Вдосконалення ефективності розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області

Виступ

Шановний голово, шановні члени ДЕК.

Тема “Вдосконалення ефективності розвитку сільського зеленого туризму у Львівській області”

Актуальність вивчення розвитку сільського зеленого туризму полягає в тому, що:

1) Львівщина володіє значним рекреаційним потенціалом, що зараз є ще мало освоєним і потребує пошуку ефективних стимулів для його раціонального використання у відпочинково-туристичних цілях;

2) розвиток сільського відпочинку стимулює мале підприємництво, важливе для економіки нашої області на сучасному етапі;

3) поширення цього виду туризму вирішує ряд напружених соціальних проблем, таких, наприклад, як безробіття;

4) сільський відпочинок сприяє зміні екологічної свідомості населення і тому здатний відігравати важливу роль у збереженні довкілля;

5) цей вид відпочинку виховує національно-патріотичні почуття.

Наукова новизна роботи полягає в узагальненні розпорошених досліджень про сільський зелений туризм на Львівщині та визначенні перспектив його розвитку на основі SWОТ- аналізу.

Мета дослідження – розробка рекомендацій з організації та розвитку сільського зеленого туризму Львівщини зумовила такі завдання:

• вивчити передумови організації сільського відпочинку у Львівській області;

• визначити структуру планування менеджменту та маркетингу у сільській місцевості;

• встановити переваги та недоліки сільських місцевостей Львівщини, на основі чого з’ясувати можливі негативні й позитивні моменти розвитку сільського відпочинку у майбутньому, сформулювати перспективи розвитку сільського відпочинку у Карпатському регіоні;

• розробити низку рекомендацій з організації сільського відпочинку.

Об’єктом дослідження є сільський зелений туризм у Львівській області.

Предмет дослідження – еколого-економічні відносини, пов'язані із організацією відпочинку у сільських місцевостях Львівщини.

У даному дослідженні використовувалися статистичні матеріали Львівського обласного Центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму.

Практична цінність роботи полягає у можливості її широкого використання у розробці проектів розвитку сільського зеленого туризму та у тренінгах і семінарах з організації сільського зеленого туризму на території України.

Сільський зелений туризм дає змогу селянам поліпшити фінансово-економічний стан їх та їхніх родин, одержати додаткові кошти для розширення основного виду діяльності – сільськогосподарського виробництва, значною мірою вирішити проблему зростаючого на селі безробіття, використати незадіяні ресурси, а також має культурне, пізнавальне та оздоровчо-рекреаційне значення, що загалом відповідає основним потенційним функціям сільського зеленого туризму як соціально-економічного явища та виду підприємницької діяльності на селі. Тобто ефективність сільського зеленого туризму, його діяльність має широкий соціально-економічний характер.

При цьому ефективність діяльності логічно розглядати в трьох основних аспектах залежно від спрямованості реалізації її функцій:

- ефективність для господарства (чи його власника);

- ефективність для навколишнього соціально-економічного середовища;

- ефективність для самого туриста (рис.1 – 3).

Визначення економічної ефективності діяльності сільського зеленого туризму господарство не потребує винайдення особливих підходів і цілком може здійснюватись на основі використання традиційних показників ефективності – рентабельності туристичної діяльності загалом, собівартості одиниці продукції (в нашому дослідженні – послуг) тощо. Такий підхід загалом відповідає теорії ефективності, за якою економічна ефективність характеризує ефективність функціонування матеріально-технічної бази, продуктивних сил суспільства і визначається рівнем використання виробничих ресурсів через порівняння ефекту з ресурсами (або їх витратами), залученими до його одержання. Тобто суть підвищення ефективності виробничого технологічного процесу полягає в тому, щоб виробляти більше за допомогою тієї самої кількості праці або виробляти стільки ж і навіть більше за допомогою меншої кількості праці. Тому економічна ефективність сільського зеленого туризму, діяльність для власника господарства полягає у підвищенні виходу суми ефекту з одиниці ресурсів. При цьому як ефект вочевидь повинен вживатись розмір прибутку – найбільш кумулятивний його вираз.

Проте специфіка цього виду діяльності допускає залучення й специфічних показників, зокрема таких, як частка прибутку від агротуристичної діяльності у загальних доходах господарства (чи навіть сільськогосподарського підприємства), а також розмір доходу (прибутку) з одиниці корисної площі (див. рис.1).

Для соціально-економічного середовища сільської території, на якій розвивається сільський зелений туризм, його економічна ефективність, головним чином, проявлятиметься у зростанні доходів на одну сільську сім’ю, відрахувань до місцевого бюджету, у розвитку дорожньої та комунікаційної мережі, в активізації місцевої торгівлі та у розвитку локальної інфраструктури (див. рис.2).

Рис.1. Показники ефективності агротуристичної діяльності для агротуристичногогосподарства.

Рис.1. Показники ефективності сільського зеленого туризму для сільської території.

Як бачимо, окремі з перелічених показників певною мірою виходять за межі традиційного розуміння показників економічної ефективності, що ґрунтуються на співвідношенні ефекту із затратами на його одержання.

Об’єктивно доцільно також розглядати економічну ефективність сільського зеленого туризму і з погляду його учасників – туристів (див. рис. 3). У цьому разі виправданим є підхід до оцінки цієї ефективності на основі альтернативної вартості (або вартості втрачених можливостей). Такий підхід ґрунтується на ступені раціональності економічного вибору та економічному рахунку або принципі раціональності господарювання. Йдеться про те, що турист економічну вигоду (ту саму економічну ефективність!) від сільського зеленого відпочинку для себе може визначити елементарно, порівнюючи витрати на відпочинок, які йому довелося зробити в туристичному господарстві, з можливими витратами на аналогічний за рівнем відпочинок в іншій сфері туристичного бізнесу.

Рис.3. Показники ефективності сільського зеленого туризму для споживача туристичних послуг –туриста.

За результатами проведеного анкетування складено своєрідний профіль ефективності агротуризму (табл.2.1).

Як видно з одержаних даних, оцінюючи позитивний вплив розвитку туризму для свого господарства, своєї родини та всієї сільської території, перевагу власники агротуристичних господарств надають все-таки матеріальним чинникам: для себе – це зростання доходів свого господарства і своєї родини, активізація сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов’язане зі збільшенням споживачів його продукції; для території – розвиток інфраструктури і зменшення безробіття.

Таблиця 2.1

Профіль ефективності розвитку сільського зеленого туризму в західних областях України

Як видно з результатів розрахунків, у регіонах, де за останні три роки має місце відносно вищий рівень розвитку сільського зеленого туризму, можна простежується й певна активізація сільськогосподарського виробництва, що можна оцінити порівнянням обсягів виробництва сільсько-господарської продукції, зокрема таких її видів, як овочі, фрукти, яйця, м’ясо птиці, м’ясо кролів (див. табл. 2.2). І хоча цей ріст поки що досить незначний, можна все-таки констатувати його наявність. Це цілком справедливо пояснюється збільшенням можливості реалізації такої продукції відпочивальникам в туристичних господарствах цих регіонів як через безпосереднє споживання продукції останніми під час відпочинку, так і реалізацію їм цієї продукції про запас до їх домівок у місті.

Таблиця 2.2

Показники динаміки виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в окремих районах західних областей України

Також, важливим чинником є відсутність у потенційних бізнесменів у цій галузі потрібних знань і досвіду (табл.2.3).

Таблиця 2.3

Результати опитування респондентів щодо їх оцінки важливості окремих чинників, які гальмують розвиток сільського зеленого туризму

Таким чином, чинники, які формують можливості розвитку сільського зеленого туризму та визначають його ефективність, можна розділити на дві основні групи: зовнішні і внутрішні (рис.4).

Рис. 4. Класифікація основних чинників розвитку сільського зеленого туризму.

Як видно зі схеми на рис. 4, державна підтримка розвитку сільського зеленого туризму може розглядатись і як нормативний, і як економічний чинник, оскільки розвиток законодавчої бази є прерогативою держави настільки ж, як і створення економічних умов для розвитку сільського зеленого туризму як виду бізнесової діяльності та як способу диверсифікації підприємницької діяльності в сільських територіях і форми нетрадиційної зайнятості вільної від праці у роботодавця частини сільського населення.

Ретельно розроблений SWOT-аналіз становить переломний етап процесу стратегічного планування і допомагає під час початку і розвитку бізнесу.

Для визначення стратегій розвитку сільського зеленого туризму на Львівщині ми повинні провести ґрунтовний аналіз слабких сторін розвитку та перешкод, що з них випливають. Такий аналіз дозволить нам об'єктивно оцінити можливості розвитку цього виду туризму та також розробити ефективні заходи щодо упередження можливих проблем. В свою чергу, розгляд сильних сторін дозволить нам визначити потенційні можливості Львівської області та розробити ефективну стратегію щодо їхнього подальшого збільшення атрактивності Львівщини як регіону сприятливого для розвитку сільського зеленого туризму.

Кожна з областей Карпатського регіону має свою спеціалізацію в туристичних продуктах (табл. 3.1). Проаналізовані каталоги туристичних послуг трьох карпатських областей дозволили встановити найбільш поширені туристичні продукти для кожної з областей. Зокрема, на Львівщині популярними є сільські вечорниці та зимові розваги. А для порівняння, в Івано-Франківській і Закарпатській областях поширеними є участь туристів у народних святах і обрядах, відвідування народних умільців, прогулянки на конях.

Таблиця 3.1.

Основні види агротуристичних продуктів Львівщини та Карпатського регіону(за матеріалами каталогів сільського туризму)

+ - поширені ++ - досить поширені

Ціни на послуги сільського туризму дуже прийнятні, що зумовлює інтерес до них місцевих клієнтів. Вартість повного пансіону в сільському домі коливається у ціновому діапазоні від 3,5 долара США в не дуже відомому регіоні до 20 доларів США у традиційних туристичних місцевостях у розпал туристичного сезону.Вивчені нами ціни за матеріалами каталогів і веб-сторінок дозволили встановити коливання рівня цін на послуги в трьох карпатських областях (табл.3.2).

Таблиця 3.2.

Рівень цін на послуги сільського туризмуу Карпатському регіоні

* - нічліг в оселях низького і середнього стандарту

** - нічліг в оселях підвищеної комфортності

В Україні сільський туризм як форма діяльності сільського та форма відпочинку міського населення відбувся завдяки ініціативі всеукраїнського громадського об’єднання – Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму, її 18 обласних осередків та фінансовій підтримці міжнародних благодійних фондів (рис. 5 і 6). За останні роки на цю тему реалізовано майже 30 проектів. Абсолютна більшість проектів вирішувала проблеми доступу до інформації та популяризації нової сфери відпочинку на селі. Разом з тим сільське населення після участі в роботі семінарів та тренінгів в своїй подальшій діяльності залишалося поза правового поля, не маючи достатнього рівня знань, кваліфікованих рекомендацій, навчальних посібників та відповідного статусу, що не сприяє розвитку сфери відпочинку на селі, як високоякісного туристичного продукту. В такій ситуації незахищеними, окрім сільських господарів опиняються і їх клієнти.

Основні функції Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму такі:

• стратегічне планування сільського відпочинку в Україні;

• презентація сільського відпочинку на внутрішньому та міжнародному ринках;

• розробка й впровадження громадських стандартів якості;

• забезпечення підготовки кадрів для сільського організації відпочинку;

• рекламно-інформаційне забезпечення;

• разом із місцевими органами самоврядування вирішення питань зайнятості сільського населення, покращення технічної інфраструктури та благоустрою сіл, а також збереження історико-культурної спадщини та довкілля. Керівництво Спілкою здійснюється Правлінням, яке складається з представників основних сільських відпочинкових регіонів України. Передбачається існування постійної групи Радників, що представлятимуть інституції, які займаються розвитком сільського відпочинку. Всеукраїнська Спілка співпрацюватиме з професіоналами у галузі розвитку сільських територій, організації відпочинку, маркетингу, збереження культурної спадщини й довкілля, класифікації нічліжної бази.

У Львівському регіоні значна увага приділяється маркетинговій діяльності в галузі сільського туризму. Нами було досліджено функціонування консультаційно-маркетингової агенції при Львівському обласному Центрі сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Її було створено в 2001 році в рамках проекту, фінансованого Посольством США в Україні. Ця агенція забезпечує інформаційно-консультаційну підтримку господарів та організаторів сільського туризму (рис. 7).

Рис. 5 Організаційна структура Всеукраїнської Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні – національний рівень

Рис. 6 Функціональна структура Львівського обласного Центру сприяння розвитку сільського зеленого туризму

Рис. 7. Структурна схема Львівської консультаційно-маркетингової агенції сільського туризму