Підсилення фундаменту будівлі житлового комплексу гірськолижної бази

Зміст

Завдання на контрольну роботу

1. Технологія підсилення фундаментів за допомогою збільшення підошви фундаменту способом залізобетонної обойми

1.1 Загальний опис технології

1.2 Переваги і недоліки застосовуваного методу

1.3 Послідовність виконання робіт

2. Заходи з техніки безпеки

Список використаних джерел

Завдання на контрольну роботу

Провести підсилення фундаменту за допомогою збільшення підошви фундаменту способом залізобетонної обойми.

Вихідні дані:

Розміри фундаменту:

Район будівництва - м. Єкатеринбург

Призначення будівлі - Житловий комплекс гірськолижної бази (суспільне)

Тип грунтів - суглинок

Розміри будівлі в плані 19200 × 24890 мм.

1. Технологія підсилення фундаментів за допомогою збільшення підошви фундаменту способом залізобетонної обойми

1.1 Загальний опис технології

Одним з ефективних способів підсилення основ і фундаментів є метод, запропонований фірмою 000 «Елфа». Зміцнення кладки фундаментів залізобетонними обоймами з подальшим зашиванням розчином - найбільш ефективний спосіб ремонту ослаблених бутових фундаментів, що запобігає подальшому руйнуванню кладки і забезпечує зниження напруги в грунті під їх підошвою. Залежно від конструктивних особливостей будівлі можливо одно- або двостороннє підсилення. Одностороннє підсилення , як правило влаштовують у будинках без підвалу. Роботи виконують у наступному порядку. Спочатку відривають траншею шириною 0,8 - 1 м уздовж будівлі в зоні руйнування фундаменту. Довжина траншеї не повинна перевищувати 6 м. Очищають поверхню кладки фундаментів від бруду і слабкого розчину, камінь видаляють. Очищену поверхню кладки промивають цементним молоком.

Не допускається промивка поверхні фундаменту водою під напором, що може призвести до вимивання розчину та інтенсивного руйнування кладки. Подальші роботи з укріплення кладки можна проводити тільки після її просушування. У шви кладки забивають металеві штирі зі сталі довжиною 40 - 50 см, до яких приварюють арматурний каркас. Його виконують зі сталі класу А-11 діаметром 18 - 20 мм і розміром осередків 150 х150 мм. Потім у порожнечі кладки встановлюють у шаховому порядку ін'єкційні трубки на відстані 50 - 60 см один від одного з обов'язковим зашиванням їх цементним розчином (протилежні кінці трубок виводять вище позначки верху обойми на 40 - 50 см), монтують опалубку, заливають простір пластичною бетонною сумішшю. Конструктивно товщину залізобетонної обойми приймають не менше 150 мм. Бетонування виробляють по висоті в 2 -3 прийому з інтервалами між ними не менш ніж 2 доби. Після закінчення робіт з улаштування обойми у встановлені ін'єкційні трубки під тиском нагнітають цементний розчин консистенції 1:1 - 1:1,5. Для виготовлення розчину застосовують портландцемент марки 400 і вище. Спочатку подають розчин з меншим вмістом цементу, а потім розчин більш густої консистенції, який заповнює простір навколо ін'єктора, утворюючи міцний стовп діаметром 60 - 100 мм. Орієнтовні витрати розчину, необхідного для повного закріплення кладки фундаментів, становить 25 - 35% їх обсягу. Після виконання робіт зрізають верхні частини ін'єкційний трубок, розбирають опалубку, заповнюють пазухи фундаменту глинистим грунтом, ретельно пошарово його трамбуючи. В останню чергу виробляють відновлення вимощення.

1.2 Переваги і недоліки застосовуваного методу

Переваги:

- Даний метод є більш стійким до дії агресивного середовища і тому найбільш надійний в експлуатації;

- Ущільнюючий розчин при нагнітанні під тиском має високу і вибіркову здатність, що призводить до посилення найбільш слабких зон.

- Використання інертних матеріалів забезпечує екологічну чистоту методу.

Недоліки:

- При забиванні металевих штирів в тіло фундаменту існує небезпека руйнування старих фундаментів;

- Складність і дороговизна;

- Виконання робіт здійснюється вручну.

1.3 Послідовність виконання робіт

1) відривають траншею шириною 0,8 - 1 м уздовж будівлі в зоні руйнування фундаменту.

2) Проводять пристрій щебеневого підстильного шару

3) Очищають поверхню кладки фундаментів від бруду і слабкого розчину, що розбирається від руки камінь видаляють. Очищену поверхню кладки промивають цементним молоком.

4) У шви кладки забивають металеві штирі зі сталі довжиною 40 - 50 см, до яких приварюють арматурний каркас.

5) В порожнечі кладки встановлюють у шаховому порядку ін'єкційні трубки на відстані 50 - 60 см один від одного з обов'язковою заробкою їх цементним розчином.

6) Підіймаються опалубку, заливають простір пластичної бетонної сумішшю.

7) У встановлені ін'єкційні трубки під тиском нагнітають цементний розчин.

8) Зрізають верхні частини ін'єкційний трубок.

9) Розбирають опалубку.

10) Заповнюють пазухи фундаменту глинистим грунтом, ретельно пошарово його трамбуючи.

11) Проводять відновлення вимощення.

2. Заходи з техніки безпеки

При розбиранні будівель і споруд в процесі їх реконструкції або знесення необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників наступних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи:

- Мимовільне обвалення елементів конструкцій будівель і падіння вище розташованих незакріплених конструкцій, матеріалів, устаткування;

- Рухомі частини будівельних машин, пересувається ними предмети;

- Гострі кромки, кути, випирання штирів;

- Підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу і шкідливих речовин;

- Розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1,3 м і більше.

До початку проведення робіт з розбирання будівель необхідно виконати підготовчі заходи, пов'язані з відселенням проживають у них громадян або виїздом розташованих там організацій, а також з відключенням від мереж водо-, тепло-, газо-і електропостачання, каналізації, технологічних продуктопроводів і вживанням заходів проти їх пошкодження.

Розбирання будівель необхідно здійснювати на основі рішень, передбачених в організаційно-технологічної документації (ПОБ, ПВР та ін.) Зазначені рішення повинні бути розроблені після проведення обстеження загального стану будівлі (споруди), а також фундаментів, стін, колон, склепінь і інших конструкцій. За результатами обстеження складається акт, на підставі якого здійснюється вирішення наступних питань:

- Вибір методу проведення розбирання;

- Встановлення послідовності виконання робіт;

- Встановлення небезпечних зон і застосування при необхідності захисних огороджень;

- Тимчасове або постійне закріплення або посилення конструкцій розглядуваної будівлі з метою запобігання випадкового обвалення конструкцій;

- Заходи щодо пилопригнічення;

- Заходи безпеки при роботі на висоті;

- Схеми стропування при демонтажі конструкцій та обладнання.

Перед початком робіт необхідно ознайомити працівників з рішеннями, передбаченими в ППР, та провести інструктаж про безпечні методи робіт.

Видалення нестійких конструкцій при розбиранні будинку слід виробляти в присутності керівника робіт.

З метою виключення розмиву грунту, утворення обвалів, обвалення стінок виїмок в місцях виробництва земляних робіт до їх початку необхідно забезпечити відведення поверхневих і підземних вод.

Місце виконання робіт має бути очищене від валунів, дерев, будівельного сміття. Виробництво земляних робіт в охоронній зоні кабелів високої напруги, діючого газопроводу, інших комунікацій, а також на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту (звалища, скотомогильники, цвинтарі тощо) необхідно здійснювати за нарядом-допуском після отримання дозволу від організації, яка експлуатує ці комунікації або органу санітарного нагляду. Виробництво робіт у цих умовах слід здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, а в охоронній зоні кабелів, що знаходяться під напругою, або діючих газопроводів, крім того, під наглядом працівників організацій, що експлуатують ці комунікації. Розробка грунту в безпосередній близькості від діючих підземних комунікацій допускається тільки за допомогою лопат, без використання ударних інструментів.

Застосування землерийних машин у місцях перетину виїмок з діючими комунікаціями, не захищеними від механічних пошкоджень, дозволяється за погодженням з організаціями - власниками комунікацій.

У разі виявлення у процесі виробництва земляних робіт не зазначених у проекті комунікацій, підземних споруд або вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи повинні бути призупинені, до отримання дозволу відповідних органів.

Список використаних джерел

1. Реконструкція та оновлення склалася забудови міста. Навчальний посібник для вузов. / Під загальною редакцією П.Г. Грабового і А.А Харітонова.-М.: Изд-во «АСВ» і «Реалпроект». 2006.-с.-624.

2. Дев'ятова Г.В. «Технологія реконструкції та модернізації будівель». 2006.