Особливості вивчення курсу "Вступ до педагогічної професії в умовах кредитно-модульної системи навчання"

Особливості вивчення курсу «Вступ до педагогічної професіїв умовах кредитно-модульної системи навчання»

(реферат)

План

Вступ

1. Аналіз змісту курсу

2. Самостійна робота студентів

3. ІНДЗ студентів

4. Оцінювання діяльності студентів

Висновки

Література

Вступ

Входження України в освітній і науковий простір Європи ставить перед вищою школою завдання щодо модернізації процесу навчання, одним з яких є впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Мета даної роботи – показати особливості вивчення курсу „Вступ до педагогічної професії” в умовах кредитно-модульної системи навчання.

студент курс педагогічний професія

1. Аналіз змісту курсу

Зміст курсу “Вступ до педагогічної професії” спрямований на те, щоб допомогти першокурснику адаптуватися до навчання у вузі, ознайомитися з особливостями вчительської професії, з професійними якостями вчителя. Програмою передбачається ознайомлення студентів з основами наукової організації праці, з особливостями самостійної роботи у вузі.

На вивчення даного курсу відводиться 1 кредит – 36 годин, із них 8 годин лекційних, 6 годин – практичні та семінарські заняття, 9 годин – індивідуальні заняття і 11 годин відведено на самостійну роботу (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Опис навчальної дисципліни„Вступ до педагогічної професії”

На семінарських занять розглядаються питання самоосвіти студентів у системі підготовки до педагогічної діяльності, особливості праці вчителя, система бібліотечних каталогів, студенти ознайомлюються із завданнями і змістом самоосвіти та засобами контролю за їх виконанням, набувають знань про сутність і специфіку професійної діяльності вчителя, соціальну значимість педагогічної професії, функції вчителя, вимоги до нього, оволодівають вміннями користуватися бібліотечними каталогами.

2. Самостійна робота студентів

На самостійне опрацювання винесено такі питання: „Самостійна робота студентів з книгою” (2 год), „Самоосвіта і самовиховання студентів” (2 год), „Педагогічні здібності та шляхи їх формування” (3 год), „Принципи та основні форми організації навчального процесу у вузі”( 2 год).

Самостійна робота студента забезпечується такими навчально-методичними засобами, як навчальні посібники з даного курсу:

1. Кічук Н.В. Формування творчої особистості вчителя.- К.: Либідь, 1991.

2. Лемківська Г.П., Сорочинська В.Є., Штифурак В.С. Адаптація першокурсників в умовах вищого закладу освіти: Навчальний посібник. – К., 2001. – 128 с.

3. Мороз О.Г., Сластьонін В.О., Філіпенко Н.І. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація: Навчальний посібник.- К., 1997. – 168 с.

4. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 136 с.

5. Щербакова К.Й. Вступ до спеціальності.–К.:Вища школа, 1990.

6. Грішин Е.О. Кожен вчитель повинен звести свій “Собор”.–Тернопіль, 1992. – 188 с.

3. ІНДЗ студентів

Індивідуальне навчально-дослідне завдання передбачає написання твору-роздуму на задану тему і обґрунтування висловлювань, що стосуються вчителя та педагогічної майстерності.

Зокрема, студентам пропонується написати твір-роздум на одну із тем:

1. Мій ідеал учителя.

2. Мій улюблений учитель.

3. Учитель ХХІ століття. Яким він має бути?

4. Учителі, які вплинули на мою долю.

Для коментування ми використали такі висловлювання [2, 123 -127]:

1. “Навчаючи інших, теж навчаєшся” (Микола Гоголь).

2. “Учитель готується до гарного уроку все життя...Така духовна і філософська основа нашого фаху і технологія нашої праці” (В.Сухомлинський).

3. “Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителю треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів сонця людської мудрості” (В. Сухомлинський).

4. “Хороший вихователь повинен обов’язково вести щоденник своєї роботи, в якому записувати окремі спостереження за вихованцями, випадки, які характеризують ту чи іншу особу, бесіди з нею, рух вихованця вперед, аналізувати явища кризи або перелому, які бувають в усіх дітей в різному віці” (А.Макаренко).

5. “Педагогічна теорія повинна бути чуйним компасом, що вказує, куди і як вести дитину, світлом, що осяює практику” (В.Сухомлинський).

6. “Ще раз скажу, - важко сподіватися, що з книги можна навчитися виховувати, але навчитися мислити, увійти у сферу думок про виховання, мені здається, можна” (А. Макаренко).

7. “Майстром педагогічної праці найшвидше стає той, хто відчув у собі дослідника” (В. Сухомлинський).

8. “Треба завжди пам’ятати правило: якомога більше вимог до вихованця, якомога більше поваги до нього” (А. Макаренко).

9. Майстерність вихователя не є якимось особливим мистецтвом, що вимагає таланту, але це спеціальність, якої треба навчити, як треба навчити лікаря його майстерності, як треба навчити музиканта” (А.Макаренко).

10. “Гарний учитель не завжди приходить до школи з уже готовими якостями. Часто доводиться добирати людину, яка має лише відповідні дані для тієї всебічної підготовленості, про яку говорили вище. Потім починається копітка робота з цією людиною і вона стає добрим вчителем насамперед завдяки обстановці творчої праці педагогічного колективу і учнів” (В.Сухомлинський).

11. “Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім учитель. Особистість учителя – наріжний камінь виховання” (В. Сухомлинський).

12. “Так, діти ненавидять учителів, від яких ніколи не діждешся схвалення або визнання того, що добре зроблено. А в деяких входить у систему ніколи не хвалити; це вбиває прагнення до досконалості: хто лає, повинен уміти й хвалити” (К.Ушинський).

13. “Потрібна маленька монографія на таку тему, як вплив вчителя на характер учнів, вплив міміки вчителя на виховання характеру учнів. Все це найдрібніші деталі, які вимагають уваги. Адже навіть Гоголь у своєму “Ревізорі” звернув увагу на те, що інший учитель таку фізіономію скорчить, що хоч святих винось” (А.Макаренко).

14. “Педагогічна теорія повинна бути чуйним компасом, що вказує, куди і як вести дитину, світлом, що осяює практику”(В. Сухомлинський).

15. “Без особистості педагога – авторитетної, незламної, непохитної в очах вихованців – ідеал перетворюється у покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Коріння багатьох бід виховання власне й криється у тому, що часто вихованця закликають іти за прапором в той час, коли цей прапор ніхто не несе. Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеального – ось у чому секрети педагогічного авторитету” (В.Сухомлинський).

16. “Виховує все: люди, речі, але перш за все – люди. З них на першому місці – батьки і педагоги. З усім складним світом оточуючої дійсності дитина входить у безконечну кількість стосунків, кожний з яких неминуче розвивається, переплітається з іншими, ускладнюється фізичним і моральним зростанням самої дитини” (А. Макаренко).

17. “Щоб стати справжнім вихователем дітей, потрібно віддати їм своє серце” (В.Сухомлинський).

18. “Педагог повинен бути сам вихованою і освіченою людиною. Тому підготовка педагога починається з його власного виховання і освіти”(П.П.Блонський).

19. “Поганий учитель подає істину, добрий – вчить її знаходити” (А.Дістервег).

20. “Добрий вихователь відрізняється від поганого тільки кількістю зроблених помилок і завданої дітям шкоди” (Я. Корчак).

4. Оцінювання діяльності студентів

Враховуючи те, що „питома вага оцінки кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковій (загальній) оцінці визначається, виходячи із їх вагомості у теоретичній та практичній підготовці фахівця, структури та змісту навчальної дисципліни” [1, 27], нами розподілено кількість балів таким чином:

Таблиця 2

Розподіл балів на вивчення курсу „Вступ до педагогічної професії”

Розроблено норми оцінювання кожного виду роботи. Так, наприклад, виконання контрольних робіт, що проводяться кожної теми, коментування висловлювань оцінювалися таким чином:

Таблиця 3

Критерії та норми оцінювання навчальної діяльності студентів в процесі вивчення курсу „Вступ до педагогічної професії”

ІНДЗ оцінювалося у 30 балів: 10 балів – за коментування висловлювання, 20 балів – за твір-роздум; використовувалися норми оцінювання, аналогічні до наведених вище (відповідно кількість балів розбито таким чином: 20 – 18; 17 – 12; 11 – 6; 5 – 0).

Навчальні досягнення студента з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, ІНДЗ, підсумковий контроль) оцінюються кількісно відповідно до шкали, наведеної у „Положенні про організацію навчального процесу процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” [1, 27].

Висновки

Таким чином, організація вивчення курсу „Вступ до педагогічної професії” в умовах кредитно-модульної системи навчання сприяє грунтовнішому опануванню студентами відповідним матеріалом, дає можливість врахувати всі досягнення студентів, а також об’єктивніше забезпечує оцінювання навчальних досягнень, визначення їхнього рейтингу.

Література

1. Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/В.В. Грубінко, І.І. Бабин, О.В. Гузар. — Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. — 48 с.

2. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 136 с.