Характеристика рослин деревій звичайний дерен справжній дзвоники скупчені

Реферат з біології

на тему:

Характеристика рослин:

ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ
ДЕРЕН СПРАВЖНІЙ
ДЗВОНИКИ СКУПЧЕНІ
білоголовник, деревій, кашка, кревавник,
кервавник, кровавник, кровник, крячка, кровопуски, маточник, морков'ять, муращівник, мурiщавник, серпоріз, тисячинець)
Achillea millefolium

Трав'яниста багаторiчна рослина родини айстрових. Має вкорочене багатоголове, без повзучих пагонiв кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, вгорi розгалужене, бiля основи здерев'янiле. Листки двічіперисторозсічені, з численними вiддалено розмiщеними сегментами. Квiтки зiбранi у кошики, що утворюють щиткоподібне суцвiття; крайовi квiтки - язичковi, маточковi, бiлi або рожевуватi; серединнi - трубчастi, двостатевi. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - сiм'янка.

Росте на галявинах, луках, бiля дорiг.

Наукову назву деревію - Achielea millefolium дано на честь героя Троянської війни - Ахілли, який заліковував бойові рани ліками, які готував із соку рослини, змішаної з іржею зброї. Про лікувальні властивості деревію знали ще в часи Диоскорида - вже тоді деревій застосовували як кровоспинний та ранозагоюючий засіб. На Київській Русі рослина віддавна користувалась заслуженою славою, а саме деревій згадується у стародавніх рукописах з яких дізнаємося про зцілення внука Дмиртія Донського, який страждав носовими кровотечами. За здатність спиняти кровотечу і сприяти загоюванню ран в народі цю рослину назвали кривавником або порізником. Із покоління в покоління ним кори-стувалися селяни, зупиняючи кровотечу при порізах серпом або косою.

Для виготовлення лiкарських препаратiв збирають траву вiд початку до середини цвiтiння.

Трава деревiю мiстить флавоноїди, секвiтерпени, ефiрнi олiї, вiтамiни, (зокрема значну кількість вiтамiну К), гiркi та дубильнi речовини, органiчнi кислоти.

Галеновi препарати цієї рослини мають кровоспинну, протизапальну, бактерицидну, седативну, сечогінну, гепатопротекторну, дiю.

Застосовують при рiзних кровотечах, зниженнi апетиту, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, колiтах, гiпоацидних гастритах, фiбромiомi матки, iстерiї, безсоннi, гер-песi, надмiрнiй жирностi шкiри, вуграх, анемiї, лейкозах, зобі, для нормалiзацiї обмiну речовин, стимулювання росту волосся.

Внутрiшньо - настiй трави (15 г або 2 ст ложки сировини на 200 мл окропу, настоювати 50 хв), пити по 50 мл тричі на день. Рiдкий екстракт деревію (1:5, на 70% розчинi спирту), приймати по 40 крапель тричі на день. Свiжий сік деревiю звичайного з медом (на 50 мл соку додати 10 г меду) вживати по 1 ч ложцi на день. Настоянку трави (30 г або 4 ст ложки сировини на 100 мл 40% розчину спирту, настоювати 10 днiв) приймати по 20 крапель тричі на день перед їдою. Настій трави деревію (1:10) пити по 2 ст. ложки тричі на день перед їдою, разом з настоєм трави собачої кропиви (1:10) приймати по 2 ст ложки тричі на день перед їдою - при передчасній еякуляції.

Зовнiшньо - настiй трави деревiю (1:10) настоювати 1 год служить для обмивань (для того, щоб шкіра обличчя була бархатистою та матовою), примочок, компресiв на рани i виразки. Маззю лікують прищі та висипи на шкірі. При носових кровотечах: узяти свіже молоде листя деревію, легенько стистнути на них, щоб виділився сік і вкласти в ніздрі. Через деякий час кровотеча припиниться.

ДЕРЕН СПРАВЖНІЙ
(кизил)
Cornus mas

Кущ або невелике деревце родини деренових. Листки простi, великi, яйцеподібнi або ланцетнi, цiлiснi, загостренi. Квiтки жовтi, правильнi, дрiбнi, зiбранi в зонтикоподібнi суцвiття. Цвiте у березнi - квiтнi. Плід - цилiндрична або грушкоподібна червона соковита кiстянка, достигає у серпнi - вереснi.

Росте в лiсах, по чагарниках.

Для лiкарських потреб заготовляють листя, плоди i кору.

Плоди мiстять вiтамiни, органiчнi кислоти, пектиновi речовини, ефiрну олiю, цукор. У корi є глiкозиди, гiркоти, дубильнi речовини.
Галеновi препарати дерену мають антисептичнi, в'яжучi, протизапальнi, гiпоглiкемiчнi властивостi, посилюють апетит.

Застосовують при проносах, цукровому дiабетi, зниженiй ферментативнiй функцiї пiдшлункової залози, для пiдвищення апетиту, фурункульозi.

Внутрiшньо - настiй плодiв (10 г сухих плодiв заливають 200 мл окропу, настоюють 3 год) приймати по 50 мл тричі на день.

ДЗВОНИКИ СКУПЧЕНІ
Campanula glomerata

Багаторiчна трав'яниста рослина родини дзвоникових. Стебло прямостояче, просте, сiрувато-зелене, до 80 см заввишки. Листки черговi, цiлiснi, нижнi довгочерешковi, видовженояйцеподібнi, біля основи - серцеподібні, верхнi стебловi - сидячi. Квiтки правильнi, двостатевi, зрослопелюстковi, сидячi, зiбранi в пазухах верхнiх листкiв у верхiвкову головку; вiночок - дзвоникоподний, фiолетовий. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - коробочка.

Росте на узлiссях, суходольних луках, по чагарниках.
Хто не знає цих рядків А.Толстого, присвячених дзвоникам
И о чём звените вы
В день весёлый мая,
Средь некошенной травы
Головой качая?

Для лiкарських потреб заготовляють траву пiд час цвiтiння.
Трава дзвоникiв мiстить алкалоїди, органiчнi кислоти, флавоноїди, вiтамiни, мікроелементи.

Галеновi препарати дзвоникiв скупчених мають протимiкробнi, протизапальнi, седативнi, болетамувальнi властивостi.

Застосовують при кашлi, атеросклерозi, жовтяницi, лихоманцi, сифiлiсi.
Мiсцево - при ангiнi, стоматитi, для компресiв, ванн; при укусах собак використовують траву для припарок.

Внутрiшньо - настiй трави дзвоників скупчених (2 ч ложки трави на 200 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 1 ст ложцi тричі на день.
Зовнiшньо - настiй трави дзвоників скупчених (1 д. ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) додають до ванн при епiлепсiї. При укусах собак та гадюк 20 г трави дзвоників скупчених заливають 50 мл окропу, настоюють 1 год i прикладають цю масу до враженого мiсця.