Ансамбль і його види

Реферат

на тему:

“Ансамбль і його види”

Хор є колектив, який має своєю метою співати гуртом, спільно. Звідси виникає специфічна особливість хорового співу – спільне звучання окремих співаків хору в одному загальному цілому, що й зветься ансамблем.

Ансамбль – слово французьке (ensemble – разом, вкупі, ціле, узгодженість)

В ансамблі хору можемо спостерігати, що це буде лише несмілива і невміла спроба налагодити спільний спів, або є шляхом наполегливої і впертої праці колектив піднімається на високий ступінь довершеності і майстерності.

Під ансамблем високої майстерності треба розуміти точну інтонацію, злагодженість звучання співаків у хорі, злиття і врівноваженість щодо сили й тембру всіх голосів, наслідком чого буде соковитий, насичений, барвистий, але без найменшого виділення тембрів голосів окремих співаків, повноцінний унісон кожної партії. Первісним елементом хорового ансамблю є ансамблевий звук. Це звук певної висоти відтворюваний кількома співаками. Він може бути двох видів: унісонний і гармонійний.

Унісонний ансамбль ми маємо в одноголосному хорі, або в звучанні окремої партії хору.

Гармонійний ансамбль є співання акорду кількома співаками, або хоровими партіями.

Мінімальна кількість співаків для унісонного ансамблю – три чоловіки. Найменша кількість співаків для гармонічного ансамблю –шість людей, бо двоголосся – це перша стадія гармонії. Отже – мінімальний чотириголосний хор повинен складатися з дванадцяти співаків. Не можна думати, що ансамблевий звук високої якості – це злагодженість, насиченість, звучання – може бути легко досягнутий. Для цього потрібна велика майстерність, уміння пристосувати звучання голосу. Уміння подати хороший ансамблевий звук досягається витривалою, упертою працею, і крім того, що найголовніше воно потребує почуття ансамблю. Проте досвід спостереження дають установити деякі умови, які впливають на якість ансамблю, звука як унісонного, так і гармонічного.

Досягнення унісонного ансамблю сприяють такі умови:

1. Приблизна однотебровість голосів співаків у хоровій партії;

2. Приблизна одноманітність сили голосів.

3. Зручна теситура.

4. Правильно взяті голосові звуки, природний нюанс.

5. Єдина вокальна культура співаків.

Само собою зрозуміло, що відсутність зазначених умов впливатиме на унісонний ансамбль негативно. Якщо, наприклад, групі співаків якої-небудь партії знайдуться люди з глосами різного і неприємного тембру, не заливаються.

Правильне положення рота при відтворення голосних дуже істотно впливає на ансамблеву злитість. Брак ансамблевого досвіду, музичної культури впливає на ансамбль. Зручна теситура і природний, пов'язаний з теситурою, нюанс - це умови настільки зрозумілі, що будь-яких пояснень не потребують.

Гармонічний ансамбль, тобто врівноваженість і злиття в сіх тонів акорду в одно правильне, м’яке і органоподібне звукосполучення, може до певної міри регулюватися дотриманням умов, а саме кількісної та якісної рівноваги хорових груп, теситури виду, акорду, темпу.

Приблизна кількісна і якісна рівновага груп хору становить одну з перших вимог досягнення хорошого гармонічного ансамблю.

Розміщення акорду – широке чи тісне, академічно вільне ви відхильне від академічних норм – безперечно впливає на зручність чи незручність для гармонічного ансамблю. Досвід і спостереженні показали, що академічно правильне розміщення акорду дає найсприятливіші умови для гармонічного ансамблю. Широке розміщення – менш зручне, а відхилення від академічних норм, становить труднощі в досягненні гармонічного ансамблю приводить до так званого неприродного ансамблю.

Суть неприродного ансамблю полягає в тому, що змінами динамічного напруження в групах хору можна деякою мірою усунути незручності розміщення акорду.

Мелодичне розміщення акорду і теситурні умови в свою чергу впливають на ансамбль.

Вид акорду істотно впливає на освоєння співаками ансамблевого звучання.

Прості гармонічні звукосполучення, розміщені для співу, легко й швидко засвоюються співаками й майже без праці звучать в ансамблі. Складні гармонічні сполучення (побічні акорди, зменшене, альтеровані акорди з затриманням, модуляціями) не можуть бути зразу освоєні співаками, отже становлять значні труднощі в досягненні ансамблю.

Дуже часто нюанс є вирішальною умовою для досягнення ансамблю. Наприклад, акорд у високій теситурі при нюансі forte звучить добре, легко, природно, тобто в ансамблі. Той же самий акорд при нюансі piano стає важким для хорового звучання і вимагає штучного пристосування.

Темп теж впливає на якість ансамблю. Повільні і помірні темпи являють собою сприятливі умови для досягнення ансамблю. Виконавці встигають ясно усвідомити звучання акорду і інстинктивно дають хорошу ансамблеву злагодженість. Швидкі темпи такої зручності не дають.

Найважливішим і вирішальним фактором в досягненні гармонічного ансамблю при всіх зручних і незручних умовах є кваліфікація співаків, їх ансамблеве чуття, нерозривно зв’язане з природною музичною обдарованістю.

Література.

1. Керування хором. К.Пігров.

План.

1. Що таке ансамбль.

2. Унісонний і гармонічний ансамбль.

3. Досягнення унісонного ансамблю.

4. Якісна рівновага груп хору.

5. Складні гармонічні сполучення.