Екологічний моніторинг в Чернівецькій області

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький торговельно-економічний інститут

Київського Національного торговельно-економічного університету

ДОПОВІДЬ

на тему

Екологічний моніторинг в Чернівецькій області

Виконали:

студенти I курсу 111 групи

Спец.:«Економіка підприємства»

Білоус Анастасія,

Будняк Тетяна,

Грижинку Іван-Семен

Чернівці 2010

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування.

Основні задачі екологічного моніторингу: спостереження за станом біосфери, оцінка і прогноз її стану, визначення ступеня антропогенного впливу на навколишнє середовище, виявлення факторів і джерел впливу. В кінцевому випадку метою моніторингу навколишнього середовища є оптимізація відносин людини з природою, екологічна орієнтація господарської діяльності.

Отже, моніторинг довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково - обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в цій проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базується на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Ця проблема на сучасному етапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’єктивна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованого стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економічного партнерства між суб’єктами підприємництва, між іноземними партнерами, на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації.

Вивчення, аналіз та узагальнення практики застосування законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається здійснювати у двох напрямах:

1. Складання і затвердження екологічних нормативів природо-користування (стосовно надр, грунтів, води, повітря, рослинності тощо);

2. Складання і затвердження комплексу еколого - економічних показників державного контролю за станом довкілля та діяльністю господарчих структур.

Державне регулювання у цій сфері не може існувати без ефективної системи нагляду за станом середовища, тобто без системи постійно діючого моніторінгу.

Екологічний моніторинг довкілля є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності за допомогою засобів інформатизації і забезпечує регулярну оцінку і прогнозування стану середовища життєдіяльності суспільства та умов функціонування екосистем для прийняття управлінських рішень щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища та раціонального природокористування. Створення і функціонування Державної системи екологічного моніторингу довкілля повинно сприяти здійсненню державної екологічної політики, яка передбачає:

Екологічно раціональне використання природного та соціально-економічного потенціалу держави, збереження сприятливого середовища життєдіяльності суспільства;

Соціально-екологічне та економічно-раціональне вирішення проблем, які виникають в результаті забруднення довкілля, небезпечних природних явищ, техногенних аварій та катастроф;

Екологічний моніторинг довкілля здійснюється за довгостроковою Державною програмою, яка визначає спільні, узгоджені за цілями, завданнями, територіями та об’єктами, часом (періодичністю) і засобами виконання дії відомчих органів державної виконавчої влади, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності.

Суб’єктами Державної системи екологічного моніторингу довкілля, відповідальними за обов’язкове здійснення Державної програми екомоніторингу довкілля, є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які згідно з своєю компетенцією отримують і обробляють дані про стан довкілля і виробляють відповідні рішення щодо нормалізації або поліпшення екологічної обстановки, раціонального використання і забезпечення якості природних ресурсів.

Регіональний екологічний моніторинг (РЕМ) – це спостереження за природними і техногенними процесами і явищами в межах будь-якого регіону, аналіз їх впливу на місцеві екосистеми, на основі сучасних ноосфер них підходів та прогноз екологічної ситуації для вироблення ефективної екологічної політики в регіоні.

Завдяки проведенню регіонального екологічного моніторингу прискорюється екологічний розвиток того або іншого регіону, відбувається вдосконалення соціальних структур останнього, відбувається прискорення процесу ефективного розв’язання екологічних проблем, використання фактора економіко - географічного стану регіону тощо. Специфікою регіонального моніторингу має бути акцентування уваги на тих специфічних природних і техногенних особливостях області, які є основними, що впливають на життя екосистем та здоров'я людей і які вимагають своїх специфічних методів спостережень, відбору проб і т.д.

На сьогодні моніторингові спостереження проводяться за наступними складовими навколишнього природного середовища:

· повітряне середовище;

· водне середовище;

· тваринний і рослинний світ;

· ґрунт;

· клімат.

В Чернівецькій області створена система моніторингу довкілля (далі – ОСМД). Ця інформаційна структура об’єднує організації, що здійснюють екологічні спостереження, і промислові підприємства, які забруднюють природне середовище або можуть своєю діяльністю негативно впливати на стан довкілля чи на його складові.

В аналітичних підрозділах ОСМД виконуються аналіз та обробка проб складових довкілля. На структурній схемі обласної системи моніторингу довкілля показані організації, які входять до її складу та основні інформаційні потоки, якими надходить моніторингова інформація.

Склад ОСМД не є постійним і збільшується за рахунок включення в систему нових установ і підприємств, тим паче, що на найближчі роки прогнозується зростання промисловості, розвиток підприємницької діяльності. Це – охоплення нових територій системою екологічних спостережень, включення до неї нових складових, в тому числі – контроль стану біологічних ресурсів. Тож очікуємо суттєвого збільшення обсягів інформації, яка підлягає узагальненню.

ОСМД створювалась як регіональна складова державної системи моніторингу довкілля . Інформація, що надходить, попередньо обробляється і передається до регіонального центру моніторингу довкілля держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області, де вона розподіляється за напрямками, аналізується та оцінюється.

Передбачений обмін інформацією з комісією техногенно-екологічної безпеки Чернівецької облдержадміністрації, обласною міжвідомчою комісію з питань моніторингу довкілля, засобами масової інформації, в тому числі електронними, а також з аналогічними системами моніторингу сусідніх областей.

На сьогодні ОСМД контролює стан таких складових природних ресурсів:

* водні ресурси – поверхневі води, зворотні води, питна вода, рівень ґрунтових вод;

* атмосферне повітря – стан атмосферного повітря в м. Чернівці, викиди промислових підприємств, загальні викиди шкідливих речовин з розбивкою по районах області та за видами економічної діяльності;

* ґрунти – сільськогосподарського призначення, в місцях проживання та відпочинку населення, в межах санітарно-захисних зон головних промислових підприємств області;

* стан активізації екзогенних процесів на території області – зсуви, підтоплення, карстові явища, селі, землетруси;

* стан біоресурсів – лісів, мисливської фауни, сільськогосподарської рослинності та продукції.

Зростання і накопичення екологічної інформації про стан довкілля в електронному вигляді означає необхідність переходу з ручного та напівавтоматичного отримання і обробки інформації до максимально комп’ютеризованих способів з використанням спеціального програмного забезпечення. Розробка такої автоматизованої системи передбачена обласною програмою «Еко-Моніторинг». Виходячи з регіональних природних особливостей, у рамках програми були визначені головні пріоритети екологічного моніторингу в області, розроблена система кодування екологічної інформації – пунктів спостереження, суб’єктів моніторингу, постійно ведеться Кадастр точок спостереження, створена база документів регіонального значення – законодавча основа інтеграції мереж спостереження організацій, які увійшли в ОСМД. Вона складається з двосторонніх угод між суб’єктами екологічного моніторингу в області, Положень про обласні та районні центри моніторингу довкілля, технічні завдання на обласні та районні центри, Положення про ОСМД, Положення про інформаційну взаємодію організацій, які виконують екологічні спостереження в області та ін.

Інформація з даними екологічного моніторингу узагальнюється в держуправлінні у вигляді звітів та у відповідності до вимог чинного законодавства оприлюднюється в засобах масової інформації – як звичайних, так і електронних. Одним з таких звітів є оцінка стану поверхневих вод річок Дністер, Прут, Сірет за методикою розрахунку коефіцієнта забрудненості, яка прийнята в Мінприроді. Дані екологічного моніторингу використовуються при підготовці щоквартального екологічного вісника Мінприроди та при підготовці матеріалів для щорічного звіту Мінприроди про стан довкілля в Україні.

В держуправлінні екологічна інформація наноситься на карти-схеми Чернівецької області. Електронні копії карт-схем розташовані на Інтернет-порталі Мінприроди в рубриці «Екологічний моніторинг у Чернівецькій області». На майбутнє передбачається розробка відповідних схем для пунктів спостереження за викидами та пунктів контролю за станом біоресурсів в області. Карти-схеми будуть використані для узагальнення інформації про стан відповідного природного ресурсу. Нині така розроблена для річки Черемош. Карти-основи та карти-схеми вигідно відрізняються від інших видів подання інформації наочністю та можливістю співвідносити різні види інформації та можуть бути використані для показу комплексних пунктів екологічного моніторингу, здійснення комплексної оцінки екологічного стану в області. Це може стати першим кроком для прогнозування екологічної ситуації в регіоні.

Найгостріша з виявлених проблем – відсутність уніфікованого в рамках Мінприроди програмного забезпечення для виконання завдань екологічного моніторингу. Наступне важливе питання – своєчасність і достовірність даних, які надходять з районних та обласних центрів моніторингу. Бо, на жаль, інформація надходить у вигляді протоколів або звітів переважно в паперовому вигляді і тільки подеколи – в електронному.

Для покращення ситуації відновлюється діяльність регіональної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля, зокрема, таких її функцій:

* контроль виконання заходів, які передбачені обласною програмою «Еко-Моніторинг», в тому числі спрямованих на вдосконалення мереж спостереження, створення комп’ютерної системи передачі та аналізу даних, ведення екологічного банку даних області, зв’язку з урядовою інформаційно-аналітичною системою та іншими інформаційними системами.

* координація дій, спрямованих на зміцнення інформаційної інтеграції організацій – суб’єктів обласного екологічного моніторингу, вирішення питань оперативності та якості в наданні інформації до обласної системи моніторингу довкілля.

16. Моніторинг довкілля

Таблиця 1Система спостережень за станом довкілля

17. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства

Таблиця 2

20. Планування природоохоронної діяльності

Таблиця 3.Перелік регіональних (місцевих) природоохоронних програм