Соціальні норми як обмеження у поведінці людини

Реферат

На тему:

Соціальні ><норми ><як> <обмеження> <у ><поведінці ><людини>

<Орієнтуючись ><на ><певні ><цінності, ><суб'єкт ><має ><постійно ><корегувати ><свою ><поведін­><ку, ><узгоджуючи ><її ><з ><прийнятими ><в ><суспі­><льстві ><соціальними ><нормами. ><Як ><відомо, ><у ><кожній ><соціальній ><організа­><ції ><встановлюються ><свої ><традиції, ><певні ><правила ><поведінки, ><і ><кожний ><її ><член ><по­><винен ><поводити ><себе ><згідно ><з ><ними. ><Комплекс ><правил ><поведінки ><в ><різних ><соціальних ><ситуаціях, ><обмежень ><(вимоги, ><побажання ><й ><очікування ><стосовно ><соціальної ><поведінки), ><яких ><слід ><додержува­><тися ><індивідам ><за ><нормального ><функціонування ><соціальної ><орга­><нізації, ><називається ><соціальними ><нормами, ><що ><діють ><у ><відповід­><ній ><сфері. ><Це ><— ><сукупність ><формальних ><і ><неформальних ><вимог, ><які ><висуваються ><соціальною ><організацією ><до ><своїх ><членів ><і ><ви­><знаються ><більшістю ><її ><членів. ><Соціальні ><норми ><зазвичай ><за ><орієн­><тацією ><є ><такими ><самими, ><як ><і ><юридичні, ><тільки ><менш ><чіткими, ><не ><завжди ><письмово ><зафіксованими.>

<Юридичні ><норми ><— ><це ><встановлені ><законом ><правила ><поведін­><ки. ><Вони ><чітко ><сформульовані ><та ><зафіксовані ><на ><папері ><і ><є ><обов'язковими ><для ><всіх. ><За ><їх ><невиконання ><передбачаються ><пев­><ні ><санкції.>

<В ><ідеалі ><соціальні ><норми ><мають ><збігатися ><з ><юридичними, ><тобто ><всі ><письмово ><викладені ><положення, ><правила, ><закони ><треба ><визнавати ><не ><на ><словах, ><а ><на ><ділі, ><і ><кожне ><їх ><порушення ><необхідно ><засуджува­><ти. ><У ><реальному ><житті, ><як ><правило, ><соціальні ><норми ><є ><набагато ><шир­><шими ><від ><юридичних, ><хоча ><дії ><окремих ><суб'єктів ><спрямовано ><на ><те, ><щоб ><за ><можливості ><звузити ><їх.>

<Межі ><застосовування ><соціальної ><норми ><є ><психологічною ><нор­><мою. ><Людину, ><яка ><перебуває ><в ><таких ><межах, ><можуть ><засуджувати, ><якщо ><вона, ><наприклад, ><щось ><робить ><усупереч ><соціальним ><нормам. ><Якщо ><ж ><людина ><перебуває ><за ><межами ><психологічної ><норми, ><то ><її ><вважають ><ненормальною, ><спільнота ><відмовляється ><її ><розуміти.>

<У ><соціальних ><нормах ><віддзеркалюються ><суттєві ><для ><даної ><со­><ціальної ><організації ><обставини ><(умови), ><в ><яких ><відбувається ><її ><дія­><льність. ><Виникнення ><і ><дія ><соціальних ><норм, ><їхнє ><місце ><в ><соціаль­><ній ><структурі ><організації ><зумовлені ><об'єктивною ><необхідністю ><в ><упорядкуванні ><соціальних ><відносин. ><Завдяки ><соціальним ><нормам ><розрізнені ><індивідуальні ><дії ><членів ><організації, ><їхні ><поступки ><інтег­><руються ><в ><систему ><соціальних ><відносин, ><формують ><певний ><соці­><альний ><порядок.>

<Соціальні ><норми ><регулюють ><усі ><важливі ><сторони ><життєдіяль­><ності ><соціальної ><організації: ><функціональні ><відносини, ><взаємовід­><носини ><між ><підлеглими ><і ><керівниками, ><їх ><функціональну ><актив­><ність ><і ><навіть ><манеру ><поводитися, ><розмовляти, ><одягатися ><тощо. ><Особливо ><детально ><і ><жорстко ><вони ><визначають ><ступінь ><участі ><кожного ><індивіда ><в ><спільній ><діяльності, ><його ><взаємовідносини ><з ><керівником. ><Щодо ><інших ><питань, ><то ><вони ><більш ><гнучкі, ><допуска­><ють ><варіації ><та ><відхилення.>

<Соціальні ><норми ><регулюють ><поведінку ><людей ><у ><найрізноманіт­><ніших ><сферах ><соціальних ><відносин ><і ><бувають ><різними ><за ><їхньою ><соціальною ><значущістю, ><мають ><певну ><ієрархію. ><Соціальні ><норми, ><охоплюючи ><всю ><сукупність ><соціально-економічних ><актів ><пове­><дінки ><людини, ><перебувають ><під ><впливом ><політичних, ><економіч­><них, ><технічних, ><організаційних ><норм.>

<У ><соціальній ><сфері ><діє ><багато ><соціальних ><норм: ><ставлення ><до ><державної ><власності, ><до ><власної ><активності, ><професійно-посадові, ><моральні ><та ><інші ><норми. ><Індивіди ><можуть ><або ><визнавати ><ці ><норми, ><або ><протидіяти ><їм.>>

<<Соціальні ><норми ><виробляються ><в ><процесі ><соціальної ><взаємодії ><людей ><відповідно ><до ><їхніх ><уявлень ><про ><належне, ><бажане, ><вони ><пов'язані ><з ><груповими ><цінностями ><і ><сформовані ><на ><їх ><підставі. ><Взаємодії, ><які ><повторюються, ><є ><стійкими, ><викликані ><до ><життя ><су­><спільними ><потребами, ><а ><отже, ><вимагають ><установлення ><певного ><порядку, ><тобто ><розробки ><відповідних ><стандартів.>

<У ><соціальних ><нормах ><закріплюються ><ознаки ><таких ><відносин, ><що ><відповідають ><потребам ><соціальної ><організації. ><Стимулююча ><суть ><норм ><у ><тому ><й ><полягає, ><що ><вони ><ніби ><відкривають ><і ><окремо­><му ><індивіду, ><і ><групі, ><і ><всьому ><колективу ><напрям ><діяльності, ><схва­><люваної ><соціальною ><організацією ><в ><цілому. ><Норми ><виникають ><передусім ><через ><загальні ><потреби ><організації. ><Повторюваність ><ак­><тів ><соціальної ><діяльності, ><взаємодій ><потребує ><наявності ><таких ><за­><гальних ><правил, ><які ><б ><дали ><можливість ><регулярно ><й ><однаково ><включатися ><в ><ці ><взаємодії ><суб'єктам ><організацій.>

<Соціальні ><норми ><втілюють ><у ><собі ><абстрактну ><модель ><регульо­><ваних ><взаємодій, ><дають ><змогу ><індивідам ><передбачити ><дії ><інших ><суб'єктів ><і ><відповідним ><чином ><будувати ><власну ><соціальну ><поведінку.>

<Реалізуючи ><вибіркове ><ставлення ><до ><різних ><варіантів ><соціальної ><поведінки ><і ><виступаючи ><практичними ><критеріями ><такого ><ставлен­><ня, ><соціальні ><норми ><закріплюють ><за ><одними ><з ><них ><тип ><позитивних, ><слушних, ><за ><іншими ><— ><негативних. ><Орієнтуючи ><людей ><у ><соці­><альній ><поведінці, ><норми ><стають ><для ><них ><мірою ><їхньої ><поведінки, ><а ><для ><організації ><— ><масштабом ><оцінки ><цієї ><поведінки. ><Мірою ><пове­><дінки ><керується ><суб'єкт, ><а ><оцінює ><його ><дії ><організація ><(адмініст­><рація, ><колектив).>

<Соціальні ><норми ><мають ><специфічні ><ознаки. ><їхній ><зміст ><форму­><ється ><на ><основі ><реальної ><поведінки ><індивідів, ><без ><участі ><будь-яких ><директивних ><інстанцій, ><спільною ><творчістю ><людей, ><як ><підсумок ><природного ><відбору ><їхніх ><суджень ><про ><різні ><способи ><поведінки ><— ><належні, ><схвальні ><та ><бажані. ><Тут ><вони ><постійно ><відтворюються, ><виявляють ><свою ><дію ><у ><зв'язку ><із ><груповими ><цінностями. ><Соціаль­><ні ><норми ><відносно ><стабільні, ><постійні, ><але ><здебільшого ><виявляю­><ться ><стихійно. ><Якщо ><ж ><вони ><закріплені ><юридично ><(інституційні), ><то ><мають ><загальнообов'язковий ><характер. ><Однак ><у ><цьому ><разі ><во­><ни ><втрачають ><мобільність, ><можливість ><самостійно ><змінюватися, ><реагуючи ><на ><зміни ><в ><реальній ><ситуації. ><У ><разі ><розходження ><>інституційної< ><норми ><із ><ситуацією ><її ><регулятивна ><функція ><стає ><менш ><| ><ефективною. ><>За <цих ><умов ><спонтанно ><можуть ><виникати ><нові ><нор><><ми, ><які ><більше ><відповідатимуть ><ситуації, ><що ><змінилась, ><але, ><не ><будучи ><легалізованими ><і ><перебуваючи ><поза ><інституційним ><конт­><ролем, ><вони ><сприятимуть ><виникненню ><різних >порушень.<>

<Соціальні ><норми, ><що ><діють ><у ><певній ><сфері ><діяльності, ><підпоряд­><ковують ><орієнтацію ><суб'єктів ><у ><ситуації ><вибору, ><а ><також ><забезпе­><чують ><соціальний ><контроль ><їх ><поведінки, ><узгоджуючи ><тим ><самим>

<взаємодії ><в ><межах ><відповідної ><організації. ><Тут ><діють ><соціальні ><норми, ><що ><відбивають ><принципи ><і ><вимоги, ><якими ><керуються ><суспі­><льство ><в ><цілому ><й ><окремі ><соціально-професійні ><групи. ><Вони ><мо­><жуть ><об'єднуватися ><в ><кодекси ><(для ><лікарів ><— ><клятва ><Гіппократа, ><для ><військових ><— ><присяга), ><проте, ><переважно ><існують ><у ><свідомості ><людей ><загалом, ><без ><чіткого ><словесного ><оформлення. ><Найзагальніші ><норми ><називають ><моральними ><принципами. ><Однак ><і ><в ><тих ><випадках, ><коли ><соціальні ><норми ><ніяк ><не ><зафіксовані, ><необхідність ><їх ><додер­><жання ><припускається ><та ><перебуває ><під ><соціальним ><контролем.>

<На ><формальному ><рівні ><соціальні ><норми ><в ><соціальній ><організації ><можуть ><бути ><подані ><як ><певні ><обов'язки, ><регламенти, ><вимоги ><до ><поведінки, ><правила ><(заборони), ><де ><засоби ><підпорядковані ><цілям, ><близькі ><цілі ><підпорядковані ><віддаленим. ><їх ><закріплено ><в ><посадо­><вих ><інструкціях, ><наказах, ><статутах, ><тобто ><в ><певних ><організаційних ><документах, ><і ><вони ><мають ><важливе ><значення ><в ><регулюванні ><пове­><дінки ><людини.>

<Рівень ><дотримання ><посадових ><норм ><багато ><в ><чому ><залежить ><від ><професійної ><компетенції ><особи. ><Від ><того, ><як ><індивід ><розуміє ><ці ><норми ><і ><додержується ><їх, ><залежить ><ефективність ><його ><роботи. ><Цей ><вид ><соціальних ><норм ><має ><значення ><для ><оцінки ><діяльності ><суб'єкта. ><За ><тим, ><як ><особа ><виконує ><свої ><посадові ><обов'язки, ><фор­><мується ><думка ><про ><її ><майстерність, ><уміння, ><знання, ><здібності.>

<На ><неформальному ><рівні ><норми ><подано ><як ><традиції, ><громадсь­><ку ><думку, ><звичаї, ><що ><встановилися ><в ><групі, ><обряди.>

<Норми-традиції ><зазвичай ><існують ><у ><формі ><стійких ><ролевих ><стандартів ><поведінки, що ><склалися ><в ><організації ><в ><результаті ><спіль­><ної ><професійної ><практики. ><Існують ><взірці ><ролей ><керівників ><різних ><рівнів, ><працівників ><різної ><кваліфікації, ><фахівців ><різної ><спеціаліза­><ції. ><Не ><завжди ><ці ><норми ><відповідають ><суспільним, ><оскільки ><в ><них ><зафіксовано ><звички, ><погляди ><конкретної ><організації ><і ><діють ><вони ><в ><цій ><організації. ><У ><разі ><такого ><розходження ><може ><виникнути ><конфліктна ><ситуація ><під ><час ><адаптації ><новачків ><організації.>

<Сила ><традиції ><як ><засобу ><регулювання ><організаційної ><поведінки ><полягає ><в ><тому, ><що ><норм ><поведінки, ><які ><сформувалися ><в ><цій ><орга­><нізації, ><додержуються ><всі ><її ><члени. ><У ><результаті ><цього ><члени ><ор­><ганізації ><поводять ><себе ><як ><годиться, ><не ><потребуючи ><для ><цього ><особливих ><дій ><з ><боку ><адміністрації. ><Кожен ><знає, ><як ><до ><нього ><поставляться ><колеги, ><якщо ><він ><порушить ><традицію, ><і ><які ><санкції ><його ><чекають ><після ><цього.>>

<<Дієвість ><традицій ><у ><регулюванні ><поведінки ><значною ><мірою ><ви­><значається ><силою ><громадської ><думки, ><яка ><захищає ><ці ><традиції, ><і ><залежить ><від ><того, ><чи ><відповідають ><вони ><інтересам ><усього ><колек><тиву, ><наскільки ><вони ><актуальні ><для ><колективу ><в ><певний ><час. ><Тому, ><оцінюючи ><зміст ><звичаїв ><і ><традицій, ><дуже ><важливо ><поряд ><із ><тради­><ціями, ><що ><склалися ><в ><конкретній ><трудовій ><організації, ><мак­><симально ><враховувати ><загальнолюдські ><традиції, ><засновані ><на ><та­><ких ><нормах, ><як ><відповідальність, ><ретельність, ><сумлінність ><тощо.>

<На ><неформальному ><рівні ><поряд ><із ><традиціями ><норми ><репрезен­><товано ><звичаями ><та ><обрядами ><в ><публічному ><та ><особистому ><житті ><людини, ><її ><побуті. ><Звичаї ><допомагають ><усвідомити ><значення ><по­><дій, ><що ><відбуваються, ><вибрати ><правильну ><форму ><поведінки, ><все­><ляють ><відчуття ><впевненості ><в ><тому, ><що ><громадськість ><підтримує ><зроблений ><людиною ><вибір.>

<Обряд ><— ><це ><колективні ><символічні ><дії, ><в ><яких ><утілено ><схвалю­><вані ><способи ><спілкування, ><цінності ><відповідної ><сфери ><діяльності.>

<Слід ><пам'ятати, ><що ><обряди ><— ><це ><завжди ><завершення ><громад­><ської, ><трудової, ><професійної ><чи ><суто ><особистісної ><підготовки ><до ><нового ><способу ><життя ><чи ><соціального ><стану, ><свідчення ><того, ><що ><людина ><готова ><до ><активного ><виконання ><нових ><соціальних ><ролей. ><Тому ><підготовка ><до ><обряду ><не ><повинна ><зводитися ><лише ><до ><органі­><зації ><свята. ><Це ><передусім ><довгий ><процес ><формування ><особистіс><них ><якостей ><індивіда, ><які ><необхідні ><йому ><для ><виконання ><нових ><соціальних ><ролей, ><забезпечення ><нової ><соціальної ><поведінки. ><Ли­><ше ><за ><таких ><умов ><ці ><норми ><сприяють ><формуванню ><міцних ><сто­><сунків ><між ><членами ><групи, ><між ><особою ><і ><групою.>

<Як ><посадові ><норми, ><так ><і ><норми-традиції ><є ><регуляторами ><пове­><дінки ><членів ><групи. ><Новачок, ><який ><з'являється ><в ><групі, ><потрапляє ><в ><ситуацію ><вибору: ><погодитися ><з ><існуючими ><в ><групі ><традиціями ><й ><увійти ><в ><групу ><чи ><навпаки ><(тоді ><конфлікт ><є ><неминучим). ><Він ><може ><демонструвати ><зовнішню ><згоду ><із ><традиціями, ><відчуваючи ><дис­><комфорт, ><що ><також ><рано ><чи ><пізно ><викличе ><конфліктну ><ситуацію. ><Тому ><дуже ><важливо, ><щоб ><норми, ><що ><діють ><у ><певній ><групі, ><ґрунту­><валися ><на ><загальних ><моральних ><принципах ><суспільства, ><що ><спри­><ятиме ><оптимальному ><поєднанню ><всіх ><трьох ><видів ><інтересів ><(інди­><відуального, ><групового, ><суспільного) ><і ><формуванню ><високомо­><ральної ><поведінки. ><Це ><такі ><принципи, ><як ><сумлінне ><ставлення ><до ><обов'язків, ><товариські ><стосунки, ><взаємодопомога, ><підвищення ><за­><гальноосвітнього ><рівня ><тощо. ><Важливо, ><щоб ><вони ><були ><відтворені ><в ><нормах ><усіх ><спільнот, ><формуючись ><у ><єдину ><систему ><норм. ><Важ­><ливим ><завданням ><у ><регулюванні ><соціальної ><поведінки ><є ><цілеспря­><мований ><вплив ><на ><формування ><норм ><спільнот, ><які ><б ><відповідали ><за­><гальній ><меті ><організації, ><інтересам ><усього ><суспільства.>

<Стосовно ><соціальної ><поведінки ><норми ><виконують ><приписуючу ><і ><оцінну ><функції. ><Вони ><задають ><суб'єктам ><певний ><тип ><поведінки, ><дають ><їм ><змогу ><оцінювати ><свої ><вчинки, ><вчинки ><інших, ><ситуації, ><співвідносити ><явища, ><що ><оцінюються, ><з ><еталонами, ><вибирати, ><об­><стоювати, ><формувати, ><направляти ><і ><корегувати ><свою ><поведінку. ><Зафіксовані ><в ><уяві ><соціальні ><норми ><кожен ><суб'єкт ><використовує ><як ><масштаб, ><критерій, ><за ><якими ><оцінюється ><власна ><і ><чужа ><пове­><дінка, ><обирається ><певний ><її ><варіант. ><Об'єктивізуються ><норми ><у ><вчинках, ><моральних ><якостях ><особи, ><моральних ><позиціях ><і ><став­><ленні ><до ><оточення. ><Здатність ><норм ><до ><такої ><об'єктивізації ><й ><ро­><бить ><їх ><справжніми ><регуляторами ><соціальної ><поведінки. ><їх ><при­><писуюча ><функція ><допомагає ><індивіду ><вибрати ><відповідну ><пове­><дінку, ><а ><оцінна ><— ><судити ><про ><правильність ><такого ><вибору.>

<У ><всіх ><сферах ><суспільного ><життя ><норми ><діють ><поруч ><із ><ціннос­><тями. ><Спільне ><між ><соціальними ><нормами ><і ><цінностями ><полягає ><в ><тому, ><що ><вони ><регулюють ><соціальні ><відносини. ><З ><їх ><допомогою ><координуються ><дії ><та ><вчинки ><суб'єктів ><соціальних ><відносин. ><Во­><ни ><мають ><сприяти ><тому, ><щоб ><кожна ><особа ><діяла ><в ><спільних ><ін­><тересах ><групи, ><спільноти, ><суспільства.>

<Проте ><між ><цінностями ><і ><нормами ><є ><суттєві ><відмінності. ><Якщо ><в ><понятті ><«цінність» ><превалюють ><добровільні ><намагання, ><то ><в ><по­><нятті ><«норма» ><— ><обов'язки.>

<Цінності, ><як ><уже ><зазначалося, ><формуються ><з ><уявлень ><про ><голов­><ні ><та ><важливі ><цілі ><життя, ><а ><також ><про ><основні ><засоби ><досягнення ><цих ><цілей. ><І ><для ><того ><щоб ><ці ><уявлення ><стали ><рушійними ><чинника­><ми, ><вони ><мають ><утілюватися ><в ><програмі ><поведінки ><людини.>

<Систему ><цінностей ><і ><норм ><формують ><суспільство ><і ><група. ><У ><свою ><чергу, ><кожна ><особа ><має ><свої ><цінності ><й ><норми. ><Важливо, ><щоб ><цінності ><й ><норми, ><притаманні ><суспільству, ><групі, ><були ><ви­><знані ><та ><додержувалися ><кожною ><особою. ><Тому ><необхідно ><всією ><соціальною ><організацією ><переконувати ><людину ><в ><необхідності ><дотримуватися ><таких ><цінностей ><та ><створювати ><для ><цього ><відповід­><ні ><умови. ><Розгляньмо, ><наприклад, ><таку ><цінність, ><як ><професійні ><знання. ><Навряд ><чи ><знайдеться ><людина, ><яка ><б ><не ><сприймала ><цю ><цінність, ><але ><далеко ><не ><всі ><прагнуть ><оволодіти ><нею. ><Одні ><не ><хо­><чуть ><відривати ><на ><це ><час ><від ><відпочинку, ><інші ><— ><від ><домашніх ><справ, ><треті ><— ><ще ><через ><якусь ><причину. ><У ><суспільстві ><має ><бути ><створено ><умови, ><щоб ><кожна ><особа ><визнала ><за ><необхідне ><досяг­><нення ><соціальних ><цінностей. ><Це ><принесе ><користь ><і ><особі, ><і ><коле­><ктиву, ><і ><суспільству. ><Якщо ><ж ><виникають ><розбіжності ><між ><суспі­><льною ><нормативно-ціннісною ><системою ><і ><фактичною ><поведін­><кою ><людини, ><потрібно ><застосовувати ><адміністративні ><заходи, ><щоб ><привести ><поведінку ><особи ><у ><відповідність ><з ><вимогами ><орга­><нізації.>>

Література

1. <Войтович ><С. ><О. ><>Світ <соціальних ><відносин ><в ><українській ><культурі: ><Іс><торико-соціологічне >дослідження. <><— ><К., ><1994.>

2. <Соціологія ></ ><За ><заг. ><ред. ><проф. ><В. ><П. ><Андрущенка, ><М. ><І. ><Горлача. ><— ><К.;Х., ><1998.>

3. <Смелзер ><Н. ><Социология. ><— ><М., ><1994.>

4. <Современная ><западная ><социология: ><Словарь. ><— ><М, ><1990.>

5. <Черниш ><Н. ><Соціологія: ><Курс ><лекцій. ><— ><Львів, ><1966.>

6. <Якуба ><О. ><Социология. ><— ><Харьков, ><1995.>