Екологічна проблема міста Києва

Міністерство освіти та науки України

Національний технічний університет України НТУУ "КПІ"

Факультет менеджменту та маркетингу

Соціологічне опитування на тему

"Екологічна проблема міста Києва"

Київ – 2010

Право на сприятливе середовище можна віднести до особистих прав кожної людини, громадянина. Але його створення супроводжується виробництвом певних гарантій, які забезпечують дотримання і стимулювання реалізації правил як громадян так і держави. В Києві для забезпечення сприятливого, чистого середовища найбільш ефективними, значущими гарантіями є сама участь громадян в екологічних заходах, обговоренні екологічних питаннь, звернення до державних органів влади. А це неможливо без зміни самої свідомості громадян, переоцінці їх цінностей, розумінні суті і глибини екологічної проблеми, відповідальної участі кожного громадянина у їх вирішенні .

Київ вже давно є одним з найбільш екологічно забруднених міст України. Щож думають самі мешканці про ситуацію, яка нависла над рідним містом? Відповідь на це питання ми сподіваємося отримати в ході соціологічного опитування.

Отже мета нашого дослідження – аналіз та оцінка екологічної ситуації в Києві очима його мешканців та їх відношення до цієї проблеми.

Об’єкт дослідження – люди різної вікової категорії.

Предмет дослідження – їх відношення до екологічної проблеми та її оцінка.

Гіпотеза: нажаль велика частина населення Києва залишається байдужою до екологічної проблеми рідного міста.

Ми плануємо опитати 50 людей різної вікової категорії і різної статі, щоб на їх основі зробити висновок про загальну картину по місту Києву. В ході дослідження ми хочемо порівняти ставлення людей до проблеми з їх конкретною участю у боротьбі з нею.

Ниже наведений перелік питань нашої анкети.

У результаті нашого анкетування було опитано 61 респондент.

За віковою категорією вони розбилися наступним чином:

- до 18 років – 24,6%

- 18-25 років – 45,9 %

- 25-45 років – 13,1 %

- більше 45 років – 16,4%

Серед респондентів було опитано 52,5% чоловіків та 47,5% жінок. За видом діяльності картина виглядає таким чином:

- школярі – 14,8%

- студенти – 49,2%

- працюють – 29,5%

- тимчасово непрацюють – 3,25%

- пенсіонери – 3,25%

60,6% опитаних вважають екологічну ситуацію у Києві поганою, 16,4% - катастрофічною, 14,8% - нормальною, 6,6% - вагаються з відповіддю і 1,6% вважають її хорошою (лише 6,25% усіх респондентів віком до 18 років).

91,8% респондентів все ж таки не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, 6,6% опитаних вона влаштовує(тільки 20% школярів) і 1,6% виявилися байдужими до цього питання. 96,72% вважають за необхідне впровадження спеціальних програм. Але, не дивлячись на таку правильну оцінку екологічної ситуації, лише 19,67% тих, кого екологічна ситуація не влаштовує, і 23% тих, хто вважає необхідним введення спеціальних програм, погодилися б сплачувати додатковий податок на екологію. Решта ж вважає, що вони не дійдуть до пункту свого призначення. Це свідчить про низький рівень довіри до нашої влади. Всього ж сплачувати податок погодились 23% опитаних, серед яких і ті, кого влаштовує екологічна ситуація нашого міста. Також лише 41% з тих, кого не влаштовує екологічна ситуація нашого міста, хоча б раз брали участь у загальному прибиранні вулиць Києва. 23% опитаних ні разу не брали участь у прибиранні міста, не погоджуються сплачувати податки, але все ж таки ситуація з екологією їх не влаштовує.

82% опитаних вважають, що у Києві необхідно збільшити кількість смітників на вулицях, проте 18% притримуються іншої думки, вважаючи їх кількість достатньою.

На запитання про фактори забруднення більшість респондентів не змогли дати однозначної відповіді і вибрати 1 варіант, стверджуючи, що вони всі дуже сильно шкодять екології нашого міста. Тому рейтинг факторів забруднення, що переважають у нашому місті, склався таким чином: 67,21% респондентів вважають, що одним з найбільших забрудників є транспорт, 60,7% віддали свій голос за побутові відходи, 55,7% - за відходи підприємств. За виробничі аварії проголосувало 9,84% опитаних, і 6,56% вважають, що є ще й інші вагомі забрудники.

88,5% опитаних вважають,що необхідно замінити поліетиленові пакети на паперові, оскільки вони є екологічно чистими і піддіються утилізації. Решта притримується протилежної думки. 90,2% впевнені, що необхідно ввести окремі контейнери для сортування сміття, оскільки це сприяє зменшенню відходів, але лише 32,8% з них здають вторинну сировину(склотару, макулутуру), тобто тільки вони дійсно готові до таких нововведень, оскільки розуміють важливість такого сортування. А 9,8% вважають введення контейнерів пустою тратою часу, 47,5% ніколи у житті не здавали вторинну сировину.

Перевести транспорт на альтернативні, менш шкідливі види палива готові 91,8% респондентів. На пропозицію провести у Києві акцію "День без машини" погодилися 63,9% опитаних. 24,6% відносяться до такої акції позитивно, але не погоджуються взяти у ній участь, пояснюючи це тим, що багато справ через це прийдеться відкласти і це може призвести до негативних наслідків не лише для них, але і для інших. Також у цей день багатьом прийдеться йти пішки на досить великі відстані. 11,5% віднеслися до акції нейтрально через відсутність автомобілів або з інших причин.

96,7% респондентів вважають необхідним збільшити кількість зелених насаджень у містах і зменшити вирубку лісів, але лише 42,6% з них хоча б раз у житті брав участь у щорічному озелененні нашого міста. 41% опитаних ніколи не брали участь у подібних акціях.

85,25% респондентів ставляться позитивно до Закону України "Про заборону тютюнопаління у громадських місцях", негативно - 6,6% (лише 27% усіх респондентів віком до 18 років), 8,2% ставляться до нього байдуже і продовжують курити там, де і завжди курили.

70,5% опитаних бережно ставляться до водної проблеми і економлять воду, решта ж вважає, що її і так багато. Більшість респондентів, що економлять воду – люди старше 25 років.

На відкрите питання щодо запропонування своїх методів покращення сучасної екологічної ситуації, окрім вже наведених у анкеті, ми отримали такі відповіді:

- написати чітку програму з покращення екологічної ситуації;

- вести активну пропаганду в ЗМІ, розклеювати рекламні плакати, що агітують людей до свідомого піклування про природу;

- запровадити систему штрафів і контролювати її виконання, стежити за порядком у місцях найбільшого скупчення людей;

- за екологію своєї частини довкілля мають нести конкретну відповідальність фірми, заводи, торгові точки, власники ділянок;

- використання біопалива транспортними засобами;

- будівництво підприємств з переробки побутових відходів;

- запровадження жорстких штрафних санкцій до підприємств та громадян, забруднюючих природне середовище;

- реформувати громадський транспорт: збільшити кількість тролейбусів, трамвайних маршрутів, відмінити маршрутки;

- будувати очисні споруди, парки та сквери;

- винести заводи та фабрики за межі міста;

- замість пластикових пляшок використовувати скляні;

- пересадити автомобілістів на велосипеди;

- частіше влаштовувати "суботники";

З усього вище зазначеного можна зробити висновок, що більшість киян дійсно усвідомлює стан екології рідного міста, знають що необхідно робити для його покращення, але нажаль в більшості випадках це залишається лише на теорії. Більшість людей вважає, що особисто вони нічого зробити не можуть. Наша гіпотеза виявилася частково справедливою, адже на практиці складається враження, що людям дійсно байдуже.

Отже кияни ще не готові до активної боротьби за чистоту міста, але ми сподіваємось, що наша анкета змусила їх про це задуматись. Методи виходу з екологічної кризи є, головне стимулювати населення подбати про природу, а отже і про себе і своїх нащадків.