Контролінг 2

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: “Контролінг”

Стратегічний контролінг

Система контролінгу – являє собою синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування реалізація яких забезпечує виробітку альтернативних підходів при здійсненні оперативного та стратегічного управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів діяльності підприємства.

Виходячи з вищенаведеного можна вважати, що система управлінського (внутрішноьогосподарського) обліку відобржає всі ознаки обліковоаналітичної системи і може ідентифікуватися як система контролінгу.

Виникнення управлінського обліку повязане з появою правови та економічних відносин у середині підпримства, коли бугалтерський облік почав розгляатися як одна з функцій управління.

Можна виділити наступні етапи контролінгу: кінець 18-го – кінець 19-го століття:

Швидкий розвиток мануфактурного виробництва, центром дослідження облікової проблематики стає система обліку виробничих витрат та калькуювання собівартості продукції та послуг, у сферу компетенції якої входить: облік витрат, складання кошторисів, розробка механізму контролю за витратами.

Початок 20-століття – средина 50-х років

Зростання світового капіталізму. Відбувається виділення управлінського обліку як окремої системи та паралельне функціонування двох бухгалтерії: обовязкової фінансової та “факультативної” управлінської. Управлінський облік починає займатись калькулюванням за системою стандарт COST і обліком виробленої продукції і досягненнями результатами за центрами відповідальності.

середина 50-х років – 1975

Розвиток ТНК і МНК. Відбувається впровадження методу “усіченої собівартості” або метод прямих витрат і управлінський облік розвивається як самостійна система

Оптимізаційний з 1975 року.

Ітеграція національних економік країн у єдиний світовий ринок. Контролінг набуває стратегічного характеру виходить за межі обліку, а бухгалтерія виконує функції паново-ревізійних відділів і аналітичних служб.

Основні причини розвитку контролінгу на сучасних підприємствах:

Нестабільність, як зовнішніх (інтернаціоналізація економічного життя, загострення конкуренції на внутрішніх та світових ринках) так і внутрішніх (обсяги виробництва, пошук надійних партнерів) факторів, висувають додаткові вимоги до системи управління підприємством.

Необхідність пошуку більш нових та удосконалення вже існуючих систем управління, що забезпечують гнучкість та надійність функціонування підприємства.

Істотні зміни в організації та методології системи інформаційного забезпечення.

Відсутність коментарів різних варіантів управлінських рішень

Види діяльності на підприємстві:

Операційна (те, чим займається)

Фінансова (те, що пов’язане з позичковим або з збільшенням чи зменшенням свого капіталу)

Інвестиційна (здійснення інвестування, наприклад отримання дивідендів)

Для узгодження всіх видів діяльності існує специфічна функція управління.

Сутність системи управління складається у визначенні політики підприємства на перспективу, координації підрозділів, стратегічній політиці персоналу, рішень основних задач, ведення бізнесу, при цьому окремі стадії управлінського процесу являють собою логічні зв’язки та утворюють комплекс управлінського циклуб який постійно повторюється і для якого характерний прямий та зворотній зв’язки.

Для виконання розглянутих стадій (фуекцій) управління необхідна інформація. Таку інформацію і надає система контролінгу, яка виявляє і систематизує данні про господарську діяльність.

Як підсистема в управління підприємством роль еонтролінгу складається у підтримці та наданні допомоги керівнику. Таким чином він, контролінг, разом з керівництвом складає основу управління на підприємстві і таким чином інтегрується у загальну систему управління підприємством. Беручи за основу данні бухгалтерського обліку, як джерелт інформації, служба контролінгу вивчає явища і процеси на підприємстві, виявляє слабкі місця, порівнює фактичні показники із запланованими та аналізує причини відхилення, а також пропонує заходи з покращення ситуації на підприємстві.

Основна мета контролінгу – забезпечення прибутковості та ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-насллідкових зв’язків при зіставленні виручки від реалізації продукції, робіт, послуг та затрат, а також прийняття заходів з регулювання відхилень, що виникли, та оптимізації цього співвідношення (затрати-прибуток).

Функції контролінгу:

Інформаційна

забезпечення інформацією, необхідною для поточного планування, контрорлю і прийняття оперативних управлінських рішень керівників в усіх рівнях управління підприємством.

Комунікаційна

Формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку між рівнями управління і різноманітними структурними підрозділами одного рівня

Контрольна

Оперативний контроль і оцінка результатів діяльності внутрі підрозділів і підприємства вцілому в досягненні поставленої мети підприємства. Проявляється при співставленні планових та фактичних показників для виміру та оцінки ступеня досягнення мети, встановлення допустимих границь відхилень від заданих параметрів, інтерпритація причин відхилень та розробка пропозицій щодо їх усунень чи зменшення.

Аналітична

Розробка основних підконтрольних показників, визначення ступеню впливу різних факторів на велечини кінцевого результату, розробка заходів по усуненю відхилень, що мали місце, чи які можуть мати місце в майбутньому, розрахунок та доцільність тієї чи іншої комерційної угоди.

Прогнозна

Перспективне планування і координація розвиткук підприємства у майбутньому на основі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності.

Контролінг як система включає в себе 2 основні аспекти (підсистеми): оперативний та стратегічний контролінг.

Оперативний контролінг.

Орієнтація на вннутрішне середовище підприємства.

Мета – забезпечення прибутковості і ліквідності підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків при співставленні виручки від реалізації і затрат.

Завдання:

Розробка бюджетів, кошторисів

Визначення вузьких або слабких місць для тактичного управління

Визначення всієї сукупності підконтрольних показників у відповідності із встановленими поточними цілями

Порівняльна планових та фактичних показників з метою виявлення причин, винуватців та наслідків відхилень

Аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів

Мотивація і створення систематичної інформації для прийняття поточних управлінських рішень

Стратегічний контролінг

Орієнтація на внутрішнє і зовнішнє середовище.

Мета - проведення антикризової політики, недопущення виникнення банкрутства, досягнення успіху підприємства.

Завдання:

Участь у встановленні кількісних та якісних цілей підприємства

Розробка альтернативних стратегій

Визначення критеріїв зовнішніх та внутрішеіх умов, що лежать в основі стратегічних планів

Визначення основних підконтрорльних показників у відповідності з встановленими стратегічними цілями.

Порівняння планових і фактичних занчень підконтрольних показників з метою виявлення причин, винуватців та наслідків даних відхилень.

Аналіз впливу на виконання стратегічних планів

Аналіз економічної ефективності (особливо інновацій та інвестицій).

6. Фактори, що визначають проблему організації системи контролінгу на підприємстві:

Особливості розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку:

Підлеглість бухгалтерського обліку податковим потребам

Необхідність розробки внутрішньої інформаційної системи на підприємстві

Розробка вінутрішньої звітності

Вибір класифікаційних ознак затрат

Вдосконалення методів обробки інформації

Відсутність механізмів впровадження:

Створення обліковоаналітичної системи як основи для плвнування, контролю, аналізу

Дослідження інформації потоків на підприємстві, формування основного інструментарію функціонування оперативного контролінгу

Соціально-психологічний фактор (страх перед нововведеннями, необхідність додаткового перенавчання персоналу)

Соціально-психологічній фактор

Старх перед нововведеннями, необхідність додаткового перенавчання персоналу.

Керівник на підприємстві повинен чітко знати негативні ситуації, які можкть виникнути при організації контролінгу, а також вміти уникнути їх.

Негативні ситуації Пропозиції

1. Організація за коротуий термін Застосування посталої організація контролінгу

2. Відмова від передачі повноважень Децентралізація відлповідальності таким чином, щоб кожний менеджерніс свою частку відповідальності за рішення поставлених завдань

3. Акцент на короткотермінові завдання Необхідно сформувати довгострокові завдання після чого сформувати короткострокові, які необхідно вирішити для досягнення перспективних завдань

4. Відсутність плану Кожне завдання повинне бути підкріплене графіком виконання, план дає можливість перевірити реалістичність завдання

5. Відсутність уваги до зворотнього зв’язку Кожне завдання менеджера повинне супроводжуватися каналом зворотнього зв’язку, який допомагає контролювати і дає можливість коригування у випадку необхідності

6. Відсутність періодичного навчання Різні зміни та оновлення системи потребують додаткового навчання

Насьогодні в Україні формується 3-х ступенева система нормативного регулювання системи бухгалтерського обліку.

Ступені звітності

Закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність. В Україні План ріхунків бухгалтерського обліку.

Різні методичні вказівки і положення (стандарти бухглатерського обліку)

Внутрішні робочі документи підприємства. Розробка документів 3-го ступеня входить у компетенцію керівництва підприємства та передбачає необхідність розробки складу, структури та змісту 2-го рівня внутрішньої звітності підприємства, який дозволив би крім загальних результатів по підприємству у цілому дати інформацію про результати виробничої діяльності окремих груп, видів покупців за центрами відповідальності.

Крім того у склад документів, що формуються у середині підприємства повинна входити інформація про збут продукції, яка орієнтована на споживачів. Ця інформація необхідна для оптимізації виробничих процесів на підприємстві з метою найбільш повного задоволення попиту на продукцію і максимізації швидкості товаропросування та підвищення доходності з іншої сторони.

Вищевикладене визначає взаємозв’язок контролінгу з іншими підрозділами та службами підприємства, зокрема, з службами маркетингу. Внутрішні робочі документи підприємства не повинні протирічити нормативним та законодвавчим актам більш високого порядку.