Віруси та антивірусні програми і їх призначення

Реферат з інформатики

На тему: Віруси та антивірусні програми і їх призначення

Донецьк 2000

Історія розвитку науки і техніки, як і історія людства, повна прикладів драматичного протистояння Добра і Зла. Не обійшлися без цього протистояння і активні процеси комп’ютеризації суспільства.

Вважають, що ідею створення комп’ютерних вірусів окреслив письменник-фантаст Т.Дж. Райн, котрий в одній із своїх книжок, написаній в США в 1977р., описав епідемію, що за короткий час охопила біля 7000 комп’ютерів. Причиною епідемії став комп’ютерний вірус, котрий передавався від одного комп’ютера до другого, пробирався в їх операційні системи і виводив комп’ютери з-під контролю людини.

В 70-х роках, коли вийшла книжка Т.Дж. Райна, описані в ній факти здавалися малою фантастикою, і мало хто міг передбачати, що вже в кінці 80-х років проблема комп’ютерних вірусів стане великою дійсністю, хоч і не смертельною для людства в єдиноборстві з комп’ютером, але призвівшою до деяких соціальних і матеріальних втрат. Під час досліджень, проведених, однією з американських асоціацій по боротьбі з комп’ютерними вірусами, за сім місяців 1988 р. комп’ютери, які належали фірмам-членам асоціації, піддавались дії 300 масових вірусних атак, які знищили близько 300 тис. комп’ютерних систем, на відтворення яких було затрачено багато часу і матеріальних затрат. В кінці 1989 р. в пресі з’явилося повідомлення про знаходження в Японії нового, надзвичайно підступного і руйнівного віруса (його назвали “червяком”), за короткий час він знищив велику кількість машин, під’єднаних до комунікаційних ліній. Переповзаючи від комп’ютера до комп’ютера, по з’єднуючих їх комунікаціях, ”червяк” спроможний знищувати вміст пам’яті, не залишаючи ніяких надій на відновлення даних. Збиток, який наноситься комп’ютерними вірусами, зростає, а їх небезпечність для таких важливих систем, як оборона, транспорт, зв’язок, поставила проблему комп’ютерних вірусів в ряд тих, котрі як правило знаходяться під пристальним наглядом органів державної безпеки.

Розроблений в Пакистані, в 1986 році, вірус отримав назву “PAKISTANIBRAIN”. Він повністю замінює вміст стартового сектора і використовує 6 доповнюючих секторів, які відмічені в FAT диску, як дефектні. Заражені дискети отримують нове ім’я COPYRIGHT@BRAIN. Наслідками зараження цим вірусом можуть бути : уповільнене завантвження ОС, часткова втрата даних.

Біля 5% виявлених заражень припадає на “ALAMEDAVIRUS”, який також відноситься до цієї групи. Цей вірус заміщує вміст завантажуючого сектора, переписуючи і зберігаючи в ньому оригінал в першому вільному секторі на диску. Механізм і наслідки зараження цим вірусом ті, що і в “PAKISTANIBRAIN”.

“ISRAELIVIRUS” заражає програми типу COM, EXE. Втілюючись в них, вірус збільшує їх розмір на 1813 байт (Інколи, посилаючись на віруси цієї групи, їм дають назви : вірус – 1813, вірус 1704 і т.д.).

Необхідно звирнути увагу на чистоту модулів, упакованих утілітами типу LXEXE, PKLITE або DIET, файлів в архівах (ZIP, ARC, ICE, ARJ, RAR і т.д.) і даних в файлах, які саморозпаковуються, створених утілітом типу ZIPEXE. Якщо випадково упакувати файл, заражений вірусом, то знаходження і знищення такого віруса без розпаковки файла практично неможливо. В такому випадку типовою буде ситуація, при котрій всі антивірусні програми повідомлять про те, що від вірусів очищено всі диски, а через деякий час вірус з’явиться знову.

Для одних віруси являються бізнесом. Причому не тільки для їх авторів, але і для тих, хто з цими вірусами бореться. Бо процвітання компаній, які випускають антивірусні програми не являється несподіванкою ні для кого “Якщо є зброя…”. Для других - це хоббі. Хоббі - збирання вірусних колекцій і хобі - написання вірусів. З останнього, до речі, починав видатний Ігор Данілов. Для третіх- створення вірусів просто спосіб показати свою зухвалість і незалежність, в деяких колах подібна діяльність просто необхідна для підняття свого престижу. Ще для когось віруси це витвір; зустрічаються ж лікарі по призванню, це значить, може бути і комп’ютерний лікар по призванню. Для деяких віруси служать приводом пофілософствувати, на теми створення і розвитку комп’ютерного життя. Для інших віруси - це також стаття кримінального кодексу. В тій же Росії, наприклад, тільки за написання вірусів засуджуюють до 5 років ув’язнення, правда, з моменту нововведення в дію ні одного діла по даній статті заведено не було. А для багатьох користувачів комп’ютерів віруси- це щоденна головна біль і турбота, причина збоїв в роботі комп’ютера і ворог номер один.

Але лякати марно, всі люди знають, до чого ведуть випадкові зв’язки, як в своєму, так і в комп’ютерному житті.

Ситуація з вірусами корінним чином змінилась декілька років тому. Якщо до того моменту кожний був зайнятий безпекою свого комп’ютера і своїх даних, то із збільшенням кількості машин, з появою корпоративних ліній, виходом в Internetпроблема постала по-новому. Раніше віруси пробирались на робочі місця з піратського диска. Зараз з ліцензійним П.З. все налагоджується, і ігри на робочому місці частково заборонені. Без заперечення, що WORDі EXCELде-факто являються міжнародними стандартними документами, а макровіруси не пишуть тільки ліниві. При достатньо активному документообороті, як з західними партнерами, так і в середині держави, макровіруси можуть повністю паралізувати роботу компанії, на заході вже таке практикувалось. Друга проблема - INTERNET. Нема ніякої гарантії, що на файлових серверах вам не дадуть пару-другу вірусів. Вихід один- захист. А тут, як звичайно постає проблема вибору, який антивірус краще.

Спочатку небагато теорії. По-перше, вірус- це програма (деякі до цього часу не знають). І шкодити вона може лише програмно, але ніяк не апаратно – страшні казки ходять про віруси, які вбивають і зводять з розуму користувачів за допомогою виводу на екран небезпечної для людини кольорової гами, були і будуть казками. Далі - вірус - це програма, спроможна до розмноження. Існують віруси, котрі не займаються нічим, крім розмноження.

Всі віруси можна поділити на групи:

1) Завантажувальні віруси – Заражають завантажуючі сектори HHD; FDD.

2) Файлові віруси – Заражають файли. Ця група в свою чергу поділяється на віруси, які заражають виконувальні файли (COM, EXE-віруси); файли даних (макровіруси); віруси – супутники, які використовують імена інших програм; віруси сімейства DIR, які використовують інформацію про файлову структуру. Причому два останніх типи зовсім не модифікують файли на диску.

3)Завантажувально- файлові віруси – спроможні вражати, як код завантажувальних секторів, так і код файла. Віруси поділяються на резидентні та нерезидентні. Перші при отриманні керування, завантажуються в пам’ять і можуть діяти на відміну від нерезидентних не тільки під час роботи зараженого файла.

4)STEALTH-віруси фальсифікують інформацію, читаючи з диску так, що активна програма отримує не вірні дані. Вірус перехоплює вектор призупинення INT 13hі поставляє читаючій програмі іншу інформацію, яка показує, що на диску “все в нормі”. Ця технололгія викоритстовується як в файлових, так і в завантажувальних вірусах.

5) Ретровірусами називаються звичайні файлові віруси, котрі заражають антивірусні програми, знищюють їх або роблять їх непрацездатними. Тому практично всі антиавіруси, в першу чергу перевіряють свій розмір і контрольну суму файлів.

6) Multipartition – віруси можуть вражати одночасно EXE, COM, boot-сектор, MBR, FATі директорії. Якщо вони до того ж володіють поліморфними властивостями і елементами невидимості, то стає зрозуміло, що такі віруси- одні з найбільш небезпечних.

В класифікації вірусів Dr. Solomon’sприсутні також “троянські програми” (TROJANS), котрі проводять шкідливі дії замість оголошених легальних функцій або наряду з ними. Вони не спроможні на самовідтворення і передаються тільки при копіюванні користувачем. Цікаве явище презентує собою поганий вірус – як результат порчі реального вірусу або просто погано написаний програмістом. Такий вірус нічого не може зробити – або “висне” при виконанні, або не може заражати інші файли. Інколи йде інший процес – вірус виконує непродумані дії, котрі ведуть до знищення інформації. Серед авторів вірусів не часто зустрічаються погані програмісти. Всього на сьогоднішній день існують тисячі вірусів, але тільки в декількох десятках із них реалізовані оригінальні ідеї, інші є лише “варіаціями на тему”.

Ознаки зараження вірусом

Ранні ознаки зараження дуже тяжко виявити, але коли вірус переходить в активну фазу, тоді легко помітити такі зміни:

Деякі міфи вірусів:

1) Віруси само поширюються. Віруси не можуть виконувати себе. Із цього виходить, що вони не поширюються самі. Вірус не може нічого зробити, перед тим як заражені програми не завантажаться або комп’ютер не перевантажиться з зараженого диску.

2) Віруси можуть поширюватися між будь-якими комп’ютерами. В теорії можна написати вірус, котрий може функціонувати в різних ОС, але це завдання дуже важке. На практиці можна передбачити, що DOS-віруси неспроможні заразити такі комп’ютери, як, наприклад, Macintosh, Unix, Vax.

3) Віруси можуть заразити захисні від запису диски. Віруси не можуть заразити захищені від запису диски. Однак диски можуть бути заражені, коли захист виключений.

4) Деякі віруси абсолютно не шкідливі. Є віруси, котрі не знищюють інформацію, але вони збільшують навантаження на процесор і змінюють програмний код без відома користувача.

5) Тільки в піратських дисках знаходяться віруси. Часто віруси знаходяться в піратських копіях, але відомі випадки, коли комерційне ПЗ мало віруси.

6) Віруси можуть руйнувати комп’ютери. Час від часу з’являються слухи про віруси, котрі руйнують монітор, або руйнують HDD, але ні разу це не підтвердилось.

Засоби захисту від вірусів поділяються на такі групи, як детектори, фаги, ревізори, охоронці, вакцини.

Детектори (сканери). Їх метою є постановка діагнозу, лікуванням буде займатися інша антивірусна програма або професійний програміст – “вірусолог”.

Фаги (поліфаги). Програми спроможні найти і знищити вірус (фаги) або декілька вірусів (поліфаги). Сучасні версії, як правило, проводять евристичний аналіз файлів – вони досліджують файли на предмет коду, характерного для віруса.

Ревізори. Цей тип антивірусів контролює всі (відомі на момент випуску програми) можливі способи зараження комп’ютерів. Таким чином, можливо знайти вірус, створений вже після виходу програми-ревізора.

Охоронці. Резидентні програми, постійно знаходяться в пам’яті комп’ютера і контролюють всі операції.

Вакцини. Використовуються для обробки файлів і завантажувальних секторів з метою попередження зараження відомими вірусами (в останній час цей метод використовується все частіше). Як відомо, ні один з даних типів антивірусів не забезпечує 100% захисту комп’ютера, і їх бажано використовувати в зв’язку з іншими пакетами. Вибір тільки одного, “найкращого” антивіруса вкрай помилковий.

Тепер про деякі характеристики антивірусних пакетів. Перше, на що треба звернути увагу, це кількість розпізнаваючих сигнатур – послідовність символів, гарантовано виявляючих вірус. Треба помітити, що виробники використовують різні системи підрахунку сигнатур : якщо в одних різні версії або близькі по характеристиках версії вірусів рахуються за одну сигнатуру, то другі підраховують всі варіації. Найкращі із пакетів розпізнають біля 10 тисяч вірусів, що декілька менше загального числа існуючих сьогодні шкідливих програм. Другий параметр – наявність евристичного аналізатора невідомих вірусів, його присутність дуже корисна, але суттєво уповільнює час роботи програми.

Попробуємо розібратися з тими антивірусами, котрі зараз можна реально знайти на українському ринку або в INTERNET. Мова піде про комплексні антивірусні пакети, які забезпечують максимальний рівень захисту вашої інформації.

Серед російських розробників найбільш відомими є комплект від “Діалог Науки” і AntiViralToolkitProbyEugeneKasperskyвід НТЦ КАМІ. Почнемо з продуктів “ДіалогНауки”, оскільки ці програми вже стали деяким стандартом, і подавляюча більшість комп’ютерів в нашій країні укомплектовано саме їх антивірусами.

Антивірусній комплект від “ДіалогНаука”.

На початку 90-х достатньо було мати в себе цю програму і думати, що комп’ютер в повній безпеці : питання було лише в постійному її обновленні. Але часи змінюються, і тепер, крімAidstest, не завадило б мати ще якісь програми.

Aidstestявляється поліфагом. Це значить, що він може знаходити і знищювати відомі йому віруси. Програма розпізнає приблизно 2 тисячі вірусів. Поскільки він використовує сигнатурний пошук, то не може справлятися з поліморфними вірусами. Він не може також перевіряти упаковані файли і файли захищені вакциною, не має евристичного аналізу. “Діалог Наука” включає Aidstest в свій антивірусний комплект, як безкоштовний додаток.

Cильний антивірус з сильним алгоритмом знаходження вірусів. Він також, як і Aidstest, є поліфагом, однак, DrWEB може “читати” упаковані файли і архіви, файли даних в форматах Wordі Excel, розброює поліморфні віруси, котрі в останній час, отримують все більше простору. Достатньо сказати, що епідемію дуже небезпечного віруса OneHalfзупинив саме DrWeb. Евристичний аналізатор DrWeb, досліджуючий програми в пошуці участків коду, характерних для вірусів, дозволяє знайти біля 90% невідомих вірусів. При завантаженні програми першим ділом DrWeb перевіряє самого себе на цілістність, після чого тестує ОЗП – в залежності від настройки, 640 Kbабо 1024 Kb (включаючи HMA). Бажано перевіряти всю пам’ять – в цьому випадку процес перевірки триває більше, але справа в тому, що вже давно існують віруси спроможні завантажуватись в верхню пам’ять. Алгоритм роботи цього антивіруса заключається в тому, що він емулює процесор (створює програмну модель комп’ютера). Нові версії з’являються нечасто. По висновку останнього тестування журналом “VirusBulletin” DrWebвперше зайняв 3 місце серед 24 антивірусів.

Програма може працювати у діалоговому режимі, має дуже зручний інтерфейс, який можна настроювати.

Для запуску програми необхідно ввести у командний рядок DOS команду:

Диск : Шлях drweb.exe.

Після натискання клавіші ENTERна екрані з’явиться головне вікно. У верхній частині вікна зображується меню: Dr.Web, Тест, Настройки, Дополнения, Помощь.

Призначення меню:

1. Dr.Web – використовується для отримання інформації про програму, тимчасового виходу в DOS та завершення роботи програми.

2. Тест – дозволяє запустити програму в режимі перевірки та лікування файлів.

3. Настройки – використовується для наладки інтерфейса програми та зміни режимів її роботи.

4. Дополнения – забезпечує підмикання зовнішніх файлів – баз даних, які мають інформацію про нові віруси.

5. Помощь – призначена для отримання довідкової інформації.

Режим пошуку вірусів вмикається вибором команди тестування в меню Тест, або натискуванням клавіші F5. При цьому на екрані над головним вікном з’являється діалогова панель Путь для тестирования. У рядку введення цієї панелі потрібно указати диск, каталог (каталоги) або групи файлів, де потрібно шукати віруси.

Тестування починається після натискування кнопки OKдіалогової панелі. Для тестування з лікуванням потрібно натиснути Ctrl+F5.

Антивірус- ревізор диску (AdvancedDiskinfoscope) дозволяє знайти, як звичайні, stealth – і поліморфні віруси, як вже відомі, так і зовсім свіжі. Антивірус має в своєму розпорядженні лікуючий блок ревізору Adinf – AdinfCureModule – може знешкодити до 97% всіх вірусів. Цю цифру приводить “ДіалогНаука”, виходячи з результатів тестування, котре відбувалося на колекціях вірусів двох визнаних авторитетів в цій області – Д.Н. Лозонського і фірми Dr.Solomon’s (Великобританія). Adinfзапускається автоматично з початку робочого дня і контролює завантажувальний сектор і файли на диску (Дата і час створення, довжина, контрольна сума), виводячи повідомлення про їх зміни. Дякуючи тому, що Adinf читає диск, обходячи ОС – напряму звертаючись до функцій BIOS, досягаються не тільки можливості знаходження активних stealth – вірусів на рівні перерви Int13h, але і висока швидкість перевірки диску, Adinfдозволяє робити перевірку під час завантаженні ОС, з HDD, а не тільки з дискет. Якщо вірус знайдений, то є два способи вирішення проблеми. Перший : якщо цей вірус завантажувальний, то Adinf просто відновить попередній завантажувальний сектор, котрий зберігається в його таблиці. Другий спосіб : якщо вірус є файловим, то тут вам на допомогу прийде лікуючий блок AdinfCureModule. Метою його роботи є те, що ревізор Adinf передає модулю звіти про заражені файли, і той, зіставляє маючи в таблиці інформацію про старі характеристики файла з новими, відновлюючи старий стан файла, а не знищює тіло віруса, як це роблять поліфаги.

Цей антивірус по пулярності не набагато поступається комплекту від “ДіалогНаука”. AVPявляється поліфагом і в процесі роботи перевіряє ОЗП, файли, в тому числі упаковані і архівні, а також системні сектори (MasterBootRecord), завантажувальний сектор (Boot – сектор) і PartitionTable. На відміну від DrWeb і Aidstest, AVP розпізнає біля 10000 вірусів, серед них поліморфні, stealth – і макровіруси, а також “Троянські програми”. Така різниця пояснюється тим, що “Діалог Наука” незначні варіації одного вірусу приймає за одну сигнатуру, а КАМІ – різними вірусами. Програма має евристичний сканер, котрий, за затвердженням розробників антивіруса із КАМІ, знаходить біля 80% всіх вірусів. Нові бази антивірусів до AVP з’являються приблизно один раз в тиждень.

Нижче показуємо таблицю з результатами тестування по 14 антивірусних програмах.

Використана література

1. Курс користувачів персональним комп’ютером.

2. Г.В. Саєнко та Т.Б. Волобуєва. - 1994 рік.

3. Журнал “Компьютерное Обозрение”. - №35(108) за 10 жовтня 1997 рік.

4. В.Д. Руденко; О.М. Макарчук; М.О. Патланжоглу. Практичний курс інформатики.