Перерізи Винесені і накладні перерізи Штрихування перерізів

Тема: Перерізи. Винесені і накладні перерізи. Штрихування перерізів.

Мета: Ознайомити учнів з перерізами, дати аналіз, поглибити знання.

Тип заняття: комбіноване.

Міжпредметні зв’язки: геометрія, теоретична механіка, трудове навчання.

Наочні посібники: креслярські інструменти, демонстраційні матеріали, роз даткові матеріали.

Література: А.М.Хаскін; С.К.Боголюбов.

Хід уроку:

1. Підготовчий етап:

а) перевірка присутності;

б) перевірка готовності.

2. Основний етап:

а) повідомлення теми;

б) опитування (усне і показове);

в) виклад нового матеріалу;

г) закріплення нового матеріалу при перевірці знань по картках програмового контролю.

3. Заключний етап:

а) оцінювання знань;

б) домашнє завдання;

в) відповіді на можливі запитання студентів;

г) загальні висновки.

Перерізи

Крім виглядів і розрізів на робочих кресленнях досить часто застосовують перерізи. За їх допомогою у тому чи іншому місці виявляють поперечну форму деталі. Суть цього способу наочно зображено на рис.229. Для виявляння поперечної форми і глибини шпонкової канавки валик умовно розсічено площиною, перпендикулярною до його осі. Ця площина висунута і на ній видно фігуру, яка утворилася внаслідок розсічення. Щоб зобразити фігуру перерізу в натуральну величину, її повертають до положення, паралельного площині проекцій.

Перерізом називають зображення фігури, яке утворюється при умовному пересіченні деталі однією або кількома площинами.

У перерізі показують лише те, що є в січній площині. Частину деталі, розташовану за січною площиною, у перерізі не показують.

Для утворення перерізу треба:

а) у належному місці креслення провести січну площину;

б) фігуру, утворену в перерізі, повернути в положення, паралельне площині проекції;

в) на вільному місці поля креслення побудувати переріз і в разі потреби оформити його написом.

Перерізом, як і розріз, є зображенням умовним. Умовність полягає, по-перше, в тому, що січну площину проводять уявно, а по-друге, в тому, що фігура, утворена в перерізі, окремо від предмета не існує, але ми її умовно відриваємо і зображуємо на полі креслення.

Перерізи поділяють на такі, що входять до складу розрізів, і такі, що існують як самостійні зображення. Останні в свою чергу поділяють на винесені і накладені перерізи. Перерізи називаються винесеними, якщо вони виконані окремо від відповідного зображення. Їх обводять суцільною основною лінією і штрихують під кутом 45 ^о до основного напису. Правила виконання і позначення лінії перетину, тобто сліду січної площини, ті самі, що й для розрізів (див. §18.3).

Розглянемо деякі випадки виконання винесених перерізів:

1. Переріз являє собою симетричну фігуру, розміщену на продовженні сліду січної площини. У цьому випадку лінію перетину, що збігається з віссю симетрії самого перерізу, показують тонкою штрих-пунктирною лінією без позначень буквами і стрілками (рис.230, а, б). Так само виконують симетричні перерізи, розміщені в розриві між частинами того самого зображення (рис.230, г).

2. Перерізом є симетрична фігура, розташована на довільному місці креслення. У цьому разі лінію перетину позначають і сам переріз супроводять написом (рис.230, б).

3. Переріз являє собою несиметричну фігуру. У цьому випадку лінію перетину позначають і переріз супроводять написом (рис.230, а). Коли несиметричний переріз розташований у розриві між частинами зображення, лінію перетину і стрілки проводять, але не позначають буквами і переріз не надписують (рис.230, в).

Перерізи називаються накладеними, якщо вони розміщені на самому зображенні предмета. Накладені перерізи обводять тонкою суцільною лінією і заштриховують під кутом 45 ^о до основного напису креслення. Буквених позначень на накладених перерізах не проставляють, а лінію перетину проводять лише тоді, коли форма цих перерізів несиметрична (рис.231, а, б).

Винесені перерізи за своєю будовою і розташуванням повинні відповідати напряму, показаному стрілками (рис.230, а, б). Дозволяється розташовувати перерізи на будь-якому місці з повертанням зображення. У цьому випадку до напису додають слово “повернуто” (рис.231, г).

Для кількох однакових перерізів, які належать одному предмету, лінії перетину позначають однією буквою і креслять лише один переріз (рис.231, в-д). Якщо при цьому січні площини напрямлені під різними кутами, то напису “повернуто” не ставлять (рис.231, д). Коли розташування однакових перерізів точно визначено зображенням і розмірами предмета, то дозволяється проводити лише одну лінію перетину, а в написі показувати кількість однакових перерізів, наприклад: “А–А два перерізи”.

Напрям січної площини повинен бути таким, щоб утворювались лише нормальні поперечні перерізи (рис.231, е). Якщо в зв ’ язку з цим переріз виконують двома січними площинами (рис.231, б), то його роблять не суцільним, а складеним з окремих частин.

Коли січна площина проходить через вісь поверхні обертання, яка обмежує круглі отвори або заглибини (циліндричні, конічні, кульові), то контур такої заглибини або отвору показують повністю, тобто переріз виконують як розріз, бо зображують лінії, яких немає в січній площині (рис.231, в; 232, а). Якщо ж січна площина проходить через не круглий отвір і переріз утворюється складеним з окремих, не зв ’ язаних між собою частин, то рекомендується виконувати не перерізи, а розрізи. На рис.232, б показано виконання перерізів для ступінчастого валика.