І.С. Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я" - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Історія написання і зміст твору

План заняття

творчість нечуй левицький українська ментальність

Група: 13,14,19

Спеціальність ВБДК, ЗВ

Тема заняття: І.С. Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім’я" - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Історія написання. Зміст твору "Кайдашева сім’я".

Мета заняття:

Навчальна -Знати основні відомості про творчість митця. Визначати жанр "Кайдашевої сім’ї", коментувати основні проблеми, характеризувати образи та порівнювати їх; висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні мораль та етику.

Виховна - Усвідомлення основних рис української ментальності, їх значення для самопізнання та адаптації у сучасному суспільстві

Розвиваюча - Розвивати уміння аналізувати художні твори

Вид заняття: лекція

Вид лекції: вступна лекція

Форма проведення заняття: Лекція + евристична бесіда

Міжпредметні зв’язки:

Забезпечуючі Історія України

Забезпечувані Українська мова

Методичне забезпечення: опорні конспекти, тексти творів

Література:

1. Білецький О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.— К., 1965.— Т. 2.

2. Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.— Львів, 1999.

3. Крутікова Н. У світі художньої правди і краси // Нечуй-Левицький І. Твори: У 3 т.— К., 1988.— Т.1.

4. Міщук Р. Співець душі народної: До 150-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького.— К., 1987.

5. Панченко В. Дві повісті Івана Нечуя-Левицького ("Хмари", "Кайдашева сім’я") // Дивослово.— 2003.— № 8.

6. Погрібний А. Всевидяще око України.— І. Нечуй-Левицький // Погрібний А. Класики. Не зовсім за підручником.— К., 2000.

7. Хропко П. Романи І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції // Українська мова і література в школі.— 1988.— № 11.

Технічні засоби навчання комп’ютер

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

І.С.Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім’я" - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Історія написання. Зміст твору "Кайдашева сім’я".

3. Мотивація навчання

Основні поняття теорії літератури – повість, соціально-побутова повість, образотворчі характеристики. Спостереження за менталітетом українського народу. //

Соціально-побутовою називається повість, у якій події і характери соціально зумовлені, тут пов'язано побут людей у соціальним розвитком суспільства.

4. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування за лекційним матеріалом

1. Назвати основні політичні події 70-90рр

2. Перелічити відомі товариства та літературні спілки

3. Назвати теми творчості авторів 70-90рр.

Перевірка випереджаючого завдання:

1. Що ви можете сказати про передумови формування характеру Івана Левицького?

2. Які завдання перед собою ставили передові люди другої половини XIX століття?

3. Чому передові погляди Івана Нечуя-Левицького гімназійне начальство осуджувало?

4. Яким ви уявляєте Івана Семеновича?Яким його побачив Іван Франко?

5. Чим вас вразив останній період життя Нечуя-Левицького? Чи зазнав він родинного щастя?

6. Чому Іван Франко назвав Нечуя-Левицького "колосальним всеобіймаючим оком" України? Прокоментуйте відповідну цитату.

5. Коментар відповідей та робіт студентів

Аналіз відповідей, виставлення оцінок

6. Викладення та вивчення нового матеріалу (лекція)

Левицький був у важку, войовничу, заогнену пору тим, чого в таку пору і найрозумніші не розуміють — був артистом, творцем живих типів...

(Іван Франко)

Іван Нечуй-Левицький (1838 — 1918)

Одного з найкращих українських прозаїків, відомого в літературі під псевдонімом Іван Нечуй-Левицький, вважають неперевершеним майстром слова, тонким знавцем народного побуту, історії, ментальності українців, митцем з яскраво вираженою громадянською позицією. Талант письменника навіть у радянські часи, коли його прагнули втиснути в рамки "дожовтневого" автора з "манерою докладного, неквапливого зображення матеріального побуту", змушував читачів замислюватися над причинами розбрату в українському суспільстві ("Кайдашева сім'я") та появи шукачів правди, які заради волі нехтували особистим щастям, благополуччям родини ("Микола Джеря").

робота з текстом повісті Нечуя-Левицького "Кайдашева сім’я"

Ще І. Франко зазначав, що повість "Кайдашева сім'я" "з огляду на високо артистичне змалювання селянського життя" належить "до найкращих оздоб українського письменства". З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левицький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного життя, відтворив такий стан українського селянства, який нівечить справжню суть його "народного духу".

В етнографічній розвідці "Світогляд українського народу" І. Нечуй-Левицький вказував на великі моральні потенції народу, суть яких відбилась насамперед в усній поезії. Він радив письменникам не обминати колоритних народних висловів і через їх освоєння показати світові неповторну душу українців. Найрізноманітніші засоби барвистого народного мовлення письменник вдало використав у "Кайдашевій сім'ї".

Змалюванням саме буденного життя українських селян повість "Кайдашева сім'я" вирізнялася у літературі – адже тогочасні автори захоплювалися переважно святковою стороною селянського побуту. Будні Кайдашів минають у невсипущій праці. Косовиця, жнива, плекання городини, "зимова" жіноча робота (прядіння, ткання полотна, шиття і вишивання одягу) – ці та інші щоденні клопоти визначали стосунки між членами сім'ї Кайдашів. Хоча у творі майстерно виписані і святкові звичаї та обряди, глибоко вікові традиції і вірування.

Втіленням української релігійності і високої народної моралі є у повісті Мелашка. Її любов до рідної матері, чоловіка, намагання догодити свекрусі приємно вражають. Доведена до відчаю, Мелашка їде з односельчанами в Київську Лавру на прощу – святкування паски у Києві, за народним повір'ям, мало б принести у сім'ю Боже благословення. Письменник поетизує свою героїню. Так, лірична душа Мелашки почула у жалібних піснях ченців у чистий четвер (напередодні Великодня) "якесь море сліз, що зливалось тисячі літ, І злилось докупи, і полилось піснями з грудей. Здасться, в тому морі сліз текли ріки народного горя од самого початку світу...".

Побожним, чуйним і добрим був Кайдаш, мріяв про смерть по-християнськи: зі сповіддю, причастям, соборуванням. Але тяжке пияцтво призвело до передчасної страшної смерті, яка не відповідала християнським уявленням. Сини і невістка Мотря надто часто порушували четверту заповідь Божу: не поважали і не шанували батьків. А народна мораль ґрунтувалася в основному на заповідях Божих. У селі зневажали злодіїв, п'яниць, покриток, ледарів, хвальків, безбожників Тут ніколи нікому нічого не забували. Не могли забути й Мотрі того, що вибила свекрусі око, а Карпові – що ганявся за матір'ю з дрючком. Люди добре знали характери тих, кого вважали негідними: вибираючи Карпа десяцьким, хтось підкреслив, що "буде добрий сіпака", а пропонуючи жартома кандидатуру Мотрі, селяни висміяли цю жінку:

– А може, панове громадо, ми оберемо за десяцького Мотрю, – прикинув слівце один жартівливий чоловік.

– Не можна, вона повибиває всім бабам очі, – гукнули чоловіки, сміючись.

Глибокий знавець селянського життя і побуту, селянської психології І. Нечуй-Левицький розумів, що про народ треба писати без будь-яких прикрас. У центрі повісті – повсякденний плин життя селянської сім'ї, в якому на перший план висуваються побутові сварки, спричинені відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що цей повсякденний плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Гумор письменника сягає корінням у народний ґрунт і міцну національну літературну традицію. Природжений гумор Нечуй-Левицький вважав невід'ємним елементом національної психіки, що "затаївся в усіх звивах розуму і фантазії щирого українця і є глибоко своєрідним". Контрасти створеного народом величного епосу і дріб'язкової хатньої війни надають повісті особливого іронічного забарвлення ("Не чорна хмара з-за синього моря виступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину"). У повісті письменник гумористичне показав взаємні заздрощі, плітки та шалені вибухи злості серед Кайдашів. Проте гумор у повісті має співчутливий характер: автор бачить вплив на психологію Кайдашів їхнього тяжкого становища, бо після довговічної панщини вони потрапили в нові, незвичні обставини. Із серії комічних подій складається сумна картина буття сім'ї, де син виступає проти матері, й уся родина марно витрачає сили і здоров'я на безглузді суперечки та чвари. Такий стан, на думку письменника, не відповідає справжній суті "народного духу". Духовна роз'єднаність – ось те лихо, яке кожен день отруює українську родину, яка впродовж віків була оповита високою духовністю і мораллю.

Яскравий колорит звичаїв, обряди народних замовлянь, передвесільні розглядини, сільські розваги, детальні описи селянського одягу та оселі, насичена прислів'ями і приказками мова повісті – усе це дає підстави вважати цей твір справжньою енциклопедією народознавства.

Робота з текстом повісті "Кайдашева сім'я"

Тема – зображення життя українського села в перші десятиріччя після реформи 1861 р. У творі змальовувався побут селянської сім'ї Кайдашів, через що виростає реалістична і трагічна за суттю картина життя селянства – темного, забитого віками панщини.

Композиція – повість складається з 9 (дев'яти) розділів:

- лише родинні відносини та суперечки;

- одруження Карпа;

- відношення між невісткою Мотрею та свекрухою;

- сватання Лавріна;

- його одруження;

- ставлення свекрухи до другої невістки – Мелашки;

- похід до Києва;

- втеча Мелашки;

- сварки між сім'ями братів.

Засоби сатири в повісті: гостро комічні сценки, смішні ситуації (п'яний Кайдаш, збирання Марусі на сватання), сатира на релігію, забобонність, народний характер, мова, описи пейзажів, інтер'єру, портретів.

Образи. Дійові особи: батько – Омелько Кайдаш, мати – Маруся Кайдашиха, сини – старший Карпо (дружина – Мотря), менший – Лаврін (дружина – Мелашка), баба Палажка, баба Параска, батьки дружин.

Омелько Кайдаш:

- портрет, ("Ніби змальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш у білій сорочці з широкими рукавами… Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця".),

- працьовитість,

- забобонність, релігійність ( Над усе він шанує "святу п'ятницю", але "допився до чортиків"),

- мова Омелька,

- ставлення до людей

Маруся Кайдаш:

- зовнішність,

- два боки характеру,

- відношення до себе,

- ставлення до невісток.

Колись вона служила у панів покоївкою та економкою і зберегла до всього панського рабську повагу ("проше вас"). Коли з'явились невістки, вона спробувала знущатися з них, як пани з своїх слуг. Але…

- мова !! (до Мотрі: "дитя моє", "дочка" і "кобила", "заноза")

Молоде покоління

Карпо – енергійний, суворий, впертий. Про горб "… цілий куток їздить через гору, а я буду її розкопувать. Як хтось почне, то й я копирсну заступом скільки там разів".

Мотря – "робоча та проворна, та трохи куслива, як мухи в спасівку". "Має серце з перцем".

Лаврін - лагідний, м'який, жартівливий.

Мелашка – щира і тиха, з бідної сім'ї.

Баба палажка – "ідеолог", "з'їла двадцять пасок у Києві", знає замовляння: "Пом'яни, господи, раба божого Омелька та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савгирю і ще й тую, що телятиною обшита… Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах, як овечка в реп'яхах…".

Баба Параска "Не можна бабі Парасці вдержатись на селі"; мова "Благословіть бабі Палажці скороспостижно вмерти".

висновок. Смішними здаються нам суперечки Кайдашів, так само як і ворожнеча баби Параски і баби Палажки, але сміх цей, зрештою, не безтурботний. Не безхмарний – це "сміх крізь сльози".

7. Запис плану лекції:

7.1 Суспільно-політичний і загальнокультурний процес 70-90 рр.

7.2 "Кайдашева сім'я" — зразок реалістичної соціально-побутової повісті.

7.3 Історія написання. Зміст твору.

7.4 Персонажі повісті, проблематика твору

8. Закріплення знань студентів: усне фронтальне опитування за лекцією

Поміркуйте.

1. Чому Іван Семенович не продовжив династію священиків, віддавши перевагу педагогічній і письменницькій справі?

2. З якої причини митець приховував свої ранні твори від ровесників та батьків? У чому полягали життєві ідеали молодого письменника?

3. Чи вважаєте ви Нечуя-Левицького новатором у літературі? Свою відповідь належно обґрунтуйте.

9. Коментар роботи студентів

Аналіз відповідей, виставлення оцінок

10. Підсумок заняття

11. Домашнє завдання Осмислення лекції, виписати по 2 цитати до головних образів