Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики

Відділ виконкому Первомайської міської ради

Шкільний методичний кабінет

Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики

Доповідь підготувала

на засіданні ШМО

вчитель фізики

ЗОШ І-ІІІ ступнів №2

Олешко Н. М.

Первомайський – 2009

Моніторинг якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом

Моніторинг якості освіти є прогресивним чинником загальноосвітньої системи, який дає змогу визначити потенційні можливості дітей, прогнозувати потреби особистості.

Моніторинг слід розглядати як систему збирання, обробки, збереження та розповсюдження інформації про освітню систему. Одним з напрямів моніторингу якості освіти є підвищення рівня навчальних досягнень учнів на основі самоосвітньої діяльності. Тому актуальним стає формування самоосвітньої компетентності учнів у процесі навчальної діяльності.

Самоосвітня компетентність формується з таких складових.

1. Навчально-організаційні уміння (працювати за алгоритмом, самостійно складати алгоритм, гігієна праці, самоконтроль, самооцінювання, уміння працювати в колективі).

2. Навчально-інформаційні уміння (робота з підручником, володіння різними способами читання, складання плану, рецензій, конспекту, уміння користуватися бібліотекою, проводити спостереження, експеримент).

3. Навчально-комунікативні уміння (володіння моно-та діалогічною мовою, уміння керувати увагою, володіння прийомами запам'ятовування інформації).

4. Навчально-інтелектуальні уміння (аналіз, синтез, означення понять, порівняння, класифікація, систематизація, узагальнення, абстрагування, уміння відповідати на запитання, виконувати творчі завдання).

Виокремлюють чотири рівні самоосвітньої компетентності учнів:

• підготовчий (уміння здійснювати первинну обробку навчальної інформації за вказівкою вчителя);

• перший (уміння вибирати відомі способи дій);

• другий (уміння здійснювати окремі самоосвітні операції);

• третій (володіння умінням творчо-пошукової діяльності).

Моніторинг слід розглядати як педагогічне дослідження. Тому далі пропонується програма моніторингового дослідження рівня сформованості самоосвітньої компетентності. Діагностичний інструментарій надається для вивчення навчально-інтелектуальних умінь (інтелектуальної компетенції) шляхом створення педагогічної системи (технологій) навчання (схеми 1, 2).

I. Мета програми: вивчення рівня сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з фізики.

II. Гіпотеза експерименту

Якщо організувати педагогічний процес на основі моніторингових досліджень, то:

а) для адміністрації школи:

• розширюються можливості для вивчення рівня професійної майстерності вчителів щодо формування самоосвітньої компетентності учнів, рівня сформованості проектувальних умінь та навичок педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніторингових досліджень;

• підвищуються якість та ефективність управління педагогічним процесом;

б) для педагогів:

• створюються умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, соціальної адаптації педагогів до інноваційного освітнього середовища;

• підвищується рівень педагогічної культури вчителів;

• збільшуються адаптивні можливості освітньої системи до впровадження 12-бальної системи оцінювання;

в) для учнів:

• забезпечуються умови для повноцінної самореалізації кожного учня;

• підвищується рівень самоосвітньої компетентності;

• розширюються можливості соціально-психологічної адаптації учнів до творчого процесу.

III. Завдання експерименту

1. Діагностика рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики.

2. Визначення утруднень учнів у пізнавальній сфері.

3. Розробка системи корекційних завдань щодо розвитку пізнавальної сфери учнів.

4. Експертиза рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів з фізики.

IV. Об'єкт дослідження: досвід реалізації засобів діяльності учнів

V. Предмет дослідження: методика роботи з учнями щодо формування самоосвітньої компетентності

VI. Критерії оцінювання очікуваних результатів (прогноз) :

• Рівень сформованості самоосвітньої компетентності;

• ступінь впливу самоосвітньої компетентності на удосконалення навчальних досягнень учнів;

• рівень емоційного комфорту на уроках фізики.

VII. Технологія моніторингу включає такі етапи:

1. Змістовно-контролюючий (діагностичний), який складається з діагностичного інструментарію:

• діагностична контрольна робота з фізики (за таксономією цілей Б. Блума);

• анкетування учнів;

• діагностика емоційного стану учнів на уроках за методикою кольоропису;

• тест щодо самооцінювання рівня сформованості самоосвітньої компетентності учнів;

• система творчих завдань;

• різні види тестування учнів з фізики.

2. Оцінювально-результативний: поелементний аналіз контрольної роботи чи тестування, виділення сильних і слабких рис пізнавальної сфери учнів, розробка системи обробки та систематизації інформації.

3. Корекційно-аналітичний: розробка корекційного тренажера, складання карт для учнів і вчителя за результатами діагностування, розробка індивідуальних програм для учнів.

4. Управлінський (прийняття управлінських рішень щодо ефективності досліджуваної методики роботи з учнями).

VIII. Висновки (встановлюється відповідність між висунутою гіпотезою та результатами дослідження)

Таким чином, моніторинговий підхід до формування самоосвітньої компетентності учнів дає змогу створити модель управління навчальним процесом на науковій основі, спрогнозувати позитивні чи негативні тенденції у розвитку освітньої системи, а також є основою для моделювання перспективного педагогічного досвіду вчителя. Моніторинг є одним з оптимальних, адаптивних механізмів упровадження 12-бальної системи оцінювання в освітній процес на сучасному етапі.

Основна мета моніторингу:

1. Визначити рівень та динаміку процесу навчання шляхом порівняння даних за кожним класом від 7-го по 11 -й (див. додаток № 9, 10)

2. Оцінити компетенцію засвоєння знань, порівнюючи результати підсумкового зрізу та додаткового зрізу по закінченні навчального року.

3. Оцінити рівень росту компетенції учнів.

4. Впроваджувати у навчання інтегративні зв'язки з предметів.

5. Розробити схему дій щодо подолання труднощів у навчанні (див. додатки №11, 12, 13, 14, 15)

6. Учням, які мають бали високого рівня компетенції, пропонувати творчі роботи. Це елементи НДР, вивчення додаткових розділів предмета або праця на вільну тему.

Основна задача моніторингу

• Неперервне відстеження стану навчального процесу.

• Досягнення мети навчального процесу.

• Існування позитивної динаміки розвитку учнів порівняно з результатами попередніх діагностичних досліджень.

• Передумови для вдосконалення роботи вчителя.

• Відповідність рівня складності навчального матеріалу здібностям учня.

Шляхи розв'язання завдань моніторингу

I. Проведення нульового, проміжного та підсумкового

зрізів.

II. Аналіз результатів. Види зрізів знань Нульовий зріз

Основна мета: визначити рівень компетенції знань учнів на початку навчання (початкова діагностика).

В процесі проведення Н. 3. учитель здійснює:

• прогнозування (разом з учнями) можливості успішного навчання на першому етапі;

• разом з учнями розробляє схему дії щодо подолання труднощів у навчанні;

• узгоджує предметні вимоги під час переходу навчального процесу від одного предмета до іншого (наприклад, математика — фізика);

• оцінку наявності інтегративних зв'язків у навчанні.

Проведення Н. 3.:

• Письмова форма.

• Застосування комп'ютерної технології (тестування).

Аналіз результатів Н. 3. дає змогу учителю:

• Обрати адекватну методику навчання.

• Сформулювати мотивацію.

• Призначити додаткові заняття для невстигаючих учнів.

• Провести корекцію навчального процесу.

Проміжний зріз

Мета проведення: виявити рівень росту компетенції учнів у предметній галузі; підбиття проміжних підсумків у навчанні.

Задачі:

• оцінка учителем успішності вибору методики навчання;

• корекція навчального процесу, обраних підходів і методів навчання;

• формування рейтингової оцінки учнів.

Проведення П. 3.:

• Письмова форма.

• Застосування комп'ютера (тестування).

Аналіз результатів дає учителеві можливість провести корекцію знань.

Учням, які мають бали високого рівня компетенції знань, бажано пропонувати творчі роботи, НДР, додаткове вивчення розділів предмета.

Підсумковий зріз

Мета проведення: підбиття підсумків наприкінці навчального року.

Задачі:

• аналіз результатів навчання;

• оцінка діяльності учня з предмета;

• аналіз дій учителя на даному етапі навчання;

• формування підсумкової рейтингової оцінки та висновок про рівень компетенції учнів за навчальною програмою для певного класу.

Методичні рекомендації

щодо письмових робіт учнів та їх аналізу

Письмові роботи учнів вимагають докладного аналізу виявлених помилок, допущених кожним учнем. Задача може бути не розв'язана з багатьох причин:

1) учень не зрозумів умову задачі або зрозумів її неправильно;

2) зрозумів умову задачі, але не знає, які фізичні закономірності необхідно використати для її розв'язування;

3) не може скласти план розв'язування задачі або не знає алгоритму розв'язування;

4) не може розв'язати задачу через слабкість знань з фізики та математики.

Як бачимо, ситуації різні, а результат однаковий — задачу не розв'язано або розв'язано неправильно. Завдання учителя полягає у з'ясуванні причини невдачі й розробці заходів щодо ліквідації цих причин. Для систематизації причин помилок і недоліків під час розв'язування задачі учителі часто використовують такий прийом:

• складають список найбільш поширених помилок, допущених у письмових роботах учнів або характерних недоліків;

• після перевірки робіт учитель виділяє недоліки та помилки, що дає можливість виробити певні заходи, щоб ліквідувати прогалини в знаннях й уміннях учнів.

Від того, наскільки оперативно й якісно виконується така робота, значною мірою залежить процес ліквідації виявлених недоліків. Вказівки для учнів повинні бути конкретними та індивідуалізованими. При оцінюванні письмових робіт враховується характер допущених помилок і недоліків. У зв'язку з цим розрізняються грубі й не грубі помилки, а також недоліки (див. додаток № 1, 2, З, 4).

Діагностика самостійності праці учня

Велике значення для уміння самостійно розв'язувати задачі мають домашні контрольні й самостійні роботи. Вони повинні включати: аналітичні, графічні, творчі задачі, тестові завдання, завдання на складання задач. Задачі спрямовуються на розвиток мислення, на пошук нестандартних розв'язків. Важливо, щоб задачі мали кілька розв'язків, щоб їх можна було розв'язати кількома способами.

Домашні контрольні роботи найчастіше мають диференційований характер, оскільки вони передбачають різний рівень розвитку учнів. Під час виконання таких робіт учні не обмежені жорстко в часі, можуть користуватись будь-якими навчальними посібниками, звертатися за консультаціями до своїх товаришів і вчителів. Ці умови певним чином стимулюють діяльність учнів. До домашньої контрольної роботи учитель може поставити підвищені вимоги:

а) запропонувати письмовий аналіз умови задачі;

б) докладне пояснення розв'язку;

в) аналіз і дослідження знайденого результату.

Виконання цих умов сприяє глибокому розумінню й усвідомленню фізичної суті задачі, розвитку логіки міркувань.

Систематичне й планомірне використання домашніх контрольних і самостійних робіт, обговорення їхніх результатів, аналіз помилок і їхніх причин розвивають в учнів уміння міркувати, сприяють розвитку і виробленню умінь розв'язувати задачі, дають можливість учителю скласти чітке уявлення про уміння учнів розв'язувати задачі з того чи іншого розділу курсу фізики.

Самостійна робота дає змогу отримати високий процент якості та успішності засвоєння учнями теми (див. додаток № 5, 6, 7, 8).

Додаток № 1

Види помилок

Грубі помилки:

• незнання визначень основних понять, законів, правил, основних понять теорії, незнання формул, загальновизнаних символів позначень фізичних величин, одиниць вимірювання їх;

• незнання найменувань одиниць вимірювання;

• невміння виділяти головне;

• невміння застосовувати наявні знання до розв'язування задач і пояснення фізичних явищ;

• невміння читати й будувати графіки та принципові схеми;

• невміння підготувати до роботи установку або лабораторне обладнання, виконати дослід, необхідні розрахунки;

• невміння визначити показання вимірювального приладу;

• порушення вимог безпеки праці під час виконання експерименту.

Негрубі помилки:

• неточність формулювань визначень, понять, законі теорій, зумовлених неповним охопленням ОСНОВНІ ознак поняття, яке визначається, або заміна одж то—двох з них на другорядні;

• помилки, зумовлені недотриманням умов проведення дослідів, умов роботи вимірювального приладу;

• помилки в умовних позначаннях та принципових схемах, неточність графіка тощо.

Недоліки відповідей:

• нераціональний прийом обчислень і перетворень;

• арифметичні помилки в обчисленнях, якщо ці помилки не дуже спотворюють реальність знайденого результату;

• недбале виконання записів, креслень, схем, графіків;

• недбале ставлення до лабораторного обладнання та вимірювальних приладів;

• граматичні помилки.

Додаток № 2

Список характерних помилок та недоліків під час розв'язування задач

• Відсутність знань фактичного матеріалу;

• нерозуміння фізичної суті задачі;

• використання одиниць фізичних величин у різних системах;

• незнання формул;

• помилки в побудові графіків, схем, рисунків;

• невміння знайти значення констант;

• розв'язання задачі не в загальному вигляді;

• розв'язок нераціональний;

• невміння виконувати дії з найменуваннями одиниць;

• поверхові пояснення розв'язку;

• невміння виконати перевірку знайденого результату;

• невміння аналізувати й оцінювати знайдений результат;

• невміння виконати дослідження знайденого результату;

• не впорався із завданням повністю.

Додаток № З

Системний (поелементний) аналіз контрольної роботи

I. Фізичні величини та одиниці вимірювання

1. Позначення фізичних величин.

2. Правильне переведення системи одиниць.

3. Знання фізичних констант.

II. Умови задачі

1. Усвідомлення умови задачі.

2. Наявність скороченого запису умови задачі з урахуванням фізичної моделі.

3. Знання фізичних законів (явищ).

4. Зображення фізичної моделі у вигляді рисунка (графіка, схеми).

III. Розв'язування задачі. Обґрунтованість розв'язання

1. Запис рівняння у векторній формі.

2. Запис рівняння у скалярній формі.

3. Одержання в загальному вигляді шуканої величини.

4. Послідовність пояснення.

5. Логічність у міркуванні.

IV. Розрахунки

1. Математичні розрахунки.

2. Аналіз одиниць вимірювання..

3. Наявність правильної відповіді.

Додаток № 4

Методика оцінювання контрольної роботи

Додаток № 5

Діагностика самостійної роботи учнів

Діагностика якості знань учнів

Додаток № 6

Діагностика самостійної роботи учнів

Бали

12

11

10

9

8

7

6

5

4

З

2

1

тема 1 тема 2 тема 3 тема 4 тема 5 кількість учнів

Додаток № 7

Оцінка динаміки процесу навчання

Кількість учнів

30

29

28

I семестр Щ

II семестр

І Річна

12

11

10

9

8

7

6

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 бали

Додаток № 8

Кількість учнів

Додаток № 9

Оцінка динаміки процесу навчання

Додаток № 10

Оцінка динаміки процесу навчання

Діаграма якості знань учнів у класах допрофільного навчання

Якість навчання

%

Рік

Навчання

200_-200_ 7 клас 200_-200_ 7 клас 200_-200_ 7 клас

Додаток № 11

Основні способи виявлення відставань учнів

1. Спостереження за реакціями учнів на труднощі в роботі, на успіхи та невдачі.

2. Запитання вчителя та його вимоги сформулювати те або інше положення.

3. Навчальні самостійні роботи в класі. Під час проведення самостійних робіт учитель отримує матеріал для судження як про результати діяльності, так і про те, як вона проходить. Він спостерігає за роботою учнів, вислуховує й відповідає на їхні запитання, інколи допомагає.

Основні ознаки неуспішності учнів

1.Наявність прогалин у фактичних знаннях і спеціальних для даного предмета вміннях, які не дозволяють охарактеризувати суттєві елементи понять, що вивчаються, законів, теорій, а також здійснити необхідні практичні дії.

2.Наявність прогалин у навичках навчально-пізнавальної діяльності, які знижують темп роботи настільки, що учень не може за відведений час оволодіти необхідним обсягом знань, умінь і навичок.

3.Недостатній рівень розвитку та вихованості особистісних якостей, які не дозволяють учневі виявляти самостійність, наполегливість, організованість та інші якості, необхідні для успішного навчання.

Додаток № 12

Ознаки відставання у навчанні та рекомендації щодо його подолання

Додаток № 13

Оптимальна система заходів щодо надання допомоги невстигаючому учневі

Допомога в плануванні навчальної діяльності (планування повторення та виконання мінімуму вправ для ліквідації прогалин, алгоритмізація навчальної діяльності з аналізу та усунення типових помилок та ін.).

Додаткове інструктування в ході навчальної діяльності.

Стимулювання навчальної діяльності (заохочення створення ситуацій успіху, спонукання до активної праці та ін.).

Контроль за навчальною діяльністю (більш часте опитування учня, перевірка його домашніх завдань, активізація самоконтролю в навчальній діяльності та ін.).

Різні форми взаємодопомоги.

Додаткові заняття з учнем.

Додаток №14

Заходи запобігання неуспішності учня

1. Всебічне підвищення ефективності кожного уроку.

2. Формування пізнавального інтересу до навчання та позитивних мотивів.

3. Індивідуальний підхід до учня.

4. Спеціальна система домашніх завдань.

5. Посилена робота з батьками.

6. Залучення учнівського активу до боротьби за підвищення відповідальності учня за навчання.

Додаток № 15

Пам'ятка для тих, хто працює із невстигаючими учнями

1. Прізвище, ім'я, по батькові учня.

2. Клас.

3. З яких предметів не встигає.

4. Причини, які призвели до зниження успішності.

5. Які засоби (дидактичні, виховні, навчальні, позакласні, додаткові заняття) використовують у роботі з учнями.

6. Кого залучено до роботи з подолання неуспішності учня.

7. Скільки часу вже триває робота.

8. Які зміни спостерігаються чи є результатами роботи.

Література

1. Амонашвили Ш. А. Личностно-гуманная основа педагогического процесса.— Минск, 1990.

2. Вербицкая Н., Буряков В. Мониторинг результативности ученого процесса //Директор школы.— 1992.— № 1. Кормишина С, Кудрявцева С. Мониторинг помогает учителю // Математика. Приложение к газете «Первое сентября».- 1998.- № 36.

3. Мониторинг учебного процесса в средней школе //Завуч.— 2001.-№5.

4. Павлов О. П. Діагностика математичної підготовки // Математика в школі.— 1998.— № 4.

5. Романычева К. В. Мониторинг — изучение качества знаний, умений, навыков // Начальная школа.— 1998.— № 10. УилмсД. Системы мониторинга и модель (вход — выход) // Директор школы.— 1995.—№1 .