Дидактичний проект підготовки молодшого спеціаліста з поглибленою розробкою змісту та технологій

РЕФЕРАТ

Курсовий проект містить 42 с., 19 таблиць, 7 джерел.

Курсовий проект складається з аналізу професійного призначення і структури професійної діяльності робітника заданої професії. Розробки вмісту підготовки робітників заданої професії. Постановку тактичних цілей професійного навчання фахівця на рівні спеціальної теоретичної дисципліни; побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки фахівця. Розробку дидактичного проекту теми (аналіз учбової літератури, визначення логічної структури заданої теми, визначення витрат часу на вивчення теми через нормування дидактичних одиниць); розробки дидактичного проекту уроку (постановка дидактичних цілей, оперативних цілей навчання, аналіз вихідних даних і вибір методів навчання, план-конспект уроку, мотивація учбової діяльності на різних етапах заняття, вибір дидактичної технології).

ЗВЕДЕНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, ДИДАКТИЧНИЙ ПРОЕКТ УРОКУ, КОНТУРНИЙ КОНСПЕКТ УРОКУ, ТАКТИЧНІ ЦІЛІ, ДИДАКТИЧНІ ЦІЛІ, МОТИВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ, БІНАРНІ ДІЇ, КРЕАТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ.

ЗМІСТ

Вступ

1. Проектування програми професійної підготовки за фахом «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

1.2 Формування кваліфікованої характеристики фахівця

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

2 Проектування технологій навчання по темі «Віруси. Антивірусні програми»

2.1 Проектування дидактичних матеріалів

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань.

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання

2.4 Проектування технологій формування ООД

2.5 Проектування технологій формування виконавчих дій (ВД)

2.6 Проектування технологій формування контрольних дій (КД)

2.7 Складання перспективно-поурочному плані викладу теми «Віруси. Антивірусні програми»

2.8 Організація та методика уроку обраної теми

3 Розробка дидактичних матеріалів інноваційних технологій навчання

ВИСНОВОК

Вступ

Інженер-педагог повинен добре уявляти собі сутність теоретичного навчання, яке полягає в формуванні тих знань, відносин до спеціальності та виробництва, а також елементів творчої діяльності, які забезпечать спеціалісту отримання певної кваліфікації. Зміст теоретичного навчання, як обов'язковий компонент процесу навчання, завжди конкретно, пов'язане зі спеціальністю, воно спирається на професіограму, кваліфікаційну характеристику. Інженеру-педагогу, який займається формуванням змісту теоретичного навчання, треба добре знати трудову діяльність майбутнього фахівця.

Питання педагогічного проектування освоюються студентами інженерно-педагогічних спеціальностей в процесі їх методичної підготовки.

Методична підготовка є інтегруючою ланкою між психолого-педагогічною і інженерною підготовками. Її мета — сформувати у інженерів-педагогів уміння проектувати дидактичні системи, іншими словами — уміння створювати і реалізовувати власні дидактичні проекти.

У основі курсового проектування знаходиться діяльність інженера педагога по створенню дидактичного проекту підготовки конкретного фахівця (кваліфікованого робочого, молодшого фахівця або бакалавра). Виконання цієї діяльності переслідує мета формування умінь визначати способи організації конкретного учбового процесу орієнтуючись на умови соціального замовлення.

1. Проектування програми професійної підготовки за фахом «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»

1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця

Діяльність фахівця «Молодший спеціаліст з обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем» пов’язана з маркетингом обслуговуванням, експлуатацією окремих складових інтелектуальних інтегрованих систем управління об’єктами і процесами видобування, перетворення, виробництва матеріалів, виробів продукції та утилізації відходів, а також функціонування транспорту, послуг, фінансової, посередницької, громадської, освітянської діяльності і діяльності, пов’язаної з державним та організаційно-технічним управлінням, операціями з нерухомістю в сфері інформатизації, а також підготовки, перепідготовки підвищення кваліфікації працівників різних видів економічної діяльності.

Таблиця 1. 1 - Професійне призначення і місце використання робітника за професією «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»

Виділені трудові процеси лежать в основі побудови функціональної структури діяльності фахівця.

Так, фахівець виконує слідуючи функції: підготовчу, технологічну, контрольну, організаційну.

Таблиця 1. 2 - Структура виробничої діяльності робітника за професією «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем»

Підготовка спеціаліста вимагає постановки тактичних цілей навчання. При постановці мети вивчення учбового курсу викладач має чітко уяснити, які саме характеристики особи слід формувати, на які елементи структури особи слід впливати. Фактично ціль навчання дисципліни або тактична ціль навчання представляє собою опис не тільки видів діяльності, які формуються в процесі вивчення, але і всі ті характеристики особи, які слід формувати в процесі засвоєння заданої дисципліни.

Таблиця 1. 3 - Постановка тактичних цілей професійного навчання прохідника на рівні спеціальної теоретичної дисципліни.

1.2 Формування кваліфікованої характеристики фахівця.

Сформульовані в табл. 1.2 функціональні одиниці діяльності (ФОД) необхідно далі трансформувати в систему умінь, необхідних для їхнього виконання. Виробничі функції зводяться до умінь і навичок виконувати необхідні виробничі функції. Серед них виділяються уміння:

- предметно-практичні (ПП);

- предметно-розумові (ПР);

- знаково-практичні (ЗП);

- знаково-розумові (ЗР).

До предметних (П) умінь відносяться такі, у яких предметом діяльності є матеріальні об'єкти (матеріальні чи штучні), а до знакових (3) — знакові системи, що заміняють ці об'єкти.

Таблиця 1. 4 - Перелік вмінь та знань, необхідних для професійної діяльності робітника за фахом «Обслуговування інтелектуально-інтегрованих систем»

На основі змісту знань, необхідних при підготовці прохідника, формується список тем, необхідних для теоретичного та практичного навчання спеціаліста з обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем (табл.1.5).

Таблиця 1. 5 - Перелік тем теоретичного та практичного навчання, необхідних для підготовки робітників за фахом «Обслуговування інтелектуально-інтегрованих систем»

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця.

На основі тактичних цілей навчання слідує розробка програм теоретичної («Спецтехнологія») і практичної («Виробниче навчання») професійної підготовки фахівця.

Щоб визначити теми програми професійної теоретичної підготовки фахівця, необхідно врахувати такі чинники, як структура галузі господарської діяльності фахівця і види виконуваною їм професійній діяльності.

Структурними компонентами галузі господарської діяльності фахівцями є техніка, технологія, організація управлінням, економіка, правові питання галузі наукові дослідження.

Таблиця 1. 6 - Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця.

На основі всіх виконуваних розробок формується зведено-тематичний план підготовки фахівця. Зведено-тематичний план повинен включати тематику спеціальних дисциплін ( «Спецтехнологія», «Виробниче навчання» і так далі), регламентувати послідовність вивчення тем і кількість часу, що відводиться на їх вивчення, посеместрове розчленовування учбових курсів, відображати форми навчання (уроки, практики).

Таблиця 1. 7 - Звідно-тематичний план підготовки спеціаліста робітника за фахом «Обслуговування інтелектуально-інтегрованих систем»

Таблиця 1. 8 - Робоча програма дисципліни «Обслуговування інтелектуально-інтегрованих систем»

2 Проектування технологій навчання по темі «Віруси.
Антивірусні програми»

2.1 Проектування дидактичних матеріалів.

В процесі навчання відбувається планомірне формування знань, умінь, навиків, а також необхідних властивостей особи учня. Основною такої планомірної передачі знань є чітко сформульована мета. Оперативна мета навчання повинна бути сформульована у формі знань і умінь, які необхідно сформувати у майбутнього фахівця в ході вивчення теми.

Таблиця 2. 1 – Постановка оперативних цілей вивчення теми «Віруси. Антивірусні програми».

Аналіз однотипної учбової літератури по темі: «Віруси. Антивірусні програми» виробимо бальним методом. Коефіцієнт значимості кожного показника якості підручника К (показник якості) збільшується па Р - ступінь реалізації показника в тім підручнику. Сума отриманих добутків для кожного підручника складається, і результат є характеристикою якості підручника.

N_і = Сумм К_п х Р , де п – кількість показників.

Підручники|посібники|:

1) Ф.Файтс, П.Джонстон, М.Кратц. Компьютерный вирус: проблемы и прогноз. — М.: Мир, 1993. — 423 с|.: ил.

2) Крис Касперски.Записки исследователя компьютерных вирусов. — Питер, 2006. — 316 с|.

3) ДенисовТ.В.. Антивирусная защита. — М.: Академия, 2008. — 340 с.

4) Куприянов А.И., Сахаров А.В., Шевцов В.А. Основы защиты информации. — М.: Академия, 2006. — 460 с.

Перелік найбільш важливих показників якості і коефіцієнти їхньої значимості приведені в табл. 2.2. На підставі отриманих результатів робиться висновок про вибір підручника для подальшого його використання.

Таблиця 2. 2 – Системи якості порівнюваних підручників.

За даними аналізу однотипної учбової літератури по темі: «Віруси. Антивірусні програми» бальним методом вибираємо для подальшого використання підручники (2) та (4). Оскільки сума балів складає 169 у першого та 173 у другого підручника.

План викладу теми:

1. Віруси. Їх різновиди та принцип роботи:

1.1 Віруси.

1.2 Алгоритм дії вірусу.

1.3 Створення вірусу.

2. Локальні віруси:

2.1 Windows-віруси.

2.2 Віруси в UNIX.

3. Черв’яки:

3.1 Життєвий шлях черв’яків.

3.2 Помилки переповнення буферу.

3.3 Обхід брандмауера.

4. Трояни.

5. Методи боротьби:

5.1 Превентивні міри.

5.2 Методика виявлення та видалення вірусів.

6. Операційні системи та їх переваги в захисті від вірусів.

Рисунок 1 – Логіко-семантична структура

1.1.1 Віруси.

1.1.2 Види вірусів.

1.2.1 Принцип дії вірусів.

1.2.2 Цілі та можливості атаки.

1.2.3 Умови функціонування вірусів.

1.3.1 Компіляція вірусу.

1.3.2 Декомпіляція вірусу.

2.1.1 Текстові строки.

2.1.2 Заборонені символи.

2.1.3 Open source.

2.1.4 Віддалений доступ.

2.2.1 UNIX

3.2.1 Оперативна пам'ять.

3.3.1 Віруси у скріптах.

3.3.2 Руткіти.

3.3.3 Підготовка shell-коду.

4.1.1 Трояни.

5.1.1 Функції антивірусів.

5.1.2 Резервне копіювання.

5.2.1 Механізми розповсюдження вірусу.

5.2.2 Основні ознаки впровадження вірусу.

5.2.3 Виявлення вірусу.

5.2.4 Методика видалення вірусу.

6.1.1 Джерело загрози.

6.1.2 Механізми аутентіфікації.

6.1. 3 Відновлення системи.

2.2 Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань.

Наступний етап дидактичного проектування припускає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання що включає:

· аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у навчених базових умінь по конкретній темі, емоційне відношення до професії і учбового предмету, соціо-демографичні і психологічні характеристики групи;

· аналіз дидактико-техничних засобів навчання.

Базовий матеріал — це все ті відомості, які по сенсу пов'язані з даною темою і способи їх реалізації приведені в додатку. Встановлення виду МТ- зв'язку дозволяє визначиться із способом її реалізації в навчанні і, тим самим, підійти до вибору способів контролю формування базових знань у навчених.

Виходячи з виду МТ- зв'язку і особливостей її реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик учбової групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу.

Таблиця 2. 3 – Аналіз МТ-зв'язків і вибір базового матеріалу по темі «Віруси. Антивірусні програми».

Таблиця 2. 4 – Визначення способів контролю базових знань учнів по темі «Віруси. Антивірусні програми».

Таблиця 2. 5 – Визначення способів формування базових знань по темі «Віруси. Антивірусні програми».

2.3 Проектування мотиваційних технологій навчання.

На даному етапі необхідно здійснити вибір виду мотивації, а також методів і прийомів, за допомогою яких вона може бути здійснена.

Мотивація — це спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини і визначає його спрямованість, організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби. Мотивація має під собою інтелектуальну підоснову, емоції лише побічно впливають на процес.

Учбова мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних в свідомості людини. Відповідно до етапів учбового процесу мотивація може бути виражена в різних формах, відповідних вступній частині заняття і поточної його частини. Вступна мотивація активізує учбову діяльність учнів, викликає інтерес до процесу навчання. Вона може здійснюватися у формі бесіди, демонстрації того або іншого предмету або явища, на освоєння якого буде направлений процес навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. При цьому можливе застосування різних прийомів: віднесення до особи навченого, віднесення до ситуації, приголомшення, збудження інтересу, виступ із цитатою. Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до учбової діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Основними прийомами мотивації в процесі викладу нового матеріалу є: орієнтація змісту учбового матеріалу на його практичний сенс, орієнтація на конкретну професійну діяльність, демонстрація в мові практичного використання практичних положень, що приводяться.

Внутрішня мотивація є достатньо ефективною, але часто вона вимагає підкріплення зовнішньою, яка може бути реалізована шляхом вказівки умов дострокової здачі заліку по темі, обіцянки позитивних оцінок, або навпаки перерахування труднощів під час сесії.

Фрагмент мотивації теми: «Віруси. Антивірусні програми»

З проникненням комп'ютерів у різні сфери життя виникла принципово нова галузь — інформаційна індустрія. Обсяг циркулюючої в суспільстві інформації приблизно подвоюється кожні п'ять років. Людство створило інформаційну цивілізацію, в якій від успішної роботи засобів обробки інформації залежить саме добробут і навіть виживання людства в його нинішній якості. Саме тому в останні роки в усьому світі велика увага приділяється питанням захисту інформації, що накопичується, зберігається та обробляється як в окремих ЕОМ, так і побудованих на їх основі обчислювальних системах.

2.4 Проектування технологій формування ООД

Проектування технологій формування орієнтовної основи діяльності (ООД) включає вибір типу навчання, його структурних елементів, а також методів і прийомів їх реалізації.

Елементами ООД є:

1. Образ кінцевого продукту або уявлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні це відповіді до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному — деякі зразки, макети, моделі).

2. Об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні це умови завдань, питання, сформована проблема, а в практичному — заготовки, матеріали, майданчики для монтажу, пристрої, які слід відремонтувати і так далі).

3. Засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, виводи).

4. Технологія діяльності або уявлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовності їх виконання, представлена у формі карт, таблиць, учбових елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).

ООД забезпечує не тільки правильне виконання дій, але і раціональний вибір одного з багатьох можливих виконань. Виходячи з цього, діяльність по розробці технологій формування нових знань зводиться, в першу чергу, до конструюванню орієнтованої основи і вибору типа навчання, які потім визначають методи і форми організації учбового процесу.

Таблиця 2. 6 – Вибір способів формування ООД по темі «Віруси. Антивірусні програми».

2.4 Проектування технологій формування виконавчих дій (ВД)

Після того, як у учнів сформовані необхідні уявлення про об'єкти, що вивчаються, процеси або явища навколишній дійсності, наступає етап формування умінь, навиків або, по-іншому, виконавчих дій.

Головна закономірність процесу засвоєння дійсності в тому, що пізнавальна діяльність і введення в неї знання набувають розумової форми, стають узагальненими не відразу, а пройшовши через ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями. У таблиці приведена загальна характеристика способів навчання, які представлені через методи навчання, і опис діяльності викладача стосовно кожного з етапів формування діяльності.

Таблиця 2. 7 – Вибір технологій формування ВД по темі «Віруси. Антивірусні програми»

2.5 Проектування технологій формування контрольних дій (КД)

Проектування системи контролю є одним з важливих видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута мета навчання, які недоліки процесу навчання і що слід зробити, щоб застосувати нові технології навчання.

Діяльність викладача по розробці системи контролю включає ряд етапів:

1 етап. Аналіз мети навчання.

2 етап. Вибір видів контролю. На цьому етапі необхідно так побудувати систему контролю і продумати способи контролю, щоб викладач чітко отримав відповідь на питання: чи виконує учень ту дію, яка намічена? Чи правильно його виконує?

3 етап. Вибір способів контролю.

Таблиця 2. 8 – Вибір технологій формування КД по темі «Віруси. Антивірусні програми».

2.6 Складання перспективно-поурочному плані викладу теми
«Віруси. Антивірусні програми».

Перспективно-поурочний план — це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.

Таблиця 2. 9 – Перспективно-поурочний план теми «Віруси. Антивірусні програми».

Кількість годин на вивчення теми: 9

2.7 Організація та методика уроку обраної теми.

Тема: «Антивірусні засоби захисту інформації»

Мета:

- дидактична: дати визначення поняттю «захист інформації», «комп'ютерний вірус»; розглянути різні класифікації вірусів; вивчити методи захисту від комп'ютерних вірусів; познайомитися з різними антивірусними програмами.;

- розвиваюча: розвивати теоретичне, критичне, творче, аналітичне мислення, бережливе ставлення до комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, свідоме ставлення до предмета.

- виховна: виховувати увагу, акуратність, бережливе ставлення до комп'ютерної техніки та програмного забезпечення; вміння раціонально розподіляти час при виконанні самостійних робіт.

Тип уроку: комбінований урок.

Методи навчання:

- словесний (бесіда, електронна лекція, виклад матеріалу).

- наочний (демонстрація навчального матеріалу, опорний конспект);

- самостійна робота (робота з електронною лекцією);

- практична робота.

Дидактичне забезпечення:

- клас IBM PC із локальною мережею;

- програмне забезпечення: електронна лекція, програма AntiViral Toolkit Pro;

- опорний конспект, картки із завданнями;

- дошка, крейда, маркер.

Програмне забезпечення: Windows XP, Office 2003, Internet, Antivirus Kaspersky.

Список рекомендованої літератури:

1. Патрушина С.М. Информатика.: Учеб. пособие, издание второе. – М.: изд. центр “Март”, 2004.

2. Крис Касперски.Записки исследователя компьютерных вирусов. — Питер, 2006. — 316 с|.

3. ДенисовТ.В.. Антивирусная защита. — М.: Академия, 2008. — 340 с.

4. Куприянов А.И., Сахаров А.В., Шевцов В.А. Основы защиты информации. — М.: Академия, 2006. — 460 с.

Таблиця 2. 10 – Сценарій комбінованого уроку по темі «Антивірусні засоби захисту інформації».

Таблиця 2. 11 – Вибір типу уроку і структура ООД.

План повідомлення нового матеріалу:

1. Визначення комп'ютерних вірусів.

2. Класифікація вірусів.

3. Антивірусні програми.

4. Антивірус Касперського.

Хід уроку

I. Оргмомент.

II. Основний етап.

1. Мотивація навчальної діяльності.

З проникненням комп'ютерів у різні сфери життя виникла принципово нова галузь - інформаційна індустрія. Обсяг циркулюючої в суспільстві інформації приблизно подвоюється кожні п'ять років. Людство створило інформаційну цивілізацію, в якій від успішної роботи засобів обробки інформації залежить саме добробут і навіть виживання людства в його нинішній якості. Події, що сталися за цей період зміни, можна охарактеризувати наступним чином:

· обсяг оброблюваної інформації зросли за останні півстоліття на кілька порядків;

· інформація придбала вартість, яку в багатьох випадках навіть неможливо підрахувати;

· доступ до певних даних дозволяє контролювати значні матеріальні і фінансові цінності;

· оброблювані дані стали надзвичайно різноманітними, а не виключно текстовими.

· суб'єктами інформаційних процесів тепер є не тільки люди, а й створені ними автоматизовані системи, що діють за закладеній в них програмі.

В останні роки у вітчизняній і зарубіжній пресі велика увага приділяється питанням захисту інформації, що накопичується, зберігається, оброблюваної як в окремих ПК, так і побудованих на їх основі обчислювальних системах.

2. Актуалізація знань:

Питання: Що розуміють під захистом інформації? (Захист інформації - створення в ЕОМ і обчислювальних системах організованої сукупності засобів, методів і заходів, призначених для збереження від збоїв обладнання і програмного забезпечення, від випадкової або навмисної втрати чи перекручування, від несанкціонованого доступу.)

Питання: Які види захисту ви знаєте? Які методи захисту від збоїв обладнання і програмного забезпечення ви можете назвати? Які методи захисту від випадкової втрати чи спотворення ви можете назвати?

3. Етап вивчення нового матеріалу.

Комп'ютерним вірусом називається програма, здатна виконати на комп'ютері несанкціоновані дії.

Схема роботи комп'ютерних вірусів:

· Зараження (відбувається при запуску інфікованої програми або при зверненні до носія, який має шкідливий код в системній області; зазвичай код вірусу спочатку надходить в оперативну пам'ять працюючого комп'ютера, звідки він копіюється на запам'ятовуючі пристрої).

· Розмноження (відбувається як серія послідовних заражень; в першу чергу уражаються файли самої операційної системи, чим частіше спрацьовує механізм, тим більше файлів уражається).

· Атака (остання фаза розвитку вірусу; під час атаки вірус виробляє більш-менш руйнівні дії і при цьому неодмінно виявляє себе).

Класифікація комп'ютерних вірусів:

· по середовищу мешкання:

– файлові віруси (вражає виконані файли, додаючи до них небезпечний код; зараження відбувається в той момент, коли файл знаходиться в оперативній пам'яті, тобто в момент виконання);

– завантажувальні віруси (розташовуються в службових секторах носіїв даних і надходять в оперативну пам'ять лише під час завантаження комп'ютера з цього носія);

– мережеві віруси (мешкають тільки в оперативній пам'яті комп'ютера і не копіюють себе на носії даних);

– макровіруси (єдина порода вірусів, здатна жити у файлах документів);

· по руйнуючій впливу:

– «нешкідливі» віруси (займаються тільки розмноженням);

– малонебезпечні віруси (турбують несподіваними повідомленнями, екранними і звуковими ефектами);

– руйнівні віруси (наносять реальне поразка даними, наявними на комп'ютері);

· за механізмом спрацьовування:

– паразити - змінюють вміст файлів і секторів, легко виявляються;

– черв’яки - обчислюють адреси мережних комп'ютерів і відправляють за ним свої копії;

– стелс - перехоплюють звернення ОС до уражених файлів і секторів і підставляють замість них чисті області;

– мутанти - містять алгоритм шифрування-дешифрування, ні одна з копій не схожа на іншу;

– трояни - не здатні до самопоширення, але маскуючись під корисну інформацію, руйнують завантажувальний сектор і файлову систему;

· по використанню механізмів сортування:

– поліморфні віруси (не мають постійного коду, проти них використовують спеціальні алгоритми евристичного аналізу);

– стелс-віруси (не можна побачити засобами операційної системи, для їх виявлення антивірусні програми використовують засоби перегляду, незалежні від операційної системи);

· за способом зараження:

– резидентні - при зараженні залишає в оперативній пам'яті комп'ютера свою резидентну частину, яка потім перехоплює звернення ОС до об'єктів зараження;

– нерезидентні - не заражають оперативну пам'ять і активні обмежений час.

Ознаки зараження:

· припинення роботи або неправильна робота раніше функціонуючих програм;

· повільна робота комп'ютера;

· неможливість завантаження ОС;

· зникнення файлів і каталогів або перекручування їхнього вмісту;

· зміна розмірів файлів і їх часу модифікації;

· зменшення розміру оперативної пам'яті;

· непередбачені повідомлення, зображення та звукові сигнали;

· часті збої і зависання комп'ютера та ін.

Захист від комп'ютерних вірусів.

Існують три рубежі захисту:

· запобігання надходження вірусів;

· запобігання вірусної атаки, якщо вірус поступив на ПК;

· запобігання руйнівних наслідків, якщо атака відбулася.

Методи реалізації захисту:

· програмні;

· апаратні;

· організаційні.

Антивірусні програми.

Широке поширення комп'ютерних вірусів викликало необхідність розробки антивірусних програм, що дозволяють виявляти, знищувати віруси, «лікувати» заражені ресурси.

Засоби антивірусного захисту:

· Основний засіб - резервне копіювання найцінніших даних. У разі втрати інформації жорсткі диски форматують, встановлюють ОС з дистрибутивного CD-диска і всі необхідні програми, а дані - з резервного носія (який повинен зберігатися окремо від ПК). Всі реєстраційні і парольні дані для доступу в Інтернет рекомендується зберігати не на ПК, а в службовому щоденнику в сейфі.

· Допоміжні засоби - це антивірусні програми і апаратні засоби.

– Апаратне засіб: відключення перемички на материнській платі не дозволить здійснити стирання мікросхеми BIOS ні вірусу, ні зловмисникові, ні неакуратному користувачеві.

– Антивірусна програма порівнює коди програм з відомими їй вірусами, які зберігаються в її базі даних. Оновлення бази - 2 рази на місяць (не рідше 1 разу на 3 місяці).

Класифікація антивірусного програмного забезпечення:

· сканери (детектори);

· монітори;

· ревізори;

Методичні вказівки до виконання практичної роботи по темі
«Антивірусні засоби захисту інформації».

Мета: формування практичних навичок при роботі з антивірусною програмою Антивірус Касперського.

Порядок виконання роботи:

1. Ознайомитися з теоретичною частиною.

2. Виконати завдання.

3. Відповісти на контрольні питання.

4. Зробити висновки до роботи.

Теоретична частина.

ЗАТ «Лабораторія Касперського» була заснована в 1997 р. Сьогодні це найвідоміший в Росії розробник широкого спектру програмних продуктів для забезпечення інформаційної безпеки: систем захисту від вірусів, небажаної пошти (спаму) і хакерських атак.

Роки наполегливої роботи дозволили компанії стати лідером у розробці технологій захисту від вірусів. Лабораторія Касперського першою розробила багато сучасні стандарти антивірусних програм. Основний продукт компанії, Антивірус Касперського, забезпечує надійний захист всіх об'єктів вірусних атак.

Антивірус Касперського Personal призначений для антивірусного захисту персональних комп'ютерів від всіх відомих вірусів, включаючи потенційно небезпечне ПЗ. Програма здійснює постійний контроль всіх джерел проникнення вірусів - електронної пошти, інтернету, дискет, компакт-дисків і т.д.

Антивірус Касперського не перевіряє повторно ті об'єкти, які були проаналізовані під час попередньої перевірки і з тих пір не змінилися, не тільки при постійному захисті, але і при перевірці на вимогу. Така організація роботи помітно підвищує швидкість роботи програми.

Оновлення антивірусних баз здійснюється кожну годину, при цьому забезпечується їх гарантована доставка при розриві або зміні з'єднань з Інтернетом.

Інтерфейс Касперського дуже простий у використанні. У самому верху ми бачимо командний рядок, що включає в себе файл (почати перевірку, зупинити перевірку, перевірити шлях, перевірити пам'ять, очистити список звіту), вид (список звіту, дерево дисків, статистика), налаштування (змінити налаштування, зберегти налаштування, відновити налаштування, оновити), мова, допомогу. Нижче ми бачимо панель інструментів.

Далі - дерево каталогів, де відображається інформація в комп'ютері. У дереві каталогу вибираємо об'єкт, який необхідно перевірити на наявність вірусу. Два рази клацнемо лівою кнопкою миші в дереві каталогів на диску С - Program File - Ulead Systems. Тобто об'єкт Ulead Systems знаходиться на диску С, в Program File. Комп'ютер сам виділяє собі шлях перевірки синіми гуртками, а червоним кружком - те, що буде перевірятися на вірус (після того як необхідний об'єкт буде виділено - одне клацання лівою кнопкою миші).

Виділяємо файл Ulead Systems, який необхідно перевірити на наявність вірусу, потім: файл - почати перевірку (або один клацання правою кнопкою миші по зеленому кухоль у правому верхньому кутку екрану). У цей момент відбувається запуск сканера. Внизу екрана в рядку завдань - шлях перевірки. Вище - прогрес бар по якому ми бачимо швидкість виконання перевірки. Внизу екрана праворуч - кількість виявлених вірусів, кількість перевірених файлів.

Тепер відкрийте Вид - Статистика. Тут бачимо кількість зцілених файлів. Якщо програма не може вилікувати файл, то пропонується видалити його. Якщо у вас є, наприклад, системний файл, а в ньому є вірус, але вам потрібен цей файл і видаляти його не хочете (є можливість вилікувати за допомогою іншої програми), то його можливо перейменувати. Якщо програма "сумнівається" в наявності вірусу, а ви впевнені, що це не вірус, то задаєте команду проігнорувати. Найбільш часто це зустрічається в ігрових програмах.

Якщо вірус виявлений, то в таблиці записується об'єкт, у якому виявлено вірус, шлях до нього, статус вірусу (його ім'я, наприклад: "троянський кінь"), дія, зроблена над вірусом (видужав, видалено, і т. д.).

Хід роботи:

1. Запустити програму (ярлик на Робочому столі).

2. Дочекатися завантаження бази, скасувати оновлення бази.

3. Ознайомитися з вкладками вікна програми: Область, Об'єкти, Дії, Установки.

4. Встановити Область сканування - диск D:, Об'єкти - програми з розширення, Дії - запит на лікування, Установки - файл звіту.

5. Запустити сканування.

6. Після закінчення сканування проаналізувати результати (вкладка Статистика).

Контрольні питання:

1. Що таке комп'ютерний вірус? (Програма, яка виконує на комп'ютері несанкціоновані дії)

2. Основні типи комп'ютерних вірусів. (Програмні, завантажувальні, макровіруси.)

3. Дія програмного вірусу (етапи). (Розмноження, вірусна атака.)

4. Які існують методи реалізації антивірусного захисту? (Програмні, апаратні та організаційні.)

5. На чому заснована дія антивірусної програми? (На порівнянні програмних кодів з відомими вірусами.)

Домашнє завдання:

Крис Касперски.Записки исследователя компьютерных вирусов. — Питер, 2006. |(ст. 25-36).

3. ДенисовТ.В.. Антивирусная защита. — М.: Академия, 2008. — 340 с. (ст. 85-94).

Вибір дидактичної технології

3 Розробка дидактичних матеріалів інноваційних технологій навчання

Ділова гра «Прес-конференція»

Тема уроку: Комп'ютерні віруси.

Місце і роль даного уроку в системі уроків по темі: Даний урок є вступним по темі комп'ютерної безпеки, на якому учні знайомляться з основними поняттями.

Мета уроку:

– освітня: познайомити учнів з терміном комп'ютерний вірус, їх видами, принципами дії, причинами розповсюдження, засобами захисту.

– розвиваюча: розвиток мовлення, мислення, пам'яті; формування навичок логічного мислення (висновок, аналіз, узагальнення, виділення головного).

– виховна: виховувати вміння працювати з партнером, поважати чужу думку, дисциплінованість, проявляти толерантність.

– ігрова: взяти інтерв'ю і на його основі підготувати статтю.

Ролі і функції учасників:

– Фахівці з комп'ютерної вірусології (3 особи) – відповідають на поставлені запитання та здійснюють допомогу журналістам у підготовці статті.

– Журналісти (не більше 9 чоловік) – задають питання спеціалістам з комп'ютерної вірусології і готують статтю для свого видання.

– 1-2 експерта – запрошуються з числа старшокласників або викладачів.

– Ведучий гри – викладач інформатики.

План уроку:

I. Оргмомент (2 хв.)

II. Підготовчий етап: налаштування на ігровий лад, пояснення правил гри, поділ на групи і розсаджування по класу, придумування назви свого видання (4 хв.).

III. Основний етап:

1. Фахівці з комп'ютерної вірусології знайомляться з новим матеріалом, а журналісти на комп'ютері роблять заготовку для майбутньої статті (4 хв.)

2. Прес-конференція (питання – відповідь) (13 хв.)

3. Написання статті (доповіді) (8 хв.)

4. Подання статті аудиторії (4 хв.)

IV. Заключний етап: підведення підсумків (коротке повторення ключових моментів уроку, оцінка діяльності кожного учасника гри) (5 хв.)

Сценарій:

Перед учасниками гри ставиться наступна ситуація: у комп'ютерному світі знову виникла вірусна епідемія. У зв'язку з цим організовується прес-конференція, на яку запрошені фахівці з комп'ютерної вірусології для роз'яснення загальних питань з комп'ютерних вірусів. Журналісти після проведення прес-конференції повинні підготувати статтю або доповідь з обговорюваної теми.

Питання для обговорення:

1. Коли і ким було введено термін «комп'ютерний вірус»?

2. Що таке комп'ютерний вірус?

3. Розкажіть принцип дії вірусу.

4. Які віруси бувають?

5. Як діють файлові віруси?

6. Як діють макровіруси?

7. Як діють мережеві віруси?

8. Які причини розповсюдження вірусів?

9. Як захистити комп'ютер від зараження вірусами?

Розподіл учнів на фахівців з комп'ютерної вірусології та журналістів відбувається за допомогою жеребкування. Фахівці з комп'ютерної вірусології та журналісти сідають обличчям один до одного (див. рис.).

Журналісти придумують назву виданню, яку представляють, або можуть скористатися назвою реального видання.

На першому етапі фахівцям з комп'ютерної вірусології надається теоретичний матеріал для ознайомлення (див. нижче). Користуючись цим матеріалом, вони будуть відповідати на питання журналістів. Тим часом журналісти отримують завдання: зробити на комп'ютері заготовку для майбутньої статті або доповіді в певній програмі. Наприклад:

Завдання для журналістів відрізняється тільки підзаголовком. Журналісти представляють у статті різні моменти обговорюваної теми (наприклад, файлові віруси, макровіруси, мережеві віруси і т.д.). Після того, як журналісти зробили заготівлю, вони повертаються на свої місця в центрі класу.

На другому етапі організовується прес-конференція. Журналістам роздаються смужки з питаннями, які пронумеровані. Бажаючий задати питання піднімає руку, після дозволу називає своє видання, називає ім'я того фахівця, кому ставить запитання і озвучує питання. Для запису відповідей журналістам надаються робочі листи з заготовками питань, якими вони будуть користуватися при написанні статті. Їх завдання коротко записати почуту відповідь, саму суть.

Після обговорення всіх питань, на третьому етапі, організується написання статті (доповіді). Всі учасники гри поділяються таким чином, щоб за комп'ютером працювало дві людини. Трьом журналістам у допомогу надається по одному спеціалісту з вірусології, інші журналісти діляться на пари.

На четвертому етапі відбувається представлення кожною парою своєї роботи. Інші учасники можуть доповнювати і задавати питання.

На завершальному етапі підводяться підсумки гри, аналіз засвоєних знань, обмін думками з приводу проведення гри, дисципліни, вдалих і невдалих виступів.

Теоретичний матеріал для фахівців з вірусології:

1. Терміну « Комп'ютерний вірус» виповнилося 20 років. Ця назва була запропоновано в 1983 році Фредом Коеном з Університету Південної Каліфорнії.

2. Комп'ютерним вірусом є програма, здатна до розмноження без участі користувача. Вона може створювати свої дублікати і впроваджувати їх в обчислювальні мережі і файли, системні області комп'ютера та інші виконувані об'єкти. При цьому дублікати зберігають здатність до подальшого поширення.

3. Комп'ютер акуратно виконує всі команди програми (листа завдань), починаючи з першої. Якщо перша команда: «скопіюй мене в дві інші програми» - то комп'ютер так і зробить – і команда-вірус потрапляє в дві інші програми. Коли комп'ютер перейде до виконання інших, вже «інфікованих» програм, вірус тим же способом стане розходитися все далі і далі по своєму комп'ютеру.

5. Основні причини появи та поширення вірусів:

· Незахищеність операційної системи.

Якщо в операційній системі присутні елементи захисту, то вірусу буде важко вразити об'єкти нападу, тому що для цього буде потрібно (як мінімум) зламати систему паролів і привілеїв. Така робота не кожному під силу.

· Широке поширення операційної системи та комп'ютерної техніки; наявність достатньо повної документації по операційній системі та комп'ютерної техніки.

Чим ширше розповсюдження операційного середовища, ніж доступніше і зрозуміліше її робота, тим простіше писати для неї програми, в тому числі і вірус.

6. Захист від вірусів:

Антивірусна програма встановлюється на комп'ютері користувача і контролює пакети, що надходять з Мережі, аналізує програмні файли та, на підставі наявної у неї бази вірусів, визначає наявність вірусів у програмах, на дисках і в пам'яті. Програма перевіряє всю що надходить у поштову скриньку кореспонденцію і визначає наявність вірусу. Антивірусна програма – обов'язковий засіб індивідуальної «гігієни» будь-якого підключеного до Мережі комп'ютера.

Міжмережевий екран – спеціальна програма, яка контролює потоки даних між Інтернетом і комп'ютером. Допускає тільки захищені з'єднання з Мережею, фільтрує шкідливі пакети даних і запобігає доступ в Інтернет додатків, доступ яким користувач не надав особисто.

Призначення гри: У даному випадку гра орієнтована на тему комп'ютерних вірусів, але також її можна проводити за будь-якої теми курсу інформатики. Для цього у вихідній ситуації представники компанії змінюють сферу діяльності і змінюється список обговорюваних питань.

Таку гру можна проводити і як урок закріплення матеріалу. Тоді гравцям не буде представлятися готовий матеріал, а вони повинні будуть ділитися наявними у них знаннями. Журналісти, скориставшись літературою, самі будуть складати питання для обговорення під час прес-конференції.

ВИСНОВОК

Методична діяльність є|з'являється| одним з елементів педагогічної діяльності, і направлена|спрямована| вона на проектування такого учбового процесу, який повинен гарантувати досягнення поставлених цілей.

Важливим|поважним| елементом підготовки до учбових занять є вивчення методичної літератури і навчально-методичної|учбово-методичної| документації| з предмету (вказівок, рекомендацій), які дозволяють більш кваліфіковано спланувати роботу, використовуючи накопичений і узагальнений досвід|дослід|.

Виконання даної курсової роботи відіграє дуже важливу роль в подальшому навчанні, вона є показником успішного управління системою навчання, так як|навчання| викладач повинен заздалегідь спроектувати весь процес, визначивши оптимальні дороги|колії| підходу до основної мети|цілі| досягненню| рівня професійної компетентності в|у| учнів|навчати|. В результаті|внаслідок| проектування створюється проект управління учбовим процесом, який реалізується за допомогою взаємодії викладача і учня.

Як висновок|висновок| слід зазначити, що в ході виконання даної роботи була проаналізована учбова документація за фахом «Обслуговування інтелектуальних інтегрованих систем», спроектована програма професійної підготовки робітника за фахом, спроектовані технології навчання з теми «Віруси. Антивірусні програми» та спроектовані креативні технології по темі «Комп’ютерні віруси».

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Эрганова Н.Е. Методика профессионального обучения. — М.: Издательский центр «Академия», 2007.

2. Бухарова Г.Д., Мазаева Л.Н., Полякова М.В. Общая и профессиональная педагогіка / Учеб. пособие. — катеринбург: Изд-во Рос. гос. проф. -пед. ун-та, 2003г. – 297 с.

3. Потеев М.И. Практикум по методике обучения во втузах. / Учеб. пособие. — М.: Высш. шк. , 1990. - 94 с.: ил.

4. Ф.Файтс, П.Джонстон, М.Кратц. Компьютерный вирус: проблемы и прогноз. — М.: Мир, 1993. — 423 с|.: ил.

5. Крис Касперски.Записки исследователя компьютерных вирусов. — Питер, 2006. — 316 с|.

6. ДенисовТ.В.. Антивирусная защита. — М.: Академия, 2008. — 340 с.

7. Куприянов А.И., Сахаров А.В., Шевцов В.А. Основы защиты информации. — М.: Академия, 2006. — 460 с.