Исходные данные

===================================================================

Вариант Среднее Повторности

-------------------------------------------------------------------------------

1 261.93 237.50 223.90 324.40

2 301.33 265.50 301.30 337.20

3 252.43 297.30 231.10 228.90

4 208.47 244.60 189.10 191.70

5 210.97 186.80 188.80 257.30

6 235.10 219.50 189.30 296.50

7 216.60 220.80 206.50 222.50

8 237.43 262.10 206.90 243.30

9 265.50 259.60 293.80 243.10

10 291.17 292.60 305.50 275.40

11 306.30 288.60 276.50 353.80

12 256.53 267.00 222.00 280.60

13 253.63 281.30 248.30 231.30

14 245.27 276.50 210.90 248.40

15 208.10 212.50 226.60 185.20

16 230.20 226.10 224.80 239.70

17 187.53 171.70 170.80 220.10

18 212.43 239.00 173.30 225.00

19 205.87 188.10 214.70 214.80

20 142.23 123.80 175.50 127.40

21 152.70 132.90 163.00 162.20

22 175.80 151.40 221.60 154.40

23 172.97 182.20 163.80 172.90

=======================================================================

Средняя по опыту - 227.41 ц/га

Таблица дисперсий

===========================================================================

Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F

---------------------------------------------------------------------------

Общая 174929.32 68

Повторений 3621.18 2

Вариантов 128718.02 22 5850.82 6.04

Остатка 42590.12 44 967.96

===========================================================================

Ошибка средней = 17.96 Ошибка разности средних = 25.40

НСР = 51.06 ц/га или 22.45%

Сила влияния фактора = 0.74

Точность опыта = 7.90% Вариация данных = 22.30%

10-21-2008

Додаток В

ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ

Опыт Урожайность зеленой массы позднеспелых форм сахарного сорго в предварительном испытании, 2008 г.

Единица измерения данных ц/га

Вариантов 12, Повторностей 3

Исходные данные

Вариант Среднее Повторности

-------------------------------------------------------------------------------

1 326.67 320.00 320.00 340.00

2 313.33 310.00 330.00 300.00

3 322.67 335.00 313.00 320.00

4 304.00 300.00 312.00 300.00

5 439.00 377.00 500.00 440.00

6 191.00 185.00 188.00 200.00

7 331.67 305.00 345.00 345.00

8 370.00 370.00 400.00 340.00

9 360.00 330.00 370.00 380.00

10 214.33 200.00 253.00 190.00

11 236.67 230.00 210.00 270.00

12 331.67 310.00 355.00 330.00

===============================================================================

Средняя по опыту - 311.75 ц/га

Таблица дисперсий

===========================================================================

Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F

---------------------------------------------------------------------------

Общая 176674.75 35

Повторений 4398.50 2

Вариантов 158458.08 11 14405.28 22.93

Остатка 13818.17 22 628.10

===========================================================================

Ошибка средней = 14.47 Ошибка разности средних = 20.46

НСР = 42.36 ц/га или 13.59%

Сила влияния фактора = 0.90

Точность опыта = 4.64% Вариация данных = 22.79%

10-08-2008

11-20-2006

Додаток Г

ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ

Опыт Урожайность сахарного сорго в предварительном испытании (среднеспелая группа), 2008 г.

Единица измерения данных ц/га

Вариантов 28, Повторностей 3

Исходные данные

===============================================================================

Вариант Среднее Повторности

-------------------------------------------------------------------------------

1 278.33 250.00 280.00 305.00

2 245.67 240.00 247.00 250.00

3 215.00 230.00 200.00 215.00

4 261.33 250.00 254.00 280.00

5 255.00 245.00 280.00 240.00

6 163.33 160.00 140.00 190.00

7 246.67 240.00 230.00 270.00

8 326.00 348.00 300.00 330.00

9 306.67 290.00 330.00 300.00

10 276.67 270.00 280.00 280.00

11 268.67 290.00 246.00 270.00

12 276.67 260.00 280.00 290.00

13 326.67 320.00 340.00 320.00

14 186.67 190.00 190.00 180.00

15 333.33 360.00 310.00 330.00

16 223.33 230.00 230.00 210.00

17 320.00 300.00 300.00 360.00

18 343.33 320.00 350.00 360.00

19 183.33 180.00 190.00 180.00

20 350.00 340.00 370.00 340.00

21 343.33 320.00 380.00 330.00

22 305.00 300.00 315.00 300.00

23 126.67 120.00 120.00 140.00

24 173.33 200.00 150.00 170.00

25 153.33 160.00 140.00 160.00

26 136.67 140.00 130.00 140.00

27 110.00 100.00 120.00 110.00

28 220.00 240.00 220.00 200.00

===============================================================================

Средняя по опыту - 248.39 ц/га

Таблица дисперсий

===========================================================================

Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F

---------------------------------------------------------------------------

Общая 444628.04 83

Повторений 498.50 2

Вариантов 424564.70 27 15724.62 43.40

Остатка 19564.83 54 362.31

===========================================================================

Ошибка средней = 10.99 Ошибка разности средних = 15.54

НСР = 31.24 ц/га или 12.58%

Сила влияния фактора = 0.95

Точность опыта = 4.42% Вариация данных = 29.47%

10-08-2008

Додаток Д

ОДНОФАКТОРНЫЙ ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ

Опыт Продуктивность суданской травы в предварительном испытании (3-й укос), 2008 год

Единица измерения данных ц/га

Вариантов 7, Повторностей 3

Исходные данные

===============================================================================

Вариант Среднее Повторности

-------------------------------------------------------------------------------

1 72.33 57.00 100.00 60.00

2 59.33 61.00 57.00 60.00

3 65.00 60.00 80.00 55.00

4 55.50 41.00 70.00 55.50

5 68.00 68.00 70.00 66.00

6 43.60 55.00 44.80 31.00

7 57.67 60.00 63.00 50.00

===============================================================================

Средняя по опыту - 60.20 ц/га

Таблица дисперсий

===========================================================================

Дисперсия Сумма квадратов Степени свободы Средний квадрат F

---------------------------------------------------------------------------

Общая 3930.41 20

Повторений 903.30 2

Вариантов 1607.75 6 267.96 2.27

Остатка 1419.36 12 118.28

===========================================================================

Ошибка средней = 6.28 Ошибка разности средних = 8.88

НСР = 19.36 ц/га или 32.15%

Сила влияния фактора = 0.41

Точность опыта = 10.43% Вариация данных = 23.28%

10-21-2008

Прилади виміру, використані в дослідженнях

1. Ваги ВЛТК - 500 - №366;

2. Ваги РП - 100 ШВ - М - 1 - №34556;

3. Ваги ВНЦ-2-№541;

4. Рефрактометр ОУ - 101 - №70302;

5. Лінійка металева ДЕРЖСТАНДАРТ 425-75;

6. Рулетка металева 5м. - ЗВДЗ - 5БУЛ/1;

7. Штангенциркуль.