Завдання колективу фізичної культури у школі

Тема: «Завдання колективу фізичної культури у школі»

План

1. Вступ

2. Завдання та робота колективу фізичної культури у школі

3. Висновки

4. Література

1. Вступ

Формування здорової нації починається із школи. Зокрема, такий вважливий момент покладено на вчителів фізкультури, які повинні реалізовувати цей аспект через уроки та інші форми організації навчання з фізичного виховання. У школі існують різноманітні форми фізичного виховання: уроки з фізичної культури, фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі шкільного дня (фізкультурні хвилинки під час уроку, ігри та вправи на перервах і в режимі подовженого дня), позакласна спортивно-масова робота (заняття в гуртках фізичної культури і спортивних секціях, спортивні змагання). Але, на допомогу педагогічному колективу та вчителям фізкультури у втіленні основної мети фізичного виховання, існує колектив фізичної культури у школі.

2. Завдання та робота колективу фізичної культури в школі

Шкільний колектив фізичної культури створюється і працює за положення, затвердженого Міністерством освіти України. Завдання колективу фізичної культури: залучення школярів у систематичні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом; поглиблення умінь і навичок учнів, отриманих на уроках; сприяння формуванню у школярів військово-прикладних знань і вмінь.

До цієї організації залучаються учні 5 - 11 класів на добровільних засадах, за усною заявою фізкультурному організатору (фізоргом) класу. Фізоргом обираються на загальних зборах кожного класу. У їх обов'язки входить залучення в члени колективу учнів свого класу, забезпечення участі їх у фізкультурних і спортивних заходах, виконання завдань ради колективу, проведення фізкультурних хвилин під час уроків. Фізоргом працюють у тісному контакті з головою ради загону (комсоргом) і звітують два рази на рік перед радою колективу та учнями свого класу.

Всією роботою колективу фізичної культури керує рада колективу, що обирається щорічно на загальних зборах фізоргом та фізкультурного активу школи. До складу ради (5-15 осіб) слід рекомендувати найбільш активних і авторитетних учнів, кращих спортсменів, що відповідають за фізкультурну роботу. Рада колективу фізичної культури обирає голову і секретаря. При раді створюються комісії, очолювані членами ради: спортивно-масова, з пропаганди, з підготовки громадських інструкторів та суддів, господарська.

Рада організує свою роботу на навчальний рік за планом, який має наступні розділи:

1) організаційна робота;

2) навчально-спортивна робота;

3) спортивно-масова робота;

4) агітаційно-пропагандистська робота;

5) господарська робота.

На основі річного плану складаються конкретні плани заходів на певний проміжок часу (тиждень, місяць, канікули, навчальний семестр), а також календар шкільних змагань.

Для планомірної підготовки інструкторів та суддів колектив фізичної культури організує постійно діючий семінар. З підготовлених суддів створюються суддівські колегії з видів спорту. В окремих випадках у школі може бути одна об'єднана колегія, що складається з представників різних видів спорту.

Колектив фізичної культури надає постійну допомогу початковим класам в проведенні ігор, спортивних розваг, фізкультурних свят і т. д.

Для обліку і контролю діяльності колективу фізичної культури ведеться наступна документація: журнали роботи колективу фізичної культури та секцій школи; протоколи звітних зборів та засідань ради; річний статистичний звіт, положення та протоколи змагань; книга рекордів школи; щоденник обліку роботи фізоргом класу (зберігається фізоргом).

Колективам фізичної культури шкіл, які досягли високих показників роботи, може бути присвоєно у відповідності зі спеціальним Положенням звання «Спортивний клуб школи».

Колектив фізичної культури проводить навчально-спортивну роботу в школі. У наступних напрямках:

Секція загальної фізичної підготовки створюється в кожній школі. Її основне завдання: поліпшити загальну фізичну підготовленість і фізичний розвиток школярів, головним чином шляхом використання вправ з навчальної програми з фізичної культури. Секції можуть бути створені як на базі школи, так і на базі спортивного товариства (у порядку шефства). Однак у будь-якому випадку вони повинні працювати за навчальним планом і розкладом, затвердженим директором школи. Планується робота секції загальної фізичної підготовки на основі принципів і по типу планування навчальної роботи на уроках фізичної культури. Облік пройденого і відвідуваності занять ведеться в журналі секції.

Спортивні секції організуються для учнів, які бажають займатися тим чи іншим видом спорту в школі. Головне в роботі секцій - формування у школярів стійкого інтересу до окремих видів спорту та підготовка спортсменів-розрядників і команд для участі в районних (міських) змаганнях. Тим самим створюється база для відбору найбільш здібних дітей в спортивні школи. У шкільних секціях вчитель виховує також громадські кадри інструкторів, суддів для уроків і позакласних заходів.

Загальне керівництво роботою секції покладається на вчителя фізичної культури і бюро секції. Вони залучають до проведення занять інструкторів-громадських діячів. За деякими видами спорту можна створювати платні секції з запрошенням на оплачувану роботу кваліфікованих тренерів. Заняття в секціях проводяться 2-3 рази на тиждень по 60-90 хв.

Крім того, потрібно вести документацію. Зокрема, перспективний та річний плани підготовки юних спортсменів. Перспективний план підготовки юних спортсменів розкриває (за віковими групами) обсяг роботи по розділам теоретичних занять, загальної та спеціальної фізичної підготовки, вивчення і вдосконалення техніки і тактики. У ньому вказується також час, заплановане на контрольні випробування і змагання.

У річному плані більш докладно розкривається зміст основних розділів підготовки юних спортсменів, точно вказується, скільки тренувальних годин припадає на кожен місяць. План складається окремо для кожної вікової групи.
Для поточної роботи найчастіше плануються тижневі цикли тренувальних занять за правилами, викладеним в розділі «Основи спортивного тренування».

Поряд з постійними спортивними секціями у школі нерідко виникає необхідність у створенні короткочасних (епізодичних) секцій або груп для підготовки учасників збірних команд з тих видів спорту, але яким немає постійних секцій. Робота таких секцій планується на весь період їх існування у вигляді поурочні плани навчально-виховної роботи.

Журнал обліку роботи спортивної секції містить: список групи із зазначенням року народження кожного її члена, наявності спортивного розряду, дати проходження медичного огляду; виклад змісту і дати проведення занять, кількість годин роботи і кількість присутніх; дані про участь у змаганнях і показаних результати.

Спортивні змагання займають важливе місце в позакласній роботі школи. Кожне змагання має підводити підсумок навчальної роботи за певний період часу і в той же час бути продовженням цієї роботи в особливих умовах. Крім того, змагання служать засобом агітації за фізичну культуру і спорт.

Внутрішкільні змагання можуть проводитися: всередині класів; між паралельними класами; між групами класів; між усіма класами; на особисту першість. Внутрікласні змагання використовуються у навчальних цілях (як доповнення до уроків) і, крім того, для виявлення найсильніших спортсменів - членів збірної команди класу. Основною формою внутрішкільних змагань є Загальношкільна спартакіада з комплексним заліком за кількома видами спорту. До внутрішкільних змагань, що входять в залік спартакіади, належать:

а) змагання класів-команд (обов'язкові для всіх школярів) з тих видів фізичних вправ, які вивчаються на уроках фізичної культури;

б) змагання збірних команд класів (добровільні, для найсильніших спортсменів) по тих видів спорту, за яким в школі ведеться секційна робота.

Колектив фізичної культури може організовувати також змагання між командами окремих вікових груп учнів по найбільш популярних видів спорту на кубок або першість школи (футбол, хокей, настільний теніс, шахи і т. д.). Однак якщо за цими видами спорту не ведеться навчальна робота в шкільних секціях, то включати підсумки таких змагань в залік спартакіади не слід.
Програму змагань між учнями I і II класів рекомендується обмежити рухливими іграми. Програму змагань інших класів по видах вправ, що вивчаються на уроках фізичної культури, вчитель складає окремо для кожного класу. Вибір видів спорту і системи розіграшу для збірних команд, як і розробку положення про змагання, здійснює рада колективу фізкультури в залежності від інтересів, традицій і матеріальної бази школи. Всі змагання на першість школи проводяться згідно з календарним планом, затвердженим директором школи.

До складу класу-команди для змагання за навчальною програмою входять всі учні, допущені за станом здоров'я до занять. Ці змагання можуть проводитися одночасно для всієї школи або окремо для паралельних класів. Безпосередньо в спортивну боротьбу між собою вступають, як правило, команди паралельних класів. Клас - переможець у змаганнях з окремих видів спорту визначається за середньоарифметичним показником, який виводиться шляхом ділення загальної суми індивідуальних досягнень учнів класу на їх число. Місце кожного класу в загальношкільної спартакіаді визначається за допомогою очкових таблиць, що враховують вік змагаються (з легкої атлетики, плавання та лижної підготовки), або за допомогою бальної системи оцінки (з гімнастики).

Зазвичай школярі виконують норми комплексу в процесі змагань на першість класу і школи з різних видів спорту. Однак по окремих видах вправ, що не входять до програми цих змагань, виникає необхідність проводити спеціальні змагання. Крім того, можна проводити додаткові особисті змагання для охочих поліпшити свої досягнення (наприклад, відкриті старти - дні бігуна, стрибуна, метальника).

При організації спортивних змагань в школі необхідно домагатися масовості, стабільності, організованості та узгодженості термінів з районними і міськими змаганнями, а також дотримуватися норм навантажень, встановлені для учнів певного віку і статі.

Кожне змагання має бути ретельно продумано і проведено так, щоб можна було надати повноцінний виховно-освітній вплив на учнів. Для цього в першу чергу слід створити урочисту, святкову обстановку, забезпечити зразковий порядок і суворе дотримання правил змагань. Результати змагань слід одночасно доводити до відома школярів, використовуючи шкільний радіовузол і фотовітринах, випускаючи бюлетені і «блискавки».

Фізкультурні свята проводять, як правило, два рази на навчальному році, присвячуючи їх початку і закінчення навчального року. Вони є, оглядом роботи з фізичного виховання, є дієвим засобом пропаганди фізичної культури серед учнів, вчителів та батьків. У програмі свята можуть бути: урочисте відкриття, парад учасників, показові виступи, атракціони, рухливі ігри, спортивні вікторини та КВН, нагородження переможців. Виступи па святі необхідно добре підготувати в технічному відношенні і барвисто оформити, тому що без цього не можна забезпечити повноцінне виховний вплив їх на учасників і глядачів.

Залучення дітей у позакласні заняття сприяє пропаганда фізичної культури серед школярів та їх батьків. Форми цієї роботи наступні: доповіді та бесіди на фізкультурні теми; показові виступи майстрів спорту; відвідування спортивних змагань і свят; перегляд спортивних кінофільмів; оформлення вітрини спортивних нагород школи і дошки рекордсменів та чемпіонів школи; видання інформаційного бюлетеня спортивних подій школи, району, міста, країни; оформлення таблиць нормативів ГТО, юнацьких розрядів, рекордів школи; випуск спортивної газети і т. д. Вся пропагандистська робота планується і здійснюється радою колективу фізичної культури і фізкультурним активом школи.

3. Висновки

Отже, колектив фізичної культури відіграє важливу роль у виховному процесі школи. Його робота ефективна при врахуванні наступних принципів: систематичність, послідовність, спланованість. А основне завдання, залучення школярів у систематичні заняття фізичною культурою, спортом і туризмом; поглиблення умінь і навичок учнів, отриманих на уроках; сприяння формуванню у школярів військово-прикладних знань і вмінь, реалізується за спільної виховної та пропагандистської роботи школи та сім’ї.

4. Література

1. Козєтов І. Методика використання нестандартного обладнання на уроках фізкультури // Фізичне виховання в школі. - 1999. - № 4. - С. 37-39.

2. Комплексне тестування рухових здібностей людини. За ред. Сергієнко Л. П.-Миколаїв: УДМТУ, 2001.

3. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. - М.: ФиС, 1991. - 543 с.

4. Методика физического воспитания школьников /Под ред. Г.Б. Мейксона, Л. Е. Любомирского. - М.: Просвещение, 1989. - 143 с.

5. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Ч.1. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2001. - 248 с.