Оперативне управління виробництвом

План.

Оперативне управління виробництвом, його завдання.

Виробнича потужність підприємства, фактори, що її визначають.

Розрахуноу виробничої потужності і шляхи поліпшення використання виробничих потужностей.

Оперативно виробниче планування в різних типах в-ва.

Оперативне управління виробництвом, його завдання.

В умовах переходу до ринкових відносин, потрібне гнучке реагування на зміну попиту споживачів на той чи інший вид продукції, росте роль оперативно-виробничого планування. Його завдання – забезпечити чітку і безперебійну роботу підприємства і внутрізаводських підрозділів при найбільш ефективному використанні виробничих ресурсів.

Ритмічність в-ва – це ритмічна праця і рівномірний випуск продукції. Це все можна забезпечити ОВП, яке являє собоюсистему мір, направлених на конкретизацію техніко-економічного плану в часі і просторі. ОВП випускає складовою частиною внутрізаводського планування і правильно забезпечує вирішення великого кругу завдань.

Завдання оперативного управління в-вом:

Деталізація і розподіл виробничої програми і інших показників плану економічного розвитку по місцю і часу їх виконання

Розробка прогресивних календарно-планових нормативів

Забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, заготовками, деталями, оснасткою, інструментом

Складання графіків руху предметів праці в часі і просторі і доведення їх до виконавців

Координація роботи цехів, участків, бригад, робочих місць

Контроль і регулювання ходу в-ва.

Вирішення всіх цих завдань забезпечує чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів підприємства і рівномірний випуск продукції.

Виробничо-господарська діяльність підприємства вклячає в себе такі об’єкти, які необхідно запланувати і організувати:

виробництво товарної продукції

технічна підготовка в-ва

допоміжні господарства

матеріально-технічне забезпечення

праця, кадри і зарплата

фінансова діяльність

Кожний із перерахованих об’єктів планується і організовується окремо, але всі вони між собою взаємозв’язані і направлені на виконання головного завдання підприємства – здійснення господарської діяльності, направленої на отримання прибутку для задоволення соціальних і економічних інтересів членів трудового колективу і інтересів власника майна підприємства. Центральна ланка – це виробництво товарної продукції. Призначення всіх інших ланок – своєчасне забезпечення в достатній кількості основного в-ва засобами в-ва, матеріалами, трудовими і фінансовими ресурсами.

Реалізація плану в-ва на підприємстві досягається всіма структурними підрозділами. На результати роботи кожної виробничої ланки впливає маса факторів. Для нормального процесу в-ва потрібно виявити ці фактори і їх негативну дію, так як це не будезроблено, то це приведе до зривів в-ва, це потребує постійного поточного контролю і управління за ходом в-ва.

Метод безперервного нагляду, контролю, управління, регулювання виробничого процесу, заснований на календарних планах і використовує технічні засоби для обміну і аналізу інформації і називається диспетчеризацією.

Оперативне управління і регулювання виконує облік, контроль і диспетчеризацію в-ва, і відповідає таким вимогам:

забезпечує єдність показників обміну і контролю

достовірність інформації

своєчасність інформації

При управлінні і регулюванні ходом в-ва необхідно звести до мінімуму витрати і відхилення від плану і відновляти графіки виконання виробничих завдань.

Оперативне управління в-вом забезпечує ефективне функціонування всього виробничого процесу, який в свою чергу дуже залежить від потужностей підприємства.

Виробнича потужність підприємства, фактори, що її визначають.

Виробнича потужність підприємства – це є максимально можливий річний випуск продукції або об’єм переробки сировини в номенклатурі і асортименті, які встановлені планом при повному використанні обладнання і площ з врахуванням використання прогресивної технології, передової організації праці і в-ва.

Виробнича потужність – це змінна величина на яку впливає багато факторів:

структура основних виробничих фондів

питома вага активної частини основних фондів

засоби в-ва

предмети в-ва

При визначенні виробничої потужностідіючого підприємства враховується все закріплене за ним обладнання незалежно від його стану (діюче або бездіюче), а також обладнання, яке знаходиться в процесі монтажу і на складі, яке має ввестися в експлуатацію в основному в-ві.

освоєння прогресивної технології, що дає можливість прискорювати технологічний процес

продуктивність технічного обладнання – чим досконаліші машини і обладнання, чим вища їх виробнича потужність в одиницю часу, тим більша виробнича потужність в цілому

від спеціалізації підприємства, змісту і кількісного співвідношення виробів – на сьогоднішньому етапі ринкових відносин часта зміна одних виробів на інші обумовлює зміну потужностей підприємства

рівень організації праці і в-ва одним з основних елементів якого є режим роботи підприємства. Існує безперервний і дискретний процес в-ва.

В залежності від режиму роботи визначають фонди часу для роботи обладнання:

- календарний

- режимний

- робочий

Фк = 365●24 = 8760 год – календарний

Фр = [(365 – Двих - Дсв) – tн●Дп.св] SKзм – режимний фонд часу

tн - кількість передсвяткових годин

Дп.св – дні передсвяткові

Kзм – кількість змін

S – тривалість змін

Фд = Фк – (Рк + Рп.п) – робочий фонд часу для безперервного в-ва

Фд = Фр – (Рк + Рп.п) – робочий фонд часу для дискретного в-ва

Рк, Рп.п – планові затрати часу на капітальний і планово-попереджувальний ремонти

якість предметів праці – чим вища якість сировини, палива, матеріалів і напівфабрикатів, тим менше потрібно затрат праці і часу на їх переробку і більше продукції може бути вироблено в одиницю часу

кваліфікація кадрів, їх культурно технічний рівень і відношення до праці – чим вища кваліфікація, тим менше браку, поломок, простою обладнання і вища його продуктивність.

Розрахуноу виробничої потужності і шляхи поліпшення використання виробничих потужностей.

Розрахунки наявних виробничих потужностей являються важливою частиною плану промислового виробництва. На їх основі визначаються об’єму випуску продукції, виявляються резерви росту в-ва і складається баланс виробничих потужностей. Розрахунки виробничої потужності використовується для планування об’єму капіталовкладень.

Виробнича потужність розраховується на основі:

номенклатури, структури і кількості випускаючої продукції

кількості одиниць наявного обладнання, яке знаходиться в розпорядженні підприємства

дійсного фонду часу роботи обладнання

трудомісткості випускаючої продукції і її зниження

передових технічно обумовлених нормах продуктивності обладнання

звітних даних про виконання норм виробітку

Розрахунок виробничої потужності виконується в послідовності від нижчої ланки до вищої, тобто від потужності груп технологічного обладнання до потужності участку, від потужності участку до потужності цеху, від потужності цеху до потужності підприємства.

Систематичний ріст випуску продукції за рахунок найбільш повного використання виробничих потужностей досволяє збільшити віддачу від вкладених засобів і підвищувати ефективність в-ва.

Основні шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей:

підвищення екстенсивної нагрузки обладнання

скорочення сроків освоєння нових потужностей

ліквідація диспропорції в потужності діючих цехів, участків і груп обладнання

інтенсифікація виробничих процесів

розвиток спеціалізації і кооперування промислових підприємств

На підприємствах по різних причинах мають місце значні простої обладнання. Найчастіше – це недолік в матеріально-технічному забезпеченні, організації ремонту обладнання, порушення виробничо-технологічної дисципліни, наявність “вузьких” місць у виробничому процесі. Зниження рівня в простої обладнанні і підвищення екстенсивної нагрузки обладнання являється важливим фактором поліпшення використання виробничих потужностей.

Підвищення коефіцієнту змінності також дає резерв підвищення продуктивності праці. Це досягається за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів.

Збільшення випуску продукції за рахунок підвищення інтенсивності загрузки обладнання являється одним із дуже ефективних шляхів нарощування виробничих потужностей в відносно короткі терміни з мінімального величиною затрат.

Підвищення продуктивності праці і збільшення випуску продукції по діючому обладнанні досягається за рахунок підвищення якості перероблюваної сировини і матеріалів, запровадження нових технологічних процесів, модернізація обладнання і широке використання передового досвіду колективу підприємства.

Оперативно виробниче планування в різних типах в-ва.

Оперативно виробниче планування призвано забезпечувати ефективне функціонування виробничого процесу, допомагати в досягненні високих кінцевих результатів.

Вибір системи ОВП визначається наступними основними факторами:

тип в-ва

об’єм в-ва

складність в-ва

ступінь уніфікації деталей

виробнича структура підприємства

форма внутрішньозаводських спеціалізацій

а критеріями оцінки ефективності функціонування ОВП є:

ритмічна робота колективу

рівномірний випуск продукції

рівень використання засобів в-ва

мінімальна продовжуваність технічного циклу

мінімальні запаси незавершеного в-ва

На підприємствах з масовим типом в-ва основною формою руху предметів є попит. Для цих підприємств характерний високий рівень спеціалізації робочих місць. Робота на потоці повинна бутистрого регламентована по часу для того, щоб забезпечити безперебійну і синхронну роботу всіх ланок в-ва у відповідність з тактом випуску готових виробів.

У відповідності з річним, квартальним і місячним планами по випуску продукції розробляються плани для цехів участків, добові і погодинні графіки здачі готової продукції. Погодинні графіки передбачають випуск продукції на- протязі зміни в залежності від конкретних умов роботи.

На підприємствах серійного в-ва більш або менш стабільна номенклатура виготовлення виробів, їх випуск проходить рівномірно. На кожному робочому місці обробляється декілька найменувань деталей. В цих умовах одним з важливих факторів підвищення продуктивності праці є партійна організація в-ва.

Об’єктом ОВП служить для підприємства – виріб, між цехами – комплект деталей, а в цехах – партія деталей.

При цьому планування виробничої програми повинно забезпечити рівномірний випуск продукції у встановлені терміни, підвищення спеціалізації в-ва на кожному участку і на цій основі високий рівень продуктивності праці, найбільш повну загрузку обладнання.

На підприємствах одиничного в-ва постійно змінюється закріплення деталей за участками, цехами, а це дуже ускладнює як цехове так і міжцехове планування і приводить до нерівномірної загрузки обладнання по видах робіт.

В цих умовах застосовується послідовний вид руху деталей, що визиває їх довгий міжопераційний і міжцеховий час пролежування. Тому основною умовою і вимогою для оперативно-виробничого планування є раціональна організація руху предметів праці в процесі виготовлення визначеного виробу.