СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ

Політична карта світу відображає поділ його на держави, що реально існують, і розмежовуються національними кордонами.

Протягом всього відтинку історичного розвитку людського суспільства спостерігаємо безперервні зміни політичної карти світу.

Перші карти стародавнього світу були складені у Вавілоні, Єгипті, Китаї і відображали розміщення рабовласницьких країн від Тихого до Атлантичного океанів. У XVII ст. феодалізм і початок розвитку капіталістичного суспільства породили у Західній і Східній Європі великі централізовані країни, а точніше монархічні імперії — Іспанію, Португалію, Великобританію, Францію, Нідерланди, Московітію, а в Азії — Османську Імперію /у XVI ст./.

Найбільше колоній захопила Англія. До кінця XIX ст. земна куля була в основному поділена між найбільшими колоніальними державами. Територія колоніальних володінь перевищила половину площі земної кулі, причому близько 45% території та 70% чисельності населення усіх колоній виявилися у руках Великобританії та відповідно 15% і 10% — Франції.

Загострилася боротьба за джерела сировини, ринки збуту, регіони вивозу капіталу, зони впливу найбільш розвинутих країн світу. Саме ці та інші причини спонукали до швидкого руйнування статус-кво політичної карти світу. Не менш важливим став національно-визвольний рух уярмлених народів, що повели непримиренну боротьбу з колоніальними імперіями у XX ст.

Політична карта світу в XX ст. Початок XX ст. ознаменувався загостреннями жорстокої боротьби між політичними угрупуваннями основних колоніальних імперій, які прагнули перерозподілити вже поділений світ, внаслідок чого виникла перша світова війна. Вона поклала початок докорінним змінам на політичній карті світу.

Після першої світової війни зникли з політичної карти такі імперії, як Австро-Угорщина, Османська, Російська.

Виникла на сході Євразії така нова імперія, як СРСР.

Політична карта світу напередодні і під час другої світової війни. У цей період виникає цілий ряд протиріч між основними, провідними державами, в тому числі між так званими соціалістичними та капіталістисними, між групами капіталістичних країн.

Загострилась боротьба за ринки збуту, сировину. Німеччина швидко відновила свій військово-промисловий потенціал. Вже у 1933 році в цій державі встановлюється фашистська диктатура, яка відкрито розпочала підготовку до війни. Друге вогнище війни визрівало в Азії, а саме в Японії.

Значно раніше — в 1922 р. — в Італії прийшли до влади фашисти.

В 1939 р. після багатьох років кривавої бойні встановлюстмя фашистський режим в Іспанії. Таким чином, вищеназвані держави саме у цей період розпочинають громити незалежні держави Європи.

1 вересня 1939 р. фашистська Німеччина напала на Польщу.

Політична карта світу після другої світової втни. Після дру: і світової війни, в горнилі якої загинуло щонайменше 50 млн. чолові'. населення, виникли так звані країни народної демократії Європи , Азії, а фактично залежні від радянської імперії.

В жовтні 1945 р. у м. Сан-Франциско 51 державою світу бул і заснована Організація Об'єднаних Націй. Одним з засновників 00!! була Українська РСР.

Соціалістична система привела до того, що економіка скерована не на людину, на її інтереси та запити, а сама на себе. Вона не сприймала досягнень науково-технічного прогресу, підтримувала всі суспільні сторони життя людини у вічному дефіциті,населення тримала на межі недоїдання, напівголоду. Сільське господарство, та й економіка в цілому, були доведені до кризової ситуації та занепаду. В кінці-кінців соціалістична система розвалилася як картковий будинок, породивши велику кількість міжнаціональних і міждержавних конфліктів.

В 1949-1990 рр. існувала Рада Економічної Взаємодопомоги, яка не змогла виконати свої завдання, оскільки була заснована на тих же невдалих принципах, що й вся соціалістична система. Капіталістичні держави заснували такі економічні об'єднання, як Європейське Економічне Співтовариство /"Спільний ринок"/ та ЕАВТ /Європейська Асоціація вільної торгівлі/, які витримали випробування часом по сьогоднішній день і доказали свою життєспроможність; в Азії діє організація АЗПАК /Азіатсько-тихоокеанська рада/; в Америці — ОАД /Організація американських держав/. Крім цього, існує на сьогоднішній день військово-оборонна організація НАТО, куди увійшли США, Канада і розвинуті країни Європи /ФРН, Великобританія, Італія, країни Бенілюксу, Греція, Туреччина та інш./. Інший військовий блок — Варшавський Договір розпався в 90-х роках разом з розпадом соціалістичної системи.

Розпад колоніальної системи імперіалізму. Напередодні другої світової війни виділилися окремі країни, які мали величезні володіння. До них потрібно віднести Великобританію, Францію, Бельгію, Нідерланди, Італію, Португалію та інші. фактично такою колоніальною імперією був Радянський Союз. Спеціалісти підрахували, що внаслідок нелюдського, варварського відношення до свого народу за оті сімдесят років загинуло внаслідок війн, колективізації, індустріалізації, депортації, концентраційних таборів та інших заходів подібного характеру не менше як 100 млн. чоловік.