Внутрішній аудит підприємства

Приватний навчальний заклад

Інститут ділового адміністрування

Кафедра обліку та аудиту

Контрольна робота

з дисципліни

«Аудит»

Кривий Ріг, 2008

1. Послуги аудиту по визначенню фінансового стану підприємства

Основним видом послуг аудиторських фірм є аудит фінансової звітності підприємств, що здійснюються з метою визначення правильності її складання відповідно до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку, її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам.

Так в аудиторській діяльності існує тенденція до збільшення в загальному обсязі виконаних робіт питомої ваги інших аудиторських послуг, зокрема консультацій у сфері управління й оподаткування. Така ситуація в нашій країні склалася внаслідок відміни обов'язкового аудиту для більшості суб'єктів господарювання. У міжнародній практиці зміни, викликані бурхливим розвитком комп'ютерних систем інформації, дають змогу аудиторським фірмам надавати клієнтам низку нових, додаткових послуг і розвивати нові напрямки діяльності. Водночас із аудитором іноземні аудиторські фірми все більше надають послуг у сфері управлінського консалтингу і податкової політики.

Досвід аудиторської діяльності в Україні засвідчує, що крім аудиту фінансової звітності, аудиторські послуги переважно стосуються ведення обліку та складання звітності, надання аналітичних і консультаційних послуг переважно, експертної діяльності (таблиця 1).

У сфері обліку аудиторські фірми пропонують такі послуги, як постановка і постійне ведення бухгалтерського обліку, складання звітності та її трансформування згідно з міжнародними стандартами, відновлення бухгалтерського обліку і використання його прогресивних форм, удосконалення облікової системи.

Постановка бухгалтерського обліку охоплює такі завдання, як визначення довготермінової облікової політики, вибір форми бухгалтерського обліку, підбір комплексу технічних засобів, формування структури бухгалтерської служби, розробку графіка документообігу і посадових інструкцій для бухгалтерського персоналу тощо. Ця послуга має разовий характер, тому розроблена окремими аудиторськими фірмами типова технологія організації бухгалтерського обліку користується найбільшим попитом у підприємств, що створюються.

Рисунок 1. Види аудиторських послуг

Для ведення обліку аудиторська фірма розробляє для замовника облікову політику, формує робочий план рахунків бухгалтерського обліку, перелік субрахунків, склад аналітичних рахунків і реєстрів, рекомендує форму обліку. Якщо на момент укладання договору підприємство не має необхідної оргтехніки, аудиторська фірма здійснює підбір комплексу технічних засобів і встановлення програмного забезпечення, баз даних. Співробітник аудиторської фірми може працювати безпосередньо у замовника, який зобов'язується створити необхідні умови для організації робочого місця.

В іншому випадку до обов'язків замовника належать своєчасне надання первинних документів, всі інші функції (доставка в аудиторську фірму первинних документів, забезпечення їх збереження, обробки, ведення реєстрів аналітичного і синтетичного обліку, повернення первинних документів і складених реєстрів замовнику) виконує аудиторська фірма. Зазвичай, замовники користуються кількома аудиторськими послугами. Ведення обліку аудиторської фірмою часто супроводжується і складанням звітності. Тобто в цьому випадку звітність складається на основі реєстрів обліку, які формуються аудиторською фірмою. Але це може виступати і як окремий вид аудиторських послуг, коли звітність складається на основі реєстрів, наданих замовником. За необхідності аудиторські фірми трансформують звітність відповідно до міжнародних стандартів.

Відновлення бухгалтерського обліку виконується за певний період і має разовий характер. Запорукою якісного виконання цієї послуги є надання замовником усіх первинних та інших необхідних документів. З огляду на складність, відновлення обліку – виконують кваліфіковані спеціалісти аудиторських фірм.

Удосконалення облікової системи здійснюють через впровадження прогресивних (автоматизованих) систем обліку, коригування облікової політики. Автоматизація бухгалтерського обліку – один з перспективних напрямів діяльності аудиторських фірм, що передбачає вибір пакету прикладних програм на ринку програмних засобів; його адаптацію з урахуванням специфіки діяльності замовника, розробку оригінальних прикладних програм автоматизації обліку і їх впровадження. Зазвичай послуги стосовно підбору та впровадження автоматизації обліку тісно пов'язані з поставкою бухгалтерського обліку і вибором комплексу технічних засобів. Важливою сферою діяльності аудиторів є здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств з метою прогнозування ефективності їх розвитку, прийняття оперативних управлінських рішень і розробки різних рекомендацій, програм тощо. Обсяг аналітичних робіт визначається завданням замовника. Попит на послуги аудиторів у сфері аналізу постійно зростає. Діяльність перших аудиторських фірм в Україні полягала у наданні консультацій з питань бухгалтерського обліку, оподаткування, господарського законодавства. Сьогодні інформаційно-консультаційне обслуговування підприємств охоплює широкий спектр аудиторських послуг. Крім надання консультацій у таких традиційних сферах, як облік, оподаткування, право, аудиторські фірми здійснюють консультування з окремих організаційних, технічних і екологічних питань.

Розрізняють разові та постійні консультації. Стосовно разових консультацій укладаються окремі договори, оплата здійснюється відповідно обсягу і складності виконання роботи. Постійне консультаційне обслуговування відбувається на основі довгострокових, зазвичай річних договорів і практично становить найефективнішу форму консультаційної діяльності. Постійне консультування передбачає, крім роз'яснень складних облікових, фінансових і правових питань, безперервний контроль стану обліку і звітності, розрахунків за обов'язковими платежами, а також забезпечення підприємства замовника пакетами останніх законодавчих і нормативних актів, що регламентують виробничо-господарську діяльність. Практичним результатом постійного консультаційного обслуговування для підприємства-замовника є: зменшення помилок, які виявляються під час наступних аудиторських і податкових перевірок; можливість максимального використання легальних методів мінімізації податків і інших обов'язкових платежів. Невід'ємна частина постійного консультаційного обслуговування підприємств – проведення семінарів, курсів підвищення кваліфікації бухгалтерського персоналу. Цей вид послуг передбачає курси лекцій і практичних занять для керівників і головних бухгалтерів. Аудиторські фірми можуть навчати бухгалтерський персонал – у деяких випадках, це продовження такого виду послуг, як постановка бухгалтерського обліку. Працівники аудиторської фірми у визначений термін підбирають і готують для бухгалтерії підприємства штат працівників, починаючи з бухгалтерів окремих ділянок обліку і закінчуючи головним бухгалтером та фінансовим директором. Інші види послуг – навчання бухгалтерського обліку на ПЕОМ, підготовка спеціалістів до складання іспитів для отримання аудиторського сертифіката. Цей вид послуг найбільш якісно виконують аудиторські фірми, створені або акредитовані при вищих навчальних закладах.

Інформаційне обслуговування підприємств передбачає оптимальний підбір довідкової літератури: від рекомендацій стосовно передплати періодики і до вибору інформаційно-довідкових комп'ютерних систем.

Перспективний напрям аудиторських послуг – підготовка документів, що регламентують господарську діяльність підприємств; положень про оплату праці, колективних договорів, договорів господарської діяльності, контрактів, трудових угод тощо.

Розвиток ринкових відносин і виникнення таких явищ, як приватизація, банкрутство, розподіл майна і злиття підприємств створили умови для участі аудиторів і цих процесах як експертів. Експертну оцінку вартості об'єктів приватизації аудитори виконують за спеціальними угодами з державними органами приватизації. Різновидом експертної діяльності аудиторських фірм є експертиза інвестиційних проектів: системне дослідження ефективності вкладення капіталу в майбутню підприємницьку діяльність, що сприятиме запобіганню втрат капіталу інвесторами. Аудитори також здійснюють експертизи виконання фінансово-правових аспектів укладених господарських угод, дають експертну оцінку перспективної інформації бізнес-планів, а в окремих випадках оцінюють ефективність облікової політики підприємства, форми бухгалтерського обліку, системи внутрішнього контролю тощо.

2. Сутність внутрішнього контролю

Важливою функцією управління господарськими процесами на підприємстві є внутрішній контроль, який здійснюють усі структурні підрозділи апарату управління. Основна його мета полягає в забезпеченні дотримання законності ц економічної доцільності господарсько-фінансової діяльності.

Відповідно до мети завдання внутрішнього контролю поділяються:

Попередження здійснення незаконних та економічно недоцільних господарських операцій на стадії прийняття управлінських рішень (попередній контроль);

Попередження виникнення відхилень, що порушують встановлений нормативними і плановими документами режим функціонування об'єкта;

Визначення фактичного стану об'єкта або частини в даний момент;

Контроль процесів, що відбуваються на підприємстві;

Виявлення і діагностика проблем в організації при зміні зовнішнього і внутрішнього середовища;

Контроль розробки і реалізації тактичних цілей окремими структурними підрозділами, оцінка їх відповідності стратегічним напрямам діяльності підприємства;

Перевірка виконання прийнятих управлінських рішень;

Оцінка якості здійснення планування, обліку, організації, аналізу;

Стимулювання мотивації, тобто основних функцій системи управління, які передують прийняттю управлінських рішень;

Контроль за виконанням функціональних обов'язків як конкретних виконавців, так і функціональних підрозділів, центрів відповідальності, керівників усіх рівнів управління;

Експертна оцінка стратегічних напрямів розвитку підприємства.

Внутрішній контроль – це внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівником підприємства для досягнення мети – забезпечення стабільності й ефективності діяльності підприємства, дотримання внутрішньогосподарської політики, збереження і раціонального використання активів підприємства, запобігання та розкриття фальсифікацій, помилок, точність і повнота бухгалтерських записів, своєчасна підготовка надійної фінансової інформації.

Внутрішній контроль як системи спостереження й оцінки господарсько-фінансової діяльності підприємства і його структурних підрозділів для обґрунтування та прийняття оптимальних тактичних і стратегічних рішень вводить низку структурних елементів.

Таблиця 1. Характеристика системи внутрішнього контролю

Так вітчизняні підприємства здійснюють внутрішній контроль у формі ревізії, тематичної перевірки, службового розслідування. Останнім часом все більше підприємств України практикують з метою внутрішнього контролю запровадження служб внутрішнього аудиту, які не тільки виконують процедури контролю, а й здійснюють оцінку ефективності функціонування всієї системи внутрішньогосподарського контролю.

Основними напрямами внутрішнього контролю є реальність господарських операцій, повнота, дозвіл, точність, класифікація, облік, періодизація.

Ефективність функціонування системи внутрішнього контролю оцінюють керівник підприємства, внутрішні та незалежні аудитори. Основна мета вивчення й оцінки аудитором системи внутрішнього контролю полягає в підготовці аудиторських процедур.

МСА №400 «оцінка ризиків і внутрішній контроль» визначає характер процедур внутрішнього контролю, в тому числі внутрішнього аудиту, а також називає певні обмеження стосовно доказовості отриманих результатів.

Процедури внутрішнього контролю повинні вимагати:

– визначення відповідного санкціонування виконання операцій;

– перевірки виконавчої дисципліни працівників підприємства;

– періодичної перевірки, аналізу і звірки рахунків;

– контролю умов діяльності та використання комп'ютерних інформаційних систем;

– складання контрольних розрахунків, оборотних відомостей за рахунками;

– перевірки дотримання графіка документообігу;

– зіставлення прийнятих внутрішніх правил із зовнішніми джерелами інформації;

– зіставлення загальної суми наявних оборотних коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних цінностей із тим, що записано в облікових реєстрах;

– порівняння й аналізу фінансових результатів діяльності підприємства з показниками бізнес-плану.

Виконання перелічених процедур дає змогу аудитору попередньо оцінити надійність внутрішнього контролю. Проте внутрішній аудитор повинен пам'ятати про обмежений рівень доказовості результатів внутрішнього контролю, що визначається такими чинниками:

– вимогою керівництва є те, щоб витрати на внутрішній контроль не перевищували корисний ефект від його діяльності;

– орієнтація більшості процедур внутрішнього контролю на звичайні, а не неординарні операції;

– можливість помилкового судження внутрішніх аудиторів через неуважність, неправильне розуміння нормативних актів;

– можливість відхилення від процедур внутрішнього контролю, зговору керівництва і персоналу підприємства;

– можливість проведення неадекватних процедур внутрішнього контролю у зв'язку з несвоєчасним реагуванням на зміни обставин діяльності підприємства.

Критеріями оцінки діяльності служби внутрішнього аудиту є:

– організаційний статус (підпорядкованість тільки вищому керівництву);

– функції (ступінь виконання керівництвом підприємства рекомендацій спеціалістів служби внутрішнього аудиту);

– компетентність (ступінь обґрунтованості політики прийняття на роботу співпрацівників служби внутрішнього контролю аудиту, подальшого безперервного фахового навчання);

– професіоналізм (ступінь дотримання порядку планування, документування результатів роботи та ін.).

При оцінці системи внутрішнього контролю аудитор може використовувати різні методи і спеціальні прийоми аудиту, в тому числі найпростіші з них – анкетування та тестування цієї системи.

Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє анкети для системи внутрішнього контролю. Анкета повинна охоплювати питання, які б дали змогу попередньо оцінити надійність усіх елементів системи: сферу, систему обліку, процедури контролю.

Наприклад, до анкети оцінки сфери контролю доцільно внести такі питання:

– стиль, основні принципи управління суб'єктом аудиторської перевірки;

– розподіл обов'язків та повноважень;

– кадрова політика;

– відповідність господарської діяльності підприємства вимогам чинного законодавства та ін.

До анкети системи бухгалтерського обліку вносять такі питання:

– дотримання основних принципів бухгалтерського обліку;

– ведення обліку відповідно до національних П(С) БО;

– дотримання, згідно з П(С) БО, облікової політики на суб'єкті аудиту;

– кваліфікація облікового персоналу;

– наявність укладених договорів з матеріально відповідальними особами;

– контроль головного бухгалтера за звітністю матеріально відповідальних осіб;

– наявність на підприємстві графіка документообігу та ін.

Зовнішній аудитор, вивчаючи й оцінюючи процедури внутрішнього контролю, звертає особливу увагу на санкціонування проведення господарських операцій, розподіл обов'язків, документування і запис, проведення контрольних процедур.

Окрім анкетування аудитор може проводити тестування, що дає змогу отримати аудиторські докази про ефективність і наявність функціонування системи обліку і внутрішнього контролю і впевнитися, наскільки ця система попереджує, виявляє і своєчасно виправляє істотні помилки.

При оцінці ефективності та надійності загалом можуть використовуватися такі оцінки внутрішнього контролю: висока, середня, низька.

У процесі оцінки надійності системи внутрішнього контролю аудитор зобов'язаний брати до уваги, що:

– надійність потрібно перевіряти засоби контролю, бухгалтерську і господарську документацію клієнта за весь звітний період, а не тільки за окремі періоди часу;

– при перевірці необхідно приділити більше уваги тим періодам, діяльність в яких мала особливості чи відмінності порівняно з діяльністю, типовою для всього періоду загалом;

– оцінка надійності всієї системи внутрішнього контролю і окремих засобів контролю як «низької» не дає можливості оцінки надійності інших окремих засобів контролю як «середньої» чи «високої».

За підсумками процедур первинної оцінки аудитор може оцінити надійність всієї системи внутрішнього контролю й окремих засобів контролю як «середню» чи «високу». В такому випадку аудитор повинен планувати аудиторські процедури, беручи до уваги цю оцінку, але не повинен довіряти даній системі абсолютно.

Отже, оцінка системи внутрішнього контролю є обов'язковою передумовою для розробки плану і програми аудиту. Правильна оцінка надійності й ефективності функціонування системи внутрішнього контролю дає змогу реальніше оцінити аудиторський ризик.

Тести

1) Під методом аудиту розуміють:

А) сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів аудиту;

Б) нормативно правове забезпечення аудиторської перевірки;

В) перелік основних питань аудиторської перевірки;

Г) послідовність контролюючих дій аудитора.

Відповідь: А) Під методом аудиту розуміють сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів аудиту.

2) Фактографічна інформація в аудиті може бути отримана:

А) у вигляді документу;

Б) у заяві керівництва;

В) при огляді об'єкту аудиту;

Г) як висновок аудитора.

Відповідь: А) Фактографічна інформація в аудиті може бути отримана у вигляді документу.

3) Загальний аудиторський ризик включає:

А) власний ризик, ризик контролю, та ризик виявлення;

Б) ризик впливу зовнішніх факторів та ризик бухгалтерського обліку;

В) ризик тестового контролю та ризик аналітичного обзору;

Г) інше.

Відповідь: Г) Загальний аудиторський ризик включає власний ризик, ризик контролю, ризик не виявлення.

3. Ситуаційне завдання

Аудиторською фірмою при аудиті підприємства був встановлений факт збереження великої партії товару без супроводжуючих документів на території підприємства. У зв'язку з тим, що перевірка була виконана у повному обсязі і виконані всі умови договору, аудитор склав негативний висновок. Що стало причиною такої думки аудитора?

Відповідь

Негативний висновок було складено тому, що в результаті перевірки, за звітний період підприємством були допущені порушення (такі, як зберігання товару на складі без відповідної документації).

Допущені порушення суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний стан справ. Фінансова звітність недостатньо подає фінансову інформацію про підприємство станом на 1 січна 2007 року. Не виконані вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в Україні (не проведені документи про наявність залишків товару на складі).

Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан підприємства на 1 січна 2007 року.