Ж. Бізе 18381875 pp.

Реферат

на тему:

Ж. Бізе (1838—1875 pp.)

Жорж Бізе народився 1838 р. в Парижі в сім'ї музиканта. У 1847 р. він поступив у Паризьку консерваторію, яку блискуче закінчив дев'ятнадцятирічним юнаком як піаніст і композитор. Після цього Бізе був посланий на три роки в Італію для вдосконалення своєї майстерності. Уже там він написав кілька творів. У 1861 р. Бізе повернувся в Париж, де продовжував займатися композиторською діяльністю, писанням великих творів, здебільшого опер.

Вершиною творчості Бізе, перлиною оперної музики є опера «Кармен», яку він написав незадовго до смерті. Великою популярністю користуються і його опера «Шукачі перлів» і музика до драми Доде «Арлезіанка». Помер Бізе в розквіті творчих сил у 1875 р.

ТВОРЧІСТЬ Ж. БІЗЕ

Весь творчий шлях Ж. Бізе, аж до створення опери «Кармен», сповнений шукань і суперечностей. Поряд з дуже витонченими творами, до певної міри далекими від життя («Джаміле» і почасти «Шукачі перлів»), він пише твори реалістичні, глибоко пов'язані з життям народу, насичені народною мелодикою («Перська красуня» і «Арлезіанка»).

Музика до драми «Арлезіанка». В «Арлезіанці», останньому творі, написаному перед оперою «Кармен», Бізе найяскравіше виявив свої основні прагнення і смаки: тут він знайшов свій шлях — шлях до створення простої, життєвої музичної драми.

«Арлезіанка» — це музика до драми тієї ж назви французького письменника Альфонса Доде, Сюжет пов'язаний з життям французьких фермерів. У музиці «Арлезіанки» багато яскравих музичних характеристик, народних сцен, картин природи, сільського побуту. Вся музика побудована на народних мелодіях. Добре відомий хор з «Арлезіанки», побудований на справжній провансальській народній пісні (звичайно вставляється в оперу «ІКармен»). З музики до «Арлезіанки» зроблено дві сюїти, які користуються великою популярністю.

Опера «Кармен». Сюжет опери запозичений із повісті французького письменника П. Меріме «Кармен». В центрі опери — іспанська циганка, робітниця тютюнової фабрики. У порівнянні з повістю Меріме образ Кармен у Бізе привабливіший, поетичніший. Кармен чарує своєю безпосередністю, прямотою, щирістю і яскравістю почуттів.

В загальних рисах зміст опери такий. Кармен зустрічається з Хозе. Вони покохали одне одного. Через деякий час Кармен стала байдужою до Хозе, вона полюбила тореадора Ескамільо. Хозе переслідує Кармен своїми ревнощами, і вона, обурена зазіханням на її свободу, різко пориває з ним. Кінчається опера тим, що Хозе, побачивши на святі бою биків поряд з Ескамільо нарядну, по-святковому вбрану Кармен, у приступі розпачу і ревнощів убиває її.

Опера починається яскравою, блискучою увертюрою, яка немовби узагальнює її зміст. В ній зіставляється урочистий, життєрадісний марш (хор з останньої дії) з темою Тореадора.

Ця тема має значення основного лейтмотиву, бо вона завжди супроводжує появу Кармен, розвиваючись і змінюючись. Вона звучить завзято і весело при першій появі Кармен.

В момент же назріваючого конфлікту, коли Кармен кидає квітку Хозе, тема звучить трагічно, немовби віщуючи фатальний кінець.

Музичний образ Кармен, що є найяскравішим в опері, виражений через інтонації, близькі до народної іспанської пісні. Кармен найчастіше співає не одна, а в супроводі хору або невеликого ансамблю. Так, наприклад, «Хабанера» підтримується репліками хору. Чарівна мелодія проходить на фоні чіткого, імітуючого гітару супроводу.

Сегідилью, іспанську танцювальну пісню в тричастковому розмірі, Кармен виконує з танцем, кокетливо, завзято.

Глибоким драматизмом насичена сцена ворожіння. Аріозо-ІКармен звучить трагічно і на фоні легкого прозорого дуета циганок виступає особливо яскраво.

Обидва чоловічі образи подані контрастно. Хозе — образ ліричний, для нього характерна безпосередність, тепло, глибина почуттів. Ескамільо — енергійний, мужній, самовпевнений. Партію Хозе виконує драматичний тенор, а партію Ескамільо — баритон.

Свої почуття до Кармен Хозе найповніше виражає в арії у другій дії. Музичною характеристикою Ескамільо є знамениті куплети тореадора.

Цінним є те, що в опері весь сюжет переплітається з побутом, з життям людей, що оточують героїв. Кармен показана серед робітниць фабрики, потім—серед контрабандистів; Хозе — серед своїх військових товаришів; Ескамільо — серед юрби, яка захоплено вітає його. В опері багато і різноманітне використані хори в масових сценах. З ряду побутових сцен слід відзначити невеликий епізод — хор хлопчиків на початку першої дії. Діти зображують розведення варти, і тому хор має чіткий, маршоподібний характер.

Музична мова опери відзначається мелодійністю, простотою, соковитістю і яскравістю. Дуже доступна, легко запам'ятовувана емоціональна музика справляє велике враження на слухача. Ця яскравість і доступність досягається глибоким проникненням у характер народної творчості, головним чином іспанської.

Перша постановка опери «Кармен» у Парижі була зустрінута з обуренням, тому що тодішня публіка не звикла до такої музики, до такого сюжету. Те, що в центрі опери було поставлено просту робітницю, що в ній показано контрабандистів, причому за допомогою музики, побудованої на народних мелодіях,— все не було сприйняте як образа. Оперу було названо аморальною. Бізе переніс провал свого улюбленого твору як велику особисту трагедію. Проте незабаром опера з великим успіхом обійшла європейські сцени. На батьківщині композитора, в Парижі, вона була знову поставлена тільки через вісім років. П. І. Чайковський писав: «Кармен» в повному розумінні «шедевр». Вона з тих речей, яким суджено відбити в собі в найбільшій мірі музичні прагнення цілої епохи... Я переконаний, що років через десять «Кармен» буде найпопулярнішою оперою в світі». Ці слова блискуче підтвердились дальшою її долею. «Кармен» стала однією з найулюбленіших і найбільш відомих опер в усьому світі. Майже нема такого оперного театру, до репертуару якого вона не входила б.