Вишивання картини "Горобчик"

ПРОЕКТ

на тему:

"Вишивання картини "Горобчик""

«Рівне-2010»

1. Етап організаційно-підготовчий

Я не вагаючись вирішила вишивати. Тому що це моя улюблена справа. Передивившись багато картинок із зразками вишивок мені найбільше сподобалась вишивка «Горобчик».

Історія народної вишивки в Україні іде коренями в глибину століть. Дані археологічних розкопок і свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва в Україні існує з незапам'ятних часів. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів.

Вишиванням здавна займалися жінки, що з покоління в покоління передавали саме типові, саме яскраві зразки орнаменту, кольору, технікові вишивання. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, відрізняються один від одного орнаментом, технікою виконання і гамою квітів. У далекій давнині основні мотиви вишивки відображали елементи символіки різних древніх культів. Протягом багатьох століть безпосередній конкретний зміст символів на вишивках губився, але традиції їхнього використання не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні, зооморфні (тварини).

Геометричні (абстрактні) орнаменти властиві всієї слов'янської міфології. Вони дуже прості: кружечки, трикутники, ромби, зиґзаґи, лінії, хрести (прості і подвійні). Важко судити, яке зміст вкладався в ці символи раніш. Сьогодні на їх основі в народній вишивці широко використовуються такі мотиви, як «баранячі роги», «кучері», «кудрявці», «гребінці» і ін. В орнаменті вишивок зустрічається мотив «кривульки», або «нескінченник», відомого ще з часів трипільської культури, тобто він з'явився значно раніш, ніж знаменитий грецький меандр. Відомий візерунок «рожи» (зірочки, розетки) являє собою перехід від геометричного до рослинного орнаменту. Іноді він нагадує зображення сонця і сонячних променів.

В основі рослинного орнаменту лежить прагнення принести у вишивку красу природи. Навіть гранично умовні візерунки виникли в результаті спостереження реально існуючих у природі форм. В українській вишивці часто використовуються такі мотиви, як «виноград», «хміль», «дубові листи», «барвінок» і ін. Деякі з них несуть на собі відображення древніх символічних уявлень народу. Так, мотив «барвінку» є символом нев'янучого життя, візерунок «яблучне коло», розділений на чотири сектори, з вишиванням протилежних частин в одному кольорі – символом любові. У сучасній вишивці зустрічається і древній символ «дерево життя», зображуваний переважно стилізовано у формі листів і гілок.

У вишивках зооморфних (тварин) орнаментів зображуються: кінь, заєць, риба, жаби; із птахів – півень, сова, голуб, зозуля; з комах – муха, метелик, павук, летучі жуки. У багатьох випадках зооморфні орнаменти є своєрідній, властивій даній вишивальниці, зображеннями, у яких відбиває її індивідуальне бачення візерунка. У подібних орнаментах виступають у різноманітних, часто вигадливих сплетеннях (однак зі збереженням традиційних вимог до композиції) заячі і вовчі зуби, воляче око, луска коропа, баранячі роги й ін.

Вирішальний вплив на характер орнаментальних мотивів мають різноманітні вишивальні шви, так називані «техніки», яких на Україні відомо біля ста. Окремі вишивальні шви характерні для тих або інших етнографічних районів України, а деякі зустрічаються також у білоруській і російській вишивках.

У південних областях України техніка вишивки має багато загального з устояними формами центральних районів, однак їй властиві і цілком своєрідні поліхромні орнаменти, виконувані напівхрестиком або хрестиком.

В Україні вишивкою прикрашали рушники, фіранки, жіночий і чоловічий одяг. Особлива увага приділялася рушникам – древнім талісманам будинку, родини.

У стародавності рушник, що вів відповідними візерунками-символами, був невід'ємним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вітати появу на світ нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали ікони і накривали хліб на столі. Рушники були своєрідним освяченням початку справи і його закінчення.

Вишивка – один з масових і найбільш улюблених видів народного мистецтва. Вона є складовою частиною народного костюма, активно використовується в сучасному одязі, надаючи йому своєрідності і неповторності. Вишиті вироби органічно увійшли до побуту людей, прикрасили сучасний інтер'єр.

2. Етап конструкторський

Вишивка є одним з найулюбленіших і поширеніших видів рукоділля. За старих часів на Русі всі жінки володіли ці мистецтвом. Вишивка була пов'язана із стародавніми звичаями і обрядами російського селянства. За допомогою голки і різних ниток російські жінки перетворювали просту тканину на витвір мистецтва.

Види хрестиків

Двосторонній хрест:

1. спочатку всі непарні хрестики

2. потім усі парні хрестики

Розташовуючи їх між виконаними раніше. Пунктирні лінії на схемі означають перехід нитки на виворітній стороні. Подвійний хрест (виконують із чотирьох стібків, з їх 2 діагональних і 2 прямих):

1. Перший стібок зробіть по діагоналі знизу ліворуч нагору праворуч

2. Другий – по горизонталі в напрямку праворуч ліворуч, третій – по діагоналі в напрямку зверху ліворуч униз праворуч і четвертий – по вертикалі в напрямку знизу нагору.

3. Голку з ниткою виколюйте на лицьову сторону в правому верхньому куті клітки

4. Починаючи вишивати другий хрест, перший стібок розташовуйте по діагоналі зверху ліворуч униз праворуч, а останній (вертикальний) в напрямку зверху вниз

5. Подвійний хрест можна вишивати по малюнку, але легше – по рахунку ниток. При цьому для хрестика відраховують по качку й основі парне число ниток

Двосторонній тамбовський хрест (складається з двох пересічні діагональні стібків, замкнених в квадрат стібками, що з'єднують їх кінці):

1. Перший вертикальний стібок виконуйте в напрямку знизу нагору, виколюйте голку з ниткою на лицьову сторону в нижньому правому куті квадрата

2. Другий стібок укладайте в напрямку знизу праворуч нагору ліворуч і виколюйте голку в верхньому правому куті квадрата

3. Третій стібок розташовуйте по лицьовій стороні в напрямку зверху праворуч униз ліворуч і в зворотному напрямку по виворітній стороні

4. Четвертий стібок робіть в напрямку зверху вниз по вертикалі й виколюйте голку в лівому нижньому куту

5. П'ятий стібок укладайте по горизонталі від лівого нижнього кута до правому й виколюйте голку в правому верхньому куті квадрата

6. Шостий стібок розташовуйте по горизонталі в напрямку від правого верхнього кута до лівому

7. Для того, щоб почати 2-й хрестик, прокладете ще один стібок по виворітній стороні під шостим лицьовим стібком

8. Перший вертикальний стібок 2 гго хрестика зробіть в напрямку зверху вниз і по виворітній стороні в зворотному напрямку

9. Другий стібок розташовуйте по діагоналі в напрямку зверху ліворуч униз праворуч і в зворотному напрямку по виворітній стороні

10. Третій стібок розташовуйте по горизонталі від лівого верхнього кута до правому, голку виколюйте в лівому нижньому куті й виконуйте другий діагональний стібок

11. Голку виколюйте в правому нижньому куті, потім виконуйте нижній горизонтальний стібок по лицьовій стороні в напрямку праворуч ліворуч і по виворітній стороні в зворотному напрямку. Це буде п'ятий стібок. Шостий стібок зробіть по вертикалі знизу нагору й виколюйте голку в лівому верхньому куту

12. Потім зробіть ще один горизонтальний лицьовий стібок в напрямку від лівого верхнього кута до правому й виколюйте голку з ниткою в правому нижньому куту

13. Перший і усі наступні стібки третього хрестика виконуйте так же, як в першому хрестику

Добір матеріалів

1. Малюнок і схема вишивки;

2. Вишивальне полотно розміром 25х30 см;

3. Вишивальні нитки.

Інструменти

1. Голка для вишивання;

2. Ножиці.

Організація робочого місця

Вишивати потрібно за столом. Робоче місце має добре освітлюватись. На робочому столі не повинно бути зайві предмети.

3. Етап технологічний

Картина вишита косим хрестиком.

На основі вивчення традицій і досвіду старих майстрів творчі колективи художніх промислів створюють декоративні вироби, які відповідають естетичним вимогам сучасного мистецтва. Сучасна вишивка може бути використана для прикраси дитячого і жіночого одягу, а також побутових речей: завіс на вікна, серветок, наволочок на диванні подушки, килимків і панно, рушників, фартухів, сумок, сувенірів і ін.

Отже, вишивка – це мистецтво прикраси тканини або трикотажу стьобаннями, які збагачують її поверхню і підкреслюють красу. Протягом століть вишивальниці експериментували з відповідними матеріалами, розвиваючи і удосконалюючи своє мистецтво, черпаючи натхнення на навколишньому їх світі, в мистецтві, в орнаментах інших часів і культур. Вишивку використовували для багатьох цілей: щоб увічнити пам'ять про події приватного або суспільного життя, для виразу різного роду політичних або духовних ідей, щоб продемонструвати статус, розповісти яку-небудь історію або прославити красу миру природи.

4. Етап заключний

Собівартість даного виробу складає;

1. Витрати на електроенергію 1.00 грн.

2. Витрати на транспорт 3.00 грн.

3. Вартість матеріалів та інструментів:

– Канва білого кольору 2.00 грн.;

– Рамка 10.00 грн.;

– Нитки (чорного, білого, 4 коричневих, 2 зелених, 2 рожевих) кольорів 8.00 грн.

Загальність собівартість виробу 24.00 грн.

Пропоную за свою роботу 35.00 грн.

Звідси прибуток становить 11.00 грн

Порівнюючи собівартість виробу, створеного власноруч із ціною аналога придбаного у торгівельній мережі, очевидна суттєва економія коштів. Виготовляючи вироби власними руками, існує можливість врахувати не тільки дизайнерські модні тенденції, а і власні побажання. У такому випадку є реальна можливість створити щось своє, неповторне, і що саме головне, в одиночному екземплярі.