Політичний режим і політична влада

Тема: Політичний режим і політична влада.

ПЛАН

1. Режим як найважливіший фактор функціонування політичної системи суспільства.

2. Політична влада та її сучасні концепції.

3.Функції і тенденції політичної влади.

ВСТУП

Суть політики полягає в прагненні до влади. Основне питання політики – це питання про владу, що без сумніву пронизує всі грані ф сфери політики.

Поняття “влада” є багатоперспективним вона відображає комплексне явище, яке передбачає безліч підходів до його дослідження.

У вітчизняній науковій та навчальній літературі політичний режим розглядається лише, як форма держави. Але мова йде про спосіб функціонування цієї політичної системи.

Тому політичний режим доцільно розглядати, як процесуальну характеристику політичної системи в цілому.

1.Політичний режим, як спосіб функціонування політичної системи визначається способом формування державних органів, процедурою відбору правлячих груп і політичних лідерів ступінь розподілу трьох гілок влади.

Сучасна політологія розглядає такі основні типи політичних режимів: демократичний, авторитарний та тоталітарний.

Крім цього виділяють проміжні режими: авторитарно-демократичний, анархо-демократичний, охлократичний. Демократичний політичний режим базується на визнанні народу в якості джерела влади і наділенні громадян широким колом прав і свобод.

Авторитаризм – режим, за якого політична влада здійснюється конкретною особою партією, суспільним класом при мінімальній участі народу, характеризується наявністю у державі головних важелів регулювання суспільного життя.

Тоталітаризм прагне до встановлення абсолютного контролю над усіма сторонами життя кожної людини і суспільства в цілому.

Серед проміжних політичних режимів звернемо увагу на охлократичний, що характеризується некомпетентністю політичної влади, що намагається простими методами розв’язати складі суспільні проблеми. Політична система в таких умовах перебуває на грані розвалу.

2.Політична влада характеризується здатністю і можливістю для тих, хто нею володіє, проводити свою волю в керівництві і управлінні державною, впливати на поведінку народних мас з допомогою засобів, які знаходяться в розпорядженні держави.

Однозначного наукового тлумачення влади немає. Деякі науковці вважають, що влада залишається чимось загадковим і непізнаним. Інші вважають, що влада означає здатність особистості управляти людьми на свій розсуд. Треті вважають, що влада – це здатність реалізувати власні інтереси в її рамках.

Однак всі ці тлумачення мають своє місце в політиці.

Влада має такі концепції: біхевіористська, реляціоністська, системна, телеологічна, інструменталістська, структурно-функціональна, конфліктна, психологічна та марксистська.

3.Встановлення влади у будь-якій формі впливає на формування і функціонування елементів політичної системи суспільства, діяльність як її цілісності. Вплив влади на стабільність життєдіяльності політичної системи здійснюється у процесі владоутворення. У структурі політичної системи здійснюється у процесі владоутворення. У структурі політичної системи, як елемент, влада виконує свої соціальні функції щодо всієї системи. До них належать: інтегративна, регулятивна, мотивації, об’єднувальна, стабілізаційна функції.

Влада виникла разом з розвитком людини і разом з нею прийшла довгий шлях свого становлення і постійного удосконалення. В сучасних умовах також ідуть процеси розвитку влади, які мають певні тенденції.

Перша тенденція поглядає в посиленні інтенсивності демократизації політичної влади.

Друга тенденція проявляється у зростанні чинника легітимності влади, як обов’язкової ознаки цивілізованої влади.

Третя тенденція полягає в роздрібненні політичної влади.

Четверта тенденція відображає негативний процес зростання конфліктності між різними гілками влади.

П’ята тенденція проявляється у високих темпах бюрократизації апарату владних структуру. Цей процес іде у всіх країнах і має негативні наслідки.

Висновок: політичний режим і політична влада разом з усіма концепціями, функціями і тенденціями повинна перш за все сприяти розвитку держави. Влада повинна створити такий ліричний режим за якого б соціальний рівень людей в країні досяг належного місця.