Локальні, корпоративні та глобальні інформаційні мережі

План

1. Інформаційна мережа. Визначення і особливості

2.Інтранет як джерело інформації

3. Екстранет як джерело інформації

4. Інтернет як джерело інформації

5. Перспективи розвитку інформаційних систем і мереж

1. Інформаційна мережа. Визначення і особливості

Інформаційна мережа органів внутрішніх справ - це комплекс програмних, технічних та організаційних засобів для забезпечення оперативного обміну повідомленнями та даними оперативно-розшукового, довідкового та адміністративно-управлінського характеру між підрозділами органів внутрішніх справ. [3]

Основою інформаційної мережі органів внутрішніх справ тепер є комп'ютерна мережа, яка забезпечує поєднання всіх програмно-технічних комплексів інформаційних підсистем на всіх рівнях Інформаційна ОВС і надає можливість оперативної інформаційної взаємодії як у системі ОВС, так і з іншими правоохоронними органами, державними установами, міністерствами та відомствами України, а також з правоохоронними органами інших держав.

Інформаційна мережа будується за територіальним принципом та має трьохрівневу структуру:

- центральна інформаційна мережа;

- регіональні інформаційні мережі;

- територіальні інформаційні мережі.

Регіональні інформаційні мережі забезпечують інформаційну взаємодію між галузевими службами, територіальними та центральною інформаційними мережами органів внутрішніх справ і правоохоронних органів.

Територіальні інформаційні мережі є складовими регіональних мереж і забезпечують інформаційну взаємодію між структурними підрозділами міськрайлінорганів.

В окремих випадках можуть створюватися галузеві інформаційні мережі, що входять до складу інформаційної мережі ОВС і які забезпечують інформаційний обмін відповідно до дотримання протоколів обміну інформацією, що визначаються інформаційною службою МВС.

При побудові комп'ютерних мереж використовуються новітні інформаційні технології із застосуванням оптоволоконних, проводових та радіоканалів передачі даних, сертифікованих програмно-апаратних засобів, які забезпечують надійність, вірогідність та конфіденційність обміну інформацією.

Управління інформаційною мережею здійснюється центральною та регіональними системами адміністрування, які підпорядковані інформаційній службі МВС, ГУ–УМВС відповідно.[3]

Адміністрування інформаційної мережі обумовлює: реєстрацію та авторизацію користувачів, ведення журналу доступу і забезпечення безпеки інформаційного обміну. Інформаційна мережа повинна забезпечувати передачу таких видів інформації, як: текстова; графічна; аудіо- та відеоінформація.

Протоколи та формати інформаційного обміну базуються на світових стандартах у сфері телекомунікацій, визначаються інформаційною службою МВС України та регламентуються відомчими нормативними актами.

Враховуючи необхідність оперативності та безпеки інформаційного обміну, програмне і технічне забезпечення, що застосовуються в інформаційних мережах ОВС, сертифікуються та інсталюються централізовано через інформаційну службу МВС України.

Інформаційні мережі всіх рівнів – це відомчі мережі закритого типу, які не допускають підключення до інформаційних мереж загального користування.

2. Інтранет як джерело інформації

Інтранет — внутрішньокорпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету. Інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, що не має доступу ззовні.

Комп'ютерна мережа, що використовує технології інтернет, але в той же час є приватною корпоративною мережею. Мережа підтримує сервіси Інтернет, наприклад, такі, як електронна пошта, веб-сайти, РТР-сервери і т.д., але в межах корпорацїі. Інтранет-мережа, підключається до зовнішніх мереж, у тому числі і до Інтернет, як правило, через засоби захисту від несанкціонованого доступу.

Екстранет - це корпоративна сітка, застосовувана для роботи з корпоративними порталами співробітників компанії і користувачів інших компаній які мають доступ. Його ще називають розширеним Інтранетом. Екстранет не одержав такого широкого поширення як Інтранет. [2]

У принципі, роботовузі сторонніми користувачами можна організувати й в Інтранет, забезпечивши їх необхіднимапаратним і програмним забезпеченням. А в мережах з використанням захищених протоколів Інтернет, просто видачею ключа шифрування.

Тому з погляду реалізації, між мережами Інтранет і Екстранет немає практичної різниці. Складності виникають тільки на рівні надання корпоратавной інформації іншим компаніям.

3. Екстранет як джерело інформації

Екстранет (англ. ехtranet) - це захищена від несанкціонованого доступу корпоративна мережа, що використовує Інтернет- технології для корпоративних цілей, а також для надання частини корпоративної інформації й корпоративнихдодатківділовнм партнерам компанії.

Питання забезпечення безпеки в Екстранет набагато серйозніші, ніж в Інтранет. Для мережіЕкстранет особливо важливим є ідентифікація користувача (який може й не бути співробітником компанії) і, особливо, захист від несанкціонованого доступу, тоді як для додатків Інтранет вони відіграютьменшістотну роль, оскільки доступ до цієїмережі обмежений фізичними рамками компанії.

Корпоративне застосування Екстранетцезакриті корпоративні портали, на яких розміщюються закриті корпоративніматеріали, і надається доступ співробітникам компанії, які мають доступ до додатків для колективної роботи, системам автоматизованногоуправлення компанією, а також доступ до обмеженого ряду матеріалів партнерам і постійним клієнтам компанії.[2] Крім того, у Екстранті можливе застосування й інших сервісів Інтернет: електронноїпошти, РТР і т.д.

4. Інтернет як джерело інформації

Інтерне́т (Internet, дослівно — «міжмережа») — Міжмережжя, система об'єднаних комп'ютерних мереж глобального загальнолюдського суспільства, яка в наш час покриває практично всю поверхню земної кулі.

Мережа побудована на використанні протоколу IP і маршрутизації пакетів даних. В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних. Часто згадується як всесвітня або глобальна мережа. У побуті іноді говорять Нет, Іне́т, Тенета, Міжмережжя, Інтерне́трі або Не́трі.

Сьогодні при вживанні слова «Інтернет» найчастіше мається на увазі саме веб і доступна через нього інформація, а не сама фізична мережа, що призводить до різноманітних юридичних колізій та правових наслідків.

В англійській мові якщо слово «internet» написано з малої літери, воно означає просто об'єднання мереж (англ. interconnected networks) за допомогою маршрутизації пакетів даних. У такому разі не мається на увазі глобальний інформаційний простір. У вітчизняній технічній літературі також іноді роблять такий розподіл понять.

5. Перспективи розвитку інформаційних систем і мереж

Інформацíйна систéма це сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів. Таке визначення може бути задовільним тільки при найбільш узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню.

Комп’ютери що використовуються як автоматизоване робоче місце користувачів, одержують подальший широкий розвиток, як прогресивний метод організації в ритмі виробництва збирання та обробки, зберігання й оперативного видавання за безпаперової технології об’єктивно необхідної для управління інформації. Проте, коло питань, які вирішуються ще не велике. Можливості АРМ, особливо універсальних, для зазначеної мети в недалекому майбутньому будуть безмежні, коли одержать належний розвиток інформаційні канали та мережі. Зразок зв’язку універсального АРМ користувача недалекого майбутнього, створеного на базі інтеграції різних типів інформаційного устаткування, каналів зв’язку і мереж за безпаперової технології. [4]

Одержать подальший розвиток і експлуатаційні можливості комп’ютера, з’являться для широкого використання монітори на рідких кристалах, з плоским екраном по діагоналі, неймовірно великими обсягами пам’яті тощо. Будуть доступні для введення інформації в комп’ютери, окрім традиційних, такі методи, як з голосу, наприклад, за допомогою мобільного телефону, картинкою і графікою, сигналами. Будуть удосконалені методи безпосереднього введення тексту, міжмашинного обміну інформацією. Такий самий розвиток одержує і виведення інформації з компютера — крім традиційних методів, голосом, наприклад, на мобільний телефон, сигналами тощо. Подальший розвиток дістануть канали зв’язку та мережі. Це:

- локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа;

- фінансово-розрахункова або електронна комп’ютерна мережа;

- телевізійна інформаційна мережа;

- радіоінформаційна мережа;

- глобальна комп’ютерна інформаційна мережа;

- державна інформаційна мережа;

- міжвідомча інформаційна мережа;

- відомчі (галузеві) інформаційні мережі;

- інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур;

- інформаційні мережі підприємств і фірм;

- фізичні особи, що діють самостійно і мають змогу одержувати інформацію від любої із - зазначених мереж або передавати її в ці мережі.

Локальна або багатокористувацька обчислювальна мережа є внутріоб’єктною. Введення і виведення інформації голосом, особливо, якщо це буде здійснюватись, наприклад, за допомогою мобільного телефону, значно підвищить коефіцієнт її корисної дії.

Фінансово-розрахункова, або як її називають ще електронна, комп’ютерна тощо мережа є засобом для розрахунків, що здійснюються між об’єктами управління — партнерами, між ними та державою тощо. Не виключено, що через цю мережу можна буде одержувати необхідну інформацію про фінансовий стан партнерів банків, особливо про стан їхньої ліквідності, а також про ринок цінних паперів, валют тощо. Крім того, ця мережа може використовуватися для електронного зв’язку між партнерами — юридичними і фізичними особами.

Телевізійна інформаційна мережа. [4]

Глобальна комп’ютерна інформаційна мережа. Однією з таких мереж є міжнародна комп’ютерна мережа Internet, яка у всьому світі. До глобальних можна віднести і такі умовно названі інформаційні мережі України: державна, міжвідомчі, відомчі (галузеві) та інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур, які в свою чергу, можуть під’єднуватись і до міжнародних мереж. Локальні фірмові (внутріоб’єктні) мережі також можуть підключатися як до глобальних українських, так і до міжнародних мереж.

Глобальна комп’ютерна мережа Internet — це (якщо можна так сказати) несистематизований набір підімкнутих і взаємопов’язаних комерційними каналами зв’язку сотні мільйонів серверів, як правило, великої потужності, що належать юридичним і фізичним особам. Обсяги інформації в цій мережі постійно нагромаджуються, Internet також стрімко поширює свої межі. Структура інформації в мережі невпорядкована, тому що вона занадто різна за природою та походженням. Проте формується вона на серверах за єдиними методиками і в рамках сервера структурована. У зв’язку з цим доступ до інформації — ускладнений і здійснюється за інструкцією з навігації в Internet. Це в основному — ключові слова та спеціальні (специфічні) адреси.

Кожна організація, фірма, об’єднання тощо та фізичні особи можуть стати, за бажанням, клієнтами Internet. Кількість клієнтів, які поповнюють інформацію в мережі і споживають ту, яка там міститься, постійно зростає.

За останній час в Internet з’являються «електронні бібліотеки» фізичних осіб, які користуються широкою популярністю, електронний зв’язок, в тому числі доступ до нього без комп’ютера, а за допомогою телефона, бездротова доставка покупцям банківських документів тощо.

Таким чином, глобальна комп’ютерна мережа Internet з погляду інформаційної насиченості — всебічний і безмежний наповнювач, що постійно зростає. А проте не виключено, що й інші міжнародні комп’ютерні мережі в недалекому майбутньому складатимуть цій мережі конкуренцію, що є природним для ринкових відносин.

Державна інформаційна мережа. Основними функціями цієї умовно названої мережі може бути єдине висвітлення державної ділової інформації: законодавчих, розпоряджувальних та інших нормативних актів на законодавчому рівні. Крім того, сюди можна віднести інформацію про структурні перебудови державного апарату, кадрові зміни, структуру бюджету та хід його використання, міжнародні стосунки й т. ін. Постачальниками цієї інформації є інформаційні структури Верховної Ради, Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Верховного Суду, Прокуратури, Міністерства юстиції тощо. Значна доля інформації може надходити й від місцевих органів влади. Контури цієї мережі вже діють. Це — інформаційно-пошукова система «Законодавчі та нормативні акти.

Глобальна мережа, справді, може діяти й самостійно, але буде економічно вигіднішим, якщо вона входитиме, наприклад, до мережі Internet.

Міжвідомча інформаційна мережа. Функції цієї мережі схожі з функціями державних і відомчих (галузевих) мереж. Контурами цієї мережі можна назвати інформаційно-пошукову систему «Право» при інформаційному центрі Верховної Ради України, систему, організовану фірмою «Юридичні інформаційні системи» (ЮІС) тощо.

Відомчі (галузеві) інформаційні мережі. Ці мережі повинні забезпечувати прямий оперативний і надійний зв’язок з підлеглими організаціями та установами при передачі насамперед відомчої ділової інформації — директив і вказівок на основі безпаперової технології, а також для здійснення контролю за їх виконаннями. Наприклад, керівник верхнього рівня прийняв певне рішення для підлеглих структур. Спочатку на ЕОМ створюється текст (повідомлення) і постійно діючі списки-реєстри адрес-одержувачів різних рівнів і призначень. Вказаний текст автоматично передається відповідним адресатам на їхні ЕОМ або термінали. Про те, що повідомлення адресат одержав, він також автоматично відправляє підтвердження.

Одержаний текст, за необхідності, може бути відразу ж оброблений і переадресований підпорядкованим організаціям-одержувачам. Вигідність такого методу зв’язку очевидна. Крім того, користувачі цієї мережі матимуть доступ до широкої галузевої інформації — про стан галузі в цілому та її частин, перспективи їх розвитку тощо. Не виключено, що відомча мережа може бути приєднана до глобальної мережі (державної, Internet тощо).

Інформаційні мережі соціально-побутових, культурно-мистецьких та інших інфраструктур. Це найперспективніші і наймасовіші служби інформації. Вони повинні через сервери, що входять до цих мереж, забезпечувати передусім населення соціально-побутовою, культурно-мистецькою та іншою всебічною інформацією, що характеризувала б різні сфери життя. Це:

відомості про розклад руху повітряного, морського, залізничного та автомобільного транспорту;

відомості про наявність квитків до театрів, кінотеатрів, концертних зал, їх ціни та ін.;

наявність вільних місць у готелях та ресторанах;

питання обміну житлової площі;

наявність того чи того товару в продуктовому чи промтоварному магазині та його ціну, а при його відсутності — інформація про можливість замовити з доставкою додому тощо;

склад та метод приготування того чи іншого кулінарного виробу домогосподаркою;

відомості з бібліотек про наявність у них того чи іншого літературного твору, наукових звітів, матеріалів конференцій, доповідей, промов тощо;

технічні характеристики виробів, машин, приладів і т. д. і т. ін.

Ці мережі можуть приєднуватися (входити) до глобальних мереж державного чи міжнародного типу.

Інформаційні мережі підприємств і фірм. Будучи приєднаними до глобальних мереж, ці об’єкти управління через свої сервери, по-перше, одержуватимуть з інших мереж всю необхідну для них інформацію; по-друге, видаватимуть в інші мережі інформацію про свої об’єкти, їхній стан, продукцію, кадри, перспективи розвитку та іншу рекламну інформацію.

Сучасний комп’ютер, який перебуває в індивідуальному користуванні, можна без проблем під’єднати до будь-якої мережі, в тому числі і до Internet. А це означає, що користувач (фізична особа) може передавати в мережу свою інформацію, а також одержувати за відповідну плату будь-яку інформацію, що в ній функціонує.

Швидкий розвиток електронної обчислювальної та інформаційної техніки і методів її застосування дозволить оперативно і на якісно вищій основі використовувати всю необхідну інформацію для управління й задоволення потреб населення. Крім того, для населення, а також для юридичних і фізичних осіб важливе значення має електронний зв’язок, який діє в зазначених мережах. За допомогою цього зв’язку можна надсилати адресатові, зв’язаному з мережею, будь-яке послання відкритого і закритого змісту, і адресат одержить його дуже швидко.