Організація обслуговування в ДІС

Контрольна робота

з предмета

„Організація обслуговування в ДІС”

План

1. Бібліотечні фонди – важливе джерело масової інформації.

2. Каталоги і картотеки – вторинне джерело масової інформації.

3. Бібліографічний огляд, як метод усної інформації читачів.

4. Технічні засоби механізації і автоматизації бібліотечних процесів.

5. Інноваційна форма масової роботи бібліотеки.

1. Масово-інформаційна робота в бібліотеці.

Важливим джерелом масової інформації читачів являються, перш за все, бібліотечні фонди при умові, що читачі мають до них відкритий доступ.

Переваги цього джерела – можливість безпосереднього зорового сприйняття, наочний вигляд друкованої продукції, оперативність обслуговування, можливість співставлення різних джерел – роблять відкритий доступ до фондів важливим засобом інформації. Специфічна особливість фондів з відкритим доступом до них заключається в тому, що в них зосереджені як первинні, так і вторинні джерела інформації, у вигляді при статейних і при книжкових бібліографічних списків.

При відкритому доступі до фондів збільшується їх обертаність, значно зростає книговидача.

Інформаційне значення відкритого доступу до фондів бібліотек оцінюється спеціалістами в цілому вище каталогів, бібліографічних покажчиків, книжкових виставок, бібліографічних довідок, оглядів літератури, наукових конференцій та нарад. Ефективність відкритого доступу до фонду як джерела інформації залежить, звичайно, від його складу, принципів комплектування і організації.

Каталоги і картотека являються важливим вторинним джерелом масової інформації читачів про фонди бібліотек. Вони розрізняються по структурі, за ступенем висвітлення фондів, за видами видань, за мовою та ін. Державні республіканські бібліотеки мають в наявності від 30 до 50 каталогів і картотек, обласні – 30-40. Серед різноманітних картотек найбільш характерними являються: картотеки журнальних і газетних статей, рецензій, персоналій, виконаних бібліографічних довідок, краєзнавча, тематична. Об'єднання каталогів і картотек в систему дозволяє перебороти одноаспектність кожного із джерел і розкрити фонди з різних сторін: за видами знань, по галузях, темах, жанрах, за алфавітом авторів, назв у відповідності з багатоаспектним характером читацьких запитів.

Інтенсивність використання каталогів залежить від бібліотечно-бібліографічної підготовки читачів. Дослідження показують, що по мірі підвищення кваліфікації і рівня бібліографічної підготовки спеціалістів потреба в каталогах у них зростає. Велике значення для масової інформації відіграють всі реєстраційно-бібліографічні показники, інформаційно-бібліографічні списики і бюлетні, які складають наукові бібліотеки.

Вони надзвичайно різноманітні за характером (універсальні, галузеві, тематичні), за видами друкованої продукції (ноти, карти, естампи та ін.).

При їх складанні враховується наявність джерел інформації, які видаються централізовано по окремих галузях. Особлива увага звертається на ті теми, які не забезпечені посібниками галузевих центів, наприклад, по краєзнавству, а також на матеріали, не відображені в центральних виданнях, - місцеву пресу, відомчі видання та ін.

Особливу вартість представляють зведені бюлетні, висвітлюючи на надходження у всі бібліотеки області, району, мережі.

У масовій інформації читачів про літературу велику роль відіграють виставки нових надходжень в тематичні. Різносторонні фонди універсальних бібліотек служать прекрасною базою для широкої виставочної роботи. Найбільш ефективним методом масової інформації читачів являються універсальні виставки нових надходжень з відкритим доступом до експонуючої літератури. Вони інформують читачів не тільки за основними, але й за суміжними проблемами.

Бібліографічний огляд як метод усної інформації читачів з метою пропаганди кращих творів науково-технічної літератури досить широко розповсюджений в бібліотеках.

Однак результати досліджень „Бібліотека і наукова інформація” показали його низьку ефективність. В середньому тільки 4,5% опитаних спеціалістів назвали огляд важливим джерелом інформації. При цьому вони ставлять їх на останнє місце серед інших видів інформаційно-бібліографічної допомоги, таких як: уточнення і доповнення відомостей про конкретні видання, консультації по питаннях пошуку літератури, довідки про те, де одержати видання, відбір літератури за темою наукового дослідження, виробничої діяльності, усні бібліографічні огляди, каталоги й картотеки, книжкові виставки та ін.

Але не слід робити висновок, що бібліографічний огляд як метод інформації і пропаганди книги вже не є потрібним. Мова повинна йти про різке покращення якості оглядів наукової літератури, про залучення до їх проведення спеціалістів, наукових працівників із читацького активу бібліотеки. Це дозволить підвищити професійний рівень та інформаційне значення оглядів. Найбільший ефект бібліографічні огляди дають у поєднанні з наочними методами інформації про літературу: виставками, відкритими переглядами книжкових новинок.

Дальший розвиток інформаційної роботи бібліотек вимагає удосконалення існуючих і пошуку нових форм і методів інформації читачів. Велику роль у вирішенні цих завдань покликані відіграти технічні засоби механізації і автоматизації бібліотечних процесів. Дальший розвиток техніки, кібернетики, розширення можливостей ЕВМ, удосконалення засобів репродукування – все це неминуче приводить до появи нових видів носіїв інформації, удосконаленню методів і скороченню термінів інформаційного обслуговування.

На сьогоднішній день ми маємо вже можливість користуватися такими ЕВМ, які забезпечують діалог „Людина-машина” з мінімальним інтервалом між запитом і відповіддю. Великі бібліотеки мають можливість виходити в ІНТЕРНЕТ.

Різносторонні інформаційні потреби, багатомільйонної армії читачів можуть бути задовільне ні тільки в результаті спільних дій бібліотеки в органів інформації, координація їх діяльності по комплектуванню і взаємокористуванню фондів, складанню інформаційно-бібліографічних посібників та ін.

Необхідною умовою раціонального використання бібліотечно-бібліографічних ресурсів наукової інформації являється також оволодіння читачами основами бібліотечно-бібліографічних знань. крім того, що такі знання дозволяють виявляти інформаційні джерела більш оперативно і з найбільшою повнотою, вони сприяють покращенню якості самих джерел наукової інформації, створювачами яких являються читачі-спеціалісти.

2. Розробити програму однієї із форм масової роботи бібліотеки (інноваційна форма по змісту, проведенню, оформленню).

На сьогоднішній день дуже важливим у роботі бібліотек запроваджувати нові форми масової роботи. А саме основне звернути особливу увагу на підростаюче покоління, молодь, юнацтво.

Дуже добре себе зарекомендували клуби за інтересами. При нашій бібліотеці вже багато років працює клуб за інтересом „Коломийка”, який об’єднує любителів музики та поезії.

Основна мета – навчити молодь та юнацтво розуміти поезію, орієнтуватися поетичних розмірах, виборі кращих поетичних творів, знаходити поетичне слово в морі літератури та періодики. Любити пісенну творчість: хорові пісні, коломийки. Любити, поважати і вміти слухати серйозну музику, музичну класику, народну музику.

В програму клубу входять: лекції та доповіді, бесіди про творчість поетів, композиторів, етнографів, огляди літератури, зустрічі з поетами – початківцями.

Проводяться літературні вечори, літературно-мистецькі години, композиції, диспути, обговорення книг, бібліографічні огляди літератури, книжкові виставки.

Засідання клубу за інтересами „Коломийка” проводяться один раз на місяць.

На проведення кожного засідання складається програма:

Для прикладу я хочу навести програму засідання, яке було приурочено 146-й річниці від дня народження Івана Франка на тему: „Перлини Франкової поезії”.

І. Я син народу, що вгору йде”.

(Вступне слово).

ІІ. Шляхами Івана Франка на Україні.

(огляд-бесіда).

ІІІ. Франкова криниця

(художнє читання).

ІV. Іван Франко і Коломия.

(Документальна розповідь)

V. Музика і народна пісня в житті Івана Франка

(Звучать любимі мелодії і пісні на слова Івана Франка).

Використана література:

1. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу” (16.ІІІ.2000 р.).

2. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек. – Х.: Основа, 1993.

3. Работа с читателями: Учебник. / Под ред. В.Сахарова. – М.: 1981.

4. Бейліс Л.І. Актуальні аспекти бібліотечно-бібліографічного обслуговування юнацтва в Україні. – К.: 1993. – с.14-19.

5. Петріва Л.Т. Психологічно-соціальні чинники сучасного читання. // Бібліотечний вісник. 1995. - №5-6. – с.7-10.