Доклад з презентацією

Темою моєї кваліфікаційної роботи є структура системи вправ з
математики.
Актуальність теми кваліфікаційної роботи полягає у наявністю
проблеми осучаснення змісту і системи вправ підручників математики у
контексті реалізації провідних методологічних підходів (компетентісний,
особистісне орієнтований, діяльнісний, аксіологічний, розвивальний) і
особливостей розвитку сучасного підростаючого покоління.
У Концептуальних засадах реформування середньої школи
зазначається, що у сучасному складному світі дитині недостатньо дати лише
знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння,
взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві
компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та
праці. Усе це слід врахувати під час створення підручників математики для
нової української школи.
Таким чином, предметом кваліфікаційної роботи є методика
використання вправ з математики.
Об’єкт дослідження – вправи на уроках математики.
Мета роботи – проаналізувати структуру системи вправ з математики.
1) Проаналізувати методичну літературу з проблеми дослідження.
2) Визначити роль і місце вправ у курсі математики.
3) Охарактеризувати систему вправ з математики як основу
формування критичного мислення школярів
4) Розробити конспект уроку з використанням різноманітних систем
вправ.
Для розв’язання даних завдань використано такі методи дослідження:
аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація та узагальнення
теоретичних даних, представлених у психолого-педагогічній літературі;
інтерв’ювання здобувачів освіти спостереження.

У першої главі кваліфікаційної роботи були розглянуті теоретичні
основи формування структури систем вправ з математики і визначено, що:
Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію за
допомогою логіки та особистісно-психологічного підходу для того, аби
застосовувати отримані результати, як до стандартних, так і до
нестандартних ситуацій, запитань та проблем.
При розробці вправ з математики які б забезпечили формування
критичного мислення необхідно підкреслити:
– запровадження орієнтовної системи вправ може здійснюватися у
традиційних формах навчання, а також під час виховних заходів
математичного спрямування;
– вправи розроблені з розрахунком забезпечення формування в
учнів кожної з визначених нами ознак критичного мислення;
– кожна з розроблених нами вправ має психологічно закріпити
звичку та вміння критично мислити в тих чи інших ситуаціях , набувати
досвіду такого мислення на конкретному навчальному матеріалі;
– описанні нами вправи є основою для творчого використання
відповідно до конкретних умов, особливостей учнів та змісту навчального
матеріалу з математики;
– велике насичення уроку спеціальними вправами прийомами не
сприяє виробленню потрібних умінь та навичок , адже вони розривають урок
і при неправильному використанні можуть знизити активність класу. Тому
вправи для формування критичного мислення слід вводити дозовано та
впродовж тривалого періоду часу.
Вправи є найпоширенішим видом самостійної роботи. їх роль при
осмисленні та закріпленні знань, розвитку мислення учнів досить велика.
Особливо ефективна система вправ, що враховує індивідуальні можливості
учня.
За метою призначення вправи поділяють на три групи:

1. Вправи для вивчення матеріалу, набуття умінь та навичок:
підготовчі, пробні, призначені для виконання дій за зразком, схемою,
заданим приписом.
2. Вправи для закріплення вивченого матеріалу.
3. Контрольні завдання для перевірки глибини засвоєння знань.
Типові помилки в організації та проведенні вправ:
- вправи бувають випадковими, не становлять собою частини
продуманої системи;
- вправи частіше проводяться фронтально, не індивідуалізуються;
- учень не отримує своєчасних вказівок про допущені помилки та
правильний спосіб дій.
У другому розділі розглянута методика формування структури системи
вправ з математики, та визначено, що:
На сьогодні не існує єдиної трактовки поняття «задача» навіть стосовно
математики. Сучасні підходи до означення цього поняття можна об’єднати в
дві групи, залежно від того як вирішується питання про відношення задачі та
суб’єкта, що її розв’язує. Авторами першої групи задача трактується як
ситуація зовнішньої діяльності, що може бути проаналізована і описана
незалежно від суб’єкта, який виконує діяльність.
Так трактують поняття «задача» в кібернетиці та методиці навчання
математики. Автори другої групи тлумачать термін «задача» як суб’єктивне
психологічне відображення тієї зовнішньої ситуації, у якій розгортається
цілеспрямована діяльність суб’єкта.
Система задач і вправ у підручниках математики має складну
структуру і складається з кількох компонентів (підсистем):
– задачі до розділів, що відповідають змісту програми;
– задачі на повторення вивченого за рік матеріалу;
– задачі підвищеної трудності та складності;
– задачі для підсумкового контролю навчальних досягнень учнів.
Для підручників математики характерними є такі види задач:

за вимогами сформульованими в їх умовах (обчислення, доведення,
дослідження, побудову, перетворення);
за кількістю даних вхідної інформації (визначені, перевизначені,
недовизначені);
за методичним призначенням (для усного розв’язування, письмового,
контролю, практичні);
за видами мисленєвої діяльності (алгоритмічні, напівалгоритмічні,
евристичні);
за рівнями складності та трудності (прості, легкі, важкі, складні) тощо.
У підручнику, нами розроблено зміст і форми організації проектної
діяльності учнів для таких тем:
Стандартний вигляд числа у різних галузях знань.
Історія розвитку числа.
Рівняння у впродовж віків і способи їх розв’язання.
У новому підручнику Геометрія, нами пропонується 4 теми для
проектної діяльності:
Розрізання і складання чотирикутників.
Подібність і самоподібність.
Прямокутні трикутники в історичних задачах.
Складання прикладних задач про площі фігур.
Основні принципи побудови підручників математики:
поєднання науковості та доступності;
реалізація пропедевтики та наступності;
збалансування теорії та практики;
диференціація та інтеграція;
урізноманітнення системи задач;
забезпечення різних форм і видів діяльності учнів; - розвиток і
виховання учнів.
Таким чином, за підсумками написання кваліфікаційної роботи, можна
зробити наступні висновки:

Навчання математики є складовою частиною навчання взагалі, і на
нього поширюються всі дидактичні принципи, які визначають загальні риси
процесу навчання незалежно від специфіки даного навчального предмета. У
свою чергу, ці риси зумовлюють особливості системи навчання цього
предмета, відображені в методичних принципах.