Детонометр разработка конструкции

1.ЗАГАЛЬНИЙРОЗДІЛ

1.1. Призначенняприладу,що проектується

Не секрет,що багато аматорівмагнітногозапису судятьпро якістьзвучання магнітофона,покладаючисьна свій слух.Слів немає,суб'єктивнаоцінказвучання дужеважлива й обов'язковоповинна враховуватися,проте наврядчи її можнавважатицілком достовірною:вона багатов чому залежитьвід характеруі якості фонограми,апаратури,використовуваноїразом із магнітофоном(попередньогопідсилювачаЗЧ,темброблока,підсилювачапотужностіЗЧ,акустичноїсистеми), музичноїкультури ідосвіду слухачаі навіть відйого настрою.Всіці факторине грають роліпри об'єктивнійоцінціпараметрівмагнітофоназа допомогоюспеціальнихвимірювальнихприладів,що при бажанніможе виготовитибудь-який радіоаматорсередньоїкваліфікації.

Зпараметрів,обумовленихякістю роботистрічкопротяжногомеханізму (СПМ)магнітофона,ГОСТ 24863 - 87 («Магнітофонипобутові.Загальнітехнічні умови»)нормує два:відхиленняшвидкостімагнітноїстрічки відномінальногозначення ікоефіцієнтдетонації.Відхиленняшвидкостістрічки виявляєтьсяяк зміна тональностізвучання. Помітністьтакого перекручуванняфонограмихарактеризуєтьсяпомилкою розрізненнявисотитону, що лежитьу межах0,5...1,5%. При перевищенніцього порогапорушуєтьсясумісністьзаписів: фонограми,зроблені наодномумагнітофоні,не можна прослухуватиабо записуватиз тою ж якістюна іншому. Щобцього не трапилося,максимальневідхиленняшвидкостістрічки відповіднодо зазначеногоДержстандартуне повиннаперевищувати

±1% для котушковихмагнітофонівсамоївищої(нульової)групи складності,± 1,5% для котушковихапаратів першоїі касетнихнульовоїі першоїгруп, ± 2% длямагнітофоніввсіхінших груп.Оскільки впроцесі експлуатаціїшвидкістьстрічки можезмінитися, їїнеобхідноперіодичноперевірятиі підтримуватив заданих межах.

Відомірізноманітнізасоби змінишвидкостімагнітноїстрічки. Протеодні з них(стробоскопічний,мірноговідрізкастрічки, вимірювальногоролика)негожі длякасетнихмагнітофонів,інші(наприклад,метод візуалізаціїфонограми) дужетрудоємки,треті(метод зсувуфаз) застосовнітільки до апаратівіз наскрізнимканалом запису-відтворення.Найбільшуніверсальний,достатньоточний і нетрудомісткийметод частотноїмодуляції,заснованийна тому, що частотавідтвореногосигналу прямопропорційнашвидкості рухустрічки. Принаявностівимірювальноїфонограми ззаписом сигналучастотою 3150 Гцшвидкістьстрічки можнавиміряти порівняннямчастот відтвореногосигналу і зразковогогенератора,настроєногоможливо більшточно на частоту3150 Гц. У якостівимірювальноїприпустимовикористовуватиі фонограмусигналу цієїчастоти, записануна магнітофоніз явно близькоюдо номінальноїшвидкістюстрічки.

Задопомогоюдетонометра,що тутописується,вимірюєтьсярівень паразитноїчастотноїмодуляціїз урахуваннямособливостейсуб'єктивногосприйняттяпродуктівмодуляції.Приладпорівнянопростий і нескладнийу налагодженні,при цьому вінмає достатньовисокі технічніхарактеристики,що наведенів таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні технічніхарактеристикиприладу

1.2. Опис схемиелектричноїструктурної

(Р-4260.024.001Е1)

У приладівикористанийметод виміру,заснованийна визначенніпаразитноїчастотноїмодуляціїгармонійногосигналу в процесійого відтворенняна випробуваномумагнітофоні.

Сигналіз виходу магнітофонанадходитьна смуговийфільтр Z1, щоподавляєнизькочастотнінаводкиі високочастотноїзавади,обмежувачемU1. Сигнал із йоговиходу маєформу меандру,амплітуда ікрутизнафронтів котрогопрактично незалежить відрівня вхідноїнапруги. Цимсигналом запускаєтьсяодновібраторD1, що формуєпрямокутніімпульси зпостійноюамплітудоюі тривалістю.

Паразитначастотна модуляціяпризводитьдо тимчасовихколивань періодувхідного сигналу.Тому шпаруватістьімпульсноїпослідовностіодновибраторавиявляєтьсязалежноювід глибиничастотноїмодуляції. Усвою чергузмінаскважностіімпульсів ізстабільноюформою викликаєзмінупостійноїскладовоїпропорційноглибині частотноїмодуляції.

Дляодержаннясигналу, щохарактеризуєколиванняшвидкостістрічки, використовуєтьсянизькочастотнийфільтр Z2, що маєсмугу частот0,2…200Гц,а для виділенняскладовогодрейфу є фільтрнижніхчастот Z3 із частотоюзрізу біля 0,2Гц. Після підсиленняв А1сигнал виміруколивань швидкостівипрямляєтьсяквазипіковімдетекторомU2, на вхід якоговключенийстрілочнийіндикатор Р1.

Уканалі вимірудрейфу вихіднийсигнал фільтраZ3 порівнюєтьсяза допомогоюдиференціальногопідсилювачаА2з опорною напругоюU_оп.Індикатор Р2вказує ступіньразбалансузазначенихнапруг. Тимсамимвідбуваєтьсявимір повільнихвідхиленьшвидкостістрічки відномінальногозначення.

1.3. Опис схемиелектриченоїпринципової

(Р-4260.024.001Е3)

Вимірювальнийсигнал подаєтьсяз роз'єму XS1 "Вхід"на емітернийповторювач(транзисторVT1). У базовийланцюг транзисторавключенийсмуговийфільтр (R3, R4, C1, C3) ідіодно-резисторнийобмежувачнапруги (VD1, VD2, R3), щозахищає вхіднийі наступніпідсилювальнікаскади відперевантажень.Сигнал із виходуемітерногоповторювачапоступаєна другийсмуговийфільтр (R9, R11, C5, C6).

Максимумсукупноїамплітудно-частотноїхарактеристикифільтрів близькийдо частотивимірювальногосигналу. Погашеннянизькочастотнихнаводокі високочастотнихперешкодза межами смугипрозоростіфільтрів підвищуєперешкодозахищеністьдетонометра.

Відфільтрованийсигнал подаєтьсяна двостороннійпідсилювач-обмежувач,виконанийна ОПDA2. У ланцюг негативногозворотньогозв'язку ОПDA2 включенийдіоднийміст VD3, VD4, VD6, VD7 ізнизьковольтнимстабілітрономVD5, робоча точкаякого зміщенав областьлавинногопробою струмом,що задаєтьсярезисторамиR16, R17. За рахунокцього при вихіднихнапругах, щоне перевищуютьнапруги пробою,коефіцієнтпідсиленняі швидкістьнаростанняОПDA2 близькі домаксимкльних.Якщо вихіднанапруга стаєпорівняноюабо більшоюнапруги пробою,замикаєтьсяланцюг негативногозворотньогозв'язку, що обмежуєкоефіцієнтпередачі операційногопідсилювача.

Позитивніімпульси отриманоїімпульсноїпослідовностівиділяютьсяна резисторіR18. Фронтом цихімпульсівзапускаєтсяодновібраторDD1, що формуєпозитивніімпульси зпостійноютривалістю.Значення опорурезисторуR19 і хронуючоїємностіC8 вибранітакимчином,що скважністьімпульсноїпослідовностіодновібраторудорівнює двом.

Ціімпульси надходятьна ключовийкаскад (транзисторVT3), напругаживленняна який подаєтьсявід параметричногостабілізатораR26, VD10. Основнепризначенняуказаногокаскаду - підсиленняі формуванняімпульсів ізстабільноюамплітудою.

Фільтрнижніхчастот третьогопорядку (Чебишева),що виділяєсигнал, амплітудаякого пропорційнапаразитнійчастотніймодуляціївхідного сигналу,зібраний наОПDA3. Частота зрізуфільтра біля200 Гц, коефіцієнтпередачі дорівнює0,5, а погашенняна частотівимірювальногосигналу (3150 Гц)- не менше 80 дБ.

Отриманийсигнал надходитьодночасно вканали вимірудетонації ідрейфу. На входіканалу вимірудрейфу включенийпасивний фільтрнижніхчастот R28, C16 ізчастотою зрізубіля 0,2 Гц. Сигнална виході фільтраміститьповільно мінливускладову, пропорційнусереднійшвидкостімагнітноїстрічки. Зазначенийсигнал подаєтьсяна неінвертуючийвхід ОП DA5, інвертуючийвхідякого підключенийдо регульованогоджерела напруги(R30, R35, R37, R44, VD11).

Якщошвидкістьстрічки дорівнюєномінальній,а напругана інвертуючомувходіОП DA5 установленарівноюсередньомузначенню вихідноїнапруги фільтра,відхиленнявихідної напругиОПDA5 від потенціалунуля в ту абоіншусторонусвідчить провідповіднийдрейф швидкостістрічки.

Чутливістьприладупо каналудрейфу визначаєтьсякоефіцієнтомпідсиленняОУDA5 і може коректуватисяза допомогоюрезистораR45. Сигнал із виходуDA5 подаєтьсячерез резисторR48 і опір каналутранзистораVТ4 на вимірювальнуголовкуРА1,а також на вхіддвухпороговогокомпараторана ОПDA6.

Рівніпорогів спрацьовуваннякомпараторазадаютьсядіодами VD16, VD17, прямозміщенимиза допомогоюрезисторівR52, R53. Якщо відхиленняшвидкостістрічки неперевищуємежвиміру дрейфу(5%), тодіоди VD16, VD17 залишаютьсявідкритими,а вихіднийпотенціал ОУDA6 – негативним.ВитікаючимбазовимструмомвідчиняєтьсятранзисторVТ8.Виникаюче прицьому світіннядіода VD24 указуєна нормальнийрежим виміру.Від'ємнимпотенціаломвідчиняютьсятакож польовітранзисториVТ4, VТ6, замикаючиланцюгвимірювальнихголовокРА1,РА2.

Відхиленняшвидкостістрічки, щовиходтьза задані межі,призводитьдо перерозподілуструміву вхідних ланцюгахкомпаратора,що викликаєзапираннядіода VD16 або VD17.У будь-якомуіз цих випадківна виході ОПDA7 з'являєтьсявисокий потенціал,що замикає ключна VТ8 у ланцюгусветлодіодаі транзисториVТ4, VТ9, що комутируютьвимірювальноїголовки.Тим самимзабезпечуєтьсязахист вимірювальнихголовоквід можливихперевантажень.

Навході каналувиміру детонаціївключенийсмуговийпасивний фільтр(R29, C13, R31, C15, R33, C14), амплітудно-частотнахарактеристикаякого близькадо характеристикисуб'єктивногосприйняттядетонації.

НаОПDA4 у неінвертованномувключеннівиконаниймасштабнийпідсилювач.Коефіцієнтпередачі цьогопідсилювача,встановлюванийперемикачемSA2, визначаютьмежівиміру детонації.

Звиходу ОПDA4 сигнал, щохарактеризуєколиванняшвидкостістрічки, подаєтьсяна роз'емXS3 "Вихід", доякого можутьпідключатисявимірювальніприладидля візуальногоконтролю йаналізу спектраколивань швидкості.Цейже сигнал надходитьна двохполуперіоднийквазіпіковийвольтметр,виконанийна основі ОПDA7.

Випрямленінапруги виділяютьсяна резисторахR54, R55 і поступаютьна входи диференціальногопідсилювачаз коефіцієнтомпередачі, близькимдо одиниці.Вихідний струмопераційногопідсилювачапротікає поланцюгу:резисторR68, канал польовоготранзистораVT9, вимірювальнаголовкаРА2.

Генераторсинусоїдальноїнапруги з частотою3150 Гц виконанийна ОПDA1, у ланцюгпозитивногозворотногозв'язку якоговключенийсмуговийRС-фільтр(R2, R1, R8, С2,С4).Стабілізаціявихідної напругиздійснюєтьсяза допомогоюкерованогоатенюатора,утвореногорезисторамиR7, R13 і опором каналупольовоготранзистораVT2. Точна установкачастоти генераціїздійснюєтьсяподстроечнимрезисторомR1. При нормальнорозімкнутихконтактахперемикачаSA1 в ОПDA1 вводиться100%-нийвід'ємнийзв'язок, що зриваєколиваннягенератора.При включенніперемикачаSA1 виникаютьавтоколивання,що поступаютьна раз'емXS2 "Генератор"і вхід детонометра.Указанийсигнал можебути використанийдля калібруванняканалу дрейфуприладу,а також записувимірювальноїосцилограми.

1.4.Обгрунтуваннявибору елементноїбази

Підбірелементноїбази необхідноздійснювативраховуючите, що блок повиненвиконуватифункції тазберігатиексплуатаційніта технічніпараметри тахарактеристикив межах нормиТУ під час тапісля впливумеханічнихнавантажень,а також під частапісля впливукліматичнихфакторів.

Вибіропорів здійснюєтьсяз урахуваннямтого, що по колахтече постійнийта імпульснийструми. Длятаких кіл призначеніме-талоплівковірезистори(МЛТ). Ці резисторимають кращіелектричніпараметри,ніж вуглецевіта композиційніпри порівнянноневеликійвартості.РезисториМЛТ- неізольовані.Примітка:проміжні значенняномінальнихопорів відповідаютьрядам Е24,Е96із допусками1%, 2,0%, 5%, 10%. ПараметрирезисторівМЛТ наведенів таблиці 1.2.

Таблиця1.2

ПараметрирезисторівМЛТ

Граничніексплуатаційнідані:

Рівеньвласних шумів– 1,5мкВ/В;

Температуранавколишньогосередовища:

приномінальномуелектричномунавантаженні від – 60 до + 70⁰С;

призниженні електричногонавантаженнядо 0,3 Рн від – 60до +125⁰С;

Відноснавологістьповітря притемпературі+ 350⁰С до 98%;

Зниженийатмосфернийтиск до 133 Па (1 мм.рт. ст.);

Граничноробоча напругапостійногоструму:

0,125Вт – 200В;

0,25Вт – 250В;

0,5Вт – 350В;

1Вт – 500В;

2Вт – 750В.

Мінімальнийнаробіток годин– 25000;

Термінзберігання– 25 років.

Відповідноз ГОСТ 10318-84 вибираєморезистори типуМЛТ потужністю0,25Вт та опором,необхіднимвідповідноза схемою електричноюпринциповою.

Якпотенціометриприймаєморезистори,котрі маютьпокращенічастотні якості.Такими резисторамивідповідноз ГОСТ 10318-84 є проволочнізмінні слабострумнірезисториСПЗ-22. Їхні параметринаведені втаблиці 1.3.

Таблиця1.3

ПараметрирезисторівСП3-22

Примітка:проміжні значенняномінальнихопорів відповідаютьряду Е6,із допусками20% (до 220х103 Ом); 30% (понад 220х103Ом).

ВсхемівикористовуємомікросхемиК155АГ1, К574УД1А, К140УД6,К140УД7, К140УД8А.Ці мікросхемимають малі масуі габарити,високу надійністьпри відносноневеликійвартості,що забезпечуєїх широкевикористанняв радіоелектроннійапаратурі.

Операційніпідсилювачісериії К140 - цепідсилювачіелектричнихсигналів, призначенідля виконаннярізноманітнихоперацій наданалоговимивеличинамипри роботі впристрої з ООС.Основне призначенняОП - побудовапристроїв ізфіксованимкоефіцієнтомпідсиленняі точно синтезованоюпередатноюфункцією. Завдякисвоїй універсальностіі можливостібагатофункціональноговикористанняза допомогоюОП можуть бутизроблені ППЧ,відеопідсилювачі,ПЗЧ і гетеродінирадіоприймачів,активні фільтри,генераторисигналів,стабілізаториджерел живлення,перетворювачітипу цифра -аналог і аналог- цифра, обмежувачі,що масштабують,логарифмічні,що диференціюють,що інтегруютьі інші підсилювачі.

КонструктивноОП серії К140виконані вкруглих металосклянихкорпусах.

К140УД7являє собоюОП загальногопризначенняз внутрішньоючастотноюкорекцією іпристроємзахисту виходупри короткихзамиканнях.Номінальнанапруга живлення15 В 10%; струм споживанняне більш 3,5 мА;опір навантаженняне менше 2 кОм.Параметримікросхемнаведені втаблиці 1.4.

Таблиця1.4

Параметримікросхем серіїК140

К140УД8Аявляє собоюОП загальногопризначення.Мікросхемамає на входіпольові транзистори, що дозволяєодержуватимінімальнийшумовий сигнал.у мікросхемізастосованийпристрій внутрішньоїкорекції , щозабезпечуєпідсилювачустійку роботубез зовнішніхелементів.Номінальнанапруга живлення15 В 15%; струм споживанняне більш 5 мА;опір навантаженняне менше 2 кОм.

Мікросхемисерії К155 представляютькомплекснапівпровідниковихлогічних схем, виконаних наоснові ТТЛ попланарно-епітаксиальнійтехнології.Призначенідля побудовивузлів ЕОМ іпристроївдискретноїавтоматикисередньоїшвидкодії (до10 МГц). Напругаживлення + 5 В5%, допустимийрівень пульсаціїне більш 50 мВ.Мінімальнанапруга логічної1 на виходімікросхемине менше 2,4 В. Длянормальноїроботи мікросхемичас наростанняі спаду вхіднихімпульсівповинен бутине більш 150 нс(крім схем ізвідкритимколекторнимвиходом, длякотрих цей часне обмежується).

Струмспоживанняв стані:

«0»- 20мА;

«1»- 10мА;

затримканс,не більш:

включення– 15;

вимикання– 22.

Вданій схемівикористовуєтьсямалопотужнийсиловий трансформатор.Вибираємотрансформаторз магнітопроводомброньовоготипу.

Вякості стабілітроніввибираємостабілітрониКС133А, Д818Е, Д814А,Д814Б. Їхні параметринаведені втаблиці 1.5.

Таблиця1.5

Параметристабілітронів

ВибираємотранзисториКТ3102Д, КП303Е, КП301В,КТ503Б, КТ361Г, КТ815Б,КТ814Б, параметрияких наведенів таблиці 1.6.

Таблиця1.6

Параметритранзисторів

Вякості індикаторіввикористовуютьсясвітлодіоднийіндикатор типуАЛ307Бталампа ТН-2. Перевагасвітлодіоднихіндикаторівперед вакуумними:менша напрутаживлення, меншаспоживанапотужність,менші габаритита маса.

Вякості імпульснихдіодів відповідноз ГОСТ 19613-80 використовуємодіоди КД521А,КД521Б, ГД507А а длявипрямлячавибираємовипрямні блокиКЦ407А.Їхні параметринаведені втаблиці 1.7.

Таблиця1.7

Параметриімпульснихдіодів

Ввідповідностіз ГОСТ 21415-85 вибираємоконденсаторикерамічні КМ-6та окисні К50-6,параметри якихнаведені втаблиці 1.8., татаблиці 1.9.

Таблиця1.8

ПараметриконденсаторівКМ-6

Таблиця1.9

ПараметриконденсаторівК50-6

Усхемі застосовуютьсяперемикачіП2К та ПГ3, якімають параметри,наведені втаблиці 1.10.

Таблиця1.10

Основніпараметриперемикачів

3.КОНСТРУКТОРСЬКИЙРОЗДІЛ

3.1 Обгрунтуваннята опис вибраноїконструкції

(Р-4260.024.001СК)

Приконструюваннірадіоелектронноїапаратури таприладів восновномувикористовуєтьсяфункціонально-блочнийметод, якийдозволяє підвищитинадійністьапаратури,строки та вартістьпроекту, ступіньвикористаннястандартизованихта уніфікованихвузлів та елементів.Конструкціїдозволяютьавтоматизуватита максимізуватипроцеси настроюваннята монтажуапаратури.

Конструюваннярадіоелектронноїапаратуристворюєтьсяна базі єдинихуніфікованихконструктивнихелементів(базових конструкцій),які забезпечуютьвисокий рівеньуніфікації.Базові конструкції(модулі) призначенідля розташуваннята комтюновкиелектричногообладнаннярадіоелектронноїапаратури.

Дляпобудови будь-якогорадіоприладувикористовуєтьсяшассі (каркаси),які служатьдля розташуваннята міцногозакріпленняна них деталейта вузлів.Конструкціяшассі повинназабезпечуватинормальнуроботу апаратурипри будь-якихумовах їїексплуатції.

Проектованийпристрій відноситьсядо переносноїапаратури.Переноснуапаратуру, восновному,збирають заодноблочноюсистемою, вякій всі елементи(за виключенняміндикаторів,комутуючихпристроїв,трансформаторівта ін.) закріплюютьсяна загальномушассі – друкованійплаті.

Шассііз встановленимина ньомуелектрорадіоелементамирозміщуєтьсяу корпусі, вякий вмонтованікомутуючіпристрої, роз'єми.індикатори,мікрофони таін.

Переноснаапаратураповинна бутистійкою доударів, падінь,мати високунадійність,яка багато вчому залежитьвід якостізбирання.

Схемаелектричнапринциповадетонометрареалізованана одній друкованійплаті із двосторонньогофольгованогосклотекстолітуСФ-2-1,5 (ГОСТ 12652-74) товщиною1,5 мм, виготовленкомбінованимпозитивнимметодом.

Платаз'єднана з передньоюпанеллю монтажнимипроводами.Плата (поз. 1),розміщенагоризонтальнона основі (поз.4). На переднійпанелі (поз. 5)кріплятьсяу вертикальномуположеннінаступні деталі:

1)мікроамперметр(поз. 19);

2)мікроамперметр(поз. 20);

3)роз’єм (поз.23);

4)роз’єми (поз.24);

5)резистор (поз.15);

6)перемикач (поз.21);

7)перемикачі(поз. 22);

8)лампа (поз. 18);

9)світлодіод(поз. 25).

Усіці деталі кріплятьсяза допомогоюгвинтів і гайокМЗ (поз. 8 – 10 ), а такожшайб (поз. 13,14). Спередукріпитьсянакладна декоративнапередня панель(поз. 8), на якійє відповідноотвори дляперемикачів(поз. 21,22), індикаторів(поз. 18,25), мікроамперметрів(поз.19,20) та роз’ємів(поз.23,24). Окрімтого, на декоративнупередню панель(поз. 5) нанесенівідповіднінаписи (див.складальнекреслення).Передня панель(поз. 5) кріпитьсядо основи (поз.4) гвинтами (поз.9), під які підкладенодекоративнішайби (поз. 13,14), ігайками (поз.8).

Заднястінка становитьсуцільну детальіз основою(поз. 4). В заднійстінці знаходятьсяотвори длятримача запобіжника(поз. 12) і для мережевогошнура (поз. 27).

Зверхуі з боків пристрійзакриваєтьсяоднією деталлю– кришкою (поз.3). Кришка кріпитьсядо основи (поз.4) за допомогоюгвинтів (поз.9), під які підкладенодекоративнішайби (поз. 13,14). Вкришці з лівогобоку зробленоотвори длявентиляціїтрансформатора(поз. 26).

Весьпристрій спираєтьсяна чотириамортизатори(поз. 2), які кріплятьсядо основи знизуза допомогоюгвинтів (поз.9).

3.2.Обгрунтуваннявибору монтажу,матеріалівта покриття

Матеріалвпливає нагабарити і вагуприладу.Використанняалюмінієвихсплавів длякорпусуапаратуможе дати скороченняваги в 1,5-3 разипри повномузадоволеннівимог до міцностіі жорсткості;використаннявисокоякіснихтрансформаторівдозволяє значноскоротитикількістьметалу в трансформаторіі тим самимзменшити йоговагу і габарити,що дуже важливодля спеціальноїмалогабаритноїапаратури, томувибираємомагнітопроводтрансформаторазі сталімарки 1513 і корпусіз легкогоалюмінієвогосплаву.

Матеріалвпливає наексплуатаційніхарактеристикидеталей, на їїнадійністьі довговічність.

Контактиперемикачаз латуні в складнихкліматичнихумовах витримуютьнезначну кількістьпереключень;календарнийтермін службицих контактівнезалежно відчисла перемикачівтакож вкрайобмежений, томущо окислюванняматеріалупризводитьдо порушенняелектричногоконтакту вперемикачі.Тіж деталі, виконанізі стійких доокислюванняматеріалів( срібла, золота), витримуютьдесятки тисячпереключеньі у визначенихумовах можутьексплуатуватисяроками бездодатковогорегулювання.

Багатометалів і іншіматеріали приексплуатаціїпіддаютьсяруйнації. Найбільшийвплив із зовнішніхфакторівробитьволога, особливопри підвищенійтемпературі.Волога можепроникати вмікропориабо створюватина поверхніплівку і тимсамимрізко знижуватиелектричніпараметривсьогопристрою.Крім того, вологасприяє утвореннюцвілі,корозії металів,що призводитьдо розривуелектричноголанцюга і сприяєзниженню опоруізоляції міжпровідниками.

Значнийвплив на працездатністьапаратури надрукованихплатах робитьвисотність,тому що приразрядженомуповітрі різкознижуєтьсяелектричнаміцністьповітрянихпроміжків іповерхневихперекриттів,можуть виникатипри більш низькихнапругах. Томувведеннядіелектричнихпроміжківзамість повітрянихміж відкритимиструмопровіднимидеталями, різкопідвищуєїхню електричнуміцність.

Матеріалдля захисногопокриття повинниймати таківластивості:високу вологостійкістю,гарні діелектричніпараметри (малудіелектричнупроникністьі тангенсомкутадіелектричнихвтрат), температуротривкістю,хімічноюінтенсивністюі механічноюміцністю.

Длязахисту деталейвід зазначенихвпливів їхняповерхняпокриваєтьсябільш стійкимидо впливу руйнуючихфакторівматеріалами.Покриття лакофарбовінаносятьсяна будь-якіповерхні незалежновід матеріалу.

ЛакУР-231відрізняєтьсяпідвищеноюеластичністю,вологостійкістюі температуротривкістю,тому можезастосовуватисядля гнучкихоснов.Лак готуютьперед нанесеннямвідповіднодо інструкціїі наносятьна поверхнюпульверизацією,зануреннямабо щіточкою.Наносятьчотири шариіз сушкоюпісля кожногошарупри температурі18– 23 ⁰Спротягом 30 хв.і остаточноюсушкою останньогошару при температурі55-60 ⁰Спротягом 1,5 год.і остаточнимсушіннямостанньогопрошаркупри температурі55-60⁰Спротягом 1,5 год.

Хромуваннязастосовуютьяк захисно-декоративнепокриття длядеталей ізміді, сталі,алюмінію і йогосплавів, а такождля підвищенняповерхневоїміцності ізношуваностідеталей іззазначенихсплавів.

Захисніпокриття намідні й алюмінієвідеталінаносять,як, правило, напідшарок нікелю,настальніе– напідшарок ізміді і нікелю.Зносостійкіпокриття наносятьбез підшару.Хромове покриттялягає нерівномірнона деталі складноїконфігурації.

Срібленнязастосовуютьголовною міроюдля підвищенняелектропровідностіі поліпшенняпайки міді іїї сплавів. Дляінших деталейсрібло наносятьна підшарокміді, для алюмінієвих-напідшарокнікелю і міді.Покриття маєвисоку корозійнустійкістьна чистомуповітрі і воді.Поверхні, покритісріблом, маютьвисоку відбивнуздатність.При впливісірки сріблоокисляєтьсяі чорніє.

Длявиготовленнядрукованоїплати застосовуєтьсякомбінованийпозитивнийспосіб. Найбільшезастосуванняу виробництвідрукованихсхем одержалишаруваті пластики,наприкладгетинаксі склотекстоліт.Наша промисловістьвипускає гетинаксі склотекстолітпокритимимідною фольгоюз однієїабо двох сторін.

Властивостіцих матеріаліві їхні характеристикинаведені втаблиці 3.1.

Таблиця3.1

Порівняльніхарактеристикигетинаксаі склотекстоліта

Склотекстолітмає кращі ізоляційнівластивості,вологостійкістьі термостійкість,ніжіншішаруваті пластики,але при різноманітнихзасобах осадженняпровідниківодержуєтьсярізна силазчепленняпровідниківіз основою,тому його кращезастосовуватипри комбінованомуспособі. Удетонометрівикористовуєтьсяфольгованийіз двох сторінсклотекстолітмарки СФ– 2 – 1,5 ГОСТ 12652-74. Монтаждрукованоговузла здійснюєтьсядруковано-провіднимметодом.

Длязабезпеченняелектричногоі механічнотривкого з'єднанняэлектрорадіоелементівіз друкованимипровідникамивикористовуєтьсяпайка з застосуваннямприпою олов'яно-свинцевогоПОС-61, що має низькутемпературукристалізаціїі достатньовисоку механічнуміцність. Длявидаленняокисної плівкиз поверхнідеталей, щоз'єднуютьсязастосовуєтьсябезкіслотнийфлюс каніфольно-спиртовийФКСп.

3.3.Оцінка технологічностіконструкції

3.3.1.Заповнюємотаблицю 3.2 вхіднихданих, використовуючиспецифікаціюта складальнекресленнявиробу.

Таблиця3.2

Вхіднідані для розрахункупоказникатехнологічностіК_і

3.3.2.Визначимочислове значеннявідноснихчастковихпоказниківтехнологічностіелектроннихблоків

3.3.2.1.Визначаємокоефіцієнтвикористаннямікросхем:

, (3.1)

3.3.2.2.Визначаємокоефіцієнтавтоматизаціїта механізаціїмонтажу:

, (3.2)

3.3.2.3.Визначаємокоефіцієнтавтоматизаціїта механізаціїпідготовкиЕРЕ:

, (3.3)

3.3.2.4.Визначаємокоефіцієнтавтоматизаціїта механізаціїоперацій контролю:

, (3.4)

3.3.2.5.ВизначаємокоефіцієнтповторюваностіЕРЕ:

, (3.5)

3.3.2.6.ВизначаємокоефіцієнтзастосуванняЕРЕ:

, (3.6)

3.3.2.7.Визначаємокоефіцієнтпрогресивності,формоутвореннядеталі:

, (3.7)

Даніпоказникимістять найбільшийвплив на технологічністьконструкціїблоків. Складпоказниківта їх ранжированапослідовністьпо ваговійзначущостізведені в таблиці3.3

Таблиця3.3

Відноснічасткові показникитехнологічності

Продовженнятаблиці 3.3

3.3.3.Визначаємочислове значеннякомплексногопоказникатехнологічностівиробу.

Комплекснийпоказник визначаєтьсяна основі відноснихчастковихпоказниківза формулою:

деК_і– величинапоказника(порядок знаходженнячисловогозначення визначенийв пункті 2).

_і– коефіцієнтвагової значущості;

і– порядковийномер показникав ранжированійпослідовності.

3.3.4.Оцінюємо рівеньтехнологічностіконструкції

Рівеньтехнологічностірозроблюваноговиробу згідноз ГОСТ 14.201-33, оцінюютьвідхиленнямдосягнутогокомплексногопоказника віднормативногоК_н.Це відношенняповинно задовольнятиумові:

>1, (3.8)

деК_н= 0,5 – нормативнийкомплекснийпоказниктехнологічностіблоків (табл.3.4).

Таблиця3.4

Комплексніпоказникитехнологічностіблоків

Висновок:так як відношеннякомплексногопоказника донормативногобільше одиниці,то конструкціюможна вважатитехнологічною.

3.4.Технічніумови

3.4.1.Маркіруванняі пломбування

Найменуванняй умовне позначенняприладу,товарний знакпідприємствананесені уверхній частинілицевоїпанелі. Умовнепозначенняпроставленетакож на правійбічній стінцікорпусу.

Заводськийпорядковийномер приладуі рік виготовленнярозташованіна задній панелі.

Всіелементи іскладові частини,установленіна панелях ідрукованихплатах приладу,мають маркіруванняпозиційнихпозначеньвідповіднодо позиційнихпозначеньпереліківелементів доелектричнихі принциповихсхем і маркіруютьсямастичнимипломбами, щорозташованіна задній панелі.

Запаснемайно в укладальнихящикахмає маркіруванняна самих елементах.

3.4.2.Загальніположення

3.4.2.1.Після тривалогозбереженняварто зробитизовнішнійогляд.

Призовнішньомуогляді необхідноперевірити:

1. цілістьпломб;

2. комплектність;

3. відсутністьзовнішніхмеханічнихушкоджень, щовпливають наточність показаньприладу;

4. міцністькріпленняорганів керування,чіткість фіксаціїїхніх положень;

5. наявністьзапобіжників;

6. чистотуроз’ємів ігнізд;

7. станлакофарбовихпокриттів,гальванічнихпокриттів ічіткістьгравірування;

8. стансполучнихкабелів і переходів;

3.4.2.2.При роботіприладукатегоричнозабороняєтьсяставити йогона передню ізадню панелі,що може призвестидо поломкиорганів керуванняі введеннямережногошнура.

Зробитипозначкиу формуляріпро початокексплуатаціїі записатипоказаннялічильниканаробітку.

3. Вказівказаходівбезпеки

Повимогам електробезпекиприладзадовольняєнормам

ОСТ4.275. 003. – 77 класу захисту1.

Передвмиканняму мережунеобхіднозаземлитикорпус приладучерез затискачзаземлення.

Прироботі з відкритимприладомне допускаєтьсястикання зіструмопровіднимиелементами,томущов приладі існуєзміннанапруга220 В на вхіднихзатискачахтрансформатора,роз'єміі контактахвимиканнямережі.

Замінадеталей ізапобіжниківповинна проводитисятільки признеструмленомуприладі.

3.4.4.Правилазбереження

Прилад,що поступаєна склад споживача,може зберігатисяв упакованомувиглядіпротягом одногороку з днянадходження.

3.4.4.1.Умови збереженняприладу:

1)опалювальнісховища:

1.1)температураповітря від+1⁰Сдо + 40⁰С;

1.2)відноснавологість до80% при температурі+ 25⁰С;

2)неопалюавнісховища:

2.1)температураповітря від– 50⁰Сдо + 40⁰С;

2.2)відносна вологістьдо 98% при температурі+ 25⁰С.

3.4.4.2.У помешканняхдля збереженняне повинно бутипилу,парів,кислот і лугів,що викликаютькорозію.

3.4.5.Транспортування

3.4.5.1.Тара, упаковкаі маркіруванняупаковки

Длязабезпеченняповної цілостіприладупри транспортуваннівикористовуєтьсяукладальнийящикі транспортний(тарний)ящик.

Упаковкавідбуваєтьсяв робочих умовах.

Конструкціятарних ящиківпо ГОСТ 2991 – 76 абоГОСТ

5959– 71.

Упаковкаприладуперед транспортуваннямвідбуваєтьсяв наступнійпослідовності:

1)установлюютьприладв укладальнийящикміж амортизаторами;установлюютьящикіз робочимкомплектому бічний відсікукладальногоящика;

2)експлуатаційнудокументацію,завернувшив обгортковийпапір, поміщаютьу правийбічний відсікукладальногоящика;

3)закривають,пломбуютьукладальнийящикі ставлять йогона амортизаційніпрокладки втранспортнийящик,що зсерединизастеленийводонепроникнимпапером;

4)заповнюютьдо ущільненнявільнийпростір міжприладомі стінкамитранспортногоящикапрокладкамиз гофрованогокартону;

5)поміщаютьтоваросупроводжувальнудокументаціюна верхнійшарпрокладочногоматеріалу підводонепроникнуоббивку верхньоїкришки транспортногоящика;

6)закріплюютьцвяхамикришку ящика,обтягаютьсталевою стрічкоюі пломбують,місця розташуванняпломб обводятьчервоною фарбою.

Притранспортуванніморським транспортомдля захистувід впливунавколишньогосередовищаприладповиннийпоміщатисяв поліетиленовийчохол із товщиноюплівки 0,15 – 0,2 мм.Усередині чохла– сілікагель-влагопоглотиначіз початковоювологістюне більш 2% ізрозрахунку100 г сілікагелюна1 м²поверхнічохла. Маркіруваннятари по ГОСТ14192 - 77.

3.4.5.2.Умови транспортування

Транспортуванняприладув транспортномуящикувідбуваєтьсяусіма видамитранспортупри температурінавколишньогоповітря відмінус 50 до плюс600 С та відноснійвологості до95% при температурінавколишньогосередовищане більш плюс300 ⁰С.

Притранспортуваннітара повиннабути передбаченавід влученнявнеї атмосфернихосадіві пилу. Не допускаєтьсякантуванняприладу.

Упроцесі експлуатаціїприладможе транспортуватисяз об'єкта наоб'єкт в укладальномуящикуавтомобільнимтранспортомна відстаньдо 1000км(швидкість пошосейних дорогахдо 60 км/год., погрунтовим –20 - 40 км/год.).

3.4.6.Вказівкипо експлуотації

Післярозпаковкиз укладальногоящика, приладнеобхіднооглянути навідсутністьзовнішніхпошкоджень.

Приприйманніприладу необхідновпевнитисьв наявностіповного комплектузгідно документації.

Допочатку роботиз приладомнеобхідновивчити інструкціюпо експлуотації,схему конструкціїприладу, призначенняорганів керуваннята роз’ємів,що розташованіна переднійта задній панеляхприладу.

Роботаприладу повиннапроходити вумовах, що невиходять замежі робочихумов експлуотації.

Допочатку експлуотаціїприладу, а такожперіодичнопід час експлуотаціїприлад повинензадовольнятинаступнимумовам:

1. відсутністьзовнішніхмеханічнихпошкоджень;

2. наявністьта міцністькріпленняорганів керування,правильногообертанняорганів настройки,наявністьзапобіжників;

3. приексплуотаціївентиляційніотвори в корпусіприладу неповинні закриватисястороннімипредметами.

Длязапобіганнявід нещаснихвипадків тапередчасноговиходу з ладуприладу недопускається:

1. вмикатиприлад признятій верхнійкришці. В приладі,що працює відмережі змінногоструму, є небезпечнадля життя напруга220В;

2. натягуваннята посмикуваннямережногошнура;

торкатисяприладу мокримируками.

2.4.7.Гарантіїпостачальника

ВиробникгарантуєвідповідністьдетонометраГОСТ та данимтехнічнимумовам привиконаннікористувачемправил експлуотації.

Гарантійнийстрок 12 місяцівз дня продажучерез роздрібнумережу.

Впродовжгарантійногостроку експлуотаціївласник маєправо на безкоштовнетехнічнеобслуговуваннядетонометра,а в разі несправностівиробу набезкоштовнийремонт припред’явленнігарантійноготалону. На часгарантійногоремонту ремонтнепідприємствоповинно безкоштовнопредставитий встановитивласнику пойого вимозіаппарат аналогічногофункціональногопризначення.

Обміннесправнихдетонометрівздійснюєтьсяу відповідностіз діючими правиламиобміну промисловихтоварів, щобули купленів роздрібніймережі дерхавноїта кооперативноїторговлі.

2.4.8.Правила приймання

Прийманнядетонометраповинна проводитисяВТК підприємства-виробникау відповідностіз правилами,що викладенів дійсних ТУ.

Дляперевіркивиробу навідповідністьвимогам дійсногоТУ на підприємстві-виробникупредставникомВТК проводятьсявипробуванняприймально-сдавальні,періодичнівипробуваннята типовівипробуванняна надійність,що входять всклад періодичнихвипробувань.

Вирібповинен пред’являтисяна випробуванняВТК звісткою,яка складенапо діючій напідприємствіформі.

Контрольно-вимірювальната випробовувальнааппаратураповинна матипломби підприємствпостачальниківабо виробниківабо бюро вимірюванньта перевірок(БВП), а такожсвідоцтва проперевірку звказівкоюстроку наступноїперевірки.Використанняапаратури ззакінченимитермінамиперевірки, зпошкодженимипломбами, безпаспортів тасвідоцтв недопускається.Вмикання такалібровкаконтрольно-вимирювальноїапаратуриповинні проводитисяу відповідностіз інструкціями.Результатикожного видувипробуваннявважаютьсядійсними, априлад вважаєтьсявитримавшимїх, якщо в процесіїх проведенняпараметри тахарактеристикивідповідаютьвимогам діючогоТУ.

Випробуванняпроводятьсяпри температурінавколишньогосередовищавід 283К до 308К (від+ 10⁰Сдо + 35⁰С),відноснійвологостіповітря до 80 %при температуріt = 298К (+ 25⁰С),атмосферномутиску 86 – 106 кПа(650 – 800 мм рт. ст.),напрузі мережіживлення 220±22В,частотою 50±0,5Гц з вмістомгармонік до5 %.

Кліматичніумови проведеннявипробуваньна стійкістьдо дії вологості,підвищеноїта пониженоїтемпературиповинні відповідативимогам, щовказані в методикахпроведеннявимірів.

3.4.9.Налагодженнядетонометрапочинають ізперевіркиправильностімонтажу і напругживленняна виходахстабілізованогоджерела напруги.Після цьогопереходятьдо покаскаднгоуконтролюпрацездатностідетонометра.На вхід XS1 подаютьсинусоїдальнийсигнал частотою3150 Гц і амплітудоюбіля 1 В. Переконавшисьу проходженнісигналу нанеінвертуючийвхід ОП DA2, перевіряютьпогашеннянизькочастотнихі високочастотнихсигналів вхіднимисмуговимифільтрами.фильтрамиНа частотах50 Гц і 15 кГц загасанняповинно складатибіля 40 дБі 12 дБвідповідно.

БалансуваннямОПDA2 установлюютьвихіднийпотенціалпідсилювачав межах0,2...0,5 В. Такийзсув ОПпрактично неробитьвпливина якість обмеження,але знижуєструм,споживанийОПDA2 у режимі відсутностівимірювальногосигналу.

Дляконтролю сигналуна виходіпідсилювача-обмежувачана ОПК574УД1варто застосовуватиосцилограф,вхідна ємністьщупа якого неперевищує15...25 пФ. Припустимопідключатиосцилографчерез резисторзопором 2...5кОм.У випадкунедотриманняцих вимог можливосамозбудженняопераційногопідсилювача.У діапазоніамплітуд вхіднихсигналів 0,05...30 Вповинні спостерігатисяпрямокутніімпульси зкрутими фронтамиі скважністю,рівнійдвом. Виникненнянесиметричностіобмеження можебути пов'язанез несправністюодного з діодівVD3, VD4, VD6, VD7.

Амплітудапозитивнихімпульсів нарезисторіR18 повинна складати3,7...4,2 В, а на виходіодновібратораDD1 – б іля 3,5...4,0 В.ПідстроюваннямрезистораR19 необхідновстановитискважністьвихідних імпульсіводновібратора,рівну двом.

Дляодержаннязазначеноївище точностідетонометрапараметриімпульсів навиході ключовогокаскаду, зібраногона транзисторіVT3, повинні матицілком визначені,стабільнізначення. ЗавдякивикористаннюпрецизійногостабілітронаVD10 (Д818Е)амплітудаімпульсівдорівнює8,6±0,3В. У випадкузастосуваннястабілітронівіншихтипів будепотрібно їхнійіндивідуальнийдобір із метоюодержаннянеобхідногозначення амплітуди.

Найбільшепросто інтегральнаоцінкаформи імпульсіввідбуваєтьсявольтметромпостійноїнапруги з високоомнимвходом, залученимдо колектораVT3. При частотісигналу, рівної3150 Гц, середнєзначення напругив цій точціповинно складати4,5 В. У противномувипадку можезнадобитисякорекція тривалостіімпульсівдобором опорурезистораR19.

Правильнозібраний фільтрнижніхчастот на ОПDA3 налагодженняне потребує.Перевірка йогопрацездатностіполягаєлише в контроліпостійноївихідної напругифільтра, значеннякотрогоповинно бути

2,25В.

Післяцього перемикачSA2 установлюютьна найбільшчутливумежувиміру (0,1 %) і балансуютьОПDA4. Для калібруваннядвухполуперіодноговипрямлячана ОПDA7 тимчасововипаюютьлівіза схемою виводирезисторівR50, R51, а точкуїх з'єднанняпідключаютьдо регульованогоджерела напруги10 В. Зміні напругивід 0 до 8 В повинневідповідатипропорційнезбільшеннянапруги навиході ОПDA7 до 4,5 В та кутовепереміщеннястрілки вимірювальноїголовкиРА2до крайньоїпозначкишкали. КоригуваннячутливостівольтметраздійснюєтьсярезисторомR68.

Каналвиміру дрейфукалібруютьу такий спосіб.На вхід приладуподають синусоїдальнийсигнал частотою3150 Гц ± 0,2 %. УстановиврезисторR35 у середнєположення,що відповідаєвідсутностізсуву середньоїшвидкості,балансувальнимрезисторомR39 установлюютьстрілкуіндикатораРА1у нульове положення.Потім змінюютьчастоту сигналуна ± 5 % щодо 3150 Гці добором резистораR48 добиваютьсявідхиленнястрілки докінцевої позначкишкали. Далінеобхіднопереконатися,що крайнімположеннямдвижка резистораR35 відповідаєдевіаціячастоти ± 5 %. Прицьому вихіднийпотенціал ОПDA5 повиненскладати± 4 В. Якщо це нетак, чутливістькоректуютьпідбором резистораR45.

Післяцьогонеобхідновстановитипоріг спрацьовуваннякомпараторана рівні ± 4,5...5,0В. Для цьогочастоту сигналупіднімаютьвище зазначенихмеж.Установив навиході ОПDA5 потенціалбіля 4,7 В, змінюютьопір резитораR47 до появи стрибківвихідногопотенціалуОПDA6. Потім плавнознижуютьчастоту сигналу.Значення модулянегативногопорога компараторане повинновідрізнятисявід позитивногобільш ніж на± 0,2 В. У противномувипадку будепотрібно підбіратипари діодівVD16, VD17 по прямомуопору.

Транзисторніключі, зібраніна транзисторахVT4, VT8 і VT9, при правильномумонтажі налагодженняне потребують.

Дляналагодженнявмонтованогогенераторана ОПDA1 перемикачSA1 перемикаєтьсяв стан"Ввімкено".Амплітудагенеруємоїнапруги повиннаскладати 0,8...1,2В. Якщо значенняамплітудиістотно відрізняєтьсявід зазначеного,варто підібратиопір резистораR9. Установкачастоти коливаньвідбуваєтьсярезисторомR4 за допомогоюцифровогочастотоміра.Відхиленнячастоти відномінальної(3150 Гц) не повинноперевищувати± 0,1 %.

Назакінченнянеобхіднозауважити,що детонометрможе забезпечуватибільш низькупохибкувиміру коефіцієнтадетонації.Проте для цьоготреба провестикалібруванняканалу вимірудетонації,використовуючигенераторзвукових частотіз частотноюмодуляцієюГЗ-103.

5.ЕКОНОМІЧНИЙРОЗДІЛ

Розрахункипроводятьсяна основі данихбазовогопідприємства.

Початковідані для розрахунку:

річнапрограма випуску– 100000 шт.;

кількістьзмін – 2;

тривалістьзміни – 8 год.;

календарнийфонд часу – 366днів;

відрахуванняна соціальнестрахування– 4 % від загальноїзаробітноїплати;

накладніцехові витрати:

1) по групіА – 140 % від основноїзаробітноїплати;

2) по групіБ – 160 % від основноїзаробітноїплати;

загальнозаводськівитрати – 350 % відосновної заробітноїплати;

позавиробничівитрати – 35 % відзаводськоїсобівартості;

рентабельністьвиробу – 20 % відповної собівартості;

відрахуваннядо ПенсійногоФонду – 32 % відзагальноїзаробітноїплати;

відрахуванняв Фонд зайнятості– 1,5 % від загальноїзаробітноїплати;

податокна додану вартість– 20 % від оптовоїціни виробу;

процентневиходів нароботу робітників– 10 %;

процентпростоїв устаткування– 5 %;

транспортно-заготівельнівитрати – 15 %;

плановийперіод – 1 рік;

додатковазаробітна плата– 30 %;

премії– 20 %

5.1. Розрахуноквартості основних,допоміжнихматеріалівта купованихвиробів інапівфабрикатів

Розрахунокфонду оплатипраці (ФОП) тафонду споживання(ФС) проводитьсяна основі годиннихтарифних ставокз урахуваннямрозрядів приведенихв таблиці 5.1.

Таблиця5.1

Годиннітарифні ставкиробітників

Розрахунокфонду оплатипраці та фондуспоживаннядля керівниківта службовцівздійснюєтьсяна основівстановленихпосадовихокладів з урахуваннямкатегорійзгідно з штатнимрозкладом.

Починаючирозрахунок,необхіднопорівнятитехнологічніпроцеси звикористаннямгрупової пайкита з використаннямручної пайки.

Технологічнийпроцес з використаннямгрупової пайкивключає:

1) підготовчуоперацію;

2) електромонтажніоперації (встановленярезисторів,конденсаторів,транзисторів,діодів, стабілітронів,катушок індуктивності,мікросхем);

3) груповупайку;

4) допайку;

5) промивку.

2.1.1. Визначаємовідрядну розцінку:

, (5.1)

деt_шт–норма часу навиріб (див. табл.5.2);

C_год– годинна тарифнаставка (табл.5.1).

Р_від1= = 0,43 грн.;

Р_від2= = 1,12 грн.

Дляпорівняннядвох данихтехнологічнихпроцесів необхіднозаповнититаблицю 5.2.

Таблиця5.2

Техніко-економічнеобгрунтуваннявибору варіантутехнологічногопроцесу

Таблиця5.3

Розрахуноквартості основнихматеріалів

Вартістьматеріалу навиріб визначаєтьсямноженням нормивитрат матеріалуна виріб (в кг)на ціну одиниціданого матеріалу(в грн.).

Таблиця5.4

Розрахуноквартості купованихвиробів танапівфабрикатів

Таблиця5.5

Розрахуноквартості допоміжнихматеріалів

5.2.Розрахуноккорисного фондучасу

5.2.1.Визначаємономінальнийфонд часу:

F_н= (F_к– F_в– F_св)d– F_пр.св= 1978 год., (5.2)

деF_к= 366 днів – календарнийфонд часу;

F_в= 112 – вихідні дні;

F_св= 6 – святковідні;

F_пр.св= 8 – скороченняробочого часув передсвятковідні;

d = 8годин– тривалістьробочого дня.

5.2.2.Визначаємокорисний фондчасу для працюючих:

к= 366 днів – календарнийфонд часу;

Fв= 112 – вихідні дні;

Fсв= 6 – святковідні;

Fпр.св= 8 – скороченняробочого часув передсвятковідні;

d= 8 годин – тривалістьробочого дня.

5.2.2.Визначаємокорисний фондчасу для працюючих:

EMBEDEquation.3 год., (5.3)

деη = 10 % –процент невиходівробітниківв зв’язку звиконаннямдержобов’язків,хворобою, відпусткою.

5.2.3.Визначаємокорисний фондчасу для устаткування:

год.= 225480 хв., (5.4)

деZ = 2 – кількістьзмін;

μ = 5% –процент простоюустаткуванняв ремонті тавнутрішньо-змінніперерви.

Таблиця5.6

Розрахуноккорисного фондучасу одногоробітника

на2000 рік

5.3.Розрахунокпараметрівпотокової лінії

5.3.1.Розраховуємотакт потоковоїлінії:

хв./шт., (5.5)

деF_{кор.уст}= 225480 хв. – кориснийфонд часуустаткування;

N= 100000 шт. – умовно-річнапрограма.

5.3.2.Розраховуємотемп потоковоїлінії ( кількістьдеталей загодину):

шт./год., (5.6)

де t = 60 хвилин– одиниця часу.

5.3.3.Робиморозрахунокробочих місцьm_р,і коефіцієнтазавантаженняК_з:

, (5.7)

, (5.8)

деm_пр– прийнятакількістьробочих місць.

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

; ;

=17,443 =17

Якщона конвейєрівиконуютьсяконтрольніоперації, тонеобхіднопередбачитиробочі місцядля контролерів– 2 робочих місця,а також длязабезпеченнябезперервноїроботи конвейєрарезервні робочімісця в розмірі8 – 10 % від m_пр.

Тодізагальна кількістьробочих місцьна конвейєрівизначаєтьсяслідуючимчином:

m_заг1= m_пр1+ m_кон1+ m_рез1= 17 + 2 + 2 = 21, (5.9)

деm_кон= 2 – робочімісця дляконтролерів;

m_рез= 2 –резервні робочімісця.

Аналогічнопроведеморозрахунокпо другомуваріанту:

, (5.10)

m_пр2= 46 чол.

m_заг2= m_пр2+ m_кон2+ m_рез2

5.3.4.Розраховуємоскороченнякількостіробочих місць

Δm =m_заг2– m_заг1= 53 –21 = 32 чол., (5.11)

5.3.5. Розраховуємодовжину потоковоїлінії:

, (5.12)

деl_o= 1 м –крок конвеєра.

м;

м

5.3.6. Розраховуємоплощу, яку займаєконвейєр:

S_к= (Н + П)L_р (5.13)

де П = 2,5 м– проходи, проїзди;

Н = 1,5 м –ширина конвейєрноїстрічки.

S_к1= (2,5 + 1,5)10,5= 42 м²;

S_к2=(2,5 + 1,5)26,5= 106 м².

5.3.7.Визначаємозагальну площудільниці, якузаймає конвеєрз урахуваннямплощі підсобнихприміщень,робочих місцьслужбовців.Вонастановить 120 %від площі конвеєра:

S_заг= 1,2S_км² (5.14)

S_заг1= 1,242= 50,4 м²;

S_заг2= 1,2106= 127,2 м².

5.3.8.Визначаємоскороченнязагальної площідільниці:

ΔS_заг= S_заг1– S_заг2= 127,2 – 50,4 = 76,8 м², (5.15)

5.3.9. Розраховуємошвидкість рухуконвейєра:

м/хв. (5.16)

5.3.10.Розраховуємотривалістьтехнологічногоциклу длярозподільчогоконвеєра:

, (5.17)

хв.;

хв.

5.3.11. Розраховуємоскороченнятривалостітехнологічногоциклу длярозподільчогоконвеєра:

ΔТ_ц= Т_ц1– Т_ц2= 183,53 – 72,72 = 110,81 хв., (5.18)

5.3.12.Визначаємозапас на конвейєрнійлінії

5.3.12.1. Технологічнийзапас Z_техвключає всідеталі, схеми,що знаходятьсяна робочихмісцях в процесімонтажу і складання.Він дорівнюєкількостіробочих місцьна конвейєрі:

Z_тех= m_заг, (5.19)

Z_тех1= 21 шт.;

Z_тех2= 53 шт.

5.3.12.2.Визначаємоскороченнятехнологічногозапасу:

ΔZ_тех= Z_тех1– Z_тех2= 53 – 21 = 32 шт.

5.3.12.3. ВизначаємоZ_тр,що включає всіелементи, схеми,розташованіна конвейєріміж робочимимісцями:

Z_тр= m_заг– 1, (5.20)

Z_тр1= 21 – 1 = 20 шт.;

Z_тр2= 53 – 1 = 52 шт.

5.3.12.4.Визначаємоскороченнятранспортногозапасу:

ΔZ_тр= Z_тр1– Z_тр2= 52 – 20 = 32 шт., (5.21)

5.3.12.5. Страховийзапас (Z_стр)створюєтьсяна операціях,недостатньоосвоєних навиробництві,з метою запобіганнязупинки виробничогопроцесу, навипадок виходуз ладу інструменту,устаткуванняі т.ін.

Як свідчитьвиробничийдосвід, страховийзапас становить4 – 5 % від розмірузмінного завданняN_зм:

шт., (5.22)

шт., (5.23)

5.3.12.6.Розрахунокобсягів незавершеноговиробництва:

N_нез= Z_тех+ Z_тр+ Z_стр= 21 + 20 + 11 = 52 шт., (5.24)

5.4. Розрахунокчисельностіпрацюючих

5.4.1. Визначаємочисельністьосновних робітниківР_осн.Наявна кількістьосновних робітниківР_осн.явна конвеєрівизначаєтьсявиходячи зкількостіробочих місцьз врахуваннямзмінностіроботи:

Р_осн.яв= m_прZ, (5.25)

Р_осн.яв1= 172= 34 чол.;

Р_осн.яв2= 462= 92 чол.

5.4.2. Визначаємоумовну економіючисельностіосновних робітників:

ΔР_осн.яв= Р_осн.яв1– Р_осн.яв2= 92 – 34 = 58 чол., (5.26)

5.4.3. Визначаємоспискову чисельністьосновних робітників:

Р_осн.сп= Р_осн.явК_сп, (5.27)

де К_сп– коефіцієнтпереводу наявноїкількостіробітниківв спискову.

Визначаємокоефіцієнтпереводу наявноїкількостіробітниківв спискову:

, (5.28)

Отриманідані підставляємов формулу (5.27) іотримуєморезультат:

Р_осн.сп1= 341,11= 37,7438чол.;

Р_осн.сп2= 921,11= 102,12102чол.

5.4.4. Визначаємоскороченнясписковоїчисельностіосновних робітників

ΔР_осн.сп= Р_осн.сп1– Р_осн.сп2= 102 – 38 = 64 чол., (5.29)

5.4.5. ВизначаємочисельністьдопоміжнихробітниківР_доп,яка становить15 % від Р_осн.яв:

Р_доп= 0,15Р_осн.яв, (5.30)

Р_доп1= 0,1534= 5,15чол.;

Р_доп2= 0,1592= 13,814чол.

5.4.6. Знаходимозагальну чисельністьробітників:

Р_заг= Р_осн+ Р_доп, (5.31)

Р_заг1= 34 + 5 = 39 чол.;

Р_заг2= 92 + 14 чол.

5.4.7.Розраховуємочисельністькерівниківі спеціалістів(вона становить8 % від Р_заг)

Р_спец= 0,08Р_заг, (5.32)

Р_спец1= 0,0839= 3,94чол.;

Р_спец2= 0,08106= 10,611чол.

При розрахункутакож необхідновраховуватинорми обслуговування:1 майстер на 20– 25 робітників,а також режимроботи дільниці(змін) ; 1 технік-технологприймаєтьсяна виробничудільницю.

5.4.8. Знаходимозагальну чисельністьпрацюючих надільниці:

Р = Р_заг+ Р_спец, (5.33)

Р₁= 39 + 4 = 43 чол.;

Р₂= 106 + 11 = 117 чол.

5.4.9. Розраховуємосередній розрядосновних ідопоміжнихробітників:

для основнихробітників:

, (5.34)

для допоміжнихробітників:

, (5.35)

деf–розряд робітника.

Результатирозрахунківзаносимо дотаблиці 5.7.

Таблиця5.7

Чисельністьпрацюючихдільниці

5.5.Розрахунокфонду оплатипраці всіхкатегорійпрацюючих

5.5.1. Фондоплати працівключає оплатупраці основноговиробничогоперсоналупідприємства,а також преміїробітникам,керівникам,спеціалістамта іншим службовцямза виробничірезультати,витрати наоплату працінештатнихпрацівників.

До складувитрат на оплатупраці ФОП входять:

З_п.осн– виплати позаробітнійплаті за виконануроботу, розрахованіна основі відряднихрозцінок, тарифнихставок і посадових окладів;

З_п.дод– надбавки ідоплати дотарифних ставокі окладів, втому числі зароботу в нічнийчас, за суміщенняпрофесій, розширеннязон обслуговування;премії за виробничірезультати;вартістьбезкоштовногохарчуванняі т.ін. згідноз діючим законодавством;оплата чергових,учнівськихі додатковихвідпусток,компенсаціяза невикористанувідпустку,оплата пільговихгодин підліткам,оплата годин,пов’язаних з виконаннямдержобов’язків,одноразовавинагородаза вислугуроків; оплатаза час вимушеногопростою і т.ін.;доплати у випадкахтимчасовоївтрати працездатностідо фактичногозаробітку;оплата за роботуу вихідні ісвяткові дні,позаурочнігодини; іншівитрати.

5.5.2. Розрахунокфонду оплатипраці для основнихробітниківза відрядноюсистемою оплатипраці

Основназаробітна платана одиницюпродукціїдорівнює відряднійрозцінці Р_від.

5.5.2.1.Визначаємоосновну зарплатуна річну програмувипуску:

З_п.осн= Р_відN_ум.рік, (5.36)

З_п.осн1= 0,43100000= 43000 грн.;

З_п.осн2= 1,12100000= 112000 грн.

5.5.2.2.Визначаємододатковузарплату нарічну програмувипуску:

З_п.дод= З_п.оснК_д, (5.37)

деК_д= 30 % –додатковазарплата.

З_п.дод1= 430000,3= 12900 грн.;

З_п.дод2= 1120000,3= 33600 грн.

5.5.2.3.Визначаємозагальну зарплатуна річну програмувипуску:

З_п.заг= З_п.осн+ З_п.дод, (5.38)

З_п.заг1= 43000 + 12900 = 55900 грн.;

З_п.заг2= 112000 + 33600 = 145600 грн.

5.5.2.4.Визначаємосередньомісячнузарплату робітника:

, (5.39)

де12 – кількістьмісяців року.

грн.;

грн.

Результатирозрахунківвносимо дотаблиці 5.8.

Таблиця5.8

Фондоплати праціосновних робітників

5.5.3. Розрахунокфонду оплатипраці для допоміжнихробітниківза почасовоюформою оплатипраці

5.5.3.1. Визначаємоосновну заробітнуплату допоміжнихробітників:

З_{п.осн.доп}= F_корС_годР_доп= 1780(20,77+ 30,86)= 7333,60 грн., (5.40)

деF_кор –корисний фондчасу для працюючих(див. с.);

С_год– годинна тарифнаставка (див.табл. 5.1);

Р_доп– кількістьдопоміжнихробітників(див. табл. 5.7).

5.5.3.2.Визначаємододатковузаробітну платудопоміжнихробітників:

З_{п.дод.доп}= З_{п.осн.доп}К_д= 7333,600,3= 2200,08 грн. (5.41)

деК_д = 30 % – додатковазаробітнаплата.

5.5.3.3.Визначаємозагальну заробітнуплату допоміжнихробітників:

З_{п.заг.доп}= З_{п.осн.доп}+ З_{п.дод.доп}= 9533,68 грн., (5.42)

5.5.3.4.Визначаємосередню заробітнуплату допоміжнихробітників:

грн., (5.43)

де 12 –кількістьмісяців року.

Результатирозрахунківвносимо дотаблиці 5.9

Таблиця5.9

Фондоплати працідопоміжнихробітників

5.5.4. Розрахунокфонду оплатипраці для службовців

З метоюстворення умовдля становленняринку з 1.09.1996 рокувідмінена діючасистема диференціаціїпідприємствпо оплаті працікерівників,спеціалістівта службовців.При цьому посадовіоклади вказанимкатегоріямпрацюючихвстановлюютьсясамостійно,використовуючицентралізованозатвердженірозміри посадовихокладів якорієнтир длядиференціаціїоплати праців залежностівід професії,кваліфікації,складностіі умов виконанняробіт.

Оплатарозраховуєтьсяяк сума добуткукожного посадовогоокладу на чисельністьпрацівниківі на кількістьмісяців їхроботи в плановомуперіоді

Для розрахункуФОП службовцівзаповнюємотаблицю 5.10.

Таблиця5.10

Фондоплати праціслужбовців

5.5.5. Розрахунокфонду споживання

Фондспоживанняскладаєтьсяз фонду оплатипраці, а такожпремії і заохоченняза рахунокприбутку таінших джерел.До них відносяться:матеріальнадопомога, винагородиза підсумкамироботи за рік,оплата додатковонаданих зарішенням трудовогоколективу,надбавки допенсій, одноразовідопомоги ветеранампраці, що виходятьна пенсію, доходи(дивіденди,проценти) поакціях і т.ін.

Для розрахункуфонду споживаннязаповнюємотаблицю 5.11.

Таблиця5.11

Фондспоживаннявсіх категорійпрацюючих надільниці

5.6. Калькуляціясобівартостіта оптової цінивиробу

Собівартість– це вираженів грошовійформі витратина виробництвоі реалізаціюпродукції.

Калькуляція– це розрахуноквитрат на виробництво одиниці продукціїза статтямивитрат.

Розрахункипроводимо подвох варіантах(табл.5.12).

5.6.1.Розрахунокцехової собівартості:

С_цех= С_о.м+ С_доп+ С_нф+ З_п.заг+ В_соц+ В_п.фВ_ф.з+ ЦВ(А) + ЦВ(Б), (5.43)

Стаття1. Сировина іосновні матеріали:

С_о.м= С_о.м+ ТЗВ, (5.44)

де ТЗВ= 15 % – транспортно-заготівельнівитрати в %-хвід С_о.м.

С_о.м= 2 + 0,152= 2,3 грн.

Стаття2. Купованікомплектуючівироби танапівфабрикати:

С_нф= С_нф+ ТЗВ, (5.45)

де ТЗВ= 15 % – транспортно-заготівельнівитрати в %-хвід С_нф.

С_нф= 48,1 + 0,1548,1= 55,32 грн.

Стаття3. Допоміжніматеріали:

С_доп= С_доп+ ТЗВ, (5.46)

де ТЗВ= 15 % – транспортно-заготівельнівитрати в %-хвід С_доп.

С_доп= 2,81 + 0,152,81= 3,23

Стаття4. Основна заробітнаплата основнихробітників(табл.5.8):

З_п.осн1= 0,43 грн.;

З_п.осн2= 1,12 грн.

Стаття5. Зарплата додаткова(табл.5.8):

З_п.доп1= 0,13 грн.;

З_п.доп2=0,34 грн.

Зарплатазагальна (табл.5.8):

З_п.заг= 0,56 грн.;

З_п.заг= 1,46 грн.

Стаття6. Відрахуванняна соціальнестрахування(становлять4 % від загальноїзаробітноїплати):

В_соц= 0,04З_п.заг, (5.47)

В_соц1= 0,040,56= 0,02 грн.;

В_соц2= 0,041,46= 0,06 грн.

Стаття7. Відрахуваннядо пенсійногофонду (становлять32 % від загальноїзаробітноїплати):

В_п.ф= 0,32З_п.заг, (5.48)

В_п.ф1= 0,320,56= 0,18 грн.;

В_п.ф2= 0,321,46= 0,47 грн.

Стаття8. Відрахуванняу фонд зайнятості(становлять1,5 % від загальноїзаробітноїплати):

В_ф.з= 0,32З_п.заг, (5.49)

В_ф.з1= 0,0150,56= 0,01 грн.;

В_ф.з2= 0,0151,46= 0,02 грн.

Стаття9. Накладні цеховівитрати погрупі А (становлять140 % від основноїзаробітноїплати):

ЦВ(А)= 1,4З_п.осн, (5.50)

ЦВ(А)₁= 1,40,43= 0,60 грн.;

ЦВ(А)₂= 1,41,12= 1,57 грн.

де ЦВ(А)– витрати наутримання іексплуатаціюустаткування

Стаття10. Накладні цеховівитрати погрупі Б (становлять160 % від основноїзаробітноїплати):

ЦВ(Б)= 1,6З_п.осн, (5.51)

де ЦВ(Б)– загальноцеховівитрати.

ЦВ(Б)₁= 1,60,43= 0,69 грн.;

ЦВ(Б)₂= 1,61,12= 1,79 грн.

5.6.2. Собівартістьзаводська:

С_зав= С_цех+ В_зз, (5.52)

де В_зз– загальнозаводськівитрати.

Стаття11. Загальнозаводськівитрати (становлять350 % від основноїзаробітноїплати):

В_зз= 3,5З_п.осн, (5.53)

В_зз1= 3,50,43= 1,51 грн.;

В_зз2= 3,51,12= 3,92 грн.;

С_зав1= 62,91 + 1,51 = 64,42 грн.;

С_зав2= 66,22 + 3,92 = 70,14 грн.

5.6.3. Собівартістьповна:

С_пов= С_зав+ В_пв, (5.54)

де В_пз– позавиробничівитрати.

Стаття12. Позавиробничівитрати (становлять35 % від заводськоїсобівартості):

В_пз= 0,35С_зав, (5.53)

В_пз1= 0,3564,42= 22,55 грн.;

В_пз2= 0,3570,14= 24,55 грн.;

С_пов1= 64,42 + 22,55 = 86,97 грн.;

С_пов2= 70,14 + 24,55 = 94,69 грн.

5.6.4. Оптоваціна:

Ц_опт= С_пов+ П_пл, (5.54)

де П_пл– плановийприбуток.

Стаття13. Плановийприбуток:

П_пл= РС_пов, (5.55)

де Р = 20 % –рентабельність.

П_пл1= 0,286,97= 17,39 грн.4

П_пл2= 0,294,69= 18,94 грн.;

Ц_опт1= 86,97 + 17,39 = 104,36 грн.;

Ц_опт2= 94,69 + 18,94 = 113,63 грн.

5.6.5. Відпускнаціна:

Ц_від= Ц_опт+ ПДВ, (5.56)

де ПДВ= 20 % – податок надодану вартістьв % - х від Ц_опт.

Стаття14. Податок надодану вартість:

ПДВ= 0,2Ц_опт, (5.57)

ПДВ₁= 0,2104,36= 20,87 грн.;

ПДВ₂= 0,2113,63= 22,73 грн.;

Ц_від1= 104,36 + 20,87 = 125,23 грн.;

Ц_від2= 113,63 + 22,73 = 136,36 грн.

Отриманідані заносимов таблицю 5.12.

Таблиця5.12

Калькуляціясобівартостіна плату

5.7.Розрахуноктехніко-економічнихпоказниківдільниці

5.7.1. Випусктоварної продукціїна одну гривнюфонду оплатипраці:

грн./грн., (5.58)

5.7.2. Випускпродукції на1 –ну гривнюзатрат:

грн./грн., (5.59)

5.7.3. Випускпродукції на1-го працюючого:

, (5.60)

де Р –загальна чисельністьпрацюючихдільниці;

Vo – плановийоб’єм виробництва

V_о= Ц_оптN_ум.рік= 104,36100000= 10436000 грн., (5.61)

грн./чол.

5.7.4. Прирістпродуктивностіпраці:

%, (5.62)

5.7.5. Умовнаекономія робітниківвнаслідокзростанняпродуктивностіпраці:

чол., (5.63)

5.8.Аналіз беззбитковостіта розрахунокцільовогоприбутку

5.8.1. Постійнівитрати на весьобсяг умовно-річноїпродукції:

ΣР= (ЦВ(А) + ЦВ(Б) + В_зз+ В_пз)N_ум.рік= (0,60 + 0,69 + 1,51 + 22,55)

100000= 2535000 грн., (5.64)

5.8.2. Зміннівитрати:

m= С_цех– (ЦВ(А) + ЦВ(Б)) = 62,91 –(0,60 + 0,69) = 61,62 грн., (5.65)

5.8.3. Зміннівитрати на весьобсяг умовно-річноїпрограми:

Σm= mN_ум.рік= 61,62100000= 6162000 грн., (5.66)

5.8.3. Повнасобівартістьпродукції навесь обсягумовно-річноїпрограми:

ΣС_пов= Σm+ ΣР= 6162000 + 2535000 = 8697000 грн., (5.67)

5.8.4. Обсягпродукції увартіснихпоказниках:

В= Ц_оптN_ум.рік= 104,36100000= 10436000 грн., (5.68)

5.8.5. Нормабеззбитковості:

шт., (5.69)

ПриймаємоN_без= 59313 шт.

5.8.6. Прибутоквід реалізаціїпродукції приумовно-річнійпрограмі 100000 шт.буде становити:

Розрахованідані зводимов таблицю 5.13.

Таблиця5.13

Техніко-економічніпоказникидільниці

5.8.7.Структурааналізу беззбитковостіпоказана нарис. 5.1.

Висоновок:врезультатівпровадженнягрупової пайки,тривалістьвиробничогоциклу скоротиласьна 66,18 хв.;число робочихмісць зменшилосьна 32, в результатічого була досягнутаекономія чисельностіробітників– 58 чоловік; прирістпродуктивностіпраці становить164,96%; собівартістьпродукціїзменшиласьна 7,72 грн., внаслідокчого було отриманоприбутку насумму 173900 грн.

6.ЗАХОДИ З ТЕХНІКИБЕЗПЕКИ ТАПРОТИПОЖЕЖНОГОЗАХИСТУ

6.1. Загальніпитання організаціїтехніки безпекина радіотехнічномупідприємстві

6.1.1.Хімічні речовини,що легко спалахуютьі пальні рідинив даний часшироко застосовуютьсяв промисловості.Поряд із кориснимидля потреблюдини властивостямибагато з цихречовин приїхньому перевезенні,збереженніі застосуваннів роботі становлятьнебезпеку нетільки дляпрацюючих ізними, але і длянавколишніхтобто створюєзагрозу длясуспільноїбезпеки. Хімічніречовини доскладу якихвходять епоксиднісмоли, розчинники:бензол, луол,створюютьтоксичнудію на організмлюдини, здатнівикликатизахворюванняшкіри, подразненняслизової оболонкишкіри, подразненняслизової оболонкиочей, дихальнихшляхів і іншізахворювання.

6.1.2.Серед хімічнихречовин є сильнодіючіречовини (СДР),діхлопетан,чотирьоххлористийвуглець, кислоти:сірчана, азотна,соляна, плавікова.

6.1.3.Пари цих речовинпри попаданніусерединуорганізмуможуть викликатине тількирізноманітнізахворювання,але і серйозніотруєння.

6.1.4.До легкоспалахуючихі горючих рідин(ЛСР і ГР) відносятьсябільшістьрозчинників,багато з якихдуже летючій у сполученніз повітрямутворять вибуховісуміші (ацетон,бензол, толуол,уайтспирит,скипидар, бензин,гас, спирти,ефір і ін.). ЛСРздатні притемпературівиробничихпомешканьшвидко спалахуватинавіть віднезначнихмалокалорійнихджерел тепла(контактівреле, іскривмикачів статичноїелектрики).

6.1.5.Особи, що виконуютьроботу пов'язануз одержанням,транспортуванням,видачею безпосереднімзастосуванняму виробничомупроцесі хімічнихі отруйнихречовин, щолегко спалахуютьі пальних рідин,можуть бутидопущені довиконання цихоперацій тількипісля проходженнявсіх інструктажівіз технікибезпеки.

6.1.6.Особи пов'язаніз постійноюроботою з СДР,хімічнимиречовинами,ЛСРі ГРкрім інструктажуповинні бутинавчені поспеціальнійпрограмі. Знанняосіб, що пройшлиспеціальненавчання, повинніперевірятисяатестаційноюкомісією вскладі: начальникацеху (або йогозаступника),майстра абокерівникаробіт, інженерапо техніцібезпеки, суспільногоінспектораохороні праціі при позитивнійоцінці їм видаєтьсяпосвідчення.

Наказом(розпорядженням)керівникапідрозділуатестованіособи допускаютьсядо виконанняробіт із СДР.

6.1.7.Повторна перевірказнань проводитьсяне рідше 1разуна рік.

6.1.8.До роботи зіСДР, хімічнимиречовинами,ЛСР і ГР недопускаютьсяпідлітки до18 років, а такожвагітні і жінки,що годують.Персонал, щовиконує роботуз зазначенимиречовинамиповинний проходитипопередній,а надалі періодичниймедичний огляд.

6.2.Заходи з технікибезпеки тапротипожежномузахисту наробочому місці

6.2.1.Відповідальністьза пожежнубезпеку і дотриманняпротипожежнихрежимів у виробничихі побутовихпомешканняхмонтажно-складальноїдільниці покладаєтьсяна керівникадільниці.

6.2.2.Робітники, щопоступаютьна роботу,зобов'язаніпройти первиннийпротипожежнийінструктажпро дотриманнязагальнихправил протипожежногорежиму напідприємстві.

6.2.3.Повторнийпротипожежнийінструктажздійснюєтьсябезпосередньона робочомумісці одночасноз інструктажеміз технікибезпеки керівникомдільниці.

6.2.4.Всі виробничі,складські,службові й іншіпомешканнядільниці передзакриттямпідлягаютьобов'язковомуогляду начальникомцеху або йогозаступникомі черговим поцеху.

6.2.5.Виробничі,службові іпобутові помешканнядільниці повинніпостійно утримуватисяв чистоті іпорядку. Виробничівідходипід час роботитреба берегтив металевихящиках, щозакриваються.Всі виробничівідходи(металева інеметалевастружка,відходипаперу, обтиральнийматеріал і ін.)по закінченніробочої змінививозити вспеціальновідведенімісця, у стружкозбірникиі сміттєзбиральники.

6.2.6.Забороняєтьсяпаління наробочих місцяхі на територіїцеху за виняткомспеціальнообладнанихмісць, що позначенітабличкою«Місце дляпаління».

6.2.7.Забороняєтьсязахаращуватипроходи в помешканняхдільниці й умісцях, дезнаходитьсяпожежний інвентар,а також проходиосновних ізапасних виходів.

6.2.8.У разі потребиевакуаціюособовогоскладу дільниціробити у відповідностізі схемою евакуаціїі сформованоїобстановки.

6.2.9.ВикористанняЛСРдля миттяустаткуванняі підлог категоричнозабороняється.Для цих цілейможуть бутивикористані:охолодна емульсія,содові і мильнірозчини.

6.2.10.Промиванняплат і іншихвузлів ЛСРі ГР(бензин, гас,ацетон і ін.)дозволяєтьсятільки у витяжнійшафі.

БерегтиЛСРі ГРу нормованихна робочий денькількостяху небиткійтарі, що щільнозакривається.

Позакінченніроботи весьпосуд із рідинами,що зостались,повинна бутивинесена вспеціальнуметалеву шафу,встановленійза межами цеху.

6.2.11.Відходи ЛСРі ГРпротягом робочоїзміни зливатив спеціальнопризначенийпосуд, а позакінченніробочої змінивиносити зпомешканняна пункт зливувідходів.

6.2.12.Роботи з припоями,лаками, клеямиі компаундамивиконуватина робочихмісцях із включеноюмісцевою витяжкою.

6.2.13.Забороняєтьсявиконувативиробничіоперації наустаткуванні,установкахі верстатахіз несправностями,що можуть призвестидо загорянняі пожеж.

6.2.14.Робота технологічногоустаткуванняі його навантаженняповинні відповідативимогам паспортнихданих і технологічногорегламенту.

6.2.15.Температураповерхоньустаткуванняпід час роботине повиннаперевищуватитемпературунавколишньогоповітря більшніж на 45^о(у усіх випадкахповинна бутине вище 60^о).

6.2.16.Технологічнеі вантажопід’ємнеустаткуванняповинно проходитипоточний ікапітальнийремонт відповіднодо технічнихумов і в строки,визначеніграфіком,затвердженимголовним інженеромпідприємства.

Наустаткуванні,у якого минувстрок роботидо ремонту,працюватизабороняється.

6.2.17.Спецодяг робітниківберегти врозгорнутомувигляді в металевихшафах побутовогопомешкання.

6.2.18.Забороняєтьсякористуватисяу всіх помешканняхелектронагрівальнимиприладами(плитками, чайниками,кип'ятильниками,камінами й ін.)для цілей опалення,готування їжі,кип'ятіння чаю.

Дляготуванняокропу дозволяєтьсякористуватисяелектрокип'ятильником,встановленимв побутовомупомешканні.

6.2.19.Застосуванняі використанняу виробничихі службовихпомешканняхелектронагрівальнихприладів длявиробничихцілей відповіднодо технологічногопроцесу можебути допущенез письмовогодозволу керівникапідприємствапри позитивномувисновку головногоенергетикаі протипожежноїслужби підприємства.

6.2.20.Забороняєтьсясушити ганчірки,спецодяг натрубах і батареяхопалення, атакож берегтиспаленні предметиі матеріалиближче 10 сантиметріввід них.

6.2.21.Не дозволяєтьсязахаращуватисилові зборки,розподільній інші електроустановки.

6.2.22.Установкутимчасовогоелектроустаткуванняі проведенняелектропроводівнеобхідноузгодити зпротипожежноюслужбою підприємства.

6.2.23.Не допускаєтьсяна робочихмісцях наявностіоголенихелектропроводів.

6.2.24.Забороняєтьсякористуватисяушкодженимирозетками,розгалуджувальнимиі єднальнимикоробками,рубильникамий іншими приладами.

6.2.25.Переноснісвітильникиповинні бутиобладнанізахиснимискляними ковпакамиі сітками.

6.2.26.Несправностів електромережахі електроапаратурі,що можуть викликатиіскріння, короткезамикання,перегрів ізоляціїі кабелів, повиннінегайно усуватичергові електрики.Несправнуелектромережунеобхідновідключитиі викликатичерговогоелектрика дляусуненнянесправності.

6.2.27.Електрозварювальній інші вогневіроботи на дільницідозволяєтьсяробити тількипісля одержанняспеціальногодозволу відначальникацеху й узгодженняз пожежноюохороною підприємствавідповіднодо «Правилпожежної безпеки».

6.2.28.Проводитипостійнийконтроль зароботою вентиляційнихустановок. Привиявленнінесправностінегайно відключитивентиляційнусистему і викликатичергового повентиляційнихсистемах дляусуненнянесправності.

6.2.29.При виникненніпожежі в помешканніз вентиляційноюустановкоюїї варто негайновиключити іперекритишиберноюзаслінкою.

6.2.30.Відповідальністьза цілістьпервиннихзасобів пожежогасінняна дільниці,а також спостереженняі догляд заними покладаєтьсяна керівникадільниці.

6.2.31.Весь особовийсклад дільниціповинний знатимісце розташуванняпервиннихзасобів пожежогасінняі вміти застосовуватиїх у випадкахгасіння пожежі.Використаннязасобів пожежогасінняне по призначеннюкатегоричнозабороняється.

6.2.32.Робітникидільниці увипадку виникненняпожежі зобов'язані:

1. оголоситипожежну тривогуна дільниці;

2. негайновикликатипожежну допомогупо телефону(повідомити,де пожежа, щогорить, хтоповідомляє);

3. вжитизаходів поевакуаціїлюдей, якщо їмзагрожує небезпека,і ліквідаціїпожежі наявнимизасобамипожежогасіння(вогнегасники,внутрішніпожежні крани,пісок і ін.).

6.2.33.Кожний працюючийна дільницізобов'язанийчітко знатиі суворо виконувативстановленіправила пожежноїбезпеки, недопускати дій,що можуть спричинитипожежу абозагоряння.

6.2.34.Особи, виннів порушенніправил пожежноїбезпеки, у залежностівід характерупорушень іїхніх наслідків,відповідаютьу дисциплінарному,адміністративномуі судовомупорядку.

6.3.Розробка заходівз охоронинавколишньогосередовища

Уумовах науково-технічноїреволюціїохорона навколишньогосередовища(ОНС)сталаоднієюз самихгострихі актуальнихпроблемсучасності.ОНСпредставляєсистему державнихі суспільнихзаходів, щозабезпечуютьзбереженняприродногосередовища,придатногодля життєдіяльностінинішніх імайбутніхпоколінь.

Дляочищення стічнихвод, що надходятьу відкритіводойми (ріки,озера, моря),будуютьсяочисні спорудиа для очищенняповітря, щовикидаєтьсяв атмосферу,– газопиловловлюючіустановки.

Призначенняочисних споруді газопиловловлюючихустановок –довести донеобхідноїчистоти водуі повітря, щобнаявністьшкідливихречовин у нихне перевищувалогранично допустимоїконцентрацію(ГДК).

Длялокальногоочищення стічнихпромисловихвод застосовуютьсярізноманітніустановки.Установкаочищення промисловихстоків ОПС-Узастосовуєтьсядля очищеннястічних водгальванічнихцехів (дільниць)від хрому йіонів важкихметалів. настановаУР-1призначенадля регенераціїрозчину, використовуваногопри травленніміді, а установка”Лотос”– для очищеннядеталей у розчинникахз одночасноюйого регенерацією.ЗастосовуютьсятакожустановкиАП-500і ВВН-250для очищеннявідпрацьованогоацетону віддомішок і установкарегенераціїдиметилформамида.

Післялокальногоочищення дочищеннястічних водвідбуваєтьсяна очиснихспорудах.

Скиданнявиробничихстічних воду міську каналізаціюповиннийскорочуватисятакож за рахунокзастосуванняраціональнихтехнологічнихпроцесів,упровадженнябезстічноїтехнології,повного абочастковоговодооборот,повторноговикористаннястічних вод.

Зметою огородженнянавколишньогоприродногосередовищавід шкідливиххімічних впливівнеобхідносполучитиметоди уловлюваннягазів, що відходять,від технологічнихпроцесів зодночасноюїхньою утилізацією,а при неможливостірегенераціїй утилізаціївстановлюватигазопиловловлюючіпристрої.Газовловлюваннявідбуваєтьсяв основномутрьома засобами.До першогозасобу відноситься“сухе” очищенняза допомогоютвердих поглинаючихречовинабо каталізаторів.Другий засіб– “рідинний”,заснованийна адсорбціївитягаємогокомпонентурідким сорбентом.Третій засіббез поглиначіві каталізаторів,заснованийна конденсаціїдомішок і надифузійнихпроцесах(термодифузія,поділ черезпористі перегородки).

Дляочищення щовикидаєтьсяповітря відорганічнихрозчинниківшироко застосовуютьсяадсорбери типуА-1і А-6,у яких сорбентомє поліакрилонітрильнаполотнина,модифікованаактивованимвугіллям АГ-3.Для очищенняповітря відпарів кислотзастосовуютьсяфільтри типуУИФ-2,де фільтруючимматеріаломслужать іонообміннийволокнистийматеріал типувіон,копан.

Очищеннявід пилу повітря,що викидаєтьсяв атмосферу,і в рециркулярнихсистемах провадитьсярізноманітнимипилоотвідникамиі фільтрами.

Найбільшчасто при склеюваннідеталей використовуютьклеї на основіфенолформальдегідних,кремнійорганичнихі эпоксіднихсмол.

Фенолформальдегіднісмоляні клеївогненебезпечні,виділяють парифенолу, формальдегіду,розчинників,пил також токсичний(міститьфенол); при роботіз клеєм можливезахворюванняшкіри рук,подразненнядихальнихшляхів, розладтравлення йін. ПДКфенолу – 0,3 мг/м³;формальдегіду– 0,5 мг/м³.

Кремнійорганічнийклей являєсобою розчинкремнійорганічнихсмол в органічнихрозчинниках,таких як толуол,що є токсичним,діє на кров,кровотворніоргани і центральнунервову систему.До цієї групиклеїв відносятьсяклей КТ-17.

Эпоксидніклеї є токсичними.

Шкідливимиє клеї БФ,БФ-2,БФ-4,що складаютьсязі спиртовогорозчину фенольнихі полівініловихсмол; термопреновийклей, що представляєсобоюнатуральнийкаучук, розчиненийу бензині;перхлорвініловий– розчин перхлорвініловоїсмоли в дихлоретаніі багато інших.

Процеспайки супроводжуєтьсязабрудненнямповітряногосередовища,робочих поверхонь,одягу і шкірирук працюючихсвинцем, цеможе призвестидо свинцевихотруєнь організмуі викликатизміни крові,нервової системиі судин.

Длязахисту відокислюваннямісць пайкизастосовуютьфлюси: каніфольно-спиртовийпри пайці припоямиПОС-40,ПОС-61іПОСК-50,хлористий цинкпри пайці ілуженніприпоямиПОС-18і ПОС-30.Каніфоль подразнюєшкіру, можевикликати сип,а хлористийцинк може викликатисильне подразнення,пропалюватишкіру і слизовіоболонки.

Промиванняплат відбуваєтьсяв ізопропиловомуспирті й ацетоні.При використанніспирту й ацетонунеобхідновраховувати,що ці речовиниє пожежонебезпечнимиі шкідливимидля здоров'я.

Хімічнеочищення платвідбуваєтьсярозчинамифосфатів, натрієвоїсоди, натрієвоголугу й ін. Припостійнійроботі з розчинамичасті різноманітніхронічні поразкишкіри. Дуженебезпечновлучення навітьнайменшихкількостейNaOH в очі.

Упроцесі хімічногомедніннязастосовуютьсяшкідливі речовини:сірчані, соляні,азотна кислоти,хлорна мідь,хлористийпалладій,гідроокиснатрію, сегнетовасіль, трихлоретилен.

Длятравлення мідіз проблемнихділянок платвикористовуютьсяряд травників:хлорне залізо,персульфатамонію, хлорнамідь, сплав”Розе”, хромовийангідридіз сірчаноюкислотою і рядінших є токсичнимиречовинами.До роботи зцими травникамидопускаютьсяособи, що навченібезпечнимприйомам роботиі пройшли інструктажна робочих.

ВИСНОВОК

У результатівиконаннядипломногопроекту буврозробленийкомплектконструкторськоїдокументаціїна прилад“Детонометр”.Цей документна прилад усукупностівизначає складі устрій приладуі вміщає необхідніданні для йоговиконання, даєопис приладуі принципи йогороботи, а такожобгрунтуванняприйнятих прийого розробцітехнічних ітехніко-економічнихрішень. Розробленийдетонометрпридатний домасового випускуна конвеєрнійлінії, тому щотехнологічнийпроцес виготовленнявиробу відповідаєвимогам технологічності,виготовляєтьсяпри мінімальнихзатратах праціі відповідаєексплуатаційнимнормам.

В результатірозробки детонометрабув зробленийрозрахунокплати, надійності,а також тансформатората стабілізованогоблока живлення.Також буларозробленамаршрутнатехнологіявиготовленнядрукованоїплати. В результатірозрахункуекономічногорозділу буларозрахованвоптова цінавиробу – 104,36 грн.

Приладмає високунадійність,тобто здатнийбезвідмовновиконуватизадані функції,тобто вимірювативідхиленняшвидкостімагнітноїстрічки такоефіцієнтдетонації увідповіднихумовах експлуатаціїпротягом доситьтривалого часу.В конструкціїмаксимальновикористаністандартніі нормалізованівироби. Детонометрмає невеликігабаритнірозміри, споживаємалу кількістьелектроенергії.Прилад простийі зручний вексплуатації.

Вступ

Бурхливийрозвиток наукиі техніки насучасному етапінауково-технічноїреволюції,проникненнялюдини в космосі глибини океану,ретельне вивченняприроднихресурсів нашоїпланети призводитьдо створеннявеликих обсягівінформації,необхідностіпередачі поканалах зв'язкупотужнихінформаційнихпотоків іпредставленняїї у вигляді,зручному длясприйняттялюдини абообробки машиною.Для одержання,передачі йобробки інформаціїстворюютьсяспеціальніінформаційнісистеми, дочисла якихвідносятьсякомплексизвукового ітелевізійноговіщання, системизв'язку і телеметрії,інформаційніпідсистемиАСУ й ін.

Виконанняперерахованихі багатьохінших завданьнеможливо безпристроїв, щозапам'ятовують,у якості якихвикористовуютьсяапарати магнітногозапису (АМЗ).Сучасні АМЗ- складні пристрої,що входять доскладу великихрадіокомплексіві забезпечуютьможливістьїх функціонування.Можна безперебільшеннясказати, що безАМЗ були б неможливітакі сучаснінапрямки наукиі техніки, яккосмонавтика,обчислювальнатехніка, телеметріяі керування,наукове приладобудування.

Магнітнийзапис розвиваєтьсяна стику багатьохнаук - радіоелектроніки,точної механіки,автоматики,фізики, хімії.Цим, з одногобоку, визначаєтьсяскладністьвзаємодіїокремих вузлівАМЗ і, з іншогобоку, складністьаналізу явищ,що відбуваютьсяв процесі запису- відтворення.Цим же пояснюєтьсяі той факт, щорозробкою АМЗзайняті фахівцірізного профілю,причому ті,хто, наприклад,зайнятийконструюваннямтранспортуючогомеханізму аборозробкоюносіїв записув силу неминучоїспеціалізаціїне завжди достатньоясно уявляютьсобі, які вимогидо розроблювальнихними вузлівАМЗ пред'являєобраний методперетвореннясигналу. У силуцієї ж спеціалізацїїосновні публікаціїв галузі магнітногозапису присвяченіокремим аспектамтеорії і технікизапису, а розроблювачівапаратури, якправило, цікавитьпитання проте, яким чиномзміна параметрівокремих блоківабо вузлів АМЗпозначитьсяна результуючиххарактеристикахсистеми в цілому,які вимогиварто пред'явитидо вузлів АМЗіз тим, щобзабезпечитиз мінімальноювитратою засобівнеобхідніметрологічніхарактеристикиапарата і т.д.

Уще більш складномустановищізнаходятьсякористувачіАМЗ. Вирішуючизадачу пропридатністьАМЗ у проектованійсистемі, вонивимушенікористуватисякомплексомпоказників,що наводятьсяу паспортахна АМЗ, такихяк амплітудно-частотнахарактеристика,нелінійніперекручування,коефіцієнтколивань швидкості,динамічнийдіапазон. Проте,із поглядуспоживачів,найбільшийінтерес представляєоцінка того,на скількиспотворитьсяпо заданомукритерії сигналу процесі запису- відтворенняі як ці перекручуванняпозначатьсяна результуючихметрологічниххарактеристикахкомплексу вцілому. Якщоврахувати, щонавіть тойсамий апаратможе виявитися«точним» або«неточним»у залежностівід виду обробкивихідногосигналу, тостають яснимипричини багатьохневдач і навітьгірких розчарувань,що настиглифахівців, щонамагалисярозглядатиАМЗ як «чорнушухляду» ізастосовуватина удачу узятіапарати врозроблювальнихсистемах передачі обробки інформації.Не випадковоі те, що АМЗ дужечасто виявляютьсясамим «вузькиммісцем» великихрадіокомплексіві тому обмежуютьїхньі можливості.