Ліки довкілля

Фрагмент уроку "Ліки довкілля".

Тема уроку: "Ліки довкілля".

Мета уроку: ознайомити учнів із рослинами луків, вчити розпізнавати Ознайомити з використанням лікарських рослин людиною.

План екскурсії

І. Підготовка учнів до екскурсії.

II. Проведення екскурсії.

Учитель повідомляє, що сьогодні учні знайомляться з рослинами, які мають лікувальні властивості.

- Ще в давнину наші предки зналися на травах і вміли ними лікувати різні хвороби, їх знання передавалися із покоління у покоління. Зараз ми живемо і світі ліків. Вони у вигляді безлічі рослин оточують нас.

- На луках ростуть лікарські рослини. Наприклад, деревій буркун жовтий, золототисячник, зозулин цвіт, мати-й-мачуха, звіробій.

Учитель підводить учнів до жовтої квітки. Пояснює, що називається вона мати-й-мачуха. Ця квітка є передвісником весни. Ще сніг не зійшов, а рослина вже поспішає на допомогу людині. За квіткою з'являється листя. Зверху гладеньке, блискуче, а знизу - пухнасте, м'яке і тепле. Саме за це прозвали рослину мати-й-мачуха. Але є у неї ще й інша назва - туссілаго, що від латинського слова "туссіс" - кашель. Адже саме із цієї рослини готують ліки від кашлю. Люди, тільки-но з'являються квіточки, зривають їх і сушать. А у травні зривають і сушать листочки, щоб потім змішати з висушеними квіточками. Це і є ліки від кашлю, бронхіту та бронхіальної астми.

Ще вчитель може розповісти учням про квіти, які рожевим килимом встеляють землю. Ці високі, з дрібними і ніжними квіточками рослини, називаються зозулин цвіт. Вони люблять долини й вологі місця. Ця тендітна ніжна рослина дуже цілюща. Ще наші предки брали сік з її трави або робили з неї настої і рятували від страшних захворювань на золотистий стафілокок. Зозулин цвіт використовують при болях у спині, ним лікують нирки, бронхіт.

На луках росте багато кульбаб.

- Кульбаба лікарська поширена на всій території земної кулі Для їжі використовують всю рослину. Із молодих рослин кульбаби ранньої весни готують салати, приправи до м'яса та риби, варять супи й борщі, роблять соки, готують смачне варення. Сік із кульбаби зміцнює організм. Він корисний при запальних процесах у шлунку, зменшує болі у суглобах. Соком кульбаби лікують дітей від алергії.

- Ранньої весни (або восени) копають крені кульбаби). Із них готують різноманітні ліки.

III. Підсумок уроку.

- На якому лузі ви побували? Що нового ви дізналися про луки? Які рослини ростуть на луках? Які з них лікарські рослини? Які медоносні рослини ростуть на луках? Чебрець.

Чебрець вживають при простудних захворюваннях. Екстракт чебрецю входить до складу препарату “пертусин” від кашлю.

Пили настій висушеної рослини, яку збирали під час цвітіння. Настій чебрецю рекомендували при болях у ділянках серця і для лікування жовтяниці. На Полісся вважали, що чебрець добре заспокоює нервову систему. Радили приймати внутрішньо і як зовнішнє для ванн. Подекуди в Україні вважали, що підкурювання чебрецем під час релігійних свят забезпечить сім'ї достаток.

Пижмо.

Незамінним глистогінним засобом у практиці дитячого лікування. Для виведення аскариді і гостриків. Аналогічну дію приписували і насінню пиж. Вживали розтертим по 1 ч. ложці вранці і ввечері.

При kzv,kssjpsпижмо поєднували з квітами ромашки і листям берези.

Суміж пижма з мелісою і материнкою вживали при жіночих недугах.

Полин.

Ця рослина надає своєрідного полинового запаху нашим українським степом. У науковій медицині він знаний як засіб, що посилює апетит та поліпшує травлення. Рекомендували приймати легкий настій полину (одна стол. ложка на півтори-дві склянки окропу). Вживати не більше двох-трьох тижнів. Вважали, що надмірно довге вживання виснажує організм, погано впливає на психіку, органи травлення.

На переважній більшості території України полин – давній перевірений засіб од пропасниці. Згадки про це знаходимо в давніх травниках та порадниках. Дана інформація фіксується в джерелах 19-20 стол., причому в різних місцевостях були свої лікарські форми, свої неповторні рецепти. Це і сік свіжої рослини, настій трави, відвар кореня, горілчаний настій.

Мешканці Волині вживали відвар кореня на білому вині при туберкульозі. При епілепсії у цій самій місцевості рекомендували відвар кореня на пиві. При цьому точно дотримувались певних правил, яким не можна відмовляти у доцільності народних спостережень. Корінь викопували лише дерев’яною ложкою, а висушувати та розтерти на порошок, брали тільки дерев’яною ложкою.

Полину приписують і певні магічні властивості. Зірваний на Івана Купала полин вважався засобом, що охороняє від хвороб, нещастя, злих духів. У цей день ним заквітчували хати й господарські будівлі, вірячи, що він відганяє всяку нечисту силу, носили при собі як оберіг від русалок.

Кропива.

Здавна відомі кровоочисні властивості цієї рослини. Два її види – велика дводомна кропива та кропива мала, жалка. Народні назви – “жалива”, “жаркуха”, “жижкуха”, “жичавка”, “покрива”, “коприва”.

Лікарський порадник 18 ст. при висипах на шкірі та корості рекомендує: “Копрові натолци з солю и з бьяком яєчним и в лазни нехай ся мажеть”. Повсюдно в Україні при чиряках, хронічних захворюваннях шкіри радили пити чай зі стебел і квітів кропиви, з відвару кореневища робили купелі, а з розпареного у гарячій воді листя – компреси.

Відома ця рослина і як ефективний засіб від ревматизму. Найчастіше болючі місця просто жалили свіжо зірваною кропивою.

На Полтавщині хворого купали у відварі хрону та кропиви. Купелі були довготривалими, поки вода не прохолоне.

Вживали кропиву при простудних захворюваннях, болю в грудях, сухому затяжному кашлі, туберкульозі легень.

Народні лікаря вважали кропиву засобом, що зміцнює волосся, і рекомендували.