Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"

Аналіз товарної інноваційної політики підприємства

Зміст

Вступ

1. Основні економічні показники підприємства за останні роки

2. Аналіз ефективності товарної інноваційної політики підприємства

3. Визначення та обґрунтування ідеї та задуму нового товару

4. Укрупнена оцінка ринкових перспектив нової продукції

5. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства-інноватора

6. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію

7. Економічне обґрунтування інноваційного проекту

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Темою цієї курсової роботи є аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод «Салтівський», основна сфера діяльності якого – випуск хлібо-булочних та макаронних виробів, а інноваційною продукцією є картопляні чіпси.

Метою цієї роботи є дослідження товарної номенклатури заводу, його товарної політики та розроблення і обґрунтування заходів щодо підвищення її ефективності. Також є необхідним аналіз ефективності інноваційної політики, ступінь відповідності товарів інтересам споживачів та інших суб’єктів ринку.

Виходячи з мети даної роботи необхідно виконати ряд завдань:

- визначити та обґрунтувати можливі напрямки модифікації товарної номенклатури;

- оцінити ринкові перспективи нової продукції;

- зробити оцінку рівня та достатності інноваційного та виробничо-збутового потенціалів ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»;

- розробити заходи стимулювання попиту на картопляні чіпси;

- дати економічне обґрунтування заходів з удосконалення товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод «Салтівський».

Тема даної роботи є досить актуальною, оскільки кожне підприємство прагне збільшувати ефективність своєї діяльності за рахунок просування на ринок конкурентоспроможної продукції, що відповідає запитам споживачів, а сутність товарної інноваційної політики саме і полягає у формуванні ефективного товарного асортименту. Тому необхідно постійно за нею слідкувати, визначати її ефективність, розробляти певні заходи щодо її покращення.

1. Основні економічні показники ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

Підприємство ЗАТ «Хлібзавод «Салтівский виконує найважливіше завдання забезпечення населення хлібом у місті Харків та області.

Працівники заводу проявляють постійну турботу про те, аби на стіл споживачів потрапляли смачні хлібобулочні і кондитерські вироби з привабливим зовнішнім виглядом і вишуканим смаком. Продукція, що випускається підприємством, виробляється виключно з натуральних і екологічно чистих продуктів.

На підприємстві постійно працює лабораторія, фахівці якої контролюють всі стадії виробництва: від вступу сировини до випуску готової продукції.

Зусилля, що додаються персоналом по підвищенню якості продукції і збереженню перевірених століттями смакових традицій, по гідності оцінені навіть найвимогливішими покупцями.

Головою правління ЗАТ «Хлібозавод «Салтівський» є А.Руденко.

Асортимент продукції заводу дуже великий пшенична продукція, булочна, здобна, житня, пряники, печиво, кекси, тістечка і торти, соломка, сушка, караваї, торти на замовлення; продукція в упаковці: кондитерська і хлібо-булочна; макаронні вироби; ТМ «Сьешка»: картопляні чіпси, картопля смажена, житні сухарики, горіхи та насіння, морепродукти.

Харківський хлібзавод "Салтівський", був введений в експлуатацію в 1995 році. Це одне з наймолодших підприємств у хлібопекарській галузі України. Шляхом умілого з'єднання традиційних рецептів і сучасних технологій підприємство виготовляє продукцію широкого асортименту і високої якості.

Хлібзавод був побудований по індивідуальному проекту з використанням перспективних сучасних розробок, які засновані на автоматизації і комп'ютеризації виробництва. Загальна проектная потужність заводу - 120 тонн хлібобулочних виробів в добу. Первинне підприємство було орієнтовано на виготовлення хлібобулочних виробів. Далі було введено в експлуатацію устаткування для булочного виробництва: у 2001 році почала працювати ділянка по виробництву здобних мілкоштучних виробів, в 2002 році запрацювала турецька лінія.

На підприємстві встановлено сім комплексно - механізованих ліній з потужними печами. Механізація і автоматизація технологічного процесу складає 70% на всіх виробничих ділянках і здійснюється за допомогою новітніх систем вітчизняного і імпортного виробництва.

У перебігу останніх трьох років на хлібзаводе "Салтівський" проведено ряд робіт, які були направлені на модернізацію виробництва, особливо, на впровадження енергозберігаючих технологій:

1. З метою збільшення гнучкості виробництва, реконструйовано відділення для приготування тесту заквасок, відділення холодильних машин і компрессоров. Багато удосконалень введено в пічному відділенні.

2. На підприємстві введено друге автономне джерело водозабезпечення. Введена установка фільтрації, що сильно поліпшило якість води, яка подається на виробництво.

3. Вироблена реконструкція існуючих електричних систем. Тепер дані цієї системи виводяться і обробляються комп'ютером. При цьому економія електоенергії складає приблизно 20%.

4. Упроваджені новітні системи гарячої води і пари.

Новий комплекс енергозберігаючих технологій вже дав можливість отримати значну економію енергоресурсів.

За проведенням технологічного процесу, якості сировини і готової продукції проводиться цілодобовий контроль технологічною службою підприємства.

Сучасний підхід до управління підприємством дає можливість оперативно реагувати на зростаючі потреби ринку, оптимально використовувати людські, матеріальні та фінансові ресурси. Комплексна модернізація лінії, яка була проведена в 2004-2005 роках, забезпечила збільшення продуктивності на 30% та стабільність якісних характеристик продукції.

Підприємство пропонує розумні ціни, гнучку систему знижок, високий рівень обслуговування, індивідуальний підхід до кожного покупця й наявність широкого ассортименту.

Підприємство функціонує досить ефективно. Щоб це показати проаналізуємо деякі економічні показники діяльності підприємства за останні кілька років (табл. 1.1)

Таблиця 1.1 – Економічні показники ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

Як бачимо з таблиці, прибутки підприємства заводу ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» постійно зростають. За три роки вони збільшились на 15,7 млн. грн. Хоча витрати зростають, але за рахунок відповідного зростання доходів рентабельність підприємства підвищується: у 2007 році вона складала 1,26, а у 2009 – вже 1,35.

2. Аналіз ефективності товарної інноваційної політики підприємства

Для обґрунтування заходів щодо введення інновацій на підприємстві необхідно виконати аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Це відбувається на основі критерію максимізації відповідності внутрішніх умов розвитку зовнішнім, що ґрунтується на методиці SWOT-аналізу. Тобто особа, що ухвалює рішення про вибір можливих напрямків інноваційного розвитку, перевагу віддаватиме напрямкам, для яки більш повно внутрішні умови розвитку відповідають зовнішнім. Отже визначимо характеристики ЗАТ Хлібозавод «Салтівський».

Сильні сторони ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»:

1) активна роль маркетингу (гнучка цінова політика, система знижок, слідкування за діями конкурентів, реагування на зміни запитів споживачів, пошук найефективніших каналів збуту продукції, засобів стимулювання продажу - реклама на радіо, преса);

2) продукція підприємства конкурентоспроможна, займає перші місця за якісними і кількісними показниками, користується високим попитом серед споживачів у Харкові і харківській області;

3) велика кількість найменувань хлібо-булочної продукції на будь-який смак;

4) активна роль маркетингу;

5) широка збутова мережа по всій території харківської області у вигляді філіалів і дистриб’юторів;

6) висока якість продукції, що випускається та її відповідність міжнародним стандартам якості.

Слабкі сторони:

1) ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський» є лідером лише у харківському регіоні;

2) постійно з`являються нові конкуренти у вигляді приватних пекарень, неможливість миттєво випускати продукцію у відповідь на товари конкурентів;

3) Значна залежність від постачальників.

Ринкові загрози:

1) відсутність стабільності на ринку сировини, постійні коливання цін на основну сировину;

2) велика кількість товарів-конкурентів;

3) конкурентні загрози (можливість появи нових вітчизняних конкурентів, активні дії існуючих конкурентів, високий конкурентний тиск як з боку постачальників, так і посередників);

4) соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів, зниження кількості населення, виїзд населення за кордон);

5) політичні загрози (зміна влади, законодавства, податкової політики);

6) впровадження конкурентами більш ефективних технологій виробництва.

Ринкові можливості:

1) покращення соціально-економічної ситуації в Україні (сприятиме розширенню виробничої лінії);

2) розвиток власної мережі роздрібної торгівлі;

3) маркетингові заходи (розширення ринку за рахунок реклами, РR та ін. засобів стимулювання продажу).

Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз для підприємства ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»

К₀ = -0,5444+0,0111 = 0,4.

Підсумковий коефіцієнт упевненості дорівнює 0,4, говорить про те, що більше свідчень «за», ніж «проти» щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» зовнішнім та реалізації напрямку. Таким чином, можна запропонувати компанії обрати такий напрямок товарної інновації, як виробництво нового товару – картопляних чіпсів.

Для аналізу товарної номенклатури підприємства використаємо матрицю «Мак Кінсі – Дженерал Електрик».

Структура бізнес-портфеля заводу представлена в табл. 2.2

Таблиця 2.2 – Вихідні дані

Алгоритм дій:

1. Необхідно визначити перелік типових показників для оцінки фактора привабливість ринку та фактора конкурентоспроможність ЗАТ.

Типові показники, які характеризують привабливість ринку збуту: місткість ринку, темпи зростання ринку, рентабельність, рівень конкуренції (індекс Херфіндаля-Хіршмана), розмір необхідних інвестицій, коефіцієнт ризику, державне регулювання ринку тощо.

Типові показники, які характеризують привабливість ЗАТ: ринкова частка, відносна ринкова частка, коефіцієнт якості товару, привабливість асортименту, відповідність товару запитам споживачів, ефективність каналів збуту, ефективність інструментів маркетингових комунікацій, рівень цін, фінансові ресурси, виробничі потужності, імідж фірми тощо.

2. Методом експертних оцінок визначаємо вагомість кожного показника (від 0 до 1), що відповідає його значенню при виборі стратегії. Сума вагомостей по кожному фактору має дорівнювати одиниці.

3. Для кожного показника методом експертних оцінок визначаємо його ранг за п’ятибальною. Він характеризує реальне значення показника для досліджуваного підприємства (1 – найгірше, 5 – найкраще значення).

4. Використовуючи вихідні дані розрахуємо узагальнену оцінку кожного показника шляхом визначення добутку вагомості показника та його рангу. Результати представимо в таблицях.

Таблиця 2.3 - Експертні оцінки фактора «Привабливість ринку»

Таблиця 2.4 - Експертні оцінки фактора «Привабливість ЗАТ»

5. Побудуємо поле матриці: по горизонтальній вісі відкладаємо значення фактора конкурентоспроможності ЗАТ у межах від 1 до 5, а по вертикальній вісі відкладаємо значення фактору привабливості ринку в межах від 1 до 5.

6. Поле матриці ділимо на 9 рівних квадратів (рис. 2.1): поле 1, 2 та 3 – зона росту; поле 4, 5, та 6 – зона вибіркового розвитку; поле 7,8 та 9 – зона збору урожаю.

7. Положення кожної ЗАТ відкладаємо виходячи з загальних оцінок фактора конкурентоспроможності ЗАТ та фактора привабливості ринку.

8. Положення кожного ЗАТ показуємо у вигляді кола, діаметр якого відповідає розмірам ринку. Відповідним сегментом вказуємо ринкову частку кожного ЗАТ.

Рис. 2.1 Матриця Мак Кінсі Дженерал Електрик

Підприємтва, які спеціалізуються на виготовленні тортів, хлібу та макаронних виробів знаходяться в зоні росту. Це поле включає середні за конкурентоспроможністю підприємства, які діють на привабливому ринку. Стратегії, що рекомендуються: стратегія росту, стратегія вкладення інвестицій, стратегія розширення виробництва.

Підприємство, що займається виготовленням продукції в упаковці та булочних виробів розташувалося у квадраті 5 – це зона вибіркового розвитку. Квадрат 5 включає середні за рівнем конкурентоспроможності й за рівнем привабливості ринку підприємства. Рекомендується стратегія вибіркового розвитку, що орієнтована на одержання максимального прибутку, а також на пошук шляхів для переходу підприємства в зону росту. Необхідно інвестувати кошти в ті підприємства, які можуть бути найбільш прибутковими при мінімальних ризиках.

ТМ «Съешка» знаходиться в полі 8 – зоні збору урожаю.

Розглянемо номенклатуру продукції підприємства та динаміку її зміни за 2007-2009 роки, яка наведена в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 – Номенклатура продукції, що випускається у 2007-2009р.

Отже, з таблиці 2.5 видно, що найбільшу частку у номенклатурі виробів підприємства заводу ЗАТ «Салтівський» займає хліб і ця частка поступово зростає разом із розширенням асортименту. В той же час, найменшу частку займає виробництво ТМ «Съешка» (гор.

Проаналізуємо частки кожної товарної лінії у номенклатурі продукції у загальних обсягах продажу у відсотках. Аналіз виконуємо за наступною діаграмою (рис. 2.2).

Рис. 2.2 Частка асортиментних груп обсягу продажу продукції, %

Аналіз показує, що провідну роль у номенклатурі відіграє хлібна продукція, яка забезпечує у 2009 році 39,4% виторгу. Частка виготовлення продукції в упаковці в 2009 році зростає. Частка тортів на замовлення зростає також з 16,9% у 2007 році до 17,9% у 2009 році. Повільно зменшується у номенклатурі виробництво ТМ «Съешка» (на 2,8% за три роки). Частка булочної та макаронної продукції з кожним роком зростає.

Наявні тенденції свідчать як про позитивні моменти – зростання частки основної асортиментної групи, яка забезпечує основну частину виручки, так і про негативні – падіння частки, або коливання її рівня на певний відсоток. Але ці зміни не є дуже значними. Загалом обсяги продажу у вартісному виразі за три роки зросли.

Щодо інноваційної продукції, то у загальній сумі вона займає невелику частку (близько 1%).

3. Визначення та обґрунтування ідеї та задуму нового товару

Методом використання морфологічних карт згенеруємо ідею нового товару – картопляних чіпсів для підприємства, яка б була конкурентоздатною в сучасних умовах та враховувала в собі всі можливості компанії щодо якості та виготовлення. Визначимо основні функції, що були визначені за результатами досліджень та інтуїтивно:

- враховувати можливості підприємства розвитку власної мережі роздрібної торгівлі;

- розробити новий товар таким, щоб ним зацікавилася б більшість цільової аудиторії (індивідуальне споживання, націлене на населення України в цілому – роздрібна торгівля);

- мати високу якість картопляних чіпсів, щоб відповідала усім стандартам;

- зробити товар легко впізнаваним, з яскравою упаковкою.

Побудуємо морфологічну карту, на якій зобразимо можливі варіанти рішень – засобів реалізації функцій.

Таблиця 3.1 – Морфологічна карта

Оберемо по одному прийнятному рішенню для кожної функції.

Жирним шрифтом показано інноваційний варіант. Він передбачає заснування виробництво нового товару – картопляних чіпсів. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:

- незначний рівень ціни, порівняно з конкурентами у цьому напрямку виробничої діяльності;

- сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку картопляних чіпсів;

- наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою картопляних чіпсів, які б відповідали усім міжнародним стандартам;

- можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;

- можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське - найкраще).

Отже, ідея нового товару може бути визначена таким чином: якісні картопляні чіпси. Зробити, щоб чіпси ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» стали найбільш впізнаваними та жаданими серед споживачів, створити нові інноваційні смаки. Інноваційний товар буде реалізовуватись на ринку України.

Задум товару:

1. Товар за задумом.

Створити чіпси з великим асортиментом смаків і високою якістю, використовуючи найкращу сировину і нові технології виробництва.

Придбання чіпсів ЗАТ «Хлібозаводу «Салтівський» буде вигідним для споживача, бо відношення «ціна та якість» відповідають навіть найвибагливішим споживачам, за ціною будуть дешевше, ніж чіпси інших фірм.

2. Товар у реальному виконанні.

Чіпси будуть надійно захищені від впливу зовнішнього середовища. Чипсові пластинки будуть герметично упаковані в металізований поліпропіленовий пакет, який поміщений в картонну коробку. Кожна коробка, у свою чергу, обтягнута плівкою. Така упаковка гарантує збереження споживчих властивостей продукту впродовж зазначеного терміну зберігання.

Термін придатності до вживання 12 місяців від дати виготовлення. Зберігати при температурі не вище 20°с і відносній вологості повітря не більше 75 %.

До складу продукції будк входити сухе картопляне пюре, крохмал, мука пшенична, крупа кукурудзяна, масло соняшникове, сіль, смакоароматична добавка.

Чіпси картопляні «Смак» будуть вироблятися масою нетто 50 г, 75г і 100г.

Нормативний документ, яким буде користуватися підприємство при виробництві чіпсів ДСТУ 4608:2006.

3. Товар з підкріпленням.

Можливість придбання товару у кредит. Комплектація за вимогами клієнта. При великих замовленнях доставка до необхідного місця безкоштовно. передплати зі знижкою у будь-якій країні, де він розповсюджується. Споживачі матимуть замовити необхідний товар через мережу Internet з доставкою. Також постійним клієнтам знижки – 7%.

4. Укрупнена оцінка ринкових перспектив нової продукції

Аналіз картопляних чіпсів «Смак» ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» проведемо у порівнянні з підприємствами-конкурентами чіпси «Люкс» компанії Крафт Фудз Україна та ТМ «Жайвір» «Золотисті чіпси». Порівняльну оцінку будемо проводити за одиничними та комплексними показниками, зокрема, органолептичними, естетичними, технологічними та економічними.

Основними показниками якості чіпсів є: якість сировини, стійкість посипки та термін експлуатації. Для оцінки застосовується наступна шкала:

Якість сировини:

Якість чіпсових пластин:

Термін придатності:

Економічні показники – ціна:

Для оцінки показників естетичності (кольорова гама та дизайн упаковки) застосовуємо наступну шкалу:

Різноманіття смаків:

Дизайн упаковки:

Технологічні показники оцінюються за такою шкалою:

Дизайн чіпсів:

Харчові добавки:

Результати аналізу якості виробу за системою показників, що описані вище, наведемо у таблиці 4.1.

Вагові оцінки груп показників відповідно: 0,3; 0,3; 0,25; 0,15.

Таблиця 4.1 – Характеристика виробів товарів-конкурентів

Для розрахунку інтегрального показника якості використовуємо формулу (4.1):

, (4.1)

де В_і – вагова оцінка групи показників;

А_j – показник надійності;

п – кількість показників надійності у групі.

Таким чином інтегральні показники якості порівнюваних товарів у порядку зниження якості розміщенні таким чином:

«Смак»: Псмак= 0,3 · (3 + 3 +4) / 3 + 0,3 · 3 / 1 + 0,25 · (3 + 3) / 2 + +0,15 · (3 + 2) / 2 = 3,025;

«Люкс»: П_люкс = 0,3 · (2 + 4 +3) / 3 + 0,3 · 2 / 1 + 0,25 · (3 + 2) / 2 + +0,15 · (3 + 3) / 2 = 2,575;

«Жайвір»: П_жайвір = 0,3 · (3 + 3 +2) / 3 + 0,3 · 2 / 1 + 0,25 · (3 + 1) / 2 + +0,15 · (3 + 2) / 2 = 2,15.

Аналіз показує, що підприємство ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» займає найкраще положення, що свідчить про те, що підприємство найбільше відповідає потребам ринку. Але незважаючи на це, підприємству ще необхідно поліпшити показники якості гіпсових пластин та використовувані у процесі харчові добавки. Інші підприємства теж мають переваги по деяким показникам, але все одно, є гіршими і не відповідають повністю потребам ринку. Їм ще необхідно покращити показники терміну придатності, якості сировини, дизайну упаковки та інші.

Таким чином, новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі).

5. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства – інноватора

Аналіз інноваційного потенціалу заводу ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» буде проведений за 2009 рік такими складовими:

1. Інтелектуальна складова.

2. Інформаційна складова.

3. Інтерфейсна складова.

4. Науково-дослідна складова.

Визначимо показники інтелектуальної складової та занесемо їх до таблиці. Дані отримано шляхом вибіркових обстежень та опитування фахівців.

Таблиця 5.1 – Показники оцінки інтелектуальної складової

Таким чином, порівнюючи з градацією значень цього показника, можна зробити висновок, що інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього (>0,67).

Інформаційну складову визначимо таким самим чином та занесемо дані до таблиці 5.2.

Таблиця 5.2– Показники оцінки інформаційної складової

Отже, інформаційна складова відповідає середньому значенню. Тому підприємству варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього.

Інтерфейсна складова. Для аналізу відповідності нового товару інтересам суб’єктам ринку, візьмемо до уваги таких економічних контрагентів підприємства: споживачів, постачальників та посередників. Результати аналізу заводу подано у наступних таблицях. Вагомість характеристик визначена шляхом опитувань представників економічних контрагентів.

Таблиця 5.3 – Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника

Таблиця 5.4 – Оцінка відповідності нового товару інтересам споживачів

Таблиця 5.6 – Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників

Таблиця 5.7 – Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників

Вагомості економічних контрагентів відповідно становлять 0,2; 0,4; 0,2; 0,2.

Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з контрагентів для ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»:

- виробника

Нв=4/4·0,1+4/4·0,3+4/4·0,15+¾·0,15+¾·0,3=0,888;

- споживачів

Нс=4/4·0,4+¾·0,1+4/4·0,2+¾·0,3=0,9;

- постачальників

Нп=3/4·0,3+¾·0,4+4/4·0,3=0,825;

- посередників

Нпс=4/4·0,2 +¾·0,5+2/4·0,3=0,725;

Інтегральна оцінка:

Ні=0,888·0,2+0,9·0,4+0,825·0,2+0,725·0,2=0,848.

За шкалою оцінка підприємства має нормальну достатність та попадає у проміжок від 0,75 до 1. Тобто всі суб’єкти ринку, з якими має справу підприємство, зацікавлені в його інноваційній діяльності.

Науково-дослідна складова характеризує наявність результатів науково-дослідних робот, достатніх для вироблення нової продукції.

Таблиця 5.8 – Показники оцінки науково-дослідної складової

Отже, науково-дослідна складова підприємства знаходиться на рівні вище середнього.

Визначимо інтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства.Для цього спочатку визначимо вагомості кожної складової у їх загальній сукупності за допомогою методу попарних порівнянь.

Таблиця 5.9 – Попарне порівняння складових інноваційного потенціалу

Розрахуємо вагомості:

Інтелектуальна: 2 ÷ 6 = 0,33;

Інформаційна: 1 ÷ 6 = 0,17;

Інтерфейсна: 2 ÷ 6 = 0,33;

Науково-дослідна: 1 ÷ 6 = 0,17.

Отже, інтегральна оцінка складає:

I_інт = 1/3 · 3 · 0,33 + 1/3 · 2 · 0,17 + ¼ · 4 · 0,33 + 1/3 · 3 · 0,17 = 0,94.

Таким чином, інтелектуальний потенціал ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» досить високий. Тому можна зробити висновок, що завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.

6. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію

Для того, щоб новий товар ( картопляні чіпси «Смак» ) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.

Мета ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.

Розповсюдження реклами про товар буде проводитися:

1. У розважальних газетах та журналах.

2. На біг-бордах у містах України.

3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.

4. Реклама в спеціалізованих магазинах.

5. Через Іnternet.

Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).

Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).

Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.

Стимулювання споживачів.

Населення України за відношенням до розважально-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:

1. Населення, що не слідкує за новинками харчових продуктів та є традиційними і стабільними у виборі чіпсів.

2. Споживачі, що не мають особливих переваг в бік конкретного виробника картопляних чіпсів і можуть придбати будь-які.

3. Споживачі, що при покупці орієнтуються на ціновий діапазон та якість продукції.

4. Споживачі, що готові придбати новий товар, щоб його скуштувати (суперноватори).

Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 6.1

Рисунок 6.1 – Структура потенційних споживачів картопляних чіпсів

Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.

Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:

1. Будуть проводитися промоакції у великих супермаркетах міст, де будуть пропонувати скуштувати нові чіпси.

2. Пропонуватиметься фірмова продукція у подарунок при придбанні чіпсів «Смак» (ручки та чашки з фірмовим логотипом)

3. Розіграш цінних призів для тих, хто надішле за адресою 10 обгорток від чіпсів «Смак».

Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.

Запланований обсяг продажів на наступний рік – 180 млн. грн.

Відсоток на маркетинг – 6%.

Бюджет маркетингової програми – 180 · 0,06 = 10,8 млн.

Тобто підприємство виділяє 10,8 млн. грн. на впровадження маркетингової програми просування картопляних чіпсів.

7. Економічне обґрунтування інноваційного проекту

Для оцінки ефективності інноваційного товарного напрямку виробництво картопляних чіпсів «Смак» використаємо такі показники чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI), періоду окупності (PP) і внутрішньої норми доходності (IRR). Визначимо їх значення для трьох ймовірних сценаріїв розвитку подій: песимістичного, нормального та оптимістичного. Вихідні дані подані у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Вихідні дані

Для подальших розрахунків нам необхідно продисконтувати вказані доходи та витрати. Ставка дисконту складає 27%. Отримаємо табл. 7.2.

Таблиця 7.2 – Дисконтовані доходи та витрати, тис. грн.

1) Розрахуємо вище перелічені показники для нормального сценарію розвитку подій (див. табл. 8.1).

NPV = + + + + - = 9568 (тис. грн.),

PP = + (3 - 1) = 3,3 (років),

PI = = 1,68 %,

Для розрахунку значення IRR методом підбору знайдемо таку ставку дисконтування, при якій показник NPV буде набувати від’ємного значення. Візьмемо ставку 60%.

NPV = 3710,9 + 3268,3 + 1954,2 + 1143,9 + 685,3 – 11250 =

= - 487,4 (тис. грн.);

IRR = 27 + * (60 – 27) = 58,4% .

2) Розрахуємо вище перелічені показники для песимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 7.2):

NPV = 3106 + 5122 + 3730,8 + 2515,2 + 1551,3 – 11417,3 =

=4608 (тис. грн.),

PP = + (4 – 1) = 3,85 (років),

PI = = 1,4 %,

NPV = 1953,1 + 2563,5 + 1480,9 + 791,2 + 387,4 – 9062,5 =

= - 1886,4 (тис. грн.);

IRR = 27 + * (60 – 27) = 50,4% .

3) Розрахуємо такі самі показники для оптимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 7.2):

NPV = 7142,9 + 8146,3 + 5923,1 + 4303 + 3102,6 – 16535,4 =

=12082,5 (тис. грн.),

PP = + (4 – 1) = 3,21 (років),

PI = = 1,73 %,

NPV = 4492,2 + 4077,1 + 2351,1 + 1353,7 + 774,7 – 13125 =

= - 76,2 (тис. грн.);

IRR = 27 + * (60 – 27) = 59,8% .

Імовірність розвитку подій за різними сценаріями дорівнює:

1) песимістичний сценарій передбачає глибокий і незначний спад (р=0,23);

2) нормальний – стабільний стан (р=0,67);

3) оптимістичний – незначний і потужний підйом (р=0,1).

Таблиця 7.3 – Середньозважені за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій показники NPV, PI, PP, IRR

Таким чином, обраний товарний напрямок виявився ефективним, бо середньозважений за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій чистий зведений прибуток більше нуля, рентабельність більша одиниці. Період окупності досить великий і складає майже сім років. Внутрішня норма доходності склала 56,7%, це більше за ставку дисконту (27%), тому можна говорити про ефективність проекту.

Висновок

У даній роботі була розглянута товарна інноваційна політика ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський». У процесі роботи був детально проведений аналіз товарної номенклатури підприємства, її ефективність та відповідність потребам ринку. Також були розроблені і обґрунтовані заходи щодо впровадження у виробництво нового товару – картопляних чіпсів.

Під час роботи було виявлено, що аналізоване підприємство працює ефективно, його обсяги виробництва і прибутки за останні роки постійно збільшуються. Але, незважаючи на це, ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна рекомендувати обрати такий напрямок товарної інноваційної політики як виробництво нового товару – картопляних чіпсів. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:

- незначний рівень ціни, порівняно з конкурентами у цьому напрямку виробничої діяльності;

- сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку картопляних чіпсів;

- наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою картопляних чіпсів, які б відповідали усім міжнародним стандартам;

- можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;

- можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське - найкраще).

Оцінивши ринкові перспективи нової продукції – картопляних чіпсів, треба сказати, що новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі). А після проведення оцінки інноваційного потенціалу ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна зробити висновки по кожній складовій: інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього; інформаційна складова відповідає середньому значенню (заводу варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього); проаналізувавши інтерфейсу складову можна сказати, що всі суб’єкти ринку, з якими має справу завод, зацікавлені в його інноваційній діяльності; науково-дослідна складова характеризує діяльність результатів науково-дослідних робіт, які є достатніми для виготовлення нової продукції. Таким чином, інтелектуальний потенціал підприємства досить високий, тому завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.

На впровадження маркетингової програми просування картопляних чіпсів підприємство виділяє 10,8 млн. грн. Після економічного обґрунтування інноваційного проекту можна сказати, що обраний товарний напрямок виявився ефективним.

Список використаної літератури

1. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С. Товарна інноваційна політика: Підр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 281 с.

2.Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 835 с.

3. Кардаш В. Я.Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 124 с.

4. Офіційний сайт ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» http://www.saltov.com.ua/

5. Неофіційний сайт ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»http://www.saltovskiy.com/