Програма психологічної підготовки майбутніх вчителів

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра педагогіки та методикипочаткового навчання

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНІКА

ТЕРНОПІЛЬ – 2009

Лабораторне заняття №1

ТЕМА: Вивчення індивідуальних особливостей ВНД та типу темпераменту майбутнього вчителя.

МЕТА: Шляхом тестування створити можливості для кожного студента дослідити особливості власної нервової системи з тим, щоб визначити основні напрямки її вдосконалення, спрямувати систему самовдосконалення з метою самопідготовки до майбутньої педагогічної діяльності.

ОСНОВНІ УМІННЯ: врахування власних індивідуальних особливостей у процесі професійного становлення майбутнього вчителя.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Тестування студентів (за В.О. Климовим) з метою виявлення індивідуальних особливостей: спрямованості на певний вид людської діяльності та наявності певних педагогічних задатків, необхідних для вчителя початкової школи та вчителя-предметника.

2. Тестування студентів (за тестом, розробленим лабораторією Ворошиловградського медінституту) з метою з'ясування основних напрямків роботи щодо підготовки кожного студента до майбутньої практичної діяльності.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

За таблицею-характеристикою основних типів темпераменту визначити власний тип темпераменту і висновок записати у зошит.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Елканов О.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. – М.: Просвещение, 1989. – С.

Лабораторне заняття №2

ТЕМА: Самопочуття та самовиховання майбутнього вчителя

МЕТА: На основі виявлених на попередньому занятті індивідуальних особливостей студентів як майбутніх вчителів формувати засоби самовпливу (керувати самопочуттям, знімати фізичну та психічну напругу, природньо та послідовно діяти у обстановці класу, спілкуватися з дітьми).

ОСНОВНІ УМІННЯ: самовплив на почуття та уміння здійснювати самовиховання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з книгою Дейла Карнегі «Как перестать беспокоиться и начать жить» та виписати в зошит основні правила-рекомендації (кінець кожного розділу) щодо самовпливу на психіку та створення умов для повноцінного психічного життя, професійної діяльності.

2. Прочитати у газеті «Семья» добірку статей американських авторів М. Ньюмин, Б. Берковиц та Д. Оуен «Как подружиться с самим собой» (додатково за бажанням).

ХІД ЗАНЯТТЯ:

І.1. Перевірка теоретичних знань (домашнього завдання).

ІІ.1. Вправи на зняття м'язевої напруги, керування своїм внутрішнім психічним станом.

2. Вправи на відпрацювання правильної постави.

3. Вправи на розвиток уміння природньо та послідовно діяти в умовах класу.

ІІІ.1. Вправи на мобілізацію творчого самопочуття перед уроком.

ІV.1. Мікровикладання: початок уроку, створення емоційної атмосфери в класі.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Законспектувати вправи для дітей молодшого шкільного віку на релаксацію.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – С. 79–80, 92–96, 108–110.

2. Карнеги Дейл. Как перестать беспокоиться и начать жить. – Рязань: Дело, 1990. – С. 489–714.

3. Ньюмин М., Берковиц Б., Оуэн Д. Как подружиться с самим собой // Семья. – 1992. – №1–5.

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ КОНСПЕКТУВАННЯ:

Ряховская К.В. Игровые упражнения на релаксацию // Начальная школа. – 1991. – №6; 1992 – №5–6.

Лабораторне заняття №3

ТЕМА: Основи мімічної та пантомімічної виразності майбутнього вчителя.

МЕТА: Розвивати уміння студентів адекватно реагувати на конкретну ситуацію засобами мімічної та пантомімічної виразності, виражати своє ставлення, настрій невербальними способами (мімікою та жестами); читати міміку та пантоміміку учнів, цілеспрямовано працювати над її розвитком; формувати навички невербального діалогу з дітьми.

ОСНОВНІ УМІННЯ: керівництво власною і учнівською мімікою та пантомімікою, адекватність мімічних та пантомімічних реакцій.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Дібрати вправи, які сприяють розвитку міміки та пантоміміки дітей молодшого шкільного віку (дж. 2), записати у зошит.

2. Дібрати ілюстрації, які відображають основні емоції дитини через її міміку: інтерес, радість, здивування, страждання, горе, смуток, огида, гнів, презирство, страх, сором, провина, – та дати їх загальну характеристику на основі міміки та пантоміміки.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Перевірка засвоєння основних теоретичних положень з теми «Елементи акторської майстерності у педагогічній діяльності» (дж. 1).

2. Вправи на визначення емоційного стану іншої людини (дитини).

3. Вправи на індивідуальну адекватну мімічну реакцію.

4. Вправи на відтворення певної мімічної та пантомімічної інформації та її читання.

5. Мікровикладання: бесіда (репродуктивна) вчителя з учнями з метою актуалізації опорних знань.

Схема обговорення бесіди:

1. Тема бесіди.

2. Мета бесіди.

3. Чіткість побудови бесіди (початок, націленість дітей на певну тематику, по ходу бесіди: логічний зв'язок між запитаннями, чіткість та логічність самих запитань, адекватність їх відповідям, відсутність здвоєних запитань, вміння вчителя формулювати підпитання з метою уточнення відповідей, їх цілеспрямування, рівень активізації мислительної діяльності учнів, наявність логічного кінця бесіди, висновків).

4. Вікова адресація бесіди.

5. Мова вчителя (темп, орфоепія, сила логічних наголосів, виразність, емоційність).

6. Психологічна атмосфера під час бесіди (спокій, довіра, впевненість та витримка вчителя).

7. Зовнішнє оформлення бесіди (міміка, пантоміміка, використання засобів унаочнення тощо).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основыпедагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – С. 82–92 (1989 г. – С. 50–84).

2. Чистякова М.И. Психогимнастика. – М.: Просвещение, 1990. – С. 3–20.

Лабораторне заняття №4

ТЕМА: Увага, спостережливість та пам'ять вчителя. Робота вчителя початкових класів по формуванню уваги, розвитку пам'яті, спостережливості молодших школярів.

МЕТА: Показати значення та місце уваги, спостережливості і пам'яті у роботі вчителя початкової школи, вправляти студентів у виконанні вправ на розвиток цих показників.

ОСНОВНІ УМІННЯ: професійна уважність, спостережливість, пам'ять.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Прочитати розділи «Увага» та «Пам'ять» за підручником з психології.

2. Дібрати і записати в зошит вправи на розвиток у дітей молодшого шкільного віку уваги, спостережливості та пам'яті (дж. 2).

3. Прочитати статтю Ф.В.Іпполітова «Робота вчителя із кількома класами» (дж. 3).

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Перевірка теоретичної підготовки студентів до заняття.

2. Вправи на розвиток професійно-педагогічних особливостей уваги вчителя та її індивідуальних характеристик.

3. Аналіз вправ, самостійно дібраних студентами, на розвиток у учнів молодшого шкільного віку уваги, пам'яті та спостережливості.

4. Мікровикладання: евристична бесіда вчителя з учнями.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Підручник з психології (за вибором), розділ «Пам» ять». «Увага».

2. Чистякова М.И. Психогімнастика. – М.: Просвещение, 1990.

3. Начальная школа / Сост. Р.Д. Карпенко, З.В. Копачева и Н.Г. Уткина. – М.; Просвещение, 1970. – С. 204–210.

Лабораторне заняття №5

ТЕМА: Культура мовлення вчителя

МЕТА: За допомогою вправляння допомогти студентам засвоїти основні вимоги до культури мови та мовлення вчителя, зорієнтувати їх у роботі по самовдосконаленню.

ОСНОВНІ УМІННЯ: спілкування з учнями засобами мови і мовлення.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Прочитати матеріали по темі «Мова вчителя в структурі його діяльності» (дж. 1).

2. Підготуватися до читання вірша чи прозового уривка (за власним вибором)

3. Скласти казку із запропонованими викладачем опорними словами.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Перевірка теоретичної готовності студентів до заняття.

2. Вправи на розвиток професійних мовленнєвих умінь майбутніх вчителів.

3. Конкурс на краще читання художнього твору за вибором з наступним аналізом його виконання студентом з точки зору доцільності використання мовленнєвих засобів.

4. Вправи на розвиток логіки мовленнєвої діяльності та розвиток комунікативних навичок.

5. Мікровикладання: організація спостереження учнів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основыпедагогического мастерства/ Под ред И.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – С. 47–61.

Лабораторне заняття №6

ТЕМА: Педагогічна логіка та її місце у практичній діяльності вчителя

МЕТА: Формувати у студентів навички логічної адекватної поведінки та логічного мовлення (як засобу педагогічного спілкування) в процесі виконання вправ; розкрити технологію роботи вчителя з розвитку логіки учнів 1–3 (4) класів; формувати у студентів навички педагогічного (дидактичного) прогнозування (моделювати наслідки власного педагогічного впливу на окрему дитину та клас в цілому).

ОСНОВНІ УМІННЯ: логічність та адекватність спілкування з дітьми.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати теоретичний матеріал (дж. 1).

2. Підготувати (записати в зошит) вправи на розвиток мислення молодших школярів.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Перевірка теоретичної готовності студентів до заняття.

2. Аналіз вправ на розвиток логічного мислення молодших школярів, дібраних студентами.

3. Вправи на розвиток мовлення та мислення студентів як майбутніх вчителів.

4. Вправи на розвиток логіки поведінки вчителя та вміння прогнозувати результат власного впливу.

5. Мікровикладання: проблемне пояснення нового матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основыпедагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. – К.: Вища школа, 1987. – С. 62–70, 120–122, 126.

Лабораторне заняття №7

ТЕМА: Оптимізація техніки педагогічного впливу вчителя у навчальному процесі початкової школи.

МЕТА: Формувати у студентів навички аналізу наслідків навчально-виховного процесу з точки зору володіння вчителем педагогічною технікою і технологією, знайомити майбутніх вчителів із особливостями педагогічної техніки вчителя початкової школи.

ОСНОВНІ УМІННЯ: навички аналізу раціональності професійної діяльності вчителя початкової школи.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися із схемою аналізу уроку з точки зору педагогічної техніки (див. розробку).

2а. Проаналізувати урок, відвіданий у школі, підготуватися до його обговорення.

або 2б. Проаналізувати урок, запропонований для перегляду викладачем, та підготуватися до його обговорення.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Відвідання (або перегляд у аудиторії) і обговорення уроку у початковій школі з точки зору раціональності та доцільності діяльності вчителя й учня.

Схема аналізу уроку:

1. Роль вчителя на уроці (провідна: все пояснення нового матеріалу забезпечує сам, постійно контролює учнів на всіх етапах пояснення, дітям відводиться лише роль виконавців; зовнішньо другорядна: до пояснення на різних його етапах по можливості залучає учнів, а сам спрямовує їх пізнавальну діяльність, надаючи простір самостійності і ініціативі дітей).

2. Використання часу на уроці (раціональне – чому? нераціональне – чому? Приклади). Темп уроку (швидкий, повільний, середній).

3. Врахування працездатності дітей на різних етапах уроку. Що для цього робить вчитель?

4. Характеристика мовлення вчителя (швидке, емоційне, образне або навпаки).

5. Міміка і жести вчителя. Як вони допомагають а) засвоєнню матеріалу; б) організації класу? Використання міміки і жестів з метою забезпечення індивідуального підходу до учнів.

6. Методичні засоби вчителя для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці. Приклади.

7. Характеристика структури уроку (чи має логічний і доцільний характер? чи є завершеною? чи відповідає запланованому результату? З чим пов'язані невдачі вчителя і типові помилки учнів?)

8. Чи раціонально використовується на уроці наочність?

9. Методи підтримання дисципліни на уроці (які, з якою метою і коли використовуються?).

10. Як забезпечується на уроці зв'язок «вчитель – учень»?

11. Як організовано взаємозв'язок між окремими учніми у навчальному процесі?

12. Як вчитель керує на уроці колективом класу і сприяє його розвитку?

13. Загальні висновки про педагогічну майстерність вчителя на даному уроці.

Література

1. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Знание, 1976.

2. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А. Зязюна. – М.: Просвещение, 1989.

3. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989.

4. Бодалев А.А. Психологические условия гуманизации педагогического общения // Советская педагогика. – 1990. – №12. – С. 69–71.

5. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987.

6. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. – М.: Просвещение, 1986.

7. Профессиональная деятельность молодого учителя. – М.: Педагогика, 1982.

8. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. – Ленинград, 1967.

9. Леви В. Искусство быть другим. – М.: Мысль, 1981.

10. Концепція середньої загальноосвітньої національної школи України // Рад. освіта. – 1990. – 14 серпня.

11. Крупская Н.К. Чем должен владеть учитель…/Пед. соч. в 10 т. – Т.2.

12. Макаренко А.С. Мои педагогические воззрения // Соч. в 7 т. – Т.5. – М., 1958.

13. Макаренко А.С. О моем опыте // Соч. в 7 т. – Т.5. – М., 1958.

14. Сухомлинский А.В. Разговор с молодым директором школы. – 2‑е изд. – М., 1982.

15. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать. – М.: Просвещение, 1985.

16. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989.

17. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. – М.: Знание, 1980. – №4.

18. Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987.

19. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя. – М.: Просвещение, 1986.

20. Мшевский В.П. Педагогическое мастерство ученого. – М.: Наука, 1975.

21. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. – М.: Просвещение, 1980.

22. Львова Ю.Л. Развивать дар творчества. – К.: Рад. школа, 1987.

23. Основы педагогического мастерства. – К.: Вища школа, 1984.

24. Поташник М.М. Как развивать педагогическое творчество. – М.: Знание, 1987. – №1.

25. Проблемы научной организации труда в школе. – М.: Педагогика, 1987.

26. Профессиональная деятельность учителя. – М.: Педагогика, 1982.

27. Профессия учитель: беседы с молодыми учителями. – М.: Педагогика, 1987.

28. Русаков Б.А. НОТ учителя. – М.: Просвещение, 1976.

29. Учителю о педагогической технике. – М.: Педагогика, 1989.

30. Сивоєва О.В. Естетика праці вчителя. – К., 1979.

31. Синиця І. О. З чого починається педагогічна майстерність? – К.: Рад. школа, 1972.

32. Синица И.Е. Педагогический такт и мастерство учителя. – М.: Педагогика, 1975.

33. Чернокозова В.Н., Чернокозов И.И. Этика учителя. – К.: Рад. школа, 1973.