Проблеми та песпективи підвищення рівня економічного розвитку України та ступеня її участі в міжнародних відносинах

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД

Курсова робота

з курсу: Міжнародна економіка

на тему: «ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА СТУПЕНЮ ЇЇ УЧАСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ»

Виконала:

студентка IIІ курсу 12 групи

факультету ФФ

Новікова О. В.

Харків, 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Визначення місця України у світовій економіці та міжнародних економічних відносинах

1.1 Рівень економічного розвитку країни і її місце в світовій економіці

1.2 Рівень участі країни в МПП

1.3 Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу

1.4 Участь країни в міжнародних міграційних процесах

1.5 Участь країни в міжнародній торгівлі

Розділ 2. Визначення напрямів підвищення рівня економічного розвитку України та удосконалення системи міжнародних економічних відносин

2.1 Визначення напрямів підвищення економічного розвитку України на основі даних дослідження

2.2 Удосконалення системи міжнародних економічних відносин, співробітництво з міжнародними організаціями

Висновок

Додатки

Список використаних джерел

ВСТУП

Роль і місце будь-якої країни в світовому господарстві і міжнародному розподілі праці (МПП) залежить від багатьох чинників. До основних належать: динаміка розвитку національної економіки, міра її відкритості та залучення до МПП, стан трудових ресурсів, уміння адаптуватися до умов міжнародного господарського життя і ін. Україна як суверенна держава доки надає украй незначну дію на МРТ і інтеграційних процесах, що відбуваються в світовій економіці, залишаючись протягом довгого часу осторонь від основних світогосподарчих процесів.

Актуальність даної роботи полягає в необхідності вивчення умов та тенденцій економічного розвитку України, визначення її ролі та місця у світовому господарстві, а також напрямів подальшого розвитку і покращання економічного стану країни.

Мета роботи – аналіз сучасних тенденцій участі України в світовому господарстві та міжнародних економічних відносинах, розробка практичних рекомендацій щодо поглиблення інтеграції країни в світові економічні процеси.

Предметом вивчення є економічне положення України в світі та ступінь її участі в міжнародних економічних відносинах.

Об’єктом вивчення є показники економічного розвитку України, показники залучення країни до МПП та участь в міжнародній торгівлі.

Розділ 1. Визначення місця України у світовій економіці та міжнародних економічних відносинах

1.1 Рівень економічного розвитку країни і її місце в світовій економіці

Для визначення рівня економічного розвитку країни і її місця в світовій економіці використовують наступні показники: ВВП на душу населення, галузева структура економіки, рівень та якість життя населення, зокрема прожитковий мінімум та доля товарів тривалого використання в споживанні, продуктивність праці, капіталомісткість основних галузей та ін.

Основним показником, що визначає рівень економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. Він відображує результати діяльності сферах матеріального виробництва і послуг розрахованих на 1 людину, що проживає в даній країні.

ВВП – це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни.

Згідно даним Державного комітету статистики України ВВП на душу населення у фактичних цінах в 2005 р. Склав 9372 грн./чол.; у 2006г. 11630 грн./чол.; у 2007г 15496 грн./чол., що на 8,6% більш ніж в 2006г і на 65,3% більше, ніж в 2005г.

Ще одним важливим показником економічного розвитку країни і її місця на світовій арені є галузева структура економіки.

Співвідношення долі різних галузей народного господарства визначає спеціалізацію країни. Співвідношення галузей добувною і оброблювальною промисловості показує рівень розвитку виробництва, технологій і рівень економічного розвитку в цілому.

Розглянемо структуру економіки України в 2005-2007гг. (табл.1.1).

Таблиця 1.1.

Галузева структура економіки України

Найбільшу долю у ВВП України займає оброблювальна промисловість і інша економічна діяльність, тобто діяльність банків, різна фінансова діяльність.

Доля інших видів економічної діяльності має тенденції до збільшення, в 2005г вона склала 18,3%, в 2006 – 19,53%, в 2007г – 22,19%.

Не можна говорити про певні тенденції в оброблювальній промисловості оскільки її доля вагається.

Не дивлячись на історичну спеціалізацію країни і наявності сприятливих умов для розвитку сільського господарства його доля зменшується, в 2005г вона склала 9,18%, в 2006 – 7,54%, в 2007 – 6,58%.

Важливим показником економічного розвитку країни є відношення державного боргу країни до її ВВП.

За даними Міністерства фінансів України розмір державного боргу по відношенню до ВВП у 2005 році склав 14,3%, у 2006 р. – 12,1%, у 2007 – 10%.

Відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП на кінець відповідного року має наступний вигляд (рис 1.1):

Рис 1.1.Відношення державного боргу до ВВП

За діаграмою можна побачити зменшення державного боргу України відносно ВВП за період 2005-2007 рр.

Звичайно показник ВВП та галузева структура економіки не відображають рівня та якості життя населення країни, для цього використовують показник прожиткового мінімуму, споживчого кошику та структуру споживання населення.

Розглянемо прожитковий мінімум в Україні в 2005-2007 рр. згідно законів Про прожитковий мінімум:

(Закон N 2285-IV от 23.12.2004) на 2005 р. 423 грн.

(Закон N 3235-IV от 20.12.2005) на 2006 р.

с 01.01.2006 до 31.03.2006 = 453 грн.

с 01.04.2006 до 30.09.2006 = 465 грн.

с 01.10.2006 до 31.12.2006 = 472 грн.

(Закон № 489-V от 19.12.2006) на 2007 р.

с 01.01.2007 до 31.03.2007 = 492 грн.

с 01.04.2007 до 30.09.2007 = 525 грн.

с 01.10.2007 до 31.12.2007 = 532 грн.

Згідно даним можна прослідити номінальне підвищення прожиткового мінімуму.

Для визначення динаміки реального доходу населення підрахуємо середньорічний прожитковий мінімум в 2006 і 2007 рр.

ПМ2006 = (453*3 + 465*6 + 472*3)/12 = 463,75 грн.

ПМ2007 = (492*3 + 525*6 + 532*3)/12 = 518,5 грн.

У 2006г. в порівнянні з 2005 прожитковий мінімум склав 109,63%; індекс інфляції цього року – 109,1%. У 2007г. В порівнянні з 2006 прожитковий мінімум склав 111,81%; індекс інфляції цього року – 112,8%. Тобто в 2006г ми бачимо незначне збільшення середнього реального доходу населення, в 2007г. реальний дохід зменшився.

Для визначення долі вжитку товарів тривалого користування і послуг розглянемо структуру витрат домогосподарств (табл.1.2).

Таблиця 1.2.

Найбільшу долю у вжитку займають продукти харчування і безалкогольні напої їх доля більше 50%, проте їх доля має тенденції до зменшення, що свідчить про підвищення якості життя. В 2005г доля продуктів харчування в загальних витратах домогосподарств склала 56,6%, в 2006г – 53,2%, в 2007г – 51,4%.

Виробничий потенціал країни відображає стан її трудових ресурсів (табл.1.3).

Таблиця 1.3.

За даними комітету ООН рівень освіченості дорослого населення за 1999-2007гг склав 99,7%. Рівень освіти з 2005-2007гг підвищився з одночасним підвищенням рівня тривалості життя, проте кількість учнів і студентів на 10 тис. люд. скоротилося.

Згідно Державного комітету статистики України забезпеченість населення житлом в середньому за 2005-2007гг змінилася трохи. У 2005г житлова площа в середньому на одного жителя склала 22 м2, в 2006 – 22,2 м2, в 2007 – 22,5 м2. Рівень розвитку охорони здоров'я за 2005-2007гг також змінився трохи (табл.1.4).

Таблиця 1.4.

Забезпеченість населення побутовими приладами також майже не змінилася. Значні зміни в показнику наявності мобільних телефонів в домогосподарствах (показник включений в програму дослідження з 2004р.) якщо в 2005р. цей показник складав 44 телефони в середньому на 100 домогосподарств, то в 2006р. він склав 81 телефон на 100 домогосподарств. (у 2007р. опит не проводився).

Згідно докладу ООН про розвиток людини Україна входить до групи країн з середнім рівнем розвитку людського потенціалу. У 2005г. Україна займала 76 місце в рейтингу країн, ІРЛП склав 0,783; у 2006р – 84 місце з ІРЛП 0,789; у 2007г Україна зайняла 85 місце в рейтингу, ІРЛП – 0,796.

Рівень використання основного і оборотного капіталу країни, трудових ресурсів відображають такі показники як продуктивність праці, капіталоємність, фондовіддача.

Розрахуємо продуктивність праці в цілому по Україні як ВВП / зайняте населення.

ПП2005= 441452млн.грн / 20 680 тыс.чол = 21347 грн/чол

ПП2006=544153млн.грн / 20 730,4 тыс.чол = 26249 грн/чол

ПП2007 = 720731 млн.грн / 20 904,7 тыс.чол = 34477 грн/чол.

Оскільки однією з найважливіших галузей є промисловість, розрахуємо капіталоємність промисловості як вартість основних засобів / об'єм реалізованої продукції промисловості.

Кап.єм2005 = 456738млн.грн / 468562,6 млн.грн = 0,975 грн./грн

Кап.єм2006 = 525222 млн.грн / 551729,0 млн.грн = 0,952 грн./грн

Кап.єм2007 = 660369 млн.грн. / 717076,7 млн.грн = 0,921 грн./грн

Близькість капіталоємності продукції до 1 свідчить про неефективне використання основних фондів.

Показник фондовіддачі основних фондів промисловості зворотний показнику капіталоємності і розраховується як 1 / Кап.єм.

Фвід2005 = 1 / 0,975 = 1,026 грн./грн

Фвід2006 = 1 / 0,952 = 1,050 грн./грн

Фвід2007 = 1 / 0,921 = 1,086 грн./грн

Показник фондовіддачі, хоча і трохи, але підвищується, що свідчить про позитивну тенденцію.

1.2. Рівень участі країни в МПП

Для характеристики участі країни в міжнародному розподілі праці перш за все необхідно знати об'єм валового внутрішнього продукту, а також об'єми експорту і імпорту країни. Дані про об'єм ВВП, експорту і імпорту було узято з сайту Держкомстату України і представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

ВВП, експорт і імпорт у фактичних цінах (млн.грн.)

Для аналізу участі країни в МПП розрахуємо такі показники як експортна, імпортна та зовнішньоторгова квоти.

Розрахуємо експортну квоту як Експорт / ВВП за роками:

Ек2005= 227252 / 441452 = 0,515

Ек2006= 253707 / 544153 = 0,466

Ек2008= 323205 / 720731 = 0,448

Розрахуємо імпортну квоту як Імпорт / ВВП за роками:

Ік2005= 223555 / 441452 = 0,506

Ік2006= 269200 / 544153 = 0,494

Ік2007= 364373 / 720731 = 0,505

Зовнішньоторгову квоту розрахуємо як (Експорт + Імпорт) / ВВП за роками:

Кзт2005= (227252+22355) / 441452 = 1,02

Кзт2006= (253707+269200) / 544153 = 0,96

Кзт2007=(323205+364373) / 720731 = 0,95

Для зручності аналізу результати розрахунків представимо у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Експортна, імпортна та зовнішньоторгова квоти

За даними таблиці видно зниження експортної та зовнішньоторгової квот, це є негативною тенденцією, бо відображає зменшення обсягів експорту та торгівлі в цілому відносно обсягів ВВП. Імпортна квота майже не змінюється це означає взаємозалежність показників імпорту та ВВП, тобто збільшення ВВП тягне за собою збільшення обсягів імпорту.

Розрахуємо коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП і коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП, які розраховуються по наступних формулах:

ТрЕх = Ек зв.п. / Ек пл.п.

Тр Іm = Ік зв.п. / Ік пл.п.,

де ТрЕх – коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП;

Ек пл.п.– експортна квота планового періоду;

Ек зв.п. – експортна квота звітного періоду;

Tp Im – коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП;

Ік пл.п. – імпортна квота планового періоду;

Ік зв.п. – імпортна квота звітного періоду.

Розрахунки представимо у вигляді таблиці 2.3:

Таблиця 2.3.

Розрахунок квот показує збільшення коефіцієнтів випередження темпами росту експорту і імпорту темпів росту ВВП, але якщо темп росту імпорту в 2007р перевищує темп росту ВВП, то в експорті спостерігається негативна тенденція т.я. ТрЕх < 1.

Також необхідно розрахувати показники групи Б: питома вага експорту країни в міжнародний регіон в її валовому експорті.

Оскільки ці дані вже були представлені в таблиці на сайті Міждержавного статистичного комітету СНД, то немає необхідності в їх розрахунку (табл.2.4.):

Таблиця 2.4.

Питома вага експорту окремих країн Співдружності в загальному об'ємі експорту СНД (у %)

Можна побачити, що майже в усіх країнах окрім Молдови експорт в країни що не входять в Співдружність більший ніж у країни СНД і ця тенденція посилюється за період 2005-2007рр.

Розрахуємо коефіцієнт випередження темпами зростання експорту країни в міжнародний регіон темпів зростання її валового експорту для України. Цей показник розраховується за формулою:

К= ТрЕх_рег / ТрЕх,

де ТрЕх- темп росту валового експорту, що розраховується як:

ТрЕх= Ех т.п. / Ех б.п,

де Ех п.п. – валовий обсяг експорту країни за поточний період;

Ех б.п – валовий об'єм експорту країни за базисний період.

ТрЕх_рег - темп зростання експорту окремої країни у відповідний регіон і розраховується як:

ТрЕх_рег = Ех_рег п.п. / Ех_рег пл.п,

де Ех_рег п.п. – частка експорту країни у відповідний регіон за поточний період;

Ех_рег б.п – частка експорту країни у відповідний регіон за базисний період.

ТрЕх 2006/2005=253707 / 227252=1,11;

ТрЕх 2007/2006 = 323205 / 253707=1,27;

ТрЕх_рег 2006/2005 =33 / 31=1,06;

ТрЕх_рег 2007/2006 =38 / 33=1,15.

К 2006/2005 = 1,06 / 1,11=0,95;

К 2007/2006= 1,15 /1,27 =0,91.

Одним з важливих показників для планування напрямів розвитку економіки країни є міжнародно-спеціалізована галузь та продукція. в Україні міжнародно-спеціалізованою продукцією є чорні метали і вироби з них. Оскільки частка експорту даної продукції в сукупному експорті країни складає 40,93%. Отже: міжнародно-спеціалізованою галуззю можна назвати металургію. В світі Україна займає 6 місце по експорту чорних металів – 13% від світового експорту. Приведена статистика підтверджується таблицею 2.5.

Таблиця 2.5.

Країни-лідери світового експорту та імпорту чорних металів

1.3 Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу

Міжнародний рух капіталу - це приміщення і функціонування капіталу за кордоном, перш за все з метою його самозростання. Вкладаючи капітал за кордоном, інвестор здійснює зарубіжні інвестиції.

Необхідними показниками при аналізі руху капіталу є такі показники як (таблиця 3.1.):

¾ об'єм експорту капіталу;

¾ об'єм імпорту капіталу;

¾ сальдо експорту-імпорту капіталу.

На сайті Державного комітету статистики України дані про рух капіталу представлені на початок року, для можливості порівняння показника інвестицій з ВВП використаємо дані на початок наступного року від досліджуваного.

Таблиця 3.1.

Показники руху капіталу

За даними таблиці можна зробити висновок, що в період з 2006 по 2008 р. обсяг імпорту капіталу набагато перевищував обсяг експорту капіталу, це є позитивною тенденцією, бо іноземні інвестиції стимулюють розвиток економіки країни в цілому, але негативним є те, що в країні збільшується іноземна грошова маса, а також багато підприємств згодом переходять у власність до нерезидентів, таким чином прибуток даних підприємств не залишається в країні, а переводиться за кордон.

Залежність країни від експорту та імпорту капіталу, розклад сил та реальний стан міжнародної міграції капіталу відображають відносні показники, до них відносять:

¾ коефіцієнт імпорту капіталу, що відображає частку іноземного капіталу (ГИК) у ВВП країни;

¾ коефіцієнт експорту капіталу, що відображає частку капіталу (ЕК), що експортується, по відношенню до ВВП країни.

Розрахуємо коефіцієнт імпорту капіталу за формулою:

Кік = ІК / ВВП * 100%

Розрахунки оформимо у вигляді таблиці 3.2. та збудуємо графік (рис 3.1).

Таблиця 3.2.

Коефіцієнт імпорту капіталу

Рис.3.1. ВВП та обсяг імпорту капіталу.

За графіком можна побачити, що ВВП зростає у пропорціональній залежності від іноземних інвестицій, які щороку складають приблизно 25% від нього.

Можна побачити, на початок 2008 року зріс обсяг інвестицій капіталу з України, що говорить про зниження довіри національних інвесторів до національного виробництва, що є не дуже позитивною тенденцією.

1.4 Участь країни в міжнародних міграційних процесах

Природний рух населення – зміна чисельності населення за рахунок народження і смертей. Якщо різниця має негативний результат, то йдеться про показнику природного спаду населення. Але для того, щоб розрахувати коефіцієнт природного руху потрібно розрахувати коефіцієнти смертності і народжуваності. На основі даних узятих з Державного комітету статистиці України з розрахунку на 1000 жителів ці дані показані в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Коефіцієнти зміни чисельності населення

На основі даних бачимо, що смертність перевищує народжуваність, про це говорить коефіцієнт природного руху, який негативний. Але слід зазначити, що протягом останніх років помітно деяке поліпшення економічної ситуації, що є результатом введення заходів керівництвом країни по стимулюванню народжуваності, які позитивно вплинули на показники природного руху населення. Також можна побачити, що коефіцієнт смертності є майже незмінним на протязі 2005-2007 рр.

Для аналізу природного руху населення країни розраховується також коефіцієнт щорічного приросту, який розраховується за формулою:

Р = ( Рr / Pm ) * 100%,

де Pr – приріст населення на протязі року;

Pm – середня чисельність населення на протязі року.

Оформимо розрахунки у вигляді таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Коефіцієнт щорічного приросту

Ми бачимо, що коефіцієнт щорічного приросту є негативним, що говорить про те, що кількість народжених в країні за рік відстає від кількості смертності. Але показник повільно зменшується, що є позитивним.

Також важливим показником є показник очікуваної тривалості життя при народженні. В Україні він склав в 2005-2006рр 68,1 років; в 2006-2007рр 68,25 років; в 2007-2008рр 68,27 років. Можна побачити тенденцію до зростання тривалості життя, що є позитивним.

Для аналізу стану трудових ресурсів необхідно розглянути вікову структуру населення України (табл. 4.3).

Таблиця 4.3.

Вікова структура населення України

За даними таблиці видно, що більшу частину населення складають працездатні люди у віці 25-44 роки – близько 28,5% та люди у віці 45-64 роки приблизно 25%, їх частка з роками збільшилась. Загалом структура населення є майже незмінною, але частка населення у віці 0-14 та 15-24 роки повільно зменшується, що говорить про зменшення трудових ресурсів у майбутньому.

Одним з дуже важливих показників ринку праці є рівень безробіття, що розраховується як безробітне населення / працездатне населення.

Україні в 2005 році рівень безробіття склав 7,2%, в 2006р – 6,8%, в 2007р – 6,4%. Зменшення рівня безробіття є позитивною тенденцією. Треба відмітити, що в розвинених країнах рівень нормальним рівнем безробіття вважають 5-7%.

Окрім природного руху великий вплив на чисельність населення країни надає переміщення населення по території країни – міграція населення.

За даними докладу про розвиток людини Комісії ООН чистий коефіцієнт міжнародної міграції в Україні складає 0,0 тобто не є визначальним.

До основних показників міграційного руху відносять:

¾ імміграція - в'їзд працездатного населення до даної країни із-за її меж;

¾ еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі;

¾ міграційне сальдо - різниця імміграції з країни і еміграції в країну.

Розглянемо показники міграційного руху в Україні у 2005-2007рр (табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Показники міграційного руху (осіб)

З таблиці видно, що міграційне сальдо є позитивним, що свідчить про приток робочої сили до країни.

До причин міграції населення в Україні можна віднести:

¾ різний економічний рівень розвитку окремих країн;

¾ відмінності в умовах заробітної плати, наявності безробіття в деяких країнах;

¾ функціонування міжнародних корпорацій, що вивозять робочу силу для роботи в зарубіжних філіях та ін.

Розглянемо географічну структуру міжнародної міграції населення за областями України (табл. 4.5).

Таблиця 4.5.

В областях Волинська, Житомирська, Закарпатська, Івано-Франківська, Луганська, Львівська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Чернігівська показник приросту є від’ємним, що свідчить про відтік робочої сили. В більшості це області Західної України, де немає великих виробництв і люди звикли виїжджати на заробітки до країн Західної Європи. Найбільший приріст іммігрантів в 2007 році спостерігається в Одеській області, це обумовлено тим, що Одеська область граничить з низкою зарубіжних країн: Республікою Молдовою, Румунією, Болгарією, Туреччиною, та має чимало великих підприємств.

1.5 Участь країни в міжнародній торгівлі

Розглянемо показники Участі країни в міжнародній торгівлі за період 2005-2007 роки. Ці показники можна поділити на чотири групи:

¾ показники обсягу МТО

¾ показники структури МТО

¾ показники динаміки МТО

¾ показники результативності МТО

Розглянемо першу групу показників до якої відносять експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот, фізичний обсяг МТО спеціальну торгівлю.

Зовнішньоторговельний оборот розраховується як сума експорту та імпорту за певний проміжок часу (звичайно за рік).

Фізичний обсяг МТО – це оцінка експорту та імпорту в постійних цінах. Отримаємо його прийнявши за базовий 2005 рік та розрахувавши за формулою:

Еф = Е / ІСЦ,

Де Еф – фізичний обсяг експорту;

Е – обсяг експорту в цінах даного року

ІСЦ – індекс споживчих цін, що склав у 2006р 109,1%, у 2007р порівняно з 2005 – 109,1% * 112,8% = 123,1%.

Спеціальна торгівля – це різниця між обсягами експорту та імпорту в їх ціновому вираженні.

Дані розрахунку представимо у вигляді таблиці (табл. 5.1).

Таблиця 5.1.

Показники обсягу МТО 2005-2007рр (млн.грн.)

За даними таблиці можна побачити. Що зовнішньоторговельний оборот зростає, що свідчить про посилення залучення країни до міжнародної торгівлі товарами та послугами. Спеціальна торгівля починаючи з 2006 року має від’ємне значення, що свідчить про перевищення імпорту над експортом, що є негативною тенденцією.

Розглянемо структуру МТО за 2005-2007 рр. (додаток 1,додаток 2).

Можна побачити, що в структурі експорту найбільшу питому вагу мають недорогоцінні метали та вироби з них, зокрема чорні метали. Найменше країна експортує вироби легкої промисловості та оптичні, медичні прилади музичні інструменти та ін. (рис 5.1). Висока доля експорту сировини та мала доля експорту готової продукції свідчить про низький рівень розвитку промисловості та технологій в Україні, що є негативним.

В структурі імпорту найбільшу питому вагу мають мінеральні продукти, за ними машини та обладнання та транспортні засоби.

Розглянемо структуру експорту-імпорту товарів (табл. 5.2, табл. 5.3.).

Таблиця 5.2.

Географічна структура експорту товарів (млн.дол.)

За даними таблиці видно, що основна частка експорту приходиться на країни, що не входять в СНД.

Таблиця 5.3.

Географічна структура імпорту товарів (млн.дол.)

В структурі імпорту найбільшу частку мають також країни СНД та ЄС, імпорт з країн СНД більший ніж імпорт з країн Європи.

Розглянемо показники динаміки міжнародної торгівлі: темпи росту та приросту експорту, імпорту і зовнішньоторгового обороту.

Показник росту розраховується як відношення обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у звітному році до обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у базисному році.

Показник темпу приросту розраховується як відношення різниці обсягів товарів та послуг експортованих (імпортованих) у звітному та базисному роках до обсягу товарів та послуг експортованих (імпортованих) у базисному році. За базисний візьмемо попередній рік. Обсяг зовнішньоторгового обороту розраховується як сума експорту та імпорту.

Розрахунки представимо у вигляді таблиці (табл. 5.4).

Таблиця 5.4.

Показники динаміки МТО (млн.грн.)

За даними таблиці можна побачити, що за 2006 та 2007 роки збільшились не тільки обсяги міжнародної торгівлі, а й темпи росту та приросту, що говорить про посилення участі країни в міжнародній торгівлі. Але негативним є те, що темп приросту імпорту є щорічно більшим за темп приросту експорту приблизно на 10%.

Розглянемо показники результативності МТО. Деякі з них вже було розраховано в пункті 1.2, тому розрахуємо такі показники: сальдо торгового балансу і показники обсягу МТО на душу населення (табл. 5.5).

Таблиця 5.5.

Показники результативності МТО (млн. грн.)

За даними таблиці можна побачити, що показники експорту та імпорту на душу населення щорічно зростають, що є позитивним, але негативним є те, що сальдо торгового балансу є від’ємним, та розрив між експортом та імпортом продовжує збільшуватись.

Розділ 2. Визначення напрямів підвищення рівня економічного розвитку України та удосконалення системи міжнародних економічних відносин

2.1 Визначення напрямів підвищення економічного розвитку України на основі даних дослідження

За розрахунками у розділі 1. ВВП на душу населення у фактичних цінах в 2005 р. Склав 9372 грн./чол.; у 2006г. 11630 грн./чол.; у 2007г 15496 грн./чол.

Порівняно з 2005р ВВП у 2006 році склав 124,1%, а індекс інфляції в цьому році склав 109,1%, тобто реальний приріст ВВП на душу населення у 2006 році склав:

ВВПпр = 11630 / 1,091 – 9372 = 1287,95 грн./чол. У тому ж році спостерігається підвищення мінімальної заробітної платні і загального реального рівня доходу.

В 2007 році індекс інфляції склав 112,8% а рівень ВВП зріс на 15496/11630=133,2%. Отже у 2007 році порівняно з 2006 ВВП зріс на 15496/1,128 – 11630 = 2107,6 грн./чол. Але рівень мінімальної заробітної платні збільшився лише на 111,81%, це означає, що не дивлячись на збільшення ВВП на душу населення відбулось зменшення реального доходу, що є негативним. Такі показники свідчать про неефективне розподілення ресурсів, отже державна влада повинна розробляти ефективну політику для підтримки соціального сектору, та підвищення загального рівня життя населення.

Згідно даних Докладу про розвиток людини Комісії ООН найвище значення ВВП на душу населення в Україні було у 1989 році.

Це означає, що за роки своєї незалежності Україна не змогла вийти з кризового стану економіки.

Щодо структури ВВП України, то найбільшу долю у ВВП займає оброблювальна промисловість і інша економічна діяльність, тобто діяльність банків, різна фінансова діяльність.

Це є позитивним. Розвиток оброблювальної сфери промисловості повинен вивести економіку держави на новий рівень, це означає, що саме цю сферу треба підтримувати.

Негативним є зменшення долі сільського господарства, бо ресурси України дозволяють зробити цю ланку господарства міжнародно-спеціалізованою.

Якщо розглянути структуру споживання населення України, то можна побачити, що найбільшу долю у вжитку займають продукти харчування і безалкогольні напої їх доля більше 50%, це свідчить про низький рівень економічного розвитку країни, але розрахунки показали, що відбувається поступове зменшення долі цих товарів на користь товарів тривалого користування, що говорить про позитивні тенденції у розвитку економіки.

Дослідження показало також поступове збільшення очікуваної тривалості життя в Україні, що разом із підвищенням рівня освіти населення є позитивним, але негативну тенденцію було виявлено при розгляданні демографічної ситуації в Україні досить чіткою є тенденція до зменшення кількості наявного населення не дивлячись на те, що рівень імміграції перевищує рівень еміграції. Разом із зменшенням кількості учнів та студентів на 10 тис. населення зменшується також кількість населення у віці 0-14 та 15-24 роки, що свідчить про зменшення кількості робочої сили у майбутньому. Отже негативні тенденції в стані майбутніх трудових ресурсів визивають занепокоєння, та українська влада повинна проводити ефективну політику на підтримку цих верств населення, а саме молодих та багатодітних сімей, збільшувати виплати та державну допомогу при народженні дитини, і всіляко сприяти покращанню демографічної ситуації, щоб у майбутньому вона не стала критичною.

Для аналізу місця та ролі України на світовій арені було досліджено участь України в міжнародному поділі праці, процесах міжнародної інтеграції капіталу та міжнародній торгівлі.

Дослідження участі України в МПП показало, що кожного року відбувається стабільне зростання абсолютного показника експорту, імпорту та зовнішньоторгового обороту, що свідчить про посилення участі країни в МПП та міжнародній торгівлі. Розрахунки також показали зниження експортної квоти, що означає зменшення росту експорту порівняно з ВВП, це є негативною тенденцією, бо показник імпортної квоти є майже не змінним, що означає залежність росту ВВП від росту імпорту.

Коефіцієнт випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП і коефіцієнт випередження темпами зростання імпорту темпів зростання ВВП показали, що темп зростання імпорту випереджує темп зростання ВВП, а темп зростання експорту відстає, що є негативним.

Для підтримки та розвитку експортно-орієнтованих виробництв держава повинна проводити політику протекціонізму, знижувати податки на експорт, видавати додаткові дотації та субсидії підприємствам, для пожвавлення міжнародного торгового балансу.

Дослідження показали, що міжнародно-спеціалізованою галуззю в Україні є металургійна промисловість. Найбільшу частку в експорті займають недорогоцінні метали та вироби з них, а саме чорні метали. Постачання чорних металів як сировини на світові ринки не є позитивним. Мала частка готових виробів в експорту вказує на низький рівень розвитку технологій виробництва, й насправді на сьогодні багато українських виробництв працюють на застарілому обладнанні та за застарілими технологіями, в таких умовах не можна розраховувати на стабільний економічний розвиток. Необхідним є підтримка національних виробництв важкої промисловості, а саме тих, що відносяться не до добувної, а до оброблювальної промисловості.

Експорт та імпорт здебільшого здійснюється з країнами СНД та Європи. Імпорт з країн СНД перевищує імпорт з країн Європи, але ці показники зближуються – імпорт з країн Європи зростає. Ситуація з експортом протилежна – експорт у країни СНД зростає, натомість у країни Європи знижується.

За розрахунками було виявлено, що сальдо міжнародної торгівлі для України є від’ємним, тобто імпорт перевищує експорт, це є не дуже позитивною тенденцією, якщо поглянути на структуру експорту та імпорту. Країна експортує сировину, а імпортує машини та обладнання, технічні прилади. Звичайно це свідчить про низький рівень розвитку промисловості та економіки в цілому. Зусилля необхідно направити на розвиток виробництва, підтримку оброблюваних та наукоємних галузей.

За дослідженням участі України в процесах міжнародного руху капіталу можна визначити, що обсяг імпорту капіталу набагато перевищує обсяг експорту капіталу, це є позитивною тенденцією, бо іноземні інвестиції стимулюють розвиток економіки країни в цілому, але негативним є те, що в країні збільшується іноземна грошова маса, а також багато підприємств згодом переходять у власність до нерезидентів, таким чином прибуток даних підприємств не залишається в країні, а переводиться за кордон.

Обсяг імпорту капіталу в Україні відносно ВВП майже не змінюється, це вказує на залежність ВВП від іноземних інвестицій, що є не дуже позитивним, також за 2007 рік збільшилась сума інвестицій з України, що з одного боку вказує на позитивні тенденції, а з іншого вказує на зменшення довіри національних інвесторів до українських виробництв, що пояснюється нестабільною економічною та політичною ситуацією.

Керівництво країни повинно додавати максимальних зусиль для покращання інвестиційного клімату в країні, у першу чергу це стосується стабільності в політичній, а згодом і в економічній сферах.

2.2 Удосконалення системи міжнародних економічних відносин, співробітництво з міжнародними організаціями

На сьогодні Україна - повноцінний член світової спільноти. Здобуття Україною державної незалежності поряд з багатьма іншими питаннями висунуло цілу низку проблем у сфері міжнародних відносин. Це і вироблення власної позиції, стилю та навичок у відносинах із зовнішнім світом, це і новий, самостійний тип взаємин з державами колишнього СРСР, це, з рештою включення України в інтеграційні процеси, які розгорнулися серед розвинутих країн Європи.

Суверенність держави, окрім іншого, означає самостійність її зовнішньої політики. Набуття Україною ознак повноцінно розвиненої держави, суб’єкта міжнародних відносин відбувається за досить складних, суперечливих і певною мірою унікальних умов.

Нині Україна є членом більш ніж 40 як міжурядових, так і неурядових міжнародних організацій.

Найбільш сильні зв’язки Україна має з країнами СНД, бо держави пов’язані історично та в деяких випадках і промислово, ще з часів СРСР. Розвиток економічного співробітництва з країнами СНД має сприяти зупиненню спаду вітчизняного виробництва, проведення структурної перебудови економіки для входження у світовий розподіл праці.

У 1945 р. Україна стала однією з держав — співзасновниць ООН, що було визнанням внеску українського народу у зміцнення миру в усьому світі. Делегація України взяла активну участь у конференції у Сан-Франциско, зробивши вагомий внесок у розробку Статуту ООН.

Фактор багаторічного членства України в ООН позитивно вплинув на процес міжнародного визнання її незалежності в 1991 році.

Однією з масштабних міжнародних організацій є Рада Європи. Вступ країни до РЄ свідчить про її демократичний вибір, послідовність у проведенні реформ, спрямованих на захист прав людини та зміцнення демократичних інститутів. Саме тому 14 липня 1992 р. Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ, а вже 9 листопада 1995 р. відбулась урочиста церемонія вступу України до РЄ.

Вступ України до РЄ засвідчив визнання з боку європейської спільноти прогресивних політичних та економічних реформ, здійснених нашою державою за порівняно короткий строк.

Набувши членства в РЄ, Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері реформування чинного законодавства на основі норм та стандартів РЄ, зокрема прийняти відповідні закони та приєднатися до ряду конвенцій. При цьому РЄ висловила готовність надавати всебічну експертну допомогу.

Найбільш розвинене в світі інтеграційне угруповання — Європейський Союз, який розширивши коло своїх учасників з 6 до 27 пройшов всі основні етапи інтеграційних процесів.

Європейське співтовариство визнало Україну як незалежну державу у 1991 році. Україна відкрила представництво і посольство у Брюсселі, а Європейська комісія, відповідно, — представництво в Києві.

Нинішній розвиток політичного діалогу між Україною та ЄС базується на впровадженні Україною Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами УПС та опрацюванні Плану дій в рамках Європейської політики сусідства (ПД).

В останні роки помітно активізувалося співробітництво України та ЄС в галузі енергетики, в тому числі ядерної, сільського господарства та охорони навколишнього середовища. Поступово зростає політична та фінансова допомога Україні з боку ЄС у вирішенні наболілих проблем в енергетичному секторі та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській станції.

За підтримки ЄС здійснюється також реформування системи управління газотранспортною системою України, підтримується розвиток альтернативної енергетики в Україні, модернізація вугільної промисловості тощо.

Європейський Союз є найбільшим донором України. Починаючи з 1991 року, загальний обсяг допомоги, наданої Україні з боку ЄС в рамках програми ТАСІS, макрофінансової та гуманітарної допомоги, складає понад 1 млрд. євро.

ВИСНОВОК

Для забезпечення розвитку економіки Україні необхідно здійснювати ефективну соціальну політику, що виражається в наданні виплат окремим верствам населення, таким як молоді та багатодітні сім’ї.

Необхідною є ефективна протекціоністська політика, підтримка експортно-орієнтованих галузей господарства, заохочення розвитку та впровадження нових технологій. Зниження митних тарифів на експорт, надання додаткових дотацій підприємствам, що виробляють міжнародно-спеціалізовану продукцію. Орієнтація на розвиток машинобудівної, хімічної, металургійної промисловості.

Одною з основних цілей повинно стати покращання інвестиційного клімату країни, адже як було виявлено в дослідженні на даному етапі економіка країни залежна від обсягів інвестованого капіталу.

Також основною задачею є встановлення та зміцнення стосунків з іншими країнами світу та регіональними об’єднаннями. Україна перш за все має вдосконалювати та покращувати свою роботу в організаціях, членом яких вона вже є, а потім вже розглядати можливості входження до інших міжнародних організацій. Це є можливим тільки за умов політичної та економічної стабільності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. http://www.ukrstat.gov.ua

2. http://www.minfin.gov.ua/

3. http://www.un.org/ru/

4. Україна в міжнародних організаціях. — К.: Т-во «Знання» України, 2007. — 24 с.

Додаток 1

Товарна структура експорту 2005-2007рр.

*різні товари і вироби включають іграшки, меблі, вироби мистецтва, товари придбані в портах, інші різні вироби.

Додаток 2

Товарна структура імпорту 2005-2007рр.