Цикорій дикий цикута отруйна цмин пісковий

Реферат на тему:

ЦИКОРІЙ ДИКИЙ,

ЦИКУТА ОТРУЙНА,

ЦМИН ПІСКОВИЙ
ЦИКОРІЙ ДИКИЙ
(батiжок, волошка городня, голубiй, петровi батоги,
придорожник, серпівник, синя плічка, синявка,
терник, терпник, цикорія)
Cichorium itibus

Багаторiчна трав'яниста розсiяно-волосиста з молочним соком рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, ребристе, до 120 см заввишки, з розчепiреними прутоподібними гiлками. Прикореневi листки в розетцi, стругоподібно-перистороздiльнi. Квiтки двостатевi, в кошиках, розташованих по 1 - 3 у пазухах листкiв; вiночок голубий, язичковий. Цвiте у липнi - серпнi. Плід - сiм'янка.
Росте вздовж дорiг, по канавах, як бур'ян на засмiчених мiсцях.
Для виготовлення галенових препаратів заготовляють коріння цикорію, рiдше - траву. Траву зрізають у перiод цвiтiння, коріня викопують восени.
Корiння цикорiю мiстить гiркий глiкозид (iнтибiн), цукри (фруктозу, левулозу), пентозани, холiн. У травi є гiркi речовини (лактуцин, лактукоприн), кумариновий глiкозид (цикорин), тритерпени, вiтамiни.
Галеновi препарати цикорію мають: заспокiйливу, сечогiнну, жовчогiнну, тиреостатичну дiю, стимулюють обмiн речовин.
Галенові препарати цикорію застосовують при цукровому дiабетi, анорексiї, холециститах, гепатитах, неврозах, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, тиреотоксикозi, колiтах, шкiрних захворюваннях (екзема, дерматити, тривалонезаживаючі виразки та рани), пов'язаних з порушенням обмiну речовин, нервових розладах, злоякiсних пухлинах, а також як замiнник натуральної кави i цiнну добавку до її сурогатiв.
Внутрiшньо - вiдвар цикорію звичайного (2 ст ложки трави або 1 ст ложка корiння на 500 мл окропу, дати закипiти, i настоювати 1 год). Приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди.
Зовнішньо - відвар коріння з травою цикорію звичайного (50 г сировини залити 500 мл окропу, кип'ятити протягом 10 хв) для примочок, компресів, промивання ран та виразок.

ЦИКУТА ОТРУЙНА (Омег водяний)
(омег водяний, цикута)
Cicuta virosa (Oenanthe aquatica)
Вех ядовитый

Багаторiчна трав'яниста рослина родини селерових. Стебло прямостояче, розгалужене. Листки двiчi, тричi перистi з лiнiйно-ланцетними кiнцевими долями. Квiтки зiбранi у зонтики. Кореневище м'ясисте, рiпоподібної або шароподібної форми. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - двосiм'янка
Росте на узлiссях, лiсових галявинах, луках, засмiчених мiсцях.
До складу корiння i кореневища входять алкалоїди (цикутоксин та iншi). У шлунково-кишковому трактi цикутоксин швидко всмоктується i пошкоджує центральну нервову систему (викликає судоми). Крiм алкалоїдiв, рослина містить фiтонциди, флавоноїди.
Привертає увагу дiтей виглядом, приємним запахом i солодкуватим смаком, що нагадує петрушку. Кореневище на розрiзi подiлено поперечними перегородками на порожнини i камери, заповненi жовтим соком.
Для виготовлення лiкарських препаратів викопують восени корiнь i кореневище, а траву збирають пiд час цвiтiння рослини.
У народнiй медицинi та гомеопатiї застосовують мазь i настоянку трави i кореневища для зняття болю при ревматизмi, артритах, мiозитах. Дії цикути присвячена медико-ботанічна поема "Про властивості трав" Псевдо - Макра.
У смертоносной цикуты природная холода сила,
И потому, если выппьешь, убьет как холодные яды.
Пятнами кожа покрыта у тех, кто погиб от цикуты;
Смерть от нее подтвердить мы по призакам этим сумеем;
Карой публичной она по обычью служила в Афинах;
С жизнью простился великий Сократ, принявший цикуту;
Как это было, не нам говорить, полагаю, пристало,
Ведь не о вредном наш долг, но о том, что полезно, поведать
Если принявший цикуту у смертной черты оказался,
Чистое пусть подогретым он выпьет вино, и спасется.
Как бы она ни была вредоносна, коль выпита будет,
Но приложи, - и она превосходным является средством;
Глаз воспаление летом она исцеляет прекрасно,
Если наложишь на лоб ты зеленые, тертые листья,
Или же соком ее ты глаза заболевшие смажеш.
Гнойные сипы она и "священный огонь" изгоняет.
Тертая зелень цикуты в грудях молоко иссушает;
Гасит желанье она с истечением семени всяким,
Если ты часто лобок будешь тертою зеленью мазать цикутой.
Жар всевозможного вида сможеш цикутой унять,
Если тертой ее ты приложишь.
У гомеопатiї використовують препарати цикути iз свiжих кореневищ при епiлепсiї, правцю i судомах.
Iнтоксикацiя може спостерiгатись навiть у тварин, і не тiльки при поїданнi рослини, але й пiд впливом фiтонцидiв, якi видiляє цикута.
Симптоми отруєння: уже через 10 - 20 хв пiсля потраплення галенових препаратів цикути у шлунок вiдмiчається загальна слабiсть, нудота, блювання, болi в животi, у ротi солодкуватий присмак який змiнюється гiрким. Характерні симптоми при отруєнні цикутою - вiдчуття холоду по всьому тiлi, атаксiя (порушення координації тіла), зниження чутливостi у кiнцiвках, скрегiт зубами, головокружiння, судоми, серцево-судинна недостатнiсть, паралiч дихання.
Лiкування: для попередження всмоктування цикутоксина проводять промивання шлунка значною кількістю води або розчином калiю перманганату i штучно викликають блювання, дають активоване вугiлля (3 ст ложки на 500 мл води), сольовi послаблюючi i сечогiннi засоби, для покращення роботи серця призначають засоби, нормалізуючі діяльність серцево-судинної системи.
Для посилення дезiнтоксикацiйної функцiї печiнки вводять внутрiшньовенно розчин глюкози 40% -20 мл разом із кислотою аскорбiновою 5% - 1 мл, гiдрокортизон гемісукцинат 0,2% -1 мл, унітіол 5% - 5 мл, токоферолу ацетат 30% -1 мл, гемодез.
При судомах призначають хлоралгiдрат в клiзмi (0,5 г), внутрiшньом'язово розчин барбамiлу 10% - 10 мл, дроперидол 0,25% - 1 мл, всередину амiналон, гамалон.
Для нормалiзацiї функціонування серцево-судинної системи i дихання вводять пiд шкiру розчин кофеїну натрiю бензоат 10% - 1 мл, розчин камфори олiйний 20% - 2 мл. При брадикардiї розчин атропiну сульфат 0,1% - 1 мл пiд шкiру. При гострій серцевiй недостатностi вводять внутрiшньовенно розчин строфантину 0,05% - 1мл. При зниженому артерiальному тиску вводять розчин мезатону 1% - 1 мл. Постраждалому дають вдихати кисень.

ЦМИН ПІСКОВИЙ
(блошки, жовтушник, жовтяниця, золотуха,
котячi лапки, сварливець, сухарики, сухоцвiт,
цварка, цмин, чмин)
Helichrysum arenarium
Цмин песчаный

Багаторiчна трав'яниста з бiлоповстистим опушенням рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, до 20 см заввишки, в суцвiттi розгалужене. Листки черговi, цiлiснi, цiлокраї. Квiтки дрiбнi, рiзнорiднi, зiбранi в кулястi кошики, що утворюють густе щиткоподібне суцвiття. Обгортки кошикiв черепичастi, листочки їх - жорсткоплiвчастi, лимонно-жовтого кольору. Цвiте у червнi - вереснi. Плід - сiм'янка.
Росте в соснових лiсах та на схилах на пiщаному грунті.
Заготовляють суцвiття на початку цвiтiння.
Cуцвiття цмину мiстять флавоноїднi глiкозиди (кемпферол, салiпуринозид), флавоноїди (апiгенiн, наригенiн), стероїднi сполуки, барвники, вiтамiни (А, С, К ), ефiрнe олiю, кумарини (скополетин), гiркi i слизистi речовини.
Галеновi препарати цмину піскового сприяють пiдвищенню секрецiї жовчi, мають спазмолiтичну, антибактерiальну, протизапальну дiю, посилюють секрецiю залоз шлунка i пiдшлункової залози, проявляють сечогiнну активність.
Галенові препарати цмину піскового застосовують при холангiтах, гепатитах, жовчнокам'янiй i нирковокам'янiй хворобах, а також нирок i сечового мiхура, при набряках, кровотечах, раку печiнки та яєчникiв.
Внутрiшньо - вiдвар суцвiть (10 г сировини на 200 мл окропу), приймати по 50 мл тричі на день за 20 хв до їди. Екстракт цмину (сухий) - по 1 г тричі на день.