Техніка педагогічного спілкування

Реферат на тему:

Техніка педагогічного спілкування

План

1. Техніка педагогічного спілкування.

2. Педагогічний такт вчителя.

3. Навіювання в педагогічному процесі.

4. Невербальні засоби спілкування.

Педагогічний такт вчителя.

Вправа №1. Прочитайте "Лист про педагогічну етику" В.О.Сухомлинського (Т.5.591-600) і дайте відповіді на запитання:

В чому полягає головна причина того, що сталося з дитиною ? Чи згідні ви з Вірою Андріїв­ною ? Що би ви вчинили на її місці ? Які вимоги педагогічного такту були порушені вчителем?

Вправа №2. Проаналізуйте ситуацію: "Під час пояснення вчителя учень Сашко П. був неуважний, розмовляв з сусідом. Вчитель зупинив по­яснення матеріалу й викликав Сашка до дошки. Сашко відповів на поставлене вчителем запитання досить глибоко і вірно і чекав доброї оцінки. Але вчитель сказав: "Хотів поставати тобі "З", але, випадково, поставив тобі "4". Нехай вже так залишається. Не хочу псувати журнал."

Запитання: І. Якими мотивами керувався вчитель, коли він створював цю ситуацію ? 2. Оцініть з позиції учня і класу діяльність вчителя. Відтворіть можливі монологи вчителя і учня.

З. Навіювання в педагогічному процесі.

Види навіювання і технологія їх застосування в педагогічному про­цесі наведені в таблиці.

Матеріал про техніку педагогічного навіювання можна взяти з книг: Шварц П.Е. Внушение в педагогическом процессе. - Пермь,1991.- Гл. 6-9. - С. 126-283; Практические занятия по психологии.- М.: Просвещение, 1972. - Задание 6. - С. 12.

Вправа №1. Проаналізуйте ситуацію, визначте вид і методику навію­вання.

Клас навесні виїхав на екскурсію в ліс на беріг річки. Раптом "заво­дила" Петро вигукнув: "Хлопці, гей купатися !" Всі кинулися за ним. Вода холодна, місце незнайоме. Дії вчителя ?

Вправа №2. Ситуація: Володя К., учень 8 класу, звичайно врівнова­жений, спокійний, непоганий учень сьогодні на уроці фізики нагрубив вчителю. Завдання: провести бесіду з ним (непряме навіювання).

Необхідно ознайомитися з технікою самонавіювання: сеанси прово­дяться щоденно, впродовж місяця, формули самонавіювання виголошу­ються ранком і перед засинанням ( на один сеанс 2-3 фрази самонаказів ). Формули виголошуються подумки або вголос, з глибокою вірою в їх дієвість, емоційно, стверджено. Кожна фраза виголошується багаторазово (від З до 10 разів) з повним зосередженням на її змісті. Якщо успіху не досягну­то за місяць, потрібно зробити перерву на 2 тижні, переглянути формули, виявити причини невдач і повторити заняття. Навіювання діє краще у стані релаксаці.

Вправа №3. Формули самонавіювання для вироблення впевненості в собі: я впевнений в собі. При відповіді воля зібрана, як пружина. Я вивчив урок. Все буде добре.

Вправа №4. Скласти формули самонавіювання для розпорядку дня, для подолання грубощів, нечесності тощо.

4) Невербальні засоби спілкування.

Класифікація: м і м і ка та п а н т о м і м і ка.

1. Міміка вираз обличчя вчителя повинен відповідати зовнішній виразності впливу на людину. Для кращого розуміння виразу людського обличчя можна звернутись до розгляду основних 12 варіантів міміки людини, в яких зако­довано 42 типи її емоційного стану: а) байдужість; б) ворожість; в) весе­лість; г) сильна злість;

д) сум; є) радість; ж) погане самопочуття; з) злість; і) велика радість; к) глибокий сум; л) скепсис; м) скорбота.

2. Пантоміміка: жести, рухи тіла.

Жести: вказівні, символічні, емоційно-експресивні (радість, горе, байдужість...), оціночні. "Слова були відсутні, окремих поглядів або окли­ків не було; міміки, рухів, дій - теж. Але були очі, погляд. Це - пряме, безпосереднс відчуття в чистому вигляді, з душі - в душу, з очей - в очі або з кінців пальців, з тіла без видимих для зору дій. Нехай люди науки пояс­нюють нам природу цього невидимого процесу, я же можу говорити лише про те, що я сам відчуваю його в собі і як я користуюся цими відчуттями для свого мистецтва" (К. Станиславский. Собр. соч.: в 8 т. - М., 1954 -T.2. - С. 268 ).

B.I.Даль визначав обличчя людини як поєднання "вищих духовних дарів: “ лоб - небесна любов, очі - розуміння, розумне співглядання, вуха -розуміння і послух, ніс - розуміння добра, щоки - осягнення духовних іс­тин, рот - думка і учення, губи - духовна хвала, борода - зовнішність учення” (Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. - Т.З. -С. 2 5 9).

Детальніше можна прочитати: 1. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психоло­гия работы с людьми. - К.: Политиздат Украины, 1990.

2. Ньеренберг Д.И., Калеро Г.Х. Учись читать человека как книги // Экономика и орга­низация промышленного производства. - 1988. - №2. 3. Печко Л.П. Эсте­тическая культура и воспитание человека. - М., 1991.

Вправи. І. Усвідомлення своєї невербальної поведінки.

№1. Привітання. Привітатися без слів (руками тощо) з товари­шами, рухаючись по колу і передаючи індивідуальне відношення та емоції. Аналіз вправи будується у відповідності замислу і реакції на сприйняту дію.

№2. Передаємо предмети. Невербально передати по колу уявний предмет. Той, кому він передається, повинен відповідно прийняти його і передати далі. При аналізі звертається увага на те, що розпізнавання предмету й аде­кватна реакція залежить від відкритості особистості, її уяви, емоційного настрою.

№3. Індивідуальна реакція.

Учень біля дошки виконав завдання. Реакція вчителя: 1. Спокійна:

"Все вірно." 2. Радісна: "Молодець'". 3. Приємне здивування результатом або осуд; або співчуття, або іронічний осуд чи сарказм: "Прекрасно'".

№4. Початок уроку: 1) організований (ви задоволені); 2) неорганізова­ний (шум, крики) - ви здивовані; 3) входите в хороший клас; 4) говорите:

"Урока не буде, хворий вчитель..."; 5) входите вперше в клас.

II. Розвиток розуміння експресії психічного стану людини.

№5. Визначення емоційного стану через емпатію. Даються фотогра­фії. Охарактеризувати емоційний стан людини, поставивши себе в уявну ситуацію, визначити її зміст і почуття, що викликаються цими обставина­ми.

№6. “ Хто це?” : Написати характеристику невербальної поведін­ки студентів групи. На занятті зачитати без вказівки адресату. Студенти визначають, чия це характеристика.

Література

1. Педагогічна майстерність / За ред. І.Зязюна.- К., 1997. - Розділ 7.

2. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.Зязюна. - М., 1989. Раздел III.

3. Добрович Л.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения.- М., 1987. -С. 19-2 1,68-74.

4. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987. -C.46-61, 101-105.

5. Леви В.Л. Искусство быть другим - М., 1986.- С.83-93.

6. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю. Розмова з молодим дирек­тором школи / / Вибр.твори. : В 5 т.- К., 1977.- Т.2, 4.

7. Учителю о педагогической технике / Под ред. А.И.Рувинского.- М., 1987.-С. 33-45.

8. Станиславский К.С. Работа актера над собой / / Собр.соч.: В 9 т-Mосква: Искусство, 1990.-T.3.. - Ч,2.-С.5-489