Комунальні проблеми. Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя

Міністерство освіти і науки України

Академія муніципального управління

Реферат

з дисципліни «Муніципальне управління»

на тему «Комунальні проблеми»

Сутність проблеми вивезення сміття та її правове підґрунтя

Виконала:

студентка V курсу

економічного факультету

Київ 2009

Український досвід у сфері вирішення проблем, пов’язаних зі сміттям

Вивіз сміття було і залишається однією із найактуальніших комунальних проблем. Основні проблеми вивезення сміття можна охарактеризувати, цитуючи мешканців міста Києва, хоча схожі проблеми маю усі міста України:

- «…сміття, буває, вивезуть вчасно, а іноді контейнери кілька днів стоять переповнені. Тоді вітер розносить непотріб по всій окрузі.»

- «… вже не так турбує проблема із сміттям у столиці, як навколо неї. Як тільки виїжджаєш з Києва, то бачиш засмічені ліси і лісосмуги. Відпочити ніде — всюди купи сміття. І це в радіусі кількох кілометрів від міста. Починаючи з Лісового масиву, Гостомеля таке враження, ніби всі сміттєвози розвантажуються саме тут. За радянських часів таку безгосподарність навіть важко було собі уявити. Через ці сміттєзвалища почуваєшся громадянином якоїсь країни третього світу.»

На прикладі м. Києва можна побачити ще один тип даної проблеми: "Якщо хтось робить ремонт і викидає вам у двір будівельне сміття, то це ваші проблеми, і Київська адміністрація впоратися із цим тоді не зможе, якщо тільки ви на це не відреагуєте. От назад до нього додому і занесіть викинуті ним старі вікна, двері..." Ці слова однієї з перших осіб нової столичної влади, що прийшла після "помаранчевої" революції 2004 року, напрочуд гарно характеризують катастрофу з вивозом і утилізацією побутових відходів у колись квітучому Києві.

Особливо гостро проблема сміття починає відчуватися (і нерідко, у найбільш буквальному значенні цього слова) з початком літньої жари. Усюди раз у раз відбуваються загоряння невивезеного вмісту сміттєвих контейнерів, а то й уже звичайних для людського ока стихійний смітників.

Ті, кому кияни делегували владу над собою, своєю територіальною громадою, її майном і, напевне, найбільш безцінним – своїм здоров’ям і благополуччям, – замість зусиль по звільненню міста від поглинаючих його тонн сміття, воліють лише зрідка згадувати про проблему й дотепер відмовляються від її комплексного вирішення.

Не були продовжені позитивні тенденції до повного переходу на загальноприйняту в країнах Західної Європи систему переробки твердих побутових відходів (ТПВ). Більше того, жахливі масштаби набуває розмах і способи неприйнятних для Києва методів утилізації сміття.

На весь Київ існує тільки один завод із переробки ТПВ, ідею створення якого у свій час усіляко просувала Партія Зелених України. В основі його роботи полягає принцип сортування сміття. Підприємство здатне сортувати чверть виробленого в Києві сміття. Його потужність досягає 1 млн. куб. м на рік. Із цього мільйона приблизно 130 тис. куб. м відбирається на вторсировину (пластикова, скляна, бляшана тара), інше пресується, упаковується в брикети й захоронюється. Упаковане у такий спосіб сміття займає менший обсяг – відповідно, збільшується термін служби полігона.

Але, таких заводів місту тільки зараз конче потрібно не менше трьох, оскільки щорічно Київ виробляє близько 4 млн. куб. м відходів. На жаль, у цьому напрямі не робиться зовсім нічого.

Як наслідок, украй перевантажений полігон ТПВ № 5, абсолютно обґрунтовано названий у народі "другим Чорнобилем". Інше ж спалюється й розвозиться по полігонах на території Київської області. Збиток для екології – колосальний.

Про те, що полігон № 5, розташований у селі Підгірці Обухівського району Київської області, є екологічно небезпечним – відомо давно. Однак його рекордна перевантаженість із кожним днем усе більше збільшує інтоксикацію організмів людей і тварин у районі розташування підприємства, отруює ґрунтові води й ріку Дніпро.

"Діяльність полігона наразі несе величезну небезпеку жителям міста Києва й області", – переконаний глава Комісії антикорупційних організацій Ярослав Місяць. За його словами, на полігоні №5 не функціонують дренажні системи, завезене сміття не присипається піском, як того вимагають санітарно-гігієнічні норми, а також не вирішується проблема фільтрату, тому бруд зі смітника потрапляє в стічні води, а потім у колодязі жителів району й у ріку Дніпро. Полігон намагалися неодноразово закрити державні інспекції, однак після декількох днів простою смітник знову відкривався. "Такі різкі зміни політики полігону викликані просто хабарами", – вважає Місяць.

"Якщо там іде дощ, то Чорнобиль відпочиває. Якщо Чорнобиль ми не відчуваємо, то там такий сморід стоїть, що жах. А найстрашніше, знаєте, що люди з найближчих сіл не можуть тримати бджіл, тому що всі бджоли кормляться на смітнику. І коли відкриваєш вулик, то там чорний бруд замість меду. От що найстрашніше ", – додає депутат Київської обласної ради Олександр Черников.

Але через те, що на полігоні дотепер розміщають 80% усього сміття столиці, перевантажений й відпрацювавший свій строк смітник знову дав про себе знати. При цьому об’єми відходів, які туди вивозять, постійно збільшуються. Не так давно екологічна комісія Підгірцівської сільської ради зафіксувала витікання фільтрату із другої черги полігону через трубу, прокладену в дамбі, за його межі. Як наслідок, констатувала комісія, "десятки тисяч кубометрів отрутного "розсолу" потрапили в навколишнє середовище й забруднили поверхневі й підземні води". Комісія стверджує, що "керівництво полігону №5 свідомо порушило всі норми експлуатації полігону, у результаті чого виникла загроза епідемічних ускладнень серед населення".

Більше того, замість заводу "Енергія", що отруїв життя не одному поколінню киян, сміття тепер буде спалюватися на новому підприємстві, тендер на будівництво якого виграла австрійська фірма AVN. Його спорудження планується почати в 2008 році, а завершити – до 2010 року. Під будівництво заводу виділена земельна ділянка біля ТЕЦ-6 у Деснянському районі Києва площею 5,05 гектара. Таким чином, жителі найбільш великого житлового масиву – Троєщина – тепер будуть дихати цілим букетом продуктів згоряння ТПВ. Чому було ухвалене рішення про будівництво саме в безпосередній близькості від житлових будинків, сказати складно. мабуть, далеко не останню роль зіграла вартість тендера, що дорівнює $ 400 млн.

Виходити з даної ситуації потрібно комплексно. Крім перерахованих вище промислових методик член Політичної ради Партії Зелених України, Федір Судніцин пропонує провести демонополізацію житлово-комунальної інфраструктури столиці, що допоможе подолати корупцію в сфері утилізації ТПВ і відразу ж підвищити якість життя киян. "Лише екологічно безпечне є економічно вигідним", – не утомлюються повторювати Зелені.

Досвід Китаю у вирішенні проблеми вивезення сміття

Китай у п'ятницю прийняв новий закон, ціль якого - підвести законодавчу базу під переробку промислових і побутових відходів, а також утилізацію сміття, що не піддається повторному використанню, повідомляє агентство Синьхуа.

Головним завданням розроблювачів нового акту, що набуде чинності 1 січня 2009 року, було створити добре налагоджену систему заощадження природних ресурсів за рахунок використання величезної кількості відходів, що викидається в самій густонаселеній країні миру.

Представити, скільки сміття в рік "провадить" середньостатистична пекінська родина із трьох чоловік, можна, відвідавши науково-технологічний музей у столиці КНР. Щоб експонувати така кількість відходів, музею довелося замовити скляний циліндр діаметром в один і висотою в шість метрів. З огляду на, що в столиці КНР живе близько 16 млн чоловік, важко навіть представити, який гігантський обсяг нечистот провадить цей величезний мегаполіс.

У день головне місто Піднебесної викидає до 12 тонн сміття, у рік - близько 5,5 мільйона тонн. Такою кількістю відходів можна насипати курган висотою більше 40 метрів і площею 36 гектарів.

Щорічно обсяг виробленого Пекіном сміття росте в середньому на 2%. Насамперед, це пов'язане зі зростаючим рівнем життя городян, які споживають усе більше й більше.

Працювати над рішенням проблеми влади столиці КНР почали ще до прийняття закону. Ставка була зроблена на співробітництво з городянами. Їм пояснюють, що сміття - це не марний утиль, а "неправильно використовувані ресурси", які при розумному підході можна використати на благо розвитку економіки й суспільства. Родинам пропонується сортувати сміття, щоб полегшити його утилізацію й переробку.

Планується, що рівень сортування сміття в Пекіні в 2008 році досягне 50%. Влади, у свою чергу, мають намір у майбутньому скасувати смітника, де всі відходи скидаються не перебираючи в одну купу. Для цього буде проведена реструктуризація роботи 73-х смітників, які перебувають у межах шостого транспортного кільця столиці КНР.

Керівним документом у цій області до прийняття нового закону була "Біла книга" по проблемі утилізації сміття, що щорічно видається владою з 2004 року. У ній визначаються стратегічні завдання й розповідається про досягнуті успіхи в області роботи з муніципальними відходами. План, закріплений у цьому документі, виконується ударними темпами. Так, якщо в 2004 році в столиці налічувалося 17 заводів по переробці сміття, то до 2008 року їхня кількість виросла майже вдвічі - до 32. Якщо в 2004 році переробці в тім або іншому ступені піддавалося 50% сміття, то в нинішньому році цей показник зріс до 98%.

Якщо дотепер найбільш популярним методом було просто вивозити сміття за місто й "ховати" на смітниках, то зараз уводяться нові методи роботи з відходами. Багато хто з них, такі, як пластик, скло або метал, сортуються й знову використаються як сировина на виробництві. Багато твердих відходів є прекрасним паливом, і з кінця 2007 року відправляються на потреби пекінських енергетиків. Нагадаємо, що до початку 2008 року в столиці КНР уведена в лад перша ТЕС, що працює на смітті. Вона спалює 1,6 тисяч тонн відходів у день.

Зважаючи на все, в "сміттєвої енергетики" велике майбутнє в Пекіні. Експерти затверджують: на сьогодні сміття є самим популярним і найбільш використовуваним у світі серед освоєних людством альтернативних джерел енергії. По показниках обсягу виробленої за його рахунок енергії сміття уступає лише "традиційним" видам палива: вугіллю, нафті й природному газу.

Популярність "сміттєвій енергетиці" принесла її економічна ефективність - підприємство одержує гроші не тільки за продажі електрики. Сміттєвим електростанціям також платять за утилізацію міських відходів муніципальні влади. Так, у місті Ханчжоу утилізація тонни сміття коштує 11 доларів, а в Шанхаєві - 30. Сучасні сміттєві генератори можуть працювати на більш, ніж 200 видах відходів - це й автомобільні покришки, і дерев'яні ошурки, і старе ганчір'я.

Деяке сміття доводиться спалювати без якої-небудь економічної віддачі. Мова йде про безпечну утилізацію медичних відходів, що є важливим аспектом забезпечення епідеміологічної безпеки. Щодня пекінські госпіталі провадять 40 тонн таких відходів. Якщо раніше їхньою утилізацією займалися самі клініки, то зараз це важливе завдання покладене на три спеціальних центри, які спалюють всі використані бинти, шприци, катетери та інші лікарські інструменти у величезних печах при вкрай високій температурі. У зв'язку з тим, що щорічно обсяг виробництва медичних відходів у Пекіні росте на 2%, у місті побудовані ще два центри по утилізації сміття з лікарень. Кожний з них здатний спалювати по 65 тонн відходів у день.

У цілому на будівництво нових і модернізацію існуючих потужностей по переробці твердого сміття Пекін виділив 365 мільйонів доларів. До участі в цих проектах запрошуються не тільки вітчизняні, але й закордонні компанії. Оскільки заводи по утилізації сміття виходять на самооплатність досить довго, компаніям, які їх будують, надаються значні фінансові преференції. У проектах по утилізації відходів у Пекіні вже беруть активну участь італійські корпорації. Вони, зокрема, займаються спорудженням станцій по спалюванню медичних відходів.

Одночасно зі створенням нових потужностей по утилізації сміття, у Пекіні вводяться підвищені штрафи за скидання відходів у неналежних місцях. Викриті в такій діяльності компанії обкладаються штрафом у розмірі більше 6 тисяч доларів.

Важливий аспект рішення "сміттєвої" проблеми - це робота зі зниження обсягу сміття, що викидається. Найбільш помітною мірою в цьому напрямку стала проведена серед пекінських готелів кампанія "Зелений готель". У рамках цієї акції готелі призивають відмовитися від використання одноразових зубних щіток, гребінців і тапочок, від розповсюдженої практики впаковувати кожний дріб'язок у фірмову коробочку або пакет. Така, здавалося б, дріб'язкова міра може привести до значного зниження обсягу виробленого в місті сміття.

По статистиці, щорічно Пекін позбувається від 500 тонн зубних щіток, тисячі тонн тюбиків з під зубної пасти, 10 тисяч тонн пакувального паперу й пластикових пакетів. Левова частина із цієї купи сміття провадиться саме готелями - близько 4 тисяч тонн. Зобов'язання в рамках кампанії "Зелений готель" взяли на себе 109 великих столичних готелів. Однак пізніше багато хто з них відмовилися від участі в цій акції. Справа в тому, що вони почали втрачати клієнтів, які були сильно незадоволені, не виявивши одним прекрасним ранком на своїх туалетних столиках свіжої зубної щітки або гребінця. Рішення дилеми між потребами відвідувачів готелів і необхідністю позбавити Пекін від зайвого сміття поки не знайдено.

Втім, набагато сложней обстоит ситуація з утилізацією не твердих, а рідких відходів. Зокрема, вода із четвертого по величині в Пекіні резервуара Гуаньтин була визнана непридатної навіть для поливу сільгоспугідь. У цей час три найбільших резервуари залишаються досить чистими, однак якщо не приділяти підвищену увагу збереженню чистоти води, те й там можуть виникнути проблеми, попереджають екологи.

Влади Пекіна прислухалися до рекомендацій природоохоронних організацій і виділили гігантську суму на будівництво нових водоочистных споруджень. У період з 2006 по 2010 рік у столиці КНР з'явиться до 35 нових заводів по очищенню каналізаційних і промислових стоків. На їхнє зведення виділена 1,6 мільярда доларів.

Уже в 2008 році в Пекіні попередньому очищенню будуть піддаватися 90% всіх каналізаційних і промислових стоків. Особлива увага буде також приділятися забезпеченню екологічної безпеки в пригородах Пекіна на території 362 квадратних кілометрів, де розташовуються основні джерела води, що надходить у мегаполіс.

Правове підґрунтя проблем сміття в містах України.

Усі проблеми пов’язані з вивезенням сміття та встановленням смітників регулюються Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання житлових будинків і при будинкових територій» №76 від 17.05.2005

Згідно із п.3.6.6. зазначених правил, сміттєзбірники необхідно розміщувати не ближче 20 м від вікон та дверей житлових будинків, але не далі ніж 100 м від вхідних під`їздів.

Якщо смітник Вашого будинку знаходиться далі ніж 100 м, ви можете письмово звернутись до начальника комунального відділу районної адміністрації з вимогою встановити сміттєзбірник на відстані, встановленій законодавством.

Санітарне обслуговування прибудинкових територій проводиться спеціалізованими підприємствами з обслуговування житла або приватними особами, згідно з технологічними рекомендаціями і нормами.

ЛКП зобов`язані на договірній основі надавати послуги:

- з вивезення побутових відходів за погодженим графіком;

- з утримання в робочому стані контейнерів для побутових відходів і сміттєзбірників без їх переповнення та забруднення території;

- з вивезення з прибудинкових територій металобрухту, сміття та ін.

- за своєчасне вивезення з прибудинкової території побутових відходів з дотриманням графіку, який не повинен допускати переповнення контейнерів і сміттєзбірників та забруднення території, ви платите.

- якщо ви незадоволені санітарним станом прибудинкових територій, зверніться до свого ЛКП з клопотанням про направлення спеціалізованому підприємству, яке на договірній основі з ЛКП здійснює вивезення побутових відходів, листа про те, що ви незадоволені якістю їх роботи.

- в разі не вжитих відповідних заходів з боку ЛКП щодо контролю за графіком вивезення, вимагайте перерахунку квартирної плати.

Винести сміття з власного помешкання мало, маєте обов`язково заплатити за його вивіз, інакше, знайте, ви порушуєте Закон. Кожен громадянин нашої країни зобов`язаний відповідати за санітарний стан. Якщо він наносить шкоду засміченням, то таким чином наносить шкоду і навколишньому середовищу, а отже, порушує Закон.

Втім, визначити розмір цієї шкоди надто складно, тож і відповідне покарання, яке можна застосувати до злісних неплатників, відсутнє.

Використані джерела:

1) Вивіз сміття було і залишається однією із найактуальніших комунальних проблем. http://www.misto-tv.poltava.ua/

2) Як змінилася ситуація з вивезенням сміття після підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги? http://www.kreschatic.kiev.ua/

3) Коли заважають смітники… http://city.lviv.ua/

4) Демонополізація комунальної інфраструктури вирішить проблему сміття. http://h.ua/

5) Влада Китаю прийняли закон про сміття. http://ukrchina.cn/