Мої права

Реферат

Мої права

Молодь є особливо активною складовою сучасного українського суспільства. Молодим поколінням належить реалізувати започатковані у нашій державі реформи та розвинути їх до рівня системних соціaльно-економічних перетворень. Саме від здатності молоді бути активною, дієздатною та творчою силою залежать перспективи державорозбудовчого процесу в Україні. Молодь найбільш продуктивна і в соціально-демографічному відношенні. Вона є незамінною складовою у природному процесі зміни поколінь, забезпечення чисельного оновлення населення й досягнення таким чином його тривалого існування В Україні проживає понад 11 млн. молодих громадян, які становлять 22,6 відсотка населення країни.

Конституція України в своєму 2 розділі проголошує цілий ряд прав та свобод людини і громадянина в Україні, що є важливим кроком для побудови суверенної, незалежної, демократичної та соціальної держави. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ст.22). Усі громадяни є рівними перед законом, мають право на життя, свободу та особисту недоторканість, недоторканість житла, таємницю листування , свободу думки і слова, а також право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації, що є добровільними формуванням, яке створені на основі єдності інтересів для реалізації своїх прав і свобод. Молодіжні громадські організації об єднують громадян віком від 14 до 28 років. Кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ст.41). Громадяни України мають право брати участь в управлінні державними справами, а також займатись підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.(ст.38, 42). Кожен має право на працю і на відпочинок (ст. 43, 44), на охорону здоров я, медичну допомогу і медичне страхування. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, вищої освіти в державних та комунальних навчальних закладах(ст.53) .

Але мало права проголосити, необхідно створити певні механізми реалізації цих прав, оскільки забезпечення гарантування та реалізації прав людини є однією з найважливіших ознак правової держави. Ідея непорушності прав і свобод, їх рівності та невід’ємності відображає багатовікове прагнення людства до знищення будь яких форм насильства, експлуатації і пригноблення, прагнення до співіснування, заснованого на принципах справедливості, демократизму і гуманізму.

В Україні проблема забезпечення прав і свобод людини набуває особливого значення. Суть цієї проблеми полягає як у наявності певних складнощів у реалізації деяких закріплених в Конституції прав і свобод, так і в недостатньому рівні їх захищеності. Система забезпечення прав і свобод в сучасній Україні поки що знаходиться у стадії розроблення, а реалізованість та захищеність деяких прав і свобод, на жаль залишається й досі на невисокому рівні.

В сучасних умовах побудови правової держави і розвитку громадянського суспільства важливим є створення цілісної наукової концепції забезпечення прав і свобод особи, яка включатиме широке коло теоретичних положень стосовно поняття, суті, змісту забезпечення прав і свобод, структури і механізму його функціонування .

Найважливішим складовим елементом системи забезпечення прав і свобод, який багато в чому визначає ефективність інших, виступає гарантування прав і свобод особи. Ефективне забезпечення прав і свобод особи неможливе без відповідних передумов: загальних , якими виступає правова держава і громадянське суспільство, та спеціальних, якими є законодавчо закріплені права, свободи і обов’язки, що у своїй сукупності складають правовий статус особи і виступають як першочергова нормативна умова їх реалізації, охорони і захисту.

Реалізація особою певних прав і свобод передбачає наявність у неї відповідно ряду обов’язків. Завдяки цьому в суспільстві досягається компроміс, узгодження інтересів різних суб’єктів. Стабільність і непорушність правового статусу мають дуже важливе значення як для окремої особи, так і для суспільства в цілому. Ця стабільність забезпечується системою гарантій прав і свобод особи.

Держава, яка закріплює права і свободи особи в законодавстві, бере на себе певні зобов’язання по створенню сприятливих умов для їх ефективного забезпечення: надавати громадянам справжні можливості для практичної реалізації ними своїх прав і свобод; охороняти права особи від можливих протиправних посягань; захищати права і свободи особи у випадку їх незаконного порушення. Ці зобов’язання держави зафіксовані в законодавстві , і є юридичними гарантіями їх реалізації, охорони і захисту.

Дослідження основних чинників забезпечення прав і свобод молодих громадян не буде повним і всебічним, якщо не розглянути головні загальні передумови забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод, якими виступають правова держава і громадянське суспільство.

Громадянське суспільство є першоосновою для створення правової держави у тому, що воно виражає і захищає приватні інтереси своїх членів, охороняє їх від надмірного тиску з боку держави. Громадянське суспільство - це союз вільних особистостей, які взаємодіють між собою, об’єднуються для задоволення своїх потреб і інтересів, і є певною мірою незалежними від держави і один від одного. Громадянське суспільство, яке є спільністю вільних рівноправних громадян, засновано на визнанні індивідуальної свободи та самостійності кожної особистості. Його базисом є вільні економічні відносини, свобода підприємництва, різноманітні й рівні форми власності, соціально орієнтована ринкова економіка. В такому суспільстві кожному забезпечується свобода думки, свобода слова, право вільного вибору місця проживання, вільний доступ до інформації та інші можливості, необхідні для всебічного розвитку особистості.

Громадянське суспільство є першочерговою передумовою створення правової держави: неможливо побудувати правову державу там, де складові елементи даного суспільства не є розвинутими. Найбільш прийнятна взаємодія між державною владою і індивідом ґрунтується на праві і правах людини. В цілому історія правової держави - це історія розвитку прав людини, розширення меж її свободи. В сучасних умовах держава повинна не лише проголошувати пріоритет прав і свобод особи, а й координувати відповідно до нього свої цілі, завдання, функції в усіх сферах – політичній, соціально –економічній і культурні. Роль правової держави не може зводитись лише до декларування прав і свобод особи, серед її функцій мають бути: гарантія соціальної безпеки, дотримання соціальної справедливості, гарантований незалежний рівень життя, соціальний мир і злагода. Держава має всебічно сприяти забезпеченню гідного життя для своїх громадян .

Таким чином, демократична правова соціальна держава і вільне громадянське суспільство є головними передумовами, які забезпечують реальне і ефективне забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод особи.

Україну не можна у повній мірі визнати правовою державою тому, що права і свободи особистості ще не стали вищою цінністю. Формування правової держави і створення умов, за яких людина дійсно стає вищою соціальною цінністю, є надзвичайно складним завданням, її вирішення можливе лише в результаті тривалих зусиль всього суспільства, пов’язаних з подоланням комплексу наявних проблем. Крім цього, негативним фактором в Україні є низька правосвідомість і правова культура з одного боку молодих громадян, з ішого - посадових і службових осіб.

Реальний захист української молоді належить до найгостріших проблем української дійсності . В останні роки це питання є предметом серйозного наукового аналізу. Конституційне прагнення розвивати і зміцнювати демократичну державу неможливо реалізувати без утвердження в суспільні свідомості невідчужуваних прав і свобод людини, нормативного закріплення їх гарантій. Держава зобовўязана проявляти активність у забезпеченні прав людини, у створенні матеріальних, організаційних, соціальних, політичних та інших умов для найповнішого використання людиною своїх прав і свобод.