Корпоративні комп’ютерні мережі

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: економічна інформатика

Корпоративні комп’ютерні мережі

Завдання

Надати рекомендації та алгоритми дій:

1. Настройка інтернет з’єднання на кишеньковому комп’ютері (КПК) Pocket PC (win2003se WM5) по GPRS або EDGE каналу за допомогою мобільного телефону. Телефон підключено до КПК по IRDA або BT.

2. Настройка інтернет з’єднання на комп’ютері (win XP pro sp2) по GPRS або EDGE каналу за допомогою мобільного телефону. Телефон підключено до ПК по IRDA або BT.

3. Проектування та настройка провідної мережі (IEEE-802.3/802.3u). З’єднання 2 або більше ПК в мережу. Пряме дротове з’єднання. Необхідне устаткування та витратні матеріали. Базовий протокол з’єднання TCP/IP, PPP.

4. Проектування та настройка бездротової мережі WiFi (IEEE-802.11a,b,g). З’єднання 2 або більше ПК/КПК в мережу. Необхідне устаткування. Базовий протокол з’єднання TCP/IP, PPP.

5. Робота з BT. З’єднання пристроїв, сервіс, безпека. Протоколи.

6. Робота з електронною поштою. Необхідні та достатні служби, сервіс. Настройка поштових агентів на платформах win XP, NT, win2003se, WM5, SimbianOS 6.x-10.x, звичайному мобільному телефоні.

7. Огляд технології 3G, 2.75G, 2.5G. Настройка та робота з обладнанням. Особливості практичного використання.

1. Обираємо "Start => Settings => Connections-Connections" ("Пуск => Настройки => Соединения-Соединения"), далі "Add a new modem connection" ("Добавить модемное соединение").Вводимо довільну назву з'єднання (у нашому випадку - МТС) и обираємо тип порта для роботи з телефоном. Для з’єднання по шнуру це буде Hayes Compatible on COM1, для ІК-порта – Generic IrDA та для Bluetooth – Bluetooth Dialup Modem. Далі вводимо номер телефону для віртуального набору номера. Це необхідно для встановления GPRS-зв’язку. Для 99% телефонів на ринку це номер *99#. Для деяких моделей номер може бути *99***1#. І'мя користувача - порожньо.

Пароль - порожньо.- Вмикаємо Bluetooth та запускаємо Bluetooth-менеджер. Обираємо New ("Новое").

- Далі обираємо Connect to Internet via phone ("Партнерство с телефоном").

- Натискаємо на іконку з телефоном, КПК запитує код прив'язки. Його роль может виконати будь-яке число (як правило, 4-значне, котре треба ввести і на карманному комп'ютері, і на телефоні). Щоб спростити, можна ввести 0000 чи 1234, чи те, що більше сподобається.- Вводимо код прив'язки, натискаємо "OK". В цей момент на екрані телефона повинен з’явитися запит про прив'язку. Вводимо той же номер, що й на КПК. Якщо все вірно, то надолонник починає пошук служб, наданих телефоном. Цей процес може зайняти від 5 секунд до хвилини. Потім КПК запропонує обрати, яким з’єднанням вы скористуєтесь для підключения до інтернету. Якщо ви не хочите бачити цей діалог щоразу, коли входите, то ставте галочку у вікне "Use this phone as default connection to the Internet" ("Использовать как стандартное подключение к интернету") - На цьому настройка завершена. Для виходу натисніть на основному екрані значок у вигляді двух стрілочок з хрестиком та оберіть ваше з’єднання. Деякі телефони потребують додаткових команд при наборі номеру. Натискаємо Advanced ("Дополнительно") и потрапляємо в меню додаткових настройок. У розділі General ("Общие") є додаткова строка ініціалізації модему. Для кожного оператора - вона своя.

beeline:AT+CGDCONT=1,"IP","internet.beeline.ua"

Life:AT+CGDCONT=1,"IP","internet"

djuice:AT+CGDCONT=1,"IP","www.djuice.com.ua".

інтернет з’єднання мережа мобільний

2. Обираємо "Пуск => панель управления => сетевое подключение " Обираємо у вікні «сетевые задачи» створення нового підключення. Відкривається мастер нових підключень. У типах підключення обираємо "підключить к интернету". Далі встановлюємо підключення вручну, якщо немає диску, що надається GSM оператором для підключення до інтернету. Далі обираємо "подключение обычный модем". Дане підключення використовує модем i обрану телефонну лінію або телефонну лінію ISDN. Натиснув далі обираємо пристрій для даного підключення, відмічаємо голочкою, для з’єднання по BT модем -Bluetooth Dun Modem (при умові, що він був раніше встановлений i проінстальований).Вводим о довільну назву з’єднання .Далі вводимо номер телефону для віртуального набору номеру. Це необхідно для встановления GPRS- зв’язку. Для 99% телефонів на ринку це номер *99#. Для деяких моделей номер може бути *99***1#. Ім'я користувача - порожньо.

Пароль - порожньо. По завершенні роботи майстра нових підключень ставимо, для зручності роботи, галочку у графі додати ярлик підключення на робочому столі. Вмикаємо Bluetooth та запускаємо Bluetooth-менеджер. Після з’єднання PK з телефоном з допомогою BT- менеджера (наприклад, Bluesoleil) натискаємо "виклик" у закладці підключення в меню пуск. Якщо підключення не здійснилось, то треба звернути увагу, що деякі телефони потребують додаткових команд при наборі номера. Натискаємо "пуск => панель управления => телефон и модем".Натиснув розділ модеми i обрав Bluetooth DUN modem на вкладці "допольнительные параметры ( в свойствах) : beeline:AT+CGDCONT=1,"IP","internet.beeline.ua"

Life:AT+CGDCONT=1,"IP","internet"

djuice:AT+CGDCONT=1,"IP",www.djuice.com.ua - в залежності від підключення оператора GSM, що використовується в мобільному телефоні.

3. Мереживні адаптери для того, щоб підключити комп’ютер до кабеля локальної мережі, роз'єми, кабель, можливо, прилад для об’єднання комп’ютерів при використанні топології «зірка» - відносяться до мереживного апаратного устаткування. Склад мереживного устаткування залежить від топології мережі. У будь-якому випадку для кожного комп’ютера, що входить у склад мережі, необхідний мереживний адаптер, що вставляється у основну плату комп’ютера та має один чи декілька роз'ємів для підключення до кабеля локальної мережі. Бувають мережі, для котрих не потребується спеціальних адаптерів, - мереживний кабель підключається до порта S-232-C. Ці мережі маловиробничі і придатні для вирішення тільки найпростіших задач, таких, як спільне використання принтера.

4. Користуватися мобільным доступом в Інтернет по протоколу GPRS має свої переваги. В цьому випадку сплата за послугу берется не за час, який ми проводимо у мережі, а за об'єм переданної/прийнятої інформації. Телефон при цьому залишається незайнятым (якщо в момент дзвінка не виконується передача даних).

Передусім, в порівнянні з традиційними кабельними мережами, вони мають великі переваги, головним з яких, звісно, є простота розгортання. Так, у бездротовій мережі не потрібно прокладати кабеля , також до переваг бездротової мережі можна віднести мобільность користувачів у зонї її дії та простота підключення до неї нових користувачів. В той же час бездротові мережі мають деякі недоліки. Передусім це низька на сьогоднішній день швидкість з’єднання , котра серйозно залежить від наявності перешкод і від відстані між приймачем та передатчиком; погана масштабність, а також, якщо мова йде про використання бездротової мережі у приміщеннях, обмежений радіус дії мережі. До обладнання, яке потрібне для розгортання бездротової мережі, відносять безпроводну точку досяжності та бездротові адаптери.

5. Для початку роботи з ВТ необхідно провести операції: для початку ввімкнути Bluetooth-адаптери. У телефоні це виконується через відповідний пункт меню, на КПК – за допомогою «менеджера Bluetooth» (звичайно знаходиться в меню Настройка, Підключення). В КПК іноді недостатньо просто ввімкнути Bluetooth, потрібно ще спеціально вказати, що пристрій повинен бути досяжний для пошуку. Для цього в «менеджері», після ввімкнення Bluetooth оберіть «Настройка» та вкажіть «Сделать устройство доступным для поиска». На комп'ютері чи ноутбуці, якщо адаптер зовнішній, просто приєднайте його. Якщо адаптер вбудований, можливо, знадобиться натиснути відповідну кнопку включения адаптера на корпусі ноутбука. Але зазвичай, ніяких дій не потрібно, просто переходьте до наступного кроку. Необхідно зв'язати два прилади. Вибрати один прилад з двух і працювати з ним – на другому приладі Bluetooth повинен бути ввімкнений.

Радіус роботи приладів BT2 не перевищує 15 метрів, для BT1 до 100 м (клас А). Ці числа декларуються стандартом для прямого бачення, насправді не варто очікувати роботу на відстані більше 10-20 метрів.

Для безпеки BT з’єднання використовується ініціалізація.

Ініціалізацією, щодо bluetooth, прийнято називати процес встановлення зв’язку. ЇЇ можна розділити на три етапи:

-Генерація ключа Kinit

-Генерація ключа зв’язку (він носить назву link key и позначается, як Kab)

-Аутентифікація.

Перші два пункти входять у так звану процедуру парингу.

Паринг (PAIRING) — чи сполучення. Процес зв’язку двух (або більше) пристроїв в метою створення єдиної секретної величини Kinit, котру вони будуть у дальнішому використовувати при спілкуванні. У деяких перекладах офиційних документів по bluetooth можно також зустріти термін «підгонка пари».

6. Головну роль у системі електронної пошти відіграють програми трьох типів:

транспортні агенти (MTA - Mail Transport Agent),

агенти доставки (MDA - Mail Delivery Agent),

агенти користувачів (MUA - Mail User Agent).

Транспортний агент працює, як правило, на поштовому сервері. Транспортний агент функціонує як маршрутизатор поштовых повідомлень. Його функції настпуні:

· аналіз та перетворення адрес та заголовків поштових повідомлень,

перетворення адрес у формат іншої поштової системи, якщо MTA функціонує як шлюз між двома поштовими системами;

· перетворення ім'я поштового домена відправача;

· встановлення службових заголовків у повідомленні, що відображають його маршрут та процес опрацювання;

· опрос DNS на предмет ім’я та адреси поштового сервера адресата повідомлення;

· визначення агента доставки для кожного повідомлення та передача повідомлення обраному агенту доставки.

Агент доставки виконує доставку повідомлення яким-небудь специфічним чином. Існує декілька стандартних типів агентів доставки:

local - лист направлено на поштовий ящик, що знаходиться на цьому ж комп'ютері; доставка виконується, наприклад, додаванням повідомлення, що міститься, в визначений файл (в Unix це файл /var/mail/поштовий_ящик).

SMTP - лист направлено на поштовый ящик в іншому поштовому домені; доставка виконується шляхом з’єднання з транспортним агентом на видаленому сервері за допомогою протокола SMTP.

prog - лист повинен бути опрацьовано якоюсь програмою; доставка виконується викликом цієї програми, на вхід котрої подається те, що міститься у листі.

7. 3G розшифровується як Third Generation (третє покоління). Під поколінням маються на увазі стандарти передачі даних, тобто чим новіше покоління, тим більші об’єми інформації воно здатне передати. Візьмемо для прикладу стандарт нульового покоління (0G), котрий має бути знайомий всім користувачам мобільного зв’язку та телефонів Nokia – Push-to-Talk (PTT, "натисни і говори"). Цей стандарт тривалий час був включений у телефони цього виробника в якості додаткового бонусу, хоча особливих можливостей для зв’язку він не надає. Образно кажучи, PTT можна порівняти з рацією, оскільки передача звукових сигналів тут можлива лише в одному напрямку.

Яскравим представником першого покоління (1G) був NMT (Nordic Mobile Telephone). Активні користувачі мобільного зв’язку, років 5-10 тому можуть пам’ятати, що він розглядався в якості альтернативи для мобільних телефонів (зокрема, виробництва компанії Ericsson). Але в цього стандарта були вагомі недоліки, внаслідок чого він і канув у Лету. NMT працює в діапазоні 453-468 мГц, і його звукові сигнали можна було легко перехопити за допомогою звичайного УКХ-радіоприймача, тому про конфіденціальність можна забути. Хоча зв’язок може здійснюватися на далекі відстані у кілька десятків кілометрів, та для цього потрібні непомірні витрати для базових станцій, що зробило стандарт неефективним.

За кілька років індустрія зробила крок від аналогового зв’язку до цифрового. Стандарт GSM (Global System for Mobile Communications) мав кілька ключових переваг, котрі спричинили його шалену популярність у світі (2G, друге покоління). А саме, високий ступінь захищеності цифрового каналу, що забезпечувало конфіденційність даних, чотири діапазони частот (850, 900, 1800, 1900 мГц), менші та енергоефективніші розміри пристроїв, широкі можливості для наповнення мережі. Хоча розробка цього стандарту велася ще з 80-х років, широку популярність він здобув лише на зламі століть. Зараз GSM займає 82% ринку мобільного зв’язку у світі, та 29% населення Землі. Проте інформатизація суспільства зростала шаленими темпами, і навіть GSM прийшлося доповнювати такими можливостями, як GPRS ( General Packet Radio Service ), та EDGE ( Enhanced Data rates for GSM Evolution ), котрі підвищили рівень покоління до 2,5G та 2,75G відповідно.

Одним з основних тут став стандарт CDMA ( Code Division Multiple Access ), котрий раніше був у використанні воєнних структур різних країн світу, в тому числі США та СРСР. Швидкості на базі цієї технології дозволяють отримувати інформацію з 384 Кбіт/сек, а при використанні надстройки HDSPA ( High-Speed Downlink Packet Access, 3,5G ) – 3,6 Мбіт/сек. Вже зараз почали з’являтись пристрої з підтримкою як GSM, так і 3G-мереж від провідних виробників мобільних пристроїв – Nokia, Sony Ericsson, Samsung Motorola, Apple iPhone 3G, що дозволяє активно впроваджувати ці технології у використання для широкого загалу.

Мережі 3G повинні підтримувати наступні швидкості передачі даних:

для абонентів з высокою мобільністю (до 120 км/год) — не менше 144 кбіт/с;

для абонентів с низькою мобільністю (до 3 км/год) — 384 кбіт/с;

для нерухомих об'єктів — 2,048 Мбіт/с.

Використана література

1. www.hpc.ru

2. www.4pda.ru

3. www.ixbt.com

4. www.itc.ua

5.www.hardw.net