Робота з тематичними виписками, складним планом та тезами

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 27

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів. Перекличка.

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття

3. Мотивація навчання

4. Актуалізація опорних знань (повторення вивченого)

Пам’яткатематичний виписка план теза

Як працювати з книгою

1.Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

а) прочитати титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік видання;

б) прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену на зворотному боці титульної сторінки;

в) уважно ознайомитися зі змістом, вміщеним або в кінці книги, або після титульної сторінки;

г)прочитати передмову або вступ.

2.Під час читання звернути увагу на:

а) назви окремих розділів, частин, параграфів т.ін;

б) вдумливо ставитись до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (р о з р я д к о ю, курсивом, півжирним та ін.);

в) з’ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;

г) звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки).

3.Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

а) поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

б) скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.

Пам’ятка

Як складати тези статті

1.Попередньо переглянути статтю, продумати мету, яку ви ставите перед собою, приступаючи до її опрацювання.

2.Уважно прочитати статтю, визначити її основну думку.

3.Поділити статтю на смислові частини, визначити всі мікротеми.

4.Сформулювати пункти плану, логічно пов’язавши їх між собою.

5.Сприймаючи текстову інформацію, намагатися чітко уявити, що є важливим для автора, а що для вас – як читача.

6.Вибирати для тез основні ідеї та положення, відділивши вадливі деталі від подробиць, записати їх словами автора або власними словами, розмістивши в певній послідовності.

7.Керуватися найголовнішим принципом нотування чужого тексту – не допускати перекручень змісту.

Пам’ятка

Як працювати над тематичними виписками

1.Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2.Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: “Там само”. Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: “Там само” й вказується сторінка.

3.Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.

4.Якщо під час цитування доводиться робити пропуски окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (…).

5.Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при прмямій мові.

6.Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.

7.На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним чи декількома словами передати основний зміст цитованого тексту.

5. Коментар відповідей та робіт студентів

6. Вивчення та повторення матеріалу:

170. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Складіть до нього план. Дайте відповіді на подані нижче запитання.

Все більше зростаючий потік інформації, інтерес широкого кола людей до науки, техніки, мистецтва вимагають вміння читати, робити записи почутого і прочитаного, зіставляти прочитаний матеріал з раніше відомим, систематизувати його. Вміти читати і занотовувати прочитане — необхідна риса й ознака інтелектуальної пращ. Записи роблять роботу з книгою раціональнішою, ефективнішою.

Щоб правильно, з максимальною повнотою використати книжку, людина повинна оволодіти певними навичками роботи з нею. Потрібно навчитися самостійно робити спостереження й висновки з прочитаного, точно цитувати, знаходити в книжці певні положення для підтвердження чи заперечення висунутого теоретичного положення і т. п. Складання, оформлення написів залежить від особливостей мислення, особливостей запам'ятовування та осмислення.

Написи допомагають швидко відновити в пам'яті прочитане і навіть через певний проміжок часу служать довідковим матеріалом.

Видів запису існує багато. Вибір того чи іншого з них иісшачасться конкретною метою. Якщо зміст книжки нескладний, легко засвоюється — можна обмежитися вкладанням плану роботи. Якщо вас цікавлять лише Окремі місця, то потрібно виписати саме їх (зробити виписки), а за ними скласти тези. Якщо книжка містить нову, цікаву, але важку для засвоєння інформацію, доцільно її законспектувати.

Тематичні виписки — це особливий спосіб запису вмісту почутого або прочитаного. Мета таких виписок — підготовка матеріалу для доповіді, повідомлення. Складанню виписок передує добір необхідної літератури, її значення. На цій основі складається план, відповідно до якого добираються тематичні виписки.

Виписки здебільшого робляться після читання розділу або параграфа, після осмислення їх змісту. В такому випадку вони добре доповнюють план (або тези) прочитанного, уточнюють, пояснюють їх.

Найважливіші місця з прочитаних книжок можна записати дослівно, а іноді своїми словами, якщо точне посилання на статтю, посібник, брошуру не потрібне. Найчастіше виписки оформлюються у вигляді цитат.

1. Якими видами запису прочитаного вам доводилося користуватися під час підготовки до уроків, семінарських занять?

2. Які труднощі виникали у вас під час опрацювання змісту наукової, науково-популярної, художньої літератури?

3. Які вміння потрібні людині для оволодіння культурою читання?

171. Випишіть по дві цитати з будь-якої художньої або науково-популярнвілітератури. Скористайтеся поданою на с. 72 пам'яткою та зразком оформлення виписки.

Як працювати над тематичними виписками

1. Вибрати з тексту необхідний матеріал і виписати його на картки у вигляді цитати в такій послідовності: цитата, прізвище та ініціали автора твору, назва твору, видавництво, рік і місце видання, розділ книги чи том, сторінка.

2. Якщо з цієї сторінки беруться ще цитати, то посилання на джерело робиться так: «Там само». Коли ж цитата береться з іншої сторінки книжки, то пишеться: «Там само» й вказується сторінка.

3. Чужі слова потрібно наводити з абсолютною точністю, не вириваючи їх з контексту.

4. Якщо під час цитування доводиться робити пропуски окремих слів, то в цитаті замість пропущених слів ставляться три крапки (...).

5. Цитати у вигляді самостійного речення оформляються за правилами пунктуації при прямій мові.

6. Якщо цитата є складовою частиною думки того, хто пише, то вона береться в лапки і пишеться з малої букви.

7. На полях перед цитатою або у верхній частині доцільно давати її короткий заголовок, тобто одним чи декількома словами передати основний зміст цитованого тексту.

Зразок.

ПОЕТИЧНИЙ СВІТ В. СИМОНЕНКА

"3 усіх щедрот життя В. Симоненко обирав неспокій, труд душі, боління серця. Він поспішав висловити своє ставлення до світу, ...категорично проголосити своє "за» і "проти", піднести і заперечити, олюднити створюваний світ, бо олюднення — це насамперед визначення позиції, етична оцінка життєвих явищ".

В. Моренець. На відстані серця. Літературно-критичні статті, нариси, есе.— К.: 1986.— С. 90.

172. Напишіть твір-роздум про користь самоосвіти. Доберіть аргу менти, приклади, цитати, які підтверджують ваші судження. Ско рнстаитеся тезою «У самоосвіті треба мати терпіння учня і хист педагога».

173. Пригадайте, в чому подібність і відмінність між планом, випненими і тезами. Яким стилем і типом мовлення ви скористаєтесь Щік підготовці до усної відповіді?

174. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Доведіть, що текст належить до наукового стилю мовлення. Дайте відповіді на подані нижче запитання.

У практиці роботи з книгою встановлені такі способи фіксації почутого і прочитаного — план, тези, виписки, конспект.

Відомо, що запис зберігає частину прочитаного. Він дисциплінує, змушує краще заглибитися в зміст, привчає виділяти основне, сприяє міцнішому засвоєнню, повторенню і закріпленню матеріалу.

План є попередньою формою запису прочитаного. Він передує тезам та конспекту — складнішим та вмістовнішим формам нотування. Змістовні тези неможливі без попередньо складеного чіткого плану, хоча вміст і обсяг плану та тез можуть відрізнятися. Вдало сформульовані тези включають у себе всі основні питання, які має відбивати план. Ці питання у тезах доповнюються положеннями, що розкривають окремі аспекти мікротем.

Отже, тези — це стисло сформульовані основні положення прочитаного тексту, що вбирають суть висловленого. Якщо план допомагає представити структуру тексту та назвати його основні теми, то тези розкривають суть всієї текстової інформації.

Розрізняють два види тезування — відбір авторських тез із тексту; формулювання основних положень статті чи розділу книжки власними словами.

Складання тез — важливий засіб підвищення рівня самостійної роботи, розвитку логічного мислення, МОБ-леневої культури школярів.

1. Які ви знаєте способи запису почутого і прочитаного, якими з них вам найчастіше доводиться користуватися?

2. Які є види тезування?

3. Яка послідовність у роботі над складанням тез прочитаного?

4. В яких ситуаціях людині потрібне вміння складати тези?

175. Уявіть ситуацію: ви прийшли в бібліотеку, щоб дібрати матеріал для виступу на семінарському занятті. Для цього вам потрібно дізнатись, яку інформацію можна взяти з книги і як це зробити швидко, з найменшою затратою зусиль. Пригадайте, як ви працюєте надзасвоєнням змісту статті, розділу книги та ін. Звірте свої міркування і дії з поданою на с. 74 пам'яткою.

7. Закріплення знань студентів:

176. І. Прочитайте текст. Визначте його тему, основну думку та стиль мовлення. Чи можна його назвати статтею?

Стаття — це науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті та ін. Існують різні види статей: передова, вступна, суспільно-політична, літературно-критична, мовознавча, або лінгвістична, полемічна, наукова, науково-популярна

II. Складіть тези статті і запишіть їх. Скористайтеся цими матеріалами на семінарських заняттях з мови.

8. Домашнє завдання: укласти словник будівельниказ тексту:

Технология водоочистки универсальна для всех вод. Установки состоят из нескольких связанных друг с другом металлических баков, загружаемых компактными металлами (железо, алюминий - отходы производств машиностроительного комплекса) и фильтрующими элементами. Очищаемая вода подвергается трем видам воздействия:

· окислительно-восстановительный процесс,

· коагуляция,

· фильтрация.

Обычно принятые коагулянты не вносятся извне, а образуются в самом процессе.

Расходы реагентов, параметры процесса, состав и выход шлама, кратность его циркуляции и последующей утилизации зависят от характера и степени загрязнения вод, требований к очищенной воде.Стоимость 1 м³очищенной воды зависит от этих же показателей и производительности установки.

Экономический эффект внедрения указанной технологии определяется для сточных производственных вод их повторным использованием после очистки - возврат в технический оборот, т.е. экономией воды и денежных средств.