Болонський університет

Зміст

Вступ

Історична відомості про університет

Вступ та навчання у Болонському університеті

Відомі студенти і викладачі

Велика хартія університетів

Висновок

Література

Вступ

Боло́нський університе́т — найстаріший університет Європи, в місті Болонья (Північна Італія), заснований в 1088 році як юридичний навчальний заклад. Медичний, філософський та теологічний факультети створені в 14 столітті. Серед викладачів Болонського університету були видатні анатоми — Везалій і Мальпігі. В Болонському університеті зробив своє знамените відкриття Луїджі Гальвані. Одним із ректорів університету був українець-русин за походженням Юрій Дрогобич.

Історична відомості про університет

Болонський університет – найстаріший університет Європи. Задуманий в 1088 р. як центр підготовки юристів, вуз прославився перш за все відкриттями в області природних і математичних наук. Постав перий університету м. Болонья (Північна Італія) з двох правничих шкіл: школи цивільного права і школи церковного або канонічного права, заснованої бенедиктинським ченцем Граціаном. Особливістю Болонського університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні предмети було римське і канонічне право. Лише в XIV сторіччі з'явилися факультети філософії, медицини та теології

У Болонського університету багате минуле. Саме тут в 1497 р. у Миколи Коперника виникла думка про обертання Землі навколо Сонця, а декількома роками пізніше ставив свої досліди Парацельс. Сьогодні в стінах університету регулярно проводяться міжнародні наукові студентські конференції, а ректорат підтримує зв’язки з провідними учбовими закладами світу.

У 1088 р. в Болоньї Ірнерій почав викладання юриспруденції. Ця школа придбала популярність. У 1158 імператор Священної Римської імперії Фрідріх I (Барбаросса) видав едикт, за яким брав під своє заступництво і захист студентів і професорів по дорозі в університет і в самому університеті. Студенти іноземці були підсудні професорам, а не загальним судам.

Школа стала набувати рис корпорації. Спочатку з'являються земляцтва (nationes), які потім, внаслідок наявності у всіх студентів спільних інтересів, утворюють єдину корпорацію (universitas) на чолі з виборним ректором (rector).

У 1215 р. папа наділив єпископа Болоньї правом дозволяти професорам викладати. Для цього необхідно було отримати звання doctor: екзамен + диспут з комісією професорів, на чолі з єпископом.

Університет був юридично автономною установою, його особливий статус гарантувався привілеями. Найдавніший з них – Authentika Habita, наданий 1155 імп. «Священної Римської імперії германської нації» Фрідріхом I Барбароссою. Структура та управління університетуту визначалися статутами: найраніший з тих, що збереглися до нашого часу. Навчальний процес був організований за системою факультетів, яких поступово утворилося чотири – «вільних мистецтв», правничий, мед. і теологічний. Медичний факультет виділився окремо 1260, теологічний, заснований за зразком Паризького, – в 2-й пол. 14 ст. Адміністративним головою університету був ректор, який обирався з-поміж студентів на два роки. Впродовж 1481–1482 років ректором університету був українець – Юрій Дрогобич (Котермак).

Університет перебував під наглядом канцлера – архідиякона м. Болонья. Законодавча та адміністративна влада належала зборам, що складалися лише зі студентів. Студенти об’єднувалися в гільдії, що являли собою корпоративні організації, характерні для екоомічного. й соціального життя середньовічних міст. Кожна гільдія об’єднувала студентів, які вивчали певну дисципліну. У межах гільдій студенти поділялися на дві великі групи – вихідців з Апеннінського півострова та студентів з позаальпійських країн. Кожна з цих великих груп за географічним критерієм поділялася на менші – «нації». Студенти з земель Великого князівства Литовського і Корони Польської входили до «польської нації». Найдавніша згадка про «польську націю» припадає на 1265. Статути 1317 та 1432 серед інших «націй» також згадують «польську націю». В університеті традиційно навчались представники українських князівських родин: Вишневецькі, Заславські, Збаразькі. Криштоф Збаразький, який записався до університету на початку 17 століття, 1611–1612р. був кореспондентом Галілео Галілея. Університет зберігав свій авторитет і в подальші часи.

болонський університет студент викладач

Вступ та навчання в Болонському університету

Стати студентом Болонського університету можна тільки відучившись одін-трі роки в російському вузі. Як правило, зарахування відбувається за посередництва Італійського інституту культури в Москві. На всіх наданих документах повинен стояти апостіль Міністерства освіти РФ.

Необхідно надати:

1. документи про освіту, перекладені італійською мовою (включаючи апостіль), без нотаріальної легалізації (два екземпляри). Оцінки переводити строго відповідно до наступного прикладу: 3 - sufficiente, 4 - buono, 5 - ottimo, залік - superato

2. два екземпляри ксерокопії кожного документа про освіту (включаючи апостіль) і перекладу - оригінал принести з собою

3. ксерокопію закордонного паспорта

4. анкету-заявленіє на вступ до вузу в двох екземплярах

5. дві фотографії 3х4

Документи з апостілем, переклад на італійській мові, а також анкету і одну фотографію потрібно легалізувати для підтвердження освітніх документів в соціальному відділі Консульської канцелярії (Італії).

Найпопулярніші спеціалізації Болонського університету - медицина, юриспруденція, математика і архітектура. Поступити сюди складно. Конкурс в окремі роки доходив до шести чоловік на місце. Причому серед абітурієнтів багато іноземців. Менш відомі, але так само затребувані факультети сільського господарства, культури, педагогіки, фармакології, політології і статистики.

Як і в більшості інших вузів Європи, система навчання в Болонськом університеті триступінчата, відповідає міжнародній класифікації «бакалавр - магістр - доктор». Учбові плани складаються в основному з лекцій - італійська освіта розрахована в першу чергу на самостійну роботу студентів. Всяка ініціатива по перевірці і уточненню знань виходить від самого учня; завдання викладача - порадити необхідну літературу і прояснити складні питання на співбесідах по певних днях.

Якщо вчитися в Болонському університеті не простіше і не складніше, ніж в інших вузах Італії і Європи, то ось з побутом у багатьох часто виникають проблеми: що вчаться в Болонье дуже багато, і ті нечисленні гуртожитки, які там є, не справляються з напливом іногородніх і іноземних студентів. Швидше за все, вам доведеться знімати житло, ціни на яке в Болонье як в Москві: кімната на одну людину обійдеться мінімум в 300 євро, невелика квартира зі всіма зручностями - від 500 євро. На щастя, господарі, як правило, не проти, якщо в квартирі проживають декілька чоловік.

Не менше проблем з живленням. Болонья - один з центрів кулінарного мистецтва Італії, а значить і ціни там відповідні. Дешевих фаст-фудов майже немає. У тиждень середньостатистичний болонський студент витрачає на їжу до 60 євро - це більше, ніж в інших країнах Європи.

Факультети

На даний час в університеті діють такі факультети:

· юридичний,

· торговельно-економічний,

· філологічний,

· філософський,

· педагогічний,

· медичний,

· фізико-математичний,

· природничий,

· промислової хімії,

· інженерний,

· сільськогосподарський,

· ветеринарної медицини.

Відомі студенти і викладачі

Попередниками сучасних студентів було безліч видатних людей усіх епох. Це й майбутні Папи Римські, і такі велетні, як Томас Бекет, Данте Аліг'єрі, Джованні Боккаччо, Франческо Петрарка, Еразм Роттердамський, Микола Коперник та інші. У своїй праці «Історія української культури» Я. Д. Ісаєвич пише: «7 лютого 1483 р. з римської друкарні Еухаріуса Зільбера (Франка) вийшла у світ невелика книжка (прогностична оцінка поточного 1483 p. магістра Юрія Дрогобича з Русі доктора мистецтв і медицини Болонського університету). Це — перша відома друкована праця автора родом з України. Ця книга засвідчує контакти українських земель з провідними на той час осередками європейської науки і книжності. Біографія цього автора дозволяє скласти уявлення про форми і напрями міжнародних зв'язків, які позначилися на характері всього культурного життя. Здобувши у Болоньї ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше і медицини, Юрій Дрогобич читав там лекції з астрономії і продовжував вивчати медицину. У той час природничі знання дедалі тісніше пов'язувалися з філософією. Цим і пояснюється звичай надавати разом докторські ступені з філософії і медицини та часті переходи викладачів iз медичних кафедр на філософські і навпаки. Природничі науки, особливо медицина, вважали філософією природи, причому дуже поширеним був погляд, що саме ці науки можуть допомогти пізнати закономірності навколишнього світу.

На 1481/1482 навчальний рік Юрія Дрогобича було обрано ректором університету медиків і артистів у Болоньї. Хоч ректор Болонського університету очолював тоді корпорацію студентів, ця посада, як зазначає автор фундаментального дослідження з історії болонської вищої школи Альбано Сорбеллі, була найважливішою в університеті».

Відомі студенти і викладачі

· 11 століття

o Ірнерій

· 12 століття

o Граціан, Вільгельм Тірський

· 13 століття

o Гвідо Фава, Гвідо Гвініцеллі

· 14 століття

o Чекко д'Асколі, Данте Аліґ'єрі, Франческо Петрарка, Мануїл Хрисолор, Колюччо Салютаті,

· 15 століття

o Юрій Дрогобич, Леон Баттіста Альберті, Микола Копернік, Альбрехт Дюрер, Джованні Піко делла Мірандола, Сципион Дель Ферро

· 16 століття

o Джироламо Кардано, Парацельс, Джованни делла Каза, Григорій XIII, Андреас Везалій, П'єтро Помпонацці, Карло Борромео, Торквато Тассо

· 17 століття

o Джованні Доменіко Кассіні, Бонавентура Кавальєрі, Марчелло Мальпігі

· 18 століття

o Марія Гаетана Аньєзі, Луїджі Гальвані, Карло Гольдоні

· 19 століття

o Джозуе Кардуччі, Камілло Гольджі

· 20 століття

o Гульєльмо Марконі, Умберто Еко, П'єр Паоло Пазолині, Романо Проді, Аугусто Ригі, Федериго Енрикес, П'єрлуїджі Колліна

Велика Хартія університетів

Болонський університет, як найстарший університет в Європі, не випадково став ініціатором міжурядової міжнародної реформи у 1999 році. Тринадцять років до того, у 1986, цей навчальний заклад виступив із пропозицією створення Великої Хартії університетів (Magna Charta Universitatum), яка була розроблена і остаточно підписана в Болоньї у 1988 році, з нагоди урочистого святкування 900-річчя Болонського університету. У цьому документі закладено важливі підвалини „автономії університетів”. Університет визначається як „хоронитель традиції європейського гуманізму” що „постійно прагне до досягнення універсального знання, перетинає географічні і політичні кордони і затверджує нагальну потребу взаємного пізнання і взаємодії різних культур”. Одним із засобів реалізації цієї програми було визначено те, що університети „стимулюють мобільність викладачів і студентів, а також запроваджують спільну політику в питаннях рівного статусу, звань і іспитів без упередженого ставлення до національних дипломів”. Відтак, мобільність і взаємовизнання дипломів, два наріжні камені Болонського процесу, було закладено у Великій Хартії університетів, до якої приєдналися більше 80 Європейських університетів.

Висновок

Болонський університет засновано в XI сторіччі. Це один із найстаріших університетів Європи. Навіть гордість французів Сорбонна посіла у світі лише друге місце за часом заснування. Особливістю Болонського університету було те, що він був юридичним навчальним закладом, де за головні предмети було римське і канонічне право. Лише в XIV сторіччі з'явилися факультети філософії, медицини та теології.

Література

1. Вища освіта в Україні і болонський проес / За ред. Кременя. – Т., 2004.

2. Українська радянська енциклопедія / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К., 1974—1985.

3. Офіційна сторінка університету (італ., англ.)

4. Архів університету (італ.)