Галілео Галілей

Основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи був великий італійський вчений Галілео Галілей

(1564- 1642). Леонардо да Вінчі дав лише нариси такого методу

вивчення природи, Галілей же залишив розгорнутий виклад цього

методу і сформулював найважливіші принципи механічного світу.

Галілей народився в родині збіднілого дворянина в місті Пізі

(недалеко від Флоренції). Переконавши в безплідності схоластичної

ученості він поглибився в математичні науки. Ставши надалі

професором математики Падуанского університету, учений розгорнув

активну науково-дослідну діяльність, особливо в

області механіки й астрономії. Для підтримання теорії Коперника і

ідей, висловлених Джордано Бруно, а отже, і для прогресса

матеріалістичного світогляду узагалі величезне значення

мали астрономічні відкриття, зроблені Галілеем за допомогою

сконструйованого ним телескопа. Він знайшов кратери і хребти

на Місяці (у його представленні - "гори" і "моря"), розглянув без-

чисельні, скупчення зірок, що утворять Чумацький шлях, побачив

супутники, Юпітера, розглянув плями на Сонце і т.д. Завдяки

цим відкриттям Галілей здобував усеєвропейську славу "Колумба не-

ба". Астрономічні відкриття Галілея, у першу чергу супутни-

ків Юпітера, стали наочним доказом істинності геліо-

центрической теорії Коперника, а явища, що спостерігаються на Місяці,

планетою, що представлялася, цілком аналогічній Землі, і плями на

Сонце підтверджували ідею Бруно про фізичну однорідність Землі і

неба. Відкриття ж зоряного складу Чумацького Шляху з'явилося кіс-

венним доказом незліченності світів у Всесвіті.

Зазначені відкриття Галілея поклали початок його запеклої

полеміці зі схоластиками і церковниками, що відстоювали аристоте-

лівско-птолемеївскую картину світу. Якщо дотепер католицька

церква за викладеними вище причинами була змушена терпіти возз-

ренію тих учених, що визнавали теорію Коперника в якості

однієї з гіпотез, а її ідеологи вважали, що довести цю гипо-

тезу неможливо, те тепер, коли ці докази з'явилися,

римська церква приймає рішення заборонити пропаганду поглядів

Коперника навіть як гіпотезу, а сама книга Коперника вно-

сится в "Список заборонених книг" (1616 р.). Усе це поставило

діяльність Галилея під удар, але він продовжував працювати над

доведенням доказів істинності теорії Коперника. У

цьому відношенні величезну роль зіграли роботи Галілея й в області

механіки. Схоластична фізика, що панувала в цю епоху,

основавшаяся на поверхневих спостереженнях і умоглядних вык-

ладках, була засмічена представленнями про рух речей у соот-

ветствии з їх "природою" і метою, про природну вагу і ліг-

кісти тіл, про "острах порожнечі", про досконалість кругового руху

і іншими ненауковими домислами, що сплелися в заплутаний

вузол з релігійними догматами і біблійними міфами. Галілей шляхом

ряду блискучих експериментів поступово розплутав його і соз-

дав найважливішу галузь механіки - динаміку, тобто навчання про рух тіл.

Займаючись питаннями механіки, Галилей відкрив ряд її фундамен-

тальных законів: пропорційність шляху, прохідного падаючими

тілами, квадратам часу їхнього падіння; рівність швидкостей паді-

ння тіл різної ваги в безповітряному середовищі (усупереч думці

Аристотеля і схоластиків про пропорційність швидкості падіння

тіл їхньої ваги); збереження прямолінійного рівномірного руху,

повідомленого якому-небудь тілу, доти, поки яке-небудь зовнішній

вплив не припинить його (що згодом одержало наз-

вание закону інерції), і ін.

Закони механіки були застосовані Галилеем і для доказу

теорії Коперника, що була незрозуміла більшості людей, не

цих законів, що знали. Наприклад, з погляду "здорового глузду"

здається зовсім природним, що при русі Землі в

світовому просторі повинний виникнути найсильніший вихор, змітаю-

щий усі з її поверхні. У цьому і складався один із самих "сильних"

аргументів проти теорії Коперника. Галилей же встановив,

що рівномірний рух тіла анітрошки не відбивається на процес-

сах, що відбуваються на його поверхні. Наприклад, на що рухається

кораблі падіння тіл відбувається так само, як і на нерухомому. По-

цьому знайти рівномірний і прямолінійний рух Землі на

самій Землі.

Усі ці ідеї великий учений сформулював У "Діалозі про двох

найголовніших системах світу - птолемеївої і коперникової" (1632),

науково доказали істинність теорії Коперника. Ця книга була

приводом для обвинувачення Галілея з боку католицької церк-

ви. Учений був притягнутий до суду римською інквізицією; у 1633 р.

відбувся його знаменитий процес, на якому він був змушений

формально відректися від своїх "оман". Його книга була заборонена,

однак призупинити подальше торжество ідей Коперника,

Бруно і Галілея церква вже не могла. Італійський мислитель ви-

йшов переможцем.

Таким чином, у новий час Галілей одним з перших сформу-

лював деїстичний погляд на природу. Цього погляду притримай-

валось потім більшість передових мислителів 17 - 18 вв. Науково-

філософська діяльність Галілея кладе початок новому етапу

розвитку філософської думки в Європі - механістичному і метафі-

зичному матеріалізму 17 - 18 вв.

Galileo Galileo’s