Економіка Казахстану

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМЕНІ МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

Кафедра МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

НА ТЕМУ «ЕКОНОМІКА КАЗАХСТАНУ»

Студентка Давидова Ю. О. Керівник: ст. викладач

Група МЕ-06-Б кафедри міжнародної економіки

Іваненко І. А.

___________

(підпис)

Донецьк – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАЗАХСТАНУ

1. Особливості географічного положення Казахстану

2. Національна економіка, її становлення і характерні риси

3. Сучасна структура економіки Казахстану

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

1. Фактори економічного зростання Казахстану

2. Дослідження основних макроекономічних показників Казахстану

3. Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічних зв’язків країни

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

1. Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення

2. Економічні зв’язки Казахстану і України

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ВСТУП

Економіка Казахстану, як і всіх країн світового співтовариства, характеризується насамперед глобалізацією економічних відносин, підвищенням конкуренції на ринку. Після отримання незалежності, Республіка з кожним роком все активніше приєднується до інтеграційних процесів, завдяки проведенню реформ наближається до отримання статусу рівноправного члена ринкових відносин і збільшує привабливість своєї економіки для іноземних інвесторів через розташування між Європою і Азією та наявності багатого запасу корисних копалин. З цієї точки зору досить актуальним є питання дослідження розвитку економіки цієї країни та перспектив взаємозв’язків з Україною.

Ціль даної курсової роботи полягає у дослідженні і аналізі економічного розвитку Казахстану, співробітництва з Україною і перспективних напрямків розвитку країни.

Ціль роботи зумовлює певні задачі, серед яких основними є:

· дослідження особливостей географічного положення Казахстану;

· проаналізувати історію виникнення і розвитку економіки держави;

· визначити сучасну структуру економіки країни;

· проаналізувати динаміку і тенденції розвитку основних макроекономічних показників Казахстану;

· дослідження пріоритетних напрямків зовнішньоекономічних зв’язків країни;

· визначити сучасні проблеми, можливості їх вирішення і напрямку подальшого розвитку республіки;

· проаналізувати відношення Казахстану і України.

Предметом аналізу курсової роботи є економічний розвиток Казахстану і відношення і взаємозв’язки з Україною в економічній сфері.

Об’єктом аналізу виступає економіка Казахстану.

Методами аналізу в даній курсовій роботі є: загальнонаукові методи дослідження і методи статистичного аналізу.

Літературні джерела, що використовувались при написанні роботи включають до себе економічні труди різних вчених, дані періодичної печаті, статистичних збірників (Агентство Республіки Казахстан зі статистики, статистичні збірники і звіти різних країн і міжнародних організацій) і Інтернет.

Дана курсова робота містить у собі вступ, три розділи, висновки, перелік використаної літератури, що включає 35 джерел, і одного додатку.

В першому розділі роботи приведено економіко-географічна характеристика Казахстану, а саме: особливості географічного положення країни, історія виникнення та розвитку економіки держави, сучасна структура економіки країни.

Другий розділ роботи присвячений аналізу міста та ролі Казахстану у світовій економіці через дослідження факторів економічного зростання Казахстану, аналіз динаміки і тенденцій основних макроекономічних показників, приорітетних напрямків розвитку зовнішньоекономічних зв’язків країни.

У третьому розділі роботи розглядаються і аналізуються перспективи сучасного розвитку Казахстану з точки зору існуючих сучасних проблем країни і шляхів їх вирішення, а також проаналізований подальший розвиток співвідношень Казахстану і України.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КАЗАХСТАНУ

1.1 Особливості географічного положення Казахстану

Казахстан (офіційна назва Республіка Казахстан) розташований на стику двох континентів - Європи і Азії, між 45 і 87 градусами східної довготи, 40 і 55 градусами північної широти. Географічний центр європейсько-азіатського субконтиненту знаходиться саме в Казахстані (на пересіченні 78 меридіана з 50 паралеллю) - у епіцентрі колишнього Семипалатинського атомного полігону. Казахстан займає площу, рівну 2724,9 тис. кв. км. (1048,3 тис. кв. миль) і розкинувся на схід від Каспійського моря і приволзьких рівнин до гірського Алтаю від предгір’їв Тянь-шаня на півдні і південному сході до Західно-сибірської низовини на півночі. Протяжність його території із заходу на схід перевищує 3000 км. (1150 миль), з півдня на північ - 1700 км. (650 миль). Казахстан за займаною площею знаходиться на дев'ятому місці в світі, тобто входить в першу десятку найбільших по території держав світу - після Росії, Канади, Китаю, США, Бразилії, Австралії, Індії і Аргентини. На просторах Казахстану одночасно вмістилися б такі сім найбільших держав Європи, як Франція, Іспанія, Швеція, Німеччина, Фінляндія, Італія і Великобританія, або такі держави Азії, як Пакистан, Туреччина, Ірак, Японія і В'єтнам разом узяті. Лише це може свідчити про величезні потенційні можливості даного регіону земної кулі.

На сході, півночі і північному заході Казахстан межує з Росією (протяжність кордону 6477 км.), на півдні - з державами Центральної Азії - Узбекистаном (2300 км.), Киргизстаном (980 км.) і Туркменістаном (380 км.), а на південному сході - з Китаєм (1460 км.). Загальна протяжність кордонів Казахстану складає майже 12,2 тис. км., у тому числі 600 км. по Каспійському морю (на заході).

Рис. 1.1 – Мапа Казахстану

Понад 3/4 території Казахстану займають рівнини з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря. На крайньому південному сході і сході простягаються хребти Тянь-Шаню, Джунгарського Алатау й Алтаю з висотами від 3000 до 6995 м (пік Хан-Тенгрі). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря - 27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику. У межах рівнин поширені піщані і глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23% території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70% - для відгінного тваринництва.

Близько 80% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Іртиш, Ішим і Тобол, що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: Урал - у Каспійське море, Сирдар'я - в Аральське море, Ілі - в озеро Балхаш. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових - 200-500, у пустельних - 100-200 мм. Середня температура січня - від -18° С на півночі до -3° С на півдні; середня температура липня - від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до -50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.

За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі - чорноземи, далі на південь - каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.

Ліси займають всього 3,5% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи і рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах - від пустель до високогір'їв. [1]

Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан - найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану - чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані вирощують бавовну, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

Казахстан — унітарна держава. До складу Казахстану входять 14 областей і 3 міста республіканського значення.

Таблиця 1.1

Адміністративний поділ Казахстану [1]

Чисельність трудових ресурсів становить 8,8 млн. осіб (2007). Число зайнятих знизилося до 6,4 млн. осіб порівняно з 7,7 у 2001р.. На початку 2008 безробіттям було охоплено приблизно 25% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві - 24%, у промисловості - 16%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

На сьогоднішній день підтверджені запаси нафти в республіці складають близько 40 млрд баррелів, або 6,5 млрд тонн нафти. Прогнозні запаси нафти лише по родовищах, розташованих в казахстанському секторі Каспійського моря, складають більше 124,3 млрд баррелів, або 17 млрд тонн. Основні нафтові компанії Казахстану — НК Казмунайгаз, Тенгизшевройл CNPC-Актюбемунайгаз, Карачаганак Петроліум Оперейтінг та інші. У Казахстані знаходяться багаті родовища руд різних металів — свинцю, цинку, хрому, золота, вісмуту, міді, молібдену, алюмінію, заліза, марганцю рідкоземельних елементів і неметалічних корисних копалини — вугілля, фосфорітов і ін. Основний і одній з найбільшою мідною компанією в Казахстані з повним циклом від видобутку руди до виробництва готової продукції, що розробляється в Жезказганськом регіоні, є корпорація "Казахмис".

Розвідані газові запаси Казахстану складають 2,7 млрд тонн, що складає 1,5 % від світових запасів (12-е місце в світі за станом на 2008 рік). Основні газові компанії Казахстану — Карачаганак Петроліум Оперейтінг, НК Казмунайгаз CNPC-Актюбемунайгаз та інші. Основні родовищі Казахстану — Карашиганак, Жанажол, Кизилойськоє та інші.

Розвідані запаси уранових родовищ Казахстану складають 1,69 млн тонн, що складає 21 % від світових запасів (2-е місце в світі за станом на 2005 рік). Урановим бізнесом в країні займається утворена в 1997 році державна компанія «Казатомпром». У 2005 році по об'єм видобутку урану компанія зайняла 3-е місце в світі (після канадської «Cameco» і французькою «Cogema»).

Чисельність населення Республіки Казахстан складає 15,73 млн. чол. Частка міського населення незначно перевищає долю сільського (Додаток А). Чисельність населення за областями можна простежити на рис. 1.2. [3]

Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота – 5,7 осіб на 1 кв. км. Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 кв. км. Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі - до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня густота становить 1,4 - 1,8 ос. на 1 кв. км. Природний приріст населення можна простежити на рис. 1.3. [3]

Рис. 1.2 – Чисельність населення Республіки Казахстан за областями (на 01.02.2009 р.)

Рис. 1.3 – Природний приріст населення Республіки Казахстан (за 2003-2007 р.)

Міграція населення - пересування людей (мігрантів) через кордони тих або інших регіонів із зміною місця проживання. Число осіб, прибулих і вибулих визначається в результаті розробки органів юстиції (громадян РК) і міграційної поліції органів внутрішніх справ (іноземців і осіб без громадянства) талонів статистичного обліку прибуття і убування, що поступають від реєстраційних служб, які складаються одночасно з адресними листками при реєстрації населення за місцем проживання. Зовнішня міграція населення Республіки Казахстан розглянута у таблиці 1.2

Таблиця 1.2

Зовнішня міграція населення (чол.) [3]

За попередніми підсумками перепису населення 2009 років, казахи складають приблизно 67% населення країни (більше 10 млн. чол.). Тобто порівняно з даними 2007 р. національний склад населення змінився.

Таблиця 1.3

Національний склад Казахстану у2009 р. [1]

Казахи традиційно є прихильниками ісламу, а росіяни сповідують православ'я. У Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для збільшення числа своїх прибічників. Туреччина, Саудівська Аравія і ряд інших країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в мусульманських навчальних закладах. Однак порівняно з іншими центральноазіатськими державами вплив ісламу в Казахстані залишається слабким. Виняток становлять південні райони країни, зокрема Шимкент.

1.2 Національна економіка, її становлення і характерні риси

Казахстан — це країна з багатим історичним і культурним минулим. Розташований в центрі Євразії Казахстан виявився на перехресті прадавніх цивілізацій світу, на пересіченні транспортних артерій, соціальних і економічних, культурних і ідеологічних зв'язків між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю, між Європою і Азією, між найбільшими державними утвореннями євразійського континенту.

Кочові племена, що заселяли величезну степову територію від монгольських гір до Дніпра і Дунаю, греки називали скіфами, перси — саками. Письмові свідоцтва про племена, що населяли нинішню територію Казахстану, з'явилися в середині 1-го тис. до н. е. [1]

Більш детально варто зупинитись на історії країни під час перебування її у стані Радянського Союзу. 6 серпня 1920 року ВЦИК і СНК РСФСР прийняли підписаний М. І. Калініним і В. І. Леніним Декрет «Про утворення Киргизької Радянської Автономної Соціалістичної Республіки» у складі РРФСР із столицею в Оренбургу. Вона була утворена з Акмолінськой, Семипалатинською, Тургайськой, Уральською, а також Букєєвськой і частин Оренбурзькою губерній. «Алаш-орда», власне, добивалася саме цього. У 1925 році, після національно-територіального розмежування в Середній Азії, Киргизька АССР перейменована в Казакськую АССР, столиця перенесена з Уралу на Сир-дар'ю в Перовськ (Ак-мечеть), названий Кзил-орда (Червона столиця), в її склад увійшли ще Сирдарья і Джетисуйськая області що була Туркестаном АССР з киргизьким населенням і Каракалпацька АТ (пізніше включена в Узбецьку РСР з перетворенням в Каракалпацьку АССР). Оренбурзька область була повернена в безпосереднє підпорядкування РРФСР. У 1927 році столиця перенесена ще східнішим до Алма-Ати. У 1936 році Казакськая АССР перетворена в Казахську РСР. У 1956 р. в ході хрущовського буму з освоєнням цілинних земель ще частина територій були передані РРФСР (приєднані до сучасних Омської області і Алтайському краю) і Узбецькій РСР (Голодний степ — сучасні Навоїйськая і Джізакськая області). [4]

Період становлення адміністратівно-планової державної системи в республіці був найбільш болезненен: по-перше, в рамках форсованої колективізації, що передбачала осілість сільського населення, було порушено кочове і напівкочове скотарство — традиційну господарську національну галузь; по-друге, істотна утрата була нанесена національній культурі і інтелігенції (через те, що припинилося навчання казахській мові на арабському шрифті, на якому була видана вся казахська література), зокрема, шляхом заміни арабського алфавіту спочатку на латинський (латинізація 1929), а потім на кирилицю (киріллізация 1940). Це відлучило казахів від писемності, на якій створювалися традиційні зразки літератури, як казахською ((Кунанбаєв Абай, Дулатов Міржакип, Жумабаєв Магжан, Ауезов Мухтар і ін.), так і общетюркськой (Аль-фарабі, Ахмед Яссаві, Юсуф Баласагуні, Махмуд Кашгарі і ін.). [5]

На початку 30-х років в результаті невдалої сталінської сільськогосподарської політики, що проводиться в Казахстані першим секретарем Казкрайкома ВКП(б) Філіппом Голощекиним, з голоду загинуло близько півтора мільйона казахів (31 % сільського населення), сотні тисяч бігли до Китаю. У 1954 році в Китаї був навіть утворений прикордонний Іліказахський автономний округ (ІКАО) з центром в Кульдже. Частково це визнається і радянськими офіційними даними, згідно Всесоюзного перепису населення СРСР 1926 років, казахів налічувалося 3,968 млн. чоловік, а згідно перепису 1939 років — вже всього 3,1 млн. чоловік. В кінці 30-х років метрополією до Казахстану були депортовані деякі неугодні їй народи: поляки із Західної України і Білорусії (1936), корейці з Примор'я і Сахаліну (1937), в роки війни депортовані німці Поволжя (1941), греки з Краснодарського краю (1941), кабардинці і балкарці (1943), чеченці і інгуші (1944) з з Північного Кавказу, кримські татари з Криму (1944). У Казахській РСР було побудовано багато концентраційних таборів системи ГУЛАГ. Хрущовська епопея освоєння цілинних земель в 1950-х роках привела до переселення до Казахстану ще мільйона нових жителів з Росії. В результаті доля казахів в населенні Казахською РСР знизилася до 30 % (по перепису населення 1959 років) і вона стала єдиною в СРСР, де представників титульної нації було менше «приїжджих». [6]

Одночасно почалася потужна індустріалізація республіки, яка дозволила Казахстану перетворитися на солідний промисловий регіон, органічно включений в загальносоюзний комплекс, хоча пріоритетно радянською владою розвивався гірничодобувний сектор і республіка фактично стала сировинним придатком Центру. У роки фашистської агресії до Казахстану було евакуйовано понад 400 заводів і фабрик з центру Росії, на основі яких розрослася місцева промисловість. Були побудовані нові міста і села, дороги та мости.

Також був створений Семипалатинський ядерний полігон, на якому в 1949 році була випробувана перша радянська атомна бомба Рдс-1, а потім і перша термоядерна Рдс-6 з (1953). Сумарна потужність ядерних зарядів, випробуваних під землею і в повітрі лише за період 1949-63 роки на Семипалатинському полігоні, в 2500 разів перевищила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. Регіону був завданий страхітливого екологічного збитку. У радіусі 2000 квадратних кілометрів люди піддалися радіаційному зараженню, що з часом викликає хвороби, передчасну смерть, генетичну мутацію серед місцевого населення. Дані про це до цих пір засекречені. У 1989 році було створено рух "Невада — Семипалатинськ", що об'єднало жертви ядерних випробувань по всьому світу.

Був побудований космодром Байконур, з якого були запущені перший штучний супутник Землі і перший космонавт, але також сотні міжконтинентальних ракет (Ур-500, Рс-16, Рс-18, Рс-20) і військових супутників серії «Космос». На території Казахстану Міністерством оборони СРСР було розміщено багато військових баз і випробувальних полігонів (Сари-шаган, Терра-3, Емба-5 і ін.), десятки стратегічних аеродромів і ракетних шахт (Державінськ, Тюра-там, Жангиз Тобе і ін.). [7]

Через непродуману політику Центру щодо розвитку бавовняної монокультури в Південному Казахстані і Узбекистані фактично за одне покоління зникло Аральське море тому, що на зрошування полів безконтрольно забирали майже всю воду з Сир-дар'ї і Аму-дар'ї.

За допомогою навчанню російській мові казахське населення дістало доступ майже до всієї культури російського народу, а в межах радянської ідеології і до світової культури. Але це захмарилося втратою власної ідентифікації. Послідовна політика русифікації привела до того, що багато радянських казахів вже не знали рідної мови.

6 — 17 грудня 1986 року в Алма-Аті стався антиурядовий заколот, приводом для якого послужило призначення генеральним секретарем ЦК КПРС Горбачевим Геннадія Колбіна, російського за національністю, першого секретаря Ульяновського обкому партії, на пост першого секретаря ЦК компартії Казахстану. Цим призначенням була порушена багатолітня негласна традиція призначення глав республік СРСР з місцевих кадрів титульної нації. Заколот був пригнічений, багаточисельні його учасники понесли кримінальне покарання, маса студентів була виключена з інститутів. Вважається, що ці події стали першою ланкою в ланцюзі національних бунтів, що були потім, в Грузії (1989), Латвії і Литві (1991) і т. д., що у результаті стало одним з чинників розпаду Радянського Союзу. [8]

16 грудня 1991 року Казахстан після офіційного розпаду СРСР (Біловезька угода, 8 грудня) останнім зі всіх союзних республік проголосив свою незалежність. Першими його визнали єдине до цього тюркська держава Туреччина (тепер з п'ятьма пострадянськими республіками їх стало шість), США і сусідній Китай.

Відразу після отримання незалежності Казахстан підписав в числі 11 колишніх республік СРСР (без прибалтів і Грузії) спільну Декларацію про цілі і принципи СНД (Алма-Ата, 21 грудня 1991 року), а потім з п'ятьма — Договір про колективну безпеку (ДКБ) (Ташкент, 15 травня 1992 року).

Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв відмовився від атомних боєголовок, успадкованих від радянської армії (Лісабонський протокол 1992 роки). Це рішення вітали США, Європа і ООН. Семипалатинський полігон був закритий ще раніше (1991) по вимогах народного антиядерного руху «Невада - Семипалатинськ», очолюваного відомим поетом Олжасом Сулейменовим. Відмова від ядерної зброї забезпечила країні набагато ефективнішу безпеку і приніс можливість залучити масові інвестиції до економіки країни. [9]

26 квітня 1994 року в Алма-Аті президентом Казахстану Назарбаєвим Н. А. і Головою Держради Лі Пеном було підписано Угоду між Республікою Казахстаном і Китайською Народною Республікою про казахстансько-китайському державному кордону. Вперше в історії обох країн був проведений процес делімітації і демаркації державного кордону, що влаштував обоє сторони. До цього мільярдний Китай мав територіальні претензії до всіх своїх сусідів — СРСР, Японії, В'єтнаму і Індії, що часто наводило до пограничних конфліктів і навіть локальних війн.

Потім були підписані Угоди про делімітацію кордонів з Киргизією (2001), Узбекистаном (2002), Туркменією (2003) і Росією (2006). Таким чином, Республіка Казахстан і її сусіди не мають один до одного територіальних претензій і знаходяться в добросусідських стосунках.

Казахстан став ініціатором по врегулюванню кордонів між Китаєм і суміжними країнами СНД. 26 квітня 1996 року на зустрічі глав п'яти держав — Китаю, Росії, Казахстану, Киргизії і Таджикистану в Шанхаї було підписано історичну Угоду про зміцнення заходів довіри у військової області в районі державних кордонів. Після ряду зустрічей «п'ятірки» Угода переросла в ШОС — Шанхайська організація співпраці.

Одна з важливих подій історії Казахстану є перенесення столиці Казахстану з Алмати в Акмолу (сучасна Астана) в 1997 році.

5 липня 1998 року в Астані, з цієї дати новій столиці країни, президентом Назарбаєвим і першим президентом Росії Борисом Єльциним був підписаний Договір про Вічну дружбу і співпрацю між Казахстаном і Росією.

10 жовтня 2000 року в Астані главами 5 держав (Росія, Білорусія, Казахстан, Киргизія і Таджикистан) був підписаний Договір про установу Євразійського економічного співтовариства. У Договорі закладена концепція тісної і ефективної торговельно-економічної співпраці для досягнення цілей і завдань, визначених Договором про Митний союз і Єдиний економічний простір.

Казахстан також став ініціатором (Алма-Ата 2002) регулярних самітів НВЗДА — Наради по взаємодії і заходам довіри в Азії, учасниками яких стало вже 20 (на 2008 рік) азіатських країн, включаючи Індію і Пакистан, Ізраїль і Палестину.

З 1992 року Казахстан є членом Організації по безпеці і співпраці в Європі (ОБСЄ) і недавно добився права в 2010 році головувати в цій впливовій міжнародній організації.

Багатовекторна зовнішня політика країни продовжена і в економічній сфері, так, наприклад, разом з нафтопроводом КТК (Каспійський трубопровідний консорціум) (2004) на захід через Росію, був побудований нафтопровід ККТ (Казахстансько-китайський Трубопровід) Кумколь — Алашанькоу на схід (2005). Казахстан бере участь і в південному нафтопроводі БТД (Баку - Тбілісі - Джейхан) на середземноморське побережжя Туреччини (2006), підтримуваного Сполученими Штатами Америки. [1]

Таким чином, зараз Казахстан — конституційна президентська республіка. Президент є главою держави і верховним головнокомандуючим. Глава уряду — прем'єр-міністр. Виконавчу владу очолює президент. Законодавчу владу здійснює двопалатний парламент, судову — Конституційний суд і система місцевих судів. У країні створена багатопартійна політична система. [10]

Оцінюючи підсумки ринкових перетворень в казахстанській економіці за роки незалежності, необхідно, перш за все, відзначити поступовий і поетапний перехід до формування казахстанської моделі стійкого соціально-економічного розвитку.

Перший етап проведення ринкових перетворень умовно можна визначити з 1992 по 1997 рік. Під час цього періоду відбувався процес переходу казахстанського суспільства від розподільної адміністративно-командної системи стосунків до ринкової, заснованої на приватній власності і конкуренції.

Другий етап розвитку казахстанської економіки почався з 1998 року після прийняття Стратегії розвитку «Казахстан–2030». З прийняттям даного документа почався творчий процес по досягненню довгострокових цілей і пріоритетів розвитку, по побудові економіки країни, що стійко розвивається.

Названі етапи становлення і розвитку Казахстану як незалежної держави відбувалися при різних соціально-економічних тенденціях.

На першому етапі соціально-економічних перетворень економіка знаходилася у стадії глибокої виробничо-фінансової кризи, що негативно позначалося на всіх напрямах розвитку і вимагало прийняття швидких, а деколи і непопулярних в товаристві рішень.

На другому етапі спостерігається тенденція високих темпів розвитку економіки, а процес перетворення суспільних стосунків вимагає глибокого опрацювання соціально-економічної політики Уряду з метою ухвалення найбільш ефективних рішень, які будуть позитивно сприйняті в суспільстві.

Спостережуване динамічне зростання економіки Республіки Казахстан, темпи якого за період 2001-2005 р.р. перевершували аналогічні параметри більшої частини країн, що здійснюють ринкові реформи, на думку експертів, був пов'язаний переважно з розширенням виробництва в секторі видобутку і експорту сировинних ресурсів, що визначило характер економічної моделі, що склалася, особливістю якої є:

· нестійкість параметрів динаміки розвитку економіки;

· домінування сировинних галузей добувного сектора економіки в структурних параметрах виробництва, освіти і використання доходів;

· істотний вплив інфляційного чинника на динаміку основних параметрів розвитку;

· залежність розвитку економіки від світової кон'юнктури цін на товари, складові основу експорту і імпорту і т.д.

У цих умовах особливою актуальністю характеризуються наукові дослідження, пов'язані з вивченням характеру спостережуваних макроекономічних тенденцій і взаємозв'язків між показниками, що визначають розвиток економіки Республіки Казахстану на кратко- і середньострокову перспективу. Основна мета таких досліджень - виявлення їх кількісних і якісних параметрів для умов реалізації існуючої стратегії розвитку, і оцінка можливостей досягнення загальних стратегічних цілей і завдань соціально-економічного розвитку Республіки Казахстан. [11]

1.3 Сучасна структура економіки Казахстану

Казахстан є аграрно-індустріальною країною. Валовий внутрішній продукт Казахстану в 2006 році досяг 77,9 млрд доларів, що складає 5120 доларів на душу населення.

Основним джерелом економічного зростання економіки є видобуток корисних копалин.

Казахстан складається з п'яти крупних економічних районів [12]:

1. Північний Казахстан — розвинені зернове господарство, видобуток залізняку і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика.

2. Східний Казахстан — кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство.

3. Західний Казахстан — найбільший нафтогазовидобувний регіон, машинобудування, приладобудування, виробництво будівельних матеріалів зокрема черепашника, мела, цементу.

4. Центральний Казахстан — чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво.

5. Південний Казахстан — бавовна, рис, шерсть, зерно, фрукти, овочі, тютюн, виноград, коноплі ; розвинені кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство.

Основною продукцією, що імпортується, є машини і устаткування, засоби транспорту, прилади і автомати, хімічна продукція, паливо мінеральне, продовольчі товари, готові вироби і товари народного вжитку.

Продукція машинобудування в загальному обсязі промислового виробництва республіки складає біля 8 %.

Казахстан виробляє устаткування для потреб своєї гірської промисловості. З виробленого в Казахстані експортуються: ковальсько-пресове устаткування (Шимкент), металоріжучі верстати (Алма-Ата), акумулятори (Талди-корган), відцентрові насоси (Астана), рентгенівське устаткування (Актюбінськ) і так далі В місті Уральське, що на заході Казахстану останнім часом збільшилася увага держави до машинобудівної галузі. Саме у Західному Казахстані планується масштабно розвивати машинобудування. У місті Уральське знаходяться такі крупні заводи, як "Зеніт", "УМЗ", "Металіст", "Омега", "Ремзавод".

Таблиця 2.1

Обсяг промислового виробництва Республіки Казахстан за видами економічної діяльності [13]

· оперативні данні

Під час СРСР цим заводам приділялася належна увага з боку радянського уряду, але з розпадом СРСР продукція цих заводів зменшилася більш ніж на 70%.

Чорна металургія Казахстану виробляє більш 12,5 % республіканського об'єму промислової продукції.

По запасах залізняку Казахстан займає восьме місце в світі. Його доля в світових запасах складає 6 %.

З 8,7 млрд. тонн розвіданих запасів залізняку 73,3 % є такими, що легко добуваються. Більш 70 % залізняку, що добувається в країні, вирушає на експорт.

Питома вага кольорової металургії в загальному обсязі промислового виробництва перевищує 12 %.

Добуваються виробляються мідь, свинець, цинк, титан, магній, рідкі і рідкоземельні метали.

Казахстан входить до числа найбільших в світі виробників і експортерів рафінованої міді. Основними імпортерами казахстанської міді є Італія і Німеччина.

Казахстан є крупним виробником золота. У країні зареєстровано понад 170 золотоносних родовищ.

Підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості республіки виробляють пластмаси, хімічні волокна і нитки, шини для автомобілів і сільгоспмашин, широкий асортимент гумотехнічних виробів, хромові з'єднання, карбід кальцію, каустична сода і ін. продукція.

У Казахстані діють три нафтопереробні заводи, виробляючі автобензін, дизельне, котельне паливо, авіаційний гас, нефтебітуми і інші нафтопродукти.

Діє крупний комплекс по переробці фосфорітной руди із здобуттям жовтого фосфору (більш 90 % від загального виробництва колишнього СРСР), мінеральних добрив, синтетичних миючих засобів.

Продукція промисловості будівельних матеріалів в загальному обсязі промислового виробництва Республіки займає більш 4 %.

На підприємствах галузі виробляється цемент, шифер, азбестоцементні труби, м'які покрівельні матеріали, лінолеум, санітарно-будівельний фаянс, облицювальні керамічні плитки для полови і обробки будівель, панелі і інші конструкції для великопанельного житлового будівництва, каолін для паперової промисловості, радіатори, конвектори і ряд інших видів будівельних матеріалів і конструкцій.

Республіка має в своєму розпорядженні достатні запаси всілякої сировини для випуску будівельних матеріалів.

У виробництві будівельних матеріалів широке вживання знаходять відходи промисловості: шлаки металургійних і хімічних виробництв, зола теплоелектростанцій і інші вторинні ресурси.

Лідируючі місця на світовому ринку займають 17 казахстанських компаній. РГП "Жезказганредмет" - єдиний в світі виробник радіоактивного осмію, займає 1-2-е місця по випуску ренію, ССГПО - 1-е по виробництву офлюсованих залізорудних окатишів, АТ "УКТМК" - 2-е - по випуску титанової губки, 8-е - по виробництву первинного магнію, Донський ГОК - 2-е - по видобутку хромової руди, УМЗ - 2-е - по виробництву берилія, 3-е - по танталу, ТНК "Казхром" - 2-е - по випуску ферохрому, 3-е - по феросплавах "Алюміній Казахстану" - 3-е - по випуску високочистого галію, 9-е - по глинозему "Костанайськие мінерали" - 3-е - по випуску азбесту "Казатомпром" - 4-е - по видобутку урану, 15-е - по виробництву паливних пігулок "Казахмис" - 4-е - по сріблу, 10-е - по випуску рафінованої міді "Казтрансойл" - 4-е - по транспортуванню нафти "Казахстан темір жоли" - 5-е - по вантажообігу, Жайремський ГОК - 5-е - по видобутку марганцевих руд "Южполіметалл" - 6-е - по виробництвувісмуту "Казцинк" - 7-е по - випуску рафінованого цинку, 5-е - по випуску срібла "Теміртау Міттал Стіл" - 9-е - по виробництву білої жерсті "Багатир Аксес Комір" - 11-е - по видобутку вугілля, ССГПО - 14-е - по видобутку залізняку.

Казахстан нарощує свою присутність на ринку енергоносіїв, де по видобутку нафти йому належить 19-е місце, газу - 13-е, урану - 3-е, вугілля - 10-е, причому республіка практично щорік підвищує свої показники в світовому рейтингу виробників. Найближчим часом передбачається вийти на дев'яту позицію по видобутку нафти, десяту - по видобутку газу, першу - урану, дев'яту - вугілля. Ці досягнення виведуть країну в число провідних світових постачальників енергоносіїв.

Географічне розташування Казахстану в центрі Євразії зумовлює його значний транспортний потенціал в області транзитних перевезень. Протяжність наземних транспортних магістралей республіки складає 106 тис. км. З них 13,5 тис. км. — магістральні залізниці, 87,4 тис. км. — автомобільні магістралі загального користування з твердим покриттям, 4 тис. км. — річкові дороги.

Сільське господарство є важливим сектором економіки країни.

Республіка володіє крупним аграрним потенціалом. По тридцяти позиціях вона займає на світовому аграрному ринку з 1-го по 35-е місце, в т.ч. по 11 з них входить в першу десятку. По виробництву зернових, м'ясній і молочній продукції вона залишається найбільшою аграрною країною. По поголів'ю коней, овець і кіз, молочних корів Казахстан також входить десятку світових лідерів.

По виробництву кумису, шубату Республіка Казахстан знаходиться на 1-м місці в світі, конина - на 3-м, кривуля - 4-м, гречки - 5-м, апельсинового соку, соняшникової олії і іржі - 9-м, твердої пшениці, ячменю і тваринного масла - 10-м, шерсть, пшениці - 13-м, вершкового масла, вівса - 14-м, бавовни, картоплі - 19-м, рису - 20-м, маргарину, груш і яєць - 21-м, яблук - 22-м, овочів - 25-м, м'яса - 29-м, цукрового буряка - 35-м.

По виробництву зерна Казахстан займає третє місце в СНД після Росії і України.

На півночі Казахстану вирощується ярова пшениця, овес, ячмінь і інші зернові культури, а також соняшник, лен-кудряш. Розвинене овочівництво, баштанництво. Захід славиться посівами кукурудзи, овочів, соняшнику і інших сх культур. У 2009 році в Уральське передбачається побудувати завод по виробництву соняшникової олії. Це заповнить дефіцит в області, хоча виробництво в цілому складе 4-5 відсотків від загального обсягу виробництва по Республіки Казахстан. На півдні республіки при штучному зрошуванні дають високі урожаї бавовник, цукровий буряк, тютюн, мал. Розвинене садівництво.

Природні умови Казахстану, їх різноманіття зумовлюють значні потенційні можливості для розвитку тваринництва. У Казахстані традиційно займаються вівчарством, конярем, верблюдоводством, розведенням великої рогатої худоби. [14]

Сучасну економіку Казахстану можна розглядати як економіку крупних корпорацій — в процесі приватизації склалася монополістична структура економіки з невеликою кількістю тих, що лідирують бізнес-груп. [15] Так, багатющі запаси нафти і газу Казахстану розробляються найбільшими світовими компаніями — Chevron, BG Group, Texaco, Agip, TotalFinaElf, Shell, Statoil, CNPC. Окрім західного капіталу, активно працюють і російські компанії — «Газпром», «Лукойл», «Транснефть» та інші. Це дозволяє Казахстану забезпечити основу для інтеграції національної економіки в світовий ринок.

Іншу частину крупних корпорацій Казахстану складають банківські структури і інвестиційні фонди, що закумулювали значну частину приватизаційних «купонів» (зверху 75% всіх «купонів» вкладено в 25% фондів). Згодом банківський капітал почав експансію в промислову і торгівельну сферу і тому банківські групи теж займають провідні позиції в економіці. В результаті, транснаціональні корпорації (ТНК) контролюють до 40% промислового виробництва і біля 50% зовнішньої торгівлі Казахстану.

З врахуванням невеликої по загальній ємкості казахстанської економіки, найбільші перспективи довготривалого економічного зростання в будь-якому разі знаходяться в експортній, а не імпортозаміщаючої стратегії. Відповідно, і в довгостроковій перспективі базу казахстанської економіки утворюватимуть крупні компанії паливно-енергетичного сектора. Форма участі держави в подібних системоутворюючих компаніях варіюватиме від володіння «золотою акцією» до стовідсоткового володіння акціями. .А вже довкола цих компаній групуватимуться дрібні і середні підприємства, що працюють по їх замовленнях.

Поява величезної кількості грошових ресурсів в Казахстані привела до вкладення капіталу в об'єкти і за межами країни. Експерти останнім часом вже відзначили проведення широкої економічної експансії казахського капіталу — за кордоном отримуються необхідні промислові об'єкти і інфраструктура, перш за все у сфері енергетики і трубопровідного транспорту, портів і терміналів.

Так, що найбільш прогресують для просування казахстанського бізнесу, через старі зв'язки, близькість і наявність казахської діаспори, є прикордонні з Росією області. Проте і віддаленіші регіони знаходяться у полі зору казахстанських інвесторів — на завершуючому етапі знаходиться придбання 70% деякій європейській нафтогазовій компанії (назва доки не розголошується), на казахстанські гроші вже побудований готель преміум- класу «Ritz» у Москві, виявлена цікавість до придбання Львівського НПЗ і багато що інше.

Оскільки основною сферою в Казахстані є нафтогазова, то ведуться роботи із створення системи, яка дозволить нафтовидобувним компаніям, що працюють в Казахстані, вибирати найпривабливіші і стабільніші ринки для казахстанської нафти. Окрім оптимізації існуючих доріг (КТК і БТД), Казахстан веде роботу над спорудою нафтопроводу до Китаю. Крім того, спільно з Україною Казахстан збирається будувати нафтопровід Снегирівка — Одеса.

Перспективність економіки в Казахстані пов'язують з інвестиційною активністю, тому з моменту отримання суверенітету Астана залучає іноземний капітал, на ділі створюючи сприятливий інвестиційний клімат або комплекс чинників, привабливих для інвесторів. Маленький приклад: в цілях спрощення дозвільних процедур по в’їзду-виїзду керівників іноземних компаній і співробітників їх представництв, введена спеціальна віза — так звана інвесторська віза.

В результаті, починаючи з 1993 року, в республіку притягнені більше 55 млрд. доларів інвестицій (майже 1/3 всіх вкладень іноземного капіталу в країни СНД). Природно, що іноземні інвестиції концентруються в декількох найпривабливіших і конкурентоздатних галузях економіки: 65% — в нафтогазовій галузі (близько 41 млрд.) 10% — в чорній металургії і 5% — в кольоровій металургії. Відзначимо також, що Казахстан вже давно підписав Енергетичну хартію, дискусія довкола якої постійно псує стосунки Росії з Євросоюзом.

Майбутнє ж економіки Казахстану, на думку експертів, виглядає оптимістично: Астана вибрала таку модель її розвитку, при якій стимулювання національної економіки проводиться за рахунок власних природних ресурсів. У короткий термін на енергоносіях створений економічний феномен, що вже дозволяє з деякими обмовками відносити Казахстан до числа «азіатських тигрів».

Висновки до розділу І

Таким чином, Казахстан є досить перспективною країною, яка має непогане географічне розташування та запас корисних копалин, непогані задатки для сільськогосподарської діяльності.

Приймаючи до уваги історичний розвиток країни, можна сказати, що за роки незалежності було зроблено багато реформ, що добре вплинули на економічний розвиток Республіки. Країна успішно налагоджує зовнішньоекономічні зв’язки і приймає участь у діяльності міжнародних організацій.

Казахстан є аграрно-індустріальною країною, і його компанії входять до числа світових лідерів за деякими видами діяльності. Показники економічного росту характеризуються позитивною динамікою. Республіка стає привабливою як для внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

2.1 Фактори економічного зростання Казахстану

Становлення та розвиток ринкових відносин у Республіці Казахстан після отримання незалежності у 1992-2005 рр. проходило в декілька етапів. [11]

Перший етап (1992-1997 рр.). Казахстанська економіка почала реформуватися в умовах глибокої кризи, пов'язаної з порушенням структури товарно-грошових стосунків, низьким рівнем конкурентоспроможності, відсутністю навику проведення грошово-кредитної і митної політики. У країні не було укріпленого державного кордону, озброєних сил, дипломатичної служби і інших інститутів. Все це потрібно було створити за рахунок відповідних засобів. У цих умовах забезпечити плавність і послідовність процесу переходу було украй важко.

Становлення Казахстану як незалежної держави з ринковою економікою відбувалося за рахунок корінної зміни образу життя, мислення і дій. У початковій стадії ринкових перетворень (1992-1994 роки) діяльність Уряду була направлена на лібералізацію економіки і створення законодавчої і інституційної бази ринкових стосунків, наповнення ринку споживчими товарами.

Лібералізація економіки за принципом «шоковій терапії» була об'єктивно єдино правильним напрямом для Казахстану, який після розвалу СРСР не мав можливості поетапного перекладу суспільства на нові умови господарювання, оскільки був повністю залежний від ходу реформ в Росії, яка з січня 1992 року оголосила про лібералізацію економіки.

У 1993 році була прийнята Програма невідкладних антикризових заходів і поглиблення соціально-економічних реформ. Розробниками цієї програми були Вища економічна Порада, Апарат Президента і Уряди Республіки Казахстану. Головними досягненнями в проведенні першого етапу ринкових реформ є:

• збереження стабільної соціально-політичної обстановки в країні;

• введення національної валюти;

• наповнення казахстанського ринку споживчими товарами;

• входження Казахстану в світову спільноту, вступ до міжнародних фінансових інститутів;

• остаточний відхід від принципів адміністративно-командної економіки.

Перехід на систему ринкових стосунків відбувався на тлі економічної кризи, що заглиблюється. Початок цій кризі був покладений в середині восьмидесятих років минулого століття в умовах адміністративної системи управління. Це негативно позначилося на виробничо-фінансовому стані галузей економіки і рівні життя значних мас населення ще в початку дев'яностих років, що і стало головним чинником розпаду СРСР.

Крім того, цей розпад викликав розрив виробничо-господарських зв'язків між колишніми республіками і розвал єдиної фінансової системи держави. В результаті цього криза переросла в виробничо-фінансову. Тобто, економіка країни ввергнулася в гіперінфляцію, яку удалося приборкати лише в 1996 році.

На етапі активізації ринкових реформ рівень життя населення різко знизився. Заходи Уряду по пом'якшенню падіння реального розміру пенсій були недостатньо ефективними із-за поглиблення економічної кризи. У зв'язку з необхідністю створення національної армії, облаштування кордону і митної території, формування дипломатичного корпусу, в умовах зниження рівня доходів державного бюджету, фінансування витрат на соціальну сферу мало тенденцію до істотного скорочення.

У 1991-1995 роках відбувалося значне падіння виробництва товарів і послуг. Валовий внутрішній продукт в 1995 році в порівнянні з 1990 роком скоротився на 38,6%, реальна заробітна плата – на 69,9%, призначена пенсія – на 77,3%, інвестиції в будівництво – на 64,1%.

У період з 1995 по 1997 роки головним напрямом реформ стало забезпечення макроекономічної стабілізації, вдосконалення законодавчої бази, фінансової системи, соціальної сфери і виробничого сектора, включаючи демонополізацію, приватизацію, банкротство і санацію підприємств.

Податкова і бюджетна сфера реформувалася в умовах різкого скорочення доходів і необхідності забезпечення витрат, пов'язаних із становленням Казахстану як незалежної суверенної держави.

В цілях забезпечення макроекономічної стабілізації забезпечувалася підтримка дефіциту державного бюджету на відносно низькому рівні, фінансування державного бюджету поступово перейшло на неінфляційні джерела. Державне запозичення не перевищувало оптимальних рамок.

Головним досягненням періоду макроекономічної стабілізації з'явилося припинення темпів скорочення виробництва товарів і послуг, а також зниження інфляції до 117,5% у 1997 році.

В період макроекономічної стабілізації інтенсивність ринкових перетворень, що проводяться, була найвищою. Саме у цьому періоді закладалася основа майбутніх успіхів Казахстану в області соціально-економічного розвитку. У цьому періоді в основному була почата і завершена робота по облаштуванню Тенгизського родовища нафти і газу і будівництво експортного нафтопроводу до Новоросійську.

Одночасно з цим всі великі металургійні підприємства знайшли реальних господарів, які вклали відповідні інвестиції на відновлення видобутку і переробки руди і виробництво чорних і кольорових металів, не дивлячись на несприятливу зовнішню кон'юнктуру.

Другий етап (1998-2005 рр.). В кінці 1997 року була оприлюднена Стратегія розвитку «Казахстан–2030», підготовчим етапом якої сталі 1998-2000 роки, де закладалася основа реалізації основних положень Стратегії.

Головним напрямом соціально-економічної політики в цей період стала побудова моделі посткризового розвитку економіки, заснованої на високих темпах освоєння родовищ нафти і газу з метою забезпечення реанімації галузей не нафтового сектора і істотного підвищення доходів державного бюджету.

Основними напрямами роботи Уряду на цьому етапі реалізації Стратегії розвитку «Казахстан-2030» стали:

• завершення реалізації стабілізаційних програм, що включають обмежувальну грошово-кредитну політику, тяжкі умови по витратах державного бюджету і завершення лібералізації цін і зовнішньої торгівлі;

• погашення кредиторської заборгованості держави по виплаті пенсій і соціальних посібників, а також заробітної плати працівникам бюджетних організацій і іншим платежам;

• прийняття програм: «боротьби з бідністю», «розквіт Астани – розквіт Казахстану», «будівництва і реконструкції автодоріг»;

• прийняття стратегії національної і економічної безпеки країни.

За 1998-2000 роки була проведена велика робота по всіх напрямах реалізації державних повноважень. Результатом цього став реальний вихід Казахстану із стадії економічної кризи на траєкторію високих темпів економічного зростання і підвищення добробуту населення країни.

Якщо в 1998 році, унаслідок світової фінансово-економічної кризи, ще спостерігався економічний спад в порівнянні з попереднім роком на 1,9%, то вже в 1999 році економічне зростання склало 2,7%, а в 2000 році – 9,8%.

Економічне зростання в посткризові роки в Казахстані було обумовлене дією наступних чинників:

• Відновне зростання, яке виразилося в повному або частковому відновленні виробництва товарів і послуг. Це, перш за все, виробництво чорних і кольорових металів, електро- і теплоенергетики, продуктів харчування, будівельних матеріалів, текстильних і швацьких виробів, послуг транспорту і зв'язку і так далі.

• Кон'юнктурне зростання, яке пов'язане з розвитком галузей, попит на продукцію яких на світовому ринку постійно високий. В умовах Казахстану це, перш за все, розвиток видобутку нафти і газу.

• Системне зростання відбувається унаслідок впровадження нових сегментів виробництва товарів і послуг. До цього чинника необхідно віднести розвиток малого підприємництва, фінансового сектора, торгівлю нерухомістю, а також автомобілями, розвиток виробництва товарів і послуг в секторі домашніх господарств.

• Інноваційне зростання відбувається унаслідок реалізації в Казахстані «Стратегії індустріально-інноваційного розвитку» і знаходиться у стадії становлення. Цей чинник поки що робить незначний вплив на розвиток казахстанської економіки. Найбільш швидкими темпами відбувається інноваційний розвиток в таких сферах, як телекомунікації і інформаційне забезпечення.

Економіка Казахстану протягом 2001-2005 рр. мала стабільно високі темпи економічного зростання, які в середньому складали 10,2% у рік. Наголошувалася висока інвестиційна активність. Середньорічне зростання видобутку нафти і газового конденсату складало в 2001-2005 рр. 12%. Після 2005 р. наступив сучасний етап розвитку ринкових відносин.

В результаті цього, доходи держави стали поступати повною мірою, що створило передумови для початку роботи по ліквідації заборгованості перед населенням по виплаті пенсій, соціальних посібників і заробітної плати працівникам бюджетних організацій.

Другий етап реалізації Стратегії розвитку «Казахстан–2030» органічно продовжує почату в колишні роки політику, засновану на високих темпах економічного зростання, макроекономічної стабільності і створення умов для переходу на модель стійкого економічного розвитку.

Ця політика визначена в стратегічному плані соціально-економічного розвитку на 2001-2010 роки, цілями якого стали:

• побудова основи конкурентоздатної в довгостроковому плані економіки;

• збільшення удвічі до 2010 року об'єму валового внутрішнього продукту (ВВП).

Досягнення цих цілей передбачає проведення широкого комплексу заходів щодо всіх напрямів державної соціально-економічної політики.

У зв'язку з цим роль держави в реалізації моделі високих темпів економічного зростання і підготовки для переходу до моделі стійкого економічного розвитку визначена в якості «локомотиву» економічного зростання.

Ця модель передбачала активну участь держави у формуванні економічних і політичних умов, стимулюючих створення транснаціональних корпорацій, здатних конкурувати в умовах ринку як усередині країни, так і за кордоном.

Казахстанська економіка є невеликою по ємкості внутрішнього ринку. У зв'язку з цим стратегія довготривалого економічного зростання направлена на формування експортоорієнтованої моделі розвитку. У 2001-2003 роках робота була направлена на вирішення питань по ліквідації заборгованості держави і підприємств, боротьбі з бідністю, по продовженню реформи у виробничому, фінансовому і бюджетному секторі і забезпеченню подальших інституційних перетворень.

Одночасно велася робота в області створення стійкої фінансової і податково-бюджетної системи.

Діяльність Уряду була сконцентрована на виробленні системних заходів, що дозволяють забезпечити подальше зниження інфляції, створити умови для середньострокового і довгострокового кредитування інвестиційних проектів, а також на забезпеченні стійкості бюджетної системи до різких коливань світових цін на нафту, створенні умов для розвитку галузей несировинного сектору.

Для цього періоду соціально-економічних перетворень характерний високий темп зростання виробництва, різке скорочення безробіття і підвищення реальних доходів населення.

Реалізація першочергових заходів по виконанню Стратегічного плану позитивно позначилася на всіх сферах казахстанської економіки. Повсюдно почалося економічне зростання, що позитивно позначилося на підвищенні добробуту населення. Державний бюджет і підприємства вже в 2002 році ліквідовували поточну заборгованість, почався процес зростання інвестицій в реальний сектор. Нормалізувалася робота в аграрному секторі.

Позитивна динаміка показників, що характеризують темпи економічного зростання і підвищення добробуту населення, створила умови для активізації роботи із створення моделі стійкого економічного зростання.

У 2003 році були прийняті два засадничі документи, що визначають розвиток економіки Казахстану до 2015 року. Це:

• Стратегія індустріально-інноваційного розвитку Республіки Казахстану на 2003-2015 роки;

• Державна програма освоєння родовищ нафти і газу на казахстанській ділянці Каспійського моря на період до 2015 року.

Ці документи визначили стратегію роботи в галузі формування моделі стійкого розвитку. На додаток до них були прийняті ряд програм і законодавчих актів, направлених на підвищення конкурентоспроможності казахстанської економіки, у тому числі:

• формування і розвиток національної інноваційної системи;

• поглиблення соціальних реформ;

• розвиток мікрокредитування;

• розвиток освіти на 2005-2010 роки;

• інформатизацію учбових закладів початкової і середньої професійної освіти;

• розвиток космічної галузі;

• розвиток житлового будівництва;

• розвиток ринку коштовних паперів;

• розвиток промисловості будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

• розвиток національних систем стандартизації і сертифікації;

• розвиток дорожньої галузі на 2006-2008 роки.

Задум полягає в тому, аби продовжити високі темпи економічного зростання в довгостроковій перспективі за рахунок розвитку нафтовидобування і її транспортування на світовий ринок. Одночасно проводити роботу із створення умов для розвитку несировинних галузей, обслуговуючих нафтогазове виробництво, а також по використанню частини державних доходів, отриманих від експорту нафти, для структурного оновлення економіки країни.

Основна діяльність Уряду направлена на створення стимулюючих умов для розвитку нового вигляду несировинних товарів і послуг в приватному секторі.

В цілому робота по диверсифікації структури економіки і підвищенні конкурентоспроможності несировинних галузей направлена на поліпшення технічних вимог до виробництва і торгівлі, на збільшення бюджетних асигнувань в розвиток інфраструктури, освіти, науки, інновацій, трансферту нових технологій і охорони здоров'я. Тобто, на розвиток людського і виробленого капіталу. Державні інститути, створені відповідно до Стратегії індустріально-інноваційного розвитку, наділені достатніми фінансовими ресурсами, аби кредитувати інвестиційні проекти, а також частково брати участь в статутному фонді створюваних підприємств.

Одним з основних пріоритетів економічної політики є розвиток малого підприємництва.

Уряд виходить з того, що мале і середнє підприємництво повинне використовувати свою гнучкість, мобільність, ринкову об'єктивність для прискореного пошуку свого місця в інноваційній економіці. Держава, у свою чергу, повинна створити сприятливі умови для реалізації ініціатив підприємницького середовища і націлити свою допомогу на ті підприємства малого і середнього підприємництва, які мають найбільший потенціал з точки зору своєї конкурентоспроможності і підвищення науково-технічного потенціалу країни.

Дана концепція розглядається як перехідний етап до нової державної політики підтримки і розвитку малого і середнього підприємництва на основі кластерно-мережевого підходу і нової ідеології взаємин держави і бізнесу.

• створення максимально прозорої законодавчої основи для розвитку малого і середнього підприємництва;

• дебюрократізация економіки і усунення адміністративних бар'єрів;

• скорочення тіньового звороту в малому і середньому підприємництві;

• передача непрофільних функцій підприємств і акціонерних суспільств з державною участю в ринкове середовище, в першу чергу, малому і середньому підприємництву;

• створення і забезпечення життєздатної інфраструктурної системи на основі кластерно-мережевого підходу;

• участь підприємництва в інноваційній економіці.

Що стосується зовнішньополітичного курсу, то Казахстан успішно розвиває як двосторонню, так і багатобічну міжнародну співпрацю, послідовно виступає за зміцнення інтеграції в рамках СНД, ЄврАзЕС, ЄЕП, ШОС і ОДКБ, активно взаємодіє з міжнародним співтовариством в рамках ООН, ОБСЄ і інших міжнародних організацій. В нашої країни немає яких-небудь серйозних проблем ні з однією державою світу.

Як відомо, Казахстан подав заявку на головування в ОБСЄ в 2009 році. Дана ініціатива продиктована прагненням нашої держави внести свій вклад до вдосконалення діяльності цієї важливої міжнародної організації по забезпеченню світу і стабільності в Центральноазіатському регіоні.

На сьогодні в Казахстані, в основному, завершені структурні реформи в економіці: здійснена приватизація державної власності; сформовано господарське середовище, адекватне стандартам розвиненого ринку. Казахстан в числі перших держав-участниць СНД визнаний розвиненими державами країною з ринковою економікою.

2.2 Дослідження основних макроекономічних показників Казахстану

У Казахстані, який по величині своєї території є шостою країною світу, зосереджені колосальні запаси енергоносіїв, дорогоцінних і кольорових металів. Ці безпрецедентні запаси, а також «перехрестя» основних трас Сходу зробили сучасний Казахстан найбільш державою, що інтенсивно розвивається, в регіоні. Знаходячись на перетині ключових транспортних шляхів Азії і Європи, Астана прагне відновити свою єднальну роль на Євразійському континенті.Всі ці чинники стали причиною перетину в Казахстані інтересів провідних гравців світу — США, Європи, Росії і Китаю.

Головним показником успішного розвитку Казахстану і зміцнення його позицій в світовій економіці є безпрецедентні темпи зростання ВВП: на протязі, як мінімум, останніх п'яти років приріст ВВП стабільно складає 7 —10%, що ставить Казахстан в трійку лідерів зростання на пострадянському просторі (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні економічні показники, 2005-2007 рр. [16]

Таким чином, можна побачити, що зростає показник валового накопичення капіталу, розвиваються галузі експортного сектору, зростає ВВП кожного року, але при цьому присутні коливання ВВП на душу населення, що впливає рівень життя населення Республіки Казахстан. Сьогодні існує проблема бідності у країні (рис. 2.1) і влада приймає цілеспрямовані заходи для її вирішення. Досягнення цільових програм можна побачити в табл. 2.2. Також із таблиці 2.1 видно, що платіжний баланс країни протягом 1997-2007 рр. залишається негативним. Більш детально платіжний баланс країни розглянуто у таблиці 2.3.

Рис. 2.1 – Частка населення Республіки Казахстан з низькими доходами, 2003-2007 рр. [17]

З рис. 2.1. видно, що з кожним роком проблема бідності в країні завдяки заходам влади зменшується. У 2007 р. частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму складає 12,7% від загальної чисельності населення (у 2006 р. – 18,2%), а частка населення з доходами нижче вартості продовольчої корзини – 1,4% (у 2006 р. – 2,7%).

Таблиця 2.2

Індикатори рівня життя населення Республіки Казахстан, 1997-2007 рр. [17]

З табл. 2.2 видно, що порівняно з 1997 р. частка населення з доходом нижче прожиткового мінімуму зменшилась з 38,3 % до 12,7 %, що є позитивною тенденцією. Показники глибини і гостроти бідності також знизилися у 2007 р. Поряд із цим існує помітний зріст доходів домашніх господарств (16935 тенге у 2007 р.) і витрат населення (15516 тенге у 2007 р.). Це при тому, що середній розмір домогосподарств на протязі 1997-2007 рр. змінювався незначно.

Таблиця 2.3

Платіжний баланс Республіки Казахстан (млн. доларів) [16]

З таблиці 2.3 ми бачимо, що негативний платіжний баланс з кожним роком зростає (-3,117 млн. доларів на 2007 р.). При цьому, переважає експорт товарів та послуг – 49,237 млн. доларів порівняно із 39,731 млн. доларів у 2007 р. Золотовалютний резерв країни протягом 2006-2007 рр. не змінився і складає 19,127 млн. доларів. Обмінний курс валюти такий: 1 долар США = 121 тенге.

Інвестиції в основний капітал є сукупністю витрат, направлених на створення і відтворення основних фондів. Інвестиції в основний капітал включають витрати на роботи по будівництву і капітальному ремонту будівель і споруд; придбання і капітальний ремонт машин, устаткування; інші капітальні роботи і витрати. У Республіці Казахстан спостерігається щорічне збільшення обсягу цього виду інвестицій (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Інвестиції в основний капітал, 2003-2008 рр., млн. тенге [18]

Безумовним лідером по інвестуванню в основний капітал на 2007 р. є Атирауська область (833969 млн. тенге). А найменш розвиненим регіоном у сфері інвестування в основний капітал виступає Північно-Казахстанська область (39868 млн. тенге).Відповідно, зростають і інвестиції на душу населення (рис. 2.2). Прямі зарубіжні інвестиції також характеризуються позитивною динамікою. Якщо у 1997 р. вони складали 1,321 млн. доларів, то у 2007 р. – 6,143 млн. доларів. Протягом перших трьох кварталів 2008 року інвестиції в країну склали 12,84 млн. доларів. Банківська статистика показує, що найбільша частка прямих іноземних інвестицій поступила з Нідерландів – 2,45 млрд. доларів. На другому місці – США (1,461 млрд. доларів), далі – Британські Кайманові острови - 976,8 млн. доларів.

Рис. 2.2 – Інвестиції на душу населення, 2006-2008 рр. [19]

Частка торгівлі Республіки Казахстан з традиційними партнерами — країнами СНД і Балтії — велика: на них доводиться біля 59 % експорту і до 63 % імпорту. При цьому основним торгівельним партнером залишається Росія. З держав далекого зарубіжжя успішно розвиваються торгівельні зв'язки з Німеччиною, Туреччиною, Швейцарією, Чехією, Італією, Китаєм, США, Великобританією, Південною Кореєю і іншими.

Як ми вже побачили з попередніх таблиць, Казахстан виступає країною-експортером продукції, бо частка експорту перевищує частку імпорту. Казахстан експортує сировину вироблене добувною, паливною, металургійною і хімічною промисловістю.

У структурі казахстанського експорту виділяють такі статті [7]:

· нафта і нафтопродукти — 35 %;

· кольорові метали — 17 %;

· чорні метали — 16 %;

· руди — 12 %;

· зернові культури — 9 %;

· інше — 11 %.

Таблиця 2.5

Обсяги зовнішньої торгівлі Казахстану, 1997-2007 рр. (млн. доларів) [16]

Таким чином, у експорті Казахстану у 2007 р. переважає нафта та нафто продукти (30,303 млн. доларів), а у імпорті – засоби виробництва (14,222 млн. доларів).

Сучасні тенденції розвитку економіки Казахстану, направлені на подальше розширення і поглиблення ринкових стосунків, вимагають системного і комплексного аналізу, осмислення місця і значущості країни в новому світовому просторі, що формується. Особлива роль в галузевій структурі національної економіки традиційно належить аграрному сектору (табл. 2.6). Пріоритетний розвиток сільськогосподарського виробництва в республіці обумовлений не лише історичними і національними передумовами, але і значною мірою продиктовано природними, кліматичними, географічними і біологічними особливостями, зокрема ресурсним потенціалом Казахстану. Частка рослинництва у загальному обсязі валової сільськогосподарської продукції перевищує частку тваринництва на 43 млрд. тенге у 2008 р. (рис. 2.3.). Тому успішні ринкові реформи в аграрному секторі є важливою компонентою динамічного зростання національної економіки.

Таблиця 2.6

Структура економіки Республіки Казахстан [16]

Рис. 2.3 – Валова продукція сільського господарства, млрд. тенге [20]

Таким чином, у 2007 р. найбільший відсоток від ВВП у структурі економіки займає сфера послуг (49,1 %), на другому місці промисловість (44,3) і сільське господарство (6,6). Найвищий середньорічний приріст (10,0) спостерігається одночасно у декількох сферах – промисловості, сфері послуг, кінцевих споживчих витратах домогосподарств, загальних державних споживчих витратах і валовому накопиченню капіталу.

Під послугами розуміється величезне різноманіття видів діяльності і комерційних занять, результати яких не втілюються в матеріально-речовій формі. Сектор послуг країни знаходиться на стадії розвитку, структура послуг країни відображена у табл. 2.7. У Республіці Казахстан спостерігається стійка позитивна динаміка сфери послуг. Загальний обсяг по різним видам послуг кожного року зростає.

Таблиця 2.7

Загальній обсяг наданих послух за їх видами, 2005-2007 рр. (млн. тенге) [21]

У таблиці 2.7 можна побачити, що найбільший обсяг послуг у 2007 р. був наданий споживачам (677892,9 млн. тенге), у сфері державного управління (572382,9 млн. тенге) та у сфері, пов’язаній з нерухомим майном (210354,3 млн. тенге). А найменший обсяг послуг був наданий підприємствами, що мають вторинний вид діяльності (33470,4 млн. тенге).

2.2 Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічних зв’язків країни

Республіка Казахстан завдяки своєму вигідному географічному положенню, багатому запасу природних копалин і інвестиційній привабливості притягає до себе увагу багатьох країн світу. Все це сприяє налагодженню багатьох зовнішньоекономічних зв’язків і розвитку співробітництва між Казахстаном і країнами світу.

Республіка Казахстан співробітничає перш за усе з країнами СНД, бо є членом Співдружності, з країнами Європейського Союзу, з країнами Європи і Америки, Азії та Африки.

Партнерами в Європі і Америці виступають такі країни, як Австрійська Республіка, Сполучені Штати Америки, Аргентинська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка Болгарія, Бразилія, держава Ватікан, Сполучене Королівство Великобританії і Південної Ірландії, Угорська Республіка, Федеративна Республіка Німеччини, Грецька Республіка, Королівство Данія, Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Ірландія, Канада, Республіка Куба, Латвійська Республіка, Республіка Мальта, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерландів, Королівство Норвегія, Португальська Республіка, Румунія, Турецька Республіка, Республіка Польща, Французька Республіка, Фінляндська Республіка, Швейцарська Конфедерація, Королівство Швеція, Словацька Республіка, Республіка Словенія, Чеська Республіка, Хорватська Республіка та Естонська Республіка.

Щодо країн Азії та Африки, то тут Казахстан підтримує зв’язки з Ісламською Республікою Афганістан, Королівством Бахрейн, Арабською Республіко. Єгипет, Державою Ізраїль, Республікою Індія, Ісламською Республікою Іран, Державою Катар, Китайською Народною Республікою, Республікою Корея, Державою Кувейт, Малайзією, Монголією, Султанатом Оман, Державою Палестина, Ісламською Республікою Пакистан, Королівством Саудівська Аравія, Республікою Сінгапур, Королівством Таїланд, Сполученими Арабськими Еміратами, Східно-Африканською Республікою, Японією, Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахірією, Йорданським Хашимітським Королівством, Королівством Марокко, Сірійською Арабською Республікою і Ліванською Республікою.

Між країнами активно відбувається інвестиційна діяльність, про що свідчать дані Агентства Республіки Казахстан із статистики (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Інвестиційна діяльність між Казахстаном і країнами світу (млн. доларів) [16]

Таким чином, можна побачити, що у 2008 р. порівняно з 2007 покращився стан фінансового рахунку Казахстану. Але інвестиції у Казахстан зменшилися до 4077,8 млн. доларів. Збільшилися зобов’язання країни по портфельним інвестиціям (-1140,5 млн. доларів у 2008 р.). Зміни у офіційних резервах активів у 2008 р. складають 2178,7 млн. доларів.

Більш уважно варто зупинитися на відношеннях з державами СНД та країнами ЄС.

8 грудня 1991 року була підписана Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня 1991 року в Алма-Аті Глави Казахстан також підписав Протокол до вказаної Угоди, в якому було підкреслено, що всі республіки на рівноправних початках утворюють СНД. Учасники зустрічі прийняли Алма-атинську Декларацію, що підтвердила прихильність до співпраці в різних областях зовнішньої і внутрішньої політики, проголосила гарантії виконання міжнародних зобов'язань колишнього Союзу РСР.У грудні 1993 року до Співдружності приєдналася Грузія, а в серпні 2008 року заявила про свій вихід з даного об'єднання. Туркменістан є асоційованим членом СНД.

Співдружність Незалежних Держав не є державою і не володіє наднаціональними повноваженнями, засновано на початках суверенної рівності всіх його членів і діє на підставі Статуту від 22 січня 1993 року. Держави-участниці Співдружності є самостійними і рівноправними суб'єктами міжнародного права.

Розвиток стосунків з державами СНД, у тому числі багатобічна інтеграційна взаємодія – один з пріоритетів зовнішньополітичного курсу Республіки Казахстану.

У основі казахстанського підходу до багатобічної співпраці в рамках СНД лежить концепція різношвидкісної інтеграції, що витікає з можливості формування вузької групи країн, зв'язаних узами тіснішої інтеграції. При цьому Казахстан виступає за те, аби діяльність субрегіональних об'єднань на просторі Співдружності носила відкритий характер, а їх цілі і практична діяльність лежали в загальному руслі розвитку СНД.

Співдружність Незалежних Держав - це єдина організація, зусиллями якої об'єднується пострадянський простір. Для Співдружності характерна вибіркова участь держав в тих або інших сферах багатобічної взаємодії, яка здійснюється, таким чином, у форматі зацікавлених сторін. Вирішення органів СНД мають силу лише для тих держав, які брали участь в їх прийнятті.

В цілях підвищення ефективності діяльності СНД, вдосконалення його структури за ініціативою казахстанської сторони були розроблені і, в ході засідання Поради глав держав Співдружності в жовтні 2007 року в Душанбе, схвалені Концепція подальшого розвитку СНД і План заходів щодо її реалізації. Цей документ є свого роду «дорожньою картою» розвитку Співдружності, що зачіпає практично всі грані співпраці.Згідно з ним, розроблений проект Стратегії економічного розвитку СНД до 2020 року, планується завершення формування зони вільної торгівлі, сільськогосподарських, електроенергетичних і інших ринків. Буде продовжено взаємодію в політичній, гуманітарній сферах, в області безпеки і транспорту, вдосконалено правове поле регулювання міграції і так далі.

Планом передбачені конкретні заходи по підвищенню ефективності діяльності Співдружності, у тому числі за рахунок установи інституту національних координаторів, оптимізації статутних і інших органів Співдружності, внесення змін і доповнень до Статуту СНД, використань прагматичного принципу роботи по формулі «один рік – одна тематика».

З країнами СНД активно ведеться торгівельна діяльність. Порівняти осяги торгівлі з країнами СНД і іншими країнами світу можна у табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Торгівля Казахстану з країнами СНД і країнами світу, у % до попереднього року [22]

Ми бачимо, що у 2006 р. частка експорту у країни Співдружності зрівнялась з часткою експорту в іншу країни. У 2008 р. експорт в інші країни перевищує експорт в країни Співдружності. Щодо імпорту, то у 2008 р. переважає частка імпорту з країн Співдружності, ніж з інших країн світу.

Особливе місце надається Казахстану у співробітництві з країнами ЄС. Початок офіційних політичних контактів Казахстану з Євросоюзом датується 2 березня 1992 р., коли Президент Н.А.Назарбаєв прийняв делегацію Європейської Комісії на чолі з Віце-президентом Ф. Андріяссеном. Налагоджені стосунки були укріплені і розширені в ході офіційного візиту Президента РК Н. Назарбаєва до Брюсселю 1-2 лютого 1993 р., в рамках якого відбулися переговори з Президентом ЄК Ж. Делором і підписана Угода між ЄС і РК про взаємне відкриття представництв. [23]

Базовою угодою казахстансько-європейських стосунків є Угода про партнерство і співпрацю (УПС) між РК і ЄС (набрало чинності 1 липня 1999 року строком на 10 років), підписане 23 січня 1995 р. в Брюсселі. У червні 2004 р. Казахстаном була ініційована процедура здобуття статусу країни з ринковою економікою при проведенні ЄС антидемпінгових розслідувань. Вперше в історії взаємин Астани і Брюсселю у 2006 р. було прийнято Спільну заяву, підписаний ряд важливих документів у сфері енергетичної співпраці - Меморандум про взаєморозуміння і Угода про використання ядерної енергії в мирних цілях. Робота по реалізації досягнутих в ході цього візиту домовленостей є ключовим вектором взаємодії Казахстану і ЄС на нинішньому етапі. [24]

За ініціативою ФРН, головуючої в ЄС в першій половині 2007 р., на Поради ЄС від 23 червня 2007 р. була затверджена Стратегія нового партнерства ЄС з країнами Центральної Азії на період 2007-2013 рр. - першого комплексного документа подібного роду, розрахованого на тривалий (7 років) період.

У підсумкових документах Наради ЄС було заявлено, що прийнята «Стратегія визначає для ЄС пріоритети співпраці з регіоном в цілому, але їх вживання залежатиме від специфічних вимог і політики кожної з держав Центральної Азії». Нова стратегія ЄС передбачає, зокрема, співпрацю з Центральною Азією в правовій сфері, в області захисту прав людини, економіки, торгівлі і інвестицій, енергетики, захисту довкілля, освіти і міжкультурного діалогу. Офіційна презентація Стратегії пройшла 30 червня 2007 р. в Берліні під егідою німецького головування ЄС і за участю Міністра закордонних справ РК М. Тажіна.

Прийняттю Стратегії передував тривалий підготовчий період, в рамках якого проходили консультації за участю всіх зацікавлених сторін. Ключовою подією періоду відбулася 28 березня 2007 року в Астані зустріч міністрів закордонних справ «Трійка ЄС – країни Центральної Азії», на якій вперше на настільки високому рівні були обговорені позиції сторін по основних напрямах майбутнього документа. Ця зустріч поклала початок регулярному діалогу, що отримав неофіційну назву «Астанінський процес».

Міністерська чергова зустріч у форматі «Трійка ЄС – країни Центральної Азії» пройшла 10 квітня 2008 р. в Ашгабаде. [25]

ЄС є також одним з ключових учасників переговорів по вступу Казахстану до Світової Організації Торгівлі (СОТ). Досягнутий на сьогоднішній день прогрес дозволяє розраховувати на швидке їх завершення. В той же час, головними невирішеними питаннями з ЄС по лінії СОТ на даний момент залишаються умови доступу в такі чутливі сектори як фінансові, телекомунікаційні і енергетичні послуги. [26]

Казахстан є найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером ЄС в Центральній Азії. У 2007 р. об'єм товарообігу РК з країнами ЄС склав 21,9 млрд. дол. США, у тому числі експорт – 6,7 млрд., імпорт – 15,2 млрд., збільшившись на 40% в порівнянні з 2005 р.

Підсумки 2007 років свідчать, що Астана продовжує залишатися найбільшим торгівельним і інвестиційним партнером Європейського Союзу в Центральній Азії і Каспійському регіоні. Якщо в 2006 році об'єм товарообігу Казахстану з країнами ЄС складав 18,1 млрд. дол. (що перевищує сумарний торговий обіг всіх семи останніх держав ЦА і Кавказу), то за минулий рік він збільшився на 10,6%, склавши 21,9 млрд. (січень-жовтень). В даний час на долю ЄС доводиться порядку 33,8% зовнішньоторгового обігу. Валовий приплив іноземних інвестицій в РК за період з 1993 по 2007 рр. склав 51,2 млрд. дол. США.

Таблиця 2.10

Питома вага торговельних партнерів Казахстану у товарообігу країни у 2007 р. [27]

З табл. 2.10 ми бачимо, що за січень-жовтень 2007 років найбільша питома вага в загальному об'ємі товарообігу РК з країнами ЄС належить Італії (11%), Франції (5,7%), Німеччині (3,8%), Нідерландам (3,4%), Великобританії (2,1%), Іспанії (1,2%).

Країни ЄС займають значну долю в об'ємі казахстанського експорту (40,1%). Основними споживачами серед країн Євросоюзу є Італія (16,2%), Франція (8,2%), Нідерланди (4,9%), Великобританія (1,9%), Іспанія (1,7%) і Румунія (1,5%). У структурі казахстанського експорту в країни ЄС переважають нафта і нафтопродукти, неблагородні метали, сільськогосподарські, хімічні і мінеральні продукти.

Структура імпорту представлена товарами, що класифікуються як «інвестиційний імпорт» (машини, устаткування і механізми, електротехнічні прилади, транспорт, продукція хімічної галузі).

За роки співпраці країни ЄС інвестували в економіку Казахстану більше 51,2 млрд. дол. США, що складає порядку 36% накопиченого іноземного капіталу в економіці Казахстану. Основними інвесторами є Нідерланди, Великобританія, Італія і Франція.

Торговельно-економічні стосунки Євросоюзу з Казахстаном багато в чому визначаються взаємними інтересами в нафтогазовому секторі (міждержавний проект ЄС ІНОГЕЙТ), а також стратегічною важливістю транспортно–коммунікаційних доріг в Центральноазіатському регіоні, що зв'язує Європу і Азію (проект ТРАСЕКА).

20 червня 2006 р. в штаб-квартирі Європарламенту в Брюсселі вперше пройшов семінар високого рівня з Казахстану на тему «Стратегічне партнерство РК і ЄС у сфері енергетики» за участю Єврокомісара А. Пієбалгса, першого Віце-презідента Європарламенту А. Відал Квадраса, голови Комітету за енергетикою Дж. Чичестера, члена Поради іноземних інвесторів при Президентові РК – Керуючого директора АБН АМРО Фр. Кайлаарса і ін.

30 листопада 2006 р. в Астані в рамках «Бакинської ініціативи ЄС» пройшла II Міністерська конференція з енергетики «Євросоюз – країни Каспійського регіону / Чорного моря і сусідні з ними держави», за підсумками якої прийнятий пакет важливих документів: Дорожні карти по конкретних проектах, Концептуальна записка, Виводи. З казахстанського боку делегацію очолював Міністр Б. Ізмухамбетов, з європейською – Комісар А. Пієбалгс. Для підготовки даного заходу ЄК протягом 2006 р. в Брюсселі організувала три засідання 4-ех експертних Робочих груп по енергетиці, в кожну з яких входять повноважні представники 14 країн, в т.ч. і Казахстану (МЕМР, КЕГОК).

10-11 липня 2007 р. в Астані відбулася перша зустріч експертів РК (МЕМР, МЗС «Казмунайгаз», «КЕГОК», «Казагро») і ЄС (Гендіректорати ЄК по транспорту і енергетиці, зовнішнім зв'язкам і ЄК в РК) по питаннях реалізації Меморандуму по співпраці в області енергетики. Обговорювалися перспективи співпраці у сфері енергобезпеки, енергоефективності, тарифів ПЕК, питання транзиту енергоресурсів і альтернативні джерела енергії.

Як неодноразово наголошувалося під час цих заходів, для ЄС енергетична безпека є одним з головних чинників міжнародної стабільності. В зв'язку з цим Казахстан, будучи експортером енергетичних ресурсів, що динамічно розвивається, роль якого в перспективі буде стабільно зростати, усвідомлює свою відповідальність у сфері постачань вуглеводнів на світовий ринок. Астана виступає за консолідацію зусиль міжнародного співтовариства по забезпеченню стабільних і безпечних маршрутів експорту вуглеводневої сировини.

Стратегічна роль Казахстану в регіоні сприяє активній реалізації в країні різних програм і ініціатив ЄС (ТАСИС, ІНТАС, КОПЕРНІКУС, CADAP, BOMCA, ENPI, DCI).

Республіка Казахстан приймає активну участь і в інтеграційних процесах за декілька напрямками. До них відносяться, перш за усе, СНД, Азіатський діалог співробітництва (АДС), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Єдиний економічний простір (ЄЕП) та організація економічного співробітництва (ОЕС).

Висновки до розділу ІІ

За останнє десятиріччя відбулися значні прогресивні зміни у політиці та економіці Республіки Казахстан. Становлення та розвиток ринкових відносин у Республіці Казахстан у 1992-2005 рр. проходило в два етапи. Подальше реформування продовжується і по сей час. Основними чинниками економічного росту виступають відновне зростання, інноваційне зростання, кон’юнктурне зростання та системне зростання.

У країні спостерігається покращення рівня життя і основних макроекономічних показників. Казахстан стає рівноправним активним учасником міжнародних співвідношень і приймає участь у різноманітних міжнародних програмах. Країна притягує до себе увагу багатьох перспективних інвесторів з багатьох частин світу.

Казахстан має торгівельні відношення з багатьма країнами світу. Перш за все, це країни СНД та ЄС. Основними статтями експорту країни є нафта і нафтопродукти, чорні метали, кольорові метали, руди, зернові культури, продукція хімічної промисловості та інше. Основні статті імпорту республіці включають до себе машини та обладнання, мінеральні продукти, хімічні товари, харчові товари.

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ

3.1 Сучасні економічні проблеми Казахстану і шляхи їх вирішення

Економічні проблеми, які виникли на сучасному етапі розвитку Республіки Казахстан, покликана вирішити програма Н. Назарбаєва «Казахстан-2030».На основі цієї центральної стратегії як перспективної моделі розвитку в 2003 р. визначена стратегія індустріально-інноваційного розвитку Казахстану до 2015 р. Як багатофакторна модель економічного росту ця стратегія базується на високотехнологічних і ефективних виробництвах, характерних для передового рівня розвитку національних продуктивних сил з адекватним ступенем розвитку виробничих відносин. [28]

Забезпечення макроекономічної стабільності й стійкості є стратегічним пріоритетом політики держави, тому що цей напрямок повинний створити надійний фундамент для розгортання інших пріоритетних напрямків індустріально-інноваційної стратегії.Даний пріоритет відбиває якість економічного росту країни, має стійкі показники, що характеризують стабільність і високі темпи розвитку економіки, соціальної сфери.

Іншим стратегічним пріоритетом виступає раціональне й продуктивне використання сировинних ресурсів, тому що Казахстан розташовує великими у світовому масштабі запасами нафти, газу, руд чорних і кольорових металів.

Ініціативна участь Казахстану в таких регіональних інтеграційних об'єднаннях, як СНД, ЕврАзЕс, ШОС, ЄЕП, викликане об'єктивною економічною доцільністю. Необхідно досягтися якісно нових успіхів у регіональній економіці й забезпечити повноправна участь у глобальній економіці. При цьому основна увага треба зосередити на ринках Росії, Китаю, Центральної Азії, Каспійського й Чорноморського регіонів.

Необхідно також підвищити ефективність добувного сектору країни, бо вона має намір і далі проводити ефективну енергійну політику.

Важливим пріоритетом стратегії індустріально-інноваційного розвитку Казахстану виступає створення інфраструктури, привабливої в першу чергу для несировинних галузей економіки. Наявність сучасної виробничої й соціальної інфраструктури в країні - необхідний фактор прискореного і якісного розвитку економіки.

Казахстану потрібно розвивати сучасну інфраструктуру країни відповідно нової ролі країни у регіональній та глобальній економіці. Треба бачити перспективи розвитку стратегічної інфраструктури та вагомо підвищити якість управління в цій сфері, бо вона не є достатньо високою. [29]

Країна має потребу у сучасній освіті і професійній перепідготовці кадрів, формуванні основ «розумної економіки», використанні нових технологій, ідей, заходів, розвитку інноваційної економіки.

У Казахстані недостатньо розвинена адресна соціальна підтримка і розвиток соціальної сфери на ринкових принципах, тому програма «Казахстан-2030» передбачає заходи щодо вирішення цієї проблеми.

Необхідно також модернізувати політичну систему у зв’язку з проведенням різноманітних демократичних реформ. Модернізація передбачає збереження президентської форми правління, поетапність реформ, збалансованість прийнятих розв'язків, загальнонаціональний діалог і консолідація основних політичних сил. Також передбачається вирішення адміністративних проблем економіки за допомогою адміністративної реформи з урахуванням міжнародної практики.

Стратегічним пріоритетом конкурентоспроможності і його критерієм обране входження Казахстану в число 50 найбільш конкурентоспроможних країн миру. [30] Цей базовий критерій відбиває як кількісні, так і якісні ознаки конкурентоспроможності економіки країни. Критеріями пріоритету макроекономічної стабільності республіки, як відзначалося, є якісні параметри й темпи росту ВВП. Пріоритет раціонального використання наявних сировинних ресурсів доцільно оцінювати за критеріємчастки продукції з високою доданою вартістю у ВВП.

Глобальна криза ліквідності, джерела якого йдуть ще до проблем на ринку нерухомості в США, змусив похитнутися фінансові ринки багатьох країн, що розвиваються, але такого різкого економічного спаду, як у Казахстані, не очікував ніхто. ПРОТЯГОМ останніх років економічний ріст у країні становив більш 10%, а цього року , по оцінкам експертів, він уже не перевищить 5%. В країні спостерігається ріст інфляції, тому керівництво країни прийняло рішення вирішити цю проблему завдяки розвитку конкуренції, розвитку ринкової інфраструктури і стабілізації тарифів природних монополій. [31]

Таким чином, під час кризи основними характерними рисами розвитку економіки Казахстану стали:

1. Низький рівень продуктивності й оплати праці в аграрному секторі, знецінювання продукції сільського господарства й споживчого сектору, витиснення в ринковій торгівлі більш дешевих вітчизняних товарів більш дорогими імпортними.

2. Спостерігається падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору в період кризи. Розширене відтворення здійснюється значною мірою за рахунок зовнішніх джерел, під контролем закордонних ТНК.

3. Частка енергосировинного сектору у ВВП різко зросла на 43%. Головними причинами росту є багаторазове підвищення світових цін на нафту й нафтопродукти й значне збільшення їх експорту.

4. Лідируюче місце у вартісній структурі економіки Казахстану зайняв сектор інфраструктури, що погіршує ситуацію у виробничих секторах.

5. Ще одна проблема економіки Казахстану - швидкий відтік капіталу із країни, який у підсумку привів до банківської кризи.

Далі проведемо аналіз найбільш важливих для економіки країни показників.

Щодо міжнародної інвестиційної позиції Казахстану, то в порівнянні з 2007 р. вона трохи погіршилася (-39060,5 млн. доларів). Також спостерігається скорочення інвестиційних активів - з 96128,4 млн. доларів у 2007 р. до 94975,4 млн. доларів у 2008р. Зобов’язання Казахстану відповідно збільшилися у 2008 р. (до 134035,9 млн. доларів) (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Міжнародні інвестиційні позиції Казахстану (млн. доларів) [32]

Позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу за 2008 рік склало близько 7,0 млрд. дол. проти дефіциту в 8,2 млрд. дол. у 2007 році. При скороченні на 4% дефіциту рахунку поточних операцій з країнами СНД, активне сальдо по операціях з останніми країнами перевищило 14,5 млрд. дол., змінивши негативний дисбаланс в 317 млн. дол. за підсумками 2007 року.

Доходи резидентів від поточних операцій збільшилися відносно базового періоду на 43,9% або на 24,7 млрд. дол., у тому числі 23,7 млрд. дол. склав приріст товарного експорту. Поточні виплати виросли на 14,7% (на 9,5 млрд. дол.). У звітному періоді при збереженні високих темпів зростання доходів нерезидентів по притягнених трудових і інвестиційних ресурсах (на 36,4% порівняно з базовим періодом) спостерігалося зниження темпів зростання товарного імпорту і скорочення витрат на міжнародні послуги і трансфертні виплати. Імпорт товарів, що склався за підсумками 2008 року, в 38,5 млрд. дол. був на 15,8% вище, ніж в базовому періоді, тоді як товарний імпорт за 2007 рік порівняно з 2006 роком збільшився на 37,9%. Імпорт послуг скоротився на 5,4% відносно базового періоду в зіставленні із зростанням на 32,7% у 2007 році. Аналогічні відносні показники трансфертних виплат склали відповідно 31,8% і 45,1% (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахунок балансу поточного рахунку Казахстану (млн. доларів) [33]

В умовах обмеженого доступу на світові фінансові ринки чистий приплив ресурсів по операціях фінансового рахунку (без врахування операцій, пов'язаних із зміною резервних активів) склав за підсумками 2008 року 1,3 млрд. дол. порівняно з чистим вступом в 8,4 млрд. дол. в базовому періоді. При цьому нетто-приток фінансових ресурсів за підсумками року був забезпечений в основному операціями другого півріччя 2008 років, тоді як в першому півріччі чистий відтік ресурсів складав 1,6 млрд.(чистий приток2,9 млрд. дол. в другому півріччі).

Іноземні активи резидентів (включаючи міжнародні резерви) виросли за звітний період на 18,5 млрд. дол., що на 11,2% вище за показник приросту базового періоду. Зовнішні зобов'язання резидентів збільшилися на 17,5 млрд. дол., що в 1,6 разу менше аналогічного показника базового періоду (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Розрахунок балансу поточного фінансового рахунку Казахстану [33]

Щодо платіжного балансу Республіки Казахстан за 2007-2008 рр., то можна сказати, що позитивними є баланс поточного рахунку і баланс фінансового рахунку, а негативним – баланс капітального рахунку. На 2008 р. баланс поточного рахунку склав 315,3 млн. доларів, баланс фінансового рахунку – 1877,7 млн. доларів, а баланс капітального рахунку - -24,2 млн. доларів. Помилки відповідно складають -4347,4 млн. доларів, що близька в 1.5 рази більше, ніж у 2007 р. Резерви у 2008 р. збільшилися і складають 2178,7 млн. доларів порівняно з -1236,7 млн. доларів у 2007 р. (табл. 3.4).

Міжнародні резерви Республіки Казахстан на березень 2009 р. складають 18891 млн. доларів. Якщо за 2008 р. вони складали 19659 млн. доларів, то можна прогнозувати значний ріст цього показника у поточному році. Те ж саме можна сказати про експорт та імпорт товарів – на лютий 2009 р. вони вже складали 2743,2 млн. доларів та 1992,5 млн. доларів відповідно.

Таблиця 3.4

Платіжний баланс Республіки Казахстан за 2007-2008 рр. (млн. доларів) [33]

Таблиця 3.5

Міжнародні резерви Республіки Казахстан (млн. доларів) [33]

Такими чином, Республіка Казахстан продовжує свій економічний розвиток, незважаючи на вплив фінансової кризи. Про це свідчить те, що країна у 2008 р. має позитивне сальдо торгового баланс, зростання частки імпорту та експорт, зростання міжнародних резервів республіки, збільшення іноземних активів резидентів і зменшення їх зобов’язань порівняно з 2007 р. В той же час виникла низка економічних проблем, заходи щодо вирішення яких приймаються урядом Республіки Казахстан.

3.2 Економічні зв’язки Казахстану і України

Республіка Казахстан за час свого існування підтримувала постійні зв’язки з Україною.

Початок цьому поклало визнання суверенітету Казахстану Україною у грудні 1991 р. 22 липня 1992 р. були встановлені дипломатичні відношення між країнами. 9 січня 1993 р. було відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні, а 22 квітня 1994 р. у м. Алмати відкрито Посольство України. У 2001р. біло відкрито Генеральне консульство України в Алмати. [27]

У політичному аспекті стосунки між Казахстаном і Україною розвиваються в атмосфері взаємного розуміння і довіри. Позиції двох країн по більшості проблем регіональної і міжнародної політики збігаються. Це підкріплюється позитивною динамікою контактів на вищому і інших рівнях як в двосторонньому, так і багатобічному форматах. Стержнем двосторонніх стосунків залишається торговельно-економічна співпраця.

За підсумками переговорів Глави держав підписали Спільну заяву і План дій Казахстан-Україна на 2005-2006 роки («Дорожня карта»). У ході візиту були підписані також Угода між Урядом Республіки Казахстану і Кабінетом Міністрів України про військово-технічну співпрацю, Угода між Акиматом Алматінськой області і Київською обласною державною адміністрацією про торговельно-економічну, науково-технічну і культурну співпрацю, Меморандум про взаєморозуміння між Євразійським національним університетом ім. Л. Гумільова і Київського національного університету ім. Т.Шевченко.

Міжпарламентські зв'язки між двома країнами розвиваються досить активно. У Мажилісі Парламенту Казахстану й Верховній Раді України функціонують групи по двосторонньому співробітництву. 22-23 січня 2005 р. Голова Мажилісу Парламенту Республіки Казахстан У. Мухамеджанов взяв участь у церемонії інаугурації Президента України В.Ющенко. У ході поїздки відбулася його зустріч із Головою Верховної Ради України В. Литвиним. 10-11 листопада 2005 р. відбувся візит Голови Верховної Ради України В. Литвина.

Результатом активізації економічної взаємодії стала позитивна динаміка показників взаємної торгівлі. Зовнішньоторговельний обіг між Республікою Казахстан і Україною за підсумками 10 місяців 2007 року склав $2,53 млрд. (2,6% у загальному обсязі зовнішньоторговельного обігу Республіки Казахстан). Казахстан посідає сьоме місце серед торговельних партнерів України у світі. Імпорт товарів з України виріс в 1,8 рази й склав $1,18 млрд. Відповідно, експорт товарів з Казахстану в Україну виріс в 1,8 разу й склав $1,18 млрд. Відповідно, експорт товарів з Казахстану в Україну виріс в 1,8 рази й склав $1,35 млрд.

У структурі імпорту з України в Казахстан переважають поставки машин і встаткування (30% або $354 млн.), продукція металургійної промисловості (33% або $420 млн.), продукція харчової галузі - (15,8% або $177 млн.), продукція хімічної, будівельної й обробної галузей - (16% або $178,4 млн.).

У структурі експорту з Казахстану в Україну значну частку займають нафту й нафтопродукти (82% або $1,1 млрд.) і продукція металургії (14% або $188 млн.). [34]

Казахстан в останні роки активно освоює ринки країн близького зарубіжжя, у тому числі України. З 2002 р. у Києві функціонує представництво "Банку ТуранАлем" і проробляється питання відкриття філії банку.

За даними Національного банку Республіки Казахстан, загальний обсяг інвестицій з Казахстану в Україну за станом на 31 грудня 2005 р. склав 56,5 млн. дол., у тому числі прямі інвестиції - 3,6 млн. дол., інші інвестиції - 52,9 млн. дол.

Основні питання взаємовигідного торгово-економічного співробітництва розглядаються на засіданнях Казахстансько-Української комісії з економічного співробітництва. Головою казахстанської частини комісії є Міністр енергетики й мінеральних ресурсів Республіки Казахстан Б. Измухамбетов. 6-е засідання Комісії відбулося 27-28 травня 2005 р. у м. Астана.

В галузі сільського господарства проробляється ряд проектів по створенню в Казахстані машинно-технологічних станцій, укомплектованих українською сільгосптехнікою й устаткуванням, а також організації її спільного виробництва.

У рамках шостого засідання Казахстансько-Української комісії з економічного співробітництва відбулося перше засідання Робочої групи по науково-технічних питаннях.

Проведення Року Казахстану в Україні в 2007 році й Року України в Казахстані в 2008 році підтверджує важливість і ефективність двостороннього співробітництва, відкриває нові можливості для подальшого розвитку політичних і ділових зв'язків, поглиблення партнерства, спільної роботи, культурного обміну. Політичні контакти глав держав, урядів, міністрів закордонних справ підтверджують взаємний інтерес України й Казахстану в обговоренні широкого кола глобальних, регіональних і двосторонніх питань. Відповідає рівню взаємовигідного співробітництва й солідна договірно-правова база, яка нараховує понад 80 документи, серед яких - угоди про співробітництво в торгово-економічній, фінансовій, науково-технічної, військової, космічної, гуманітарної й інших сферах.

Позитивний імпульс активізації двосторонніх відносин дав бізнес-форум за участю глав двох держав 2 лютого 2007 р. Президенти Казахстану й України у своїх виступах на форумі відзначили основні напрямки й перспективи двостороннього торгово-економічного співробітництва.

Основне завдання - ефективна реалізація домовленостей, досягнутих на вищому рівні. Очевидно, що необхідно задіяти всі наявні інструменти для розширення взаємної присутності бізнесу й капіталів в економіках наших країн, реалізації перспективних проектів.

За результатами роботи бізнес-форуму між Торгово-промисловою палатою Республіки Казахстан і Українським союзом промисловців і підприємців було підписано "Положення про створення Ради по інвестиціях". Метою документа є створення можливостей і відкриття перспектив співробітництва на рівні суб'єктів економічної діяльності.

Українсько-казахстанське економічне співробітництво на сучасному етапі охоплює широкий спектр перспективних проектів у таких стратегічно важливих сферах, як паливно-енергетична (у тому числі транспортування енергоносіїв), космічна, авіаційна.

Будучи великим імпортером вуглеводородної сировини й володіючи значним потенціалом виробництва нафтогазового встаткування, Україна виявляє довгострокову цікавість до розробок родовищ у басейні Каспійського моря, маршрутам їх транспортування й поставкам.

Пріоритетне значення має спільна участь України й Казахстану в створенні міжнародних нафто- і газотранспортних коридорів, у першу чергу розвиток нафтопровідної системи "Одеса - Броди - Плоцьк". [35]

Не втрачає своєї актуальності й питання участі казахстанських компаній у використанні морських портів на Чорнім морі. Передбачається, що активізація співробітництва Республіки Казахстан і України в сфері транспортування вантажів по морю, залізниці й автотранспортом значно розширить географію торговельних шляхів з Азії в Європу.

Створення спільних підприємств із перспективою виходу на європейські й азіатські ринки, ефективне використання транзитних можливостей, пошук безпечної з погляду міжнародної торгівлі моделі енергетичного співробітництва, розвиток туризму, навчання молодих кадрів - такий далеко не повний перелік напрямків міждержавної взаємодії.

В останні роки намітилося посилення економічної складової в роботі дипломатів двох країн. Регулярно проводяться заходи економічного характеру, націлені на розвиток торгово-економічного співробітництва, двосторонньої договірно-правової бази, надання сприяння казахстанським і українським бізнес-структурам.

Налагоджуються контакти й зв'язку між підприємцями, відбувається активне консультування з питань створення представництв. Важливими інструментами для спільних проектів стають консорциумні кредити казахстанських і українських банків.

Одним з факторів, що сприяють зміцненню двосторонніх відносин і росту товарообігу, є інституціональна складова, створення представництв і спільних підприємств. Так, у лютому 2006 року в Києві було відкрите Представництво "Казахстанських залізниць " у європейських країнах СНД і країнах Балтії. Завершені проекти по залученню перевезень глинозему, труб із чорних металів, по організації контейнерних поїздів Одеса - Середня Азія - Алмати, Достик - Одеса. Разом із залізничною адміністрацією України оперативно вирішуються питання по використанню й ремонту рухливого складу Казахстану, створенню сприятливих тарифних умов для росту вантажоперевезень. Практично на всі транзитні вантажопотоки Казахстану Україна встановила пільгові тарифи.

У силу своєрідності економічного розвитку в часи СРСР у Казахстані виник певний дефіцит фахівців і технологій в області металообробки, машинобудування, в авіаційній і космічної галузях. В Україні ж є потужна наукова й промислова база, достатня кількість фахівців і висока рівень освіти. Сьогодні в Казахстані працює 124 спільних казахсько-українських підприємств.

Досить активно розвивається співробітництво в культурно-гуманітарній сфері. Його головними напрямками залишаються утвір, наука, культура, туризм і спорт; поглиблення регіональних зв'язків; сприяння українській діаспорі Казахстану й казахської в Україні в задоволенні їх культурних потреб, підтримці їх зв'язків з етнічною Родиною.

Взаємодія між науковими центрами двох країн, зокрема , між Київським національним університетом імені Тараса Шевченко і Євразійським національним університетом імені Леву Гумільова, дає можливість ученим і студентам спільно розбудовувати науково-технічний потенціал двох країн.

Активно розвивається взаємодія з Львівською областю. Сторони досягли домовленості про розгляд питання про поставки в Мангистауську область Казахстану бурових установок і підписанні угоди про співробітництво в області охорони здоров'я, зокрема , лікуванні дітей з дитячим церебральним параличем у Львівському лікувально-реабілітаційному центрі "Джерело".

Співробітництво між Казахстаном і Україною являє приклад плідної взаємодії двох незалежних держав, пошуку його найбільш ефективної моделі. Досягнутий рівень відносин опирається на багаті традиції й заснований на принципах рівноправності й взаємоповаги. Чергова зустріч президентів Казахстану й України Н. Назарбаєва й В. Ющенко, безсумнівно, додасть новий імпульс взаємовигідному співробітництву, що мають величезний потенціал двох дружніх держав на благо їх народів.

Висновки до розділу ІІІ

Таким чином, Республіка Казахстан характеризується стабільним економічним розвитком у багатьох сферах економіки, проте світова фінансова криза має значний вплив на економічні процеси. Негативним є тільки баланс капітального рахунку країни, інші показники лишаються позитивними. Республіка Казахстан вважає перспективним напрямком розвитку для себе поглиблення співробітництва к країнами Європи.

Прикладом цього може стати співробітництво з Україною. З кожним роком воно все більш розвивається і охоплює нові сфери.

Під час кризи основними проблемами економіки республіки можна назвати банківську кризу, інфляцію, погіршення становища у сільськогосподарській галузі, падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору та ін.

ВИСНОВКИ

Республіка Казахстан є країною з економікою, що розвивається, і з кожним роком вона стає все більш конкурентоспроможною на світовому ринку.

Казахстан - аграрно-індустріальна країна, яка приділяє велику увагу енергетиці (нафтовидобувна промисловість). Сучасний стан розвитку економіки дослідженої країни дозволяє зробити висновок, що республіка мала досить швидкі темпи розвитку, але зараз відчуває на собі вплив світової фінансової кризи. Проте в окремих галузях економіки розвиток проходить стабільно.

Проте, незважаючи на проблеми, які існують зараз в економіці країни, вона все одно продовжує бути достатньо перспективною для розвитку економічних відношень та інвестування і є досить привабливою у своєму регіоні. Приймаючи до уваги історичний розвиток країни, можна сказати, що за роки незалежності було зроблено багато реформ, що добре вплинули на економічний розвиток Республіки. Але на цьому не варто зупинятись, бо ще є багато невирішених проблем, які потребують відповідної уваги уряду і проведення подальших заходів. До подібних заходів можна віднести програму «Казахстан-2030» Н. Назарбаєва. Становлення та розвиток ринкових відносин у Казахстані проходив у три етапи: перший (1992-1997 рр.), другий (1998-2005 рр.) і сучасний (2006 – по наш час). Основними чинниками економічного росту Казахстану виступають відновне зростання, інноваційне зростання, кон’юнктурне зростання та системне зростання.

Вирішенню основних задач, що поставлені урядом Республіки Казахстан на сучасному етапі, може сприяти ще більш активне включення країни у процеси глобалізації, інтернаціоналізації, транс націоналізації і інтеграції. Зараз встановлені зв’язки з багатьма країнами Європи, Азії, Африки і Америки. Країна займається співробітництвом з такими інтеграційними об’єднаннями, як СНД, ЄС, Азіатський діалог співробітництва (АДС), Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС), Єдиний економічний простір (ЄЕП) та організація економічного співробітництва (ОЕС). Стратегічна роль Казахстану в регіоні сприяє активній реалізації в країні різних програм і ініціатив ЄС (ТАСИС, ІНТАС, КОПЕРНІКУС, CADAP, BOMCA, ENPI, DCI).

Основними статтями експорту країни є нафта і нафтопродукти, чорні метали, кольорові метали, руди, зернові культури, продукція хімічної промисловості та інше. Основні статті імпорту республіці включають до себе машини та обладнання, мінеральні продукти, хімічні товари, харчові товари.

Під час кризи основними проблемами економіки республіки можна назвати банківську кризу, інфляцію, погіршення становища у сільськогосподарській галузі, падіння частки інноваційно-інвестиційного сектору та ін.

Республіка Казахстан підтримує стабільний зв’язок з Україною у багатьох сферах, включаючи політичну, економічну, соціальну і наукову. В обох країнах відкриті посольства, відбуваються регулярні візити політиків, були розроблені спільні програми. Обидві країни є членами СНД, що сприяє активізації торгівельних відношень. У структурі імпорту з України в Казахстан переважають поставки машин і встаткування (30% або $354 млн.), продукція металургійної промисловості (33% або $420 млн.), продукція харчової галузі - (15,8% або $177 млн.), продукція хімічної, будівельної й обробної галузей - (16% або $178,4 млн.). У структурі експорту з Казахстану в Україну значну частку займають нафту й нафтопродукти (82% або $1,1 млрд.) і продукція металургії (14% або $188 млн.). Завдяки добрій науковій базі в Україні та необхідності фахівців та технологій у Казахстані, було створено багато спільних підприємств. Досить активно розвивається співробітництво в культурно-гуманітарній сфері. Співробітництво між Казахстаном і Україною являє приклад плідної взаємодії двох незалежних держав, пошуку його найбільш ефективної моделі. Досягнутий рівень відносин опирається на багаті традиції й заснований на принципах рівноправності й взаємоповаги.

Таким чином, Республіка Казахстан впевнено стоїть на шляху свого подальшого розвитку і активно приймає участь в інтеграційних процесах.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. http://ru.wikipedia.org/wiki/Казахстан#cite_note-8.

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Казахстан.

3. http://www.stat.kz/digital/naselsenie/Pages/default.aspx.

4. Тархов С. А. Изменение адм.-территориального деления России в XIII—XX вв. М., 2004.

5. Былиняк С. Адаптация к мировому хозяйству: опыт Азии и российские проблемы. М., 1998.

6. Ломакин В. К. Мировая экономика. М., 1998.

7. Некипелов А. Очерки по экономике посткоммунизма. М.,1996.

8. Нестеренко А. Современные проблемы рыночной трансформации в Восточной Европе//Вопросы экономики. 1995. № 8.

9. Экономические реформы в Азии в переходный период. М., 1996.

10. http://asia.bx1.ru/kazahstan/122-politicheskoe-ustrojjstvokazakhstan.html.

11. http://www.kazembassy.by/econom/totals.html.

12. http://ru.wikipedia.org/wiki/Экономика_Казахстана.

13. http://www.stat.kz/digital/poromishlennost/Pages/default.aspx.

14. http://www.freeas.org/?nid=6054.

15. http://www.day.kiev.ua/176148.

16. http://devdata.worldbank.org/AAG/kaz_aag.pdf.

17. http://www.stat.kz/digital/uzhn/Pages/default.aspx.

18. http://www.eurasianet.org/departments/briefs/eav011309f.shtml.

19. http://www.stat.kz/digital/stroit_invest/Pages/default.aspx.

20. http://www.stat.kz/digital/selskoe_hoz/Pages/default.aspx.

21. http://www.stat.kz/digital/services/Pages/default.aspx.

22. http://www.cisstat.com/rus/index.htm.

23. http://portal.mfa.kz/portal/page/portal/mfa/ru/content/policy/cooperation/

CIS/11

24. http://portal.mfa.kz/portal/page/portal/mfa/ru/content/policy/cooperation/EU

25. http://portal.mfa.kz/portal/page/portal/mfa/ru/content/policy/cooperation/europe_america

26. http://portal.mfa.kz/portal/page/portal/mfa/ru/content/policy/cooperation/asia_africa

27. http://portal.mfa.kz/portal/page/portal/mfa/ru/content/policy/cooperation/CIS/01

28. http://institutiones.com/strategies/211-2008-06-17-11-04-05.html

29. http://revolution./economy/00018882_0.html

30. Портер М. Международная конкуренция. М., 1993.

31. http://www.pro-credit.ru/press/pressa/article-item_4562

32. http://www.nationalbank.kz/?uid=BA7A5465-802C-E8F0-E169E6D7E12DB1E8&docid=343

33. http://www.nationalbank.kz/cont/publish866100_5390.pdf

34. http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2008/zd/eip_kv/eip_kv_u/eip2007_u.htm

35. http://www.day.kiev.ua/197746/

ДОДАТОК А

Динаміка чисельності населення Казахстану