Підготовка висококваліфікованих спеціалістів у сфері міжнародних відносин

Зміст

Вступ

Звіт про навчально-виробничу практику

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Вступ

Важливою сферою прояву політики є міжнародні відносини. Саме тут закладаються основи стабільності або протиріч, що визначають долю цілих держав і мільйонів людей.

Далеко не всі вчені єдині стосовно того, що вважати міжнародними відносинами. Під ними розуміються міждержавні або міжурядові відносини (вузьке трактування). Саме стосовно держави використовується таке поняття, як зовнішня політика. Враховуючи, що ці відносини реалізуються у формі дипломатії або війни, можна сказати, що символами міждержавних відносин у подібному розумінні є посол і солдат. Згідно з широким трактуванням, поняття "міжнародні відносини" відносяться до усіх форм міжнародної взаємодії членів та інститутів окремих суспільств незалежно від того, представляють вони державу чи ні. Саме це трактування отримало сьогодні найбільше визнання, тому що відображає появу нових суб'єктів міжнародного політичного процесу.

Так, можна зазначити, що міжнародні відносини - це сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв’язків і взаємовідносин між народами у найширшому значенні цього слова.

Актуальність підготовки висококваліфікованих спеціалістів у сфері міжнародних відносин є безсумнівною, адже сьогодні міжнародні відносини відіграють ледве не головну роль у стосунках між державами, коаліціями держав, міжнародними організаціями тощо. Саме тому зараз ставляться досить високі умови щодо спеціалістів з сфери міжнародних відносин.

Навчально-виробнича практика є складовою навчального процесу студентів Дніпропетровського Національного Університету імені Олеся Гончара, і передбачає закріплення та освоєння ними теоретичних знань та набуття практичних навиків щодо їх застосування. Її проходять студенти, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра.

Організація та керування навчально-виробничою практикою покладається на викладачів Дніпропетровського Національного Університету імені Олеся Гончара. Вони забезпечують її проходження у відповідності до чинного законодавства. Керівники практики здійснюють загальний контроль впродовж усього часу її проходження. Отже, практика є багатогранною за змістом, складною і цілісною системою, що включає такі компоненти, як мета, потреба, мотив, предмет, на який спрямована діяльність, засоби досягнення мети, результат діяльності.

Звіт про навчально-виробничу практику

Навчально-виробнича практика проходила з 01.09 - 06.11.2010 р.

Ця практика проводиться перед виконанням кваліфікаційної роботи і є підсумковою ланкою практичної підготовки студентів. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання із фахових дисциплін, завершується формування бази фактичного матеріалу для виконання кваліфікаційної роботи та/або складання державних іспитів. Метою Навчально-виробничої практики є закріплення і поглиблення теоретичних фахових знань з міжнародних відносин, опанування методів науково-дослідної роботи, професійних прийомів і навичок діяльності у сфері міжнародних відносин.

Навчально-виробнича практика (науково-дослідна) проходила з 01.09 - 09.10.2010 р. на кафедрі міжнародних відносин, що є підсумковою ланкою практичної підготовки студентів.

Основними завданнями цієї практики були:

1.розглянути актуальність обраної теми дипломної роботи "ШОС як трансрегіональна система комплексної безпеки та співробітництва";

2.поглиблення та закріплення теоретичних знань із фахових дисциплін;

3. опрацювання фундаментальної, періодичної літератури й методичних матеріалів з питань, що розробляються студентом у випускній кваліфікаційній роботі;

4.підтвердження актуальності й практичної значимості обраної студентом теми дослідження;

5.закріплення знань та умінь збору та математичної обробки матеріалу;

6.збір, систематизація й узагальнення практичного матеріалу для використання у випускній кваліфікаційній роботі;

7.заповнення щоденника практики у відповідності з вимогами.

Зміст практики визначається індивідуальною програмою, що розробляється студентом разом з науковим керівником і затверджується керівником від бази практики. Програма повинна бути тісно пов’язана з темою випускної кваліфікаційної роботи й припускає систематичну звітність про хід проходження практики науковому керівникові. Програма практики погоджується з керівником практики від базової організації.

Головні напрямки діяльності практиканта:

Робота по збору й обробці теоретичних і методичних матеріалів, що мають теоретичний характер, частини випускної кваліфікаційної роботи. Ця робота триває протягом всієї науково-дослідної роботи студента до початку практики.

Збір, систематизація й обробка практичного матеріалу здійснюється відповідно до теми випускної кваліфікаційної роботи. Розробка рекомендацій, спрямованих на поліпшення роботи психологічної служби на базі проходження практики.

Рекомендації, розроблені студентом у ході практики, можуть мати теоретичний, методичний та практичний характер, стосуватись всіх питань теми, повинні бути грамотно сформульовані й письмово оформлені, при цьому повинні бути сформульовані мета й завдання, зазначені процедури, що рекомендуються до виконання; наведені порушення, що найбільш часто зустрічаються, запропоновані рекомендації по усуненню виявлених помилок з метою недопущення їх у майбутньому.

Специфіка обраної теми випускної роботи може припускати розробку та апробацію власної авторської методики.

Навчально-виробнича (асистентська) практика проходила з 11.10 - 06.11.2010 р. на кафедрі міжнародних відносин, що дозволяє студентам набути практичних навичок та досвіду викладацької роботи, необхідних для викладання дисципліни за профілем набутої спеціальності у вищих навчальних закладах після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.

Основними завданнями цієї практики були:

1. формування у студентів-магістрів психолого-педагогічних та методичних умінь викладання відповідних навчальних дисциплін у системі вищої школи;

2. застосування сучасних технологій та методик навчання;

3. формування умінь професійного і педагогічного спілкування зі студентською аудиторією;

4. виховання у магістрів досвіду викладацької роботи, морально-етичних якостей викладача вищої школи, індивідуального творчого стилю педагогічної діяльності, потреби в самоосвіті;

5. закріплення теоретичних знань, умінь і навичок, отриманих в процесі вивчення дисциплін напрямку "Міжнародні відносини";

6. узгодження тем для проведення семінарських занять з відповідних предметів ("Управління міжнародним співробітництвом" та "Міжнародні організації");

7. заповнення щоденника практики у відповідності з вимогами.

Зміст педагогічної практики складається з:

1. ознайомлення із плануванням та організацією навчального, наукового та методичного процесу на кафедрі;

2. відвідання семінарських занять;

3. розробка конспектів практично-семінарських занять;

4. готування графіку проведення семінарських занять.

Практика проходила на кафедрі міжнародних відносин Дніпропетровського Національного Університету імені Олеся Гончара. Кафедра міжнародних відносин є комплексним навчально-науковим центром, який розробляє питання теорії та історії міжнародних відносин, світової політики, геополітики і глобалістики. Створена у 2005 р. у рамках реалізації спільного європейського проекту TEMPUS/TACIS. Професори та викладачі кафедри забезпечують підготовку студентів за напрямом „Міжнародні відносини”, а також викладають навчальні дисципліни для інших напрямів підготовки. Серед основних навчальних дисциплін - „Вступ до міжнародних відносин”, „Міжнародні відносини і світова політика”, „Геополітика”, „Глобалістика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Сучасні міжнародні відносини”, „Країнознавство”, „Дипломатична та консульська служба”, „Міжнародні організації”, „Конфліктологія і теорія переговорів”, „Міжнародна та європейська безпека”, „Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”, “Економічна політика ТНК”.

Тема науково-дослідної роботи кафедри - „Цивілізаційна геополітика і сучасні тенденції трансформації світового порядку в контексті національних інтересів України”. Кафедра регулярно проводить наукові конференції, співпрацює з низкою українських та зарубіжних університетів та дослідницьких центрів, розвиває видавничу діяльність.

Завідувач кафедри - Шепєлєв Максимільян Альбертович, український політолог, доктор політичних наук, професор кафедри політології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (з 2008 року), фахівець у галузі політичної глобалістики, фундаментальної геополітики та світового цивілізаційного процесу. У 1999 році закінчив аспірантуру цього ж університету. У 2000 році Шепєлєв захистив дисертацію "Планетарний дуалізм як світосистемний феномен" на здобуття ученого ступеня кандидата філософських наук.

З 2001 року - доцент кафедри політології. У 2008 році захистив дисертацію "Глобалізація управління як мегатенденція сучасного світового розвитку" на здобуття вченого ступеня доктора політичних наук.

З 2008 року - професор кафедри політології. З березня 2009 року Максиміліан Шепєлєв є завідувачем кафедри міжнародних відносин ДНУ. Викладає дисципліни: "Теорія міжнародних відносин", "Геополітика", "Цивіліологія", "Політична психологія".

Він є автором низки підручників та монографій з теорії міжнародних відносин і глобалістики, а також понад 100 наукових статей, серед яких варто відзначити такі:

1) Шепєлєв М.А. Теорія міжнародних відносин. - К.: Генеза, 2004.

2) Шепелев М.А. Цивилизационное измерение геоэкономики // Полис. - 2002. - №1. - С.160-164.

3) Шепелев М.А. Глобальный мир, Ordo Nuovo и новая политическая наука. - Днепропетровск, 2002.

4) Шепелев М.А. Что нас ждёт в 2013 году? // 2000. - 13 июня 2006 г. Також він є головним редактором наукового журналу „Світова цивілізація і міжнародні відносини”.

1. Навчально - виробнича (науково-дослідна) практика:

01.09 - 09.10.2010 р.

Науково-дослідницька діяльність студентів вищих навчальних закладів України є одним із основних чинників підготовки висококваліфікованих кадрів відповідного профілю.

Поняття "науково-дослідницька діяльність студентів" включає в себе два взаємопов'язаних елементи:

навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;

наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

Для науково-дослідницької діяльності вищих навчальних закладів характерним є єдність цілей і напрямів навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи студентів, що реалізуються в навчальному процесі та позанавчальний час.

Зміст і структура науково-дослідницької діяльності забезпечує послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність її методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, від одних видів занять до інших, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь, навичок у процесі виконання ними наукової роботи. Реалізована в комплексі науково-дослідницька діяльність студентів забезпечує вирішення таких основних завдань:

формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;

надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;

розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;

прищеплення студентам навичок самостійної науково-дослідницької діяльності;

розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення найздібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;

необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;

розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;

створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.

Так, прибувши на місце практики до Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара на кафедру міжнародних відносин з керівником практики доктором політичних наук Шепєлєвим М.А. протягом першого тижня узгоджували план та процедуру розробки дипломної роботи на тему "ШОС як трансрегіональна система комплексної безпеки та співробітництва". Починаючи з другого тижня практики у Дніпропетровській центральній міській бібліотеці, у науковій бібліотеці ДНУ ім. О. Гончара, у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці було проведено збір інформації щодо теми дипломної роботи.

Вдалося з’ясувати, що ШОС дійсно являє собою трансрегіональну систему комплексної безпеки, адже крім боротьби з "трьома погрозами" (тероризм, сепаратизм, екстемизм) і наркобізнесом одними з напрямків співпраці в ШОС є також "боротьба з незаконним обігом зброї, іншими видами транснаціональної злочинної діяльності, а також незаконною міграцією; координація зусиль з питань роззброєння і контролю над озброєннями, забезпечення раціонального природокористування, включаючи використання водних ресурсів у регіоні, здійснення спільних спеціальних природоохоронних програм та проектів; розширення взаємодії у галузі науки і техніки, освіти, охорони здоров'я. Саме боротьба з усіма цими загрозами мирному існуванню людей є проявом співробітництва країн-учасниць ШОС.

Протягом третього та четвертого тижнів практики відбувалося написання дипломної роботи, узгодження з керівником змісту дипломної роботи, детальне вивчення інтернет-ресурсів, заповнення щоденника практики у відповідності з вимогами.

2. Навчально-виробнича (асистентська) практика:

11.10 - 06.11.2010 р.

Асистентська практика у Дніпропетровському Національному Університеті імені Олеся Гончара, що проходила на кафедрі міжнародних відносин, включала: інформування керівником про зміст та цілі практики, узгодження тем для проведення семінарських занять з відповідних предметів ("Управління міжнародним співробітництвом" та "Міжнародні організації"), підбір літератури, заповнення щоденника практики у відповідності з вимогами.

Асистентська практика студентів-магістрів покликана підготувати їх до трудової діяльності з напрямку "Міжнародні відносини". Теоретичну базу цієї практики утворюють, насамперед, теоретичні і практичні курси та дисципліни, що вивчалися впродовж набуття ступеню бакалавра.

Цілі (завдання) асистентської практики були поставлені наступні:

1. Здійснення первинної адаптації студентів до професійної діяльності викладача кафедри міжнародних відносин.

2. Розвиток базових адаптаційних, пізнавальних, комунікативних, організаційних, проектувальних, і інших умінь самостійного здійснення навчальної й навчально-методичної діяльності викладача.

3. Застосування теоретичних знань з міжнародних відносин.

4. Розвиток і удосконалення навичок самопідготовки.

Під час проходження практики, за завданням керівника, я підготувала і провела семінарські заняття з дисциплін: "Управління міжнародним співробітництвом" та "Міжнародні організації"; формулювала і вирішувала різні завдання, що виникають в ході науково-педагогічної діяльності.

З дисципліни "Управління міжнародним співробітництвом" було проведено семінарське заняття у групі ВМ-07-1 з теми співробітництво ЄС та ООН з Україною.

З дисципліни "Міжнародні організації" було проведено також семінарське заняття у групі ВМ-09-1 з теми механізм реалізації та діяльності міжнародних організацій.

Хід семінарських занять складався з організаційної частини (привітання зі студентами, виявлення відсутніх, перевірка підготовленості групи до заняття), зі стимулювання навчальної діяльності (повідомлення теми та плану заняття), та з обговорення навчальних питань семінару. Були застосовані такі засоби та прийоми навчання, як бесіда, розповідь студента, повідомлення, виконання індивідуальних завдань (реферат). В кінці заняття були підбиті підсумки заняття (оцінювання роботи студентів).

Робота з виконання програми практики зареєстрована в щоденнику практики відповідно календарного графіку.

Висновки

Сьогодні Україна виступає актором на міжнародній арені, вона є членом багатьох міжнародних організацій, підтримує відносини ледве не з усіма країнами світу, а задля забезпечення продуктивних та довговічних стосунків потрібен немалий людський потенціал, а саме підготовлені спеціалісти в сфері міжнародних відносин.

Саме тому значення науково-виробничої практики для студентів кафедри міжнародних відносин не можна зменшувати.

Значення цієї практики в наступному:

Закріплення, поглиблення, критичне осмислення студентами міжнародних відносин знань, застосування їх в організації спеціалістів в сфері міжнародних відносин;

вивчення студентами творчого педагогічного досвіду і застосування його в пошуках власних шляхів розв’язання практичних проблем;

формування у майбутніх спеціалістів з міжнародних відносин індивідуального стилю діяльності, власного досвіду активної взаємодії з людьми, організація доцільних взаємин, творчого підходу до практичної роботи;

ознайомлення з інноваційними змінами у сучасних міжнародних відносинах, їх аналіз;

виховання стійкого інтересу та любові до своєї професії,

потреби в самопізнанні й професійному вдосконаленні;

формування інтересу до науково-дослідної роботи.

Список використаних джерел та літератури

1. Кравець В.П. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття. - Київ, 2001.

2. Международные отношения / Под ред. Рыбалкина - М.: Юнити, 1999 - 498 с.

3. Погрібний А. Освіта в Україні: час демократизації, час реформ:

4. Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. - К., 2007.

5. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (затверджене наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. № 93)

6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія", 2006.