Екологічні проблеми материків і океанів

Вивчаючи географію материків і океанів, ви дізналися про численні факти того, як діяльність людини призво­дить до забруднення довкілля, до порушення природної рівноваги і створення нових - антропогенних комплексів у навколишньому світі. Як допомогти природі і що не­обхідно робити, щоб зменшити негативні наслідки еко­логічної проблеми? Чому вирішення екологічних завдань потребує міжнародного співробітництва? Яка роль геогра­фії у цьому? Дана тема допоможе вам відповісти на ці складні запитання.
Екологічні проблеми є глобальними. На сучасному етапі розвитку суспільства як ніколи гостро перед людством постала величезна кількість проблем. Найактуальніші з них екологічні проблеми, що існують на всіх континентах. Тому їх називають планетарними, або глобальними, проблемами. Вони потребують негайного вирішення і спільних зусиль усіх держав і народів світу.
Освоюючи Землю, людство настільки підірвало її «здоров'я», що в природі з'явилися кризові явища. Екологічна криза - це негативні зміни в географічній оболонці, які часто мають незворотний характер. Вони є результатом нераціональної людської діяльності і за своїми масштабами перевершують катастрофічні природні явища. Екологічна криза й саму людину поставила на межу виживання.На тлі масового зникнення диких рослин і тварин нині почастішали випадки появи й активного поширення хвороботворних вірусів, бактерій, грибів тощо. Так, близько 100 років тому з'явився вірусний грип іспанка. Нині людству загрожують глобальні епідемії пташиного гри­пу, СНІДу, який ще ЗО років тому був не відомий. Це все, стверджують науковці, є наслідком екологічної кризи.
Екологічна криза охоплює всі складові географічної оболонки, насамперед через їхнє забруднення.Воно розпочалося давно, щойно люди почали вести осілий спосіб життя. Атмосферне повітря забруднюють шкідливі гази, які надходять від транспорту та промислових підприємств. У результаті виникає парниковий ефект, що призводить до значного підвищення середньорічної температури повітря на Землі.
Шкідництво підприємств. Відомо, що підприємства - забруднювачі повітря - намагаються викидати відходи в темну пору доби. Однак саме вночі приземний шар повітря зазвичай холодніший, ніж верхні шари, адже поверхня ґрунту охолоджується і охолоджує повітря. Тож вертикальний рух повітря зупиняється і обмежується невеликим простором, а отже, шкідливі викиди підприємств накопичуються біля поверхні Землі та стають набагато отруйніші, ніж у тому випадку, якби це робилося вдень.
Природні водойми, ґрунти забруднюють сільськогосподарські, промислові та побутові брудні стоки і численні відходи - все те, що не може бути засвоєне природою і стати частиною її колообігів. Людина, на відміну від природи, в процесі своєї діяльності лишає безліч різноманітних відходів. Відомо, що один мешканець Землі викидає за рік у середньому одну тонну господарсько-побутових відходів. Ще більше їх потрапляє в географічну оболонку в результаті промислового виробництва.
Води морів і океанів забруднені здебільшого нафтою внаслідок небезпечного її транспортування . Велику небезпеку для органічного світу океанів та й для людини становить неконтрольоване захоронения на дні Світового океану десятків мільйонів тонн радіоактивних та інших токсичних відходів.«Комора» шкідливих речовин. Щорічно в океан потрапляє майже 1 млн т нафти. Головним джерелом нафтового забруднення є морський транспорт. За останні 40 років в океані зазнали аварії понад 20 нафтоналивних танкерів тоннажністю понад 300 тис. т. А як відомо, лише одна тонна нафти, розливаючись по водній поверхні, створює плівку площею 12 км2.
Велика кількість шкідливих газів і забруднювальних речовин несе смертельну загрозу всьому живому. Коли кількість населення, промислових підприємств та транспорту на Землі була незначною, забруднювальні речовини і відходи не мали таких обсягів поширення в природі, як тепер. Нині ситуація значно ускладнилася. Одним із най­серйозніших наслідків забруднення в наші дні є кислотні дощі. Вони ви­никають, коли відходи після згорання палива потрапляють до природ­ного колообігу і випадають потім на земну поверхню з атмосферними опадами. Тоді гинуть ліси , стають мертвими водойми, по­шкоджуються навіть кам'яні будівлі, виникає загроза здоров'ю людей.
Способи вирішення екологічних проблем. Нині перед людством постав вибір: чи «співпрацювати» з природою, враховуючи її закони, чи завдати їй шкоди, руйнуючи ті взаємозв'язки, що існують між природними компонентами. Майбутнє людства на планеті, як і самої планети, залежить від того, що ми сьогодні оберемо.
До найважливіших заходів, що допоможуть подолати екологічні проблеми, належить захист озонового шару від руйнування. Щоб захистити людство від згубної дії ультрафіолетового сонячного випромінювання, необхідно зменшити викиди в атмосферу хімічних сполук, які руйнують озоновий шар, перед­усім фреонів (сполук хлору, фтору та вуг­леводнів).
Наслідки парникового ефекту, що призводить до глобального потепління клімату, можна зменшити, припинивши знищення вологих екваторіальних лісів, які виконують роль своєрідних фільтрів, що поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень.
Зменшення наслідків кислотних дощів та інших забруднень повітря, води й ґрунту потребує установки фільтрів на промислових підприємствах та транспор­ті, використання замкнутого господарського циклу водокористування, застосування нехімічних добрив у сільському господарстві, впровадження ефективних методів використання лісових та інших ресурсів, переробки відходів та ін.
Щоб уникнути руйнування родючого шару ґрунтів, потрібно дбати про екологічно чисте землеробство. Так, органічні добрива краще затримують воду, пере­шкоджають висиханню та вивітрюванню ґрунтів. Утім сприяють зменшенню ерозії ґрунтів навіть розміри ни­ви: чим менші ділянки за площею, тим менше винос перегною з поля.
Наведені приклади практичних заходів, які сприятимуть вирішенню екологічних проблем і призупиненню кризових явищ, не будуть достатніми і дієвими, якщо людство не змінить свого ставлення до природи Землі, не навчиться поважати її закони і враховувати їх у своїй життєдіяльності.Загальні завдання у вирішенні міжнародних екологічних проблем.
Протягом останніх десятиріч у світі склалася досить розгалужена система міжнародного співробітництва, спрямована на вирішення проблем взаємодії людини і природи. Основними складовими системи є різні організації ООЇІ, передусім Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕ 11)
У світовій практиці співробітництва значне місце посідають міжурядові програми, міждержавні багатосторонні та двосторонні програми (наприклад, з охорони від забруднення вод Рейну, Дунаю, Чорного моря, забруднення атмосфери в Європі тощо). Існують і глобальні природоохоронні проекти, пов'язані, наприклад, з вивченням стану озонового шару Землі, який останнім часом значно порушений,збереження недоторканою природи Антарктиди, Емблема ЮНЕП вирішення проблем забруднення Світового океану, глобальної зміни клімату тощо. Крім того, нині діє велика кількість різних міжнародних неурядо­вих організацій. Вони опікуються окремими аспектами глобальних проблем навколишнього середовища. Наприклад, Міжнародний союз охорони природи (МСОП) не лише бере участь у розробці наукових основ охорони так званої дикої природи, а й проводить широкі прак­тичні програми з метою її збереження . Так, останнім часом з ініціативи МСОП було засновано багато нових природоохоронних територій. (Пригадайте їхні головні типи.) МСОП також публікує Червоний список видів організмів, яким загрожує знищення.
У справі врятування нашої оселі - планети Земля беруть активну участь і громадські рухи та організації. Яскравим представником їх є екологічна організація «Зелений світ» («Грінпіс»), осередки якої створено і в Україні.
Серед інших міжнародних організацій варто згадати організацію «Друзі Землі», яка виступає захисником тваринного світу та довкіл­ля. А організація «Оксфам» бере участь у довгострокових програмах з удосконалення землеробства, охорони здоров'я та поліпшення умов життя людей у бідних країнах, здійснює гуманітарну допомогу під час стихійних лих, екологічних катастроф тощо. «Міжнародна організація за виживання» проводить заходи щодо збереження корінних мешканців материків і місцевого довкілля.
Роль географії у вирішенні екологічних проблем. Географічна наука має ключове значення для вирішення проблем взаємодії людини і природи. Це зумовлено її комплексним підходом до вивчення приро­ди материків і океанів. Тому саме географи беруть активну участь у національних і міжнародних проектах, спрямованих на вивчення та збереження географічної оболонки.
Усвідомлення людиною складності екологічних проблем сприяло появі такого методу географічних досліджень природних явищ, як моніторинг. Моніторинг (з латинської мови - «той, що нагадує, по­переджає ») - постійне всебічне спостереження й оцінка стану природи, що відчуває антропогенний вплив. Кінцева мета моніторингу — розробка заходів раціонального використання природних ресурсів, запобігання забрудненню природного середовища, збереження при­родної рівноваги.
Моніторинг - основа для наукового географічного прогнозу, який дає змогу передбачати негативні явища, що можуть розвиватися в природних комплексах. Значний обсяг інформації, яку при цьому одержують, допомагає не лише реєструвати, а й прогнозувати (перед­бачати) певні зміни, що виникають у природі в результаті господарської діяльності людини. Географічні прогнози бувають метеорологічними (наприклад, прогнози погоди), гідрологічними (попередження про повені, схід снігових лавин), геоморфологічними - виявлення районів утворення зсувів, обвалів тощо. Однак найефективнішими є комплексні прогнози, тобто ті, які передбачають майбутні зміни в природному комплексі материків і океанів у цілому.
Теперішніх і майбутніх взаємовідносин людства з природою стосу­ються матеріали визначних міжнародних форумів, що проводяться у світі. Серед них рішення ООН у Ріо-де-Жанейро (1992 р.) з проблем охорони природи і сталого розвитку суспільства та програма ООН «Глобальна екологічна перспектива». У цих документах сформульо­вані конкретні завдання вирішення нагальних екологічних проблем людства.