Підбір методів наукового дослідження фізичної підготовки школярів

Контрольна робота

По дисципліні: "Методи дослідження у фізичній культурі та спорті"

Тема: "Підбір методів наукового дослідження фізичної підготовки школярів"

Зміст

Вступ

Мета дослідження

Завдання дослідження

Методика дослідження

Методи дослідження

Результати дослідження

Графічне відображення фізичної підготовки школярів

Висновки

Література

Вступ

Фізична культура в шкільному віці має особливо велике значення для формування необхідних в житті рухових умінь, навиків, оволодіння основами їх практичного використання в різноманітних умовах рухової діяльності. У навчанні руховим діям в цьому віці виділяються етапи, сприятливі для швидкого і повноцінного освоєння нових рухових дій. В процесі направленого використання цієї особливості створюються якнайкращі умови для усестороннього розвитку рухових якостей, підвищення рівня фізичної підготовленості.

Багатообразна практика використання фізичної культури в шкільному віці направлена на фізичне вдосконалення підростаючого покоління. Разом з тим вона служить цілям забезпечення здорового способу життя, побуту і культурного відпочинку, підтримки високого рівня працездатності в учбових заняттях і успішного здійснення інших видів діяльності. Весь процес досягнення цих цілей пов'язаний зі усестороннім розвитком особи [9].

Недолік осмисленої рухової активності (гіподинамія) неминуче приводить до непоправних втрат у фізичному розвитку, ослабленню захисних сил організму і серйозним порушенням здоров'я. Досвід шкіл, добре організуючих використання засобів фізичної культури, дозволяє судити про реальну можливість успішного рішення проблеми гіподинамії, здоров'я і фізичної підготовленості дітей.

Уроки фізичної культури забезпечують фізкультурну утворену, загальну фізичну підготовленість до всякої діяльності і відрізняються найбільшим багатством змісту. Вони грають істотну роль в створенні передумов для організації і успішного розгортання спортивної підготовки учнів. Діти в ході уроків знайомляться з типовими видами спортивних вправ, опановують основами техніки, досягають більш високого рівня розвитку рухових якостей, набувають початкового уявлення про види спорту.

Основні завдання фізичного виховання в середньому шкільному віці:

сприяти зміцненню здоров'я і нормальному фізичному розвитку;

сприяти розвитку рухових якостей: швидкості, швидкісний-силових, м'язової сили, витривалості і рухливості в суглобах;

У старшому шкільному віці основними завданнями фізичного виховання є:

зміцнення здоров'я, усесторонній фізичний розвиток, досягнення і підтримка високої працездатності в процесі навчання;

забезпечення усестороннього розвитку всіх рухових якостей;

Уроки загальної фізичної підготовки направлені на забезпечення усестороннього фізичного розвитку. Вони проводяться зі всіма віковими групами (дитячий сад, школа, вуз, групи здоров'я і т.д.). Для цих уроків характерні різноманітність учбового матеріалу і помірні фізичні навантаження. Вони також мають місце в учбово-тренувальному процесі спортсменів, але носять специфічний характер з переважанням вправи, направлених на розвиток фізичних якостей.

Тренувальні заняття використовуються в роботі з тими, що займаються вибраним видом спорту. У кожному окремому випадку вони вимагають специфічної методики, підвищеної уваги до дозування навантаження.

Фізичне виховання підростаючого покоління, досягнення їм достатнє високих рівнів загальної фізичної підготовленості до всякої суспільно корисної діяльності, а також базової професійно-прикладної і спортивної підготовленості, стан здоров'я є фундаментом подальшого фізичного вдосконалення у все подальші роки.

Значення фізичної культури в шкільному віці при рішенні завдань загальної фізкультурної освіти і фізичного розвитку - неоцінимо. Рухова активність - природна потреба організму, що росте, неодмінна умова фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення опірності організму несприятливим умовам. Проте спеціальні дослідження змісту загальної фізкультурної освіти, рухового режиму школярів переконливо свідчать про

недостатнє задоволення цих потреб.

Особливості і закономірності впливу занять фізичними вправами на організм школярів, їх фізичну підготовленість піддамо дослідженню.

Мета дослідження

Мета дослідження - визначити особливості розвитку та удосконалення рівня фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середньої та старшої школи, які займаються за шкільною програмою на уроках фізичного виховання і тих, які додатково відвідують заняття спортом в групах, командах, секціях.

Завдання дослідження

Визначити рівень фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середнього шкільного віку, які займаються та не займаються спортом;

Дати порівняльний аналіз рівня фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середнього шкільного віку;

Визначити рівень фізичної підготовки і стану здоров'я дітей старшого шкільного віку, які займаються та не займаються спортом;

Дати порівняльний аналіз рівня фізичної підготовки і стану здоров'я дітей старшокласників;

Визначити особливості і ефективність виливу занять з фізичного виховання за шкільною програмою і спеціальних спортивних занять на удосконалення стану здоров'я і фізичної підготовленості школярів

Методика дослідження

Для розв'язання поставлених завдань були використані широко відомі в теорії і практиці фізичного виховання засоби і методи, які дозволили отримати об'єктивну картину розвитку фізичної підготовки і стану здоров'я дітей та підлітків середньої та старшої школи.

Для проведення дослідницької роботи було створено експериментальну (ЕГ) і контрольну (КГ) групи дітей середнього шкільного віку (12 років) та експериментальну і контрольну групи підлітків старшого шкільного віку (17 років) по 10 школярів в кожній. В експериментальні групи були зачислені діти та підлітки, які додатково займаються спортом. В контрольних групах були школярі, які займаються за шкільною програмою на уроках фізичного виховання.

Методи дослідження

Було проведено спостереження і тестування. За результатами якого зроблений порівняльний аналіз рівня фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середньої школи і старшокласників за віковими особливостями і станом фізичного виховання за планами додаткових занять спеціальними фізичними вправами в секціях спортивних шкіл і навчальної учбової програми дисципліни загальноосвітньої школи "Фізична культура і здоров'я".

Тестування школярів всіх експериментальних і контрольних груп проводилось згідно Положення про державні тести і нормативні оцінки фізичної підготовленості населення України [10].

В процесі тестування реєструвались показники руху тестових контрольних завдань: швидкості - біг 60м,*-100м з низького старту; витривалості - біг 1500м, 3000м; спритності - човниковий біг 4x9м; швидкісно-силових якостей - стрибок у довжину з місця; гнучкості - нахил тулуба вперед.

Зведені протоколи реєстрації показників фізичної підготовленості контрольних тестів наведені в таблицях 1,2,3,4.

Тестові показники переводились в оцінки учбових досягнень учнів за відповідними шкалами Положення.

здоров'я фізична культура школяр

Таблиця 1. Зведений протокол реєстрації показників фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку (12 років), експериментальна група

Таблиця 2. Зведений протокол реєстрації показників фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку (12 років), контрольна група

Таблиця 3. Зведений протокол реєстрації показників фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку (17 років), експериментальна група

Таблиця 4. Зведений протокол реєстрації показників фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку (17 років), контрольна група

Уроки фізичного виховання проходили 2 рази на тиждень по 45 хвилин за програмою дисципліни "Фізичне виховання і здоров'я". Учні експериментальних груп додатково займались спеціальними фізичними вправами в секціях, командах, спортивних школах 3 рази на тиждень по 2 часи.

Результати дослідження

Результати дослідження оброблялись методом математичної статистики. Обчислювались такі параметри: середнє арифметичне значення величини (X); помилка обчислення середньої арифметичної величини (m); середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (у); вірогідність різниці середніх величин (t). Оцінка вірогідність різниці статистичних показників (t) проводилась за критерієм Ст'юдента.

Вирішуючи завдання, для підтвердження чи спростовування гіпотези особливостей впливу додаткових занять спеціальними фізичними вправами на стан здоров'я та загальної фізичної підготовки дітей та підлітків шкільного віку, контрольні показники були обчислені методами математичної статистики по Ст'юденту.

Таблиця 5. Порівняльний аналіз статистичних показників фізичної підготовленості дітей середнього шкільного віку.

Таблиця 6. Порівняльний аналіз статистичних показників фізичної підготовленості підлітків старшого шкільного віку/

Граничні значення t - Ст'юдента при р = 0,05, згідно таблиці - 2,10.

В таблицях 5, 6 наведені статистичні показники рівня фізичної підготовки тестових вимірювань фізичних якостей дітей і підлітків, які дозволяють зробити порівняльний аналіз учбових досягнень учнів на заняттях фізичної культури і спорту.

Отримані показники оцінки свідчать про те, що на уроках фізичної культури, всі учні виконуючи програму фізичного виховання і учні, які ще додатково відвідують спортивні заняття в секціях, групах спортивних шкіл, показують задовільні учбові показники в фізичному вихованні. Однак, школярі, які займаються спортом мають показники з фізичної підготовленості значно вищі. таблиці 5, видно, що у школярів середнього віку значні зміни спостерігаються у зрості за показниками якостей швидкості, спритності та гнучкості. Отримане значення t - (5,1, 7,39, 7.5) більше граничного (2,10), що свідчить про наявність достовірної відмінності між показниками в експериментальній і контрольній групах при р - 0,05. Це дозволяє стверджувати про те, що учні середнього шкільного віку, покращуючи показники в швидкості, спритності і гнучкості на додаткових спортивних заняттях в цілому мають вищий рівень фізичної підготовки порівняно з тими, які не займаються.

Графічне відображення фізичної підготовки школярів

Показники витривалості і швидкісно-силові збільшуються на протязі всього експерименту і періоду навчання і виконання рухових дій. Але треба приділяти більше уваги на уроках фізичного виховання збільшенню часу на тренування і виконання вправ, розвиваючих основні фізичні якості школярів середнього віку.

Порівняльний аналіз статистичних показників фізичної підготовленості підлітків старшого шкільного віку (таблиця 6), свідчить про значне покращення показників силових та швидкісно-силових якостей у тих, що займаються спортом. В цьому віці додаткове тренування силових якостей сприяє підвищенню рівня фізичної підготовленості і стану здоров'я юнака. Критерій і - (2,10) порівняно з отриманим (6, 20) при р < 0,05 означає, що достовірні відмінності між силовими показниками ЕГ і КГ присутні і дають можливість стверджувати про ефективність спортивних занять в групах, секціях. Два уроки фізичної культури на тиждень не дають можливості ефективно покращувати стан здоров'я і підвищувати рівень фізичної підготовленості.

Висновки

Таким чином виходячи із аналізу результатів дослідження теоретичного і практичного матеріалу можна стверджувати:

Дослідження особливостей розвитку та удосконалення рівня фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середньої та старшої школи, які займаються за шкільною програмою на уроках фізичного виховання і тих, які додатково відвідують заняття спортом в групах, командах, секціях показало, що більшість показників мають середній бал і свідчать про необхідність додаткових занять фізичними вправами.

Рівень фізичної підготовки і стану здоров'я дітей середнього шкільного віку значно зростає у тих школярів, які займаються спортом. У них є передумови значного зростання фізичних якостей швидкості, спритності, гнучкості.

Дослідження особливостей розвитку фізичних якостей і рівня фізичної підготовки у підлітків старшої школи показало, що загальна учбова оцінка покращується в процесі навчання і тренування на уроках фізичного виховання і на спортивних заняттях. В цьому віці значного покращення рівня фізичної підготовленості додають показники розвитку силових і швидкісно-силових якостей.

Школярі, що займаються на додаткових спортивних заняттях в цілому мають вищий рівень фізичної підготовки порівняльно з тими, які не займаються. На протязі всього періоду навчання в школі треба приділяти більше уваги на уроках фізичного виховання збільшенню часу на тренування і виконання вправ, розвиваючих основні фізичні якості учнів середньої і старшої школи.

З метою підвищення рівня фізичної підготовленості і стану здоров'я тих школярів, що не займаються спортом, компенсувати недостатність рухової діяльності треба за рахунок тренувальних навантажень на уроках з фізичного виховання.

Заняття з фізичного виховання, різноманітними видами спортивних вправ забезпечують опанування основами рухових дій, вмінь, навичок, досягати високого рівня рухових фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості, витривалості, координаційних здібностей), більш високого рівня розвитку фізичної підготовленості і стану здоров'я.

Використання аналітичного матеріалу і досліджених рекомендацій дозволить вчителю з фізичного виховання, тренеру, інструктору значно підвищити якість і ефективність уроку, тренувального заняття, а також підвищити рівень фізичної підготовленості і стан здоров'я школярів.

Література

1. Ашмарин Б.А. Теория и методика физического воспитания. - М.; Просвещение, 1990. - 288 с

2. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культури. М. ФиС, 1991.544с

3. Міністерство Освіти України, Головне Управління середньої освіти. Програми для загальноосвітніх закладів "Фізична культура" 1-11 класи. - К.; Перун, 1998. - 62с

4. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. - К.; Олімпійська література, 2001. - 440 с.

5. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. Львів; Світ, 1993.184 с

6. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів.2частини. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002.

7. Теория и методика физического воспитания. (Учебное пособие в 2 томах) Под ред. Т.Ю. Круцевич. К., Олимпийская литература. 2003.

8. Положення про державні тести і нормативні оцінки фізичної підготовленості населення України. Постанова кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 р. № 80.

9. Апанасенко Г.Л. Физическое развитие детей и подростков. - К.; Здоровья, 1985,. – 78 с.

10. Новосельский В.Ф. Методика урока физкультуры в старших классах. - К.; Здоровья, 1989. - 127с

11. Качашкин В.М. Методика физического воспитания, М., "Просвещение", 1980г.

12. Основы здоровья и физическая культура. / Программа для общеобразовательных учебных заведений 1-11 классы / МОП Украины, 2001.

13. Целевая комплексная программа "Фізичне виховання - здоров"я нації", Указ Президента Украины №963-98, Киев.