Тенденції застосування інформаційних технологій

Реферат на тему:

Тенденції застосування інформаційних технологій.

Основні тенденції застосування інформаційних технологій.

Інформаційні технології в своєму розвитку пройшли довгий шлях, кожний етап якого характеризувався своїми засобами оброб­ки інформації та інформаційними носіями. Сучасний рівень розвитку інформаційної технології характеризується наявністю розподіленої комп'ютерної техніки, «дружнього» програмного забезпечення, розвинутих комунікацій, діалогового режиму спілкування користувача з ЕОМ.

Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити рівень інформаційного забезпечення процесів управління та його ефективність. Для кращого розуміння суті змін, які привносять сучасні інформаційні технології, можна виділити п’ять визначальних тенденцій їх розвитку та застосування. Кожна з тенденцій є динамічним об’єднанням надпотужних ринкових, технологічних можливостей і факторів впливу оточуючого середовища, які взаємно підсилюють один одного. Перерахуємо ці тенденції:

Відокремлення інформаційного продукту від фізичних носіїв.

Інформація є нематеріальним товаром, властивості якого з одного боку визначаються тим, що властиво товарам взагалі, а з іншого - особливостями, пов’язаними з її природою і можливостями використання., як товар вона має характерні риси, пов’язані з її інтелектуальною сутністю і витікають із спроможності впливати на створення нового інтелектуального і матеріального продукту: володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання; продаж однієї і тієї ж інформації може здійснюватись великій кількості покупців і тим самим жоден з них не стає її одноособовим власником; цінність інформації не має прямого зв’язку з вартістю її створення, зберігання або обробки і залежить від місця, часу і способу її використання. Специфічними для товару “інформація“ є вимоги, що пред’являються до її якості у зв’язку з моральним старінням. Основними критеріями якості інформації, необхідної суб’єкту господарської діяльності для задоволення інформаційного попиту є актуальність, повнота, надійність та економічність. Використання інформації, як товару дозволяє господарському підприємству вирішити такі основні проблеми, як визначення нових напрямків діяльності і формування економічної політики на основі аналізу стратегічної інформації, аналіз і “розвідка“ діяльності конкурентів, вивчення кон’юнктури ринку з метою забезпечення переваг у конкурентній боротьбі, вдосконалення асортименту та якості товарів і послуг підприємства, технології виробництва, використання досягнень науково-технічного прогресу, пошук нових шляхів вирішення конкретних науково-технічних завдань. Найпідготовленіші в площині інформаційних технологій працівники сфери управління добре розуміють, що якісно виконаний інформаційний продукт зберігає свою цінність довше, ніж конкретні носії, які приходять і відходять не стільки через фізичне, а переважно через моральне старіння (наприклад: напрацьовані за певний термін часу бази даних мають більшу вартість, ніж вартість застарілих обчислювальних машин, на яких вони розроблені та заповнені). Технології, які забезпечують виробництво носіїв, також сприяють створенню і розповсюдженню нового інформаційного продукту. Економічні аспекти стали другою причиною переважання відносної ваги інформаційного продукту над фізичними носіями. Сучасні технології знижують вартість окремих блоків більшості програмних та технічних засобів, потрібних для створення, тиражування і розповсюдження інформаційного продукту. В той же час вартість інформаційного обслуговування зростає, що в значній мірі пов’язано з високою оплатою кваліфікованих працівників. Так, наприклад, висококваліфікованих спеціалістів, які створюють інформаційний продукт, не вистачає. Існують певні проблеми з оплатою їх праці, які пов’язані з економічним становищем в країні, зокрема з рівнем інфляції. З іншої боку, в підприємницькій та комерційній діяльності оперативна інформація в багатьох організаціях на даний час використовується в електронному вигляді і її відносна вага і вартість ростуть швидкими темпами, в той час, як витрати на придбання якіснішого технічного та програмного забезпечення зменшуються. Крім того, впровадження технології електронного підпису і різноманітних видів кодування поряд з підвищенням надійності збереження електронних документів висуває електронний документообіг на перше місце по важливості та ефективності. Відбуваються зрушення в оцінці важливості інформаційних продуктів. Так, програмні засоби, бази даних і служби експертного забезпечення набувають стратегічного значення в порівнянні з такими характеристиками засобів, як обчислювальна потужність, пам’ять або пропускна здатність. Все вищесказане стосується і матеріального забезпечення студій, офісів, автоматизованих систем проектування і, так далі.

Здатність до взаємодії різноманітних інформаційних технологій.

Поряд з зростанням відносної цінності інформаційного продукту, здатність до взаємодії між різнотиповими технологіями набуває значення ведучої технологічної проблеми для постачальників і споживачів інформаційних технологій, які часто прагнуть знайти бажане, але практично недосяжне абсолютне рішення. Здатність до взаємодії означає можливість двох чи більше сторін, представлених машиною або людиною, провести ідеальний обмін інформаційним продуктом. Визначення “ідеальний” означає відсутність спотворення змісту або непередбачуваної затримки на етапах створення - обробка - використання інформаційного продукту. Це просте визначення, але воно представляє важку проблему для користувачів і постачальників. При ідеальному обміні інформаційним продуктом ліквідується різниця чи несумісність між фізичними і логічними елементами системи. Забезпечення взаємодії фізичних елементів вже сама по собі достатньо складна проблема. Але ця перешкода не співставна з проблемами досягнення сумісності логічних елементів. Ці логічні елементи починаються і закінчуються різними видами інформації, наприклад мова, дані, зображення і трьома людськими відчуттями їх сприйняття - слух, дотик, зір. Між цими вхідними і вихідними елементами знаходяться електронні продукти різних рівнів - системні та прикладні програмні засоби і власне інформаційний продукт. Інформація та програмні засоби чи інші елементи, з допомогою яких вона збирається, обробляється і розподіляється, найчастіше недоступні для користувача в один і той же момент часу. Таким чином, можливість зміщення в часі для проведення окремих операцій є ще однією вимогою до більшості здатних до взаємодії систем. Ще однією проблемою є узгодження зв’язків між фізичними або логічними елементами, що були виготовлені в різний час різними виробниками. Якщо ж врахувати, що система кожного постачальника, як правило, має свою власну архітектуру і що тільки одиниці з постачальників добилися повної взаємодії окремих серійних документів, то можна тільки уявити проблеми забезпечення взаємодії. Обмін людина-людина стає ідеальним за рахунок ліквідації проміжних ланок: людей або засобів інформаційних технологій, які можуть відфільтровувати можливі особливості або сповільнювати передачу інформації. Всі форми обміну, окрім безпосереднього контакту, вважаються неідеальними, якщо маються на увазі можливі спотворення чи затримки (тому сучасний відеоконференційний зв’язок в найбільшій мірі відповідає вимогам ідеального обміну). При використанні традиційного телефону взаємодія досягається шляхом забезпечення універсального обслуговування абонентів і передачі з низьким рівнем шумів, а саме: що сказано в одному кінці - чітко звучить на другому, незважаючи на віддалі в тисячі кілометрів. При повсякденній машинній обробці інформації висока якість взаємодії досягається за рахунок використання високопродуктивних компонентів системи з узгодженою конфігурацією, високошвидкісних каналів передачі даних і програмних механізмів автоматичного виявлення та корекції помилок (наприклад, інтеграція комп’ютерних мереж з системами зв’язку на базі телефонних каналів, кабельних ліній зв’язку, мікрохвильового радіозв’язку; або об’єднання на єдиній технічній, організаційній та методологічній основі інформаційних систем різноманітного призначення і т.д.). Вирішення проблеми взаємодії вимагає, щоб всі елементи традиційної телефонії, обробки даних, різноманітних апаратних засобів і формати для вводу - виводу, пересилання, збереження та обробки інформаційного продукту знаходилось в повній відповідності. В складних системах зв’язку фізичні елементи абонентських систем під’єднуються до мереж, які можуть охоплювати значні території і, зокрема, включати міські або локальні мережі. Цьому в значній мірі сприяє розробка та підтримка різноманітних міжнародних стандартів в галузях інформаційних технологій.

Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв’язків обміну інформацією.

Оптимізація та раціоналізація структури взаємозв’язків обміну інформацією проявляється в ліквідації проміжних ланок в ланцюжку управління чи створенні додаткових повністю автоматизованих пунктів збору та обробки інформації. В процесі вдосконалення внутрішніх операцій ліквідація проміжних ланок проводиться всередині організації. Сучасний стан програмного забезпечення дозволяє створювати такі інтелектуальні програмні засоби, які вже витіснили проміжний технічний персонал, що поєднував постачальників інформації з її користувачами (приклад 1 - інформація може знаходиться в розподілених базах даних і користувач максимально наближається до потрібної інформації через комп’ютерну мережу, що виключає використання проміжного персоналу; приклад 2 - між користувачем і виробником може встановлюватися прямий контакт, що виключає посередників). Використання нових інформаційних технологій веде до створення досконалішого ринку, під яким мають на увазі ринок з мінімальною кількістю проміжних ланок проходження товарів між покупцем та виробником послуг чи товарів. Це дозволяє проводити операції швидше, чіткіше та точніше. У сфері послуг під скорочення підпадають агенти по продажі, оператори телефонних станцій і, як не дивно, вчителі. По мірі вдосконалення внутрішніх операцій ліквідація проміжних ланок проводиться, як всередині та між організаціями. В наш час активно розвивається процес створення і впровадження експертних систем, які дозволяють замінити експертів у вузьких профільних галузях. Нові інформаційні системи в постачанні, розробці, виробництві, обліку і продажі породжують суттєві зміни в архітектоніці виробничих, адміністративних та інших елементів у всіх, без винятку, організацій., так зокрема, можливість встановлення повністю автоматизованих пунктів обробки інформації дозволяє розширити сферу охоплення певними послугами користувачів, як в часі, так і просторі. Прикладом можуть стати банкомати та автоматизовані служби надання послуг в комп’ютерних мережах. Вже тепер велика кількість інформаційних послуг можуть виконуватися в заданий час в певному місці на замовлення споживача.

Географічне розширення дій користувачів.

Використання сучасних засобів систем зв’язку та комп’ютерних мереж забезпечує можливість використання переваг глобалізації для підвищення ефективності функціонування організації за рахунок підтримання тіснішого технологічного та територіального взаємозв’язку між нею і її філіалами, замовниками, постачальниками і врешті решт із зовнішнім інформаційним середовищем (представленим глобальною комп’ютерною мережею INTERNET)., як приклади, можна навести, насамперед: 1)створення регіональної комп’ютерної мережі, яка охоплює основне та дочірні підприємства для координації та контролю їх діяльності; 2)використання можливостей відеоконференцій для проведення деяких ділових зустрічей спеціалістів, що знаходяться в різних географічно віддалених місцях. Найчастіше в сучасних умовах для глобалізації своїх дій підприємства застосовують комп’ютерний зв’язок (наприклад, корпоративну комп’ютерну мережу), що створюється на основі локальних мереж з’єднань між користувачами та працівниками організації. В результаті впровадження інформаційних технологій з’явилася нова можливість для транснаціональних корпорацій успішно вести справи у світовому масштабі. Нові інформаційні технології дозволяють організаціям проводити операції на периферії, а також ефективніше проводити свою підприємницьку діяльність, використовуючи знання про стан місцевих та світового ринків. Одночасно йде глобалізація ринку споживчої продукції (за винятком окремих інформаційних та розважальних послуг, призначених для конкретного національного регіону). Цьому сприяє, з одного боку, загальне прагнення споживачів використовувати загальновідомі в світовому масштабі види продукції та послуг (розваги, знання та інші форми самовдосконалення і т.д.), а з іншої сторони, бажання продавців розширити та закріпити нові торгові канали для масового збуту, оминаючи національні кордони. Обмежувальні бар’єри на шляху вільної торгівлі продукцією падають перед зростаючими вимогами споживачів та паралельними зусиллями організацій, спрямованими на стандартизацію продукції та послуг. Місцева політика регулювання ринку інформаційних технологій, як правило, швидко змінюється від обмежень до стимулювання залучення інформаційних технологій. Все менше країн здатні притримуватися протекційної політики, яка веде до відставання власної економіки або затримки росту попиту споживачів, незважаючи на окремі спроби законодавчим шляхом впорядкувати цей процес, які, як правило, не дають відчутних результатів. Практика підтверджує, що протекціонізм в більшій мірі приносить шкоду внутрішнім виробникам, ніж великим міжнародним конкурентам.

Конвергенція та інтеграція.

Конвергенція та інтеграція попередніх тенденцій для досягнення спеціальних користувацьких цілей приводить до синергічних ефектів в економії ресурсів, ощадного використання ресурсів, координації сумісних дій і т.д. Конвергенція є кінцевим результатом розвитку попередніх чотирьох тенденцій. Зникає різниця між виробами та послугами, інформаційним продуктом та його фізичними носіями, використанням в побуті чи для ділових цілей, інформацією і розвагою, а також серед окремих режимів роботи, таких, як передача звукових, цифрових та відеосигналів. Насамперед ефект конвергенції інформаційних технологій дозволяє глибше вникнути в принципи еволюції складних систем, розкрити принципи еволюційних криз, нестабільності і хаосу, оволодіти принципами нелінійного управління складними системами, що знаходяться в нестабільному положенні. Головна проблема полягає в тому, як за рахунок мінімальних збурень підштовхнути систему на один з власних сприйнятливих для даного об’єкту напрямків розвитку, та, як забезпечити самоуправлінський та самодостатній його розвиток. Нелінійна ситуація, можливі біфуркації (роздвоєння) шляхів еволюції чи стан нестійкості нелінійного середовища – все це пов’язано з невизначеністю і можливістю вибору. Здійснюючи вибір, вибираючи найбільш прийнятний варіант дій, суб’єкт опирається на свою шкалу цінностей та орієнтується на один з багатьох можливих еволюційних шляхів, які визначаються внутрішніми властивостями середовища. В сучасній дійсності прискореного і нестабільного розвитку інформаційні технології відкривають нові ефективні шляхи найбільш прийнятного і обгрунтованого вибору рішень управління та поведінки. Інформаційні технології дозволяють ефективно уникати боротьби з проблемами невпорядкованості та хаотичності реальних суспільних та економічних систем, використовуючи ці властивості, як інструмент творчості та генератор інновацій. Конвергенція проявляється і в посиленні конкуруючих інтересів між постачальниками інформаційних технологій, а також між зайнятими в цій індустрії підприємствами, корені яких в усіх шести галузях інформаційних технологій (виробництві побутової електроніки, офісного обладнання та систем підтримки бізнесу і наданні послуг в площині зв’язку, інформації та розваг) до недавнього часу були цілком ізольовані. Відносно великі темпи росту та дивіденди в індустрії інформаційних технологій притягують багато нових компаній з інших галузей.

Переваги впровадження інформаційних технологій.

Проаналізуємо ті переваги, які надає організаціям використання передових інформаційних технологій в управлінні. Так, застосування сучасних засобів міжособистого зв’язку та обробки інформації у повсякденній роботі менеджерів дозволяє значно скоротити витрати на рутинну та малоефективну роботу і підвищити ефективність ділових переговорів. Впровадження інформаційних систем менеджменту надає можливість розглядати проблеми у взаємопов’язаному комплексі і підняти ефективність праці менеджерів на якісно новий рівень. Зокрема, менеджери вищої ланки зможуть ширше та чіткіше окреслювати перспективи на основі глобальної інтелектуальної обробки інформації. В свою чергу менеджери нижчих ланок розширять свої повноваження за рахунок автоматичного узгодження їхніх рішень в інформаційній системі менеджменту без вимушеного погодження на вищих ланках управління. Таким чином, відзначимо, що:

¨ Ціллю всіх прикладних застосувань інформаційних технологій в організаціях є досягнення максимальної ефективності інтелектуальної праці.

¨ Економічна ефективність інтелектуальної праці росте експоненційно з розширенням спектру функціональних можливостей засобів інформаційних технологій, що її обслуговують.

¨ Підтримана засобами інформаційних технологій інтелектуальна праця в своєму розвитку проходить п’ять етапів (створення первинної системи інформації, розширення кола користувачів, збільшення числа прикладних задач, розширення технічних можливостей, інтеграція), кожен з яких базується на досягненнях попереднього.

¨ Успіх впровадження будь-якої системи безпосередньо залежить на першому етапі від ентузіастів нововведень, а потім від тих, хто наважився першим впровадити новинки. В підсумку – це група користувачів, які володіють системою, відповідають за її подальшу модернізацію. А це означає, що вимоги технічного вдосконалення і естетичної завершеності при придбанні системи (чи її прототипу) стають другорядними.

Прагнення до вищої продуктивності засобів інформаційних технологій - це нескінченний процес. Якщо користувач захоплений ідеєю реалізації переваг нових технологій, тоді процес впровадження засобів інформаційних технологій, покращенні доступу до них і їх ефективності стає нескінченним і охоплює всі сторони діяльності працівників таким чином, що практично ніхто не може залишитися осторонь.

Список літератури.

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред. Г.А.Титоренко - М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, - 336 с.

2. Бердтис А. Структуры данних. - М.: Статистика, 1974, - 408 с.

3. Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.

4. Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.

5. Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. М. Мир 1997.

6. Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.

7. Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. - М.: Наука, 1988.

8. Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1986. –312 с.

9. Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. - М.: Высшая школа, 1990.

10.Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. - М.: Финансы и статистика, 1991.

11.Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных. - В 2-х кн. - М.: Энергоатомиздат, 1994.

12.Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. - М.: Финансы и статистика, 1988.